Наталія череповська візуальна медіакультура учнів зош


МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ: АНАЛІЗ РЕКЛАМНОГО ВІДЕОРОЛИКА СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ



Сторінка8/11
Дата конвертації11.09.2018
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

МЕДІАДОСЛІДЖЕННЯ: АНАЛІЗ РЕКЛАМНОГО ВІДЕОРОЛИКА СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ

Учням пропонується підібрати кілька рекламних відеороликів соціального змісту, бажано, не менше двох.



Метод дослідження соціальної реклами як різновиду медіатексту дискурс-аналіз.

Пригадати або повісити плакат/показати на екрані схему послідовності аналізу медіатексту.

1. Перегляд відеоролика.

2. Аналіз змісту, форми, задіяних технологій тощо.

3. Обговорення отриманих результатів. Підвести учнів до розуміння медіатексту соціальної реклами в аспекті її соціальної актуальності й ефективності.

Форма проведення: аналіз кожного ролика по черзі здійснюється у «парах» або невеличких групах.

Обговорення: узагальнення результатів дослідження.


АНАЛІТИЧНА РОБОТА: «ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕКЛАМИ»

1. Працюючи у парах/невеличких групах, з’ясувати сутність кожного виду реклами, її функції (цілі). Для цього доречно використати методику «Ґронування асоціацій».


Методика «Ґронування асоціацій»

Пошук асоціацій на певну тему допомагає не лише осягнути багатогранність досліджуваного медіаоб’єкта, а й глибше зрозуміти його сутність.

Працюємо на дошці або у зошитах. У центрі малюємо коло та вписуємо досліджуваний об’єкт або тему, скорочену до 2—3 слів. Актуалізовані, озвучені асоціації щодо обраного медіаоб’єкта групуємо у підтеми та вписуємо у менші кола, так звані «грона»: асоціації близькі за смислом (структурою, функціями, походженням, перспективою розвитку, користністю, за шкідливістю тощо).

У кожній смисловій підтемі може бути ще кілька підтем. Таким чином від великого кола мають відходити «гілки» (смислові зв’язки) з «гронами» асоціацій, які багатогранно розкривають поняття чи тему.

Наприклад, тема «Інтернет» може мати такі «гілки» з «гронами»: комунікативну (можливість спілкування, електронна пошта, чати, зв’язок між людьми з різних куточків планети); пізнавальну (скарбниця інформації, можливість бачити світові шедеври мистецтва, відвідувати бібліотеки, відшуковувати потрібну інформацію для навчання); інформативну (новини, повідомлення з різних аспектів, прогноз погоди, рекламні повідомлення; Інтернет-магазини, можливість знайти найдешевші товари, продати); розважальну (комп’ютерні ігри, розваги, фільми, музика); методичну (дистанційне навчання); аморальну (шкідливість порносайтів для психіки дітей, молоді); технічно-небезпечну (віруси, спам) тощо.

Запропоновані теми: «Реклама», «Преса», «Мобільний зв’язок», «Інтернет», «Інформація», «ТБ», «Радіо» тощо.


2. На дошці/на екрані малюється таблиця «Функції реклами», виділяється чотири стовпчики: «комерційна», «політична», «соціальна», «інформаційна». У кожному стовпчику педагог або учень записує функції кожного виду реклами. Бажано, щоб учні навели приклади різних видів телереклами: комерційної, політичної, соціальної, інформаційної.
3. Педагог спрямовує обговорення у русло порівняльного аналізу видів реклами та їх функцій. (Застосовуємо метод контент-аналізу.)

Висновок стисле резюме з кожного виду реклами:



  • комерційна реклама спрямована на активізацію споживання товарів, послуг;

  • політична — намагається вплинути на вибір виборців;

  • соціальна — заохочує до співчуття, матеріальної допомоги з боку аудиторії;

  • інформаційна — надає певну інформацію.

Специфіка реклами як феномена ЗМК полягає у тому, що вона за своє розміщення, трансляцію приносить гроші ЗМК, навіть повністю утримує деякі з них.
Контрольні запитання

1. Специфіка соціальної реклами.

2. Джерела фінансування соціальної реклами.

3. Теми, які висвітлюються у соціальній рекламі.



РОЗДІЛ 4.

СВІТ ВІЧНИХ ОБРАЗІВ У ВІЗУАЛЬНИХ ЗМК
Заняття за означеною темою здійснюються як тренінг аналізування, оцінювання, репрезентації «вічних тем» у медіатекстах кіно, телебачення, Інтернету, реклами та формулювання особистого ставлення до переглянутого.
ОБРАЗ ЖІНКИ: материнство, сім’я.

Кіно

Образ жінки в сучасному кінематографі:



  • активна/провідна роль жінки в житті, в родині: «Москва сльозам не вірить» (реж. В. Меньшов), «Рідня» (реж. М. Михалков), «Мама» (реж. Д. Євстигнєєв, за участю Н. Мордюкової), «Мачуха» (реж.

О. Бондарьов, за участю Т. Дороніної);

  • пасивна роль у сім’ї: «Повернення», «Вигнання» (реж. А. Звягінцев);

  • інфантилізовані ролі М. Монро тощо.

ТБ

Образ жінки представлено у спеціальних програмах в образах ведучих, учасниць; у серіалах, на жаль, переважно російських.



Реклама

У рекламі широко використовуються жіночі образи:

  • досвідчена/ молода господиня;

  • авторитетний експерт;

  • приваблива молода особа, яка стежить за своїм волоссям, шкірою, руками, ногами, фігурою, зубами тощо;

  • приваблива молода жінка, яка стимулює купівлю товару, послуги тощо.

Інтернет

Образ жінки представлений як і на ТБ, у рекламі. Однак в Інтернеті є персональні сайти, «живі журнали» (блоги), які віртуально репрезентують своїх авторок; також є порносайти, в яких жінку представлено переважно як засіб, знаряддя, об’єкт для задоволення чоловіків.


ОБРАЗ ЧОЛОВІКА: герой, мужність, роль у сім’ї.

Кіно

Образ чоловіка в сучасному кінематографі:



  • справжній героїзм, мужність чоловіків у екстремальній ситуації: «9 рота» (реж. Ф. Бондарчук);

  • чоловік як надреальний супергерой у фільмах про Джеймса Бонда. Це яскравий образ масової культури: професійний агент, убивця, завжди рятує світ практично самотужки; виражене чоловіче начало, адекватна сексуальна орієнтація, жінки у фільмах із Джеймсом Бондом або пасивні й підкреслюють його маскулінність, або ворожі, протистоять йому;

  • чоловік у сім’ї: неоднозначні ролі батька «Тато» (реж. В. Машков), «Повернення», «Вигнання» (реж. А. Звягінцев);

  • соціально-громадський вчинок чоловіка у фільмі «Мужики» (реж. І. Бабич, за участю О. Михайлова);

  • молодий чоловік-фланер у фільмі «Брат», «Брат-2» (реж. С. Балабанов).

ТБ

Т/с «Місце зустрічі…» (реж. С. Говорухін) — дві протилежні чоловічі ролі як протистояння справедливості-милосердя; «Ліквідація» (реж. С. Урсуляк), «Апостол» (реж. І. Іванов, Ю. Моро) — герої з романтичними, героїчними ознаками.



Реклама

«Арсенал» — пиво справжніх чоловіків» (сумнівна «справжність»: а чи справжніх?); реклама пива «Десант» тощо. Чоловіки у рекламі також виступають у ролі «стимулів» для заохочення купівлі продукції послуг або як дійові особи у соціальній рекламі.


ЛЮБОВ: кохання, еротика, порнографія.

Кіно

«Три тополі на Плющисі» (реж. Т. Ліознова, за участю Т. Дороніної, О. Єфремова), «Небо. Літак. Дівчина» (реж. В. Сторожева, за участю Р. Литвінової); голівудські: «Титанік», «Місто ангелів», «Френкі та Джоні» тощо.



ТБ

Т/с переважно російського виробництва «Капітанські діти», «Тайговий роман», «Чаклунське кохання» тощо.



Реклама

Реклама подорожей або послуг, в яких беруть участь закохані чи молодята.



Інтернет

Тема «кохання» розвивається на сайтах з еротикою, на порносайтах. Є багато сайтів «знайомств», для людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією зокрема.


ОБРАЗ ДИТИНИ: дитинство, молодь.

Кіно

Образ дитини переважно представлений у американському кіно:



  • дитина ― головний герой: «Один вдома», «Кучерявка Сью»;

  • дитина — важливий герой фільму: «Вихователь-полісмен», «Знаки»;

  • культовий блокбастер про Гаррі Поттера та його друзів; підліток Мартін МакФлай із блокбастеру «Назад у майбутнє».

  • Російські фільми: «Ми з майбутнього», «Опудало» (реж. Р. Биков).

ТБ

Голівудські т/с «Район Мелроуз», «Беверлі Хілз»; російські т/с: «Кадети».



Реклама

Дитячий образ використовує як комерційна, так і соціальна реклама з різною метою: кожна відповідно до своїх функцій.



Інтернет

Окрім рекламних та інших заставок, у мережі, на жаль, є дитяче порно.


ОБРАЗ ПРИРОДИ

Кіно

Фільми-катастрофи переважно голівудського виробництва, оскільки для зйомок потребують чималих коштів: «Післязавтра», «Зворотна тяга», «Смерч», «Ідеальний шторм», «Вулкан» тощо.



ТБ

Документальне кіно, фільми студії ВВС.



Реклама

Краєвиди, природа використовується в рекламі як «тло», на якому розгртаються події або як «мета», яку необхідно придбати під час подорожі.



Інтернет

Як і в рекламі, є фотоконкурси з пейзажної фотографії, авторські сайти з краєвидами тощо.


ОБРАЗ БАТЬКІВЩИНИ: патріотизм.

Кіно

Радянські кінофільми: «Вони воювали за Батьківщину»; українські: «Тіні забутих предків»; сучасні «Нескорений» (про Р. Шухевича), «Тарас Бульба», документальніий: «Три любові Степана Бандери» та інші.



ТБ

Т/с «Штрафбат».


ДОБРО та ЗЛО як конструктивна (наука, мистецтво, творчість) та деструктивна (війни, кримінал, катастрофи) діяльність людини.

Кіно

Боротьба добра і зла у блокбастері «Нічна варта», «Денна варта» (реж.Т. Бекмамбетов), «Адвокат диявола» (за участю Аль Пачіно) представлена переважно у містичному, фантастичному жанрі й фентезі.



РОЗДІЛ 5.

ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ, ОЦІНОЧНОЇ РОБОТИ
Перегляд підібраних медіапедагогом для аналізу художніх, телефільмів, сайтів можна здійснювати у позаурочний час; аналітичну, оціночну роботу доречно проводити на уроці.

Обговорення може проходити у формі дискусії, диспуту. Підготовлені медіапедагогом запитання для обговорення мають бути проблемними.

Можна застосовувати і метод рецензування переглянутого медіатексту: доручити 2—3 учням написати рецензії на фільм, який планується аналізувати, а потім на уроці використати рецензії як нагоду для дискутування.
Дискусія

Дискусія (лат. discussio — розгляд, дослідження) — всебічне обговорення спірного питання на зборах, у пресі, під час бесіди.

Відповідно, дискутувати — досліджувати, розбирати, обговорювати, вести дискусію про що-небудь; дискусійний — сумнівний, спірний, який стосується дискусії.


Диспут (disputо — міркую, сперечаюся) — публічна суперечка, дискусія на наукову, суспільноважливу тему.

Диспут, за нашим визначенням, це форма дискусії: запланованого чи незапланованого стихійного обговорення проблемного питання. Для незапланованого обговорення важливо чітко визначити суть суперечки, смисл понять, ступінь достовірності, яку доводять учні, напрямок ходу міркування.

У запланованому диспуті має бути заздалегідь обрано предмет обговорення, запитання/тези, що виносяться на обговорення й запитання, які б спрямовували думку у потрібному напрямі. У запланованій дискусії можуть бути визначені «доповідачі», які досліджували питання,і та «опоненти», які також досліджували питання, однак мають критичну точку зору щодо повідомлень, доповідей.

Диспут це передусім процес зіставлення протилежних суджень про один і той же предмет з метою з’ясування істини. Однак метою диспуту є не лише встановлення істини, але й формування в учнів навичок критичного мислення, відстоювання своїх суджень, їх обґрунтування.


Рецензія (recensio — огляд, обстеження) — стаття чи доповідь, у якій аналізують та оцінюють який-небудь твір, виставу, концерт, медіатекст. Відповідно, рецензувати — це критично розглядати, писати рецензію. Під час рецензування не лише аналізуються факти, а й відбивається їх значимість для розв’язання проблеми/завдання означеного медіатексту.

БЛОК ІІІ. ПРАКТИЧНИЙ

«ЗАСТОСОВУЄМО, ЗАХИЩАЄМОСЯ, ЗАПОБІГАЄМО»
Мета практичного блоку: формування в учнів практичних умінь і навичок спрямованих:

  • на пошук і застосування потрібної медіаінформації, візуальної зокрема;

  • на психологічний захист від непотрібної візуальної інформації шляхом дистанціювання від неї або її ретельного критичного аналізу;

  • на практичне застосування медіагігієнічних заходів.

Усі зазначені практичні уміння та навички становлять важливу складову особистісної медіакультури школярів.
РОЗДІЛ 1.

ПОШУК, ОПРАЦЮВАННЯ, ЗАСТОСУВАННЯ ПОТРІБНОЇ МЕДІАІНФОРМАЦІЇ
Ключові слова: фільтрація інформації, диференціація, селекція інформації, «типологізація ЗМІ», «ієрархія пріоритетів», види споживання, рекреація, гедонізм, інтелектуальна активність, креативність.
ВІДБІР І ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ
Раніше домінувала думка: «Хто володіє інформацією — той володіє світом». Нині не менш актуальна ідея: «Хто фільтрує інформацію — той володіє ситуацією». Тобто, загальне орієнтування в медіаінформаційному просторі сьогодні — важливе вміння сучасної людини.

Уміння орієнтуватися в інформаційних хаотичних потоках передбачає загальний відбір інформації:

1. Фільтрація загального обсягу інформації. Ми дещо відкидаємо, навіть не цікавлячись, а дещо виокремлюємо: притримуємо для подальшого опрацювання або опрацьовуємо. Наприклад, «згідно своєї системи цінностей, я зорієнтований на те, що ніколи спеціально не буду дивитися жорстке, брутальне відео, дитячу порнографію; мене також ніколи не цікавлять певні теми: вища математика, астрологія тощо».

2. Диференціація джерел інформації передбачає вміння розрізняти, бачити відмінність інформаційних джерел, їх значущу цінність для себе. Методи диференціації:



  • «типологізація ЗМІ»: є «жовта преса» і престижні видавництва; необхідно враховувати, кому належить телеканал (державі, приватній особі, певній структурі) тощо;

  • «ієрархія пріоритетів» передбачає певну мисленнєву організацію свідомості щодо споживання інформації: «ця інформація мені потрібна для майбутньої професії», «проблеми сучасного мистецтва хоча і цікавлять мене, однак знайомство з цією темою я відкладу на майбутнє», «матеріал із медіаісторії візуальних засобів масової комунікації мені потрібен зараз для написання реферату» тощо;

  • відокремлення нової інформації від її інтерпретацій, коментарів.

3. Селекція як подальший, більш детальний відбір, добір обраної інформації.

Коли визначено, яка інформація потрібна, починається її пошук.

1. Пошук інформації по телебаченню. Використання друкованих тижневих телепрограм, перегляд, прослуховування анонсів, інтернетних телепрограм.

2. Пошук інформації в Інтернеті. Використання пошукових програм Google, каталогів Yahoo, Yandex, Wikipedia (бажано продемонструвати).

3. Пошук інформації у книжках. У бібліотеці: правила користування алфавітним, тематичним каталогом. У книжці: анотація, структура та зміст, використані джерела, фрагментарний «діагональний» перегляд, визначення ключових слів, понять тощо (розказати, показати).

Висновок. Здатність до відбору інформації, володіння прийомами її пошуку — важливі критерії загальної медіакультури особистості.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ МЕДІАІНФОРМАЦІЇ
Опрацювання/споживання обраної візуальної інформації полягає у її сприйманні, осмислені, оцінюванні та практичному застосуванні або отриманні від неї задоволення. Особливість опрацювання візуальних медіатекстів залежить, передусім, від поставленої людиною мети. Наприклад, «я обов’язково хочу переглянути виставку конкурсних робіт фотожурналістів World Press Photo 2010, щоб дізнатися, які нові тенденції з’явилися у світі фотодокументалістики та які роботи визначено на конкурсі як найкращі». Задача перегляду не завжди може бути усвідомленою: я хочу відпочити, переглядаючи телевізор.

Виокремлюється кілька основних видів мотивації споживання, сприймання процесу перегляду візуальних медіатекстів:



  • пізнавально-інформаційна: дає людині знання;

  • рекреаційна: дає змогу людині, яка переглядає візуальний медіатекст будь-якого формату, відпочити, відновити сили;

  • гедоністична: надає можливість людині отримати задоволення від поліпшення настрою, від естетичних, інтелектуальних переживань під час перегляду візуальної інформації;

  • комунікаційна: передбачає, що споживання візуальних медіатекстів є вторинним стосовно здійснення безпосередньої комунікації або більш-менш однаковим: запросити дівчину в кіно й переглянути фільм; переглянути трансляцію футбольного матчу разом із друзями, щоб можна було співпереживати;

  • креативна: іноді перегляд візуальних медіатекстів може надихнути людину на власні креативні ідеї.

Утім, буває, що споживання візуальних медіатекстів, наприклад, телевізійних відбувається ніби «за звичкою»: канали переключаються кожні декілька секунд і переглядається все підряд.

За винятком останньої позиції, всі мотиви споживання візуальної медіаінформації мають місце у житті людини, однак бажано, щоб не переважали «пасивні» види: рекреаційний, гедоністичний як отримання елементарного емоційного задоволення. Високий рівень особистісної медіакультури передбачає розвинену здатність до свідомого, інтелектуально-активного перегляду візуальних медіатекстів, обумовленого їх уважним сприйманням, критичним мисленням та оцінюванням.


ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Як можна застосувати візуальну інформацію?

Цілеспрямоване сприймання, перегляд візуальних медіатекстів може багато дати людині, треба лише вміти «взяти»: «застосувати» нові знання або «отримати» емоційне, естетичне, інтелектуальне задоволення.



Застосовуючи нові візуальні знання, ми отримуємо певні переваги у практичному або психологічному плані. Наприклад:

  • у практичному плані: переглянувши в Інтернеті мапу міста й певного його району та вулиці, можна легко віднайти потрібну адресу;

  • у психологічному плані: переглянувши анонс нового фільму, ми приблизно уявляємо його зміст.


Завдання 1

Визначити можливості застосування візуальної медіаінформації за двома показниками — практичним і психологічним. Наприклад, «переглядаючи документальний фільм про фотографію, я ознайомився з історією її появи, напрямами розвитку, провідними діячами в її галузі та одночасно отримав інтелектуальне задоволення, зацікавився темою й відпочив».



Форма проведення: робота в невеликих групах.

Учні записують варіанти застосування візуальної медіаінформації, раніше ними отриманої, у допоміжну таблицю 1.


Таблиця 1

ПРАКТИЧНЕ Й ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ МЕДІАІНФОРМАЦІЇ



з/п

Візуальний, аудіовізуальний медіатекст

Практична користь

Психологічна перевага

1

Перегляд документального фільму «Дух фотографії»

Отримання знань, нової інформації

Зацікавився темою, відпочив

2









Результати роботи всіх груп зводяться до загальної схеми застосування візуальної медіаінформації.


Від якої візуальної інформації я можу отримати задоволення?

Сприймаючи візуальну, аудіовізуальну медіаінформацію, можна отримати різні види задоволення: рекреативне (відпочити), емоційне (підняти настрій, розважитися), естетичне (відчути, помилуватися прекрасним), емоційно-інтелектуальне (задоволення від отримання нових образів, смислів), креативне (поява власних нових ідей на основі переглянутого).




Завдання 2

Працюючи в парах чи в невеличких групах, складіть табличку, де фіксувалися б види задоволень, які можна отримати від різноманітних медіатекстів, переглянутих раніше (таблиця 2).



Таблиця 2

ВИДИ ЗАДОВОЛЕННЯ, ЯКІ МОЖНА ОТРИМАТИ, ПЕРЕГЛЯДАЮЧИ ВІЗУАЛЬНІ МЕДІАТЕКСТИ

з\п

Вид медіатексту

Задоволення

1

Трансляція спортивного матчу

Емоційне

2

Теленовини

Інформаційне

Результати роботи всіх груп зводяться до загальної схеми отримання задоволення від сприймання візуальної медіаінформації.


Зберігання візуальної медіаінформації

Ми знаємо, що однією з особливостей медіаінформації є можливість її збереження на різних носіях і різними способами.

Працюючи в парах чи невеличких групах, складіть табличку різних видів медіатекстів (за типами ЗМК) та способами їх збереження.

Наприклад, фотографії можна зберігати у …; кінофільми можна зберігати у …; картинки в Інтернеті можна зберігати …; друковані зображення можна зберігати … тощо.

Результати роботи всіх груп узагальнюються.
Дискусія: «Чи обов’язково «з’їсти» відро медіаінформаційних помиїв, щоб відшукати «кісточку з м’ясом»?»

— Чи обмеження інформації корисне для людини? А її надмір?

— Чи вся медіаінформація, зокрема візуальна, є корисною, достовірною, моральною?

— Чи є сенс витрачати час, обмежувати рухову діяльність, втомлювати зір, ризикувати отримати «неприємний контакт» із психологічно негативними візуальними образами, переглядаючи все підряд, щоб відшукати «щось» для себе?

Психологічне настановлення особистості на сприйняття корисної, цікавої, моральної, високохудожньої медіапродукції сприятиме спрямованому пошуку, її застосуванню у практичних, психологічних цілях, отриманню повноцінного, різноманітного задоволення.
Контрольні запитання

1. Які є прийоми загального відбору інформації й візуальної медіаінформації зокрема?

2. Опрацювання/споживання візуальної медіаінформації.

3. Відмінність «застосування» сприйнятої візуальної інформації та «отримання задоволення» від неї.


РОЗДІЛ 2

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ВІД НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Ключові слова: непотрібна візуальна інформація, психологічний захист, відсторонення від інформації, ретельний аналіз інформації, креативний підхід до інформації.
Не кожна візуальна інформація корисна. Навпаки, вона може часто дратувати, психологічно втомлювати нас. Існують спеціальні методи та прийоми, спрямовані як на уникнення, дистанціювання від непотрібної візуальної інформації, так і на свідоме запобігання її маніпулятивному впливу. Ці методи психологічного захисту умовно можна розподілити на три групи:

  • відсторонення, дистанціювання, «мисленнєве знищення» непотрібної візуальної інформації;

  • критичний аналіз форми та змісту непотрібної інформації;

  • креативне перетворення непотрібної інформації.

Як бачимо, всі три підходи різні й, на перший погляд, суперечать один одному: один спрямований на уникнення візуальної інформації, а інший навпаки — на її ґрунтовний аналіз, і зовсім незвичайним є її креативне перетворення. Постає запитання: а для чого аналізувати, перетворювати, якщо інформація — не потрібна?

Відразу зауважимо, що методи психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації можна застосовувати до будь-якої візуальної інформації, не лише рекламної.

Розглянемо психологічно захисні методи на прикладі реклами. Однак, чому саме на рекламі? Тому що вона є повсюди, часто буває недоречною й тому може дратувати.

Ми вже знаємо, що за формою реклама може бути: текстовою (преса), аудіальною (радіо), аудіовізуальною (ТБ), а ще візуальною (у формі різноманітних зображень з елементами тексту). Реклама може бути статичною (постер, білборд) або динамічною у часі (рекламний аудіо-, відеоролик) тощо.

Якщо саме зараз (сьогодні, іноді, завжди) рекламна інформація нам не лише непотрібна, а ще й заважає чи втомлює або викликає негативні емоції, постає необхідність реалізації психологічного самозахисту.


Каталог: uploads -> editor
editor -> Особливості культур заходу і сходу Презентація до уроку (9 клас)
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка