Наказ №182/200 Про викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона» повний текст цього наказу міститься на стор. Вступ


Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин



Сторінка5/8
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0.82 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8

Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Семі­нари

Прак­тичні заняття

Індивіду­альні заняття з викла­дачем

1

2

3

4

5

6

7

2.12.1

Стійкість роботи об'єктів торгівлі у надзвичайних ситуаціях

4
















Основи стійкості роботи об'єктів торгівлі




2













Шляхи і способи підвищення стійкості об'єктів торгівлі










2




2.12.2

Організація і проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт на об'єктах торгівлі у надзвичайних ситуаціях

4
















Основи організації і проведення рятувальних та ін. невідкладних робіт




2













Матеріальне забезпечення заходів цивільної оборони










2




2.12.3

Захист та знезаражування продовольчих і промислових об'єктів (товарів)

2







2




2.11.4

Робота рухомих пунктів харчування, продовольчого і речового постачання у надзвичайних ситуаціях

2







2







Семінар

2




2










Разом

14

4

2

8




Тема 2.11.1. Стійкість роботи об'єктів торгівлі у надзвичайних ситуаціях


Зміст теми той самий, що й теми 2.2.1.

Додатково. Розосередження запасів матеріальних засобів. Захист та охорона запасів на базах і складах постачання. Завчасна рекогносцировка шляхів підвозу (маршрутів) і перевантажувальних районів. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості роботи об'єктів торгівлі під час воєнних дій. Вимоги забезпечення стійкості функціонування об'єктів торгівлі в умовах надзвичайних ситуацій. Початкові дані для проведення розрахунків. Визначення ступенів стійкості об'єкта. '

Визначення можливостей роботи об'єкта в умовах радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) зараження; аналіз надійності систем управління, постачання і промислових зв'язків об'єкта. Завдання щодо захисту запасів продовольчих і промислових товарів від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами. Використання гірничих виробок для зберігання продовольства.

Запобігання утворенню повторних осередків ураження внаслідок розливу запасів аміаку та інших сильнодіючих речовин (розосередження, заглиблення, обвалування ємностей). Заходи, які проводяться під час виникнення загрози нападу противника.


Тема 2.12.2. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єктах торгівлі у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми той самий, що й теми 2.2.2.

Додатково. Зміст, суть матеріального забезпечення заходів цивільної оборони. Завдання державної та кооперативної торгівлі (органів робітничого постачання) для забезпечення заходів цивільної оборони в місті, районі (на об'єктах народного господарства) в надзвичайних ситуаціях. Планування матеріального забезпечення.

Удосконалення та розширення у заміській зоні мережі складів (баз) підприємств торгівлі.
Тема 2.12.3. Захист і знезаражування продовольчих ' і промислових товарів
Зміст теми той самий, що й теми 2.7.3.

Додатково. Визначення ступеня зараження й порядок проведення знезаражування продовольчих і промислових товарів.


Тема 2.12.4. Робота рухомих пунктів харчування, продовольчого й речового постачання у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Організація роботи РПХ, РППП, РПРП при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф. Постановка завдання начальникам рухомих пунктів харчування, продовольства й речового постачання. Порядок одержання й зберігання продуктів і промислових товарів, захист від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження.

Дотримування санітарно-гігієнічних вимог. Організація харчування і забезпечення обмінним одягом особового складу формувань. Порядок видачі (продажу) продуктів харчування і промислових товарів населенню під час евакуації з районів аварій, катастроф і стихійних лих.

Організація роботи рухомих пунктів харчування, продовольства, речового постачання й ланок підвезення води після нападу противника. Забезпечення особового складу формувань харчами і речами першої необхідності. Організація й порядок забезпечення харчами і речами першої необхідності потерпілого населення й уражених. Приготування й роздавання їжі в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження. Організація контролю опромінення й зараження.


ЧАСТИНА ІІІ
ПРОГРАМА

підготовки фахівців і магістрів медичних

і фармацевтичних вищих навчальних закладів

з дисципліни «ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА»
У медичних і фармацевтичних вузах (факультетах) студенти вивчають теми загального підрозділу; 1, 2.1, 3.2, З.4, 4.1, (разом 14 годин).

По спеціальностях студенти вивчають теми, перелічені нижче (разом 36 год.).



Організаційно-методичні вказівки
1. Мета вивчення дисципліни — це теоретична й практична підготовка студентів для організації захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій і термінової допомоги потерпілим.

Навчальна програма передбачає поглиблену підготовку студентів усіх спеціальностей (лікувальна справа, педіатрія, стоматологія, гігієна та епідеміологія, фармація) для роботи у надзвичайних умовах, а саме: при ліквідації наслідків аварій і катастроф у промисловості, на транспорті, радіаційне і хімічно небезпечних об'єктах, а також в районах стихійного лиха (землетрусів, повеней, великомасштабних пожеж та ін.).


Основні завдання підготовки:
а) засвоєння знань і оволодіння умінням організації термінової медичної допомоги за наявності одночасно великої кількості потерпілих з травмами, опіками, радіаційними ураженнями, гострими отруєннями, психоневрологічними порушеннями й інфекційними захво­рюваннями, а також комбінованими і складними ураженнями.

б) прищеплення практичних навиків і вмінь при роботі у польо­вих умовах з обмеженим набором засобів медичної допомоги; організація надання швидкої медичної допомоги у стислі строки, а також за несприятливих зовнішніх умов (забрудненні РР, СДОР, відсутності стаціонарних приміщень, недостатньої кількості води, необхідного медико-санітарного і побутового обладнання та ін.).

в) вироблення уміння оцінювати медичну, радіаційну та хімічну обстановку, а також оволодіння навиками роботи з приладами радіаційного й хімічного контролю, оцінками результатів вимірювання й зіставлення їх з нормативними величинами.

г) ознайомлення студентів із засобами й заходами захисту населення при можливому радіаційному і хімічному опроміненні, а також при забрудненні повітря, ґрунту, води, продуктів харчування, одягу, взуття та інших об'єктів РР, СДОР, ОР, БЗ.

д) чітке засвоєння студентами комплексу термінових (невідкладних) заходів, що проводяться як перша медична допомога, перша лікарська і кваліфікована медична допомога і виконуються послідовно на основі експрес-діагностики, яка базується на достовірних та ймовірних ознаках патології.

Вирішення цих завдань можливе лише після вивчення студентами базових клінічних дисциплін — хірургії, терапії, педіатрії, психіатрії, епідеміології, інфекційних хвороб та ін., на старших курсах, а саме: не раніше ніж на 7—8-му семестрах на лікувальному, педіатричному, медико-профілактичному факультетах і на 6-му семестрі на стоматологічному факультеті.

2. Перелік тем курсу може бути змінений (до 15% загального змісту курсу за рішенням методичної комісії університету (кафедри, циклу) без скорочення загального обсягу навчальних годин.

3. Лекції для студентів читаються в групі кількістю до 25—28 осіб, практичні і семінарські заняття проводяться з групою у поло­винному складі. На всіх заняттях необхідно виховувати у студентів свідомість важливості завдань, які вирішуються темою.

4. На лекціях повинні бути чітко викладеш медико-тактичні питання тієї чи іншої аварійної ситуації, прийоми й засоби захисту населення, принципи медичного розподілу населення, що постраждало, й організації термінової медичної допомоги. Частина практичних занять відводиться на самостійну роботу студентів під керівництвом викладача. На практичних заняттях вивчаються засоби медичного захисту, методики оцінки медичної, радіаційної і хімічної обстановки, проводяться «ділові ігри» (рішення групових та індивідуальних завдань) з подальшим обговоренням різноманітних варіантів лікарських бригад і залученням опонентів з тих студентів, які присутні в групі.

5. При вивченні заходів невідкладної медичної допомоги в над­звичайних ситуаціях необхідно використовувати досвід роботи військово-медичної служби в польових умовах (система лікувально-евакуаційного забезпечення). При цьому всі заняття повинні мати практичну спрямованість, а особлива увага приділяється послідовності в організації надання невідкладної лікарської допомоги, евакуації та подальшому лікуванні осіб, що постраждали. Студенти повинні за­своїти способи санітарної обробки людей, що постраждали, заходи дезактивації, дегазації та дезинфекції одягу, взуття, засоби захисту води й продовольства, медико-санітарного майна.

6. Під час занять можливе використання фронтального опитування студентів, проведення письмових контрольних літучок, програмного (комп'ютерного) контролю знань студентів. Останній може бути ви­користаний і при проведенні заліку.

7. При оцінці знань і практичних навиків студентів використовуються критерії, прийняті у вузах. Разом з тим поточна успішність може бути оцінена на: '

— «задовільно» — студент має професійну орієнтацію з вивченої теми;

— «добре» — студент може застосовувати набуті знання й практичні навики під керівництвом досвідченого фахівця;

— «відмінно» — студент може самостійно використовувати знання й уміння в надзвичайних ситуаціях.

8. За наслідками відвідувань і поточної успішності студенти, котрі мають оцінки «відмінно» й «добре» можуть бути звільнені від здавання заліку.



ЗМІСТ КУРСУ
Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Семі­нари

Прак­тичні заняття

1

2

3

4

5

6

3.1

Екологічна обстановка на території України 1характер аварій, катастроф і стихійних лих

2

2







3.2

Аварії на АЕС і радіаційне небезпечних об'єктах, їхня медико-тактична характеристика

4

2

2




3.3

Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами

4

2




2

3.4

Транспортні катастрофи. Робота формувань МСЦО у районі транспортних катастроф

2







2

3.5

Стихійні лиха, їхня медико-тактична характеристика

4

2




2

3.6

Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях і екстрена медична допомога при психоемоційних розладах

2




2




3.7

Організація медичного забезпечення під час евакуації населення з районів катастроф і стихійного лиха

2







2

3.8

Організація й засоби першої медичної і першої лікарської допомоги населенню, що постраждало у надзвичайних ситуаціях. Сили, які залучаються для цього

4

2




2

3.9

Організація й засоби кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги населенню, що постраждало внаслідок аварії, катастрофи чи стихійного лиха

4

2

2




3.10

Організація й засоби санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях

2




2




3.11

Організація медико-санітарного постачання формувань МСЦО й населення у надзвичайних ситуаціях

2







2




Залікове заняття

2







2




Разом

34

12

8

14

Примітки. 1. Студенти медико-профілактичного профілю вивчають теми 3.8 і 3.9 на лекціях (по 2 год.), тему 3.10 на лекції (2 год.), семінарі (2 год.), практичному занятті (6 год.).

2. Студенти фармацевтичного профілю вивчають теми 3.8 і 3.9 на лекціях (по 2 год.), тему 3.11 на лекції (2 год.), семінарі (2 год.), практичному занятті — 6 год.

Тема 3.1. Екологічна обстановка на території України і можливий характер аварій, катастроф і стихійних лих


Зміст теми. Сучасна екологічна обстановка в Україні. Статистичні дані щодо травмування людей внаслідок дорожньо-транспортних випадків, аварій на хімічних підприємствах, радіаційно небезпечних об'єктах. Можливий характер аварій, катастроф і стихійних лих на території України. Класифікація надзвичайних ситуацій.
Тема 3.2. Аварії на АЕС і радіаційно небезпечних об'єктах, їхня медико-тактична характеристика
Зміст теми. Типи аварій на АЕС. Характеристика уражень персоналу станцій і населення. Проникаюча радіація. Радіоактивне забруднення місцевості й об'єктів. Зони, що межують з місцем прожи­вання людей, по рівню радіації і ступеню забруднення радіонуклідами. Норми радіаційної безпеки. Принципи захисту населення.

Семінар. Норми радіаційної безпеки, уражаюча дія на людей проникливої радіації, РР забруднення місцевості і об'єктів зовнішнього середовища. Засоби захисту від радіації. Заходи захисту персоналу АЕС і населення після аварії на АЕС.

Студент повинен уміти:

а) оцінювати дози опромінювання людей шляхом зіставлення їх з нормами радіаційної безпеки;

б) оцінювати ступінь забруднення РР шкіри, одягу, взуття і засобів захисту;

в) розробляти заходи Медичного захисту потерпілих і населення, що постраждали під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті.


Тема 3.3. Аварії на хімічно небезпечних об'єктах. Ураження людей сильнодіючими отруйними речовинами
Зміст теми той самий, що й теми 3.2 з урахуванням специфіки сильнодіючих отруйних речовин.
Тема 3.4. Транспортні катастрофи. Робота формувань МСЦО у районі транспортних катастроф
Зміст теми. Види транспортних катастроф: авіаційні, дорожні, залізничні, водні та ін. Ураження людей при катастрофах. Організація роботи бригад МСЦО в місцях катастроф. Заходи ЕМД постраждалим.

Виконання групового завдання. Студент повинен уміти:

а) оцінювати загальну й медичну обстановку, яка склалася внаслідок катастрофи;

б) розробляти комплекс заходів щодо медичного захисту потерпілих.


Тема 3.5, Стихійні лиха, їхня медико-тактична характеристика
Зміст теми. Характеристика найбільш поширених стихійних лих. Можливий характер ураження людей. Організація медичної допомоги в районах стихійного лиха. Сполучені сили та засоби ЦО.

Практичне заняття (самостійна робота студентів під керівництвом викладача). Виконання групового завдання.

Студент повинен уміти:

а) оцінювати загальну й медичну обстановку, яка склалася внаслідок стихійного лиха;

б) розробляти комплекс заходів щодо медичного захисту потерпілих.
Тема'3.6. Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях ' і медична допомога при психоемоційних розладах
Семінар. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Частота стресових станів у людей, що знаходяться в районі катастрофи. Екстрена медична допомога людям з психоемоційними розладами і організація захисту осіб, що постраждали, та евакуація їх у лікувальні установи.

Студент повинен уміти:

а) проводити медичний розподіл потерпілих з психоемоційними розладами в районі катастрофи;

б) надавати медичну екстрену допомогу особам з психоемоційними розладами в районі катастрофи і під час евакуації їх у лікувальні установи.


Тема 3.7. Організація медичного забезпечення під час евакуації населення з районів катастроф і стихійного лиха
Зміст теми. Організація медичного забезпечення населення на збірних і приймальних евакуаційних пунктах, пунктах посадки і висадки на шляху слідування й у місцях тимчасового розселення. Методика складання підрахунків потрібних сил і засобів МСЦО під час масової евакуації населення.

Виконання групового завдання. Студент повинен уміти виконати розрахунки потрібних сил і засобів МСЦО для забезпечення евакуації населення.


Тема 3.8. Організація й заходи першої медичної і першої лікарської допомоги населенню, що постраждало у надзвичайних ситуаціях. Сили й засоби, які залучаються для цього
Зміст теми. Основи лікувально-евакуаційного забезпечення в си­стемі МСЦО. Організація першої медичної допомоги при травмах, опіках, переломах, кровотечах, радіаційних ураженнях, гострих отруєннях СДОР і ОР, інфекційних захворюваннях і психоемоційних розладах. Сили й засоби, які залучаються для надання медичної допомоги потерпілим і населенню у разі надзвичайних ситуацій і у воєнний час. їхнє ешелонування за завданнями й часом уведення в дію.

Організація першої лікарської допомоги в умовах надзвичайної ситуації. Невідкладні заходи першої лікарської допомоги при травмах, опіках, переломах, кровотечах, радіаційних ураженнях, гострих отруєннях СДОР і ОР, інфекційних захворюваннях і психоемоційних розладах.

Виконання групових завдань (для студентів лікувального профілю).

Студент повинен уміти:

а) наносити на карту (схему) зони лиха, позначення сил і засобів МСЦО;

б) проводити підрахунки можливої кількості потерпілих, необхідної кількості медичних бригад і транспорту для їхньої евакуації;

в) організовувати ЕМД постраждалим в районі катастрофи.
Тема 3.9. Організація й заходи кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги населенню, що постраждало внаслідок аварій, катастроф і стихійних лих
Зміст теми. Організаційні основи надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Порядок використання сил і засобів МСЦО.

Вивчення складу і можливостей спеціалізованих медичних бри­гад щодо надання допомоги постраждалим. Організація медичного роз­поділу постраждалих. Визначення необхідності в спеціалізованих бри­гадах. Евакуація постраждалих у лікувальні установи.

Виконання групового завдання.

Студент повинен уміти:

а) визначити потребу в спеціалізованих медичних бригадах;

б) організувати роботу СБМД;

в) проводити медичний розподіл постраждалих.
Тема 3.10. Організація санітарне-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Санітарно-гігієнічні заходи під час евакуації насе­лення, протиепідемічні заходи під час евакуації, організація їх. Здійснення необхідних заходів щодо населення, яке перебувало в умо­вах надзвичайних ситуацій. Організація протибактеріологічного захисту населення. Заходи щодо локалізації і ліквідації вогнища бактеріологічного (біологічного) ураження. Поняття про карантин і обсервацію, організація їх у надзвичайних ситуаціях.

Виконання групових завдань (для студентів медико-профілактичного факультету).

Студент повинен уміти:

а) оцінювати загальну й епідеміологічну обстановку;

б) організовувати епідеміологічну розвідку, розвідку району над­звичайної ситуації;

в) розрахувати потребу в засобах екстреної неспецифічної профілактики при лікуванні хворих.


Тема 3.11. Організація медико-санітарного постачання формувань МСЦО й населення в надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Завдання й організація медико-санітарного постачання при здійсненні екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Організація забезпечення формувань МСЦО і населення. Джерела забезпечення. Організація захисту медичного майна в надзвичайних ситуаціях. Визначення потреб у медичному майні.

Виконання групового завдання (для студентів фармацевтичного профілю).

Студент повинен уміти:

- визначити потребу в лікувальних засобах (орієнтовний асортимент і кількість) у конкретній надзвичайній ситуації, виходячи з її медико-тактичної характеристики.
Залікове заняття. Методика проведення
Насамперед перевіряють знання з курсу МСЦО, для чого студентові пропонують відповісти на два теоретичні питання. Потім перевіряють набуті вміння й навики (не менше трьох) шляхом практичного показу (виконання розрахунку, графічного зображення та інших умінь, засвоєних на практичних заняттях). Під час відповідей студент використовує реальні засоби ЕМД постраждалим, обладнання, довідники тощо.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка