Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”


ТЕМА 1. ВСТУП ДО ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА



Сторінка6/10
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ТЕМА 1. ВСТУП ДО ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА

Поняття мультимедіа. Призначення систем мультимедіа. Історія розвитку мультимедіа-систем. Основні визначення. Гипертекст. Гипермедіа. Використання мультимедіа. Computer Based Training. Електронні книги як приклад мультимедіа-додатків. Класифікація електронних книг.

Моделі побудови гипертекста/гипермедіа. Dexter-модель гипертекста. Гипермедіа-прототип DeVise. Амстердамська модель гипермедіа. Прототип Mark'а і Todd'a.

Створення мультимедіа/гипермедіа продукту. Проектування. Реалізація. Програмні засоби мультимедіа. Авторські системи.

Апаратні засоби мультимедіа. Основні компоненти систем мультимедіа. Класифікація мультимедійних засобів. Структура й принцип дії засобів мультимедіа. Класи задач, що розв'язуються з використанням мультимедійних засобів. Вимоги до мультимедійного комп‘ютера. Стандарт MPC Level 1 – Level 4. Узагальнена структура мультимедійного комп‘ютера.

ТЕМА 2. КОМП'ЮТЕРНА ОБРОБКА ЗВУКА

Основні акустичні параметри. Інтенсивність звука. Звуковий тиск. Слуховий поріг. Рівень гучності. Типи звукових хвиль. Реверберація.

Звук як безперервний аналоговий сигнал. Комп‘ютерна обробка звука. Основні перетворення звукового сигналу.

Оцифровування звукового сигналу. Відтворення звуку за допомогою цифро-аналогового перетворення.

Синтез звука. Основні види синтезу. Принципи FM-синтезу. Принципи WT-синтезу. Основні принципи WF-синтезу.

Звукові стандарти. Типи аудіофайлів. Формат WAV. Формат VOC. Формат MIDI. Формат МР3. Формат RA. Формат AC-3. Інші формати файлів. Порівняні розміри звукових файлів.

Стиснення звукових даних. Адаптивна різністна компресія. Компресія на основі моделювання звукодобуваючого апарату людини. Компресія з використанням властивостей слуху людини.

Огляд програмного забезпечення обробки звука. Програми-синтезатори. Багатоканальні звукорежисерські системи. Програми звукової обробки. Подання звука в Інтернеті.

Протоколи UDP, TCP та IP з груповою адресацією для передачі звукових даних. Швидкість передачі та якість звука.

Тримірний звук. Sweet Spot. Частотна характеристика. Pinna (вушна раковина). Нерухомі джерела звука. MacroFX. ZoomFX.

Призначення та функції аудіоплати. Узагальнена структурна схема аудіоплати. Основні характеристики аудіоплат. Акустичні характеристики. Технічні характеристики. DSP, ASP, CSP процесори. Порівняння інтерфейсів PCI і ICA. Порівняльна характеристика аудіоплат. Програмне забезпечення аудіоплат.

Цифровий інтерфейс музичних інструментів (MIDI). MIDI як стандарт підключення та управління зовнішніми інструментами. Порти MIDI-інтерфейсу. Протокол обміну даними. Варіанти топології мережі MIDI. Формати повідомлень MIDI-інтерфейсу. MIDI-клавіатури. Стандарти GM, GS, XG. Інтерфейс S/PDIF.

Мікрофони. Типи мікрофонів. Акустичні системи. Типи акустичних систем.

ТЕМА 3. КОМП'ЮТЕРНА ОБРОБКА ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Статичні графічні зображення. Палітра кольорів. Типи даних зображень. Формати графічних файлів. Растрова графіка. Векторна графіка.

Графічний формат BMP. Заголовок файла формату BMP. Спосіб збереження зображення у форматі BMP. Монохромний бітовий образ. Кольоровий бітовий образ. Деякі властивості формату BMP.Графічний формат PCX. Заголовок файла формату PCX. Алгоритм стиснення зображення формату PCX. Палітра в зображенні формату PCX. Деякі властивості формату PCX.

Формат GIF. Блоки поширення у форматі GIF. Глобальна карта кольорів у форматі GIF. Дескриптор зображення файла формату GIF. Локальна карта кольору в форматі GIF. Способи збереження зображення в форматі GIF. Особливості формату GIF. Загальна структура GIF-файла.

Стиснення зображений. Групове кодування. Статистичне кодування (кодування Хаффмена). Алгоритм стиснення LZW.

Формати відеозображень. Основні етапи створення відеозображень. Стиснення відеоінформації. Комп‘ютерний дизайн та анімація. FLASH-технологія. Основні етапи створення тривимірного відеороліка.

Стиснення відеоінформації. Формат MPEG.

Моделі візуалізації. Пласке тонування. Тонування Гуро. Модель освітлення Фонга. Модель тонування Фонга. Метод випромінювальності. Метод трасировки променів. Пряма трасировка. Зворотна трасировка. Вкладена трасировка. Z-буфер. Anti-aliasing. Просторовий антіаліасінг: суперсемплінг (повний антіаліасінг) та полігональная фільтрація. Часовий антіаліасінг.

Текстури з деталізацією. Джерела освітлення. Камери. Морфінг. Відображення трьохмірних сцен. Аналіз руху.

Системи графічних дисплеїв. Подолання обмежень в апаратних засобах дисплеїв. Anti-aliasing. Монітори. Відеостандарти. Режими комп‘ютерних дисплеїв.

Призначення та функції відеоплати. Узагальнена структурна схема відеоплати. Основні технічні характеристики відеоплат. Порівняльна характеристика відеоплат. Програмне забезпечення відеоплат.

ТЕМА 4. КОМПАКТ-ДИСК ЯК ЗАСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІА-ДАНИХ

Компакт-диски. Фізична будова компакт-диску. Логічна будова компакт-диску. Канальне кодування. Канальний код EFM. Фізичні принципи виготовлення та запису компакт-дисків. Компакт-диски з можливістю перезапису. Фізичні принципи перезапису. Багатосеансові приводи компакт-дисків. Магнітооптичні компакт-диски.

Стандарти компакт-дисків. Стандарт Red Book та його розширення. Стандарт Yellow Book та його розширення. Стандарти Green Book та White Book. Стандарт Orange Book. Стандарт ISO 9660.

Основні характеристики. Швидкість передачі даних. Структурна схема привода компакт-дисків. Оптична головка. Система автофокусировки. Методи побудови систем автофокусировки. Метод астигматизму пучка. Метод Фуко. Спосіб трьох променів. Система стеження за доріжкою.

Методи побудови систем автотрекінгу. Дифракційний спосіб. Фазовий спосіб. Блок виділення інформаційного сигналу. Демодулятор. Система автоматичного регулювання швидкості обертання диску. Буферна пам’ять. Блок обробки службової інформації. Блок коректування помилок. Особливості обробки звуку. Інтерполяція.

Призначення DVD. Типи DVD-дисків. Будова DVD-диску. Фізичні принципи запису та зчитування. Області використання технології DVD. DVD‑Audio та DVD-Video. Обробка звука. Об'ємне звучання. Принцип дії DVD-дисководів. Методи запису та перезапису.



ТЕМА 5. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА

Поняття віртуальної реальності. Виміри віртуальної реальності. Види інтерактивності. Політ у віртуальній реальності. Реактивна віртуальна реальність. Рівні занурення. Занурення через вікно. Занурення в приміщенні. Повне занурення. Апаратні засоби віртуальної реальності. Способи і засоби відображення відеоінформації. Переміщення у віртуальному просторі. Тактильний зворотний зв‘язок. Звукова підтримка віртуальної реальності. Проблеми віртуальної реальності. Перспективи віртуальної реальності.

Загальна схема взаємодії окремих мультимедійних засобів. Узагальнена структура мультимедіа-програм. Створення мультимедіа-презентацій. Взаємодія окремих частин мультимедіа-аплета. Web-сайт як приклад використання мультимедіа технології.


  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни включає підручники, що знаходяться в НТБ, та методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт, які розміщені на веб-порталі факультету прикладної математики на сторінці „Інформаційний розділ” – „Архів матеріалів” – „Сулема” – „Мультимедіа”

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

1. "Мультимедиа", под ред. Петренко А.И. – К: BHV, 1994.

2. "Технология использования систем мультимедиа", Алексеева М.Б., Балан С.Н – М: Диалог, 2002.

3. “Мультимедиа для всех”, Борзенко А.Е., Федоров А.Г. – М: КомпьютерПресс, 1995.

4. "Электронные издания", Вуль В.А. – СПб: изд-во С.-Петербургского ин-та печати, 2008.

5. “Программирование мультимедиа-приложений”, Комягин В.Б. – М: Эком, 1995.

6. “Компьютерная графика. Динамика, реалистические изображения”, Шикин Е.В., Боресков А.В. – М: Диалог-МИФИ, 1995

7. “Оптимизация мультимедиа ПК”, Л. Дж. Скибб, С. Хэйфмейстер, А.М. Чеснат. – К: Диасофт, 1997

Індивідуальне консультування виконується у вигляді щотижневих консультацій.


  1. МОВА

Українська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

З дисципліни «Мультимедійні засоби в комп’ютерних системах» передбачене індивідуальне завдання у вигляді:

1) лабораторних робіт,



2) курсової роботи.

Цикл лабораторних робіт передбачає вивчення сучасного програмного забезпечення з обробки зображень та звуку. Перелік лабораторних робіт:

Лабораторна робота 1. Вивчення можливостей Corel Draw: розробка логотипу.

Лабораторна робота 2. Створення баннера в Corel Photo-Paint.

Лабораторна робота 3. Робота в Corel R.A.V.E.: створення анімованого логотипу.

Лабораторна робота 4. Обробка зображень в Adobe PhotoShop.

Лабораторна робота 5. Обробка тексту в Adobe PhotoShop.

Лабораторна робота 6. Перетворення зображень в Adobe PhotoShop.

Лабораторна робота 7. Реставрація фотографій в Adobe PhotoShop.

Лабораторна робота 8. Обробка звука в Sound Forge.

Лабораторна робота 9. Створення Flash-анімації.

Лабораторна робота 10. Створення тривимірної сцени в LightWave.

Лабораторна робота 11. Анімація в LightWave.

Курсова робота (КР) присвячена програмному та/або апаратному забезпеченню мультимедіа. Вона складається з теоретичної частини та мультимедійної енциклопедії (МЕ).

Вимоги до теоретичної частини курсової роботи:

  1. Теоретична частина складається з реферату на задану тему та опису розробленої МЕ.

  2. Опис розробки повинен включати опис методів та засобів, які були використані під час розробки МЕ, опис бібліотек, форматів даних, опис структури МЕ, особливостей розробки.

  3. Останнім розділом роботи повинен бути список літератури за темою (включаючи посилання на джерела в Internet).

Вимоги до мультимедійної енциклопедії:

  1. МЕ повинна являти собою самостійний програмний продукт, що не потребує ніяких допоміжних програм. Забороняється використання для відображення вмісту енциклопедії будь-яких готових програм (Internet Explorer, PowerPoint тощо).

  2. Вміст МЕ має бути організований як гипермедіа.

  3. МЕ повинна містити:

  • статичні зображення;

  • відео-фрагменти;

  • тримірні моделі об’єктів;

  • аудіо-супроводження.

  1. При завантажені диску МЕ повинна запускатися автоматично.

  2. Робота МЕ повинна починатися з заставки, що включає назву та/або логотип кафедри, назву дисципліни, тему МЕ, прізвище та ініціали автора, номер групи, рік. Тривалість заставки повинна бути достатньою для сприйняття тексту.

  3. Вікно МЕ повинно містити зміст (принаймні у першому вікні) та елементи навігації, виконані як анімовані кнопки.

  4. До складу МЕ повинні входити два обов’язкових розділи: глосарій та список літератури.

  5. Терміни, що зустрічаються в тексті, повинні бути оформлені як посилання на відповідний текст глосарію. Має бути передбачене повернення з глосарію на позицію, з якої він був викликаний.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Наприкінці вивчення дисципліни „Мультимедійні засоби в комп’ютерних системах” студент отримує дві оцінки:

  1. оцінку за кредитний модуль,

  2. оцінку за курсову роботу.

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Мультимедійні засоби в комп’ютерних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента. Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру, та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:



  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 11 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 6 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-2 балів;

- якість моделювання графічних об’єктів: 0-2 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-2 бал;

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 4 балів.



Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
6 балів × 11 лаб. робіт + 4 бали = 70 балів.

Штрафні бали нараховуються за:

- невідвідування лекцій: –1 бал за кожну пропущену (без поважної

причини) лекцію.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 70 балів.

Відповідь на екзамені:

Необхідною умовою допуску до екзамену є семестровий рейтинг не менше 42 балів. В іншому разі студент повинен виконати додаткову роботу та підвищити свій рейтинг.

Екзаменаційний білет складається з 3 питань – 2 теоретичних та 1 практичного. Кожне запитання оцінюється 0-10 балами.



Критерії оцінювання кожного запитання екзаменаційної роботи:

9-10 – вірна та змістовна відповідь;

6-8 – відповідь змістовна, але має незначні недоліки;

4-5 – відповідь неповна;

2-3 –- відповідь містить помилки;

0-1 – немає відповіді або відповідь невірна.

Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 30 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сума балів за курсову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 42 або не виконані інші умови допуску до екзамену

F

не допущений

Бали за курсову роботу (КР) нараховуються відповідно до критеріїв,
представлених у таблиці:



Критерій оцінювання

Бали



Відповідність обсяг реферату вимогам.

5



Відповідність оформлення реферату вимогам.

1



Наявність списку літератури.

1



Чи є мультимедійна енциклопедія (МЕ) самостійним програмним продуктом, що не вимагає ніяких допоміжних програм?

20



Чи організована МЕ як гипермедіа?

10



Наявність статичних зображень.

2×кількість,
але не більше 10 балів



Наявність відео-фрагментів.

2×кількість,
але не більше 10 балів



Наявність тримірних моделей об’єктів.

2×кількість,
але не більше 10 балів



Наявність аудіо-супроводження.

10



Наявність автозапускання під час завантаження CD з МЕ

1



Наявність заставки в МЕ

10



Відповідність заставки вимогам

5



Наявність змісту МЕ

1



Наявність засобів навігації

2



Наявність глосарія

1



Наявність посилань на джерела інформації

1



Наявність навігації виду:
“термін в тексті” – “глосарій” – “термін в тексті”

2




Всього:

100

Максимальна кількість балів за курсову роботу складає 100 балів.

Крім позитивних можуть нараховуватись ще й негативні (від’ємні) бали.



Штрафні бали нараховуються, якщо:

- тема КР не погоджена з викладачем до 15 вересня: -10 балів,

- тема КР взагалі не погоджена з викладачем: -30 балів,

- МЕ не представлена на розгляд викладача до 15 листопада: -10 балів,

- КР представлена до захисту після 15 грудня: -20 балів,

- КР представлена до захисту після 25 грудня: -30 балів,

- вміст реферативної частини КР не відповідає назві роботи: -30 балів.

Оцінка за КР виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сума балів за курсову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 42 або робота не представлена до захисту

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-08 ВИСОКОПРОДУКТИВНІ КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Зайцев Володимир Григорович




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс призначений для вивчення студентам обчислювальних пристроїв і їх програмного забезпечення, що відносяться до класу високопродуктивних комп'ютерних систем. Розглядаються архітектурні і структурні прийоми досягнення високої продуктивності комп'ютерних систем, дається оцінка продуктивності. Приводяться приклади багатопроцесорних систем. Одним із представників даного класу є клас обчислювальних пристроїв, що одержали назву транспьютерів, які використовуються для побудови високопродуктивних паралельних ЕОМ і систем.

Базою для вивчення даного курсу служать знання, отримані студентами на попередніх курсах, передбачених навчальним планом для спеціальностей

7.091501 і 7.091503


  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Семестр

    Код кредитного модуля

    Всього (кред./год)

    Розподіл за видами занять

    (всього год./год.у тижні)



    СРС

    Модульні контр.роб. (кількість)

    Індивід.завдання (вид)

    Семестрова атестація (вид)

    Лекції

    Практичні/

    семінарські



    Лабораторні/

    комп’ютерний практикум



    10

    НП-08

    4 / 144

    36

    ­­­18

    -

    90

    1

    ДКР

    Екз

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

В результаті вивчення даного курсу студенти повинні:

  • знати загальні вимоги до сучасних високопродуктивних комп'ютерних систем (ВПКС);

  • знати принципи оцінки продуктивності обчислювальних систем;

  • засвоїти основні архітектурні поняття;

  • знати основи побудови конвеєрної і суперскалярної обробки;

  • ознайомитись з проблемами, що виникають при створенні систем конвеєрної та суперскалярної обробки, і зсвоїти основні способи вирішення цих проблем;

  • знати основні архітектурні особливості побудови сучасних мікропроцесорів;

  • знати проблеми паралельної обробки та основні шляхи їх вирішення;

  • освоїти архітектуру і систему команд транспьютера;

  • вивчити принципи побудови транспьютерных систем;

  • знати області застосування транспьютерів;

  • опанувати основи програмування мовою високого рівня ОККАМ.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1.

Лекція 1 Введення

Лекція 2. Загальні вимоги до сучасних комп’ютерів.

ТЕМА 2.

Лекція 3. Оцінка продуктивності обчислювальних систем.

Лекція 4. Оцінка продуктивності обчислювальних систем (продовження).

ТЕМА 3.

Лекція 5. Основні архітектурні поняття.

ТЕМА 4.

Лекція 6. Конвеєрна організація. Структурні конфлікти та конфлікти за даними. Конфлікти по керуванню.

Лекція 7. Скорочення витрат на виконання команд переходу й мінімізація конфліктів по керуванню.

Лекція 8. Проблеми реалізації точного переривання.

ТЕМА 5.

Лекція 9. Паралелізм та рівні виконання команд, планування завантаження конвеєра та методика розгортання циклів.

Лекція 10. Усунення залежностей по даним і механізм динамічного планування.

Лекція 11. Усунення залежностей по даним і механізм динамічного планування (продовження).

Лекція 12. Апаратне прогнозування напряму переходів і зниження втрат на організацію переходів.

ТЕМА 6.

Лекція 13. Сучасні мікропроцесори.

Лекція 14. Сучасні мікропроцесори (продовження).

ТЕМА 7.

Лекція 15. Паралельна обробка

ТЕМА 8.

Лекція 16. Трансп’ютери.

ТЕМА 9.

Лекція 17. Мова програмування ОККАМ.

Лекція 18. Мова програмування ОККАМ (продовження).


  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – посібники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації, В.Г.Зайцев.Конспект лекцій з дисципліни: Високопродуктивні комп’ютерні системи.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Краснов С.А. Транспьютеры, транспьютерные вычислительные системы и ОККАМ. В кн.: Вычислительные процессоры и системы, вып.7. – М. «Наука», 1990г., с.3-93.

  2. Программирование на параллельно-вычислительных системах. – М. «Мир», 1991.

  3. Imnos Corporation. Transputer Development System, 1985. «»

  4. Бахтеяров С.Д., Дудников Е.Е., Евсеїв М.Ю. Транспьютерная технология. – М. «Радио и связь», 1993.

  5. Транспьютеры. Архітектура и программное обеспечение. Пер. с англ. – М. «Радио и связь», 1993.

  6. Корпев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. Издательство «Нолидж». – М., 1998.

  7. Хоар Ч. Взаимодействующие последовательные процессы. Пер. с англ. – М. «Мир», 1989.

  8. В.Г. Зайцев. Конспект лекцій з дисципліни “Операційні системи”.

  1. МОВА

Дисципліна викладається українською або російською (для іноземних студентів) мовою.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

При вивченні курсу "Високопродуктивні комп’ютерні системи" студенти виконують домашню контрольну роботу ДКР, метою якої є самостійне вивчення основних методів і положень побудови високопродуктивних комп’ютерних систем. Технічнеі завдання на ДКР наведені нижче.

Виконання ДКР припускає, що кожен студент повинен у відповідності зі своїм варіантом відповісти на два питання завдання, освітивши в письмовому виді подробиці відповіді з ілюстрацією відповідей схемами, таблицями й малюнками (якщо такі є), а також доповісти ці матеріали у вигляді доповіді на практичних заняттях за курсом ВПКС. Захист підготовлених рефератів проводиться на практичних заняттях. Оцінка за ДКР виставляється з урахуванням результатів захисту.



  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „ Високопродуктивні комп’ютерні системи ”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), яка включає 4 запитання (задачі).

Максимальна кількість балів за відповідь на кожне запитання: 10 балів.

Критерії оцінювання:

10 балів – відповідь правильна і повна (рішення вірне);

8-5 балів –відповідь правильна але не повна (у рішенні є помилки, але хід рішення вірний);

0-4 бали –відповідь частково або повністю невірна (немає рішення або рішення невірне).

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 40 балів.

  1. Домашня контрольна робота (ДКР).

Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту ДКР: 0-10 балів;

- творчій підхід та повнота виконання завдання: 0-15 балів;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0 або 5 балів;

- якість та повнота оформлення протоколу: 0-10 бал.

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів): 40 балів.
Штрафні бали нараховуються за:

- несвоєчасний захист робіт: – 0-10 балів

Заохочувальні бали нараховуються за:

- удосконалення дидактичних матеріалів та контрольних робіт з дисципліни: 2-20 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 80 балів.

Відповідь на екзамені:

Студент допускається до екзамену, якщо його поточний рейтинг не нижче, ніж 48 балів.

У разі, якщо поточний рейтинг студента становить 65 балів або вище, він має право, не складаючи екзамену, отримати оцінку “автоматом” відповідно до набраного рейтингу, переведеного в оцінку згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

76-80

А

відмінно

102-113

В

добре

90-101

С

78-89

D

задовільно


72-77

Е

Сума балів < 72

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 48

F

не допущений

Екзамен оцінюється за 5-бальною системою з множенням результату на коефіцієнт 8. В результаті максимальна оцінка буде дорівнювати 40 балів.

Якщо студент має поточний рейтинг менше 48 балів і допускається до екзамену за дозволом деканату, його поточний рейтинг враховується при виведенні остаточного рейтингу.



Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 40 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

114-120

А

відмінно

102-113

В

добре

90-101

С

78-89

D

задовільно


72-77

Е

Сума балів < 72

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 31

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.


Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-09 ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ В ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Зайцев Володимир Григорович




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна “Теорія управління в технічних системах” - це обов’язкова дисципліна у загальній системі підготовки студентів всіх спеціальностей базових освітніх напрямів 050.102 “Комп’ютерна інженерія та 050.103 “Програмна інженерія”. Передумовою успішного вивчення даної дисципліни є володіння навичками програмування та алгоритмізації, які отримані під час вивчення дисциплін першого року навчання – “Програмування” та “Структури даних та алгоритми”.

Курс визначено для вивчення студентами основних концепцій та принципів теорії управління в технічних системах. Зважаючи на те, що на даний момент обчислювальна техніка знаходить широке застосування у контролі та управлінні технологічними процесами, а також те ,що не зважаючи на на конкретні архітектурні рішення використаних технічних та програмних засобів, принципи управління залишаються незмінними, стало можливим побудувати навчальний процес за принципом “від загального до конкретного”, відокремлюючи деталі реалізації від основних ідей і методів автоматизації.

Базою для вивчення даного курсу слугують знання, які були отримані студентами на попередніх курсах, передбачених навчальними планами для спеціальностей 7.091.501 та 7.091.503.



  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



10

НП-09

4,5 / 162

36

­­­-

18

108

1

-

Екзамен



  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Вивчення курсу передбачає не тільки засвоєння теоретичних положень, а також застосування їх на практиці шляхом виконання лабораторних робіт по моделюванню на ЕОМ елементів систем автоматичного управління.

Розуміти різницю між створенням програм та програмного забезпечення (ПЗ);

- основні методи розробки ПЗ та його основних складових: стратегій розробки, видів основних обєктів проектування, способів розбиття первинної.

В результаті вивчення даного курсу студенти мають опанувати:



  • постановки задач теорії управління;

  • структурні схеми систем управління;

  • вміст елементарного аналізу систем управління;

  • методи обчислення часових характеристик систем управління;

  • застосування перетворення Лапласа та Фурьє для вивчення характкристик лінійних систем з постійними параметрами;

  • поняття елементарної ланки та їх застосування у системах управління;

  • елементарний аналіз імпульсних систем управління;

  • відомості про проектування та розрахунки систем автоматичного управління;

  • відомості про дискретні передаточні функції типових алглритмів управління;

  • практичні навички з моделювання та програмної реалізації типових елементів систем та алгоритмів управління.

  • характерні особливості створення великих програмних комплексів та задачі на декілька більш простих для спрощення процесу розробки ПЗ;

  • методи та техніку структурного програмування як засіб підвищення надійності та верифікації ПЗ;

  • мову проектування програм (PDL);

  • практичні навички по створенню конкретних програм за допомогою мови PDL та однієї з мов програмування ( наприклад, Паскаль).

  • методи планування процесів та потоків;

  • засоби мультипрограмування на принципах переривань;

  • основні засоби синхронізації процесів та потоків;

  • організацію та засоби управління пам’ятью;

  • принципи побудови вводу-виводу інформації та файлові системи;

  • практичні навики з реалізації типових механізмів побудови ОС при вирішенні конкретних задач.

  • оцінку часових характеристик функціонування ПЗ СКС за допомогою замкнутих моделей СМО;

  • вивчення немарковських моделей СМО за допомогою методу вкладених марковських ланцюгів;

  • оцінку часових характеристик виконання програм СКС за допомогою моделей випадкових процесів;

  • моделі взаємодії СКС із зовнішним середовищем;

  • практичні навики застосування моделей випадкових процесів та СМОдля оцінки часових характеристик ПЗ СКС.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. ВВЕДЕННЯ.

Постановка задач теорії управління. Приклади систем управління. Структурні схеми та термінологія для опису систем. Функції управляючого пристрою. Типи систем управління.


ТЕМА 2. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Основні рівняння об’єкту управління. Часові характеристики одномірних лінійних систем. Зв’язок між вхідними та вихідними сигналами одномірної системи.



ТЕМА 3. ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛАПЛАСА ТА ФУРЬЄ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЙНИХ СИСТЕМ З ПОСТІЙНИМИ ПАРАМЕТРАМИ.

Передаточна функція одномірної системи з постійними параметрами. Використання перетворення Лапласа для изначення передаточних функцій. Частотні характеристики лінійних систем з постійними параметрами. Використання перетворення Фурьє для визначення частотних характеристик.



ТЕМА 4. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЛАНЦЮГИ У СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ТА ПОБУДОВА ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЙНИХ ОДНОМІРНИХ СИСТЕМ.

Визначення елементарного ланцюга та його характеристики. Конкретні прикладиланцюгів різного типую Типи поєднань елементарних ланцюгів:послідовне, паралельне, антипаралельне.



ТЕМА 5. ПОБУДОВА ДИФЕРЕНЦІЙНОГО РІВНЯННЯ ЛІНІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПО ЇЇ ВІДОМИМ ХАРАКТЕРИСТИКАМ.

Визначення задач побудови рівняня системи. Поняття про структурні схеми та структурні перетворення лінійних неперервних систем. Лінійні диференційні оперетори та їх властивості. Основні види та правила структурних перетворень.



ТЕМА 6. СИНТЕЗ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Задача синтезу системи управління. Поняття еквивалентних лінійних систем. Інваріантність системи рінянь. Різновиди інваріантностей.



ТЕМА 7. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ АНАЛІЗ ЇМПУЛЬСНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Визначення імпульсної системи управління. Дискретне перетворення Лапласа. Z-перетворення.



ТЕМА 8. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ.

Загальні відомості про проектування та розрахунок систем автоматичного управління. Принципи управління по збуренню. Принцип управління по відхиленню. Принцип комбінованого управління.Загальний порядок розрахунку систем автоматичного управління. Функціональна організація цифрових систем автоматичного управління з управляючим мікропроцесором: лінійна структура, радіальна структура, гібридний варіант структури.



ТЕМА 9. ДИСКРЕТНІ ПЕРЕДАТКОВІ ФУНКЦІЇ ТИПОВИХ АЛГОРИТМІВ УПРАВЛІННЯ.

Дискретна передаткова функція неперервної частки цифрової системи автоматичного управління. Дискретна передаткова функція типових алгоритмів управління та їх реалізація: пропорційно-інтегродиференційний, пропорційно-інтегральний, інтегральний, пропорційний, пропорційно-диференційний, інтегро-диференційний.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – посібники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Барабашин Е.А. Введение в теорию устойчивости. – М. “ Наука”. 1967.

  2. Б. Н. Бублик, Н.Ф. Кириченко. Основы теории управления. – К. “Вища школа”. 1957.

  3. Под ред. К.Т. Лондеса. Современная теория управления. – М. “Наука”.1970.

  4. И. Л. Стеклов. Проектування систем автоматичного керування. – “Вища школа”. 1995.

  5. Созонник Г.Д., Стеклов В.К.. Цифровые системы управления. – К. “Техніка”.1991.

  6. Фрити В. Применение микропроцессоров в системах управления. – М.”Мир”. 1984.

  7. В.Г.Зайцев. Конспект лекцій з дисципліни:Теорія управління в технічних системах.

  1. МОВА

Дисципліна викладається українською або російською (для іноземних студентів) мовою.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

На протязі вивчення дисципліни «Теорія управління в технічних системах» студент по модульній контрольній роботі та по кожній лабораторній роботі отримує індивідуальне завдання згідно свого варіанту. Застосовується контроль щодо самостійного виконання індивідуального завдання кожним студентом.

В результаті виконання індивідуальних завдань та лабораторних робіт студенти повинні:



  • знати основні теоретичні питання;

  • за допомогою тестів довести коректність розробленого алгоритму;

  • довести раціональність кодування алгоритму;

  • продемонструвати працездатність створених програм на ПЕОМ та здатність аналізувати отримані результати та робити висновки;

  • вміти користуватись нормативно-довідковою літературою з дисципліни.

  • МКР та лабораторні роботи виконуються слідом за напрацюванням відповідного теоретичного матеріалу по індивідуальних варіантах.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Теорія управління в технічних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР)

Критерії оцінювання:

відповідь правильна і повна (рішення вірне): 10 балів;

відповідь правильна але не повна (у рішенні є помилки, але хід рішення вірний): 8-5 балів;

відповідь частково або повністю невірна (немає рішення або рішення невірне): 0-4 бали.



Разом за МКР (максимальна кількість балів): 40 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 3 лабораторних роботи.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 20 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-5 балів;

- якість моделювання об’єктів: 0-10 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-5 бал;

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів): 60 балів.
Штрафні бали нараховуються за:

- несвоєчасний захист лабораторних робіт: – 0-10 балів

Заохочувальні бали нараховуються за:

- удосконалення дидактичних матеріалів та лабораторних робіт з дисципліни: 2-10 балів.

- додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Відповідь на екзамені:

Студент допускається до екзамену, якщо його поточний рейтинг не нижче, ніж 60 балів

У разі, якщо поточний рейтинг студента становить 80 балів або вище, він має право, не складаючи екзамену, отримати оцінку “автоматом” відповідно до набраного рейтингу, переведеного в оцінку згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 39

F

не допущений

Екзамен оцінюється за 5-бальною системою з множенням результату на коефіцієнт 10. В результаті максимальна оцінка буде дорівнювати 150 балів.

Якщо студент має поточний рейтинг менше 60 балів і допускається до екзамену за дозволом деканату, його поточний рейтинг враховується при виведенні остаточного рейтингу.



Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 50 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

142-150

А

відмінно

127-141

В

добре

112-126

С

97-111

D

задовільно


61-96

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-10 ВИМІРЮВАННЯ В КС

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



за вільним вибором студента




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Потапова Катерина Романівна, доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс „Вимірювання в комп’ютерних системах” – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 8.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 8.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 8.091502 „Системне програмування”. Вивченню курсу повинні передувати курси "Архітектура ЕОМ", "Комп'ютерні системи", "Комп'ютерні мережі" та "Локальні мережі".

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Семестр

    Код кредитного модуля

    Всього (кред./год)

    Розподіл за видами занять

    (всього год./год.у тижні)



    СРС

    Модульні контр.роб. (кількість)

    Індивід.завдання (вид)

    Семестрова атестація (вид)

    Лекції

    Практичні/

    семінарські



    Лабораторні/

    комп’ютерний практикум



    10

    НП-10

    3,5/126

    27

    ­­­-

    18

    81

    1

    -

    Дифзал

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета даного курсу – одержання студентами знань та навичок з теорії вимірювань та вимірювальних технологій, а також з основ метрології та вимірювальної техніки, питань обробки та представлення результатів вимірювань та методами і засобами електричних вимірювань. При вивченні цієї дисципліни велику роль відіграють навчальні практикуми, де окрім традиційних засобів вимірювання активно використовуються комп’ютерні засоби вимірювань, а також комп’ютерні моделі засобів вимірювань, вимірювальних процесів і процедур. Додатковою метою даного курсу є надбання практичних навичок з роботи з інструментальним середовищем розробки приложень LabView, якt надає можливість створювати комп’ютерні моделі, а також прикладне програмне забезпечення.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ.

Оцінка ефективності використання. Етапи роботи з оцінки. Індекси продуктивності. Основні класи кількісних індексів. Класифікація робіт з оцінки. Методи оцінки. Вибір індексів продуктивності для діалогових систем.



ТЕМА 2. ВИМІРЮВАЧІ.

Основні класи вимірювачів. Загальні відомості про електричні вимірювання. Засоби, методи вимірювань. Похибки вимірювань.



ТЕМА 3. ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ.

Електромеханічні, електронні аналогові та цифрові вимірювальні перетворювачі. Цифрові вимірювальні прилади. Основні характеристики цифрових приладів. Цифрові прилади для вимірювання електричних величин. Цифрові прилади для вимірювання постійних напруг і струмів. Основні технічні дані.



ТЕМА 4. МІКРОПРОЦЕСОРИ В ЦИФРОВИХ ПРИЛАДАХ.

Основні функції мікропроцесорних пристроїв, що застосовуються в цифрових приладах при вимірюванні, обробці даних, управлінні, індексації. Мультіметри, логери, цифрові вольтметри, амперметри. Основні технічні дані. Осцилографи. Умови використання. Основні характеристики.



ТЕМА 5. ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ХАРАКТЕРИСТИК КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ.

Монітори для збору даних про функціонування комп’ютерів і комп’ютерних систем. Основні характеристики апаратних моніторів. Роботи по збору даних з використанням фіксованого апаратного монітору. Приклад вимірювання коефіцієнта використання пристроїв комп’ютерної техніки. Похибки вимірювань. Інтерпретація даних вимірювань. Технічні характеристики деяких комерційних апаратних вимірювачів з фіксованою програмою. Метод експериментального дослідження комп’ютерних систем засобами програмних і мікропрограмних вимірювачів. Приклад роботи програмного монітора. Програмні вимірювальні засоби, закладені в операційних системах. Загальна характеристика систем збору і обробки інформації про обчислювальний процес. Комплекс програм вимірювань характеристик використання комп’ютерів і окремих пристроїв.



ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

Програмно-апаратні засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу. Засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу з допомогою програмного монітору, блок-схема алгоритму. Інформаційно-обчислювальні системи. Методи оцінки характеристик обчислювальних систем: порівняння, моделювання, експериментальне дослідження. Методи оцінки ефективності локальних обчислювальних мереж та їх компонентів. Ефективність експериментальних методів.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Электрические измерения: Учеб. пособие для ВУЗов/ Под ред. д-ра техн. Наук В.Н.Малиновского. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 416 с., ил.

  2. Теоретические основы информационно-измерительной техники. Орнатский П.П. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Вища школа, 1983.- 455 с.

  3. Т.С.Ратхор. Цифровые измерения. АЦП/ЦАП. М.: Техносфера, 2006. – 392 с.

  4. Пейч Л.И., Точилин Д.А., Поллак Б.П. LabView для новичков и специалистов. – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 384 с.: ил.

  5. Батоврин В.К., Бессонов А.С., Мошкин В.В., Папуловский В.Ф. LabView: практикум по основам измерительных технологий: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: LVR Пресс, 2005. – 208 с.: ил.

  1. МОВА

Українськa, російськa.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

При вивченні курсу “Вимірювання в комп’ютерних системах“ виконується індивідуальна робота за загальною тематикою “Створення віртуальних інструментів у середовищі LabView”.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Вимірювання в комп’ютерних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР) поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по 1 акад. годині.

Максимальна кількість балів за кожну роботу: 20балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів):

20 балів × 2 КР = 40 балів.



  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 6 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 10 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-3 балів;

- оптимальність складання програми: 0-3 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-1 бал;

- оформлення протоколу: 0-1 бал.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.



Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
10 балів × 6 лаб. робіт = 60 бали.

Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізації завдань, виконання завдань із удосконалення

дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 -10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є відсутність заборгованостей з лабораторних робіт та зарахування контрольної роботи.

Залік виставляється відповідно до таблиці.

Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

зараховано

85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

не зараховано

Рейтинг за семестр < 40 або не виконані інші умови допуску до екзамену

F

не допущено


  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-11 ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ КСМ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Гроль Володимир Васильович, професор




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс «Досліджуння і проектування КСМ» – це спеціальний базовий курс у загальній схемі підготовки студентів спеціальностей 7.091501 “Комп’ютерні системи та мережі”. Передумовою вивчення даного курсу є досконале знайомство з методами побудови мікропроцесорних складних систем. Враховуючи те, що діагностика технічного стану електронних систем та ефективні засоби та методи експлуатаційного обслуговування є складовими частинами загальних засобів по забезпеченню надійності, цим розділам також відведене відповідне місце у програмі даної дисципліни.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Форма навчання

    Семестр

    Всього кредитів / годин

    Розподіл навчального часу за видами занять

    Види контрольних заходів

    Семестрова атестація

    лекції,
    акад.год.

    лаб.роботи,
    акад.год.

    СРС

    МКР

    РР




    Денна

    10

    4 / 144

    36

    18

    126

    +

    -

    дифзалік

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета даного курсу познайомити студентів з основами теорії проектування апаратури та програмних засобів комп’ютерних систем, дати практичні навички, що необхідні для побудови мікропроцесорних складних систем.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

- ЗНАТИ як спроектувати комп’ютерну систему, забезпечити потрібний рівень сервісних показників систем із складною структурою на усіх етапах їх життєвого циклу,

- ВМІТИ використовувати основні принципи проектування під час розробки обчислювальних або керуючих мікропроцесорних систем.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Каталог: sites -> default -> files -> materials -> information package
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики (кафедра скс) зміст
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка