ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРЯ-СПЕЦІАЛІСТА
ЗА ФАХОМ «ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА - СІМЕЙНА МЕДИЦИНА»
Лікар загальної практики-сімейної медицини виконує професійні завдання, реалізуючи при цьому наступні компетенції:
організація роботи на первинному рівні медичної допомоги в межах визначеної територіальної дільниці;
забезпечення безперервної допомоги, зосередженої на людині (пацієнтіі);
комплексний підхід при вирішенні медичних проблем пацієнта;
володіння професійними лікарськими навичками при вирішенні медичних потреб пацієнта;
орієнтація на громаду, соціальна спрямованість;
холістичний підхід при вирішенні медичних потреб пацієнта.
ПРОФЕСІЙНІ ЗАВДАННЯ
І. Організація надання медичної допомоги на первинному рівні:
забезпечення пацієнту задоволеності первинним і подальшими контактами з системою охорони здоров’я; менеджмент недиференційованих проблем зі здоров’ям пацієнта;
забезпечення доступної для прикріпленого пацієнта медичної допомоги незалежно від місця його проживання і фізичного стану; організація медико-психологічної допомоги пацієнтам з врахуванням стану здоров’я і вікових особливостей;
координація з професіоналами первинної ланки та іншими спеціалістами, забезпечення медичного маршруту пацієнта (функція «воротаря») на вищі рівні медичної допомоги, в заклади соціального спрямування, хоспіси, санаторії та ін.;
організація командної роботи закладу чи підрозділу закладу первинної медико-санітарної допомоги;
ефективне використання можливостей системи охорони здоров'я;
забезпечення конфіденційності інформації про кожного пацієнта; діяти в інтересах пацієнта;
можливість залучення необхідних додаткових ресурсів для забезпечення медичної допомоги належної якості;
проведення: оцінки, аналізу та моніторингу стану здоров’я прикріпленого населення;
проведення оцінки епідеміологічної ситуації за місцем проживання прикріпленого населення та сумісно з представниками санітарно-епідеміологічного нагляду організація необхідних протиепідемічних та профілактичних заходів; залучення керівників закладів та підприємств, профспілкових і інших громадських організацій, пацієнтів до активної участі в проведенні лікувально-оздоровчих заходів;
якісне ведення обліково-звітньої документації;
проведення експертизи тимчасової непрацездатності, направлення на ЛТЕК, моніторингу причин непрацездатності і інвалідності;
ІІ. Проведення заходів щодо профілактики захворювань та травматизму, формування здорового способу життя, виявлення та корекція факторів ризику найбільш поширених захворювань:
виявлення осіб з факторами ризику захворювань та їх корекція;
формування здорового способу життя (пацієнт/сім’я/громада); сумісно із центрами здоров’я участь у пропаганді медичних знань, раціонального харчування; проведення гігієнічного навчання і виховання, антиалкогольної і антинаркотичної роботи;
проведення медичного консультування батьків щодо вигодування, загартовування, виховання, підготовки дітей до знаходження в організованих колективах (дошкільних і шкільних установ), профорієнтації;
організація та проведення школи відповідального батьківства, школи здоров’я для пацієнтів з хронічними захворюваннями та ін.;
імунізація населення відповідно до календаря щеплень та за епідпоказами;
сумісно із центрами здоров’я індивідуальні і групові консультування з профілактики інфекцій ПСШ/ВІЛ, етики, психології, соціальних, медико-генетичних і медико - сексуальних аспектів сімейного життя, планування сім’ї, методів контрацепції, репродуктивних ризиків, ендемічних хвороб;
рання діагностика захворювань згідно чинних стандартів та протоколів, виконання профілактичних програм згідно наказів МОЗ України;
ІІІ. Надання лікувально-діагностичної допомоги:
проведення обстеження та лікування пацієнтів згідно наказів МОЗ та чинних в Україні стандартів; при необхідності скерування до спеціаліста;
проведення обстеження, лікування та надання невідкладної (екстреної) допомоги пацієнтам з гострими та хронічними неінфекційними та інфекційними захворюваннями, травмами, та ін., керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;
проведення немедикаментозної та медикаментозної вторинної профілактики захворювань, керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;
проведення моніторингу ефективності лікування пацієнтів з хронічними захворюваннями внутрішніх органів, виховання у пацієнтів «прихильності» до лікування;
використання формуляру лікарських засобів для первинного рівня медичної допомоги, визначення та облік побічних дій лікарських засобів;
організація проведення необхідної передопераційної підготовки при планових оперативних втручаннях та післяопераційної реабілітації пацієнтів;
організація медико-соціальної допомоги та лікування хронічних наслідків хірургічних втручань (пацієнти після ампутацій, колостомії, онкологічних операцій та ін.);
участь в медико-соціальній реабілітації пацієнтів після перенесених інфаркту міокарда, церебральних інсультів, травм, інвалідизуючих захворювань;
проведення навчання пацієнтів з хронічними захворюваннями внутрішніх органів;
медико-соціальна та психологічна допомога/підтримка сімей в яких живуть люди з ВІЛ/СНІД, діти-інваліди, тяжкохворі, діти-сироти;
диспансеризація населення відповідно до чинного законодавства та в межах компетенції первинної медико-соціальної допомоги;
надання паліативної допомоги на дому;
координація вирішення психосоціальних проблем, що виникають у пацієнтів та в їх сім’ях, виявлення підлітків схильних до вживання психоактивних речовин.
ІV. Забезпечення медико-соціальної опіки на особливих етапах життя пацієнта/сім’ї:
А. Ведення пацієнток з нормальною вагітністю:
діагностика та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності згідно з чинним клінічним протоколом; своєчасне взяття вагітних на облік (до 12 тижнів);
виявлення і лікування екстрагенітальної патології у вагітних;
консультування з питань підготовки вагітних та членів її родини до появи новонародженої дитини;
оцінка та акушерський і перинатальний ризики;
консультування з питань підготовки до пологів;
консультування вагітної щодо ознак початку пологів; планове скерування до пологового будинку;
взаємодія з другим рівнем медичної допомоги (своєчасне скерування вагітної до акушера-гінеколога, інструментального (УЗД) і параклінічних досліджень;
розробка і обговорення індивідуального плану дій вагітної (і дорослих членів родини, що мешкають з нею) при ознаках початку пологової діяльності;
виявлення та скерування вагітних груп ризику на вищий рівень медичної допомоги: виявлення відхилень від фізіологічного перебігу вагітності; скерування на 2-й рівень; зворотній зв’язок з 2-м рівнем (обмін інформацією); контроль за виконанням вагітною рекомендацій спеціалістів вищого рівня;
надання допомоги вагітним при невідкладних станах згідно клінічних протоколів і настанов; дистанційне консультування зі спеціалістами 2-го і 3-го рівнів і отримання від них вичерпної інформації щодо клінічної ситуації; організація транспортування на вищий рівень (при потребі), ретельне документування наданої допомоги; негайне скерування до спеціаліста при прогностично важких ускладненнях вагітності;
динамічне спостереження за породіллями: отримання від фахівців 2-го і 3-го рівнів вичерпної інформації щодо стану породіллі і новонародженого; виконання призначень фахівців 2-го і 3-го рівнів та контроль за дотриманням їх рекомендацій породіллями; організація патронажу згідно чинних клінічних протоколів та настанов; консультування з питань гігієни післяпологового періоду та з питань підтримки грудного вигодовування; консультування з питань післяпологової контрацепції;
профілактика, рання діагностика і надання допомоги при післяпологових ускладненнях легкого перебігу (психологічний статус, лактостаз, тріщини сосків, затримка інволюції матки) та скерування при необхідності породіль на вищий рівень; організація психосоціальної підтримки інших членів сім’ї;
виявлення протипоказів до вагітності і пологів, направлення на переривання вагітності;
проведення реабілітації жінкам у післяпологовому періоді та після переривання вагітності.
Б. Медична опіка над немовлятами та дітьми:
профілактична та інформаційно-просвітницька робота з батьками: проведення навчання батьків з питань грудного вигодовування, харчування немовляти, дитини до року і більш старшого віку; з профілактики раптової смерті, догляду за залишком пуповини та шкірою немовляти, безпеки дитини, характеру сну та випорожнення, необхідності імунопрофілактики керованих інфекцій, календаря щеплень, нормального фізичного та психічного розвитку дитини - оволодіння ними комплексом вправ для фізичного та психоемоційного розвитку дитини;
розробка індивідуальних рекомендацій та проведення консультування батьків з питань: порушення харчування і вигодовування; порушення поведінки дитини; взаємостосунків між батьками і дитиною та ін.;
проведення профілактичних обстежень, проведення профілактики рахіту і анемії, керуючись наказами МОЗ та чинними в Україні стандартами;
організація та проведення щеплень згідно чинного наказу МОЗ; огляд та оцінка стану дитини перед щепленням (визначення тимчасових протипоказів); спостереження після щеплень; скерування до педіатра для визначення постійних протипоказів; консультування батьків і надання допомоги дитині при поствакцинальних реакціях;
спостереження за новонародженими та дітьми до 1 року: своєчасне отримання (активний запит) інформації належної якості і обсягу від фахівців 2-го і 3-го рівнів; перший спільний огляд новонародженого лікарем і медсестрою на 5-й день життя дитини або не пізніше 2-го дня після виписки зі стаціонару; індивідуальне динамічне спостереження із врахуванням соціального і психологічного стану сім’ї; до 6-місяців щомісячно: оцінка фізичного та психоемоційного розвитку дитини, визначення його відповідності віковій нормі розвитку (згідно протоколу), а після 6 місяця - огляд 1 раз у квартал. Спостереження за здоровими дітьми до 3 років згідно протоколу;
діагностика і скерування до профільних спеціалістів немовлят та дітей зі станами, що не відповідають віковим фізіологічним нормам; діагностика, лікування, при необхідності скерування до профільних спеціалістів дітей з гострими та загостренням хронічних захворювань згідно наказів МОЗ України та чинних протоколів; організація і контроль виконання призначень спеціалістів вищого рівня; контроль за результатами дослідження на фенілкетонурію, гіпотиреоз та ін.;
раннє виявлення загрозливих симптомів і захворювань немовлят (ознаки запалення пупкової ранки, судоми, блювота, діарея, гіпо-гіпертермія, відмова від годування, порушення дихання, ознаки інфекції, отруєння, травми, укуси тварин і комах, анафілактичний шок), надання невідкладної допомоги з детальним документуванням, вчасне скерування до спеціаліста. Забезпечення маршруту пацієнта, при потребі транспортування на вищий рівень. Отримання зворотнього інформування від спеціалістів щодо подальшого ведення дитини і контроль виконання призначень спеціалістів вищого рівня;
виявлення, оцінка та при можливості корекція сімейних проблем, які можуть вплинути на клінічні та поведінкові прояви розвитку дитини: смерть когось із членів родини; розлучення; насильство над дитиною; алкоголізм; наркоманія, важка хвороба когось із членів родини, тощо;
виявлення та оцінка порушення уваги, труднощів при навчанні в школі, порушення поведінки та емоційної сфери дитини, консультування і при необхідності скерування до відповідних спеціалістів;
діагностика і консультування найбільш частих медичних проблем підлітків, включаючи характер харчування, порушення розвитку, гінекомастію, акне, травми, депресію/психосоціальні проблеми, ранні статеві контакти, контрацепція, наркоманія та вживання алкоголю, куріння, питання спортивної медицини;
В. Допомога пацієнтам похилого та старечого віку.
проведення диференційної діагностики між симптоматикою захворювань та фізіологічними змінами при старінні;
координація роботи мультидисциплінарної команди (родина, друзі, медичні працівники, соціальні служби, психог);
діагностика, лікування, при необхідності скерування до спеціаліста пацієнтів з гострими та хронічними захворюваннями згідно наказів МОЗ та чинних в Україні стандартів;
оцінка та корекція ризиків при наданні геріатричної допомоги: поліпрагмазія, ятрогенія, обмеження фізичної активності, соціальна залежність, відсутність підтримки родини, та ін.
V. Надання невідкладної (екстреної) допомоги:
Лікар «загальної практики-сімейної медицини» повинен надати невідкладну (екстрену) допомогу в межах ресурсів первинної медико-санітарної допомоги згідно діючих стандартів та нормативних документів МОЗ України, організувати подальший маршрут пацієнта в т.ч. транспортування при:
раптовій коронарній смерті;
зупинці кровообігу;
зупинці дихання;
гострому коронарному синдромі;
гострій серцевій недостатності;
пароксизмальних порушеннях ритму та провідності серця;
неускладненому і ускладненому гіпертонічних кризах;
кардіогенному шоці;
синкопальному стані;
тромбоемболії легеневої артерії;
задишково-ціанотичному кризі;
гострій дихальній недостатності (в т.ч. гострий стеноз, ларинготрахеїт тощо);
гострій асфіксії (в т.ч. сторонні тіла гортані, трахеї і повішання);
бронхоспазмі;
загастренні бронхіальної астми;
пневмотораксі;
втраті свідомості;
нирковій кольці;
коматозних станах при цукровому діабеті (кетоацидотична, гіперосмолярна, лактацидемічна, гіпоглікемічна);
мікседематозній комі;
гострій наднирковій недостатності;
тиреотоксичному кризі;
приступі феохромоцитоми;
гіпопаратіреоїдній тетанії;
анафілактичних станах (набряк гортані, набряк Квінке, анафілактичний шок);
різних формах шоку (інфекційно-токсичномуі, дегідратаційному, геморанічному, травматичному, гіповолемічному тощо);
гострій нирковій недостатності;
гострій затримці сечі;
гострій печінковій недостатності;
жовчній кольці;
гострому абдомінальному болю при напруженні передньої черевної стінки;
гострому болю у промежині і тазовій ділянці;
гострому болі (головний, біль у шиї, спині, кістках, суглобах, м’яких тканинах);
невідкладних станах у новонароджених (протисудомна терапія, проведення оральної регідратації при блювоті, діареї, серцево-легенева реанімація, підтримка дихання мішком Амбу з набором масок);
гострому нападі глаукоми;
опіках ока;
травмах ока;
сторонньому тілі переднього відрізку ока;
крововиливі у сітківку;
гострій діареї з токсикозом і ексікозом;
кровотечах: з носа; легеневій, шлунка, кишечника, гемороїдальних вен, варикозних вен кінцівок; кровотечі при використанні ліків, що впливають на гомеостаз; зовнішніх кровотечах;
еклампсії та важких формах гестозу;
передчасних пологах;
епілептичному статусі;
судомному синдромі;
психомоторному збудженні;
гіпертермічному синдромі;
ішемічному і геморагічному інсульті;
мозковій комі;
набряку мозку;
гострому психозі;
абстинентному синдромі; алкогольному делірії;
ЧМТ різного ступеня;
отруєннях концентрованими кислотами, лугами, перманганатом калію, ліками;
термічних та хімічних опіках;
тепловому ударі;
переохолодженнях та обмороженнях;
укусах комах та тварин;
укусах змій;
ранах, забоях, вивихах;
нейротоксикозі;
менінгококцемії;
ураженні блискавкою;
ураженні електричним струмом;
травмах; політравмі;
утопленні;
удушенні;
суїцидних станах
жертвам сексуального насильства;
гострих радіаційних ураженнях; масових гострих радіаційних ураженнях;
промислових отруєннях;
особливо небезпечних інфекціях;
гострих побутових отруєннях;
гострих медикаментозних отруєннях;
гострих професійних отруєннях;
гострих бойових отруєннях, масових бойових отруєннях;
аваріях і катастрофах;
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
І. Лікар загальної практики – сімейної медицини повинен знати:
загальні цілі і задачі системи охорони здоров’я, основи законодавства України про охорону здоров’я та нормативні документи, які регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров’я; правові аспекти діяльності лікаря загальної практики-сімейної медицини;
завдання первинної медико-санітарної допомоги, роль сімейного лікаря у вирішенні цих задач;
права та обов’язки лікаря загальної практики - сімейної медицини та права пацієнта;
структуру організації надання медичної допомоги населенню громади/регіону/країни; ресурси і можливості первинного, вторинного та третинного рівнів медичної допомоги громади/регіону/країни; організацію роботи амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів, швидкої та невідкладної допомоги; можливості лікарів загальної практики - сімейної медицини при організації медичної та соціальної допомоги; порядок скерування пацієнта будь-якого віку, статі, соціального статусу та характеру захворювання для надання лікувально-діагностичної допомоги на вторинному та третинному рівнях; порядок залучення соціальних служб, санаторно-курортної служби та ін.;
правила ведення медичної та обліково-звітної документації;
основні показники здоров’я населення країни/регіону/громади/дільниці; медико-соціальну структуру населення власної дільниці/громади; групи населення з прогностично найбільш несприятливим станом здоров’я та методи їх вивчення;
знати фізіологію і патологію людини, біологічні і соціальні причини захворювання;
знати психологію здорової ї хворої людини та знати, як спілкуватися з пацієнтами, членами їх родини і колегами;
методику обстеження пацієнта (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація тощо);
основи лабораторної, інструментальної, функціональної, ендоскопічної, радіологічної діагностики захворювань;
сучасну класифікацію хвороб;
покази та протипокази до санаторно-курортного лікування;
індикатори якості медичної допомоги;
стандарти медичної допомоги, затверджені МОЗ України та клінічні протоколи;
методи первинної, вторинної і третинної профілактики найбільш поширених захворювань (корекція факторів ризику, раннє виявлення захворювань, імунізація, медикаментозна та немедикаментозна профілактика);
організацію диспансерного нагляду за хворими будь-якого віку та статі, патронажу за вагітними та новонародженими;
основи організації паліативної допомоги;
правила санітарно-епідеміологічного режиму в лікувально-профілактичних закладах та відповідні документи, які їх регламентують;
необхідні протиепідемічні заходи при виникненні інфекційних захворювань;
імунопрофілактику інфекційних хвороб;
принципи організації надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях;
питання експертизи тимчасової і постійної втрати працездатності;
методики та джерела отримання сучасної науково - обгрунтованої інформації; методики прийняття клінічних рішень, які базуються на даних доказової медицини; методики критичної оцінки публікацій;
основи валеології, форми і методи санітарно-освітньої роботи, формування здорового способу життя;
методики консультування пацієнтів та при необхідності членів їх сімей;
клінічну симптоматику захворювань, що найбільш часто зустрічаються у дітей, підлітків і дорослих будь-якої статі, їх діагностику, диференційну діагностику, профілактику і лікування;
сучасні методи діагностики захворювань, їх чутливість та специфічність, обмеження, економічну вартість;
методи та алгоритми надання екстреної та невідкладної допомоги;
правила виписування, зберігання та використання наркотичних, сильнодіючих та психотропних препаратів та прекурсорів;
показники нормального перебігу та симптоми ускладненого перебігу вагітності, порядок організації медичної допомоги жінкам з ускладненою вагітністю;
основи медикаментозної терапії, фармакодинаміку та фармакокінетику основних груп лікарських засобів що найбільш часто призначаються; взаємодію лікарських засобів, покази та протипокази до їх призначення, побічні дії та ускладнення при їх застосуванні та методи їх корекції; порядок обліку побічних дій та ускладнень препаратів; питання фармакоекономіки; їх побічні дії; формуляр лікарських засобів для первинного рівня медичної допомоги;
порядок подання екстреного повідомлення про інфекційні захворювання та отруєння. Тактику дій при підозрі на особливо небезпечні та карантинні інфекційні захворювання;
активну та пасивну імунопрофілактику;
календар щеплень, прийнятий в Україні, можливості індивідуалізації щеплень
основи реабілітології на рівні первинної медико-санітарної допомоги;
основи дієтотерапії та лікувальної фізкультури;
досвід організації ПМСД на засадах сімейної медицини в країнах світу;
правила внутрішнього трудового розпорядку;
правила охорони праці та протипожежної безпеки;
правила користування апаратурою та обладнанням, комп’ютерною технікою;
профілактику внутрішньолікарняних інфекцій та професійних захворювань;
правила деонтології та медичної етики.
Поділіться з Вашими друзьями: |