Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) Частина ІІ рівне – 2012 ббк 74. 200



Сторінка17/22
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.39 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Вихователь: Пропоную провести гру: об’єднайтеся в пари. Один з вас нехай затисне руку в кулак і тримає його перед напарником, а напарник за 10 секунд має розтулити кулак партнера.

Бесіда: - Чи всім вдалося розтулити кулак? В який спосіб?

- Хто це зробив не силою, а чемно попросивши?

- Які якості ми проявляємо, коли чемно просимо щось в іншого? (Повага до іншого, дія без примусу, доброзичливість).

Вихователь: Як добре, коли навколо нас панує радість та взаєморозуміння. Але від чого це залежить? Чи від кого? А може, починати треба із себе? Звичайно, кожен може сказати: «Що я можу зробити? Хто мене послухає? Я ще малий, а світ навколо такий жорстокий». Та чи правий він? Тож давайте спробуємо з’ясувати, де починається добро, чи легко бути добрим у наш час і чи потрібно це? (Перегляд мультфільму «Просто так»).

Вихователь: Героям мультику, який ми щойно переглянули, було легко: подарували букет, сказали «Просто так» і вже настрій поліпшився, і вже прийшло відчуття щастя. Нам складніше – у нас такого букета немає... Так у чому річ?Митеж можемо скласти свій букет добра. Та тільки складатися він буде з незвичайних квітів. (На магнітній дошці – букет без квіточок).

А щоб наш букет був дійсно добрим, до збирання квітів ми запрошуємо експертів із добрих справ (повідомлення експертів заздалегідь підготовлені з допомогою батьків та вихователя). Давайте з’ясуємо, яка ж квітка має бути першою в нашому букеті?



1-й експерт: Чи можемо ми називати доброю ту людиною, яка не поважає своїх близьких, найдорожчих людей? Батько й мати, бабуся й дідусь – це люди, чиєю любов’ю і вічною турботою ми завжди зігріті. А чи завжди ми пам’ятаємо про них, платимо їм за це увагою? Можливо, інколи ми забуваємо про них у щасливі й радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда, то чомусь ми завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти, до дідусевої мудрості (на екрані проектуються фото щасливих сімей). Першою квіткою букета добра буде «Вдячність»(прикріплює до букета).

Вихователь: Що заважає нам бути добрими? Чому інколи, знаючи як вчинити добре, ми робимо навпаки? Багато хто з вас дивився кінофільм «Опудало». Пропоную переглянути кілька його фрагментів. (Демонструє фрагменти кінофільму «Опудало»).

Героїня фільму Оленка взяла провину на себе, бо була доброю і вірила в те, що Діма зізнається в скоєному. Він же, боячись бути «білою вороною», не тільки не зізнався, а й зрадив Оленку, як усі й почав глумитися над нею. Що керувало такою його поведінкою? Вочевидь, боягузство, безчесність, брехливість і т.д. Чому промовчали ще двоє дітей, які знали правду? Вони були байдужими! Тому друга квіточка, яку ми приєднаємо до нашого букета, називається «Небайдужість».



Вихователь: Cтавитися до інших відкрито, по-товариськи, дружньо, з прихильністю може лише добра людина. Давайте дізнаємось на скільки товариськими є кожен з вас.

(Вихователь роздає картки з тестом).

Тест

За відповідь «так» нараховується 1 бал.

1. Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?

2. Чи приємно тобі називати однокласників по імені?

3. Під час сварки ти намагаєшся образити однокласників?

4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?

5. Якщо однокласник попросив допомоги йому, ти допоможеш?

(Вихователь роздає ключ до тесту).

Ключ до тесту:

4 – 5 балів – ти хороший товариш.

3 бали – ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.

1 – 2 бали – все залежить тільки від тебе, хочеш бути кращим – зміни себе сам.

Як стверджує книга всіх книг Біблія: «Тож усе чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, самі чиніть їм і ви...».

Третю квіточку ми назвемо «Доброзичливість».

2-й експерт: Усі ми - діти матінки-природи. І всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє бачення світу, його сприйняття, інтереси, уподобання, чесноти, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх в одне ціле, яке називається словом «людство», те, що народились ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, - родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, місто, друзі. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватись з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей комфортнішим. Видатний французький філософ, математик, фізик і письменник ХVII ст. Б.Паскаль стверджував: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею – вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато. Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає роздратованість, злість, і ні про яке добро вже мова не іде. Тому наступною квіткою в нашому букеті є «Чемність».

3-й експерт: Чемність і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка подати старцю, прихилити подорожнього, допомогти немічному, хворому чи каліці, заступитися за беззахисного і скривдженого. Чи збереглася ця звичка до сьогодні?

Як часто в потоці щоденної метушні ми забуваємо, що поруч живуть самотні люди, покинуті дітьми, одинокі, для яких наша увага, добре слово, привітна усмішка є дуже важливими. (Проектується фото самотніх літніх людей). В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тисяч із них – в будинках-інтернатах. Їх об’єднує немічність і самотність.

Отже, найбільшою квіткою нашого букета добра, я вважаю, має стати квітка «Милосердя».

Вихователь: Що ж потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя, що здавна властиве нашому народові, зберегти на віки? (Потрібно менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто його потребує).

А зараз об’єднаємось в 4 групи. Кожній групі буде запропоновано завдання. (Роздає аркуші із завданнями. Визначає термін виконання. Орієнтовними завданнями можуть бути наступні:)



Завдання 1-й групі: визначте, що таке, на вашу думку, добро та ознаки доброї людини.

Завдання 2-й групі: визначте, що таке щастя та ознаки щасливої людини.

Завдання 3-й групі: Розв’яжіть задачі:

Задача 1. Про мою подругу всі сусіди говорять: «Яка вона добра, весела!». А про мене ніхто цього не говорить. Це мене ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим допомагаю».

Що б ви могли порадити дівчинці? Як їй довести всім, що вона теж добра?(Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням, вона не вимагає до себе особливого ставлення).



Задача 2. Скінчилися уроки. На шкільне подвір’я вийшли учні 6 класу і побачили, що у другокласника старший хлопець відбирає м’яч. Малюк міцно тримав м’яч і не віддавав. Тоді хлопець став його бити...

Як потрібно вчинити і як би вчинили ви?



(Покликали б на допомогу чергового вчителя, виручили б з біди другокласника власними силами, звернулися б за допомогою до перехожих…).

Завдання 4-й групі: закінчіть прислів’я про добро:

Хто любить лише себе…– того люди не люблять.

Хто скромніший… – той розумніший.

Зазнайство з ніг зіб’є,… скромність на ноги поставить.

Від доброго слова… лід розмерзає.

Шабля ранить голову,… а слово – душу.

Той, хто робить добро іншому… - робить добро самому собі.

Шляхом зла… не ходять до добра.



Вихователь: Творити добро – важлива чеснота особистості. Людина, котра не володіє названою чеснотою руйнує себе як особистість. Якщо людина з юних літ не привчить себе до творіння добра, вона черствіє душею.

Добро – не наука, воно – дія. Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці. Ось деякі з них:

- У Вавилоні був такий звичай: недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив до хворого, розпитував його, коли знав якийсь засіб лікування – давав пораду. Звичай безкорисливо творити добро побутував і в ассірійців, і в єгиптян.

- Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружився, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в ХVII столітті, плодоносять і радують людей до сьогодні.



- Григорій Сковорода, видатний український філософ минувшини, був переконаний, що досконалість людини – це здатність давати добро і користь ближньому.

Бесіда: - Яку квітку ми маємо поставити у центр букета?(Діти називають «Добро»).

- Назвіть синоніми до слова «добро».

- Чи легко бути добрим у наш час і чи потрібно це?

- Чи є спільні риси в доброї і щасливої людини? Чи можна сказати, що добра людина є щасливою?

- Зв’яжіть нижче наведені поетичні рядки з темою години спілкування:

Стежте за своїми думками –

вони стають словами.

Стежте за своїми словами –

вони стають учинками.

Стежте за своїми вчинками –

вони стають звичками.

Стежте за своїми звичками –

вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

бо він визначає вашу долю.

- Чи прийнятними для вас є наступні поетичні рядки:

«Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра.
Година спілкування «Доброта врятує світ»

(підготувала Міхновська Л.І., заступник директора з виховної роботи Великожитинської ЗОШ І-ІІІ ст. Рівненського району)

Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей; виховувати позитивні якості характеру, такі чесноти особистості як доброту, милосердя, шанобливе ставлення до старших, батьків, турботу і піклування про молодших, слабких, їх культуру поведінки.

Очікувані результати: сформованість системи знань і усвідомлення родинних і загальнолюдських цінностей, таких якостей особистості як доброта, милосердя, доброзичливість, повага до старших та батьків; розвиток пізнавальної активності школярів, засад культури поведінки.

Методичне забезпечення:«Скарбниця мудрості» (зроблена у вигляді квітки, на пелюстках якої написані приказки, прислів’я та вислови відомих людей. Орієнтовними можуть бути наступні):

- Хто людям добра бажає, той і собі має (укр. прислів'я).

- Поведінка - це дзеркало, в якому кожен пока­зує своє обличчя (В.Гете). \

- Світ не без добрих людей (укр. приказка).

- Все добре пам'ятай, а зла уникай (укр. прислів'я).

- Бережи честь змолоду (укр. приказка).

- Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає (укр. прислів'я).

- За науку цілуй батька й матір в руку (укр. приказка).

- Не плюй у криницю, знадобиться води напиться (укр. прислів'я).

- Чого собі не зичиш, і другому не жадай (укр. прислів'я).

- Зароблена копійка краще краденого карбованця (укр. приказка).

- Щоб досягти великого, треба почати з малого (укр. прислів'я); вислови, записані на дошці: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне». (Т.Шевченко)

«Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях». (Б.Паскаль); альбоми родинних фото.

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник:(Читає вірш Т. Кукурудзи «Світ не без добрих людей»).

Ти скажеш: «Світ не без добрих людей».

І серце моє оживає,

Тому, що я згадую тих лиш людей,

Що пісня про них не вмирає.

У пам’яті образи чесних людей,

Прекрасних, ласкавих, привітних!

Стараюсь забути багато людей,

Людського звання негідних.

Вірш, який ви щойно прослухали називається «Світ не без добрих людей». Його автором є поет Т. Кукурудза. Добро, доброта, милосердя, чуйність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом та вчинком - все це з предка-віку притаманне українському народові. Підтвердженням цьому є приказки та прислів’я, які створили українці.



Бесіда: - А які ви знаєте українські прислів'я та приказки про людську доброту?(Діти називають приказки та прислів’я. Орієнтовними можуть бути такі):

- Добро всі люблять та не всі роблять.

- Без добра і лихо не родить.

- Доброму скрізь добре.

- Поживеш серед добрих - сам подобрієш.

- Доброму й добра пам’ять.

- З добрим дружись, а лихих бережись.

- Що в них для вас є повчальним?

Класний керівник: Найвища наука життя - мудрість. А найвища мудрість - бути добрим.

З покоління в покоління українці передавали звичку надати притулок подорожньому, допомогти немічному, заступитися за беззахисного і скривдженого.



Бесіда:- Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб ці згадані добрі звички і традиції зберегти на віки?

- Як ці звички і традиції підтримує ваша родина?

- Чи готові ви у ставленні до людей, до членів своєї родини проявити доброту і милосердя?

- Наведіть приклади власної турботи про батьків, бабусь та дідусів, інших людей.

Класний керівник: На превеликий жаль, сьогодні соціальний статус людини в суспільстві, в основному, визначають наявністю чи відсутністю автомобіля, модної відеотехніки, достатком сім'ї. Через це знівелювались в суспільстві такі чесноти як синівський (дочірній) обов’язок, порядність у ставленні дітей до власних батьків, інших членів родини, інших людей, готовність опікуватись своїми старенькими, немічними, батьками, віддавати їм те, що заборгували, частинку свого серця, любові, тепла, доброти.

Цьому повчає нас і ця легенда.

«Колись давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали, сіяли, ловили рибу. А після роботи відпочивали, влаштовували ігри. Одного разу подивитись на такі ігри вийшов з морських глибин цар Нептун - страшний і сердитий володар морської стихії. Він сказав, що ніхто з людей не насмілиться пустити стріли в бік моря. Але молоді хлопці наважились це зробити. Нептун розгнівався і сказав: «Я вас усіх поховаю в морській безодні». Злякалися матері за життя своїх синів і віддали їм свою силу, щоб ті могли побороти страшного володаря морів. А самі після цього стали слабкими-слабкими...

Вирішив Нептун влаштувати хлопцям нові випробування - заманити в море і там перемогти. Матері зажурилися. Раптом з води вийшли дочки морського царя. А були вони негарні, страшні. «Жінки, - кажуть вони, - віддайте нам свою вічну красу і ми врятуємо життя ваших синів». Жінки погодились і віддали дочкам Нептуна свою вроду. Знову сини перемогли володаря морів. А матері навіки втратили свою красу…».

Бесіда: - В чому, на вашу думку, полягає материнський (батьківський), синівський (дочірній) обов’язок?

- Яку підказку такого ставлення дає нам легенда?

Класний керівник: В наш час ми здебільшого звикаємо тільки до поганого і на цьому тлі чиєсь співпереживання, здатність простягнути руку допомоги, проявити доброту здаються нам дивними.«Люби ближнього твого, як самого себе», - сповіщає одна з головних заповідей християнської моралі. В даному випадку любов виражає прихиль­не, щире, доброзичливе ставлення до людей, як прояв прагнення до загальнолюдського єднання.

Люди різняться багатьма рисами, у них різні світогляд, характер, вдача. А чи існує взагалі якийсь загальний принцип поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду?

Так є, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою», «Увійди в становище іншого». Зрозумій його інтереси, ба­жання, побоювання, мрії. Недаремно у народі говорять: «Не хвали себе сам, а нехай тебе люди похвалять». Людина повинна бути самокритичною у ставленні до себе, до своїх вчинків.

Бесіда:- Яка народна мудрість закладена у «Скарбничці мудрості»? (пропонує учням прокоментувати одну із приказок чи прислів’їв, занесених до скарбнички).

Класний керівник: А зараз ми пограємось.

Гра 1. «Дари доброти від Золотої рибки». (Діти стають у коло). Уявіть, що Золота рибка подарувала нам скриню з дарами доброти. Назвіть ці дари доброти. (добра посмішка, добрий погляд, добре слово, добре серце, добрий намір і т. п.).

Гра 2. «Рецепти доброти».

Уявіть, що ви - лікарі. Випишіть рецепт від однієї з «людських хвороб» (наприклад: злість, грубість, егоїзм та ін.). Переможе той, хто придумає най­цікавіший рецепт - засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими у ставленні один до одного (учням можна запропонувати об’єднатися в пари).



Класний керівник: В Україні сьогодні проживають майже 2 мільйони одиноких людей. Така вже їхня доля - залишатися у чотирьох стінах один-на-один зі своїми проблемами, хворобами. Знали б ви, як вони чекають, щоб хто-небудь з нас завітав до них. Ми часто не помічаємо їх - згорблених, немічних. А вони завжди поруч. В автобусі молодик несамовито штовхає дідуся, який хоче примоститися на краєчку лавки. Як виявилося, це місце він зайняв для свого товариша, що має зайти в автобус. І дідусь ніяково відходить, схиливши голову.

Стара бабуся гірко нарікає на свою долю: «Маю дітей та онуків, а вони відцурались від мене, кричать, ненавидять, обзивають». І таких прикладів - безліч. Постає запитання:що це? Невихованість? Дефіцит освіти, совісті? А, може, ми думаємо, що старість обмине нас? Ні! Старість - уперта річ. Вона покриває зморшками обличчя і руки, чіпляє на плечі горбі дає кожному в руки палицю. Старість вимагає особливої уваги, любові, турботи та ласки. Але часто так і залишається без цього. Когось вона змушує жебракувати, когось рятуватися від голоду і холоду...

Щодня бачимо сумні очі тих, кого об'єднало слово «старість», їх безнадію, розпач. І хочеться крикнути: «Молодосте, зазирни у вічі старості!».



Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина,

Ніким у житті не любима.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите.

Віддалене горем від світу

Чому ж ми не прийдемо в хату,

Її не покличем з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

Нам легше, бо ми не самотні.

І серцелюдини з безодні

Полине над нами, як птиця.

Л.Забашта

У нашому селі також живуть одинокі люди похилого віку, яким конче потрібна наша підтримка і допомога.



Бесіда: - Чи готові ви її надати?

- Чим ви можете їм допомогти?

- Який соціальний досвід можуть вам передати люди похилого віку?

- Які аргументи знайдете ви до пояснення теми години спілкування «Доброта врятує світ»?

- Поясніть вислови «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне», «Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях».

- Обговоріть тему години спілкування з батьками.
Година спілкування «Азбука ввічливості»

(підготувала Дячук О.А., класний керівник

Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)

Мета: формуватиціннісне ставлення особистості до інших людей, основи культури поведінки;виховувати такі її моральні чесноти як повагу до інших, доброзичливість, толерантність, такт, делікатність тощо.

Очікувані результати: сформованість засад ціннісного ставлення особистості до інших людей, основ культури поведінки дитини.

Методичне забезпечення: «квітка ввічливості»,картки «Правила спілкування»,вислови (записані на дошці): «Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість» (М.Сервантес), «Нехай добрим буде розум у вас, а серце – розумним» (С.Маршак).

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Кожному з нас відомі п’ять відчуттів. Це нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує інше, шосте відчуття, але кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими, тобто те, що робить людину по-справжньому гарною. І чи не головним критерієм краси людини є така її чеснота як ввічливість. Що ж воно таке – ввічливість? Словник дає наступне визначення цьому поняттю: моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки.

Ввічливість - це, насамперед, уміння спілкуватися, добре ставитися до людей, які нас оточують. Думаю, ви зі мною погодитесь, що не лише дітям, а й дорослим хочеться, щоб до них ставилися їхні рідні, друзі по-доброму, уважно, завжди любили та поважали. Але весь секрет полягає у тому, що до ввічливої, вихованої людини ставляться саме так. Тільки таку людину усі люблять, хочуть спілкуватися з нею, бо ввічлива людина – це людина, яка дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність, чемність. Які ще чесноти притаманні ввічливій людині? (Пропонує учням посадити «квітку ввічливості», на пелюстках якої написати чесноти ввічливої людини. Орієнтовними можуть бути наступні:добра, чуйна, щиросердна, привітна, охайна, точна, вихована, толерантна, терпима, поважає погляди інших, справедлива, чесна, співчутлива, життєрадісна, уважна та ін.).



Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Метод проектів: сутність та умови застосування
biblioteka.php -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка