Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України



Скачати 164.19 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір164.19 Kb.


ЗАТВЕРДЖЕНО


Наказ Міністерства аграрної політики

та продовольства України

_____________№ ________





ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва
І. Загальні положення
1.1. Ці Технологічні вимоги визначають вимоги та порядок оцінки продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, які належать суб’єктам господарювання.
1.2. Ці Технологічні вимоги поширюються на суб’єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками бджолиних сімей.
1.3. Терміни, наведені в цих Технологічних вимогах, вживаються в такому значенні:
бонітування бджіл – оцінка продуктивних і племінних якостей бджолиних сімей, визначення на її основі класності бджолиних сімей з метою подальшого їх використання в селекційному процесі;
племінна пасіка – пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду, власником якої є суб’єкт господарювання, якому відповідно до чинного законодавства присвоєно статус племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник;
товарна пасіка – пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва.


ІІ. Бонітування бджолиних сімей

2.1. При бонітуванні бджолиних сімей (далі – бонітування) проводиться комісійна комплексна оцінка бджолиних сімей за племінними та продуктивними якостями. Під час бонітування уточнюється породна належність бджолиних сімей за результатами лабораторних досліджень.


2.2. Бонітування проводять щорічно.

Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та департаменти обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики України відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.


2.3. Для забезпечення бонітування суб’єкт господарювання власник бджолиних сімей утворює комісію, до складу якої входять:

атестований персонал суб’єкта господарювання, що може виконувати спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами відповідно до Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року № 406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за № 18/8617, за призначенням керівника суб’єкта господарювання;

фахівці наукових і учбових установ, спеціалісти із бджільництва, пасічники та науковці цієї галузі, селекційних центрів, експерт-бонітери, залучені суб’єктом господарювання.
2.4. Відповідальність за проведення бонітування покладається на голову комісії з бонітування. Перед бонітуванням перевіряють дані обліку й уточнюють номери на вуликах. Відповідальний за бонітування проводить інструктаж усіх членів комісії. Бонітують бджолині сім’ї в суху погоду при температурі не нижче 15 ° C.
2.5. Бонітування проводять у період осінньої ревізії пасік. Бонітують здорові сім’ї, які перезимували й брали участь у медозборі поточного року.

Дані з оцінки породності бджіл, про медову продуктивність, силу та зимостійкість бджолиних сімей аналізують та збирають протягом усього року.

У рік створення племінного ядра на товарній пасіці бонітуванню підлягають усі бджолині сім’ї.
2.6. У залежності від племінних і продуктивних якостей бджолині сім’ї на пасіках розділяють на:

селекційну групу – на племінних пасіках. До групи включаються чистопородні бджолині сім’ї. Селекційна група створюється у розмірі 20-25 % від наявних бджолосімей;

племінне ядро – на товарних пасіках. Племінне ядро створюється у розмірі 10-15 % від наявних бджолосімей;

користувальну групу – може бути в наявності на всіх пасіках.


2.7. Бджолині сім’ї:

селекційної групи (племінного ядра) використовують для відтворення (репродукування) племінних маток, трутнів і нових бджолиних сімей, які використовують для ремонту і розширення користувальних груп власних пасік та продажу племінними пасіками;

користувальної групи використовують на:

племінних пасіках для формування сімей-виховательок, створення нових бджолиних сімей та для продажу іншим суб’єктам господарювання, які мають товарні пасіки з виробництва меду та іншої продукції бджільництва;

товарних пасіках для виробництва меду та іншої продукції бджільництва.
2.8. При бонітуванні оцінюють породність бджолиних сімей та три основних показники – медову продуктивність, силу сім’ї, зимостійкість. За цими показниками визначають класність бджолиних сімей.
Бонітування бджолиних сімей:

2.8.1. До чистопородних відносять сім’ї, які походять від батьків однієї й тієї самої породи, чистопородність яких підтверджується документами з обліку та ознаками бджолиних сімей конкретної породи:

1) чистопородність бджолиних сімей встановлюють на підставі відомостей власників та лабораторних досліджень показників екстер’єру бджіл, які проводяться кожні чотири роки для бджолиних сімей племінної пасіки та для окремих бджолиних сімей племінної пасіки при формуванні нових сімей та придбанні нових;

2) для проведення лабораторних досліджень показників екстер’єру бджіл з бджолиних сімей відбирають зразки робочих особин і трутнів. Відбір проб проводять у період найактивнішого пасічного сезону. Із стільників із зрілим печатним розплодом відловлюють не менше ніж 30 новонароджених робочих особин або трутнів і вміщують у скляні флакони об’ємом до 50 мл, анестезують ефіром згідно з ГОСТ 22300. Анестезованих бджіл і трутнів пересипають у марлеві мішечки розміром 10 мм х 10 мм. Простим олівцем на паперовій етикетці (2,5 см х 2,5 см) надписують найменування пасіки, номер сім’ї, дату відбирання проби.

Марлеві мішечки з пробами бджіл і трутнів розміщують у скляні банки згідно з ГОСТ 5717 із розчином етилового спирту із масовою часткою 70 %. Банки закривають металевими або капроновими кришками та направляють до лабораторії або наукового закладу із бджільництва, де вимірюють довжину хоботка, ширину третього тергіта, кубітальний індекс крила, дискоїдальне зміщення;

3) вимірювання довжини хоботка, третього тергіта, визначення кубітального індексу та дискоїдального зміщення проводять в лабораторних умовах. Довжину хоботка, третього тергіта, визначення кубітального індексу визначають за допомогою бінокулярного мікроскопу МБС-1, МБС-2, МБС-9, МБС-10 та окуляр-мікрометра, що є окуляром, у який вкладена кругла скляна пластинка. На цю пластинку нанесена шкала в 100 ділень. Препарат установлюють на предметний столик мікроскопа під окуляр-мікрометр. Визначають, яка кількість ділень окуляр-мікрометра покриває відстань між точками проміру. Хоботок вимірюють за відстанню між кінчиком хоботка та основою підборіддя, ширину третього трегіта – за відстанню між виступами.

Кубітальний індекс обчислюється у відсотках. Для цього беруть проміри сторін третьої кубітальної комірки переднього крила, результати промірів меншої сторони ділять на результати промірів більшої сторони та множать на 100 %.

Дискоїдальне зміщення визначають за допомогою стереомікроскопа. Для цього шкалу з поділками окуляр-мікрометра стереомікроскопа суміщують з осьовою лінією радіальної комірки переднього крила бджоли. При цьому перпендикулярна шкалі лінія повинна проходити через точку С – пересічення найдовшої жилки кубітальної комірки з нижньою жилкою радіальної комірки. Якщо лінія проходить через точку Д – дискоїдальне зміщення нульове. Якщо відхиляється вліво – зміщення позитивне (+), при відхиленні вправо – зміщення негатавне (-);

4) якщо результати аналізу не відповідають вимогам до екстер’єрної оцінки та біологічним ознакам бджіл (додаток 1) – бджолину сім’ю зараховують на товарній пасіці до користувальної групи, а на племінних пасіках реалізують товарним господарствам.

Результати лабораторних досліджень показників екстер’єру бджіл щодо підтвердження їх чистопородності (додаток 2) оформляють у двох примірниках, один з яких надається власнику бджолиних сімей.

За результатами лабораторних досліджень на основі оцінки показників екстер’єру та біологічних ознак бджіл на племінних пасіках складається відомість оцінки породності бджолиних сімей (додаток 3).
2.8.2. Медову продуктивність бджолиних сімей оцінюють за валовим виробництвом меду, у відсотках по відношенню до середньої медової продуктивності пасіки в рік бонітування.
2.8.3. Силу бджолиних сімей оцінюють за:

живою масою бджіл у кг;

кількістю вуличок зайнятих бджолами;

кількістю стільників зайнятих бджолами.

Усі три показники переводяться один в інший, виходячи з:

маси бджіл – середня маса робочих бджіл 100 мг;

середньої кількості бджіл, що розміщуються на одній рамці (435 х 300 мм), або між двома рамками (вуличка) – 200-250 г.

Умовно вважається, що бджолина сім’я, яка займає 10 вуличок має масу 2-2,5 кг, і складається з 20-25 тис. особин;


1) живу масу бджіл сім’ї встановлюють шляхом:

зважування бджіл – цей метод використовується для забезпечення високої точності оцінки. Застосовується при оцінці селекційних досягнень, породних якостей бджіл тощо;

підрахунку кількості вуличок зі стільниками зайнятими бджолами зверху донизу. Якщо бджоли розміщені лише у верхній половині стільників, то дві такі вулички рахуються як одна. Найбільш точну кількість вуличок можна встановити рано вранці, після прохолодної ночі, коли бджоли знаходяться у вулику та зосереджені на стільниках з розплодом та навколо нього;
2) оцінка сили бджолиних сімей у вуличках залежить від пори року.

Сила бджолиних сімей:

навесні: сильні сім’ї – 9-10 вуличок, середні – 7-8 вуличок, слабкі – 5-6 вуличок;

у період максимального розвитку: сильні сім’ї – 22-24, 28-30 вуличок (залежить від системи вуликів); середні – 18-22 вулички; слабкі – 17-21 вуличка;

восени – сильні сім’ї – 10-11 вуличок, середні – 8-9 вуличок, слабкі – 6-7 вуличок.

Для південних регіонів вимоги зменшують на 1-2 вулички;


3) за необхідності перед головним медозбором визначають плодючість бджолиних маток. Для цього вимірюють площу стільників, що зайнята печатним розплодом, рамкою-сіткою з розміром комірок 5 х 5 см (квадрат містить 100 комірок). Помножив суму площ, що зайняті печатним розплодом у бджолиній сім’ї за один промір, на 100 та розділивши результат на 12, визначають примірну кількість яєць, що відкладає матка за добу.
2.8.4. Зимостійкість бджолиної сім’ї оцінюють за зимовим відходом бджіл за даними актів весняної та осінньої ревізії пасік. Відхід бджіл обчислюють у відсотках за різницею кількості стільників, зайнятих бджолами перед зимівлею і після неї. Показник наводиться у відсотках по відношенню до числа бджіл у сім’ї восени та розраховується за формулою:

, де

А – кількість стільників, зайнятих бджолами перед зимівлею;

Вкількість стільників, зайнятих бджолами після зимівлі;

Хвідхід бджіл у відсотках.


2.8.5. Усі показники оцінюються за п’ятибальною шкалою та повинні відповідати мінімальним вимогам до бонітувальних ознак бджолиних сімей (додаток 4).
2.8.6. При визначенні класу за комплексом ознак перевага надається медовій продуктивності. За результатами оцінки трьох ознак (медова продуктивність, сила сім’ї, зимостійкість) визначається клас бджолиної сім’ї відповідно до показників в балах для визначення класу бджолиних сімей (додаток 5).

Усього є 5 класів.


2.9. До першого класу відносять бджолині сім’ї, оцінені у п’ять балів за трьома ознаками.

До другого класу відносять бджолині сім’ї, які мають оцінку за медову продуктивність у п’ять балів, за іншими двома ознаками – не нижче чотирьох балів.

До третього класу відносять бджолині сім’ї, які мають оцінку за медову продуктивність чотири бали, за іншими двома ознаками – не нижче чотирьох балів.

До четвертого класу відносять бджолині сім’ї, які мають оцінку за медову продуктивність п’ять балів, за іншими двома ознаками у три бали.

До п’ятого класу відносять бджолині сім’ї, які мають оцінку за медову продуктивність чотири бали, за іншими двома ознаками оцінені – у три бали.

Якщо є хоча б одна оцінка два бали та нижче – бджолині сім’ї вибраковуються.


2.10. Бджолині сім’ї з відомим походженням матері (матки) та батька (трутня) відносять до першого класу.
2.11. Походження матері встановлюють за записами в журналах пасічного обліку, походження батька реєструють при контрольованому спаровуванні та інструментальному осіменінні маток. Дані бонітування записують у відомість результатів бонітування бджолиних сімей (додаток 6), що складається на пасіках і містить усю необхідну інформацію про бджолину сім’ю – породність, медова продуктивність, сила сім’ї, зимостійкість.
ІІІ. Вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в бджільництві
3.1. Селекційно-племінна робота проводиться на базі племінних заводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік, пасік науково-дослідних установ і навчальних закладів, які пройшли державну атестацію і яким за наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України присвоєно відповідний статус.
3.2. Селекційно-племінну роботу в галузі бджільництва проводять наукові установи спільно з зоотехніками з племінної справи племінних заводів, племінних бджолорозплідників і племінних пасік. Зоотехніки з племінної справи повинні виконувати вимоги, викладені у розділі ІV цих Технологічних вимог.
3.3. Селекційно-племінна робота в галузі бджільництва проводиться згідно з планом селекційно-племінної роботи, який розробляється вченими та спеціалістами селекційного центру з бджільництва.

3.4. Основні завдання селекційно-племінної роботи:

збереження генофонду цінних аборигенних порід бджіл – української степової, карпатської та поліської популяції бджіл;

організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопорідних маток і бджіл;

поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;

виведення нових породних груп, зональних і заводських типів, а також ліній, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.


3.5. На племзаводах, племінних бджолорозплідниках, племінних пасіках обов’язкове ведення первинного обліку походження та продуктивності бджолиних сімей, на основі якого в кінці кожного сезону проводиться бонітування бджіл.
3.6. Торгівля племінними (генетичними) ресурсами з бджільництва здійснюється відповідно до чинного законодавства за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікати племінних (генетичних) ресурсів та зразків форм сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року № 629, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за № 1422/20160.
IV. Вимоги до зоотехніка з племінної справи з бджільництва
4.1. Зоотехнік, який займається племінною справою з бджільництва повинен мати вищу або середню спеціальну освіту та працювати відповідно до затвердженого плану селекційно-племінної роботи.
4.2. Зоотехнік з племінної справи з бджільництва повинен:

виконувати вимоги та забезпечувати суворе дотримання Плану породного районування бджіл, затвердженого наказом Міністерства  аграрної політики України та Української академії аграрних наук України “Про затвердження нормативно-правових актів з питань розвитку бджільництва” від 20 вересня 2000 року № 184/82, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 736/4957;

організовувати селекційну роботу з поліпшення породних продуктивних якостей бджолиних сімей районованої породи відповідно до місцевих умов клімату й медозбору, а також вимог інтенсивних технологій виробництва продукції бджільництва;

у роботі щодо поліпшення районованої породи бджіл шляхом їх чистопородного розведення – застосовувати методи селекції, які забезпечують виявлення внутрішньопородного гетерозису (лінійне розведення й міжлінійні кроси, розведення “в собі” закритої популяції, здійснювати періодичний обмін сім’ями-рекордистками або племінними матками між віддаленими одна від одної пасіками, що розводять одну й ту саму породу бджіл);


організовувати виробництво племінних маток і пакетів (відводків) бджіл для реалізації в господарствах усіх форм власності за згодою з власниками пасік відповідно до затвердженого Плану породного районування бджіл;

брати участь у розробці перспективних програм із селекції бджіл, виведення маток й відтворення бджолиних сімей у масштабах регіону і своєчасно подавати їх для узгодження в державні органи управління племінною справою у тваринництві;

брати участь у комісіях з визначення породної належності бджолиних сімей на території, що обслуговується, а також з проведення їх бонітування в кінці кожного сезону;

брати участь в роботі з атестації пасік, а також з апробації селекційних досягнень у бджільництві;

надавати методичну допомогу пасічникам щодо впровадження зоотехнічного обліку на пасіках;

проводити курси, семінари та консультації для пасічників з удосконалення методів селекції бджіл і технологій виведення бджолиних маток, відводків і пакетів бджіл, ознайомлення їх з відповідними програмами, що діють у регіоні, а також надавати їм практичну допомогу в освоєнні нових методів роботи з бонітування бджолиних сімей, перевірки сімей-рекордисток щодо якості потомків, племінного підбору, контролю за спаровуванням маток із трутнями районованих порід;

вивчати та впроваджувати передовий досвід пасічників у селекції бджіл і виведенні маток;



брати активну участь у заходах, що здійснюються спеціалістами державної ветеринарної та фітосанітарної служби з профілактики та боротьби з хворобами бджіл, а також з освоєння прогресивних технологій утримання бджолиних сімей і виробництва високоякісної бджолиної продукції.
4.3. Призначає на посаду зоотехніка з племінної справи з бджільництва та звільняє його з посади власник пасіки згідно з чинним законодавством.

Директор Департаменту тваринництва А.А. Гетя
Каталог: system -> files
files -> Державна служба україни з надзвичайних ситуацій навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області навчально-методичний посібник
files -> Рефератів для включення в Загальнодержавну реферативну базу даних "Україніка наукова"
files -> «Стратегія розвитку України» (економіка, соціологія, право)
files -> Правила експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства
files -> Програма розвитку садівництва україни на період до 2025 року
files -> Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну від 28. 03. 2013 р. №433
files -> Звіт про рух грошових коштів За своєю формою та суттю звіт про рух грошових коштів є чи не найпростішим для розуміння та «читання» керівництвом і зовнішніми користувачами фінансовим звітом
files -> Рішення іменем україни №38/703 За позовом До Про 10. 02. 2004 р
files -> Фермерське господарство прогресивна форма господарювання на селі
files -> Українці лауреати Нобелевських премій

Скачати 164.19 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка