Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені ігоря сікорського»



Сторінка1/17
Дата конвертації09.09.2018
Розмір5.24 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Приладобудівний

(повна назва інституту/факультету)

Оптичних та оптико-електронних приладів

(повна назва кафедри)

«На правах рукопису»

УДК 621.384.3



«До захисту допущено»

Завідувач кафедри

________ В. Г. Колобродов

(підпис) (ініціали, прізвище)

“___”_____________2018 р.




Магістерська дисертація
зі спеціальності (спеціалізації) 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна

(код і назва спеціальності)

техніка

на тему: Методи проектування тепловізорів для безпілотних літальних апаратів

Виконав: студент ____ курсу, групи ПО-62 м

(шифр групи)

Сокол Богдан Володимирович

(прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Науковий керівник зав.кафедри ООЕП, д.т.н., професор Колобродов В.Г.



(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)

Консультант к.е.н., доцент, Бояринова К.О.



(назва розділу) (науковий ступінь, вчене звання, , прізвище, ініціали) (підпис)

Рецензент



(посада, науковий ступінь, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) (підпис)
Засвідчую, що у цій магістерській дисертації немає запозичень з праць інших авторів без відповідних посилань.

Студент _____________



(підпис)

Київ – 2018 року



Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут

імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Приладобудівний

(повна назва інституту/факультету)

Оптичних та оптико-електронних приладів

(повна назва кафедри)

«На правах рукопису»

УДК 621.384.3





Магістерська дисертація
зі спеціальності (спеціалізації) 152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна

(код і назва спеціальності)

техніка

на тему: Методи проектування тепловізорів для безпілотних літальних апаратів

Виконав: студент ____ курсу, групи ПО-62 м

(шифр групи)

Сокол Богдан Володимирович (прізвище, ім’я, по батькові) (підпис)

Київ – 2018 року


РЕФЕРАТ

МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОВІЗОРІВ ДЛЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Обсяг роботи – 90 сторінок;

Кількість ілюстрацій – 28;

Кількість таблиць – 32;

Кількість додатків – 4;

Кількість джерел за переліком посилань – 21.



Актуальність. Тепловізійні камери можуть використовуватися у різних сферах життєдіяльності, одне з найпоширеніших застосувань тепловізорів – це застосування у воєнній сфері, для виявлення ворожих об’єктів. В таких тепловізорах зазвичай використовують неохолоджувальні мікроболометричні матриці, вага яких складає від 50 грамів і більше, в залежності від конструкції об’єктиву. Невеликі тепловізори зручно використовувати в безпілотниках. Вже неодноразово було розглянуто проблеми виявлення об’єктів, але всі вони розглядалися на невеликих відстанях, звідси і виникає проблема у збільшенні дальності виявлення з найменшими втратами якості. Тому досить актуальною проблемою є визначення оптимальної конструкції тепловізора, насамперед параметри об’єктива, щоб зберегти максимальну дальність виявлення, розпізнавання та тим самим мінімізувати розміри камери.

Мета дослідження: Мета роботи полягає в аналізі тепловізорів на основі мікроболометричних матриць, при зміні параметрів об’єктиву. Забезпечення необхідних характеристик для виявлення цілей. Визначення максимальної дальності виявлення та розпізнавання.

Завдання дослідження:

  1. Обґрунтувати вимоги до характеристик тепловізорів.

  2. Удосконалити математичну модель, яка описує процес перетворення інфрачервоного випромінювання від об’єкта, що проходить крізь атмосферу та об’єктив тепловізора та потрапляє до приймача випромінювання.

  3. Розробити метод розрахунку максимальної дальності виявлення та розпізнавання об’єктів.

  4. Провести розрахунок максимальної дальності виявлення та розпізнавання в залежності від конструктивних параметрів об’єктива та висоти польоту БПЛА.

Об’єкт дослідження: процес реєстрації оптичного випромінювання від об’єкта досліджування до дисплею тепловізійної камери безпілотного літального апарату.

Предмет дослідження: модель виявлення і розпізнавання об’єктів.

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано одну статтю у фаховому виданні, дві наукові праці, опубліковано у збірниках тез – 2 тези конференцій, одна з яких у закордонному виданні.

1. Б. В. Сокол. Методология обнаружения цели тепловизором // ІХ Міжнародна науково-практична конференція студентій, аспіратнів, та молодих вчених «ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ», м. Київ, ПБФ, НТУУ «КПІ». – 2016 – с.48

2. Б. В. Сокол. Тепловізійна система для виявлення безпілотних літальних апаратів // Х Міжнародна науково-практична конференція студентій, аспіратнів, та молодих вчених «ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ», м. Київ, ПБФ, НТУУ «КПІ». – 2017 – с.42

3. Б. В. Сокол. Методы обнаружения беспилотных летательных аппаратов // Новые направления развития приборостроения, научно-техн. конф. – Минск: БНТУ. – 2017 – Т.2 – с.17

4. І.В. Карпенко, В.Г. Колобродов, Б.В. Сокол. Поляризаційний метод виявлення тепло контрастної цілі на фоні завад // ВІСНИК ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, серія: Технічні науки. – 2018. – №1. – С. 33 – 38.

5. І.В. Карпенко, В.Г. Колобродов, Є.Г.Балінський, Б.В. Сокол. Методика розрахунку максимальної дальності розпізнавання тепловізійного прицілу // ХІ Міжнародна науково-практична конференція студентій, аспіратнів, та молодих вчених «ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ», м.Київ, ПБФ, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». – 2018.

6. Б.В. Сокол, В.Г. Колобродов, Є.Г.Балінський, І.В. Карпенко. Оптична та радіочастотні методи і засоби протидії безпілотним літальним апаратам // ХІ Міжнародна науково-практична конференція студентій, аспіратнів, та молодих вчених «ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ ПРИЛАДОБУДУВАННЯ», м. Київ, ПБФ, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». – 2018.



Ключові слова: тепловізійна камера, проектування тепловізора, безпілотні літальні апарати, максимальна дальність виявлення та розпізнавання.

ABSTRACT

METHODS OF DESIGNING HEATERS FOR SAFE LITERAL APPLIANCES

Scope of work – 90 pages;

Number of illustrations – 28;

Number of tables – 32;

Number of applications – 4;

Number of sources according to the list of references – 21.



Topicality. Thermal imaging cameras can be used in various spheres of life, one of the most common uses of thermal imagers - is the application in the military sphere, to detect enemy objects. In such thermal imagers, non-cooling microbolometric matrices are generally used, which weigh from 50 grams or more, depending on the design of the lens. Small cameras are easy to use in unmanned pilots. Problems of object detection have been discussed repeatedly, but all of them were considered at short distances; hence, there is a problem in increasing the range of detection with the least quality losses. Therefore, a very topical problem is to determine the optimal design of the thermal imager, especially the size of the lens, in order to maintain the maximum detection range, recognition and thus minimize the size of the camera.

Purpose of the research: The purpose of the work is to analyze the thermal imagers based on microbolometer matrices. when changing the lens parameters. Provide the necessary characteristics for the purpose of identification. Determining the maximum detection and recognition range.

Objectives of the study:

1. To substantiate requirements to the characteristics of thermal imagers.

2. To improve the mathematical model, which describes the process of transformation of infrared radiation from the object passing through the atmosphere and the objective of the thermal imager and enters the receiver of radiation.

3. Develop a method for calculating the maximum detection and recognition of objects.

4. Calculate the maximum detection and recognition range depending on the design parameters of the lens and the UAV flight altitude.

Object of research: the process of registration of optical radiation from the object of investigation to the display device thermal imaging camera unmanned aircraft.

Subject of research: the model of detection and recognition of objects.

Keywords: thermal imaging camera, projection of the thermal imager, unmanned aerial vehicles, detection of infrared targets, maximum detection and recognition range.

ЗМІСТ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 9

ВСТУП 10

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ 14

1.1. Аналіз типів безпілотних літальних апаратів 14

1.2. Аналоги приладів 25

1.3. Висновки до розділу 34

РОЗДІЛ 2. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ ТЕПЛОВІЗІЙНИХ КАМЕР 35

2.1. Фізико-математична 36

2.1.1 Максимальна дальність розпізнавання 39

2.1.2 Максимальна дальність виявлення 41

Висновки до розділу 43

РОЗДІЛ 3. МЕТОД ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОВІЗОРІВ ДЛЯ

БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ 44

3.1 МДР тепловізорів для БПЛА локального використання 44

3.2 МДР тепловізорів для БПЛА глобального використання 48

3.3 МДВ тепловізорів для БПЛА локального використання 49

3.4 МДВ тепловізорів для БПЛА глобального використання 52

3.5 МДР та МДВ тепловізорів для БПЛА 53

3.5 Розробка програмного забезпечення для розрахунку МДР

та МДВ 56

Висновки до розділу 57

РОЗДІЛ 4. СТАРТАП ПРОЕКТ МЕТОДУ ПРОЕКТУВАННЯ

ТЕПЛОВІЗОРІВ ДЛЯ БПЛА 58

4.1 Опис ідеї проекту 58

4.2 Технологічний аудит ідеї проекту 60

4.3 Аналіз ринкових можливостей запуску стартап-проекту 60

4.4 Розроблення ринкової стратегії проекту 67

4.5 Розроблення маркетингової програми стартап-проекту 70

Висновки до розділу 72

ВИСНОВКИ 74

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76

ДОДАТКИ 78

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БПЛА – безпілотні літальна апарати

БДПЛА – безплотні дистанційно-пілотовані літальні апарати

UAV – unmanned aerial vehicle

МДВ – максимальна дальність виявлення

МДР – максимальна дальність розпізнавання

ТПСС – тепловізійна система спостереження

ПВ – приймач випромінювання



ВСТУП


Інтенсивний розвиток науки і технології постійно рухається вперед та створює нові технічні засоби, що побудовані на оптико-електронних пристроях. І завжди існує така тенденція до мінімізації та зменшенню розмірів пристрою і в той же час покращенню його характеристик. Безпілотні літальні апарати (БПЛА) є представником однією з найбільш швидко зростаючою технологією розвитку.

Для запобігання вторгнень, організації встановлюють замки і сигналізації на будівлі, міжмережеві екрани і системи виявлення вторгнень в мережу. Після значних досягнень в області технології дронів, прийшов час, щоб задуматися і про захист повітряного простору.

У одному із досліджень маркетинговою та інвестиційної фірмою Kleiner Perkins Caufield & Byers, світовий ринок споживчих безпілотних літальних апаратів зазнав збільшення кількості продажів на 80% всього за два роки (2016-2017 рр.). Світові продажі безпілотних літальних апаратів вже досягли 18 мільйона одиниць, а ринок оцінюється в суму близько $ 2,7 млрд.

У компанії DJI (Dajiang Innovation Technology Co – китайська приватна компанія, виробник мікроконтролерів, відеообладнання, мультикоптерів та ін.), заявляють, що продажі БПЛА у 2017 досягнули 18 млрд. юанів (2,7 млрд. доларів США). Продажі порівняно з 2016 роком збільшилися на 65%. У 2018 році DJI планує розширювати свій персонал, приділяючи особливу увагу сільському господарству, щоб збільшити загальний об’єм продаж, ще на 80%. Також міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю очікує, що сектор зростатиме на 40% щороку до 2020 року, а після цього – по 25% [1].

У той час як більшість споживачів проявляють великий інтерес до дронів для рекреаційного (активний відпочинок) використання, деякі компанії вивчають нестандартні способи їх використання. Служби безпеки уже повідомили про створення пристроїв, що здатні дистанційно взламувати та перехоплювати керування девайсів користувачів:


  • охоронна фірма Sense Post представила свій Snoopy безпілотник, який призначений для взлому смартфонів і крадіжки приватних даних без відома користувача [2].

  • David Jordan з Aerial Assault представив безпілотник, призначений для проникнення в комп’ютерні мережі [3].

Шпигування і крадіжки в корпоративному секторі – явище звичне, і зазвичай ще до релізів гучних (девайсів, виробів, товарів) майже все про них відомо. А ось у цивільній обороні, військових об’єктах, державних установах, такі «зливи» інформації можуть мати непередбачені наслідки. Насамперед мова піде про ворожі розвід-апарати, які можуть дізнатися про розміщення стратегічно-важливих об’єктів, локацій та ін.

Вже існують багато методів для виявлення наземних та повітряних цілей, як радіолокаційними так і візуальними системами. У даній роботі буде розглянутий метод проектування тепловізорів для БПЛА, в якому буде проаналізована залежність максимальної дальності виявлення та розпізнавання від конструктивних параметрів об’єктива (його розмірів), приймача випромінювання, адже кожен тип БПЛА має своє максимальне корисне навантаження.

Тепловізійні камери можуть використовуватися у різних сферах життєдіяльності, починаючи від аграріїв та будівельників і закінчуючи астрономічними дослідженнями, але найпоширеніше застосування тепловізорів знайшлося у воєнній сфері, для виявлення ворожих транспортних та літальних апаратів, розташування блок-постів, караулів, сбір військових сил та інших цілей. Але в той же час можливе використання і в охоронній системі, рятувальних службах, морській сфері та ін.

Сучасні тепловізори здатні розрізняти соті долі градуса і дозволяють виявляти об’єкти на значних відстанях, але такі камери потребують значного охолодження, що збільшую їхню вагу на декілька десятків кілограмів, або навіть сотень. У тепловізорах для БПЛА зазвичай використовують неохолоджувальні мікроболометричні матриці, розміри яких складають декілька квадратних сантиметрів. Вага таких камер, з такою матрицею складає від 50 грамів і більше, в залежності від конструкції об’єктиву. Вже неодноразово було розглянуто у статтях [4-5] проблеми виявлення об’єктів, але всі вони розглядалися на невеликих відстанях, тому і виникає проблема у збільшенні дальності виявлення з найменшими втратами якості.

Тому досить актуальною проблемою є визначення оптимальної конструкції тепловізора, насамперед розміри об’єктива, щоб зберегти максимальну дальність виявлення та тим самим мінімізувати розміри камери.

Магістерська дисертація складається із чотирьох розділів.

У першому розділі розглядаються стан проблеми на сьогодні, які існують типи БПЛА, їх габарити, висота, дальність та час польоту, корисна вага навантаження. Саме останній пункт буде визначати можливі габарити та конфігурації тепловізора. Також в розділі розглянуто два види мікроболометричних матриць, ІЧ об’єктиви та готові продукти компанії FLIR, які вже використовуються у БПЛА.

У другому розділі розглядаються фізичні основи тепловізійних камер на основі мікроболометричної матриці. Фізико-математична модель, існуючі методи виявлення та розрахунок максимальної дальності виявлення та розпізнавання.

Третій розділ присвячений дослідженню та розробці методів проектування тепловізорів для безпілотних літальних апаратів. Основною метою дослідження є визначення залежності максимальної дальності виявлення та розпізнавання об’єктів від фокусної відстані об’єктива тепловізора, висоти польоту, погодних умов, типу матриці.

У четвертому розділі розглядається створення стартап-проекту для методу проектування тепловізорів для БПЛА. Розроблено опис самого проекту та визначено загальні напрями використання потенційного методу, а також їх відмінність від конкурентів, проаналізовані ринкові можливості щодо реалізації проекту, на базі аналізу ринкового середовища розроблено стратегію ринкового впровадження потенційного товару в межах проекту.


РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД СТАНУ ПРОБЛЕМИ

1.1 Аналіз типів безпілотних літальних апаратів


Безпілотний літальний апарат – літальний апарат, який літає та сідає без фізичної присутності пілота на його борту. Створений для повітряної зйомки, спостереження та інших завдань, в реальному часі за наземними об'єктами.

Залежно від принципів керування, розрізняють такі різновиди безпілотних літальних систем:



  • безпілотні некеровані;

  • безпілотні автоматичні;

  • безпілотні дистанційно-пілотовані літальні апарати (БДПЛА).

У авіації після 2000 року йде стрімке розширення саме останнього типу апаратів, й про них йдеться, коли вживають термін «безпілотник», «дрон» або абревіатуру UAV. Тобто, під цими термінами мається на увазі саме повітряне судно, яким через канали зв'язку керує один або декілька пілотів. Екіпаж БПЛА може також включати командира, оператора сенсорів, оператора вогневих засобів. Екіпажі БПЛА під час довготривалих місій змінюються кожні 4 - 5 години.

Рисунок 1.1 – Панель керування безпілотниками

Безпілотні (англ. unmanned – без людини на борту) літальні апарати, відповідно до стандартів НАТО, так само, як і літаки із пілотом на борту (англ. manned aircraft), поділяються на 5 груп [6]:

Група 1 (мікро-, міні тактичні) – від 0 до 9 кг, до 300 метрів над землею, основний представник – «RQ-11 Raven».

Група 2 (малі тактичні) – від 9.5 до 25 кг; до 1000 метрів над землею, представник – «Scan Eagle»

Група 3 (тактичні) – менш, ніж 600 кг, представник – «RQ-7 Shadow»

Група 4 (персистентні) – більш, ніж 600 кг; представник – «MQ-1B Predator»

Група 5 (пенетрувальні) – більш, ніж 600 кг; представник – «MQ-9 Reaper»

БПЛА масово застосовуються у військовій справі, в першу чергу для ведення повітряної розвідки – як тактичної, так і стратегічної. Безпілотники під-класів «міні-» та «мікро-» все ширше застосовуються під час бойових дій на рівні взводу та відділення для термінового отримання інформації типу «що за тим пагорбом», тобто для вирішення задач військової розвідки. Такими державами, як США, Росія і Ізраїль, також використовуються БПЛА для нанесення вогневих ударів по наземним цілям [6].

Крім того, невійськові дрони застосовуються для розв'язання широкого кола завдань, виконання яких пілотованими літальними апаратами з різних причин недоцільно. Такими завданнями є:



  • моніторинг повітряного простору, земної й водної поверхонь,

  • екологічний контроль,

  • керування повітряним рухом,

  • контроль морського судноплавства,

  • розвиток систем зв'язку,

  • художня фотографія


RQ-11 Raven

RQ-11 Raven («Ворон») – малий розвідувальний БПЛА американського виробництва. Розроблений на основі конструкції безпілотного апарата FQM-151 «Пойнтер», випускається у декількох модифікаціях.



Рисунок 1.2 – RQ-11 Raven

Планер літального апарату виконаний у вигляді високоплана з Т-подібним хвостовим оперенням, захищений балістичною тканиною типу «кевлар». Крило не має елеронів, а управління креном здійснюється кермом напряму.

Корисне навантаження складається з цифрової відеокамери денного або нічного бачення.

RQ-11 може запускатись з руки (аналогічно до авіамоделі) й не потребує підготовленого майданчика для приземлення. Транспортування БПЛА здійснюється у трьох невеликих контейнерах. В комплект поставки входять три безпілотних апарати, запасна батарея і зарядний пристрій з живленням від бортової мережі автомобіля HMMWV, тому бойова обслуга може приземлити апарат, вкласти нову батарею і знову відправити його у політ.

RQ-11 може літати в автоматичному режимі з навігацією по GPS, а за необхідності може керуватись оператором вручну.

Станом 2013 рік було вироблено 7330 шт безпілотників цього типу. Вартість комплекту у мінімальній конфігурації становила 35 тис. дол., у максимальній – 250 тис. дол.

Характеристики[7]:



  • Розмах крил – 1,372 м.

  • Маса – 1,9 кг.

  • Крейсерська швидкість – 56 км/год.

  • Висота польоту – до 5000 м.

  • Радіус дії – 10 км.

  • Тип двигуна – електричний (Engine Aveox 27/26/7-AV)

  • Довжина – 0,915 м.

  • Тривалість польоту – 60…90 хв.

Варіанти й модифікації:

  • «Flashlight» SUAV (Small UAV) – дослідний зразок, прототип, що здійснив перший політ у жовтні 2001 року.

  • Block I Raven – перша модель, яка випущена невеликою серією. У травні 2003 року надійшла в армію США на випробування, у ході яких було виявлено певні недоліки, серед яких – складність здійснення посадки та незадовільна стійкість БПЛА у польоті.

  • RQ-11A (Block II Raven) – досконаліша модель, що надійшла на випробування у вересні 2003 року. За результатами випробування в Афганістані, в кінці 2004 року БПЛА було взято на озброєння. Першим замовником стало Командування сил спеціальних операцій США, яке в кінці 2004 року зробило замовлення 179 комплексів з трьома БПЛА в кожному. Знятий з виробництва.

  • RQ-11B

  • RQ-11B DDL (Digital Data Link)

  • Solar Raven – модель, оснащена сонячними панелями, що збільшило на 60% час перебування апарата у повітрі.


Skylark

Skylark ( «Жайворонок») – БПЛА, розроблений ізраїльською компанією Silver Arrow , дочірньою фірмою компанії Elbit Systems [11].



Рисунок 1.3 – Skylark



  • «Skylark-I» ( «Жайворонок-I»):

Переносний варіант з ручним запуском БПЛА. Маса апарату – 5 кг, час знаходження в повітрі – 90 хвилин. Призначений для спостереження за територією площею 10 км². Електронна апаратура здатна з висоти в кілька сотень метрів «розгледіти» окремих людей на землі і передати картинку на монітор оператора. Посадка здійснюється введенням БПЛА в плоский штопор на надувну подушку. Вперше був пред'явлений в 2003 році на авіасалоні в Парижі.

  • Skylark® I LE:

  • Злітна вага – 7,5 кг.

  • Розмах крил – 3 м.

  • Максимальне корисне навантаження – 2,5 кг.

  • Практична стеля – 5000 м.

  • Відстань ефективного використання – 20-40 км.

  • Час перебування в повітрі – до 180 хвилин.

Привід електричний. При підйомі на висоту більш ніж 100 м - на землі не чути. Обслуговується двома операторами. Поставляється більш ніж двадцяти країнах світу.


  • Skaylark® II ( «Жайворонок-II»):

  • Злітна вага – 65 кг.

  • Розмах крил – 6,5 м.

  • Максимальне корисне навантаження – 9 кг.

  • Практична стеля – 5000 метрів.

  • Відстань ефективного використання – 60 км.

  • Час перебування в повітрі – до 240 хвилин.

Привід електричний. При підйомі на висоту більш ніж 150 м – на землі не чути. Перевозиться на двох легкових машинах з причепом [7].

  • Skaylark® III ( «Жайворонок-III»):

  • Розмах крил – 4,8 м.

  • Максимальне корисне навантаження – 10 кг.

  • Практична стеля – 1500 метрів.

  • Відстань ефективного використання – 100 км.

  • Час перебування в повітрі – до 6 годин.

Запуск з катапульти.
Skylite

Skylite – ізраїльський розвідувальний міні БПЛА, призначений для ведення видової розвідки в міських умовах.

Існує дві модифікації: «Skylite A» ( розробник – концерн Rafael ) і «Skylite B» ( спільна розробка Rafael і компанії BlueBird Aero Systems ). Має складальне крило, що дозволяє переносити апарат в складеному вигляді. Оснащений електродвигуном.

Skylyte B був продемонстрований 8 жовтня 2007 року на авіаційній базі Тель-Ноф ВВС Ізраїлю.



Рисунок 1.4 – Skylite B

Характеристики [7]:


  • Розмах крила – 1,5 м.

  • Вага – 6 кг.

  • Радіус – 10 км.

  • Час польоту – 1 година.

  • Довжина – 110 см.

  • Корисне навантаження – 1,5 кг.


MJX Bugs 3

Квадрокоптер MJX Bugs 3 – абсолютно новий представник і першопроходець в серії дронів з безколекторними моторами Bugs від компанії MJX. Модель вийшла настільки вдалою, що всього за пару місяців розійшлася багатотисячними тиражами по всьому світу. Bugs 3 перевершує аналогічні за розміром і ціною великі квадрокоптера з колекторними двигунами за всіма ключовими параметрами, такими як: швидкість польоту, час польоту, дальність управління, вантажопідйомність, ресурс двигунів, безшумність і плавність польоту (мінімальні вібрації при відеозйомці) [8].



Рисунок 1.5 – MJX Bugs 3 [8]

Квадрокоптер MJX має такі особливості:

- Безколекторні мотори.

- 6-ти осьової гіроскоп з акселлерометром. Надає польоту стабільність і точність, значно полегшує боротьбу Мультикоптер з вітром.

- Захист гвинтів з еластичного нейлону, допомагає запобігти поломки при зіткненні моделі з перешкодами.

- Гвинти, в залежності від напрямку обертання мотора, мають як звичайну, так і зворотну різьблення (тобто. Самозатягивающиеся), що виключає мимовільне відкручування під час польоту.

- Наявність кронштейна для камер (GoPro і аналогів).

- Час польоту до 20 хвилин.

- Розміри: 445x445x145 мм

- Вага: 472 г

- Корисне навантаження: 146 г

- Радіус дії передавача: 500 м.

- Висота польоту: до 200 м.


DJI Phantom 4 Advanced

Phantom 4 Advanced продуманий до дрібниць. Тепер цей квадр здатний розвивати швидкість в польоті до 72 км / год, а також дальність польоту складається близько 7 км. На таку відстань дрон здатний залітати за умови, що на території, де відбувається пілотування, немає перешкод і об'єктів, які будуть заважати управлінню і створювати додаткові перешкоди. Завдяки надточної системі фіксації перешкод, дрон практично неможливо розбити по необережності. БПЛА саме уникне зіткнення з будинком або деревом, обігнувши його або зависнувши на місці.



Рисунок 1.6 – DJI Phantom 4 Advanced [9]

Час польоту до 28 хвилин.

Розміри: 303x411x117 мм

Вага: 1386 г

Корисне навантаження: 280 г

Радіус дії передавача:6000 м.

Максимальна швидкість: 20 м/c.


DJI Matrice 600 Pro

Matrice 600 Pro (M600 Pro) – нова політна платформа, розроблена компанією DJI для професійної аерозйомки. Дрон M600 оснащений за останнім словом техніки: польотний контролер А3, система передачі відеосигналу Lightbridge 2, інтелектуальні акумулятори та система управління електроживленням забезпечують швидке налаштування і максимальну продуктивність платформи. Посилена стійкість передачі сигналу. Посилена конструкція. Збільшений час польоту. Система висувних стійок для посадки. Складаний дизайн для зручності перенесення. Харчування від шести батарей. Новий хаб для швидкої одночасної зарядки акумуляторів в комплекті [10].


Рисунок 1.7 – DJI Matrice 600 [10]

Час польоту до 40 хвилин.

Розміри: 1668 мм x 1518 мм x 727 мм

Вага: 10 кг

Корисне навантаження: 5,5 кг

Радіус дії передавача:5000 м.

Максимальна швидкість зниження: 3 м/c.

Максимальна швидкість підйому: 5 м/c.

Максимальна швидкість польоту: 18 м/c.


GoPro Karma

Квадрокоптер GoPro Karma здатний віддалятися від пілота до 1 кілометра. Час польоту близько 20 хвилин. Трансляція відеопотоку з камери відбувається за допомогою Wi-Fi, відповідно, можуть бути невеликі затримки в отриманні потоку. Трансляція по Wi-Fi буде працювати на відстань до 500 метрів. Підвіс має трьохосьову стабілізацію, тому можна бути впевненим, що відео буде плавним, без ривків, як при зйомці з дрона, так при зйомці з електронного стедікама. Зйомний підвіс знімається і прикріплюється до ручки і виходить повноцінний стедикам для зйомки з рук. Датчики GPS і барометр дозволяють досить надійно орієнтуватися в просторі. Різні інтелектуальні функції у GoPro Karma теж є, наприклад, автоматичне повернення на місце зльоту.


Рисунок 1.8 – GoPro Karma [11]

Час польоту до 20 хвилин.

Розміри: 303x411x117 мм

Вага: 1006 г

Корисне навантаження: 186 г

Радіус дії передавача:1000 м.

Максимальна швидкість: 15 м/c.




Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка