Наказ №182/200 Про викладання дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Цивільна оборона» повний текст цього наказу міститься на стор. Вступ



Сторінка8/8
Дата конвертації11.03.2019
Розмір0.82 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8

ЧАСТИНА VI
ПРОГРАМА

підготовки фахівців навчальних закладів І і II акредитації з дисципліни «Цивільна оборона»
Організаційно-методичні вказівки
1. Цивільна оборона є обов'язковим предметом навчання студентів технікумів і включається в навчальні плани як спеціальна дисципліна.

Програма вивчається шляхом проведення теоретичних і практичних занять. Теоретичні заняття проводяться методом розповіді б бесіди з використанням плакатів, схем, діафільмів та інших навчальних посібників.

Навчальний процес організується з урахуванням завдань, які вирішує навчальний заклад (технікум) як об'єкт народного господарства з використанням його навчально-методичної і матеріальної бази.

У процесі навчання необхідно виховувати у студентів усвідомлення важливості заходів цивільної оборони.

2. У результаті вивчення курсу студенти повинні:

а) знати:

— принципи захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і сучасних засобів ураження;

— уражаючу дію основних сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), які використовуються у народному господарстві;

— уражаючі фактори зброї масового й звичайного ураження;

— основні типові режими радіаційного захисту й порядок поведінки в зонах радіаційного зараження (забруднення);

— будову захисних споруд цивільної оборони;

— порядок оповіщення населення про заходи цивільної оборони;

б) уміти:

— користуватися засобами індивідуального й колективного захисту;

— проводити часткову санітарну обробку людей;

— працювати з приладами радіаційної і хімічної розвідки й дозиметричного контролю;

— діяти у складі поста радіаційного і хімічного спостереження;

в) бути ознайомленими:

— з організацією і завданнями цивільної оборони базового (шефського) підприємства народного господарства й свого навчального закладу;

— з основами проведення заходів захисту тварин і рослин, евакуацією населення, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та й осередках ураження.

Крім того, студентам технікумів слід вивчити організацію і ве­дення цивільної оборони на об'єктах народного господарства відповідної галузі й бути готовим до виконання обов'язків бійця невоєнізованого формування ЦО.

3. Навчання практичних прийомів (дій) доцільно проводити у такій послідовності: зразковий показ прийому з поясненням відпрацювання прийому в цілому, і наступне тренування. Оцінка за виконання нормативів виставляється в класний журнал.

При проведенні практичних занять створюється тактична обстановка, яка сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, вмінню вирішувати відповідні завдання на фоні спеціальної обстановки, ви­робленню практичних навиків при проведенні оцінки обстановки, освоєнню практичних навичок при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і в осередку ураження.

4. Загальне керівництво підготовкою студентів з цивільної оборони покладається на директорів технікумів.

Директорам технікумів надається право уточнювати форми й ме­тоди проведення занять, обсяг і зміст, навчальний час і послідовність вивчення окремих тем без скорочення загального обсягу годин, пере­дбачених даною програмою.

Директорам технікумів вивчення цивільної оборони слід планувати на першому й другому курсах.

5. За організацію навчання студентів технікумів з цивільної оборони, якість навчання, стан навчальної та виховної роботи, а також навчально-матеріальної бази ЦО безпосередньо відповідають військові керівники технікумів.

6. Після вивчення програми цивільної оборони проводиться залік з оцінкою.


ЗМІСТ КУРСУ
Розрахунок навчального часу за темами й видами занять, годин

п/п

Найменування теми

Кількість навчальних годин

Разом

Лекції

Прак­тичні заняття

1

2

3

4

6

6.1

Цивільна оборона у сучасних умовах

2










Роль і місце цивільної оборони у державній системі безпеки захисту населення відповідно Закону України про Цивільну оборону




1







Організаційна структура і сили цивільної оборони України




1




6.2

Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу

8










Загальна характеристика можливих наслідків надзвичайних ситуацій




2







Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження




2







Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні сучасних засобів ураження




4




6.3

Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

6










Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної, пожежної обстановки




2







Прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю







4

6.4

Захист населення в надзвичайних ситуаціях

10










Основні принципи і способи захисту населення




2







Захисні споруди цивільної оборони







2




Засоби індивідуального захисту населення







2




Евакуація населення у надзвичайних ситуаціях







2




Захист сільськогосподарського виробництва







2

6.5

Санітарна обробка людей

2










Знезаражуваний одягу, взуття і засобів захисту







2

6.6

Заходи щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення

4

2

2




Контрольне заняття

2




2




Разом

34

16

18

Тема 6.1, Цивільна оборона у-сучасних умовах


Зміст теми. Закон і Положення про Цивільну оборону України. Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення держави. Утворення загальної системи безпеки населення від промислових аварій, катастроф і стихійного лиха. Загальні .принципи організації і структури установ цивільної оборони України. Організаційна структура цивільної оборони об'єкта народного господарства. Цілі і засоби цивільної оборони. Формування цивільної оборони й порядок їхнього створення, організація, оснащення й можливості формувань.
Тема 6.2. Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часу
Зміст теми. Загальна характеристика можливих наслідків надзвичайних ситуацій. Науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення. Причини виникнення й класифікація над­звичайних ситуацій. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха, основні понятті й визначення; характеристики стихійних лих, аварій і катастроф, можливих на території держави (області, міста), де знаходиться навчальний заклад. Характер впливу руйнівних факторів на людину й навколишнє середовище.

Надзвичайні ситуації мирного часу і характеристика осередків ураження. Характеристика осередків ураження й зон зараження (забруднення) радіоактивними речовинами. Первинні і вторинні фактори, що уражають.

Характеристика вогнищ ураження при аваріях на АЕС, залізничному транспорті, підприємствах, які застосовують сильнодіючі отруйні речовини. Розмір зон хімічного зараження і забруднення радіоактивними речовинами, їхня залежність від характеру сильнодіючих отруйних речовин. Характер ураження людей і тварин, забруднення радіонуклідами с.г. рослин, продовольства й води. Екологічні наслідки аварій, катастроф і стихійних лих.

Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасних засобів ураження. Зброя масового ураження і сучасні звичайні засоби ураження, їхня стисла характеристика, вплив сучасник засобів ураження на промислові об'єкти, людей, тварин і т.д.

Характеристика осередків ураження, які виникають при застосуванні сучасних; засобів ураження. Екологічні наслідки при застосуванні ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї.
Тема 6.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Основні поняття й визначення при оцінці радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки. Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічних об'єктах з витіканням сильнодіючих отруйних речовин, а також при застосуванні хімічної зброї. Оцінка інженерної та пожежної обстановки.

Прилади радіаційної та хімічної розвідки й дозиметричного контролю. Класифікація приладів радіаційної та хімічної розвідки й дозиметричного контролю. Основні характеристики вимірювачів потужності дози. Військовий прилад хімічної розвідки. Призначення й принципи дії приладів. Робота з приладами. Індивідуальні дозиметри, призначення і технічна характеристика. Організація дозиметричного контролю опромінювання. Груповий та індивідуальний контроль.

Практична робота з приладами радіаційної та хімічної розвідки й дозиметричного контролю.

Пости радіаційного і хімічного спостереження (ПРХС), завдання, склад і оснащення, обладнання поста. Обов'язки особового складу поста. Ведення спостереження, доповідь про результати спостережен­ня, організація оповіщення. Ведення журналу спостереження.


Тема 6.4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях
Зміст теми. Основні принципи й засоби захисту населення. Засоби захисту населення під час радіоактивного забруднення, хімічного зараження, місцевості, їхня стисла характеристика. Захист населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах; особливості організації здійснення заходів. Основні засоби протирадіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту населення.

Доведення до населення попереджувального сигналу «Увага всім». Способи оповіщення у разі виникнення загрози надзвичайних ситуацій. Передача мовної інформації, варіантів мовних інформацій.

Дії населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Організація і проведення негайної евакуації учнів і студентів з навчаль­ного закладу при ураженні сильнодіючими отруйними речовинами (аміак, хлор) наданням їм першої допомоги при ураженні.

Захисні споруди (сховища, ПРУ) ЦО. Вимоги, які ставляться до них, використання споруд для захисту. Пристосування підвальних та інших заглиблених приміщень для захисту населення. Щвидкозбудовані захисні споруди.

Розміщення, й правила поведінки людей у сховищах. Способи евакуації з заваленого сховища. Склад і обов'язки ланки по обслуговуванню сховища.

Засоби індивідуального захисту населення. Застосування засобів індивідуального захисту. Фільтруючі протигази, призначення й будова, порядок добору шолома — маски. Перевірка придатності протигаза й порядок його зберігання. Промислові протигази, їх застосування для захисту від сильнодіючих отруйних речовин при аваріях на хімічно небезпечному об'єкті. Користування пошкодженим протигазом.

Респіратор. Призначення, будова й правила користування респіратором. Протипилова тканинна маска (ПТМ-1). Ватно-марлева пов'язка, її виготовлення й користування нею.

Засоби захисту шкіри: захисний комбінезон, легкий захисний костюм Л-1, загальновійськовий захисний костюм — ЗЗК, комплект захисного фільтруючого одягу — ЗФО-58. Підвищення захисних властивостей звичайного одягу шляхом додаткової герметизації та просочування.

Медичні засоби захисту: аптечка індивідуальна — АІ-2, індивідуальний пакет протихімічний — ІПП-8, пакет перев'язочний медичний.

Евакуація населення при надзвичайних ситуаціях. Організація і проведення евакуаційних заходів. Призначення й робота евакокомісій, збірних евакопунктів, станцій посадки, висадки, евакоприймальник пунктів, використання транспорту. Обов'язки й правила поведінки населення під час евакуаційних заходів. Дії населення за сигналами оповіщення штабу ЦО.

Захист сільськогосподарського виробництва. Захист сільськогосподарських рослин, тварин від наслідків аварій, катастроф, під час стихійного лиха й застосування зброї масового ураження. Агрохімічний і хімічний методи захисту рослин. Захист промислових об'єктів, продуктів харчування, фуражу й води від зараження.
Тема 6.5. Санітарна обробка людей
Зміст теми. Знезаражування одягу, взуття і засобів захисту. Часткова санітарна обробка. Порядок проведення часткової санітарної обробки під час зараження радіоактивними, сильнодіючими отруйними речовинами і біологічними (бактеріологічними) засобами. Повна санітарна обробка й порядок її проведення. Дезактивація дегазація, дезинфекція одягу, взуття, засобів індивідуального захисту й способи їх проведення.
Тема 6.6. Заходи щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення
Зміст теми. Організація і проведення рятувальних та інших, невідкладних робіт в осередках ураження. Коротка характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Завдання, які вирішуються під час їх проведення в осередках ураження й зонах затоплення.

Сили й засоби, які залучаються при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Лаптєв А.А. Охорона та оптимізація навколишнього середовища. — К., 1990.

2. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. — М., 1987.

3. Демиденко Г.П. та ін. Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. — К., 1989.

4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. — К., 1994.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Юдин А.М. Быт и экология. — М., 1990.

2. Максимов М.Т. Радиационное загрязнение и его измерение. ~ М., 1989.

3. Авсієнко В.Ф. Дозиметричні та радіометричні прилади вимірювання. — К., 1990.

4. Владимиров В.А. Сильнодействующие отравляющие вещества и защита от них. — М., 1989.




ДОДАТКИ

Додаток 1

Теми семінарів
1. Визначення доз опромінення та часу перебування населення на радіаційно забрудненій місцевості.

2. Межі, структури, зони осередків ураження при застосуванні ядерної зброї.

3. Зони радіоактивного зараження при аварії на АЕС та їх визначення.

4. Осередок хімічного зараження при аваріях на виробництві з застосуванням сильнодіючих отруйних речовин.

5. Осередки ураження при аваріях і катастрофах на радіаційне і хімічно небезпечних об'єктах. Способи захисту людей від факторів ураження.

6. Оцінка стійкості роботи промислового об'єкта у надзвичайних ситуаціях.


Лабораторні роботи
1. Ефективність індивідуальних засобів захисту органів дихання.

2. Ефективність засобів захисту шкіри людини.

3. Порядок використання приладів дозиметричного контролю цивільної оборони.

4. Порядок використання побутових приладів радіаційної й хімічної розвідки або радіаційного контролю.

5. Порядок використання приладів хімічного контролю.
Теми індивідуальних завдань студентів під керівництвом викладача
1. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС (застосування ядерної зброї).

2. Оцінка хімічної обстановки при аварії на виробництві з застосуванням сильнодіючих отруйних речовин.

3. Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об'єкту.

4. Оцінка стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях.


Додаток 2
ТАБЕЛЬ

оснащення вищих навчальних закладів майном з цивільної оборони

(на кожні 250 студентів)

п/п


Найменування майна

Одиниця

Кіль­кість

Примітка

1

2

3

4

5

1.

Аптечка індивідуальна

шт.

25




2.

Захисний фільтруючий одяг у комплекті: костюм ЗФО, пара захисних рукавичок БЛ-ІМ(бЗ-ІМ), чоботи захисні, арт. 15ФХТ(ФТ)-

комплект

5




3.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8

шт.

25




4.

Комплект індивідуальних дозиметрів ІД-1 (ДП-24), ДП—22В

комплект

2




5.

Індикаторні трубки ІТ-36, ІТ-44(51), ГГ-45 та ін.

шт.




ужитковий матеріал

6.

Легкий захисний костюм Л-1

шт.

5




7.

Рукавички гумові захисні

пар

25




8.

Прилад хімічної розвідки ВПРХ

шт.

2




9.

Протигаз фільтруючий ГП-7, ГП-5М, ГП-5, ПДФ-Д

шт.

25




10.

Вимірювач потужності дози типу ДП-5,

ВМД-ІР


шт.

2




11.

Респіратор Р-2

шт.

25




12.

Технічні засоби навчання:













діапроектор («Олімпійський», «Світязь», «Горизонт», ЛЕТІ та ін.)

шт.

2







діафільми, слайди на відповідну тематику

комплект

1

на кожного викладача




кіноапарат

шт.

1







кодоскоп

шт.

1







магнітофон













негатоскоп

шт.

1







навчальні кінофільми

комплект

1




13.

Навчально-наочні посібники:













макет місцевості

шт.

1

на ауд. ЦО




макет об'єкта народного господарства

шт.

1







макет об'єкта НГ після ядерного вибуху (макет аварії згідно з профілем навчання)

шт.

1







макети захисних споруд:

шт.

1

на вуз




окремо збудованого сховища

шт.

1

на вуз




вбудованого сховища

шт.

1

на вуз




швидкоспорудженого сховища

шт.

1

на вуз




протирадіаційного укриття

шт.

1

на вуз




навчальні стенди

комплект

1

на ауд. ЦО

Примітки.

1. Майно треба придбати через місцеві штаби ЦО. Прилади радіаційної і хімічної розвідки типу РП-5, ВПХР та дозиметричного контролю (ІД-1. ДП-24, ДП-22В) використовуються для навчальних цілей після закінчення гарантійного строку їх зберігання.

2. Придбання технічних засобів навчання здійснюється в установленому для вузів порядку.

3. Навчально-наочні посібники виготовляються за рахунок вузів.

4. Сховища для проведення практичних занять закріплюють за вузами місцеві штаби ЦО.

Додаток З

Загальні положення про Цивільну оборону України

Згідно з Законом та Положенням про Цивільну оборону й Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року і Додатковими протоколами від 8 червня 1977 року громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і можуть вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління силами і засобами, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних1 ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення. Організація їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Цивільна оборона ставить перед собою такі завдання:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків і втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійних лих;

оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку;

захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих стихійних лих і засобів масового ураження;

організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха й осередках ураження;

створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення, зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;


підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Підготовка керівного складу з цивільної оборони здійснюється на центральних державних та територіальних курсах цивільної оборони.

Перепідготовка посадових осіб керівного складу з цивільної оборони здійснюється один раз на п'ять років.

Викладачі предмета «Цивільна оборона» вищих навчальних закладів проходять підготовку під час методичних конференцій (зборів), що проводяться один раз на три роки, протягом трьох днів, а також на Центральних державних курсах цивільної оборони промислової та екологічної безпеки в рік призначення.

Студенти вищих навчальних закладів проходять навчання з питань цивільної оборони за спеціальними програмами, що затверджені відповідним міністерством та начальником Штабу Цивільної оборони України.

Загальне керівництво Цивільною обороною України покладається на Кабінет Міністрів України, Раду Міністрів Республіки Крим, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрацію підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-Міністр України, або окрема посадова особа. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільної оборони здійснюють голови та керівники відповідальних органів виконавчої влади; в міністерствах, інших органах державного управління та на об'єктах народного господарства начальниками цивільної оборони є їхні керівники.

Безпосереднє керівництво за виконанням завдань цивільної оборони, її органів управління та сил покладається на штаб Цивільної обо­рони України.

Штаб Цивільної оборони України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, рішенням Ради оборони України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та директивами начальника Цивільної оборони України, та положенням про штаб ЦО України.

Штаб Цивільної оборони України у межах своєї компетенції видає на основі Положення про ЦО та законів України накази та директиви, організує і систематично контролює виконання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів і директив Начальника Штабу Цивільної оборони України з питань навчання і захисту населення, запобігання надзвичайним ситуаціям та вжиття заходів у разі їх виникнення.



ЗМІСТ
Вступ.

Частина І. Програма підготовки бакалаврів вищих навчальних закладів.

Частина II. Програма підготовки фахівців і магістрів загально-технічних, будівельних, транспортних, економіч­них та інших вищих навчальних закладів техніч­ного профілю.

Частина III Програма підготовки фахівців і магістрів медичних, фармацевтичних вищих навчальних закладів.

Частина IV. Програма підготовки фахівців і магістрів сільськогосподарських вищих навчальних закладів.

Частина V. Програма підготовки фахівців і магістрів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю.

Частина VI. Програма підготовки фахівців навчальних закладів І і II акредитації.

Додатки.




1 Надзвичайні ситуації — порушення нормативних умов життя 1 діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням збройних засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка