Наказ №26 Про стан викладання суспільствознавчих дисциплін і рівень навчальних досягнень учнів з історії України, всесвітньої історії та правознавства



Скачати 28.58 Kb.
Дата конвертації16.03.2020
Розмір28.58 Kb.
ТипНаказ
Зарічненська ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів

                                                                                                                                 НАКАЗ

 

17.03.2016                                         смт.Зарічне                                          №26



 

Про стан викладання суспільствознавчих 

дисциплін і рівень навчальних досягнень

учнів з історії України, всесвітньої історії  та правознавства

 

Згідно з перспективним планом адміністративного контролю якості викладання та рівня навчальних досягнень учнів протягом жовтня 2015р.- лютого 2016 року у школі здійснювався контроль за станом викладання суспільствознавчих предметів ( історії України, правознавства, всесвітньої історії,  факультативного курсу «Християнська етика», курсів за вибором, факультативів із історії України та правознавства) та вивчався рівень навчальних досягнень із історії України, всесвітньої історії та правознавства.



Викладання суспільствознавчих предметів проводиться вчителями, а саме:

З метою реалізації завдань контролю вивчено:

- дотримання вимог державних програм щодо цілей, завдань, змісту навчання історії, правознавства, критеріїв оцінювання навчальних досягнень;

- наявність та якість поурочних і календарно - тематичних планів;

- відповідність змісту навчання вимогам навчальних програм;

- методика та науково-теоретичний рівень викладання предмета;

- використання  відповідних форм і методів навчання;

- використання наочності, ТЗН і сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі;

- рівень навчальних досягнень учнів.

У ході перевірки відвідано 49 уроків, 5 позакласних заходів. Особливу увагу звернуто на контроль вивчення суспільствознавчих дисциплін  у старшій школі, зокрема,  в 11-А, класі суспільно-гуманітарного напряму (історичного профілю), який введений у Робочий навчальний план, враховуючи потребу  учнів у вивченні історії для успішного складання ЗНО та наявний належний кваліфікаційний рівень учителів. Перевірено рівень використання усіх 11 годин, виділених із варіативної складової навчального плану школи  на  проведення факультативних курсів: «Рідний край» у 5-АБ класах, «Християнська етика» в 6-АБ класах, « Видатні постаті України кінця ХУІ – ХІХ ст.» у 8-АБ, « Українська культура середини ХУІ – ХІХ ст..» у 8-Б та 11-А кл.,  «Видатні постаті України » у 10Б, «Конституційне право» у 10АБ та 2 год на  індивідуальні заняття з обдарованими дітьми та учнями, що мають низький навчальний потенціал, а також на збільшення кількості годин історії України. Велось спостереження за  роботою краєзнавчого гуртка.

 Окрім того, проаналізовано календарне планування, записи у класних журналах, проведено контрольні зрізи, моніторингу підлягало й питання матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення викладання історії та правознавства, організації роботи з обдарованими учнями. 

Результати комплексного вивчення цих питань відображені у довідці «Про стан викладання суспільствознавчих дисциплін і рівень навчальних досягнень

учнів з історії України та правознавства». (Додається)

Встановлено, що викладання історії та дисциплін громадянської освіти  проводиться за державними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки та згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями щодо вивчення шкільних дисциплін.

Перевірка засвідчила, що усі  вищевказані вчителі добре володіють методикою викладання, передплачують  фаховий журнал.

Через внутрішньошкільне методичне об’єднання (керівник Полюхович І.І.), на засіданнях якого відбувається жива, предметна, зацікавлена розмова про шляхи й засоби покращення навчально-виховного процесу викладання суспільних дисциплін, організацію самостійної роботи, здійснюється ознайомлення з різними підходами до навчання та активними формами й методами організації навчальної діяльності учнів, інноваційними педагогічними технологіями, перспективним педагогічним досвідом. Досить плідною в цьому напрямі є робота Полюхович І.І., Мельничук Т.А., Полюхович Н.С..

Відповідно до навчальних програм і методичних рекомендацій, своєчасно і якісно складено календарні плани, наявне поурочне планування, складене на основі методичних посібників, наявних у кожного історика в декількох екземплярах до певного курсу.

З часу попереднього вивчення стану викладання історії та правознавства             ( 2011р.) чітко простежується тенденція щодо перебудови навчально-виховного процесу на уроках та позаурочних заняттях на засадах демократизму, спрямування на кінцевий результат, вибору найоптимальніших методів активізації розумової діяльності учнів, забезпечення сучасного підходу до викладання предмета.

Одним із найголовніших свідчень - підвищення результативності ЗНО, яке спостерігається щорічно, підтвердження шкільного рівня знань, умінь та навичок, щорічно збільшений відсоток випускників, які вибирають історію як один із предметів для вступу до вузів. На уроках – активністю учнів, їхньою підвищеною готовністю брати участь у дискусіях, підготовці додаткової інформації, участі у проектній діяльності, позакласній роботі. Підлітки, яким властивий спад інтересу до навчання, не тільки не знижують якість  знань, а й забезпечують ріст навчальних досягнень в межах  відповідного  рівня. 

В цілому рекомендації, висловлені під час обговорення наслідків попередньої перевірки, педагоги врахували у своїй діяльності, що суттєво підвищило рівень викладання предметів. 

Полюхович Н.С., Мельничук Т.А. уміло використовують проектні технології як форму організації  навчального процесу.  Ці учителі працюють творчо, знають привабливість таких уроків,  наштовхують учнів на міні-дослідження, на участь у обговоренні, на подальшу самостійну роботу.

Спільну навчальну діяльність у малих та великих групах застосовують учителі Полюхович І.М., Мельничук Ю.Г., Полюхович І.І..

Періодично користується  найпоширенішою формою організації навчання із застосуванням комп’ютера на уроці історії –  використанням його мультимедійних можливостей, що слугує наочним посібником, учитель Полюхович І.І. Постійним її ”помічником” є електронний посібник, як такий, що  має низку переваг, адже дає можливість відтворити візуальну та аудіо інформацію( кінохроніку, уривки з художніх та документальних фільмів, анімаційні діаграми, карти та схеми, музику , будь-який звуковий супровід). Це впливає на продуктивність уроку, встановлення міжпредметних зв’язків, логічність подавання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів, зміну на краще взаємин з учнями, далекими від історії, особливо середнього шкільного віку.

На уроках історії у 5-7 класах учителі Мельничук Т.А., Полюхович Н.С., Полюхович І.І. достатньо уваги приділяють таким методичним рекомендаціям, як: формування уміння креслити лінію часу та  позначати на ній запропоновані дати, користуватися підручником (орієнтуватися в його структурі),  визначати місце в історії тої чи іншої держави, називати характерні ознаки суспільного, господарського і духовного життя певної нації.

 П’ятикласники навчені свідомо читати адаптований історичний текст, знаходити в ньому історичну інформацію, відрізняти науково-популярний історичний текст від художньо-образного. складати план до науково-популярного тексту підручника і виокремлювати в тексті головне й другорядне. Вони  висловлюють ставлення до подій та постатей. А шестикласники та семикласники -  судження про своєрідність епохи,  встановлюють хронологічну послідовність подій. Їм пропонуються завдання порівнювати географічні умови держав, визначати внесок  у світову культуру, пояснювати причини розвитку і занепаду держав. 

Учні 8 – 9  класів ( учителі Полюхович Н.С., Полюхович І.І., Полюхович І.М.) досить вправно користуються джерелами інформації,

 порівнюють політичне становище відповідних держав, засвідчили  вміння на своєму рівні робити висновки, узагальнення, визначати суть і значення історичних процесів, висловлювати та аргументувати свою точку зору, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам. 

Старшокласникам (учителі Мельничук Т.А., Полюхович Н.С) пропонуються завдання більш творчі та конструктивні: співвідносити дати основних подій та процесів, вести дискусію, висловлювати та аргументувати свою точку зору, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам,  визначати місце в історії тої чи іншої держави, називати характерні ознаки суспільного, господарського і духовного життя певної нації. Визначати роль історичної особи, оцінювати їхню діяльність, висловлювати своє ставлення до їх діяльності, спираючись на писемні джерела. 

На відвіданих уроках ефективно використовувалися  такі види роботи, як: самостійна робота з підручником, робота в групах, графічні диктанти, підготовлені повідомлення учнів, розроблялися схеми та таблиці. Результативними, тому оправданими були: прийом “Стіна знань», гра «Кмітливі та дотепні», ігри-вікторини «Виправ помилку», рубрика «Працюймо самостійно», експрес-вправа «Доповніть речення», гра-вікторина «Проілюструйте твердження прикладом», прийом  «Обери позицію», гра «Впізнай героя», вправа «Творчий практикум», прийоми  «Ланцюг подій»,  «Коло ідей» (учителі Полюхович І.І., Мельничук Т.А., Полюхович Н.С.). 

У роботі кожного учителя є раціональне зерно, яке виокремлює його стиль і забезпечує системний підхід та дидактичні принципи до викладання.

Полюхович  Н.С.  за останні роки провела відкриті уроки майстер-класу на районному-семінарі-практикумі, заняттях школи фахової майстерності, конкурсі презентації проектної діяльності, на яких  педагог успішно презентувала спільні з учнями проекти. За наслідками попереднього вивчення стану викладання суспільствознавчих дисциплін  досвід роботи Наталії Степанівни Полюхович узагальнено наказом по школі у 2014 році. Матеріали досвіду  педагога  розміщені на виставкових стендах шкільного методичного кабінету.

Полюхович Н.С. розробила та впроваджує в навчання дослідницькі завдання,  створює відповідні педагогічні умови, які сприяють розвитку мислення, вміння ставити під сумнів сталі принципи та ідеї, пошук проблем, що вимагають творчих зусиль. Педагог  творчо підходить до використання інноваційних технологій, вибираючи для певної теми та типу уроку найоптимальніші. Організовує пошуковий характер вивчення історії. Проектний метод з елементами критичного мислення практикує  зокрема при вивченні історії України у старшій ланці школи.

Серед позитивних моментів вищезазначеної форми роботи слід відмітити зміни в ставленні учнів до процесу навчання, посилення мотивації до вивчення предмета, поліпшення емоційної атмосфери в класному колективі, якісні зміни в навчальній діяльності учнів. За результатами річного у минулому навчальному році та семестрового  у цьому оцінювання ріст рівня навчальних досягнень спостережено у трьох класах із п’яти, у яких вона викладає, а в межах певного рівня – практично у всіх. Стабільність якості знань забезпечено у 6-А та 11-А класах на рівні 7,8 бала.

Учні здобувають необхідну систему знань, умінь і навичок.  В них формується здатність до самостійного оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності, підвищується рівень розумового розвитку, мовлення. З’являється інтерес до навчальної праці. Так учень 11-А класу Місюра Євгеній щорічно  стає переможцем ІІ туру і призером ІІІ етапу олімпіади з історії України. Переможницею ІІ туру з цього предмета третій рік поспіль є учениця 9-Б класу Чудінович Юлія. Серед призерів  – учениця 10-А класу Дяденчук Катерина.  

Ефективність засвоєння навчального матеріалу забезпечується проведенням на уроках експериментів, використанням мультимедійних презентацій при поясненні тем педагогом  Полюхович І.І. Учитель привчає до культури збору та обробки матеріалу, зібраного з мережі Інтернет, енциклопедій, періодики. У ході вивчення питання продемонструвала комп’ютерну презентацію, відеофрагменти з теми.

Складання характеристики епохи, колективна робота із завданням, робота з атласом, історичним документом, логічні завдання, експрес-завдання, робота над формуванням понять і термінів, евристична бесіда, колективна робота над інформаційним матеріалом, за завданням, графічний диктант – такі види активізації школярів їй найбільше вдавалися. Глибоке засвоєння змісту уроку супроводжується не тільки слуханням, а й обговоренням, вирішенням проблеми, коли учні залучаються до аналізу-синтезу інформації, отриманої на уроці. Зростання якості навчання  з історії України забезпечено в обох класах: 7-Б та 8-А. Фактично відсутні учні, що навчаються на початковому рівні. .  Крім того, учениця 8-А класу Блищик Софія працює у творчому об’єднанні МАН, виконує творчі роботи, бере участь  у конкурсі на краще учнівське дослідження.

Намагання навчити учня думати під час отримання знань, довіру, повагу, спілкування, стимуляцію почуття гідності, здатності відповідати за себе продемонстрував учитель історії та курсу «Християнська етика» Полюхович І.М.

Він  забезпечує виконання державних вимог до викладання дисциплін циклу громадянської освіти, звертаючись найперше до них, щоб визначити, які завдання стоять перед ним як викладачем історії, критичний аналіз методичних джерел та фахових журналів.

 Такий підхід дає впевненість у правоті вибраних прийомів та методів, одним із головних серед них є сприйняття знань на причинно-наслідковому рівні. Педагог формує інтерес до навчальної праці.

Культивування самостійної роботи з підручником, лабораторно-практичних занять демонструє учитель Мельничук Т.А. Ефективними на її уроках є  рольові ігри з опорою на додаткову інформацію, використання під час вивчення тем роботи зі схемами та картами, водночас відбувається введення нової термінології. Ефективно використовує педагог наочність, дидактичні матеріали,опорні схеми та конспекти, дбає про належне розумове навантаження дітей. 

Відповідно до наказу відділу освіти Зарічненської РДА від 02.09.2015 №121  з вересня 2015 року розпочато вивчення ППД Мельничук Т,А. з питань поєднання інноваційних і традиційних методів навчання історії.

Тематичний контроль педагог здійснює за різнорівневими завданнями. За головний критерій оцінки знань учнів береться не  стільки обсяг матеріалу, скільки вміння творчо мислити, узагальнювати, давати власну оцінку історичним подіям і явищам, активно застосовувати знання у нестандартних ситуаціях. Як учитель історії ставить перед собою завдання виховати патріота, громадянина, справжню людину. Завжди підготовлена до уроку,вільно володіє основним і додатковим матеріалом, дотримується педагогічного такту. П’ятикласники засвоїли історичний матеріал на середньому рівні: 5-А -7,6 бала, 5-Б – 7,1. Покращена якість знань у 7-А класі: 7,5 бала, що на 0,8 більше, ніж у попередньому році. Аналогічна ситуація у 10-Б класі (на 0,7 бала) та 11-Б (на 1 бал). 

У цілому аналіз результатів річного оцінювання  засвідчив позитивні зміни в знаннях учнів, зріс інтерес до вивчення історії. Якщо у 2013-1014н.р. тих, хто опанував історію як навчальну дисципліну на високому рівні, було 47 учнів,  то у 2014-2015 н.р.   цей показник становив 52; 249  одержали бали достатнього рівня проти 172 школярів, що завершили навчальний рік на середньому та 33 - на початковому рівнях. Щороку 2-3 випускники обирають професію вчителя історії.

Спостереження у ході перевірки за діяльністю учителя правознавства Мельничука Ю.Г.  показали, що цей педагог сумлінно готується до занять, має власні напрацювання у поурочному плануванні та раціонально використовує досвід роботи колег,  вимагає на уроці не просто відтворення знань, а їхнього сприйняття на причинно-наслідковому рівні. Стимулює і організовує розумову діяльність учнів шляхом порівнянь, зіставлень, протиставлень, знаходження аналогій, інших способів розв’язання проблемних ситуацій для успішної реалізації поставлених правових проблем. Навчає так, щоб школярі досліджували і пізнавали самі розв’язок проблеми, а не тільки пам’ятали чужі спостереження та пояснення. Це спонукає до активного самостійного мислення, активного засвоєння нових знань,  підвищується рівень розумового розвитку, мовлення.  Середній бал із правознавства у 2014-2015 навчальному році склав в обох класах – 7,6 бала , у 2015-2016 н. році – 9,5 у 9-А та 8,6 – 9-Б класах. Відповідно з курсу «Людина і світ» випускники школи засвідчили знання на середньому рівні 9,3 бала. Це підтверджено контрольними роботами. Непоганий результат забезпечив учитель основ правознавства у олімпіаді: два третіх місця на районному рівні. 

Проте сила стереотипу ще відчутна:  наявні уроки, на яких учителі необґрунтовано використовують ті методи, які вимагають від учня тільки відтворення, тобто акцент робиться тільки на розвиток пам’яті  і деяких інтелектуальних умінь.

Так у ході роботи, потрапляючи у групи з активними учнями, більш пасивні віддавали пальму першості й виконували роль спостерігачів, якщо їх ідеї відкидалися групою на початковому етапі на уроках 11-Б, 9-А, 7-Б класах.  Як і під час попереднього вивчення стану викладання предмета, у ході цієї перевірки були дані рекомендації педагогам більш ефективно використовувати карту, адже заміна її контурними чи тими, що вміщені у підручнику, не завжди є рівноцінною. 

Недостатньо уваги приділяється ефективній перевірці виконання домашніх завдань … , неоправдано мало оцінених відповідей на їїуроках. 

Не завжди раціонально розприділяє час на уроці та втримує увагу восьмикласників  учитель … . 

Недоцільними є репродуктивні записи у робочі зошити учнів на уроках правознавства та курсу  «Людина і світ».

Це негативно позначилось на якості навчання школярів. Контрольні роботи, які писали 228 учнів у березні 2016 року, засвідчили таку якість знань:  17 робіт (7,4%) - на  початковому,   101 (44%)  -  на середньому  108  (47%) - на достатньому 19  (8,4%) - на високому рівнях. Таким чином спостерігається дещо нижча якість знань, умінь та навичок. Допущена розбіжність в основному в межах одного бала, проте у 9-А класі із основ правознавства – 3,5.

 

Виходячи з вищезазначеного, з метою усунення недоліків



НАКАЗУЮ:

1. Визнати стан викладання суспільствознавчих дисциплін задовільним.

2. Відзначити послідовну результативну роботу вчителів Полюхович І,І, Полюхович Н.С., Мельничук Т.А. щодо забезпечення стабільних знань учнів з історії, ефективної позакласної роботи з предмета.

3. Директору школи Стрілковій Л.Д.: 

3.1. Установити систематичний контроль за викладанням історії, основ правознавства, факультативних курсів у старших класах, дотриманням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та чинних програм.

     3.2.Відповідно до наказу відділу освіти Зарічненської РДА від 02.09.№121  з вересня 2015 року продовжити  вивчення ППД Мельничук Т,А. з питань поєднання інноваційних і традиційних методів навчання історії.

3.3. Надати методичну допомогу вчителю … , зокрема з питань оцінювання навчальних досягнень учнів.

4 . Учителям суспільствознавчих дисциплін:

4.1. У процесі викладання історії, основ правознавства та відповідних факультативних курсів використовувати особистісно орієнтовані підходи, що забезпечують комфортні умови розвитку, реалізацію природного потенціалу учнів.

4.2. Під час оцінювання навчальних досягнень ураховувати принципи гуманізації, демократизації та диференціації освіти, взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку учнів.

4.3. Під час підготовки типу домашніх завдань враховувати принципи взаємозв’язку роботи під час уроку і домашнього завдання, дозування, диференціації, самостійної навчальної діяльності учнів.

4.4.Своєчасно та якісно проводити контроль усіх видів учнівської діяльності та виставляти оцінки в класні журнали.

4.5. Забезпечити ефективність індивідуальної роботи з обдарованими учнями та школярами, які деякий час не відвідували заняття.

5. Завідуючій кабінетом історії Полюхович І.І. систематично працювати над забезпеченням кабінету картами, наочним та роздатковим матеріалом, комплектами атестаційних завдань із кожної теми.

6. Заступнику директора з НВР Костюкович Л.А. посилити контроль за веденням учителями-істориками шкільної документації.

7. Голові МО суспільствознавчих дисциплін:

7.1.Розглянути підсумки вивчення стану викладання суспільствознавчих дисциплін на засіданні МО та визначити конкретні заходи з виконання пропозицій, провести відповідну роботу щодо усунення виявлених недоліків.

7.2.При плануванні методичної роботи на 2016-2017 н.р. приділити увагу питанню реалізації сучасних технологій уроку.

7.3.Посилити роботу учителів над формуванням практичних умінь і навичок застосування набутих знань.

8.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.



 

Директор школи                              Л.Д.Стрілкова 

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка