Бесіда: - Чи прийнятним для вас є такі визначення толерантності?

Бесіда: - Чи прийнятним для вас є такі визначення толерантності?

• 
  Яке з них є важливим для суспільства, родини та інших людей?
  

Класний керівник:Поняття «толерантність» об’ємне і глибоке. Воно стосується і міжнародних стосунків, і діалогу культур, і міжетнічних, і міжконфесійних відносин, культури миру, воно містить і глибокі правові засади.

Толерантність – важлива ознака життєвої позиції зрілої особистості, що має свої цінності та інтереси і готова їх захищати, але одночасно з повагою ставитись до позиції і цінностей інших людей, членів родини тощо. Важливим підґрунтям такої позиції є світогляд особистості та її поведінкові навички, зокрема, готовність особистості до толерантної поведінки в суспільстві, родині, колективі.

Вправа «Я і оточуючі» (класний керівник роздає учням картки з ролями. Не аналізуючи поведінки, вони мають дати відповідь на питання: «Чим я відрізняюся в даний момент від цієї людини?» і «Що спільного в даний момент з цією людиною. Орієнтовними можуть бути наступні ролі: дівчина, яку в класі ображають; мій учитель; моя мама; дитина, яку батьки примушують жебракувати; в’язень, який чекає вироку суду та ін.).

Бесіда: - Що вам було складніше, знайти відмінне чи спільне? Чому?

- Якої людської якості вимагала друга відповідь?

- Який життєвий урок ви винесли з вправи?

Класний керівник: Взаємини між людьмибувають різними: позитивними та негативними, такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, і такими, що призводять до суперечок та конфліктів. Це часто залежить від обставин, але ще частіше - від самих учасників, їх уміння та бажання позитивної взаємодії.

Взаємини між людьми класифікуються на соціальні, міжособистісні, родинні тощо.

Робота в групах:(класний керівник об’єднує учнів у 3 групи, кожній групі роздає картки із завданнями).

Завдання для групи 1:визначте громадянські чесноти і вміння, які складають основу соціальної взаємодії громадян.

Завдання для групи 2: визначте сімейні чесноти і вміння, які складають основу родинної взаємодії.

Завдання для групи 3: визначте якості та вміння особистості, важливі для міжособистісного спілкування.

Класний керівник: У всіх нас є багато спільного, чимало відмінного. Але усіх нас об’єднує те, що ми всі люди, що живемо на одній Землі. І нам належить жити так, щоб зберегти на Землі, в суспільстві, родині, будь-якому іншому колективі злагоду, мир і спокій. А для цього потрібно навчитись розуміти людей, любити їх і прощати їм, ставитись до них терпимо і неупереджено, нехай вони в чомусь і відрізняються від нас самих.

Бесіда:- Чи цікаво було б жити у світі, де б усі мали лише спільні риси і не мали б відмінностей? Обґрунтуйте свою думку.

- Якби вам запропонували скласти словесну формулу терпимості, якою б ви її подали? (Жодна людина не може розраховувати на терпиме ставлення до себе, якщо вона нетерпимо ставиться до інших. Терпимість, у ставленні до інших, = толерантності).

Підсумкова бесіда: - Яким життєвим урокам навчають нас вислови видатних людей:

- «Світ надто небезпечний для того, щоб в ньому жити, - і не з вини тих, які творять зло, а через тих, хто стоїть поруч і нічого не робить».

Альберт Ейнштейн

- «Не з почуття доброти стосовно іншого я лагідний, миролюбний, терплячий і привітний – я такий тому, що в цьому поводженні забезпечую собі найглибше самоствердження».

Альберт Швейцер

- «Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життям, захищаючи ваше право висловлювати власну думку».

Вольтер

- Чи згодні ви з тим, що толерантність людини – найважливіша умова миру і злагоди в сім’ї, колективі, суспільстві?

- Чи є, на вашу думку, толерантність ознакою демократичності держави?

- Чи вважаєте ви тему толерантності актуальною сьогодні, і якщо так, то чому?

- Як ви доведете актуальність проблеми толерантності своїм батькам?

- Які уроки для дорослого життя ви винесли з уроку толерантності?

Година спілкування «Мистецтво спілкування»

(Підготувала Ковтунович О.І., класний керівник

Дібрівської ЗОШ І-ІІІ ст. Зарічненського району)

Мета: формувати ціннісне ставлення особистості до родини, людей, такі її чесноти, як толерантність, розвивати вміння взаємодіяти з іншими, навички колективної взаємодії та ефективного спілкування

Очікувані результати: сформованість ціннісного ставлення особистості до сім’ї, людей, таких її чеснот, як повага до рідної мови, культури спілкування особистості; розширення її культурологічного світогляду;

Методичне забезпечення: «Повчання до дітей» Володимира Мономаха; епіграф: «Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування».

А. Екзюпері

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Найбільше прикрощів кожному з нас завдають буденні невдачі, дрібні конфлікти. Навіть рідні і друзі, буває, сваряться через дрібниці, і не тому, що від природи злі, а тому, що в кожного свій стиль поведінки, не завжди прийнятний для інших.

Безконфліктне співжиття людей, комфортне співіснування, толерантне, доброзичливе ставлення до людей, вміння спілкуватися з людьми – велике мистецтво.

У спілкуванні стверджується низка чеснот особистості, зокрема, ввічливість, повага до людини, добросердність. На відміну від ввічливості добросердність звучить так: «Зроби іншому краще, ніж собі».

Що є важливим у спілкуванні? Аристотель стверджував: «Ми любимо тих, з ким приємно проводити час, а такі люди привітні, не схильні виявляти і виказувати помилок інших, не сваряться; нам подобаються ті, хто не має звички нам докоряти. Ми любимо людей не злопам’ятних, які не пам’ятають образ, кривд і легко йдуть на примирення. Вселяють довір’я ті, хто не лихословить і хто звертає увагу не так на погані, як на добрі якості друзів».

Бесіда: - Чи співпадають ваші вподобання з вподобаннями Аристотеля?

- Вибудуйте логічний ряд чеснот, які є підґрунтям успішного спілкування.

- Чи погоджуєтесь ви з тезою, що спілкування людей – велике мистецтво?

- Чи можна цим мистецтвом оволодіти?

Класний керівник: Заговори - я зрозумію, що ти за людина!

Які у тебе думки й почуття.

Одне лиш слово – за хвилину,

Я зрозумію суть твого життя.

На серці що лежить у тебе, друже,

Відкрий же душу – можеш все сказати,

Щоб не лишилось серед нас байдужих,

Щоб ми могли душі храм будувати.

Спілкування – духовна потреба особистості, одна із струн людської душі, одна з найбільших здібностей людини, що піднімає її над усім живим і робить людиною. Слово - найбільш змістовний, об’ємний засіб людського спілкування. Уміння говорити, слухати - важливі умови людського спілкування.

Про уміння користуватися словом писали ще в давню давнину. У «Повчанні до дітей» Володимира Мономаха говориться: «При старших мовчати, мудрих слухати, старшим коритися, з рівними собі і молодшими… без лукавого умислу бесідувати, більше вдуматися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою, не багато сміятися…».

Бесіда: - Обґрунтуйте тезу: «Спілкування – духовна потреба особистості».

- Обґрунтуйте або заперечте тезу: «Володіння словом розкриває сутність людини».

Класний керівник: Уміння спілкуватися є найважливішим з усіх якостей, якими володіє людина. У нас нема вибору: спілкуватися чи не спілкуватися. Людина обов’язково спілкується з іншими людьми.

Спілкування – це розвиток контактів між людьми. Для чого ж потрібні ці контакти?

Справа в тім, що люди все роблять спільно і саме тому й можуть виживати у складних умовах. А будь-яка спільна робота вимагає спілкування, інакше її неможливо виконати. Не випадково слова «спілкування» й «спільно» мають однаковий корінь. Перша функція спілкування – регулювання спільної діяльності людей.

Брати участь у спільній діяльності не просто. Для цього потрібні певні знання. Ми одержуємо ці знання за рахунок спілкування зі старшими. Тому спілкування має ще одну функцію – воно допомагає нам впізнати світ і вчитися певному соціальному досвіду. Саме спілкування допомагає людям обмінюватися інформацією. Люди винайшли спеціальний засіб спілкування – мову. Мова - це система словесних знаків, за допомогою яких можна передавати знання й досвід.

Вихована людина дбає про чистоту і культуру мови. «Поводитись з мовою будь-як, - писав Л.Толстой, - значить і мислити будь-як: неточно, приблизно, неправильно».

Ми живемо серед людей, і звісно ж, повинні їх розуміти. Спілкування – це шлях до розуміння іншої людини. Тому сутність третьої функції спілкування полягає у розумінні одне одного.

Спілкування – це наше соціальне дихання. Як важливо розуміти одне одного! Із самого дитинства засвоювати науку спілкування, оволодівати вміннями вести себе серед людей так, щоб їм було добре, приємно, зручно!

Бесіда: - Що включає в себе поняття «наука спілкування»?

- Чи погоджуєтесь ви з думкою Л.Толстого: «Поводитись з мовою будь-як, значить і мислити будь-як: неточно, приблизно, неправильно».

Класний керівник: Успішне (ефективне) спілкування включає низку складових. Важливою його складовою є дотримання культури мовлення.

Культура мовлення є свідченням розвинутого інтелекту особистості, високого рівня її загальної культури.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню культури суспільства.

Культура мовлення суспільства – це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовної чистоти, культури взагалі. Свого часу А.Ейнштейн стверджував: «Найважливіше з людських зусиль – тяжіння до моральності. Від неї залежить наша внутрішня сила і саме наше існування. Лише моральність у наших діях надає краси та гідності нашому життю». Краси нашому життю надає й краса мовленнєва. Висока мовленнєва культура суспільства – життєва необхідність для народу.

Культура мовлення несумісна з багатослів’ям, словоблуддям, фальшивою патетикою, славослів’ям.

Бесіда: Чи обговорюється проблема культури мовлення у ваших родинах?

- Проаналізуйте власне мовлення з погляду відповідності його вимогам культури мовлення. Які завдання вдосконалення власного мовлення ви вважаєте першочерговими?

• 
  У який спосіб ви плануєте їх виконати?
  

Класний керівник: Сучасна наука стверджує, що надзвичайно важливою є й культура спілкування людини зі світом «Я» (роздуми наодинці з собою). Німецький соціолог Карл Гехт у книзі «Психогігієна» зауважує, що сучасні люди бояться залишитись наодинці з самими собою, їм немає з ким поговорити про свої проблеми. Вони більше не розмовляють із собою про самих себе. Вчений пояснює, що внутрішній діалог є найважливішою передумовою і для розмов, для спілкування з іншими людьми. Втрачаючи його, людина втрачає і основний мотив до міжособистісного спілкування.

Бесіда: - Про що ви розмірковуєте наодинці з собою? (про власну зовнішність, кохання, майбутнє, планування життя, вибір професії, турбота про власне здоров’я тощо).

• 
  Які проблеми особливо вас хвилюють і яким ви бачите їх розв’язання?
  

Класний керівник: За східною легендою, одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Вони створили зірки, сонце, моря, гори, квіти, хмари, потім людину і, насамперед, Істину. Однак постало питання: куди заховати її, щоб людина не змогла її відшукати? Їм забажалось подовжити шлях цього пошуку. «Давайте сховаємо її на найвищій гірській вершині», - сказав один.

«Давайте сховаємо її на самій далекій зірці», - запропонував другий.

«Давайте покладемо її на дно найбільш глибокої і темної

Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Національна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський
biblioteka.php -> Гуманістично-психологічний підхід в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами
biblioteka.php -> Тематичний інтернет-навігатор
biblioteka.php -> Метод проектів: сутність та умови застосування
biblioteka.php -> "Із Кобзарем у серці" (Розвиток інтересу школярів до вивчення життя і творчості Т. Г. Шевченка засобами літературного краєзнавства)