Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) Частина ІІ рівне – 2012 ббк 74. 200


Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 10-го класу



Сторінка21/22
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4.39 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22



Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 10-го класу

Диспут «Сенс життя – це те, що надає йому цінності»

(Підготувала Чикун Т.О., заступник директора з виховної роботи Головинської ЗОШ I-III ст. Костопільського району)

Мета: формувати ціннісне ставлення особистості до людей, активну моральну позицію; виховувати культуру поведінки, культуру мовлення учнів; почуття відповідальності за свої вчинки; розвивати вміння вести дискусію, полемізувати, робити світоглядні висновки, розширювати філософсько-духовний світогляд дитини.

Очікувані результати: сформованість ціннісного ставлення особистості до людей, розвиток соціальної та комунікативної компетентності, вміння і навички толерантного спілкування та обстоювання власної позиції; становлення духовного світу особистості, розвиток її мовленнєвої культури.

Методичне забезпечення: картки з висловами видатних людей, філософів, мудреців про життя та його сенс (подані нижче).

Сценарний хід диспуту:

Класний керівник: Один східний володар захотів пізнати історію людства. Мудрець написав її в 500 томах. Зайнятий державними справами, правитель наказав викласти все в більш стислій формі. Через 20 років мудрець приніс всього 50 томів, але цар був занадто старий, щоб прочитати стільки товстих книг. Ще через 20 років посивілий мудрець подав володарю лише один том, який містив у собі всю премудрість світу. Однак правитель вже лежав на смертному одрі. Тоді мудрець проказав йому єдину фразу: людина народжується, страждає і помирає.

Тож для чого людина приходить у цей світ? Невже справді наше покликання – мучитись, страждати і безслідно піти у небуття? Хіба у цьому сенс життя? Відповідь на це питання шукали люди у всі віки, у всі часи. Сьогодні і ми спробуємо пошукати відповідь на запитання «В чому сенс життя?».

Прагнення до осягнення сенсу життя, високих життєвих цілей – одна з важливих соціально-моральних потреб людини.

Потреба в розумінні сенсу життя, пошук відповіді на питання про своє життєве призначення – одне з найвищих прагнень людської душі. Цей складний процес духовного осягнення світу відбувається в процесі роздумів, обмірковування інтелектуальної діяльності людини і викристалізовується у практичних її діяннях.



Підготовча до диспуту бесіда: - Скажіть, будь ласка, з яким кольором асоціюється у вас слово «життя»?

- Чому саме з цим відтінком? Поясніть.

- Що, на вашу думку, означають слова «сенс життя»? (Те, що надає йому цінності, заради чого варто жити).

(Класний керівник обєднує учнів у 7 груп. Кожна група отримує вислів філософа, мудреця чи видатних людей різних епох про життя та його сенс. Ставить перед учнями завдання: пояснити, розширити думку мудреця чи філософа, висловити згоду з нею, або ж заперечити. Група презентує колективну відповідь на запитання, учасники диспуту з інших груп активно включаються в дискусію).

Запитання для групи 1:

- Для чого світу ти?

Ніщо ти перед ним.

Існуєш ти чи ні – примара все і дим.

Безодні з двох боків буття твого зіяють.

А поміж ними – ти, ніщо у світі цім.

Омар Хайям

- Людина – ніщо. Вас це влаштовує?

Класний керівник: Франсуа Моріак сказав: «Життя більшості людей – мертва дорога, що веде в нікуди». Але є люди, життя яких, як спалах смолоскипа, осяває шлях багатьом поколінням.

В того ж Омара Хайяма є інші рубаї:



Мы источник веселья и скорби рудник,

Мы вместилище скверны и чистый родник.

Человек, словно в зеркале мир – многолик,

Он ничтожен, и он же безмерно велик!

У філософії є поняття фаталізму, необхідності та випадковості. Філософи стверджують: «Немає фактів абсолютно випадкових; немає фактів фатально безповоротних». Який би факт ми не взяли – чиєїсь перемоги чи поразки, чиєїсь удачі, злету чи падіння, причини чиєїсь радості чи горя – всьому можна відшукати пояснення, як випадкового збігу певних обставин, так і закономірного.

Кожен факт і необхідний (він є виконанням закону), і випадковий – в ньому проявляються відхилення від правил.

Запитання для групи 2:

- Мы послушные куклы в руках у творца!

Это сказано мною не ради словца.

Нас по сцене Всевишний по ниточкам водит

И пихает в сундук, доведя до конца.

Омар Хайям

- Те, що має статись, обов’язково відбувається?

- Саме життя – то випадковість чи закономірність?

- Чи здатна людина вплинути на хід власного життя і повернути його в те русло, яке їй потрібно?

Класний керівник: Власним життям ми не можемо розпоряджатися, як нам заманеться. Бездумно жити не маємо права.

Впродовж життя ми маємо повертати борги. Батькам, які дали нам це життя, бабусям та дідусям, які мудрістю обдаровують, друзям, котрі приходять на допомогу в скрутні хвилини…

Створивши власну сім’ю, ми починаємо давати в борг своїм дітям, внукам, сподіваючись на їх підтримку в старості.

Завдання для групи 3:

- Життя – це позика, а не подарунок.

Боденштедт

Класний керівник: Життя людини має бути чомусь присвячене – це становить його глибинну сутність. Його успішність залежить від того, яку мету людина перед собою ставить. А ще більше від того, якими засобами ця мета досягатиметься. Якщо ті засоби приносять оточуючим прикрості, а то й нещастя, то життя обов’язково «віддячить» і покарає.

Піднімаючись життєвою драбиною, людина йде поряд з іншими людьми, які можуть випереджати її чи залишатись позаду. Кожен підйом неодмінно змінюється спуском. І якщо шлях вгору був прокладений по чужих головах, то даремно сподіватись на підтримку та співчуття, раптом опинившись внизу.

Народна мудрість говорить: «Коли йдеш вперед, не забувай оглядатися назад».

Завдання для групи 4:

- Драбина життя повна колючок і найбільш боляче вони впиваються, коли ви сповзаєте по ній вниз.

Браунелл

Класний керівник: Сомерсет Моем стверджував: «Людина куди більше вчиться на помилках, які вона робить з власної волі, ніж на правильних вчинках, здійснених по чужій вказівці».

Завдання для групи 5:

- Навчання у школі життя примусове, уникнути його не може жодна людина.



Вудберрі

Класний керівник: Людське життя надзвичайно складне. Впродовж його людина страждає, радіє, духовно збагачується тощо. «Страждання – засіб до величі душі», - стверджував відомий філософ Ніцше.

Врешті-решт за смугою життєвих невезінь, печалей і бід обов’язково приходить світла смуга радості та щастя. І якби не було в житті дощової погоди, ми просто не вміли б цінувати сонячних днів.

Набуття сенсу життя обтяжується тим, що життя складається з протиріч. М.Бердяєв у книзі «Самопізнання» писав: «Я шукав істину, але життя моє не було мудрим, в ньому не переважав розум, в ньому було занадто багато ірраціонального та недоцільного. Світлі періоди мого життя чергувались з періодами порівняно темними і для мене болісними, періоди піднесення перемежалися з періодами спаду, але ніколи, ні в які періоди, я не переставав мислити і шукати».

Завдання для групи 6:

- В кожному житті має бути трохи дощової погоди.

Лонгфелло

Класний керівник: Кожна людина має готувати себе до життя. Та до якого часу? Так можна й до старості постійно тішити себе думкою, що готуєтесь до життя. Потрібно жити вже зараз. Зробити життя – це означає вибрати ціль і всі свої зусилля спрямувати на її досягнення.

Життя людини не оцінюється кількістю прожитих років, а їх якістю.

У роздумах над своїм життям, у пошуці його сенсу та свого життєвого призначення ризиковано зупинятися на півдорозі, на незавершеності «думання». При цьому можливі кілька варіантів: залишені без відповіді питання мучитимуть людину все наступне життя; людина зможе махнути на них рукою і приглушити повсякденними турботами, діями; не відшукавши відповіді, дійде висновку, що відповіді взагалі немає, і увірує в безглуздість свого існування в цьому світі. Чи правильно це?

Завдання для групи 7:

Пора припинити чекати несподіваних подарунків від життя, а самому робити життя.



Л. Толстой

Класний керівник: Для чого ми живемо на світі? Чи отримали ви сьогодні відповідь на це питання? Мабуть, конкретної та остаточної відповіді й не існує, бо людина замислюється над сенсом життя до кінця своїх днів. Загальний смисл існування для всіх людей – любити життя і робити його кращим, адже життя – це і є найвища цінність.

Євгеній Євтушенко писав:



Может, смысл существованья

В том, чтоб смысл его искать?

Видатний український педагог В.Сухомлинський зауважував: «Сенс життя полягає в тому, щоб віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрінешся в житті, залишилось щось хороше від тебе, від твоєї душі.

Багато людей озираються на своє життя з жалем: «От якби…». Те, що було зроблено, і те, чого не зробив, часто виринає у спогадах – і давніх, і сьогоднішніх. Немає сумніву, що найтяжчі жалі – це ті, які можна назвати «невирішених проблем у відношеннях з іншими людьми» - члени родини, які так і не пробачили якусь образу і розірвали стосунки; дружба, що не витримала випробування непрощенням або тихо померла серед моря мовчання.

Не одна людина прагне переписати своє минуле. Як правило, це закінчується списком переоцінених цінностей».



- Щоб у своєму минулому вам хотілось переписати вже сьогодні? (обмін думками).

- Запитайте про це ваших батьків.


Година спілкування «Свобода і відповідальність особистості»

(Підготувала Совпенець Г.В., класний керівник Синівської ЗОШ І-ІІІ ст. Гощанського району)

Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення до інших людей, власного життя; виховувати такі чесноти особистості, як справедливість, свобода, сумління, самостійність; розвивати відповідальне ставлення особистості до свого життя, життя інших людей.

Очікувані результати: сформованість ціннісного ставлення особистості до інших людей, таких її чеснот, як справедливість, свобода, самостійність, відповідального ставлення до власного життя та життя інших людей; розвиток комунікативних компетентностей особистості.

Методичне забезпечення: оповідання з Євангелія від Матвія 25:14-29.

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Будь-якій людині притаманне таке прагнення як прагнення свободи. Що ж таке свобода?

Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001 р., стор. 1109) дає наступне визначення поняття «свобода»: життя, існування і т.ін. без залежності від кого-небудь, можливість поводитись на свій розсуд; можливість діяти без перешкод і заборон у якій-небудь галузі; легкість, відсутність утруднень у чому-небудь; простота, невимушеність у поводженні.

Різновидами свободи є незріла та зріла свобода.

Незріла свобода – це будь-яке розуміння свободи, яке не передбачає здійснення відповідального вибору.

Зріла свобода передбачає відповідальність за прийняті рішення.

Прагнення свободи без будь-яких внутрішніх чи зовнішніх обмежень призводить до таких згубних наслідків, як залежність, зіпсовані чи розірвані стосунки, проблеми із законом, а також соціальний безлад. Вільне життя без відповідальності за прийняті рішення насправді закінчується втратою свободи та життєвих перспектив.



Бесіда: - Що для вас означає свобода?

- Дайте визначення свободи, яку мають дорослі.

- Як ви думаєте, що означає поняття зрілої свободи дорослих?

- Чи погоджуєтесь ви з тезою, що свобода особистості повинна супроводжуватись відповідальність перед самим собою та перед іншими людьми?

- Як виглядатиме свобода у вашому особистому житті?

- Чи притягує вас думка про те, щоб бути вільним?

Класний керівник: Давайте складемо і проаналізуємо кілька рівнянь, які б відображали вияви різних особистих свобод і те, що стається, коли ми не поєднуємо ці свободи з відповідальністю. Це схоже на спроби підняти в небо літак з одним крилом. (Орієнтовними можуть бути наступні):

- Ідеш на вечірку + не лягаєш спати допізна = засинаєш прямо в класі.

- Довго дивишся телевізор + не робиш домашнє завдання = отримуєш низькі бали.

- Тусуєшся з друзями + обманюєш батьків, де ти є = батьки не відпустять тебе наступного разу.

- «Сидиш» довго в Інтернеті + не виконуєш обов’язків по дому = конфліктуєш з батьками.

(Рівняння записуються на дошці. Ідея рівнянь полягає в тому, що у першій їх частині, до знаку плюс, знаходиться те, що вважається «свободою». Частина між плюсом і знаком «дорівнює» означає брак відповідальності, а те, що знаходиться після знаку «дорівнює», є результатом свободи без відповідальності).

Бесіда: - З наведених рівнянь зробіть висновки: що включає в себе зріла свобода?

- Чим таке сприйняття свободи могло б обернутися в дорослому світі?

Класний керівник: Ми дійшли висновку, що зріла свобода містить у собі розуміння відповідального вибору. Бути відповідальним означає думати наперед і намагатися передбачити, до чого може призвести той чи інший вибір. Якщо ваш вибір може якимось чином зашкодити вам, то краще його відкоригувати. Ось що означає зрілий відповідальний вибір.

Зріла свобода вимагає обмежень. Безмежна свобода може принести нам багато шкоди.

Зріла свобода завжди включає в себе відповідальність.

Зріла свобода означає те, що маючи її, ми ніяким чином не зашкодимо ані собі, ані комусь іншому. Незріла або ж неповна свобода не робить нас вільними. Навпаки, вона призводить до всіляких обмежень або ставить нас у залежність. Врешті, така свобода може принести вам біль і зашкодити іншим.



Бесіда: - Що таке відповідальний вибір?

- Що означає бути відповідальним?

- Якою ви уявляєте особисту свободу, яка б не зашкодила іншим людям?

Класний керівник:(переповідає біблійну історію).

Один чоловік збирався в довгу дорогу. Він скликав своїх робітників і дав їм гроші, щоб ті попрацювали для нього, доки він буде у від’їзді. Одному з них він дав пять мішків золота, другому два мішки і останньому один мішок, поділивши пропорційно до їхніх можливостей, і відправився у подорож. Чоловік, що отримав пять мішків золота, не гаючи часу почав працювати і невдовзі його сума подвоїлась. Чоловік із двома мішками також відразу приступив до роботи і примножив гроші. А той, що отримав один мішок, викопав яму в землі і сховав гроші свого господаря у безпечному місці.

Пройшло багато часу. Повернувся господар і покликав їх дати звіт, як вони скористались грошима. Той, кому він довірив пять мішків золота, сказав: «Пане, ти дав мені п’ять мішків золота, і я подвоїв ту суму». Господар був щедрий на похвалу: «Гаразд, ти мій добрий і вірний слуга! Ти був старанний у виконанні малої роботи, тому я дам тобі набагато відповідальнішу роботу. Святкуймо разом!».

Потім прийшов той, кому дали два мішки золота, і звітувався: «Пане, ти дав мені два мішки золота, щоб я працював, і я зробив у два рази більше». Господар сказав: «Добра робота, ти мій добрий і вірний слуга. Старанним ти був у малому, довіряю я тобі від сьогодні набагато більше обов’язків. Святкуймо разом!».

Тоді прийшов чоловік із одним мішком золота і сказав: «Пане, я знав, що ти людина тверда, - ти жнеш, де не сіяв, і збираєш врожай, де не вирощував. Побоявся я, що розтрачу твої гроші, і сховав їх у землю. Ось вони». Але відповів господар: «Ти лінивий і лукавий! Ти думаєш, що я жну де не сіяв, і збираю, де не вирощував? Тож тобі треба було принаймні покласти гроші у банк, щоб я мав якийсь відсоток. Заберіть від нього гроші і дайте тому чоловікові, що має десять мішків золота. Бо кожному, хто добре працює, ще дасться і додасться, і буде з надлишком мати він. А хто не надійний, - забереться від нього і те, що він має».

Бесіда: -Яким важливим життєвим урокам навчає нас біблійна історія?

- Які висновки, корисні вам для дорослого життя, ви маємо з неї зробити?

Класний керівник: Людина має відповідально ставитись до своїх вчинків – це незаперечна істина. Але особливо відповідальним має бути ставлення людини до власного життя та життя інших людей. Що ж передбачає відповідальне ставлення до власного життя? «За що я несу відповідальність та перед ким я несу відповідальність?» - ці запитання є актуальними для кожного з нас. Наука стверджує, що відповідальне ставлення до життя передбачає, передовсім, усвідомлення самоцінності та самоцільності життя. Самоцільність життя має кілька вимірів: космічна цільність (людина – творіння природи), суспільно-історична цільність (людина – плід історичної епохи) та індивідуально-особистісна цільність (людина – творець власного життя).

Бесіда: - Спираючись на знання з основ наук, спробуйте дати визначення названим вимірамсамоцільності життя.

- Чи погоджуєтесь ви з тезою: «Учинок породжує звичку, звичка породжує характер, характер породжує долю». Який звязок вона має з ціннісним ставленням людини до власного життя?

Класний керівник: Які основні орієнтири ціннісного ставлення особистості до власного життя та життя інших людей? Сучасна наука називає наступні: любов до життя, до всього живого, до себе; вміння відчувати, переживати красу природи та її творінь, власну внутрішню красу та красу іншої людини; жадання добра; відчуття власної причетності до світу, до особистого життя та життя інших людей.

Бесіда: Як ви поясните тезу «Життя потрібно любити»?

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «внутрішня краса людини»?

- В чому, на вашу думку, має виявлятись власна причетність людини до світу?

- Жадати добра – яким чином діяти?

- Чи співрозмірні, на вашу думку, поняття «свобода» і «відповідальність» особистості?

- Які уроки для дорослого життя ви винесли з години спілкування?

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 11-го класу

Урок толерантності «Толерантність людини – найважливіша умова миру і злагоди в сім’ї, колективі, суспільстві»

(Підготувала Джус Г.В., заступник директора з виховної роботи Рафалівської ЗОШ-інтернату І-ІІІ ст. Володимирецького р-ну)

Мета: формувати ціннісне ставлення особистості до сім’ї та інших людей, такі важливі її чесноти, як терпимість, толерантність, повага до думок, почуттів, переконань інших людей, вміння вибудовувати стосунки в суспільстві та родині на толерантних засадах.

Очікувані результати: сформованість ціннісного ставлення особистості до сім’ї, родини, людей, таких її чеснот, як терпимість, толерантність, повага до думок, почуттів, переконань інших людей, вміння вибудовувати стосунки в суспільстві та родині на толерантних засадах.

Методичне забезпечення: вислови видатних людей, які стосуються теми уроку толерантності (орієнтовними можуть бути наступні):

«Світ надто небезпечний для того, щоб в ньому жити, - і не з вини тих, які творять зло, а через тих, хто стоїть поруч і нічого не робить».



Альберт Ейнштейн

«Не з почуття доброти стосовно іншого я лагідний, миролюбний, терплячий і привітний – я такий тому, що в цьому поводженні забезпечую собі найглибше самоствердження».



Альберт Швейцер

«Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життям, захищаючи ваше право висловлювати власну думку».



Вольтер

Сценарний хід уроку толерантності:

Класний керівник: В сьогоднішніх умовах бурхливого розвитку світової спільноти важливим ціннісним життєвим орієнтиром і чеснотою особистості є її толерантність. А чи знаєте ви, що таке толерантність? З якими словами асоціюєте ви слово «толерантність»? Запишіть їх на аркушах паперу. (Застосовує методику асоціативного ряду. Учні записують і читають можливі відповіді: терпимість, етичність, повага, відсутність насильство, визнання рівноправності, безконфліктність, неупередженість, взаємоповага та ін.).

Бесіда: - Чи важливими, на ваш погляд, для комфортного функціонування суспільства, родини, життя інших людей є названий вами асоціативний ряд до слова «толерантність»?

- Які найважливіші суспільні та життєві цінності і чесноти ви б в ньому виділили?

- Назвіть антоніми до слова «толерантність» (упередженість, нетерпимість, байдужість, безпринципність, духовна кволість та ін.).

Класний керівник: Термін «толерантність» походить від латинського слова tolerantia – терпіння, яке має значення «переносити, витримувати, терпіти» (записує на дошці).

Поняття толерантності неоднозначне в різних культурах. Воно залежить від історичного досвіду того чи іншого народу. Так, в англійській мові толерантність трактується як «готовність і здатність без протесту сприймати особистість чи річ», бути терплячим, у французькій – «повага свободи іншого, його способу думання, поведінки, політичних поглядів», іншими словами -ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама. У китайській мові бути толерантним означає «дозволяти, допускати, виявляти великодушність до інших», бути милосердним, у перській – «терпіння, терпимість, витривалість, готовність до примирення».



Гра «Що таке толерантність?»

(Класний керівник обєднує учнів у групи (по 3-4 особи). Кожна група має виробити наукове (коротке і лаконічне) визначення толерантності і записати його на аркуші паперу. Після обговорення визначення кріпляться на дошці. Орієнтовними можуть бути наступні:

Толерантність – це терпиме ставлення до чужої думки.

Толерантність – це використання «парламентських» методів розв’язання конфліктів, подолання агресивності, конфліктності.

Толерантність – це визнання за іншими права бути іншими.

Толерантність - це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від війни до культури миру.

Толерантність - це не поступка, поблажливість чи потурання.

Класний керівник вивішує зарання написаний плакат з науковим визначенням толерантності «толерантність - це повага і визнання рівності, відмова від домінування і насильства, визнання самоцінності і розмаїтості людської культури, норм, вірування і відмова від зведення цієї розмаїтості до одноманітності або переваги якогось одного погляду».

Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Метод проектів: сутність та умови застосування
biblioteka.php -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка