Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

Тема 2.6.1. Стійкість роботи об'єктів зв'язку у надзвичайних ситуаціях

Проведення аварійно-відбудовчих робіт на різних лініях зв'язку (дротових, кабельних, волокнооптичних). Особливості проведення аварійно-відбудовчих робіт на об'єктах зв'язку при дії електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. Характер можливих пошкоджень об'єктів зв'язку при стихійному лихові. Організація робіт для ліквідації пошкоджень.

Засоби систем централізованого оповіщення цивільної оборони (радіотрансляційні вузли, радіомовні і телевізійні станції, електросирени, світлові табло, стійки циркулярного виклику). Апаратура управління засобами оповіщення.

Принципи побудови локальних систем оповіщення в районах розміщення атомних електростанцій, хімічно небезпечних об'єктів в зонах можливого катастрофічного затоплення.

Засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони міста (району), об'єкта. Оповіщення посадових осіб про аварії, катастрофи і стихійні лиха, доведення інформації до населення. Завдання зв'язку. Міські, районні і об'єктові служби оповіщення і зв'язку, формування зв'язку. Організація радіозв'язку, дротового і радіорелейного зв'язку. Ор­ганізація зв'язку у вихідному районі, на маршрутах висунення сил цивільної оборони і під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Порядок розробки і зміст плану зв'язку.

Групова вправа. Робота начальника служби оповіщення і зв'язку для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих в осередках ура­ження. З'ясування задач, оцінка обстановки, прийняття рішення на організацію оповіщення і зв'язку під час приведення до готовності сил цивільної оборони, у вихідному районі, під час висунення до осередку ураження і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Організація розвідки під час виявлення пошкоджень на лініях і спорудах зв'язку і проведення аварійно-відбудовчих робіт на них.

Тема 2.7.1, Стійкість роботи об'єктів хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях

Зміст теми той самий, що й теми 2.2.1 з урахуванням особливостей об'єктів хімічної промисловості.

Додатково. Особливості хімічних виробництв: різноманітність архітектурно-планувальних конструкторських рішень і технологічних ліній; наявність великої кількості отруйних, легкозаймистих та вибу­хонебезпечних речовин у технологічному процесі та в сховищах.

Можливості виникнення значних пожеж і утворення осередків хімічного ураження внаслідок неконтрольованої дії отруйних речовин.
Тема 2.7.2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми той самий, що й теми 2.2.2 з урахуванням особливостей об'єктів хімічної промисловості.

Додатково. Особливості організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час виникнення повторних осередків ураження. Взаємодія формування ЦО з підрозділами газорятувальних служб.

Організація захисних заходів на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини. Боротьба з пожежами. Заходи безпеки.
Тема 2.7.3. Методика оцінки хімічної обстановки при зруйнуванні (аваріях) об'єктів, які мають сильнодіючі отруйні речовини
Зміст теми. Характеристика -фізико-хімічних і токсичних вла­стивостей сильнодіючих отруйних речовин, найбільш поширених у на­родному господарстві. Визначення меж осередку хімічного ураження, розмірів і площини зони зараження. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкта) і тривалості шкідливої дії сильнодіючих отруйних речовин.
Тема 2.7.4. Засоби і способи знезаражування
Зміст теми. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію. Речовини і розчини для дезактивації, дегазації та дезинфекції, які використовуються під час знезаражування місцевості, техніки, транспорту, одягу і засобів індивідуального захисту. Приготування дезактивуючих, дегазуючих та дезинфікуючих розчинів.

Короткі відомості щодо промислових відходів, які можуть бути використані під час дезактивації, дегазації та дезинфекції.

Технічні засоби і способи знезаражування будівель, техніки й транспорту. Використання сільськогосподарських, будівельних, дорожніх і комунальних машин та приладів для знезаражування місцевості, будівель і техніки. Способи знезаражування. Норми витрат дезактивуючих, дегазуючих і дезинфікуючих речовин. Визначення повноти знезаражування.

Порядок проведення дезактивації, дегазації та дезинфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, хатніх речей, одягу, взуття і засобів захисту.

Тема 2.8.1. Стійкість роботи об'єктів харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях

Додатково. Дія руйнівних чинників ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї на продовольчу і харчову сировину. Зараження різних видів продовольства: продовольчої сировини, напівфабрикатів, води і готової продукції радіоактивними, отруйними і бактеріологічними засобами на складах, при технологічному процесі і при транспортуванні. Залежність ступеня зараження продовольства від пори року, погоди, способів упакування і збереження, інтенсивності випадіння радіоактивних речовин, видів отруйних речовин, їхньої концентрації і т.д. Зараження продуктів рослинного і тва­ринного походження біологічним шляхом. Зниження зараження продовольства з плином часу.

Оцінка стійкості технологічних процесів у харчовій промисловості. Вивчення можливостей переходу на менш якісну сировину. Завдання щодо захисту запасів сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами. Як запобігти повторному утворенню осередків ураження внаслідок розливу запасів аміаку та інших сильнодіючих отруйних речовин (розосередження, заглиблення, обваловка ємностей). Заходи, які проводяться з виникненням загрози нападу во­рога у сировинних, субпродуктових, жирових, компресорних та інших цехах.
Тема 2.8.2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми той самий, що й теми 2.2.2 з урахуванням особливостей об'єктів харчової промисловості.

Додатково. Організація захисних заходів на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини. Застосування води, водяних завіс для ліквідації та локалізації зон ураження аміаком.

Організація радіометричного і санітарного контролю на підприємствах харчової промисловості, Порядок і способи визначення ступеня зараження води, сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

Знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Сили і засоби, способи і порядок знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Перевірка ефективності знезаражування. Порядок видачі дозволу на використання знезаражених продуктів. Утилізація й знищення продуктів харчування, які не піддаються знезаражуванню. Заходи безпеки під час робіт.

Практичне заняття за темою. 2.8.3 проводиться безпосередньо на підприємстві харчової промисловості.