Національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика


ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРЯ-СПЕЦІАЛІСТА



Сторінка9/13
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.59 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13




ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРЯ-СПЕЦІАЛІСТА

ЗА ФАХОМ «ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА - СІМЕЙНА МЕДИЦИНА»

Лікар загальної практики-сімейної медицини виконує професійні завдання, реалізуючи при цьому наступні компетенції:

  • організація роботи на первинному рівні медичної допомоги в межах визначеної територіальної дільниці;

  • забезпечення безперервної допомоги, зосередженої на людині (пацієнтіі);

  • комплексний підхід при вирішенні медичних проблем пацієнта;

  • володіння професійними лікарськими навичками при вирішенні медичних потреб пацієнта;

  • орієнтація на громаду, соціальна спрямованість;

  • холістичний підхід при вирішенні медичних потреб пацієнта.


ПРОФЕСІЙНІ ЗАВДАННЯ

І. Організація надання медичної допомоги на первинному рівні:

  • забезпечення пацієнту задоволеності первинним і подальшими контактами з системою охорони здоров’я; менеджмент недиференційованих проблем зі здоров’ям пацієнта;

  • забезпечення доступної для прикріпленого пацієнта медичної допомоги незалежно від місця його проживання і фізичного стану; організація медико-психологічної допомоги пацієнтам з врахуванням стану здоров’я і вікових особливостей;

  • координація з професіоналами первинної ланки та іншими спеціалістами, забезпечення медичного маршруту пацієнта (функція «воротаря») на вищі рівні медичної допомоги, в заклади соціального спрямування, хоспіси, санаторії та ін.;

  • організація командної роботи закладу чи підрозділу закладу первинної медико-санітарної допомоги;

  • ефективне використання можливостей системи охорони здоров'я;

  • забезпечення конфіденційності інформації про кожного пацієнта; діяти в інтересах пацієнта;

  • можливість залучення необхідних додаткових ресурсів для забезпечення медичної допомоги належної якості;

  • проведення: оцінки, аналізу та моніторингу стану здоров’я прикріпленого населення;

  • проведення оцінки епідеміологічної ситуації за місцем проживання прикріпленого населення та сумісно з представниками санітарно-епідеміологічного нагляду організація необхідних протиепідемічних та профілактичних заходів; залучення керівників закладів та підприємств, профспілкових і інших громадських організацій, пацієнтів до активної участі в проведенні лікувально-оздоровчих заходів;

  • якісне ведення обліково-звітньої документації;

  • проведення експертизи тимчасової непрацездатності, направлення на ЛТЕК, моніторингу причин непрацездатності і інвалідності;

ІІ. Проведення заходів щодо профілактики захворювань та травматизму, формування здорового способу життя, виявлення та корекція факторів ризику найбільш поширених захворювань:

  • виявлення осіб з факторами ризику захворювань та їх корекція;

  • формування здорового способу життя (пацієнт/сім’я/громада); сумісно із центрами здоров’я участь у пропаганді медичних знань, раціонального харчування; проведення гігієнічного навчання і виховання, антиалкогольної і антинаркотичної роботи;

  • проведення медичного консультування батьків щодо вигодування, загартовування, виховання, підготовки дітей до знаходження в організованих колективах (дошкільних і шкільних установ), профорієнтації;

  • організація та проведення школи відповідального батьківства, школи здоров’я для пацієнтів з хронічними захворюваннями та ін.;

  • імунізація населення відповідно до календаря щеплень та за епідпоказами;

  • сумісно із центрами здоров’я індивідуальні і групові консультування з профілактики інфекцій ПСШ/ВІЛ, етики, психології, соціальних, медико-генетичних і медико - сексуальних аспектів сімейного життя, планування сім’ї, методів контрацепції, репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб;

  • рання діагностика захворювань згідно чинних стандартів та протоколів, виконання профілактичних програм згідно наказів МОЗ України;

ІІІ. Надання лікувально-діагностичної допомоги:

  • проведення обстеження та лікування пацієнтів згідно наказів МОЗ та чинних в Україні стандартів; при необхідності скерування до спеціаліста;

  • проведення обстеження, лікування та надання невідкладної (екстреної) допомоги пацієнтам з гострими та хронічними неінфекційними та інфекційними захворюваннями, травмами, та ін., керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;

  • проведення немедикаментозної та медикаментозної вторинної профілактики захворювань, керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;

  • проведення моніторингу ефективності лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями внутрішніх органів, виховання у пацієнтів «прихильності» до лікування;

  • використання формуляру лікарських засобів для первинного рівня медичної допомоги, визначення та облік побічних дій лікарських засобів;

  • організація проведення необхідної передопераційної підготовки при планових оперативних втручаннях та післяопераційної реабілітації пацієнтів;

  • організація медико-соціальної допомоги та лікування хронічних наслідків хірургічних втручань (пацієнти після ампутацій, колостомії, онкологічних операцій та ін.);

  • участь в медико-соціальній реабілітації пацієнтів після перенесених інфаркту міокарда, церебральних інсультів, травм, інвалідизуючих захворювань;

  • проведення навчання пацієнтів з хронічними захворюваннями внутрішніх органів;

  • медико-соціальна та психологічна допомога/підтримка сімей в яких живуть люди з ВІЛ/СНІД, діти-інваліди, тяжкохворі, діти-сироти;

  • диспансеризація населення відповідно до чинного законодавства та в межах компетенції первинної медико-соціальної допомоги;

  • надання паліативної допомоги на дому;

  • координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у пацієнтів та в їх сім’ях, виявлення підлітків схильних до вживання психоактивних речовин.

ІV. Забезпечення медико-соціальної опіки на особливих етапах життя пацієнта/сім’ї:

А. Ведення пацієнток з нормальною вагітністю:

  • діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тижнів);

  • виявлення і лікування екстрагенітальної патології у вагітних;

  • консультування з питань підготовки вагітних та членів її родини до появи новонародженої дитини;

  • оцінка та акушерський і перинатальний ризики;

  • консультування з питань підготовки до пологів;

  • консультування вагітної щодо ознак початку пологів; планове скерування до пологового будинку;

  • взаємодія з другим рівнем медичної допомоги (своєчасне скерування вагітної до акушера-гінеколога, інструментального (УЗД) і параклінічних досліджень;

  • розробка і обговорення індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності;

  • виявлення та скерування вагітних груп ризику на вищий рівень медичної допомоги: виявлення відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; скерування на 2-й рівень; зворотній зв’язок з 2-м рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня;

  • надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно клінічних протоколів і настанов; дистанційне консультування зі спеціалістами 2-го і 3-го рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги; негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності;

  • динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців 2-го і 3-го рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців 2-го і 3-го рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно чинних клінічних протоколів та настанов; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування; консультування з питань післяпологової контрацепції;

  • профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та скерування при необхідності породіль на вищий рівень; організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї;

  • виявлення протипоказів до вагітності і пологів, направлення на переривання вагітності;

  • проведення реабілітації жінкам у післяпологовому періоді та після переривання вагітності.

Б. Медична опіка над немовлятами та дітьми:

  • профілактична та інформаційно-просвітницька робота з батьками: проведення навчання батьків з питань грудного вигодовування, харчування немовляти, дитини до року і більш старшого віку; з профілактики раптової смерті, догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та випорожнення, необхідності імунопрофілактики керованих інфекцій, календаря щеплень, нормального фізичного та психічного розвитку дитини - оволодіння ними комплексом вправ для фізичного та психоемоційного розвитку дитини;

  • розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін.;

  • проведення профілактичних обстежень, проведення профілактики рахіту і анемії, керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;

  • організація та проведення щеплень згідно чинного наказу МОЗ; огляд та оцінка стану дитини перед щепленням (визначення тимчасових протипоказів); спостереження після щеплень; скерування до педіатра для визначення постійних протипоказів; консультування батьків і надання допомоги дитині при поствакцинальних реакціях;

  • спостереження за новонародженими та дітьми до 1 року: своєчасне отримання (активний запит) інформації належної якості і обсягу від фахівців 2-го і 3-го рівнів; перший спільний огляд новонародженого лікарем і медсестрою на 5-й день життя дитини або не пізніше 2-го дня після виписки зі стаціонару; індивідуальне динамічне спостереження із врахуванням соціального і психологічного стану сім’ї; до 6-місяців щомісячно: оцінка фізичного та психоемоційного розвитку дитини, визначення його відповідності віковій нормі розвитку (згідно протоколу), а після 6 місяця - огляд 1 раз у квартал. Спостереження за здоровими дітьми до 3 років згідно протоколу;

  • діагностика і скерування до профільних спеціалістів немовлят та дітей зі станами, що не відповідають віковим фізіологічним нормам; діагностика, лікування, при необхідності скерування до профільних спеціалістів дітей з гострими та загостренням хронічних захворювань згідно наказів МОЗ України та чинних протоколів; організація і контроль виконання призначень спеціалістів вищого рівня; контроль за результатами дослідження на фенілкетонурію, гіпотиреоз та ін.;

  • раннє виявлення загрозливих симптомів і захворювань немовлят (ознаки запалення пупкової ранки, судоми, блювота, діарея, гіпо-гіпертермія, відмова від годування, порушення дихання, ознаки інфекції, отруєння, травми, укуси тварин і комах, анафілактичний шок), надання невідкладної допомоги з детальним документуванням, вчасне скерування до спеціаліста. Забезпечення маршруту пацієнта, при потребі транспортування на вищий рівень. Отримання зворотнього інформування від спеціалістів щодо подальшого ведення дитини і контроль виконання призначень спеціалістів вищого рівня;

  • виявлення, оцінка та при можливості корекція сімейних проблем, які можуть вплинути на клінічні та поведінкові прояви розвитку дитини: смерть когось із членів родини; розлучення; насильство над дитиною; алкоголізм; наркоманія, важка хвороба когось із членів родини, тощо;

  • виявлення та оцінка порушення уваги, труднощів при навчанні в школі, порушення поведінки та емоційної сфери дитини, консультування і при необхідності скерування до відповідних спеціалістів;

  • діагностика і консультування найбільш частих медичних проблем підлітків, включаючи характер харчування, порушення розвитку, гінекомастію, акне, травми, депресію/психосоціальні проблеми, ранні статеві контакти, контрацепція, наркоманія та вживання алкоголю, куріння, питання спортивної медицини;

В. Допомога пацієнтам похилого та старечого віку.

  • проведення диференційної діагностики між симптоматикою захворювань та фізіологічними змінами при старінні;

  • координація роботи мультидисциплінарної команди (родина, друзі, медичні працівники, соціальні служби, психог);

  • діагностика, лікування, при необхідності скерування до спеціаліста пацієнтів з гострими та хронічними захворюваннями згідно наказів МОЗ та чинних в Україні стандартів;

  • оцінка та корекція ризиків при наданні геріатричної допомоги: поліпрагмазія, ятрогенія, обмеження фізичної активності, соціальна залежність, відсутність підтримки родини, та ін.

V. Надання невідкладної (екстреної) допомоги:

Лікар «загальної практики-сімейної медицини» повинен надати невідкладну (екстрену) допомогу в межах ресурсів первинної медико-санітарної допомоги згідно діючих стандартів та нормативних документів МОЗ України, організувати подальший маршрут пацієнта в т.ч. транспортування при:



  • раптовій коронарній смерті;

  • зупинці кровообігу;

  • зупинці дихання;

  • гострому коронарному синдромі;

  • гострій серцевій недостатності;

  • пароксизмальних порушеннях ритму та провідності серця;

  • неускладненому і ускладненому гіпертонічних кризах;

  • кардіогенному шоці;

  • синкопальному стані;

  • тромбоемболії легеневої артерії;

  • задишково-ціанотичному кризі;

  • гострій дихальній недостатності (в т.ч. гострий стеноз, ларинготрахеїт тощо);

  • гострій асфіксії (в т.ч. сторонні тіла гортані, трахеї і повішання);

  • бронхоспазмі;

  • загастренні бронхіальної астми;

  • пневмотораксі;

  • втраті свідомості;

  • нирковій кольці;

  • коматозних станах при цукровому діабеті (кетоацидотична, гіперосмолярна, лактацидемічна, гіпоглікемічна);

  • мікседематозній комі;

  • гострій наднирковій недостатності;

  • тиреотоксичному кризі;

  • приступі феохромоцитоми;

  • гіпопаратіреоїдній тетанії;

  • анафілактичних станах (набряк гортані, набряк Квінке, анафілактичний шок);

  • різних формах шоку (інфекційно-токсичномуі, дегідратаційному, геморанічному, травматичному, гіповолемічному тощо);

  • гострій нирковій недостатності;

  • гострій затримці сечі;

  • гострій гематурії;

  • гострій печінковій недостатності;

  • жовчній кольці;

  • гострому абдомінальному болю при напруженні передньої черевної стінки;

  • гострому болю у промежині і тазовій ділянці;

  • гострому болі (головний, біль у шиї, спині, кістках, суглобах, м’яких тканинах);

  • невідкладних станах у новонароджених (протисудомна терапія, проведення оральної регідратації при блювоті, діареї, серцево-легенева реанімація, підтримка дихання мішком Амбу з набором масок);

  • гострому нападі глаукоми;

  • опіках ока;

  • травмах ока;

  • сторонньому тілі переднього відрізку ока;

  • крововиливі у сітківку;

  • гострій діареї з токсикозом і ексікозом;

  • кровотечах: з носа; легеневій, шлунка, кишечника, гемороїдальних вен, варикозних вен кінцівок; кровотечі при використанні ліків, що впливають на гомеостаз; зовнішніх кровотечах;

  • еклампсії та важких формах гестозу;

  • передчасних пологах;

  • епілептичному статусі;

  • судомному синдромі;

  • психомоторному збудженні;

  • гіпертермічному синдромі;

  • ішемічному і геморагічному інсульті;

  • мозковій комі;

  • набряку мозку;

  • гострому психозі;

  • абстинентному синдромі; алкогольному делірії;

  • ЧМТ різного ступеня;

  • отруєннях концентрованими кислотами, лугами, перманганатом калію, ліками;

  • термічних та хімічних опіках;

  • тепловому ударі;

  • переохолодженнях та обмороженнях;

  • укусах комах та тварин;

  • укусах змій;

  • ранах, забоях, вивихах;

  • нейротоксикозі;

  • менінгококцемії;

  • ураженні блискавкою;

  • ураженні електричним струмом;

  • травмах; політравмі;

  • утопленні;

  • удушенні;

  • суїцидних станах

  • жертвам сексуального насильства;

  • гострих радіаційних ураженнях; масових гострих радіаційних ураженнях;

  • промислових отруєннях;

  • особливо небезпечних інфекціях;

  • гострих побутових отруєннях;

  • гострих медикаментозних отруєннях;

  • гострих професійних отруєннях;

  • гострих бойових отруєннях, масових бойових отруєннях;

  • аваріях і катастрофах;



ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

І. Лікар загальної практики – сімейної медицини повинен знати:

  • загальні цілі і задачі системи охорони здоров’я, основи законодавства України про охорону здоров’я та нормативні документи, які регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров’я; правові аспекти діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини;

  • завдання первинної медико-санітарної допомоги, роль сімейного лікаря у вирішенні цих задач;

  • права та обов’язки лікаря загальної практики - сімейної медицини та права пацієнта;

  • структуру організації надання медичної допомоги населенню громади/регіону/країни; ресурси і можливості первинного, вторинного та третинного рівнів медичної допомоги громади/регіону/країни; організацію роботи амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів, швидкої та невідкладної допомоги; можливості лікарів загальної практики - сімейної медицини при організації медичної та соціальної допомоги; порядок скерування пацієнта будь-якого віку, статі, соціального статусу та характеру захворювання для надання лікувально-діагностичної допомоги на вторинному та третинному рівнях; порядок залучення соціальних служб, санаторно-курортної служби та ін.;

  • правила ведення медичної та обліково-звітної документації;

  • основні показники здоров’я населення країни/регіону/громади/дільниці; медико-соціальну структуру населення власної дільниці/громади; групи населення з прогностично найбільш несприятливим станом здоров’я та методи їх вивчення;

  • знати фізіологію і патологію людини, біологічні і соціальні причини захворювання;

  • знати психологію здорової ї хворої людини та знати, як спілкуватися з пацієнтами, членами їх родини і колегами;

  • методику обстеження пацієнта (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація тощо);

  • основи лабораторної, інструментальної, функціональної, ендоскопічної, радіологічної діагностики захворювань;

  • сучасну класифікацію хвороб;

  • покази та протипокази до санаторно-курортного лікування;

  • індикатори якості медичної допомоги;

  • стандарти медичної допомоги, затверджені МОЗ України та клінічні протоколи;

  • методи первинної, вторинної і третинної профілактики найбільш поширених захворювань (корекція факторів ризику, раннє виявлення захворювань, імунізація, медикаментозна та немедикаментозна профілактика);

  • організацію диспансерного нагляду за хворими будь-якого віку та статі, патронажу за вагітними та новонародженими;

  • основи організації паліативної допомоги;

  • правила санітарно-епідеміологічного режиму в лікувально-профілактичних закладах та відповідні документи, які їх регламентують;

  • необхідні протиепідемічні заходи при виникненні інфекційних захворювань;

  • імунопрофілактику інфекційних хвороб;

  • принципи організації надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях;

  • питання експертизи тимчасової і постійної втрати працездатності;

  • методики та джерела отримання сучасної науково - обгрунтованої інформації; методики прийняття клінічних рішень, які базуються на даних доказової медицини; методики критичної оцінки публікацій;

  • основи валеології, форми і методи санітарно-освітньої роботи, формування здорового способу життя;

  • методики консультування пацієнтів та при необхідності членів їх сімей;

  • клінічну симптоматику захворювань, що найбільш часто зустрічаються у дітей, підлітків і дорослих будь-якої статі, їх діагностику, диференційну діагностику, профілактику і лікування;

  • сучасні методи діагностики захворювань, їх чутливість та специфічність, обмеження, економічну вартість;

  • методи та алгоритми надання екстреної та невідкладної допомоги;

  • правила виписування, зберігання та використання наркотичних, сильнодіючих та психотропних препаратів та прекурсорів;

  • показники нормального перебігу та симптоми ускладненого перебігу вагітності, порядок організації медичної допомоги жінкам з ускладненою вагітністю;

  • основи медикаментозної терапії, фармакодинаміку та фармакокінетику основних груп лікарських засобів що найбільш часто призначаються; взаємодію лікарських засобів, покази та протипокази до їх призначення, побічні дії та ускладнення при їх застосуванні та методи їх корекції; порядок обліку побічних дій та ускладнень препаратів; питання фармакоекономіки; їх побічні дії; формуляр лікарських засобів для первинного рівня медичної допомоги;

  • порядок подання екстреного повідомлення про інфекційні захворювання та отруєння. Тактику дій при підозрі на особливо небезпечні та карантинні інфекційні захворювання;

  • активну та пасивну імунопрофілактику;

  • календар щеплень, прийнятий в Україні, можливості індивідуалізації щеплень

  • основи реабілітології на рівні первинної медико-санітарної допомоги;

  • основи дієтотерапії та лікувальної фізкультури;

  • досвід організації ПМСД на засадах сімейної медицини в країнах світу;

  • правила внутрішнього трудового розпорядку;

  • правила охорони праці та протипожежної безпеки;

  • правила користування апаратурою та обладнанням, комп’ютерною технікою;

  • профілактику внутрішньолікарняних інфекцій та професійних захворювань;

  • правила деонтології та медичної етики.


Каталог: 606 -> UKR -> Iinternatura
Iinternatura -> Характеристика
Iinternatura -> Міністерство охорони здоров'я україни державний заклад «дніпропетровська медична академія моз україни»
Iinternatura -> Рефератів циклу спеціалізації за фахом «Загальна практика сімейна медицина»
606 -> Інформаційні методики та технології залучення дітей до читання, розвиток їх творчого потенціалу
Iinternatura -> Міністерство охорони здоров'я україни державний заклад «дніпропетровська медична академія моз україни»
Iinternatura -> Рефератів циклу спеціалізації за фахом «Загальна практика сімейна медицина»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка