Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка18/29
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.65 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   29

Рис. 2
Серед нетрадиційних форм є такі, що вже стали звичними для освітян міста і дають змогу послідовно освоювати і впроваджувати досвід у повсякденну практику, підвищувати рівень професійної майстерності.

Кожна з названих мною форм організації методичної роботи щодо упровадження ППД виконує важливу роль у справі ознайомлення педагогів з найновішими психолого-педагогічними надбаннями.

Із 2008 року при Лабораторії психології освітнього менеджменту методичного кабінету м. Рівного почав діяти акмеологічний комплекс під керівництвом доктора педагогічних наук, професора РДГУ, академіка УААН С.С.Пальчевського. Комплекс включає у себе дошкільні, позашкільні та загальноосвітні заклади і ставить за мету здійснення акмеологічного супроводу навчально-виховного процесу. В рамках комплексу проводилися навчальні семінари, семінари-практикуми для керівників закладів освіти, вчителів-предметників, батьків, працювали творчі групи, зокрема і міжпредметні. У 2010 році наші заклади взяли участь у І Міжнародному акмеологічному форумі у Києві і здобули чотири перемоги. Через три роки діяльності, накопичивши певний досвід, ми провели перший міський фестиваль акмеологічних закладів, на якому презентували перші доробки. А цьогоріч був проведений акмеміст між двома закладами, на якому творча група з акмеології ЗОШ № 27 представляла свої напрацювання.

Практика засвідчує, що кращий результат досягається тоді, коли науково-методична робота проводиться не з великою групою педагогів, а з малою кількістю учасників. Зважаючи на це, 10 років тому всіх заступників директорів з навчально-методичної роботи ми об’єднали у «методичні п’ятірки» за однаковістю або схожістю науково-методичних проблем, над якими працюють школи. Деякі заклади розпочали роботу над цією проблемою, дехто знаходиться на 3-4 роках її реалізації, а інші – на завершальному етапі. І тому, з нашої точки зору, спільні методичні заходи можуть бути корисними для кожного. Попрацювавши 5 років у даному напрямку (тобто за проблемними темами), ми дещо змінили мету і завдання, але залишили «методичні п’ятірки», об’єднавши у них заступників з навчально-методичної роботи за місцем розташування шкіл: так їм зручніше працювати, організовувати спільні заходи для членів педколективу, шкільних методоб’єднань, творчих груп тощо. Кожна п’ятірка має свого керівника, який організовує її роботу.

«Методичні п’ятірки» беруть активну участь у традиційних травневих зустрічах, на яких підводяться своєрідні підсумки організації внутрішньої методичної роботи. Травневі зустрічі проводились у формі «круглого стола»,науково-практичних конференцій. Цікавим було сходження на «Методичний Олімп», різноманітні думки звучали на «Свободі слова» та «Методичному аукціоні». Кожна «п’ятірка» у тій чи іншій формі презентувала свої напрацювання, ділилася досвідом, пропонувала рекомендації щодо покращення внутрішкільної методичної роботи. Такі травневі зустрічі дають можливість не тільки ознайомитися з кращим досвідом педагогів міста, запозичити його, але й побачити перспективу організації науково-методичної роботи у школі.

З метою глибшого ознайомлення з досвідом роботи закладів для заступників директорів з навчально-методичної роботи у місті, крім семінарів, інструктивно-методичних нарад, проводяться «методичні естафети». Це показ найцікавіших форм організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, які демонструються на загал. Методична свічка запалала вперше у 2001 році і ось уже більше 10 років естафета подорожує по школах: це і засідання шкільної творчої групи, шкільного методоб’єднання, вчительського клубу, дебати, творчі звіти кафедр, вчителів тощо. Побувавши на таких заходах, заступники запозичують цікаві форми роботи і упроваджують їх у своїх закладах, знайомляться з кращими досягненнями освітян міста.

18 років тому вчителі світової літератури започаткували «естафету творчих уроків», і відтоді вона подорожує не тільки у місті, але і по всій області. Проводиться естафета творчих уроків під девізом «Пошук». І, насправді, на розгляд членів експертної комісії та відвідувачів виносяться уроки з таких тем, які відсутні у навчальних програмах, але могли би бути, на зразок «Молитва як жанр світового мистецтва», «Музика в творах зарубіжних авторів», «Образ Мазепи у творах світового мистецтва» тощо. Тобто, такі уроки можна цілком назвати авторськими. Також здійснюється авторське трактування щодо проблемного вивчення окремих творів зарубіжних авторів. Так, у 6 класі пропонується розглянути проблему «маленької людини» за твором О.Пушкіна «Станційний доглядач». Чи відповідає віковим особливостям шестикласників проблема «маленької людини», чи зрозуміють вони її до кінця? Тому вчитель пропонує вивчити цей твір у контексті однієї із заповідей Біблії, а саме «Шануй батька свого і матір свою і добре тобі буде». Як випереджувальне домашнє завдання учитель пропонує написати батькам лист. Один із учнів написав лист татові, який помер… Це і було поштовхом до здійснення підходу до вивчення твору Пушкіна з позиції іншої проблеми.

Це трішки з історії фестивалів творчих уроків. Тепер вони стали надбанням методистів з інших предметів, які 1 раз у 3 роки проводять такі фестивалі уроків, авторські чи то за темою, змістом чи за формою їхнього проведення. Після уроків всі збираються на розширене засідання експертної комісії, на якому у «кошик ідей» потрапляють нові знахідки, наробки творчих педагогів. Такий «згусток» новизни дає поштовх для роздумів, пошуку родзинок, додає сил і снаги.

У роботі з керівними кадрами, крім традиційних форм підвищення рівня управлінської діяльності, для новопризначених директорів та їх заступників працює «школа кураторства». Наказом управління освіти за новопризначеними керівниками закріплені досвідчені директори та заступники, які не тільки на рівні консультацій проводять роботу з новопризначеними, а й визначаються дні «стажування» і «наставництва». У день «стажування» новопризначений керівник працює упродовж робочого дня у школі поряд зі своїм наставником, а у день «наставника» навпаки: досвідчений допомагає новопризначеному у його школі. Така тісна співпраця дає набагато більше, ніж масове засідання школи резерву керівних кадрів. Директори-наставники жартували, що їм у дні стажування довелося підійти до планування щоденної роботи з наукової точки зору, враховуючи всі аспекти діяльності закладу.

Останні 2-3 роки ознаменувалися широким використанням музейної педагогіки у здійсненні навчально-виховного процесу, зокрема і в роботі з педагогами. У місті функціонує музей освіти Рівного, на базі якого проводяться освітянські зустрічі «У Олесі». На початку березня розпочалася реалізація проекту «Жінка в освіті Рівного». На зустрічах учителів різних предметів розповідали про кращих педагогів-представників жіночої статі, представлялися їхні творчі доробки.

Цікавою нетрадиційною формою поширення і пропаганди педагогічного досвіду є предметні клуби вчителів: «Істина» - для математиків, «Кліо» для вчителів суспільствознавчих дисциплін, «Згарда» для вчителів світової літератури і т.д. Діє і клуб директорів «33 стільці» — за кількістю навчальних закладів 20 років тому, коли започаткувався клуб. Клуби мають свої емблеми або прапори, гімни та інші атрибути, своїх президентів. На засіданнях клубів представляються творчі портрети педагогів-ювілярів, переможців конкурсів «Учитель року» та інших, вшанування ветеранів, зустрічі з освітянами інших регіонів, які діляться досвідом роботи. Організовуються інші цікаві заходи, які сприяють підвищенню загальнокультурного, інтелектуального рівня педагогів. У невимушеній обстановці, за чашкою кави чи чаю відбувається ділова розмова, яка нерідко дає позитивніший результат творчого зростання педагога, ніж прослуханий реферат на засіданні шкільного методичного об’єднання.

«Піонерами» чи «останніми із Могікан» назвала нас одна із центральних всеукраїнських газет, редактор якої побував з рівненськими вчителями у «педагогічному десанті» в Клесівській школі Сарненського району. Вперше «педагогічний десант» висадився у 1988 році у найвіддаленішій Удрицькій школі Дубровицького району, що межує з Білоруссю. Із вагонів вузькоколійки вийшло більше 20 педагогів із рулонами таблиць, схем, штативами, географічними картами тощо. Така кількість пасажирів для кінцевої залізничної станції видавалася дивною, і на запитання місцевих жителів «А хто ви такі?» один із нас відповів: «Десант». І відтоді більше 20 років подорожують кращі вчителі міста найвіддаленішими поліськими куточками нашої Рівненщини. «Педагогічні десанти» проходять під девізом «Учитель – учителеві». Десантники працюють два дні. У перший день – день приїзду – відбувається знайомство зі школою, з педагогічним та учнівським колективами. Наступного дня проводяться уроки кращими вчителями міста. Після уроків проходять «малі педагогічні ради», на яких учитель, котрий проводив урок, веде ділову розмову зі своїми колегами, ділиться досвідом. Після цього всі учасники дійства збираються в актовій залі школи на «велику педагогічну раду», де відбувається діалог між «десантниками» та вчителями з району.

За цей період «десанти» висаджувались у всіх північних районах. Після таких зустрічей започаткувалася дружба між педагогами, співпраця між педагогічними колективами. Вчителі міста збираються не тільки тому, щоб продемонструвати свою майстерність, а, в першу чергу, щоб поділитися власним досвідом. Адже сільському вчителеві не завжди таланить бути на всеукраїнських майстер-класах, та й Інтернет колись не був надбанням кожної сільської школи. У «десанті» брали участь кращі з кращих: заслужені вчителі України, переможці та лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», вчителі-кандидати педагогічних наук. А засновником проведення такої форми роботи освітян є Рівненське обласне відділення Педагогічного товариства України.

Педагоги міста у постійному творчому пошуку. Вони шукають свої шляхи до вершин досконалості, до свого акме, керуючись словами Івана Франка:



«Не кидай власної мети, щоб за чужою десь іти,

А власну ясну ціль пізнай, до неї просто поспішай».

Половенко О.В., завідувач центру координації діяльності методичних кабінетів, центрів та методичної роботи з педагогічними кадрами КОІППО імені Василя Сухомлинського
Трубіна В.Г., методист відділу освітнього менеджменту КОІППО

імені Василя Сухомлинського
РЕГІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ КАДРАМИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ
Головна мета науково-методичної роботи Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського – не лише надання реальної дієвої допомоги педагогічним кадрам у розвитку професійної майстерності, але й активізація творчого потенціалу кожного вчителя. Система роботи щодо моделювання, вивчення, узагальнення та впровадження педагогічного досвіду ґрунтується на основі таких пріоритетних завдань:

  • модернізація форм, змісту і методів підготовки та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у міжкурсовий період, підготовка їх до роботи в сучасних умовах;

  • залучення вчителів до інноваційної діяльності (дослідницька, експериментальна діяльність);

  • оптимізація системи підготовки вчителів до своєчасного виявлення, соціальної підтримки та створення умов для навчання і розвитку обдарованої молоді;

  • удосконалення підготовки вчителів до навчання та виховання дітей в умовах профільного навчання;

  • здійснення моніторингу якості загальної середньої освіти;

  • вивчення, узагальнення, пропаганда та впровадження наукових ідей, інноваційних освітніх технологій, педагогічного досвіду;

  • організація співпраці з науковими установами, вищими навчальними закладами з питань підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності педагогічних кадрів;

  • інформаційно-видавнича діяльність.

Пріоритетна науково-методична проблема, над якою працюють методичні служби, - формування вчителя-дослідника, конкурентоспроможного фахівця з високим рівнем професіоналізму, методичної майстерності, загальної культури.

Керівництво та координування діяльності методичних служб здійснюється через:



  • діагностування завідуючих РМК (НМЦ), методистів, керівників навчальних закладів;

  • анкетування працівників РМК (НМЦ) з питань планування та організації співпраці з науково-методичними підрозділами КОІППО);

  • щорічний аналіз річних планів роботи, якісного складу працівників методичних кабінетів, керівників навчальних закладів;

  • аналіз ефективності функціонування діючої структури методичної роботи з педагогічними кадрами в регіонах та визначення завдань щодо її вдосконалення у новому навчальному році.

Організаційна діяльність КОІППО щодо вивчення і впровадження педагогічного досвіду дала змогу забезпечити:

-  паспортизацію опорних навчальних закладів;

- формування бази даних про об’єкти педагогічного досвіду;

- укладання і представлення на сайті КОІППО анотованого каталогу «Педагогічний досвід Кіровоградщини».

Вивчено досвід роботи близько 300 об`єктів, серед яких:


  • методичних кабінетів;

  • 10 педколективів навчальних закладів;

  • 18 дошкільних навчальних закладів і працівників ДНЗ;

  • 25 керівників шкіл;

  • 19 учителів початкових класів;

  • 15 учителів української мови та літератури;

  • 12 учителів математики;

  • 8 учителів біології;

  • 8 класних керівників та ін.

Узагальнені матеріали досвіду роботи методичних кабінетів висвітлені в методичних посібниках «Інноваційність як стиль професійної діяльності» (досвід Добровеличківського РМК, Н.М. Климчук); «Шлях до майстерності» (досвід Олександрійського РМК); «Творчий потенціал опорних шкіл в дії» (досвід Бобринецького РМК); «Управління розвитком творчого потенціалу педагога» (досвід директора ЦМСПС М.В. Пахолівецької).

Презентація і поширення педагогічного досвіду здійснюється через різні форми науково-методичної роботи: конференції, педагогічні виставки, ярмарки педагогічних ідей і творчих знахідок, фестивалі тощо.

Із 2006 року започатковані творчі звіти методичних кабінетів (центрів), педагогічних колективів, методичних формувань. Проводяться майстер-класи завідувачів, директорів, методистів районних (міських) методичних кабінетів, центрів, керівників навчальних закладів, методичних формувань.

З метою пропаганди і творчого впровадження педагогічного досвіду організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами створені базові РМК (НМЦ), на базі яких проводяться семінари, творчі звіти, портрети РМК, методистів, творчих груп, конференції з обміну досвідом, виставки, методичні фестивалі, педагогічні читання тощо.

У системі моделювання, вивчення, узагальнення, поширення і впровадження педагогічного досвіду особлива роль відводиться опорним школам. Відповідно до вимог сьогодення оновлена проблематика опорних шкіл та створених на їх базі постійнодіючих методичних формувань. Найбільш актуальними є такі проблеми:

- «Модернізація змісту освіти, створення інноваційного освітнього простору»;

- «Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій»;

- «Вивчення і впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського»;

- «Організація роботи з обдарованими дітьми»;

- «Збереження і зміцнення здоров'я дітей»;

- «Створення системи екологічної освіти»;

- «Формування національної свідомості учнів, виховання громадянина-патріота» та інші.

Науково-методичний кадровий потенціал опорних шкіл є базою для роботи з різними категоріями педагогічних працівників.

Розширена мережа майстер-класів, яка має достатньо широкий проблемний спектр:



  • Удосконалення системи внутрішньошкільної методичної роботи шляхом упровадження інноваційних технологій.

  • Застосування методики критичного мислення - одна з умов розкриття творчої особистості молодшого школяра.

  • Електронна лекція як засіб творчого мислення на уроках природничо-математичного циклу.

  • Розвиток математичних здібностей учнів у навчально-виховному процесі.

  • Методика викладання курсу «Громадянська освіта»;

  • Аналіз художнього тексту на уроках світової літератури. Мистецтво інтерпретації.

  • Розвиток творчого мислення молодших школярів;

  • Компетентністний підхід та моніторингові дослідження в роботі практичного психолога.

  • Упровадження інноваційних технологій у практику роботи при викладанні математики.

  • Організація пошуково-дослідницької роботи та впровадження методу проектів у навчально-виховний процес при викладанні історії.

  • Розв’язування олімпіадних задач.

  • Педагогічні технології розв’язування геометричних задач.

Одним із важелів розповсюдження та поширення педагогічного досвіду у системі міжкурсового навчання стали обласні заходи, що дають змогу висвітлити креативне мислення та творчий підхід науково-методичних та педагогічних працівників до власної діяльності, зокрема:

  • обласний огляд-конкурс творчих груп;

  • методичний фестиваль «Творчість»;

  • обласний огляд-конкурс на краще узагальнення методичними працівниками РМК (НМЦ) досвіду роботи методичних формувань;

  • обласна педагогічна олімпіада;

  • обласний конкурс дослідницьких проектів.

Заслуговує на увагу створена в області система вивчення і впровадження педагогічних ідей В.О. Сухомлинського:

  • Проблемні курси.

  • Постійно діючі семінари директорів опорних шкіл;
    творчі групи.

  • Творчі лабораторії.

  • Школи перспективного педагогічного досвіду.

  • Щорічні науково-практичні конференції та педагогічні читання.

  • Тематичні педагогічні виставки, творчі портрети лауреатів обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського.

  • Творчі звіти опорних навчальних закладів з питань вивчення і впровадження ідей В.О. Сухомлинського.

  • Місячники, декади, тижні В.О. Сухомлинського.

  • Методичні естафети, тематичні педагогічні виставки «Педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського в освіті сьогодення».

  • Клуби молодих учителів «Ми – сухомлиністи».

  • Клуби старшокласників «З поглядом у майбутнє», «Юний сухомлиніст».

  • Започаткована серія видань «Ідеї В.О. Сухомлинського на Кіровоградщині» та ін.

Досвід роботи науково-методичних працівників КОІППО, РМК, педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів представлені на сторінках періодичних педагогічних видань: «Директор школи», «Завуч», «Школа», «Управління школою», «Сучасна школа України», у збірниках видавництв «Шкільний світ», «Основа», у виданнях Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського «Методичний вісник», «Педагогічний вісник» тощо.

Працівниками методичних служб ефективно використовуються навчально-методичні посібники і рекомендації:



  • Сучасні підходи до планування діяльності методичних служб (автор О.В.Половенко).

  • Система навчання працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів) і методичного активу. Самоосвіта методиста (автори: А.І.Постельняк, О.В.Половенко).

  • Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі (автор О.В.Половенко).

  • Творчі групи в системі методичної роботи (автор О.В.Половенко).

  • Майстер-клас у системі методичної роботи з педагогічними кадрами (автор А.І.Постельняк).

  • Опорні школи (автор А.І.Постельняк).

Започатковано серії видань КОІППО «Ідеї В.О.Сухомлинського на Кіровоградщині», «Методична скарбниця Кіровоградщини».

Створена система роботи позитивно впливає на піднесення ефективності науково-методичної діяльності з педагогічними кадрами.




ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
Лаба Наталія Георгіївна,

вихователь-методист Здолбунівського дошкільного навчального закладу № 5 «Усмішка»
СЕРІЯ ПОСІБНИКІВ ІНТЕГРОВАНИХ ЗАНЯТЬ

«ВХОДИМО В СВІТ. ВІДКРИВАЄМО СВІТ. ПЕРЕТВОРЮЄМО СВІТ»

Нині сходинку дошкільного дитинства розглядають як один із головних освітніх резервів насамперед тому, що за своєю змістовністю, значимістю вона не поступається жодній із наступних сходинок. Не використовувати цей потенціал є помилкою. І на цю сходинку дошкільного дитинства є два кардинально протилежні погляди. З одного боку – традиційний, який можна тлумачити так: «Є чіткі методичні рекомендації, вказівки, заняттєві рамки, не губиться жодна методика. Звідси – предметність і простота планування». З іншого боку, у розгляд усіх видів дитячої діяльності вноситься аспект творчого розвитку і творчого сприйняття, йде робота над чуттєвими зв’язками, образами, інтерпретаціями.

Досвід роботи, як це не парадоксально, переконує, що обидва підходи повинні бути в дошкільній освіті. Тут все залежить від педагога. Педагог має бути зорієнтований на програму, прийняти її, зуміти дібрати відповідні методи роботи, певні технології. Основне, що освітній процес повинен базуватися на провідних принципах дошкільної освіти: реалізації підходу до дошкільного дитинства як до самоцінного періоду в житті дитини; орієнтації на особисту взаємодію дорослих із дитиною; баланс всіх видів дитячої діяльності; концентрації на психологічному комфорті малюка. Це – сучасна парадигма дошкільної освіти. Відповідно необхідні нові підходи, адже процес виховання не зможе залишатися незмінним ні за змістом, ні за формою – він має вдосконалюватися та йти в ногу з часом.

Одним із таких підходів є інтеграція й певна відкритість у плануванні, коли завдання вирішуються за допомогою різноманітних технологій; у освітньому процесі можуть і мають право працювати всі освітні технології. Але їх використання слід відбирати відповідно до нової парадигми дошкільної освіти. Звична дошкільна дидактика наповнена різнобічними методиками, певною послідовністю дій. Важливо знайти способи розкрити образ, тему, проблему.

Таким чином, ми отримали ключ – інтегрування різних видів діяльності, систематизації знань, умінь, навичок від одного сюжетно-пізнавального контексту до розуміння планування освітньої роботи в цілому.

Вивчення тріади освітянських документів — Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Коментаря до Базового Компонента дошкільної освіти в Україні, Базової програми «Я у Світі» — дає можливість зрозуміти, що програми – не закон! Музичний і літературний репертуар – не закон! Закон – психологічний, фізичний, емоційний стан дитини, закон – вікові та індивідуальні можливості, закон – збереження здоров’я малюка й охорона його життя, закон – розмаїття дитячої діяльності та дитячої активності. Все решта – особиста творчість вихователя!

Крім того, приходить усвідомлення, що програми не можуть бути виконані на 100%. Малята повинні взяти стільки, скільки можуть і хочуть «взяти»: хто – 100 відсотків, хто – 80, хто – 10. Святий обов’язок вихователя, щоб дітвора хотіла «брати».

Зрозуміло, що вся системність, інтегрованість повинна бути представлена практично в образі, часі, темі, певному куті зору, проблемі, ідеї, адже час вимагає постійного пошуку в науково-методичній, психолого-педагогічній і художній літературі; виготовлення, підбір ігрового, предметного, сюжетного фону заняття, чіткого викладення і передбачення резервних занять або декількох варіантів блоку. Отже, методичний орієнтир – та канва, яка дозволяє не випустити з рук та серця педагога моральне, емоційно-цілісне, креативне зростання малюка та все-таки надати дитині знання, уміння, навички в процесі цікавої діяльності. А завдання розвитку специфічних способів і умінь не повинні залишитися поза увагою педагога, а повинні набути вторинний, не помітний для дітей, характер. Первинне – бажання дитини реалізувати певну мету заданими (і педагогом, і самою дитиною) умовами для включення в арсенал дітей нових засобів та способів, які дозволяють регулювати власне дитячу роботу.

Отже, система методів і технологій, покладена на параметри Програми, створила навчально-виховні блоки – тижневе планування. Таке планування дає планомірну, «крок за кроком» організацію діяльності дітей і її мотиваційні регуляції, з використанням різного роду опосередкованих ланцюжків між метою навчально-виховного блоку та його результатом.

Кожен навчально-виховний блок включає в себе заняття з різними пріоритетами: інтегроване заняття з логіко-математичним пріоритетом, пізнавальним, екологічним пріоритетами, пріоритетом продуктивних видів діяльності та мовленнєвим пріоритетом. Причому, інтегроване заняття з мовленнєвим пріоритетом завжди припадає на кінець тижня, коли відчувши певну тему, діти можуть легко за нею відповідати, відтворюючи у мові власний набутий досвід, враження від побаченого, почутого, програного та проробленого.

Виходячи з того, що навчальний рік має 36 навчальних тижнів, логічно передбачити на кожну вікову групу 36 навчально-виховних блоків. 36 тем, проблем, проектів, ідей! Але досвід переконав, що вересень – місяць адаптації: дітей до закладу, педагогів до малюків і батьків, батьків до педагогів. Ми приглядаємося, вивчаємо один одного, стаємо рідними. Крім того, продумуючи перспективу, слід обов’язково продумати резерв часу, а отже, — і резерв занять. Що означає резерв? Щось слід повторити, щось не вийшло, а щось дуже сподобалося і хочеться ще!

Панасюк Ірина Леонідівна,

музичний керівник Мирогощанського дошкільного навчального закладу Дубенського району


Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) Частина ІІ рівне – 2012 ббк 74. 200
biblioteka.php -> Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Метод проектів: сутність та умови застосування
biblioteka.php -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка