Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка6/29
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Гришина И.В. Самооценка школы / И.В.Гришина, Е.Г.Курцева, В.Н.Волков // Народное образование. - 2010. - № 6. - С. 105 - 112.

  2. Гуменюк В.В. Науково-методична робота з педагогічними кадрами / В.В.Гуменюк, І.А.Наумчук. - Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005. - 160 с.

  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О.В.Овчарук. - К., 2004. - 112с.

  4. Кустобаева Е. Управленческая культура директора школы: адекватная самооценка / Е.Кустобаева // Народное образование. - 2002. - №1. - С.94 - 99.

  5. Магура М.И. Оценка работы персонала: подготовка и проведение аттестации / М.И.Магура, М.Б.Курбатова. - М., 2002. - С.21.

  6. Олійник В.В. Післядипломна педагогічна освіта в Україні в контексті світового розвитку / В.В.Олійник // Післядипломна освіта в Україні. - 2002. - №2. - С. 5 - 7.

  7. Хопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи / Д.Хопкінз //Директор школи. Україна. - 2006. - № 4. - С. 10 - 28.



Пальчевський С.С., доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії акмеології освіти Рівненського ОІППО, академік УААН,
Ковбасюк Т.Л., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки і психології Рівненського ОІППО
АКМЕОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РІВНЕНЩИНИ
Реалії суспільного життя переконують у тому, що прорив у сучасний культурно-технологічний простір розвинутої Європи неможливий без якісного піднесення рівня професіоналізму в усіх сферах суспільства. Комплекс «наука + освіта» покликаний стати головною силою цього «прориву». Від кожного члена суспільства вимагається повна самореалізація своїх внутрішніх сутнісних сил, особливо у професійній сфері діяльності, оскільки згідно із сучасними економічними теоріями, центральною ланкою виробництва стає не техніка і технології, а людина – професіонал високого класу.

Людина, згідно з синергетичними підходами, які сьогодні швидко поширюються у всіх напрямах наукової діяльності, – це жива складноорганізована унікальна нестабільна макросистема, для якої властива низка особливостей її розвитку. Насамперед це стосується її мети. Відомий дослідник цих проблем А.Р.Уілсон із цього приводу пише: «У живих системах мета розвитку… існує з самого початку, що виявляється у парадоксі процесу самоуправління, оскільки цей процес характеризується спрямованістю до визначеного, а не будь-якого результату, коли мета розвитку є присутньою на його початку як потенційний (віртуальний, ідеальний) чинник» [3, с.224].

На такий підхід до підростаючої особистості опирається акмеологія шкільної освіти, яка у педагогічній періодиці представлена в основному напрацюваннями російського акмеолога В.Н.Максимової. Згідно з її концепцією в акмеологічно спрямованому навчальному закладі головна увага звертається на якість освіти. Її складовими виступають якість цілі та якість результату (випускника школи), які є похідними від якості управління і якості педагогічного процесу, який, у свою чергу, залежить від якості діяльності педагога та навчання і старанності учня. Інтегральним показником, що відображає результати навчання, виховання і розвитку школяра, в акмеології шкільної освіти є зрілість. Для кожного ступеня навчання властивий окремий її вид. Зважаючи на це, управління якістю освіти – це управління зв’язками між якостями, які характеризують зрілість учня, між показниками інтелектуального і соціального, фізичного і духовного розвитку.

У акмеологічно спрямованому навчальному закладі провідну роль покликане відігравати розуміння якості цілі, яке зводиться лише до освіченості та компетентності. Ціллю акмеологічної шкільної освіти є цілісний і стійкий розвиток людини як умова її духовності й удосконалення. Адже школяр – це не лише учень, який зобов’язаний оволодіти певним обсягом знань, але й підростаюча людина з її генетичною програмою розвитку, яка певним чином визначає її здоров’я і психофізіологічні якості. Ці якості носять первинний характер. Якості особистості – вторинний, оскільки вони визначаються соціально-педагогічними чинниками, організацією способу життя дитини до школи і в школі, соціальним середовищем. Освіченість – це вже третинний результат.

Сьогодні доведено, що школа далеко не завжди позитивно впливає на цілісний розвиток підростаючої людини. Наприклад, за умови високої успішності у навчанні учень може мати погане здоров’я, бути соціально непристосованим до реалій сьогодення, володіти низькою мотивацією досягнення успіхів у самостійному житті. А учні з низькою успішністю, у переважній більшості випадків, мають вищу валеологічну стійкість до навчання. Вони витриваліші, їм менше загрожують стреси. Враховуючи це, освітній процес повинен носити акмеологічний характер.

Прикладом організації такого процесу є діяльність лабораторії акмеології освіти, яка створена при кафедрі педагогіки і психології РОІППО. Перші напрацювання з педагогічної акмеології на Рівненщині започатковані творчим педагогічним колективом Рівненської гуманітарної гімназії (директор, член-кореспондент УААН З.В.Макарчук). Це дало можливість продовжити їх у складі акмеологічного комплексу, який згодом почав працювати у системі роботи лабораторії психології освітнього менеджменту при методичному кабінеті управління освіти Рівненського міськвиконкому (завідувач кабінетом, дійсний член УААН Л.Б.Пасічник). А це, у свою чергу, спричинило винесення проблеми акмеологізації освіти в навчальні заклади Рівненської області. Таким чином, педагогічні акмеологічні дослідження знайшли свій подальший перспективний розвиток.

Сьогодні творчими групами педагогів навчальних закладів, які входять до складу лабораторії акмеології освіти, зроблені перші вагомі акмеологічні напрацювання. Серед гімназій та шкіл м. Рівного у цьому напрямку слід відмітити, крім уже названої Рівненської гуманітарної гімназії, класичну гімназію «Престиж» (директор, член-кореспондент УААН Л.Б.Котовська), ЗОШ №20 І – ІІІ ступенів (директор Н.І.Сукач), ЗОШ №27 І – ІІІ ступенів (директор Б.Я.Харів), НВК №1 (директор Г.В.Патій). Помітні акмеологічні здобуткиз’являються у районах області. Звертають на себе увагу в цьому плані Радивилівський загальноосвітній ліцей (директор Ю.В.Адамський), Гощанська районна гімназія (директор В.Є.Скоцик). На базі цих закладів, враховуючи їхні акмеологічні напрацювання, були проведені науково-методичні семінари для керівників творчих акмеологічних груп закладів області.

Відповідно до програми діяльності лабораторії в акмеологічно спрямованих закладах розробляється та удосконалюється діагностичний акмеологічний інструментарій. Насамперед, педагогам творчих акмеологічних груп поставлене завдання відшукати шляхи дослідження внутрішньоінтенційної спрямованості учня. Тобто тієї його «живої інтенції», яку, як прийнято вважати в наукових колах, не можна виразити словами або якимись логічними формами, оскільки вона пов’язується з неусвідомленим або ж не до кінця усвідомленим потягом до певної сфери діяльності та є, згідно з А.Р.Уілсоном, «визначеним результатом» розвитку людини як живої системи, в якій мета розвитку присутня на самому початку в якості «потенційного ідеального чинника». Це необхідно для започаткування акмеологічного супроводу підростаючої людини з метою можливої реалізації даного чинника.

Дослідження у цьому випадку проводяться за двома параметрами:


  1. визначення напряму спрямованості;

  2. визначення рівня спрямованості (низький, середній, високий).

Для цього використовуються такі методи: педагогічні спостереження, бесіди вихователя з учнем, його друзями, батьками. Доречним тут також є анкетування, яке спрямовується на виявлення імпресуючих моментів раннього дитинства, які посередництвом підсвідомої сфери пов’язані з «живою інтенцією».

На основі цих досліджень сьогодні вже розроблені симптомокомплекси низького, середнього та високого рівнів. Це дає можливість у загальному вигляді розглянути потенційний віртуальний чинник розвитку підростаючої особистості як складноорганізованої унікальної нестабільної макросистеми, вплив на яку пов’язаний із збудженням внутрішніх потенційних можливостей цієї системи.

Незважаючи на особливості розвитку дітей, рівні їх внутрішньоінтенційної спрямованості мають багато спільного. Для прикладу, проілюструємо симптомокомплекси цих рівнів.

Низький. Нечіткість імпресуючих моментів у ранньому дитинстві. Часто вихованець не може їх пригадати. Слабе відбиття позитивних імпресингів у сфері підсвідомості, тобто дитина найчастіше пригадує сни з негативними імпресингами. Мрії учня зазвичай пов’язані з побутовим комфортом. Спостереження не запам’ятовуються або ж віддалені від світу природи, мистецтва, професійної діяльності людини. Улюблений вид діяльності у його професійному спрямуванні не фіксується. Цілеспрямованість занять у вільний час не помічається. Відсутня або нечітка майбутня професійна самовизначеність. Орієнтувальний ідеал людини проглядається нечітко.

Середній. Певним чином прослідковуються імпресуючі моменти раннього дитинства. Нерідко позитивні імпресинги відбиваються у глибинній сфері підсвідомості («кольорові» сни). Мрії вихованця пов’язуються з найзагальнішими рисами майбутньої життєорганізації. Початок спостережень стосується тієї сфери, в яку учень почав занурюватися. Цілеспрямовані заняття у ній приносять задоволення, і тому школяр починає поступово присвячувати їм свій вільний час. Конкретизується професійно орієнтувальний зразок дорослої людини.

Високий. Прослідковується низка позитивних імпресингів у ранньому дитинстві. Часто вони чітко відбиті у глибині сфери підсвідомості (учень із задоволенням пригадує свої «кольорові» сни). Мрії вихованця тісно пов’язані зі сферою його захоплень. Цієї ж сфери стосуються його спостереження. Дитина залюбки присвячує свій вільний час заняттю улюбленою справою. Пов'язує з нею свою майбутню професію. Ідеалізує високий професіоналізм у ній та людей, яким він властивий.

Сьогодні в акмеологічно спрямованих закладах опрацьовуються шляхи підвищення першого і другого рівнів та закріплення третього. З цього розпочинається реалізація сформованої в лабораторії акмеології освіти стратегії акмеологічної діяльності, спрямованої на розкриття вихованцем внутрішніх потенційних можливостей. Зрозуміло, що ця робота не на один рік, а розрахована на весь період до виходу юнака чи дівчини на ринок праці.

Стратегія передбачає на всіх етапах акмеологічного супроводу виявлення в учня імпресуючих періодів та імпресингів, створення умов для формування доцільних імпресингів, передбачення близької перспективи розвитку. Згодом доцільним стане створення умов для первинних ситуацій успіху в первинних референтних групах. З метою формування та зміцнення життєорганізуючого рефлексу цілі і відповідного йому рефлексу свободи (за І.П.Павловим) відбувається постійний пошук чергових референтних груп для реалізації та випробовування потенційних можливостей вихованця.

Важливими на цьому етапі є допомога учневі у пошуках необхідного інформаційного матеріалу, формування сугестивної установки на десугестування непластованих уявлень про межі власних можливостей підростаючої особистості. Все це разом взяте покликане допомогти молодій людині впевнено увійти в зону індивідуальної життєтворчості.

Важливим елементом акмеологічного супроводу школяра на різновікових етапах його життя є робота над піднесенням рівня його глобальної зрілості, яка в кінцевому підсумку робить людину успішною в житті, допомагає вийти на шлях вершинних досягнень.

Глобальна зрілість на кожному етапі шкільного життя учня передбачає певне вершинне досягнення. Наприклад, на етапі молодших класів це буде досягнення навчальної зрілості як готовність до навчання в основній школі; на етапі середніх класів – досягнення особистісної зрілості як готовності до усвідомленого і відповідального вибору подальшого освітнього шляху; на етапі старших класів – досягнення соціальної зрілості як готовності до особистісного і професійного самовизначення.

Глобальна зрілість потребує гармонійного поєднання чотирьох своїх аспектів: анатомо-фізіологічного, психічного, дидактичного, соціального.

Анатомо-фізіологічний, у свою чергу, поєднує такі аспекти здоров’я, як: соматичний, фізичний, психічний, соціальний, духовний. Він покликаний стати підґрунтям для нагромадження у вихованця оперативного енергопотенціалу – придбаної енергії, яка витрачається під час розумових та психомоторних дій. У цьому випадку спостерігається така закономірність: чим більше людина витрачає енергії, тим більше вона нарощується і тим довше тримається на досягнутому рівні.

Психічний аспект передбачає інтенсивний інтелектуальний розвиток, удосконалення спостережливості та самоспостереження, розвиток прагнення до самовиховання, психологічної готовності до саморегуляції.

Навчальний або дидактичний аспект глобальної зрілості учня насамперед пов’язаний із засвоєнням алгоритмів навчальної діяльності. У експериментальних закладах Рівненської області педагоги помітили таку закономірність: відставання учня у навчанні часто зумовлене слабким засвоєнням цих алгоритмів. Добре, як правило, навчаються ті, хто оволодів ними, і особливі успіхи у навчанні демонструють ті, хто не тільки добре володіє згаданими алгоритмами, а й уміє створювати їх сам. Поряд із цим, помітну роль відіграє перехід до вищих рівнів абстрактного й узагальнюючого мислення, вміння користуватися окремими методами наукового пізнання.

Соціальний аспект глобальної зрілості особливо тісно пов’язаний з рівнем особистісної зрілості, матриці якої напрацьовані у творчих колективах акмеологічно спрямованих навчальних закладів м. Рівного, таких як: Рівненська гуманітарна гімназія, Рівненська класична гімназія «Престиж», ЗОШ №27 І – ІІІ ступенів і ЗОШ №20 І – ІІІ ступенів. В основу цих матриць, які передбачають діагностику низького, середнього і високого рівнів зрілості, покладена концепція особистісної зрілості людини, сформована академіком А.О.Реаном [2].

Згідно з цією концепцією, рівень особистісної зрілості як підростаючої людини, так і дорослої, визначається гармонійним поєднанням відповідальності, терпимості, високого рівня саморозвитку та оптимістичного ставлення до життя.

Започатковують формування високого рівня особистісної зрілості уже сьогодні у дитячих садках не лише міста, а й області. Особливо цілеспрямовано у цьому напрямі працює педагогічний колектив Рівненського НВК №1 (директор Г.В.Патій).

У загальноосвітніх експериментальних акмеологічно спрямованих навчальних закладах Рівненщини напрацьовують власні методики акмеологічного супроводу вихованців із метою піднесення рівнів їхньої глобальної та особистісної зрілості. При цьому, зрозуміло, враховуються не лише вікові, а й індивідуальні особливості учнів.

Важливою формою такого супроводу стає акмеологічно спрямований урок, який ставить особливі вимоги до таких взаємопов’язаних між собою компонентів, як цільовий, стимульовано-мотиваційний, змістовий, операційно-дієвий, контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний.

Напрацювання акмеологічної творчої групи вчителів Рівненської ЗОШ №27 І - ІІІ ступенів (старший учитель С.В.Банькова) дозволили конкретизувати ці вимоги і винести їх на науково-практичний семінар для директорів загальноосвітніх навчальних закладів міста. Дані вимоги передбачають такі підходи до кожного з компонентів уроку.



Цільовий підхід

  • Пам’ятати, що освітня, виховна і розвивальна триєдина мета покликана формувати цілісний процес едукації (вирощування, культивування –за О.Вишневським), який активізує виникнення у психічній сфері підростаючої людини новоутворень – відомих в акмеології інтегрованих вузлів, пов'язаних із віковими етапами глобальної зрілості учня, і зв'язаних з такими її аспектами, як анатомо-фізіологічний, психічний, дидактичний, соціальний.

  • Планувати цілісний процес едукації таким чином, щоб якомога повніше використати можливості уроку для реалізації «Стратегії акмеологічної діяльності, спрямованої на розкриття вихованцем внутрішніх потенційних можливостей».

  • Використовувати можливості уроку для формування рис особистісної зрілості учнів згідно з концепцією академіка А.О.Реана.

  • Сприймати вимоги навчальних програм не як відірвану від загального образу світу і внутрішнього світу учнів даність, а як необхідний «фресковий» фрагмент загального образу світу, який формується в уяві учня на основі нових пізнавальних гіпотез, поява яких зумовлюється вивченим на уроці матеріалом.

Стимулюючо-мотиваційний підхід

  • Використовувати можливості зв'язку змістової основи навчального матеріалу з внутрішньоінтенційною спрямованістю вихованців.

  • Створювати умови для формування засобами навчальної теми доцільних життєорганізуючих імпресингів.

  • Перед початком вивчення нового матеріалу формувати сугестивну установку на розкриття відомого у сугестології резервного комплексу учня за рахунок сугестивно-десугестивного процесу, який постійно на другому плані супроводжує навчально-виховний процес.

Змістовий підхід

  • Виявляти вміння перебудовувати зміст навчального матеріалу на основі принципів золотого перетину та компліментарності (доповнення до завершеної цілісності). Пам'ятати при цьому слова Р.Роллана, який стверджував, що для того, щоб живописати бурю, не обов'язково вимальовувати кожну хвилю, цілком достатньо створити картину схвильованого моря.

  • Реалізовувати життєорганізуючі можливості змістового компонента уроку. З цією метою використовувати цікаві фрагменти біографії вчених, митців, винахідників, афоризми, які належать їм, пам'ятаючи, що біографії таких людей подібні на арсенал, у якому зберігається зброя, завдяки якій були виграні вирішальні битви життя.

  • Із метою зв'язку навчального матеріалу із загальним образом світу, в тих випадках, де це можливо, доцільно розгляд, виучування об'єктів проводити у трьохмірній площині: компонентно-структурного аналізу, функціонального,

генетично-прогностичного.

  • У ході використання трьохмірної площини розгляду передбачати встановлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків фрагмента пізнання із загальною картиною світу. Результатом такого встановлення має бути знаходження місця цього фрагмента в загальній картині світу, філософсько-естетичне осмислення цих зв'язків та відношення їх до життєорганізуючої сфери підростаючої людини, формування її духовності. Пам'ятати при цьому твердження академіка С.І.Гончаренка стосовно того, що духовність – це вміння людини розібратися у цьому світі і знайти своє місце у ньому.

  • Передбачати реалізацію у ході уроку не лише таких традиційних компонентів змісту освіти, як знання, уміння та навички, а й таких нетрадиційних, як досвід творчої діяльності (процедури творчої діяльності І.Я.Лернера, напрацьованих у креативній акмеології методик, стратегій і тактик творчої діяльності), досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Пам'ятати при цьому, що якраз нетрадиційні компоненти, які часто випадають із контрольно-регулювального та оцінювально-результативного блоків, найважливіші в акмеологічному плані як для самої особистості, так і для суспільства в цілому.

  • Відібраний у кінцевому підсумку повчальний зміст уроку вчителю необхідно співвіднести зі «Стратегією акмеологічної діяльності, спрямованої на розкриття вихованцем внутрішніх потенційних можливостей». У випадку необхідності та можливості — відкоректувати змістову структуру відповідно до вимог цієї стратегії.

Операційно-дієвий підхід

  • У ході розробки змісту уроку пам'ятати, що згідно з дослідженнями гештальтпсихологів, логіка дитячого сприймання має такий вигляд: первинний синтез – аналіз – вторинний синтез. Зважаючи на це, навчальний матеріал бажано розробляти у глобальних темах та підтемах. Це дозволяє на уроках глобальних тем творити узагальнений образ великої теми, а на уроках підтем або етюдної розробки глобальної теми розширювати цей образ поряд із формуванням образів нижчого порядку. Окрім цього, такий підхід забезпечує введення вихованців у зону індивідуальної творчості, якій належить чільне місце в стратегії акмеологічної діяльності.

  • У виборі методів та прийомів керуватися природою дитячого сприйняття, пам'ятаючи, що ця природа найкраще виявляє себе, коли зовнішні впливи торкаються «живої інтенції» учня. Необхідно виявляти цю природу і спиратися на неї у ході здійснення таких актуальних операцій, як сприймання нового навчального матеріалу, осмислення його, узагальнення, систематизація, закріплення, застосування на практиці.

  • Використовуючи методи, які поєднують педагогічно доцільні впливи вчителя не тільки на свідому, а й підсвідому сферу учня, пам'ятаючи, що через останню проходить значно більша частка інформації, ніж через першу.

Контрольно-регулювальний підхід

Потребує під час проведення акмеологічного уроку з боку вчителя постійної уваги не лише до його життєорганізуючих основ, а й до характеру самого навчального процесу. Опорною основою для контрольно-регулюючої функції педагога слугує синергетична методологія, згідно з якою кожний результат конкретної педагогічної дії потребує загального аналізу щодо його співставлення з метою цієї дії. Причому, коли такий результат приходить у суттєву суперечність із метою дії, це означає, що ця дія, як створююча сила, вийшла за свою межу і перетворилася на руйнівну, а це потребує відповідних коректив не менше, ніж сам процес педагогічної діяльності, а й тієї мети, яка визначає цей процес.



Оцінно-результативний підхід

Вимагає від учителя визначення не лише рівня засвоєння знань, умінь і навичок, а й рівня засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу, які, у поєднанні із традиційними компонентами змісту освіти, складають своєрідний акмеологічно організуючий інтегративний вузол. Такі вузли покликані розширювати в учня зону акмеологічної самоорганізації.

Такі підходи до акмеологічно спрямованого уроку вперше в області започаткували вчителі ЗОШ №27 м. Рівного Т.С. Шульгач (біологія), М.Б.Козіцька (історія), Б.В. Шатохіна (математика). Вони стали ядром творчої акмеологічної групи, завдяки якій у 2010 році був проведений шкільний фестиваль акмеологічно спрямованих уроків.

Сьогодні практику проведення таких уроків освоюють не тільки вчителі загальноосвітніх навчальних закладів обласного центру, а й педагоги Радивилівського загальноосвітнього ліцею, Гощанської районної гімназії, Томашгородської загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ступенів Рокитнівського району та інших навчальних закладів, що входять до складу лабораторії акмеології освіти.

Звичайно, справа акмеологізації освітньої діяльності – це справа не одного-двох років, оскільки йдеться про якісно новий тип освітньо-виховного процесу, людиноцентричного за своїм характером і пробуджуючого. Такий процес вимагає насамперед потужної методологічної основи із сучасним філософським підґрунтям. Таке підґрунтя сьогодні вибудовується, у першу чергу, на синергетичних підходах до освоєння реальної дійсності, оскільки у процесі педагогічної діяльності освітній процес потребує врахування не тільки загального, закономірного, а й одиничного, унікального, випадкового.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Максимова В.Н. Акмеология: новое качество образования / В.Н.Максимова // Завуч. – 2004. – №3, 6-8.

2. Реан А.А. Акмеология личности / А.А. Реан // Психологический журнал. – 2000. – №2. – С. 88-95.

3. Уилсон А.Р. Космический тригер / А.Р. Уилсон. – К.: Янус, 2000. – 304.



Коновальчук І. І., кандидат педагогічних наук, доцент

Житомирського державного університету імені Івана Франка,

м. Житомир
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ

Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) Частина ІІ рівне – 2012 ббк 74. 200
biblioteka.php -> Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Метод проектів: сутність та умови застосування
biblioteka.php -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка