Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки. Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська відлига». Криза радянської моделі розвитку



Скачати 246.65 Kb.
Дата конвертації26.10.2018
Розмір246.65 Kb.


Тема: Наслідки Другої світової війни. Відбудова економіки. Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська відлига». Криза радянської моделі розвитку.

Мета: охарактеризувати становище СРСР після Другої світової війни, особливості політичного, соціально-економічного та куль­турного розвитку країни в період останніх років правління Сталіна та в період правління Хрущова, працювати з поняттями «відли­га», «волюнтаризм», давати оцінку діяльності радянських лідерів, складати їх політичні портрети; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, працю­вати з різноманітними джерелами інформації, висловлювати влас­ні судження; виховувати в учнів патріотичне ставлення до своєї країни, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття: «відлига», волюнтаризм. 

Обладнання: роздавальний матеріал, ілюстративний матеріал, настінна карта. 

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. У чому полягали особливості радянського тоталітаризму?

  2. Яку роль відіграли народи СРСР у розгромі фашистських дер­жав у ході Другої світової війни?

  3. Чи вплинула перемога на політичну систему в СРСР?

  1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Друга світова війна суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина Східної Пруссії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, ві­дібрав у Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією. Польща, Чехословаччина та Румунія відмовлялися від претензій на українські землі — Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину. Вперше за багато століть майже всі етнічні українські території об’єдналися в межах УРСР як складової частини Радянського Союзу.

На Далекому Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, які раніше належали Японії, а на південному сході СРСР приєднав Туву, яка до 1944 р. була самостійною дер­жавою.

Перемога зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилося рахуватися навіть прихиль­никам «холодної війни». До того ж СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. тут було здійснено випробування атомної, а по­тім (1953) водневої бомб.

Сфера впливу СРСР поширилась на країни Східної Європи, які визволяла Червона армія. Вони почали за прикладом СРСР зді­йснювати соціалістичні реформи, а потім об’єднались у РЕВ (Раду Економічної Взаємодопомоги) та Варшавському договорі. Провід­ну роль у цих організаціях вдігравав СРСР.



  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► СРСР у 1945-1953 рр. Повоєнна розруха. Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя

Робота з таблицею


ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СРСР (1945-1964 рр.)

1945­-1953 рр.

Останній пері­од сталінізму

Повоєнна відбудова країни; політичні репресії; ідеологічні кампанії; ескалація «холодної війни»

1954­-1964 рр.

«Відлига»

Лібералізація суспільно-політичного життя; спроби економічних реформ; політика мирного співіснування; карибська криза; освоєння космосу


Учитель. Втрати СРСР у війні були величезними: 27 млн осіб, 2,6 млн інвалідів; зруйновано 1 710 міст і селищ міського ти­пу; знищено 70 тис. селищ, сіл; виведено з ладу майже 32 тис. заво­дів та фабрик, підірвано 1135 шахт; знищено 65 тис. км залізниць. Посівні площі скоротилися на 34 млн га; загальні втрати країни — 1/3 національного багатства. Повноцінне харчування й житло від­сутні. 1946 р. був ухвалений четвертий п’ятирічний план, голов­ним завданням якого була відбудова народного господарства.

Робота з таблицею

Таблиця заповнюється за текстом підручника.



ПОВОЄННІ РОКИ 1945-1953 рр.

Політичне життя

Економічний розвиток

Апогей сталінізму супроводжувався новою хвилею масових репресій, ідеологічного наступу, виявом яких стали:

  • «ждановщина» (у галузі літера­тури, мистецтва та суспільних наук);

  • «лисенківщина» (у сфері при­родничих наук);

  • «ленінградська справа» (чистка партійного та державного керів­ництва);

  • антисемітські заходи (справи — ЄАК, лікарів);

  • космополітизм 1949 р.

Відбудова зруйнованої економіки

здійснювалася за рахунок «вну­трішніх ресурсів».

  • грудень 1947 р. — скасування карткової системи розподілу продуктів харчування; прове­дення грошової реформи;

  • збільшено податки на селян;

  • укрупнення колгоспів, обме­ження свободи пересування колгоспників;

  • повернення до довоєнного курсу побудови соціалізму та комунізму;

  • голод 1946-1947 рр.


Робота над поняттями

«Ждановщина» (1946-1948) — ідеологічний наступ радянської влади в галузі літератури і мистецтва, науки, культури з метою посилення тоталітарного режиму в СРСР. Політика дістала назву за ім’ям А. Жданова — секретаря ЦК КРРС з ідеології.

«Л и с е н к і в щ и н а» — «ждановщина» в науці (від прі­звища президента ВАСГНІЛ Т. Лисенка).



Космополітизм — ідеологія так званого світового гро­мадянства, що ставить загальнолюдські проблеми вище за національні і класові.

«Ленінградська справа» (1949-1950)

Привід: анонімний лист до ЦК ВКП(б) про фальсифікацію підсумків виборів на Ленінградській партконференції в грудні 1948 р.

Суть: боротьба за владу серед оточення Сталіна, який досяг по­хилого віку. Зміцнення режиму особистої влади Сталіна.

Жертви: секретар ЦК ВКП(б) О. Кузнецов, голова Держплану СРСР М. Вознесенський, керівництво Ленінградської партійної організації та Ленінградської області, репресії проти керівників, що походили з Ленінграда, по всій країні (усього понад 200 осіб).


  • «Справа лікарів» 1953 р.

Привід: лист до ЦК КПРС лікаря кремлівської лікарні Л. Тима- шук, у якому йшлося про лікарів-«отруйників», що працювали в цій лікарні.

Суть: боротьба за владу напередодні смерті Сталіна.

Жертви: лікарі кремлівської лікарні, лікарі по всій країні (пе­реважно єврейської національності).


  • «Ждановщина»

«Ждановщина» починається 1946 р. з Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали «Звезда» і «Ленинград».

Суть: звинувачення М. Зощенка в написанні «порожніхустих, беззмістовних та непристойних речей...»

Проголошення А. Ахматової «типовою представницею чужої... народу, порожньої, безідейної поезії...»

Звинувачення М. Рильського в українському буржуазному на­ціоналізмі за уславлення у віршах краси рідної землі — України.

Листопад 1948 р. — початок арештів членів Єврейського анти­фашистського комітету (ЄАК), створеного 1942 р. на чолі з видатним єврейським актором С. Міхоелсом (убитий за загадкових обставин в січні 1948 р. у Мінську). У травні-липні 1952 р. йде закритий процес у справі ЄАК, після якого лідерів Комітету засудили до розстрілу.

Серпень 1948 р. — сесія ВАСГНІЛ (Всесоюзної академії сіль­ського господарства ім. В. І. Леніна) — критика генетиків. Заборо­на перспективних напрямів в науці: квантової фізики, теорії ймо­вірностей, статистичного аналізу в соціології та ін.

1949 р. — кампанія проти «космополітизму в науці» — проти­ставлення радянської науки зарубіжній; переслідування вчених, насамперед єврейської національності.

Висновок. Репресії 1945-1953 рр. були чітко продуманими ак­ціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму та його ідео­логічної одноманітності. Вони свідчили, що сталінізм звичайними методами уже не спроможний утримати владу в країні.



  • Грошова реформа 1947р.


Робота з таблицею

Пропорції обміну старих грошей на нові



Типи грошових накопичень

10:1

Готівка

3:1

Облігації

1:1

Вклади до 3 тисяч рублів

3:2

Вклади від 3 до 10 тисяч рублів

2:1

Вклади більш ніж 10 тисяч

рублів


Запитання

Чи справедливим був обмін грошей?

Робота з історичним джерелом Ціни

За продовольчою карткою можна було придбати 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи або макарон. Середня за­робітна плата складала 1948 р. 480 руб., 1950 р. — 640 руб. у місті, 164 руб. на селі.

Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):

хліб житній — 3 руб.;

хліб пшеничний — 4-8 руб.;

пшоно — 6-7 руб.;

крупа гречана — 11-13 руб.;

макарони — 9-11 руб.;

цукор — 13,5-16,5 руб.;

м’ясо — 28-32 руб.;

вершкове масло — 62-66 руб.;

олія — 28-32 руб.;

свіжа риба — 10,5 руб.;

оселедець — 17-20 руб.;

овес — 2-3 руб.;

молоко (1л) — 2,55 руб.;

яйця(1дес.) — 10-18 руб.;

чай грузинський — 160 руб.;

ікра — 400 руб.;

горілка (1л) — 120 руб.

Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р. Тканини (їм):

ситець — 10-11 руб.;

сатин «Екстра» — 25-28 руб.;

вовняна байка — 108-120 руб.;

бостон з вовни 100 % — 450-500 руб.;

крепдешин з шовку — 137-175 руб.;

сукні жіночі з кашеміру (бавовник) — 77-86 руб.;

сукня з вовняного крепу — 500-600 руб.;

чоловічий костюм (вовна 50 %) — 430-450 руб.;

костюм чоловічий з бостону — 1400-1500 руб.;

чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 руб.

жіночі туфлі — 260-280 руб.;

калоші гумові — 45 руб.;

сірники (1 коробка) — 20 коп.;

мило — 4 руб.;

книжка (200 с.) — 8-10 руб.



Запитання

Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім’ї, що скла­далася з двох дорослих і двох дітей, в умовах розцінок, наведених вище?

►► СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов

Учитель. 5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Гостра політич­на боротьба між головою Ради Міністрів СРСР Г. Малєнковим, пер­шим секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим, керівником МВС СРСР Л. Берія завершилась перемогою М. Хрущова. Л. Берію було за­арештовано, звинувачено у ворожій діяльності і страчено (1953). Г. Малєнков був звільнений з посади (1955).

1953 р. — початок процесу десталінізації, яка в широкому ро­зумінні означає відхід від крайніх проявів сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній, а у вузькому — кри­тику культу особи.



Десталінізація — політика відходу від найбільш не­гативних ознак сталінізму як форми тоталітарного режиму, що тривала в СРСР у 1953-1964 рр.

Період правління Хрущова пов’язують з терміном «відлига». Термін «відлига» (потепління в політичному житті країни) по­чав уживатися в політичному лексиконі після публікації повісті

І. Еренбурга «Відлига» (1955 р.). Згодом «відлигою» почали нази­вати епоху, пов’язану з перебуванням при владі М. Хрущова.

Час Хрущова — один з найбільш значних і непростих періодів нашої історії. Значних — тому що безліч великих подій відбулася в той період: амністія в’язнів ГУЛАГу, реформи в галузі народного господарства; перший політ людини у космос. Разом з тим, саме за Хрущова світ опинився на межі ядерної війни. Це десятиліття спо­чатку називалося «славним», а потім було засуджено як час «во­люнтаризму» і «суб’єктивізму». Тривалий час ці досить бурхливі роки взагалі оминали у розмовах. Майже на 20 років було накладе­но табу навіть на ім’я М. С. Хрущова.



Повідомлення учня

Заслухати повідомлення учня «Микита Сергійович Хрущов».



Робота з історичними джерелами по групах

Історик Д. А. Волкогонов

«Діставшись вершини влади в гігантській країні, Хрущов, про­те, відчував, що тінь Сталіна увесь час була поруч з ним. Діяла (хо­ча й не так люто, як раніше) «каральна система», створена «вождем народів», забороненою була правда про безліч політичних процесів, що прокотилися країною напередодні і після війни, на багато пи­тань внутрішньої і зовнішньої політики було накладено сталінське табу. Хрущов багато знав про минуле (він був його активним учас­ником). Тепер воно його лякало. Він, саме він мав або сказати усім правду, або залишити без змін усе, що склалося за третину століття існування більшовицької держави... Власне, Хрущова теж неодно­разово охоплювали сумніви. Але він згадував про листи в’язнів, по­вертався подумки до божевілля минулих років і, врешті, остаточно дійшов висновку: результати такого масового терору, беззаконня, страшних зловживань не вдасться приховати тривалий час. Рано чи пізно правда стане відома народу. Необхідно взяти ініціативу до своїх рук і розповісти цю страшну правду народу».

Історик Ф. М. Бурлацький

«...Головна причина, чому Хрущов став тираноборцем і вини­щувачем культу Сталіна та режиму його влади, — це первісний, можна сказати, генетичний гуманізм, не витрачений Хрущовим, незважаючи на всі випробування цієї суворої епохи... Звичайний нормальний людський страх утримував його від захисту неспра­ведливо страчених людей у період сталінщини. Але тим сильніше накопичувалися в його душі біль, каяття, почуття провини і відпо­відальності за усе, що відбувалося».

Із виступу М. С. Хрущова під час зустрічі з іноземними гостями

«Мене часто запитують, як це я наважився зробити цю доповідь на XX з’їзді. Стільки років ми вірили цій людині! Вивищували йо­го. Створювали культ. І раптом такий ризик... Проте оскільки мене обрали Першим, я повинен, зобов’язаний був сказати правду. Ска­зати правду про минуле, чого б мені це не коштувало і як би я не ризикував. Ще Ленін нас учив, що партія, яка не боїться говорити правду, ніколи не загине».

Завдання

Згідно з інформацією історичних джерел, зробіть висновок про можливі причини засудження культу особи Хрущовим.

Учитель. М. Хрущов намагався реформувати економіку та систему управління нею, прагнучи наздогнати й перегнати

найбільш розвинені західні країни з виробництва продукції на ду­шу населення (програма «Наздогнати й перегнати Америку»).

Робота з таблицями

РЕФОРМИ М. ХРУЩОВА

Галузь

Зміст реформ

Промис­ловість

1957 р. — ліквідація галузевих міністерств і створення замість них територіальних органів управління — Рад на­родного господарства.

1962 р. — укрупнення раднаргоспів та створення Вищої ради народного господарства

Сільське

господарство

  1. р. — підвищення самостійності колгоспів, їх укруп­нення та покращення життя селян.

  2. р. — скасування паспортних обмежень на селі.

1958 р. — реорганізація МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції); скасовано обов’язкові поставки продовольства державі, натуральної оплати за роботу МТС (РТС); запро­вадження грошової оплати праці колгоспників.

Аграрні над програми:

1954-1956 рр. — зернова: освоєння цілини в Казахстані, Сибіру, на Уралі (собівартість зерна цілинних земель була на 20 % вищою, ніж в Україні).

1957-1960 рр. — м’ясо-молочна: намагання наздогнати СІЛА за виробництвом м’яса, молока і масла на душу на­селення — вдалася на перших етапах, оскільки результа­ту було досягнуто шляхом масового забою худоби. 1959-1963 рр. — кукурудзяна: розширення посівів куку­рудзи і гороху

Соціальна сфера і фінансова

1956 р. — проведення пенсійної реформи.

Підвищення заробітної плати робітникам і службовцям. Початок масового житлового будівництва (хрущовки). Скорочення тривалості робочого дня для робітників та службовців.

1958 р. — проведення реформи освіти й збільшення капі­таловкладень у цю сферу.

Зростання асигнувань на охорону здоров’я





НАСЛІДКИ РЕФОРМ

Позитивні

Негативні

Підвищення ефектив­ності виробництва. Поглиблення спеціа­лізації та кооперації певних регіонів СРСР

Непомірне зростання капіталовкладень та кре­дитів.

Розрив економічних зв’язків між підприємства­ми однієї галузі.

Зростання дефіциту товарів




Позитивні

Негативні

Зростання валового виробництва на 35 %. Підвищення життєво­го рівня трудящих

Порушення структури посівів зернових. Скорочення поголів’я у тваринництві. Порушення екологічного балансу в деяких регіонах. Масові закупівлі зерна за кордоном


Запитання та завдання

  1. Опрацювавши інформацію, подану в таблицях, назвіть сферу діяльності М. Хрущова, у якій було досягнуто найкращого ре­зультату внаслідок запровадження його реформи.

  2. Обґрунтуйте судження, що реформи Хрущова були непослідов­ними по суті і не могли розв’язати назрілих проблем.

Учитель. У зовнішній політиці відбуваються складні й супе­речливі процеси. З одного боку, можна відзначити існування і по­глиблення розколу світу на два ворожі табори, продовження «хо­лодної війни», а з іншого — перші ознаки, що свідчать про відмову від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом.

  1. р. — виведення радянських військ з Австрії, встановлення дипломатичних відносин з ФРН.

  2. р. — придушення Угорської революції.

  1. р. — відвернення агресії західних держав проти Єгипту. Погіршення відносин з КНР.

  2. р. — проведення в СРСР випробувань першої у світі між­континентальної балістичної ракети.

  3. р. — укладення угоди з СІЛА про співпрацю в царині куль­тури та економіки.

  4. р. — візит Хрущова до СПІА.

  1. р. — переговори М. Хрущова та Дж. Кеннеді у Відні (Австрія).

  2. р. — Карибська криза.

Бесіда

  1. Наведіть факти, які б свідчили про ознаки відмови від во­рожнечі між Заходом і Сходом, та ознаки, які б проілюстру­вали непослідовність цієї політики. Зробіть висновок щодо курсу зовнішньої політики СРСР в період правління М. Хру­щова.

  2. Назвіть схожі та відмінні ознаки зовнішньої політики СРСР за керівництва Й. Сталіна і М. Хрущова?

  1. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Боротьба за владу серед радянського керівництва після смерті Сталіна спричинила прихід до влади М. Хрущова, наслідком чого стала лібералізація суспільно-політичного життя в країні — помітне явище в розвитку Радянського Союзу. Прове­дення низки реформ в усіх сферах народного господарства та деякі зміни статусу союзних республік не змінили тоталітарної суті дер­жави.

У зовнішній політиці СРСР у роки «відлиги» також сталися суттєві зміни: вона стала більш відкритою і передбачуваною. Але від позиції лідера одного з блоків СРСР не відмовився.

Бесіда

  1. Переваги радянського ладу, соціалістичної системи господар­ства, дружба і співробітництво радянських народів, високий патріотизм і героїзм радянських людей, мудре керівництво комуністичної партії забезпечили відбудову народного госпо­дарства і культури в найбільш стислі історичні строки. Чи по­годжуєтесь ви з цією точкою зору?

  2. Яке значення мала політична діяльність М. Хрущова?

  3. Що ви розумієте під хрущовською «відлигою»?

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Підготувати повідомлення про Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Програма навчальної дисципліни підготовки бакалавра спеціальності 010101 «Дошкільна освіта» 2016
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи Львів 2016 Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи
2017 -> План роботи обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів
2017 -> Галицько-Волинське князівство
2017 -> Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів 3,4 курсу з дисципліни Іноземна мова
2017 -> Вплив струму на організм людини. Заходи техніки безпеки під час роботи з електричними пристроями
2017 -> Картка самооцінювання
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни «Проблеми вищої освіти» галузь знань 06 «Журналістика»
2017 -> Філософія Середньовіччя
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни соціальна педагогіка Галузь знань: 0101 «Педагогічна освіта»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка