Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КСМ



Сторінка7/10
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.67 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КСМ

1.1 Основні поняття та ствердження у галузі проектування МПС. Рівні проектування: системний, функціонально – логічний, схемотехнічний. Схема процесу проектування МПС. Основні вимоги, які висуваються до МПС. Структура типової МПС. Вимоги під час обрання МП, оцінка можливостей архітектури МПС. Узагальнені вирішення та рекомендації при проектуванні вузлів та блоків МПС.

1.2 Архітектура трансп’ютера Т414, МПК трансп’ютера. Набор команд. Структура і функції канального адаптера. Аналіз похибок у трансп’ютерній системі. Застосування трансп’ютерних матриць. Загальна організація пам’яті МПС. Синтез модулів пам’яті на ВІС ЗП (об’єднання ВІС по входах, виходах, алгоритм синтезу модуля пам’яті).

1.3 Склад ОМЕОМ, призначення виводів. Розподіл пам’яті програм і даних, організація вводу-виводу. Машинний цикл і цикл команди, синхронізація ОМЕОМ, шаговий режим. Засоби розширення МПС на ОМЭВМ. ОМЕОМ для цифрової обробки сигналів (ЦОС). Структурна схема ОМЕОМ ЦОС, основні функціональні особливості, призначення виводів ВІС, коди констант. Структура мікрокоманди, цифрові та аналогові операції.

РОЗДІЛ 2. ІНТЕРФЕЙСИ КСМ

2.1 Організація опитування двійкового перемикача, очікування випадку. Процедури формування сигналу управління і часової затримки. Генерація імпульсів із змінюваною тривалістю і скважністю. Формування затримки великої тривалості.

2.2 Системний інтерфейс MULTIBUS: функціональні особливості, призначення основних сигнальних ліній, організація захоплення магістралі, обмін даними. Особливості інтерфейсу MULTIBUS 2.

2.3 Інтерфейс CENTRONICS, структура, призначення сигнальних ліній. Послідовний синхронний інтерфейс. Асинхронна послідовна передача. Стандарт RS 232. Інтерфейс "токова петля", диференційний канал.
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ АЛГОРИТМІВ У КСМ

3.1 Засоби і методи розробки програмного забезпечення, послідовність розробки ПО. Ручне програмування в машинних кодах. Програмування на асемблері. Використання мов високого рівня. Склад сервісного ПО для розробки МПС. Види несправностей МПС. Процес відлагодження, функції відлагоджувальних засобів. Особливості МПС, як об’єкта відлагодження. Витоки похибок на різних етапах життєвого циклу МПС. Автономне відлагодження апаратури і програмного забезпечення МПС. Комплексне відлагодження.

3.2 Сигнатурний аналіз. Суть сигнатурного аналізу, імовірність виявлення похибки. Структура сигнатурного аналізатора. Сигнатурне вікно, проблеми формування вікна. Вимоги до проведення сигнатурного аналізу. Тестування в режимі вільного рахування. Граничні можливості сигнатурного аналізу.

3.3 Контроль з застосуванням ЕОМ. Генератори випробувальних діянь, узагальнена структура діагностичного комплексу. Загальний принцип побудови автоматичного тестового обладнання. Сигнатурний аналіз під керуванням ЕОМ.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

Основна література

  1. Теорія і методи автоматизації проектування обчислювальних систем. - Під ред. М. Брейера. М.: Світ, 1977, 282 с.

  2. Автоматизація проектування обчислювальних систем. Языки, моделювання і бази даних. - Під ред. М. Брейера. М.: Світ, 1979, 463 с.

  3. Носов Ю.П., Петросянц К.О., Шилин В.А. Математичні моделі елементів інтегральної технології. - М.: Сов. радіо, 1976.

Додаткова література

  1. Петренко А.И., Семенков О.И. Основы побудови систем автоматизованого проектування. - К.: Вища школа, 1984, 294 с.

  2. Ажогин В.В., Згуровский М.З. Моделювання на цифрових, аналогових і гібридних ЕОМ. - К.: Вища школа, 1983, 279 с.

  1. МОВА

Дисципліна викладається українською або російською мовою.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні « Проектування КСМ » передбачені індивідуальні завдання у вигляді лабораторних робіт. В циклі лабораторних робіт передбачається складання та відлагодження моделюючої програми на мові високого рівня для перевірки комплексу робочих алгоритмів спеціалізованої мікропроцесорної системи.

Перелік варіантів лабораторних робіт:



  1. Пристрій для керування тестером мікросхем ОЗП.

  2. Пристрій керування для тестера інтегральних мікросхем

  3. Контроллер для електронних ваг.

  4. Контроллер частотоміра

  5. Генератор сигналів.

  6. Гра “Квадрати”.

  7. Комутатор каналів ІРПР (концентратор для лазерного принтера).

  8. Гра “Дві площини”

  9. Пристрій шифрування інформації

  10. Контроллер світлового табло з точковими кольоровими джерелами

  11. Контроллер програматора ПЗП.

  12. Пристрій управління координатним свердлильним верстатом

  13. Пристрій управління рухом підйомного механізму

  14. Гра “Сектори”

  15. Контроллер тренажера рухових реакцій

  16. Контроллер тренажера оператора телетайпа

  17. Пристрій управління рухом автотранспорту

  18. Контроллер пристрою для сортування пасивних радіоелеиентів (R, C, L).

  19. Контроллер світлового табло “Рядок, що біжить”

  20. Контроллер пристрою охоронної сигналізації

  21. Пристрій контролю знаходження рухомого складу на трасі електротранспорта

  22. Тренажер для навчання радіооператорів

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Комп'ютерні системи автоматичної ідентифікації”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР), яка включає 2 КР.

Максимальна кількість балів за відповідь на кожну контрольну роботу: 5 балів.

Критерії оцінювання:

5 балів – рішення вірне;

3-4 бали – у рішенні є помилки, але хід рішення вірний;

0-2 бали – немає рішення або рішення невірне.

Максимальна кількість балів за МКР:


5 балів × 2 КР = 10 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 10 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 9 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 11 балів.



Бали нараховуються за:

  • Відвідування та своєчасне виконання. Ваговий бал – 4.

  • Своєчасне оформлення протоколів з лабораторних робіт. Ваговий бал – 3.

  • Відповіді. Ваговий бал – 4.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 99 балів.

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
11 балів × 9 лаб. робіт = 99 балів.

Штрафні бали нараховуються за:

- недопуск до лабораторної роботи у зв’язку з незадовільним вхідним контролем –1 бал;

відсутність на лабораторному занятті без поважної причини –2 бали;

несвоєчасне (пізніше ніж на тиждень) подання протоколів з лабораторних робіт –5 балів;

заохочувальні бали: Заохочувальні бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, пов’язане з використанням програмних засобів розробки МПС на базі мікроконтроллерів AVR.(+10 балів);



Розмір шкали рейтингу R = 166 балів.

Розмір стартової шкали RС = 119 балів.



Розмір шкали дифзаліку RЕ = 47 балів.

Умови позитивної проміжної атестації

Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент матиме не менше ніж 30 балів (за умови, якщо на початок 8 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів ідеальнийстудент має отримати 43 бали).

Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент матиме на менше ніж 53 бали (за умови, якщо на початок 14 тижня згідно з календарним планом контрольних заходів ідеальнийстудент має отримати 85 балів).
Умови допуску до дифзаліку: зарахування всіх лабораторних робіт, а також стартовий рейтинг rc 60 балів. (не менше 50 % від ).

Таблиця переведення рейтингової оцінки з навчальної дисципліни RD:



Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

156...166

А

відмінно

146...155

В

добре

136...145

С

126...135

D

задовільно


119...125

Е

RD119

Fx

незадовільно

або не виконані інші умови допуску до екзамену

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.


Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-12 МЕРЕЖНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Орлова Марія Миколаївна, к.т.н., доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна "Мережні інформаційні технології” належить до циклу „Професійно-практичної підготовки” навчального плану підготовки бакалаврів за напрямами 050102 „Комп‘ютерна інженерія” та 050103 „Програмна інженерія”.

Дисципліна “ Мережні інформаційні технології ” складається з одного кредитного модуля НП-12 «Мережні інформаційні технології». Обсяг дисципліни – 5 кредити ECTS.

Передумовою вивчення дисципліни „ Мережні інформаційні технології ” є вивчення кредитного модуля НП-07 дисципліни „Комп'ютерні системи”, НП-08 «Комп’ютерні мережі», кредитних модулів НФ-09/1 і НФ-09/2 дисципліни „Комп'ютерна схемотехніка”, кредитних модулів ЗП-08/1 і ЗП-08/2 дисципліни „Архітектура комп'ютерів”, кредитного модуля ВП-03/а дисципліни „WEB-дизайн”. Паралельно з вивченням дисципліни „Локальні мережі” вивчаються кредитні модулі ЗП-08/3 і ЗП-08/4 дисципліни „ Архітектура комп'ютерів ”, кредитного модуля ЗП-09 дисципліни „Захист інформації в комп'ютерних системах" та кредитного модуля ВП-05/а дисципліни "Комп'ютерне забезпечення телекомунікацій".


  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ




Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



10

НП-12

5/180

27

­­­-

18

135

1

РР

екз



  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою дисципліни є вивчення основних принципів побудови локальних комп’ютерних мереж, методів організації передачі в мережах передачі даних, структури та принципів роботи апаратного та програмного забезпечення мереж, всіх аспектів та рівнів організації локальних мереж, від фізичного до рівня прикладних програм, особливостей стеків протоколів основних типів мереж, а також детальне вивчення мережі Internet: принципів адресації, стеку протоколів, принципів функціонування основних протоколів.

Як результат вивчення дисципліни “Мережні інформаційні технології” студенти повинні:

- ЗНАТИ принципи та способи побудови сучасних типів комп'ютерних мереж, структури та принципів роботи апаратного та програмного забезпечення мереж,

- ЗНАТИ всі аспекти та рівні організації мереж, від фізичного до рівня прикладних програм, особливостей стеків протоколів основних типів сучасних мереж,

- ВМІТИ застосовувати набуті знання для розробки структури комп'ютерної мережі різних типів, моделювання її роботи,

- ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ практичної роботи з адміністрування локальних комп'ютерних мереж.

Дисципліна „Мережні інформаційні технології” забезпечує вивчення кредитного модуля ВП-05/а дисципліни „Комп'ютерне забезпечення телекомунікацій”, кредитного модуля НП-09 дисципліни "Захист інформації в комп'ютерних системах", кредитних модулів ЗП-08/3 та ЗП-08/4 дисципліни "Архітектура комп'ютерів" бакалаврської підготовки та дисциплін "Локальні мережі" і "Мережні інформаційні технології" магістерської підготовки.


  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ВСТУП.

Предмет курсу. Основні поняття. Вступ в цифрову ієрархію мереж.



ЦИФРОВІ КАНАЛИ ЗВ'ЯЗКУ.

Основні поняття передачі інформації. Основи технології цифрової передачі даних. Цифрова ієрархія мереж: американський, європейський та японський стандарти. Плезіохронна та синхронна цифрові ієрархії. Мережі SONET. Схеми мультиплексування для різних стандартів цифрових ієрархій. Структура кадрів каналів Т1/Е1, Т3/Е3. Види та основні характеристики трафіка сучасних цифрових мереж.



ТЕХНОЛОГІЯ FRAME RELAY.

Основи технології ретрансляції кадрів. Архітектура протоколів Frame Relay: плани керування та користувача. Протокольні рівні Frame Relay. Перенос даних користувача мережею Frame Relay. Структура кадру та керування потоком. Структура та формат заголовку FR-кадру. Класифікація методів доступу.



ІНТЕГРОВАНІ ЦИФРОВІ МЕРЕЖІ ISDN.

Служби ISDN. Системна архітектура ISDN. Інтерфейси між користувачем і мережею ISDN: номінальний та базовий інтерфейси. Формат кадру базового доступу до ISDN. Вузькополосні N-ISDN та B-ISDN.



ТЕХНОЛОГІЯ ATM.

Основні характеристики та показники мереж АТМ. Віртуальні маршрути та віртуальні канали. Передача даних в мережах АТМ. Мережеві компоненти АТМ: комутатори АТМ (суспільні та приватні). Структура мережі. Стек протоколів. Мережевий рівень в мережах АТМ. Формати чарунок (комірок). Встановлення з'єднання. Маршрутизація і комутація. Категорії послуг АТМ. Формування та керування трафіком. Боротьба з перевантаженням на основі регулювання швидкості. Локальні мережі, які застосовують технологію ATM.

IP over ATM. PPP over ATM.

ТЕХНОЛОГІЯ XDSL.

Структура мережі. Методи інкапсуляції трафіка. Різновиди мереж xDSL. Принципи побудови асиметричної цифрової абонентської лінії (АDSL). Порівняння технологій xDSL. Загальна характеристика технологій R-ADSL, ADSL-Lite, IDSL, HDSL, SDSL,VDSL.



БЕЗПРОВІДНИКОВІ МЕРЕЖІ.

Загальна характеристика та сфери застосування. Класифікація безпровідникових мереж. Мережі на радіомодемах. Технологія VSAT. Системи низькоорбітальних супутників. Технологія SST. Мережі на стільникових модемах. Радіорелейний зв'язок. Протоколи безпровідникових локальних мереж. Цифровий стільниковий зв'язок. Система GSM.

Мережі WI-FI та WIMAX.

IP-ТЕЛЕФОНІЯ.

Принципи, архітектура, механізми функціонування та практичне застосування IP-телефонії.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни включає підручники, що знаходяться в НТБ, та методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт, які розміщені на web-порталі факультету прикладної математики на сторінці „Інформаційний розділ” – „Архів матеріалів” – „Орлова” – „МІТ”

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Столлингс В. Компьютерные сети, протоколы и технологии Интернета. – СПб.: Питер. – 2005. – 832 с.

  2. Куроуз Дж., Росс К. Компьютерные сети. – СПб.: Питер. – 2004. – 765 с.

  3. Таненбаум Э. Компьютерные сети. – СПб.: Питер. – 2002. – 848 с.

  4. Карташевский В.Г., Семенов С.Н., Фирстова Т.В. Сети подвижной святи. – ЄКО-ТРЕНДЗ, 2001. – 295.

  5. Шмалько А.В. Цифровые сети связи: основы планирования и построения. – М.: Эко-Трендз. – 2001. – 286 с.

  6. Столлингс В. Беспроводные линии связи и сети. – Изд. Дом «Вильямс». – 2003. – 638 с.

  7. Столлингс Вильям. Компьютерные системы передачи данных. 6-е издание. : Пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. – 928 с.

  8. Росляков А.В. "IP-телефония". – М.: Эко-Трендз. – 2001. – 256 с.

  9. Буров Є. Комп'ютерні мережі. Львів: БаК. – 1999. – 468 с.

  10. Вегешна, Шринивас. Качество обслуживания в сетях IP. : Пер с англ. - Изд. Дом «Вильямс». – 2003. – 368 с.

  11. Дикер Пилдуш, Галина. Сети АТМ корпорации Cisco. : Пер с англ. - Изд. Дом «Вильямс». – 2004. – 880 с.

  12. Назаров А.Н., Разживин И.А., Симонов М.В. АТМ: Технические решениясоздания сетей / Под ред. А.Н.Назарова. – М.: Горячая линия-Телеком. – 2001. – 376 с.

  13. Джеймс Мартин, Кэтлин Кэвин Чапмен, Джо Либен. АТМ. Архитектура и реализация. - Москва: ЛОРИ. - 1997. – 213 с.

  14. Буассо М., Деманж М., Мюнье Ж.-М. Введение в технологию АТМ. – М.: Радио и связь. – 1997.

  15. Лагутенко О.И. Современные модемы. Справочник пользователя. – Спб.: "Лань", 2002.

  16. Семенов Ю.А. Сети Internet. Архитектуры и протоколы. Москва: Блик плюс. - 1998.

Додаткова література

1.

Пайк М. Internet в подлиннике: Пер. с англ. – СПб.: ВНV – Санкт-Петербург, 1996.

2.

К.Джамса, К.Коуп. Программирование для INTERNET в среде Windows.Санкт-Петербург:ПИТЕР. - 1996.

Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

  1. МОВА

Українська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні „Мережні інформаційні технології” передбачені індивідуальні завдання у вигляді:

  1. розрахункової роботи,

  2. лабораторних робіт.

Мета розрахункової роботи (РР) – набуття студентами практичного досвіду з сучасних мережних технологій та навичок коректного представлення результатів аналітичного огляду та аналізу відповідної мережної технології.

Цикл лабораторних робіт передбачає вивчення сучасного програмного забезпечення, а також моделювання роботи мереж відповідної технології. Перелік лабораторних робіт:

Лабораторна робота 1. Моделювання роботи мережі ISDN.

Лабораторна робота 2. Моделювання роботи мережі ATM.

Лабораторна робота 3. Моделювання роботи та функціонування мереж xDSL .

Лабораторна робота 4. Моделювання роботи та принципів функціонування безпроводових мереж.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Мережні інформаційні технології”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру, та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), який включає:

а) Опитування (10-ти хвилинне опитування проводиться чотири рази на семестр по матеріалах попередніх лекцій).
Максимальна кількість балів: 10 балів.

б) Контрольні роботи (дві 45-ти хвилинні контрольні роботи за семестр).


Кожна контрольна робота включає 5 запитань (1 теоретичне, яке вимагає логічного обґрунтування відповіді, і 4 задачі).
Максимальна кількість балів за відповідь на кожне запитання: 3 бали.

Критерії оцінювання:

3 бали – рішення вірне;

2 бали – рішення має недоліки;

1 бал – у рішенні є помилки, але хід рішення вірний;

0 балів – немає рішення або рішення не вірне.

Максимальна кількість балів за всі контрольні роботи: 30 балів.



Разом за МКР (максимальна кількість балів): 40 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 5 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 2 бали.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-1 бал;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-1 бал;

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів): 10 балів.

  1. Виконання РР.

Протягом семестру студенти виконують курсовий проект.

Максимальна кількість балів за виконання курсового проекту: 10 балів.



Критерії оцінювання:

5 балів – рішення вірне;

4 балів – рішення має недоліки;

2-3 бали – у рішенні є помилки, але хід рішення вірний;

0-1 бал – немає рішення або рішення не вірне.

Разом за РР (максимальна кількість балів): 10 балів.
Штрафні бали нараховуються за:

- невідвідування лекцій: –1 бал за кожну пропущену (без поважної

причини) лекцію;

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 60 балів.

Відповідь на екзамені:

Необхідною умовою допуску до екзамену є семестровий рейтинг не менше 35 балів. В іншому разі студент повинен виконати додаткову роботу та підвищити свій рейтинг.

Екзаменаційний білет складається з 8 питань – 2 теоретичних та 6 практичних. Кожне запитання оцінюється 0-5 балами.



Критерії оцінювання кожного запитання екзаменаційної роботи:

5 – вірна та змістовна відповідь;

4 – відповідь змістовна, але має незначні недоліки;

3 – відповідь неповна;

2 – відповідь містить помилки;

0-1 – немає відповіді або відповідь невірна.

Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 40 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 35 або не виконані інші умови допуску до екзамену

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-13 ТЕХНОЛОГІЯ РОЗРОБКИ WEB-ДОДАТКІВ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус
кредитного модуля

обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Петрашенко Андрій Васильович, к.т.н., доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна «Технологія розробки Web-додатків» належить до загальної схеми системотехнічної підготовки студентів за напрямами 7.091501 та 8.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”. Викладенню дисципліни повинні передувати дисципліни «Технологія розробки Web-додатків» є вивчення кредитних модулів ВП-03/а дисципліни «Web-дизайн», кредитних модулів НП-01/1 і НП-01/2 дисципліни «Програмування«, кредитного модуля ВП-01/а дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування».

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



9

НП-12

3/108

18

­­­-

18

72

1

-

Залік




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Метою дисципліни є отримання знань щодо сучасних підходів до побудови клієнт-серверних додатків у глобальній мережі Інтернет та їх взаємодію з реляційними СУБД, основних понять забезпечення безпеки функціонування Web-додатків у відкритій мережі Інтернет, мають оволодіти сучасними спеціалізованими мовами PHP та Python, а також бібліотеками розробки Web-додатків CodeIgniter та Django. Як результат вивчення дисципліни «технологія розробки Web-додатків» студенти повинні:

- ЗНАТИ мови програмування PHP та Python, протокол обміну гіпертекстовою інформацією HTTP;

- ОВОЛОДІТИ сучасними інструментальними засобами розробки Web-додатків, володіти сучасними бібліотеками розробки CodeIgniter та Django.


  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ВСТУП

Предмет курсу. Основні поняття. Вступ до сучасних Інтернет-технологій.




Каталог: sites -> default -> files -> materials -> information package
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики (кафедра скс) зміст
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”
information package -> Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка