Наказ №182/200 Про викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона» повний текст цього наказу міститься на стор. Вступ


Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин



Сторінка3/8
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0.82 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Семі­нари

Прак­тичні заняття

Індивіду­альні заняття з викла­дачем

1

2

3

4

5

6

7

2.6.1

Стійкість роботи об'єктів зв'язку у надзвичайних ситуаціях

4
















Чинники, які впливають на стійкість роботи ліній і споруд зв'язку. Заходи, які підвищують стійкість роботи державної мережі зв'язку




2










2.6.2

Організація і проведення спеціальних та інших невідкладних робіт на об'єктах зв'язку в надзвичайних ситуаціях




2













Структура і оснащення аварійно-відбудовчих команд зв'язку

4
















Організація і проведення аварійно-відбудовчих робіт на об'єктах зв'язку




2










2.6.3

Засоби зв'язку і оповіщення, які застосовуються для потреб ЦО

2







2




2.6.4

Організація зв'язку і оповіщення в системі цивільної оборони

4
















Територіальні і локальні системи оповіщення ЦО




2













Організація зв'язку ЦО у місті, районі та на об'єкті народного господарства










2







Разом

14

8




6




Тема 2.6.1. Стійкість роботи об'єктів зв'язку у надзвичайних ситуаціях


Зміст теми той самий, що й теми 2.2.1 з урахуванням особливостей об'єктів зв'язку.

Додатково. Дія на об'єкт зв'язку руйнівних факторів (чинників) ядерного вибуху (ударна хвиля, радіоактивне зараження, іонізація шарів атмосфери, електромагнітні імпульси). Руйнування ліній і споруд зв'язку під час стихійного лиха, аварій та катастроф. Вимоги, які ставляться інженерно-технічними нормами до ліній і споруд зв'язку щодо їхнього будівництва, розвитку і реконструкції. Заходи, які підвищують стійкість роботи об'єктів зв'язку: заглиблення, кільцювання ліній, побудова обхідних каналів, дублювання одних засобів зв'язку іншими. Здійснення заходів, які знижують дію радіоактивних випромінювань і електромагнітного імпульсу ядерного вибуху на радіоелектронну апаратуру зв'язку, а також вплив іонізації атмосфери та радіоперешкод на стан зв'язку.
Тема 2.6.2. Організація і проведення спеціальних та інших невідкладних робіт на об'єктах зв'язку у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Структура аварійно-відбудовчих команд, які створюються на об'єктах зв'язку. Оснащення засобами і майном команд зв'язку для виконання аварійно-відбудовчих робіт на лініях і об'єктах зв'язку.

Проведення аварійно-відбудовчих робіт на різних лініях зв'язку (дротових, кабельних, волокнооптичних). Особливості проведення аварійно-відбудовчих робіт на об'єктах зв'язку при дії електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. Характер можливих пошкоджень об'єктів зв'язку при стихійному лихові. Організація робіт для ліквідації пошкоджень.


Тема 2.63, Засоби зв'язку і оповіщення, які застосовуються для потреб цивільної оборони
Зміст теми. Засоби дротового й радіозв'язку, які використову­ються формуваннями І органами управління ЦО.

Засоби систем централізованого оповіщення цивільної оборони (радіотрансляційні вузли, радіомовні і телевізійні станції, електросирени, світлові табло, стійки циркулярного виклику). Апаратура управління засобами оповіщення.


Тема 2.6.4. Організація зв'язку і оповіщення в системі цивільної оборони
Зміст теми. Принципи побудови територіальних систем централізованого оповіщення (область, місто). Місця встановлення апаратури управління верхньої, середньої та нижчої ланок. Канали зв'язку, які використовуються в системах централізованого оповіщення. Принцип передачі сигналів цивільної оборони по каналах радіомовлення.

Принципи побудови локальних систем оповіщення в районах розміщення атомних електростанцій, хімічно небезпечних об'єктів в зонах можливого катастрофічного затоплення.

Засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони міста (району), об'єкта. Оповіщення посадових осіб про аварії, катастрофи і стихійні лиха, доведення інформації до населення. Завдання зв'язку. Міські, районні і об'єктові служби оповіщення і зв'язку, формування зв'язку. Організація радіозв'язку, дротового і радіорелейного зв'язку. Ор­ганізація зв'язку у вихідному районі, на маршрутах висунення сил цивільної оборони і під час виконання рятувальних та інших невідкладних робіт.

Порядок розробки і зміст плану зв'язку.

Групова вправа. Робота начальника служби оповіщення і зв'язку для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих в осередках ура­ження. З'ясування задач, оцінка обстановки, прийняття рішення на організацію оповіщення і зв'язку під час приведення до готовності сил цивільної оборони, у вихідному районі, під час висунення до осередку ураження і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Організація розвідки під час виявлення пошкоджень на лініях і спорудах зв'язку і проведення аварійно-відбудовчих робіт на них.



7. Хіміко-технологічний профіль
Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Семі­нари

Прак­тичні заняття

Індивіду­альні заняття з викла­дачем

1

2

3

4

5

6

7

2.7.1

Стійкість роботи об'єктів хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях

4
















Основи стійкості роботи об'єктів хімічної промисловості




2













Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів хімічної промисловості










2




2.7.2

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях

4
















Основи організації і проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт




2













Послідовність проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт в осередках ураження










2




2.7.3

Методика оцінки хімічної обстановки при . зруйнуванні (аваріях) на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини










2




2.7.4

Засоби і способи знезаражування




2













Семінар

2




2










Разом

14

6

2

6




Тема 2.7.1, Стійкість роботи об'єктів хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях

Зміст теми той самий, що й теми 2.2.1 з урахуванням особливостей об'єктів хімічної промисловості.

Додатково. Особливості хімічних виробництв: різноманітність архітектурно-планувальних конструкторських рішень і технологічних ліній; наявність великої кількості отруйних, легкозаймистих та вибу­хонебезпечних речовин у технологічному процесі та в сховищах.

Можливості виникнення значних пожеж і утворення осередків хімічного ураження внаслідок неконтрольованої дії отруйних речовин.
Тема 2.7.2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах хімічної промисловості у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми той самий, що й теми 2.2.2 з урахуванням особливостей об'єктів хімічної промисловості.

Додатково. Особливості організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час виникнення повторних осередків ураження. Взаємодія формування ЦО з підрозділами газорятувальних служб.

Організація захисних заходів на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини. Боротьба з пожежами. Заходи безпеки.
Тема 2.7.3. Методика оцінки хімічної обстановки при зруйнуванні (аваріях) об'єктів, які мають сильнодіючі отруйні речовини
Зміст теми. Характеристика -фізико-хімічних і токсичних вла­стивостей сильнодіючих отруйних речовин, найбільш поширених у на­родному господарстві. Визначення меж осередку хімічного ураження, розмірів і площини зони зараження. Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкта) і тривалості шкідливої дії сильнодіючих отруйних речовин.
Тема 2.7.4. Засоби і способи знезаражування
Зміст теми. Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію. Речовини і розчини для дезактивації, дегазації та дезинфекції, які використовуються під час знезаражування місцевості, техніки, транспорту, одягу і засобів індивідуального захисту. Приготування дезактивуючих, дегазуючих та дезинфікуючих розчинів.

Короткі відомості щодо промислових відходів, які можуть бути використані під час дезактивації, дегазації та дезинфекції.

Технічні засоби і способи знезаражування будівель, техніки й транспорту. Використання сільськогосподарських, будівельних, дорожніх і комунальних машин та приладів для знезаражування місцевості, будівель і техніки. Способи знезаражування. Норми витрат дезактивуючих, дегазуючих і дезинфікуючих речовин. Визначення повноти знезаражування.

Порядок проведення дезактивації, дегазації та дезинфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, хатніх речей, одягу, взуття і засобів захисту.



Заходи безпеки при проведенні робіт по знезаражуванню.
8. Профіль харчової промисловості
Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Семі­нари

Прак­тичні заняття

Індивіду­альні заняття з викла­дачем

1

2

3

4

5

6

7

2.8.1

Стійкість роботи об'єктів харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях

6
















Дія руйнівних чинників ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї на продовольчу і харчову сировину




2













Основи стійкості роботи об'єктів харчової промисловості




2













Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об'єктів харчової промисловості










2




2.8.2

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях

4
















Основи організації і проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт




2













Послідовність проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт в осередках ураження










2




2.8.3

Захист і знезаражування сировини, води, напівфабрикатів та готової продукції

2







2







Семінар

2




2










Разом

14

6

2

6




Тема 2.8.1. Стійкість роботи об'єктів харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях


Зміст теми той самий, що й теми 2.2.1 з урахуванням особливо­стей об'єктів харчової промисловості.

Додатково. Дія руйнівних чинників ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї на продовольчу і харчову сировину. Зараження різних видів продовольства: продовольчої сировини, напівфабрикатів, води і готової продукції радіоактивними, отруйними і бактеріологічними засобами на складах, при технологічному процесі і при транспортуванні. Залежність ступеня зараження продовольства від пори року, погоди, способів упакування і збереження, інтенсивності випадіння радіоактивних речовин, видів отруйних речовин, їхньої концентрації і т.д. Зараження продуктів рослинного і тва­ринного походження біологічним шляхом. Зниження зараження продовольства з плином часу.

Оцінка стійкості технологічних процесів у харчовій промисловості. Вивчення можливостей переходу на менш якісну сировину. Завдання щодо захисту запасів сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами. Як запобігти повторному утворенню осередків ураження внаслідок розливу запасів аміаку та інших сильнодіючих отруйних речовин (розосередження, заглиблення, обваловка ємностей). Заходи, які проводяться з виникненням загрози нападу во­рога у сировинних, субпродуктових, жирових, компресорних та інших цехах.
Тема 2.8.2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми той самий, що й теми 2.2.2 з урахуванням особливостей об'єктів харчової промисловості.

Додатково. Організація захисних заходів на об'єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини. Застосування води, водяних завіс для ліквідації та локалізації зон ураження аміаком.


Тема 2.8.3. Захист і знезаражування сировини, води, напівфабрикатів та готової продукції
Зміст теми. Способи герметизації складських приміщень і транспортних засобів. Автоматизація й герметизація промислових об'єктів. Використання захисної тари і матеріалів для схову, виготовлення фасованих продуктів у надійному упакуванні. Захист і охорона джерел води (водозбірних шпарин, шахтних колодязів, джерел). Санітарно-профілактичні заходи.

Організація радіометричного і санітарного контролю на підприємствах харчової промисловості, Порядок і способи визначення ступеня зараження води, сировини, напівфабрикатів і готової продукції.

Знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Сили і засоби, способи і порядок знезаражування сировини, води, напівфабрикатів і готової продукції. Перевірка ефективності знезаражування. Порядок видачі дозволу на використання знезаражених продуктів. Утилізація й знищення продуктів харчування, які не піддаються знезаражуванню. Заходи безпеки під час робіт.

Практичне заняття за темою. 2.8.3 проводиться безпосередньо на підприємстві харчової промисловості.



9. Будівельний профіль

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка