Наталія череповська візуальна медіакультура учнів зош



Сторінка6/11
Дата конвертації11.09.2018
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Висновки

Існують загальні, універсальні прийоми творення інформації, зокрема візуальної, застосування яких може привернути увагу глядача, здатне вплинути на утримання інформації у пам’яті, викликати певну інтелектуально-емоційну реакцію на інформацію.

У медіавиробництві візуальної медіапродукції застосовуються як універсальні прийоми, так і спеціальні технології, завдяки чому не лише привертається й утримується увага глядачів, а й здійснюється психологічний вплив на їх свідомість.
Контрольні запитання

1. У яких основних формах існує інформація?

2. Що таке медіакультура? Що становить медіапродукцію?

3. Назвіть види основних прийомів, технологій ЗМК.

4. Назвіть поширені технології медіакультури. Розкрийте їх сутність.

5. Назвіть психотехнології медіакультури. Розкрийте їх сутність.



Блок ІІ. МЕДІАДОСЛІДНИЦЬКИЙ

«СПРИЙМАЄМО, АНАЛІЗУЄМО, ОЦІНЮЄМО»
Метеріал блоку спрямовано на формування критичного сприймання та критичного мислення, розвитку автономного незалежного оціночного ставлення школярів до медіапродукції будь-якого формату та змісту. Критичний стиль мислення, головна й необхідна умова становлення медіакультури особистості, ефективно розвиватиметься в ході виконань медіадослідницьких завдань, приклади яких представлено в блоці.
РОЗДІЛ 1.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМК
Ключові слова: методи дослідження, теорії дослідження, контент-аналіз, дискурс-аналіз, медіадослідження.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМК: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ, ДИСКУРС АНАЛІЗ
ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМК

Засоби масової комунікації є цариною, до якої можна застосовувати різноманітні наукові теорії, підходи та дослідницьку методологію.

Усі наукові дослідження ЗМК розподіляються на два основних напрями:

1. Наукові розробки, які проводяться безпосередньо телевізійними мережами, видавництвами, корпораціями та рекламними агенціями та за їх замовленнями. Наприклад, досліджуються рейтинги — кількісне оцінювання телевізійної аудиторії або маркетингове дослідження уподобань людей щодо охолоджувальних напоїв.

2. Наукові дослідження, що здійснюється незалежними вченими, котрі прагнуть пояснити вплив ЗМК, вивчити й оцінити роль, яку вони відіграють у житті суспільства та окремих людей.

Поширені способи досліджень як оцінки ЗМК:


  • оцінка змісту медіаповідомлень/медіатекстів ЗМК;

  • оцінка тривалості впливу медіаповідомлень/медіатекстів ЗМК;

  • оцінка наслідків впливу медіаповідомлень/медіатекстів ЗМК.

Оцінка змісту медіатекстів ЗМК

Одним із поширених і нескладних способів дослідження ЗМК є вивчення, аналіз створених ними матеріалів. Отримані дані часто стають підґрунтям для досліджень тривалості та наслідків впливу ЗМІ.



Оцінка тривалості впливу ЗМК

Завдяки цьому способу визначається тривалість впливу ЗМК на людину. Спосіб оцінювання полягає у з’ясуванні наступних запитань:

— Хто читає газети, яку кількість?

— Хто дивиться телевізор, скільки витрачає на це часу?

— Хто в які години дивиться телевізор? Тощо.

Оцінка наслідків впливу ЗМК

Це найбільш поширений спосіб дослідження ЗМК. Тривога суспільства стосовно ЗМК пов’язана саме з наслідками їх впливу, характер якого може набувати різних форм. Досліджуючи наслідки впливу, спеціалісти спираються на різні теорії ЗМК.

Оцінювання наслідків впливу ЗМК здійснюється у різних напрямах як вплив на поведінку, настановлення, свідомість, фізіологію людини.

1. Поведінкові наслідки є найбільш очевидними, наприклад, коли людина скоює злочин, купує товар, голосує на виборах після того, як вона побачила, що хтось поводиться аналогічним способом.

2. Наступний клас дослідження наслідків впливу ЗМК пов’язаний із настановленнями людей. Настановлення складаються з інтелектуальної та емоційної компонент. Інтелектуальна компонента проявляється, коли людина може раціонально обґрунтувати програму одного політичного кандидата на противагу програмі іншого кандидата. Емоційна компонента — коли людина симпатизує певному кандидату, але не може зрозуміло пояснити, чому саме. Іноді інтелектуальна та емоційна складові настановлення людини можуть суперечити одна одній.

Під впливом набору настановлень може скластися спосіб мислення, який визначає світоглядні позиції. Такі настановлення накладають відбиток на сприймання світу й на його інтерпретацію.

3. Когнітивні наслідки або когнітивні ефекти — це такі наслідки, які змінюють наші знання та мислення. Найбільш яскравим прикладом є засвоєння нової медіаінформації, наприклад, відомості про життя шимпанзе, отримані з науково-популярного журналу чи відомості про події в Росії, показані по телебаченню тощо.

Однак, існують інші, більш завуальовані когнітивні ефекти. Наприклад, ЗМК й телебачення зокрема, «нав’язують розклад денний» дуже простим способом: віддають перевагу одним подіям над іншими під час висвітлення новин. Надаючи передвиборчій кампанії набагато більше уваги, ніж іншим соціальним питанням, вони намагаються нас переконати, що чергові політичні події є найважливішими, а все інше — менш вагомим.

Різноманітні види ЗМК сприяють різним типам когнітивних дій. Вважається, що діти краще запам’ятовують вербальну інформацію в аудіальній формі по радіо, однак візуальна про певні дії та загальна інформація краще сприймається, якщо її передають по телебаченню. Проте діти можуть вигадати оригінальніші розв’язки незавершених історій, прослуханих по радіо й менш оригінальні завершення історій — переглянутих по телебаченню.

4. Фізіологічні наслідки складають четвертий клас ефектів мас-медіа, які відображують фізіологічні зміни в нашому організмі, що з’являються під впливом ЗМК. Перегляд фільму жахів або цікавого спортивного матчу викликає зміну частоти дихання, серцевої діяльності тощо. Навіть перегляд реклами може змінити частоту роботи серця та орієнтовний рефлекс, реакцію шкіри, блокування альфа-хвиль мозку тощо.

Це загальні напрями досліджень оцінювання наслідків впливу ЗМК.
МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ ЗМК

Більш доступним для нас, порівняно з дослідженнями наслідків впливу ЗМК і тривалості впливу, є незалежне дослідження саме змісту медіапродукції ЗМК. Аналізуючи медіатексти візуального й аудіовізуального формату, ми можемо виявити їх спрямування, наявність відкритого або прихованого впливу, застосовані медіатехнології тощо. Дослідження змісту медіатекстів можна вважати медіадослідженнями.

Складовими будь-якого дослідження та медіадослідження зокрема, завжди є:


  • мета: що саме ми маємо досліджуватиме й для чого;

  • засіб: які інструменти дослідження (за допомогою яких теорій, методів і прийомів) та яким чином будемо здійснювати дослідження;

  • результат: які знання ми отримали.

Найбільш поширеними науковими методами дослідження змісту медіаповідомлень, медіатекстів є три методи:

1. Дискурс-аналіз (дискурс — лат. міркування, логічний доказ) — метод, завдяки якому здійснюється детальний, логічно послідовний аналіз змісту повідомлень. Завдяки цьому методу можна зробити обґрунтований висновок щодо змісту медіаповідомлення або іншого медіатексту.

2. Контент-аналіз (контент — лат. зміст, змістове наповнення, тема) спрямований на розроблення, виявлення змістових категорій/тем. У наших медіадослідженнях завдяки цьому методу ми будемо відстежувати провідні теми ЗМК.

3. Моніторинг (монітор — лат. наглядач) — метод контролю за будь-яким процесом. Завдяки моніторингу ми спостерігаємо зміну або сталість тем у ЗМК протягом певного часу.


Дискурс-аналіз

Перед тим, як застосувати на практиці метод дискурс-аналізу, уточнимо етапи його здійснення:

1. Уважно сприймаємо (читаємо, розглядаємо, дивимося й слухаємо).

2. Аналізуємо вид медіатексту: за формою, жанром, загальним змістом.

3. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4. Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування спрямування медіатексту.

5. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами.

6. Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.


Дослідження відеосюжету з теленовин

1. Перегляд візуального/аудіовізуального медіатексту.

2. Повторення позицій схеми методу дискурс-аналізу.

3. Проведення дослідження відеосюжету методом дискурс-аналізу.

4. Робимо висновок: констатуємо отриманий результат за позиціями, не оцінюючи.

Матеріал: окремий відеосюжет з теленовин.

Форма проведення: перший раз доцільно застосувати фронтальний спосіб. Педагог записує на дошці міркування учнів, потім підводить їх до узагальнення й озвучення висловлених у ході аналізу думок.
Домашнє завдання

Мета: дослідження впродовж тижня тем телерепортажів у новинах на обраних провідних українських телеканалах.

Для дослідження застосовуємо метод контент-аналізу: відстежувати теми відеосюжетів у теленовинах. Теми можна категорізувати у групи, наприклад, «політика», «економіка», «соціальні проблеми», «культура та мистецтво», «екологічні катастрофи» тощо.

Клас ділиться на групи (мінімум по 14 учнів). Відповідно до кількості груп обираються телеканали.

Учні фіксують тематику відеорепортажів: по черзі парами щодня протягом тижня.

Фіксацію відстежених даних зручно робити у таблиці. (Див. таблицю 1).

Таблиця 1

ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМ У ТЕЛЕНОВИНАХ МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ

Число

Теми, висвітлені у теленовинах на каналі …

1.10.10

1. Поїздка президента до…

2. Катастрофа…

3. У Києві…


2.10.10




3.10.10






Контрольні запитання

1. Назвіть методи дослідження ЗМК.

2. У чому полягає сутність досліджень змісту медіаповідомлень, тривалості впливу та наслідків впливу ЗМК?

3. У яких напрямах здійснюються дослідження наслідків впливу ЗМК?

4. Суть методів контент-аналізу та дискурс-аналізу.
ТЕОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМК
Перед тим як розглянути теорії дослідження ЗМК, які пояснюють певні фрагменти феномена ЗМК, необхідно проаналізувати й узагальнити отримані дані домашнього завдання, метою якого було виявлення категорій тем у новинах на українських телеканалах методом контент-аналізу.

Кожна група підводить підсумки проведеної роботи, здійснюючи якісне й кількісне узагальнення тематики телерепортажів.



Якісне узагальнення полягає у виокремленні категорій тем за тиждень. Наприклад, відеосюжети у теленовинах на каналі «…» репрезентують такі теми як: «політика», «економіка», «соціальні проблеми», «культура», «події за кордоном», «кримінальні події», «спорт» тощо.

Кількісне узагальнення здійснюється звичайним обчисленням кількості репрезентацій кожної тематичної категорії за тиждень і виводиться у %.

Учитель на дошці записує розподіл тем новин кожного телеканалу у порядку від найчастіше до найменше згадуваних. Для зручності і більшої наочності цифри також подаються у відсотках.

Проводиться аналіз отриманого матеріалу. Порівнюється зміст тематики теленовин на різних каналах:

— Чи відрізняється тематика?

— Яка тематика переважає?

— Чи відстежується медіатехнологія «порядку денного»?

— Який висновок можна зробити?
ТЕОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМК

У основі досліджень ЗМК й змісту повідомлень лежать певні наукові теорії та підходи. Теорії спрямовують роботу дослідників (аналіз і висновки) відповідно до закладених у них систем ідей і поглядів.

Сьогодні відомі численні теорії ЗМК, у рамках яких багато років здійснюються дослідження в галузі масової комунікації. Зазначимо деякі з них.
Теорія соціального научіння

У теорії соціального научіння йдеться про те, що ми засвоюємо моделі поведінки, спостерігаючи, як поводяться інші люди, а потім імітуємо їх дії. Роль ЗМК набуває значущості, коли приклади, які вони демонструють, стають джерелом научіння, наприклад, репрезентовані у медіатекстах моделі сексуальної, просоціальної, споживацької поведінки можуть стати «надбанням» людини, яка їх сприйняла, запам’ятала і з якоїсь причини почала застосовувати у своєму житті.


Теорія культивування

Цей підхід досліджує, як багаторазові впливи ЗМК, передусім телебачення, протягом тривалого часу поступово змінюють наше уявлення про світ та соціальну реальність. Одним із основних положень теорії культивування є уніфікація — спрямування різних поглядів людей в єдине русло. Наприклад, коли люди багато дивляться програм із елементами насильства, то світ їм здається жорстокішим («синдром поганого світу»), ніж він є насправді.

Серед тих людей, які рідко дивляться телевізор, спостерігається різноманітність думок, тоді як перегляд великої кількості телепередач сприяє усередненню поглядів. Соціальна реальність, яка культивується завдяки уніфікації, приймає різні форми, впливає на уявлення про ґендерні ролі, політичні настановлення, ставлення до науки, до вчених, впливає на погляди та переконання щодо здоров’я, вибір життєвого шляху підлітками тощо.
Теорія соціалізації

Теорія соціалізації перегукується з теорією культивування: тут акцентуться увага на тому, що ЗМК, завдяки своєму тривалому впливу, стають джерелом наших знань про світ і нашу роль у цьому світі. Ефекти соціалізації найбільш помітні у завзятих телеглядачів, у яких незначний життєвий досвід і мало альтернативної інформації.


Теорія використання та задоволення

Ця теорія надає важливого значення ролі аудиторії в прийнятті рішень і визначенні певних цілей щодо споживання продукції ЗМК. Характер впливу ЗМК частково залежить від того, як людина їх використовує та яке задоволення від них отримує. Наприклад, фільм жахів спричинить одне враження на людину, котра співчуває жертві й інше — на ту, котра отримує задоволення від напруженої інтриги фільму.


Теорія нав’язування порядку денного

Ця теорія виникла на базі досліджень впливу комунікацій на політичну соціалізацію. Нав’язування порядку денного — це здатність мас-медіа структурувати когнітивні можливості аудиторії та вносити зміни в існуючі когнітивні можливості. Це також формування суспільного ставлення та інтересу до важливих питань за допомогою інформаційних повідомлень. Зовсім необов’язково, щоб ЗМК говорили, як нам слід думати; вони говорять, про що нам слід думати. Наприклад, ЗМК детально висвітлюючи сторінки біографії певного політика або якусь скандальну подію в політикумі, навіюють думку, що це важливі події життя країни. Інші аспекти життя, наприклад, соціальні проблеми, висвітлюються не так детально або просто замовчуються, й тому здаються менш важливими або взагалі неіснуючими.


Когнітивна (конструктивістська) теорія

Головний принцип цієї теорії — твердження про те, що обробка інформації має конструктивний характер. Тобто, люди не просто кодують, а потім відтворюють прочитану або почуту у ЗМК інформацію. Вони засвоюють інформацію, інтерпретуючи її відповідно зі знаннями та уявленнями, які вже в них є, а також із контекстом, в якому отримано повідомлення. Засвоєння телевізійної програми передбачає постійну взаємодію між змістом програми та знаннями попереднього досвіду. Згідно когнітивної теорії, людина завжди активно осмислює те, що бачить та чує, її думки стають важливою частиною конструктивного процесу пізнання.


Теорія критичного мислення

Допомогти сформувати у людини активне ставлення до інформації, вміння здійснювати конструктивний процес пізнання може медіаосвітня теорія критичного мислення. На цій теорії ми зупинимося детальніше. Вона не вивчає ЗМК, утім, дає споживачеві «інструмент» для адекватного сприймання й осмислення медіатекстів. Автор цієї теорії британський дослідник Л. Мастерман. Теорія має на меті захистити, передусім, учнів, молодь від маніпулятивного впливу медіа, навчити їх орієнтуватися в інформаційному потоці сучасного демократичного суспільства, розвинути автономне, незалежне від впливу медіа, мислення.

Спираючись на загальні положення цієї теорії, ми будемо розвивати нашу здатність до критичного мислення, а також намагатися розвинути самостійне ставлення до інформації, досліджуючи медіатексти.

Як ми вже знаємо, у кожного дослідження завжди є мета: що саме й для чого ми досліджуватимо? Якими методами? Які знання отримаємо в результаті?

Загальною метою нашої дослідницької діяльності є, передусім, саме розвиток умінь адекватного сприймання медіатекстів і критичного мислення — здатності аналізувати їх форму та зміст.

Адекватне сприймання охоплює такі розумові дії:


  • уважне сприймання медіатексту;

  • його інтерпретування як розуміння змісту;

  • осмислення.

Критичне мислення передбачає такі мисленнєві дії та операції:

  • умовний поділ медіаінформації на вид, форму та зміст;

  • виявлення логіки «подачі» інформаційного смислу;

  • порівняння, зіставлення окремих елементів досліджуваного з іншими медіатекстами;

  • узагальнення як синтезування виявленого;

  • оцінювання даного медіатексту на основі отриманих аргументів;

  • формулювання особистого ставлення до даного медіатексту;

  • формулювання власного ставлення до аналогічної медіапродукції.

На підґрунті умінь адекватного сприймання та критичного мислення розроблено наступну схему дослідження медіатекстів.
Загальна схема етапів дослідження медіатексту

1. Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

2. Аналізуємо медіатекст за видом медіапродукції, форматом, жанром, змістом.

3. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4. Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту.

5. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами.

6. Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.

7. Оцінюємо медіатекст на основі аргументів.

8. Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.

9. Формулюємо власну позицію щодо подібної медіаінформації загалом.

Досліджуючи напередодні відеосюжет, ми застосовували лише перші 6 позицій схеми, тобто, тільки аналізували. Повна загальна схема дослідження медіатекстів охоплює вже й позиції доведення, аргументації оцінювання медіатексту, формулювання особистого ставлення до нього та загальної орієнтації щодо аналогічної медіаінформації.

Відразу необхідно зауважити, що «критичне мислення», конструктивне за своєю суттю, відрізняється від «критичного настановлення» особистості, як деструктивної дії ― «критики заради критики».


Дослідження медіатексту (повна схема)

1. Повторення послідовності позицій повної схеми аналізу.

2. Перегляд запропонованого медіатексту.

3. Проведення аналізу за повною схемою.

4. Висновки даного дослідження.

Матеріал дослідження: обкладинка журналу з характерним і виразним для цього видання примірником.

Форма проведення: дослідження можна проводити як парами, так і невеличкими групами по 3—4 учні. Кожну групу бажано забезпечити окремим примірних.

Учні записують свої думки щодо кожної позиції схеми. Думки можуть співпадати або відрізнятися: фіксується все. Коли представник групи, яка перша виконала завдання, озвучуватиме результати медіадослідження, він має репрезентувати протилежну думку, не оцінюючи її.


Можливий алгоритм проведення дослідження

1. Уважно розглядаємо/інтерпретуємо, осмислюємо обкладнику запропонованого журналу.

2. Вид медіапродукції — друковане видання, формат — журнал, зміст — жіночий.

3. На обкладинці зображено красиву жінку, це відповідає жіночій тематиці видання й натякає на те, що у журналі можливо є інформація про неї.

4. Жінка з обкладинки — популярна співачка, яка сама по собі вже привертає увагу й до цього видання зокрема; фотографія знаменитості у технічному плані була опрацювана у програмі Photoshop: редагування вікових ознак обличчя, посилення кольорової гами тощо.

5. Встановлюємо спільне з іншими аналогічними виданнями…

6. Підбиваємо підсумки…

7. Зображення відомої співачки на обкладинці жіночого журналу — це медіатекст, який можна оцінити як корисний /некорисний / шкідливий, тому що 1)…, 2)…, 3) … ).

8. Формулювання власної позиції: ця інформація саме для мене є корисною-некорисною, цікавою-нецікавою, шкідливою; особисто мені вона дає/не дає …

9. «Якщо цей медіатекст я вважаю для себе (конкретне визначення попередньої 8-ої позиції), то відповідно подібні медіатексти я буду: «споживати залюбки при кожній нагоді», «споживати іноді, коли виникне потреба», «не хочу споживати ні за яких обставин» тощо.


Домашнє завдання

Продовжуємо висвітлювати тематику теленовин на провідних українських каналах. Для цього знову застосовуємо методи контент-аналізу (теми відеосюжетів) і моніторинг (спостереження здійснюється протягом тижня). Ускладнення полягатиме у визначенні часового та емоційного змістового критеріїв репрезентованих тем.



Часовий показник відображуватиме тривалість кожного відеосюжету (наприклад, 1,5 хв., 2 чи 3 хв.), емоційний змістовий — емоційне забарвлення інформації (наприклад, інформація може бути позитивною, нейтральною, негативною). Отримані дані фіксуємо у таблиці 2.
Таблиця 2

РОЗШИРЕНЕ ВИСВІТЛЕННЯ ЗМІСТУ ТЕМ У ТЕЛЕНОВИНАХ МЕТОДОМ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ ТА МОНІТОРИНГУ

Число

Теми, висвітлені у теленовинах на каналі «…»

Час репрезентації відео сюжету, хв.


Емоційне забарвлення змісту відеосюжету

8.10.10

1. Зустріч президента

2. Катастрофа літака…

3. У Києві відбулася…


2,5

2,5


1


0

+



9.10.10











Каталог: uploads -> editor
editor -> Особливості культур заходу і сходу Презентація до уроку (9 клас)
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка