Національний університет біоресурсів І природокористування україни



Скачати 289.74 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір289.74 Kb.
ТипПротокол



НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ І ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології

__________________М.М. Доля

“___”________________2015 р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри ландшафтної

екології і заповідної справи

Протокол від. “19”05.2015 року № 10

В.о. завідувача кафедри

____________ Павлюк С.Д.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

(ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ)

напрям підготовки: 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»


Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології
Розробник: к.с.-г. н, доцент Павлюк С.Д.


2015 р.

  1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

(ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ)


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Бакалавр

Напрям підготовки

6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

Спеціальність

Екологія та охорона навколишнього середовища

Характеристика навчальної дисципліни

Вид

Нормативна

Загальна кількість годин

50

Кількість кредитів ЕСТS

1,7

Кількість змістовних модулів

2

Курсовий проект

-

Форма контролю

залік

Показники навчальної дисципліни для денної форми навчання




денна форма навчання

Рік підготовки (курс)

2015 (1 курс стн)

Семестр

1

Лекційні заняття

15

Практичні, семінарські заняття

15

Лабораторні заняття

-

Самостійна робота

20

Кількість тижневих аудиторних годин

2








2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати ре­зультати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність насе­лення, і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Основними завданнями ОВНС є:

- загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;

- розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епі­демічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

- визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами роз­міщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

- визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

- прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

- визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нор­мативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

- визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє сере­довище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;

- складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

При розробленні матеріалів ОВНС необхідно керуватися вимогами чинного законодавства (додаток Б), стандарту України ДСТУ ISO-14001-97, чинними держав­ними будівельними, санітарними та протипожежними нормами, а також місцевими екологічними умовами й обмеженнями.

Після вивчення дисципліни студенти повинні:



знати:

  • порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС;

  • види діяльності й об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку;

  • конвенцію про ОВНС у транскордонному контексті, ратифіковану Україною 19 березня 1999 року;

  • структуру, мету, задачі і принципи ОВНС;

  • особливості методичних рішень в процедурі ОВНС;

  • методи проведення ОВНС;

  • етапи проведення ОВНС;

  • форми і методи оцінки якості та ступеня забруднення НПС

вміти:

  • складати текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності;

  • коригувати матеріали ОВНС за результатами громадського обговорення;

  • складати акт вибору і проекту відведення земельної ділянки для розміщення об'єкта проектування;

  • визначати масштаби та рівні впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

Контроль знань та вмінь студентів здійснюється шляхом зарахування рефератів, захисту практичних робіт. Підсумкова форма контролю – залік.
3. ПРОГРАМА ТА СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДЛЯ:

СКОРОЧЕНОГО ТЕРМІНУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ



Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

«Загальна характеристика людства та середовища його існування»

1. Поняття екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

4

2









2

2. Об’єкти, на які документація ОВНС розробляється в повному обсязі і тих, на які не розробляється

6

2

2







2

3. Стадії розробки матеріалів ОВНС

8

2

2







4

4. Порядок і етапи виконання ОВНС

7

2

2







3

5. Склад розділу ОВНС та підстави для його проведення

7

2

2







3

Усього годин

32

10

8







14

Модуль 2

«Взаємовплив людини і навколишнього середовища»

6. Оцінка впливів запланованої діяльності на НПС

6

2

2







2

7. Оцінка впливів запланованої діяльності на соціальне і техногенне середовище і заходи по забезпеченню нормативного стану НС

6

2

2







2

8. Заяви про наміри інвестиційного будівництва і його екологічні наслідки

6

1

3







2

Усього годин

18

5

7







6

Загальна кількість годин

50

15

15







20


4. ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Розрахунок демографічної ємкості території

2

2

Оцінка збитків спричинених забрудненням атмосферного повітря

2

3

Оцінка збитків спричинених забрудненням водних ресурсів

2

4

Обчислення розміру шкоди (майнових стягнень) заподіяних лісовому господарству

2

5

Обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням населених пунктів

2

6

Розрахунок розміру стягнень за збитки заподіяні незаконним добуванням (знищенням) дикої фауни, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду

3




Разом

15


5. САМОСТІЙНА РОБОТА


  1. Водний кодекс України.

  2. Закон України “Про охорону атмосферного повітря”.

  3. Лісовий кадастр.

  4. ДБН А.2.2.-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівників і споруд. – Держбуд України. – К., 2004, 22 с.

  5. Положення про склад і зміст матеріалів оцінки впливу проектуємої державної діяльності на стан навколишнього середовища і природних ресурсів на різних етапах рішення завдань по будівництву нових, а також по розширенню, реконструкції і технічному переобладнанню діючих промислових підприємств та інших об’єктів. Затверджено Мінприроди України 8.07.1992 р.


6. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ, КОМПЛЕКТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТАМИ

1. Розшифруйте абревіатуру ОВНС

2. Як називають сприяючий ухваленню екологічно орієнтованого управлінського рішення про реалізацію наміченої господарської і іншої діяльності за допомогою визначення можливих несприятливих дій, оцінки екологічних наслідків, заходів по зменшенню і запобіганню впливів?

3. Скільки розрізняють аспектів структури ОВНС?

1. 5


2. 4

3. 3


4. 2

4. Значення якої структури полягає в тому, щоб проаналізувати і зрозуміти природні закономірності численних процесів, що протікають на території даного регіону, оцінити існуючий рівень порушень і змін, що служитиме висхідним матеріалом для планування діяльності?

1. вертикальна

2. горизонтальна

3. вертикально-горизонтальна

4. площинна

5. Пріоритетною оцінкою того або іншого проекту повинна бути:

1. економічна

2. фінансова

3. господарська

4. екологічна

6. Чи слід залучати громадськість до підготовки і ухвалення рішень про господарський розвиток при проведенні ОВНС?

7. Процедура ОВНС зв'язана з ____ видами невизначеності. Вставте пропущене слово чи цифру.

8. Вкажіть, чи для всіх об’єктів і видів господарської діяльності ОВНС проводиться в обов’язковому порядку?

9. Вкажіть, чи на всі об’єкти розташовані в зонах екологічного лиха, надзвичайних екологічних ситуацій, оцінка впливу проводиться в повному об'ємі?

10. Вкажіть, які території відносять до територій з особливою природною чутливістю?

1. інтенсивні високоврожайні с/г екосистеми

2. території з нестійкими екосистемами

3. території, що мають особливе природогосподарське значення

4. ареали розповсюдження рослин і тварин, занесених в Червоні книги

11. Скільки методів визначення природних процесів і дій на них?

1. 3


2. 4

3. 5


4. 6

12. Який з методичних підходів до ОВНС вважається піонерним?

1. суміщений аналіз карт

2. система оцінки навколишнього середовища Бателло

3. матриця Леопольда

4. імітаційне моделювання

13. При використанні якого методичного підходу для ОВНС досліджувана територія підрозділяється на географічні «осередки», що виділяються по координатній сітці з урахуванням топографічних особливостей місцевості.

1. суміщений аналіз карт

2. система оцінки навколишнього середовища Бателло

3. матриця Леопольда

4. імітаційне моделювання

14. Основний критерій забруднення води при ОВНС?

1. ГДВ


2. ГДС

3. ГДК


4. ГДЕН

15. Ареал впливу на тварин завжди менше, чи більше площі, безпосередньо займаної проектованим об'єктом?

16. Скільки послідовних етапів проведення ОВНС?

1. 2


2. 3

3. 4


4. 5

17. Зі скількох процедур складається перший етап проведення ОВНС?

1. 2


2. 4

3. 6


4. 8

18. Зі скількох процедур складається третій етап проведення ОВНС?

1. 2


2. 4

3. 6


4. 8

19. В якій країні започаткована діяльність з ОВНС?

1. Великобританія

2. США

3. Франція



4. Німеччина

20. Скільки основних видів втручання людини в екологічні процеси виділив американський еколог Коммонер?

1. 5


2. 6

3. 4


4. 8

21. Речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудниками. Яка інша назва таких речовин?

22. Які бувають забруднення за типом походження?

1. стаціально-деструкційне, параметричне, біоценотичне, інгредієнтне

2. локальне, регіональне та глобальне

3. хімічне, фізичне, біологічне



23. Максимальна кількість забруднюючих речовин, що в одиницю часу може бути викинута джерелом викидів або скинута у водойму, не викликаючи при цьому перевищення в них гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і несприятливих екологічних наслідків називається:

1. ГДК


2. ГДВ

3. ГДС


4. ГДН

24. Скидання – це надходження речовин у:

1. атмосферу

2. гідросферу

3. літосферу

4. біосферу

25. Розшифруйте абревіатуру ГДШВ.

26. Ким встановлюється факт понаднормового викиду забруднюючих речовин а атмосферне повітря?

27. В яких одиницях часу розраховується час понаднормової роботи джерела викиду?

1. секунда

2. хвилина

3. година

4. доба

28. Як розшифровується абревіатура ОБРВ?

29. Під пошкодженням газонів і квітників слід розуміти дії, що спричинили відмирання трав’яного покриву чи квіток та їх коріння обсягом:

1. більше 50%

2. менше 50 %

3. менше 100%

4. більше 75 %.

30. Який розмір стягнення за знищення або пошкодження біотехнічних споруд?

1. За фактичною вартістю, збільшеною в два рази

2. За фактичною вартістю, зменшеною в два рази

3. За фактичною вартістю, збільшеною в три рази

4. За фактичною вартістю, зменшеною в три рази

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Вступна лекція дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента в системі роботи з цього курсу. Викладач знайомить студентів з метою і завданнями курсу, його роллю і місцем у системі навчальних дисциплін та в системі підготовки фахівця. Подає короткий огляд курсу, етапи розвитку науки і практики, досягнення у цій сфері, імена відомих учених, викладає перспективні напрями досліджень. Лектор висловлює методичні й організаційні особливості роботи в межах курсу, а також подає аналіз навчально-методичної літератури, яку рекомендовано студентам, уточнює терміни і форми звітності.

Інформаційна лекція зорієнтована на викладення і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно осмислити й запам'ятати. Це найбільш традиційний тип лекцій у практиці ВНЗ.

Оглядова лекція - систематизація наукових знань на високому рівні, вона потребує чимало асоціативних зв'язків у процесі осмислення інформації, яку викладають під час розкриття внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, крім деталізації й конкретизації. Зазвичай, стержень викладених теоретичних положень становить науково-понятійна й концептуальна основа всього курсу чи великих його розділів.

Настановча лекція - вид лекції у ВНЗ, спрямований на розкриття підходів, принципів, умов, форм, методів та особливостей діяльності студентів з метою оволодіння ними, насамперед самостійно, сукупністю знань, навичок і вмінь з дисципліни.

Настановчі лекції зазвичай проводять зі студентами заочної та дистанційної форм навчання.



Підсумкова лекція - вид лекції, який використовують наприкінці вивчення навчальної дисципліни, блоку навчальних дисциплін, курсу тощо з метою підбиття підсумків із питань аналізу діяльності студентів; змісту, глибини й широти здобутих знань, навичок і вмінь, розкриття шляхів їх реалізації в житті; висвітлення проблем наукових питань тощо.

Під час проблемної лекції нові знання повідомляють через проблемність питання, завдання чи ситуації. Процес пізнання студентів у співпраці й діалозі з викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст проблеми розкривають через організацію пошуку її розв'язання чи підсумовування й аналізу традиційних і сучасних поглядів.

На основі методу наочності викладають так звану лекцію-візуалізацію. Це форма подавання лекційного матеріалу засобами аудіо-, відеотехніки.

Практичне заняття - форма організації навчального процесу, під час якої за завданням і під керівництвом науково-педагогічного працівника студенти виконують практичну аудиторну чи поза аудиторну роботу з будь-якого предмета. Особливо значну роль практичні заняття мають відіграти у вивченні спеціальних предметів, зміст яких спрямовано на формування професійних умінь.

Основна дидактична мета практичного заняття - закріплення й деталізація наукових знань, а головне - формування навичок і вмінь. Для проведення практичного заняття викладач готує відповідні методичні матеріали: тести для виявлення рівня оволодіння необхідними теоретичними положеннями ; набір практичних завдань різної складності для розв'язування їх на занятті та дидактичні засоби.



Індивідуальні заняття є важливою формою організації навчального процесу. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів.

Дидактична мета другої групи - організаційних форм практичної підготовки - формування у студентів професійних навичок, а також практичних умінь, необхідних для виконання завдань.

До третьої групи - організаційних форм самостійної роботи - належить робота з друкованими джерелами (підручниками, навчальними посібниками, інструкціями, настановами тощо), самостійне вправляння, самостійне вивчення певних питань, участь у роботі гуртків, експериментально-дослідницька робота, самостійний перегляд телепередач, тематичних кінофільмів, прослуховування радіопередач та ін.

Мета самостійної роботи студентів - самостійне вивчення, закріплення й поглиблення раніше здобутих і нових знань, набування практичних навичок і умінь. Дидактичні цілі самостійної роботи:

- закріплення, поглиблення, розширення й систематизація знань, здобутих під час аудиторних занять;

- самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом;

- формування професійних навичок і вмінь;

- формування вмінь і навичок самостійної розумової праці;

- розвиток самостійності мислення, творчого підходу до розв'язання поставлених завдань;

- самоосвіта.

Суть практичних робіт полягає в застосуванні отриманих знань під час вирішення практичних завдань. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Конкретна методика практичної роботи та її зміст залежать від специфіки навчального предмета.

За характером діяльності суб'єктів навчання вони близькі до лабораторних робіт, сприяють поглибленню знань, навичок і вмінь, стимулюванню пізнавальної діяльності, дають змогу провести контроль і корекцію.

Основні етапи проведення практичних робіт:

1) пояснення викладача (теоретичні аспекти проблеми практичної роботи);

2) показ (інструктаж викладача стосовно виконання певних дій);

3) проба (виконання роботи окремими студентами, спостереження іншими);

4) виконання роботи (самостійне виконання роботи кожним студентом; допомога викладача тим, хто має проблеми);

5) контроль (прийом робіт учнів та їх оцінка).

Такі заняття формують у студентів вміння організувати власну навчально-пізнавальну діяльність і можливість набути первинних практичних навичок й умінь застосовувати отримані знання на практиці; визначати цілі діяльності; окреслювати завдання та умови їх вирішення; планувати свою діяльність; складати графік виконання роботи; готувати матеріали й інструменти; здійснювати самоконтроль, самооцінку якості виконання роботи та вносити необхідні корективи.

Більш якісному проведенню практичних занять сприяє методично правильний інструктаж – короткі, лаконічні й чіткі вказівки щодо виконання тих чи інших дій. Він, як правило, передує проведенню різних вправ і практичних робіт.



8. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
До контролю та оцінки знань, навичок і вмінь студентів у навчанні висувають такі вимоги: об’єктивність; достатня кількість відомостей для оцінки; тематична спрямованість; умотивованість оцінок; єдність вимог з боку тих, хто контролює; оптимальність; усебічність; дієвість, тобто реальний їх вплив на формування професійних знань, навичок і вмінь студентів.

У процесі оцінювання знань студентів слід враховувати:



  1. Обсяг відомостей, оперування поняттями, категоріями. фактами, основними теоріями, законами, закономірностями й принципами. ступінь їх пізнання, здатність до систематизації та узагальнення, що передбачає:

  • пізнання й визначення понять, розуміння їх сутності, розкриття змісту, встановлення сукупності зв’язків і залежностей між окремими частинами й цілим тощо;

  • виокремлення головного, актуальних теоретичних проблем, усвідомлення їх глибини та визначення шляхів їх розв’язання;

  • розуміння законів, закономірностей, принципів, концепцій;

  • здатність до узагальнення, систематизації, класифікації явищ і предметів.

  1. Якість опанування методологічно. і теоретичною основами навчального предмета, що передбачає:

  • глибоке розуміння викладеного в першому пункту, аргументованість, послідовність, упевненість і самостійність викладення своїх знань;

  • методологічне обґрунтування знань.

  1. Дієвість знань, наявність простих умінь, доцільність їх застосування під час розв’язання практичних завдань, що передбачає:

  • конкретне визначення основних напрямів застосування знань у практичній діяльності;

  • змістовна характеристика методів, процедур та методики дій щодо використання теоретичних і практичних знань у майбутній практичній діяльності та ін..

Отож, знання мають бути глибокими, міцними, систематизованими, оперативними та усвідомленими. А їх рівень може бути репродуктивним, евристичним і творчим.

Оцінюючи навички студентів, науково-педагогічний працівник має врахувати:



  • наявність практичних навичок у галузі навчальної дисципліни, що сприяють успішному опануванню професійної діяльності;

  • якість, швидкість, стійкість, точність їх виконання в різноманітних умовах, зокрема й екстремальних.

Для оцінки вмінь педагог має враховувати:

  • наявність конкретних умінь, їхню глибину, стійкість і гнучкість;

  • ступінь опанування основними прийомами діяльності та їх творче застосування під час розв’язання нестандартних завдань у різноманітних ситуаціях майбутньої професійної діяльності;

  • конструювання алгоритму дій та його інноваційність;

  • здатність моделювати професійні дії;

  • виконання комплексу дій, які становлять це вміння;

  • упевненість, самостійність, обґрунтованість, систематичність цих дій;

  • зміст самоаналізу результатів власних дій, характер зіставлення отриманих результатів з основною метою діяльності;

  • умотивованість дій та їх усвідомлення;

  • наявність помилок, їхня кількість і характер, ступінь впливу на остаточний результат діяльності;

  • ступінь ефективності та якість виконаних дій тощо.

Оцінюють студентів за чотирибальною системою. Критерії оцінок визначено у навчальних програмах підготовки студентів. Наприклад, критерії оцінок узагальнено й стисло можна сформулювати так:

  • «відмінно» - студент володіє навчальним матеріалом у повному обсязі (міцно засвоїв увесь програмний матеріал, виявив глибоке його розуміння, вичерпно відповів і обґрунтував власні висновки, прийняв обґрунтоване рішення і вміло використав на практиці, упевнено виконав завдання);

  • «добре» - студент засвоїв навчальний матеріал на достатньо високому рівні (загалом знає весь програмний матеріал, на питання відповідає вільно, але недостатньо широко, правильно використовує свої знання на практиці тощо);

  • «задовільно» - студенти загалом засвоїв основний навчальний матеріал, оперує ним недостатньо чітко та упевнено, слабо визначає зв’язки й відносини між предметами і явищами (виявляє знання тільки основного матеріалу, передбаченого програмою, спроможний використовувати свої знання на практиці, правильно виконує прийоми і дії та ін.);

  • «незадовільно» - студент загалом має поверхневе уявлення про основний навчальний матеріал, не може ним оперувати.

Потрібно домагатися, щоб оцінка була об’єктивною, справедливою, обґрунтованою, ясною, зрозумілою студенту. Треба усунути фактор суб’єктивізму.

у сучасній дидактиці вищої школи триває інтенсивний пошук об’єктивних методів контролю. Таким засобом можуть бути дидактичні тести. Ідеться про тести досягнень, за допомогою яких можна виміряти рівень знань. Основне, щоб вони були об’єктивні й мали чіткі критерії оцінки для вимірювань ознак професійної діяльності.

В оцінюванні студентів використовують також самооцінку, яка насамперед є джерелом і спонукальною силою розвивального навчання, що є важливою характеристикою сучасного дидактичного процесу у вищій школі.

9. Розподіл балів, які отримують студенти. Оцінювання студента відбувається згідно положення «Про екзамени та заліки у НУБіП України» від 20.02.2015 р. протокол №6 з табл. 1.


Оцінка національна

Оцінка ECTS

Визначення оцінки ECTS

Рейтинг студента, бали

Відмінно

А

Відмінно – відмінне виконання з мінімальною кількістю помилок

90 – 100

Добре

В

Дуже добре – виконання вище середнього з кількома помилками

82-89

С

Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

74-81

Задовільно

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

64-73

Е

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

60-63

Незадовільно

FX

Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота

0-34


10. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Павлюк С.Д. Курс лекцій з дисципліни «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» - Боярка: «БКЕіПР». – 32 с.

2. Павлюк С.Д. Методичні рекомендації для виконання практичних робіт з дисципліни «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)».- Боярка: «БКЕіПР». – 34 с.

3. Павлюк С.Д. Методичні рекомендації для самостійної роботи з дисципліни «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)».- Боярка: «БКЕіПР». – 30 с.
11. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про екологічну експертизу". Затверджений Президентом України 09.02.1995 р. №45/95 – ВР.

2. ДБН А.2.2.-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівників і споруд. – Держбуд України. – К., 2004, 22 с.

3. ДБН А.2.2-1-95. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будівників і споруд. Основні положення проектування. – Госкомградбудівництва України, Мінекобезпеки. – К., 1996, 14 с.

4. Положення про склад і зміст матеріалів оцінки впливу проектуємої державної діяльності на стан навколишнього середовища і природних ресурсів на різних етапах рішення завдань по будівництву нових, а також по розширенню, реконструкції і технічному переобладнанню діючих промислових підприємств та інших об’єктів. Затверджено Мінприроди України 8.07.1992 р.

5. Нехорошков В.П., Попова Н.Д. Екологічна експертиза матеріалів ОВНС: посібник до практичних занять. Одеська державна академія холоду, 2011р. – 46 с.

6. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього середовища. - Львів: Афіша, 2000. -272с.

7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. – Навч. посіб. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Т-во Знання, КСО, 2006.

8. Збірник чинних законів України про охорону природи.

9. Корабльова А.І. Екологія: взаємовідносини людини і середовища. -Дніпропетровськ: Центр екологічної освіти. Вид. 2,2001. -265с.

10. Малишко М.І. Екологічне право України: Навчальний посібник /За ред. академіка В.З. Янчука. - К., 2001. - 392с.

11. Некос В.Ю., Максименко Н.В., Владимирова О.Г., Шевченко А.Ю. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: Підручник. – Вид. 2-ге доп. І перероб. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 288 с.

12. Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія: практичний курс. Частина 1. –Чернівці: Рута, 2003. –320 с.

13. Статистичний збірник "Довкілля України" за 1999р. /Державний комітет статистики України; Під заг. кер. Ю.М. Остапчука. - К., 2000. - 286с.

14. Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф /Відп. ред. В.В. Дурдинець, Ю.І. Наснко, Ю.О. Привалов. - К.: Стилос, 2001. - 497с.

15. Терменна Б.К., Літвіненко С.Г. Охорона та раціональне використання природних ресурсів: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 168 с.







Каталог: sites -> default -> files -> u143
u143 -> Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «магістр» спеціальності «Захист рослин»
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування україни
u143 -> Національний університет біоресурсів і природокористування України
u143 -> Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «бакалавр» спеціальності 090105 «Захист рослин»
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування України Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки «затверджую»
u143 -> Робоча програма навчальної дисципліни методологія та організація наукових досліджень (шифр І назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 0514 «Біотехнологія»
u143 -> Національний університет біоресурсів І
u143 -> «затверджую» декана факультету захисту рослин, біотехнологій та екології
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування україни кафедра агробіотехнологій “затверджую


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка