Наталія череповська візуальна медіакультура учнів зош


ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ



Сторінка9/11
Дата конвертації11.09.2018
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Вправа-гра «Антиреклама»

Суть вправи полягає в тому, щоб свідомо не сприймати, не осмилювати непотрібних нам рекламних зображень, які знаходяться у полі нашого зору. Йдеться, передусім, про статичні рекламні зображення: білборди, банери, постери тощо.

Вправа складається з трьох основних дій, які згодом можна довести до автоматизму. Коли мисленнєві дії стануть звичними, можна буде навіть «розважатися», йдучи вулицею або їдучи у вагоні метро, спотвореному рекламною продукцією.

1. «Абстрагування». Статичне зображення рекламного об’єкта (на постері, білборді) не треба розглядати, а якщо воно й впало в око, то глянути на нього побіжно, ніби з великої відстані, щоб це зображення сприймалося в узагальненому вигляді. В результаті саме такої розумової дії свідомого «несприймання» воно матиме вигляд кольорових плям невиразної форми.

2. «Асоціювання». До кольорових плям, які ми все таки встигли «схопити» — сприйняти зором, потрібно подумки підібрати якомога більше різних як візуальних, так і вербальних асоціацій. Їх можна комбінувати, підбирати до них аналогії тощо.

3. «Творення власних смислів». Бажано до кожного уявленого нами образу вигадати назву чи кілька назв, або ж розвинути власний сюжет події.

Якщо візуальне рекламне зображення вже знайоме, то вправу можна починати з другої дії — довільного асоціювання. Основною вимогою до асоціювання загалом є його спрямування на пошук образу, найбільш віддаленого за змістом від запропонованого образу рекламного зображення.

У результаті виконання цих нескладних дій людина, оперуючи асоціаціями, вигаданими образами, не сприймає для себе зайвого, а займається самостійним образо- та смислотворенням: її мисленнєва діяльність, уява, пам’ять активізуються, вона «працює» не зі змістом, нав’язаним іззовні, а зі змістом власної свідомості.

«Труднощі» у виконанні вправи полягають у природній інертності багатьох людей до активізації власних інтелектуальних і вольових зусиль. Однак усі погодяться, що це конструктивні зусилля (які, до речі, допомогли людині вийти з царства тварин), спрямовані на психологічний самозахист, а зусилля від утоми сприйнятої непотрібної інформації деструктивні для психіки.

Для закріплення розумових дій вправа проводиться у класі. Медіапедагог показує протягом секунди рекламне зображення, а учні записують свої асоціації та вигадують до нього образи, ідеї, назви протягом 1—2 хвилин. Що більше асоціацій, що вони більш віддалені — то кращий самозахист. Гумор — найкращий прояв психологічного захисту.

Матеріалом для роботи можуть бути постери та рекламні зображення з журналів. Необхідно підібрати зображення з великими елементами, більш локального кольорового забарвлення, умовно наблизивши їх до монументальних вуличних.

Можна показати до шести зображень та роздати заздалегідь підготовлені бланки (аркуш поділений на 6 клітинок, кожна з яких заповнюється відповідно показаному зображенню за порядковим номером. Учень записує асоціації, ідеї до першої «реклами» у клітинці з цифрою 1; до другої — у клітинці 2 і т. д.).


Вправа «Біла фарба»

Ця вправа спрямована на дистанціювання від непотрібного, негативного для особистості зображення/образу.

Мабуть у кожної людини є досвід, коли щось дуже вражає і це враження негативне: людина випадково стала свідком дорожньої аварії, побачила мертву тварину, переглядаючи новини, була шокована натуралістичними кримінальними деталями тощо. Буває й так, що ми свідомо переглядаємо фільм жахів чи психологічний трилер, а потім «страшний» чи просто неприємний образ з’являється у нашому внутрішньому баченні чи сновидінні.

Ці негативні образи порушують наш емоційний комфорт і потребують відповідних дій.



1 дія. Уявіть «картинку-образ», який вас хвилює, умовно «переслідує» (для цього декому треба заплющити очі).

2 дія. Тепер уявіть, як ваша негативна «картинка» зафарбовується широкими білими смугами зверху донизу. Можливо «картинка» зафарбується не щільно, тоді треба буде додатково «накласти ще один-два шари білої фарби».

Якщо «образ» з’явиться через деякий час знову — «зафарбуйте» його ще раз. Якщо «біла фарба» не допомагає, а «картинка» продовжує хвилювати — зверніться до психолога.


Вправа «Стоп, образ!»

Ця вправа полягає в накладанні заборони на уявлення емоційно негативного для особистості образу. Наприклад, у свідомості, внутрішньому баченні виникло щось неприємне: образ кіногероя (або реальної людини), пригадування якого та мисленнєвий діалог з яким може завдати вам неприємних (болючих) переживань.

Суть вправи полягає у наступному: як тільки у свідомості з’явився негативний для вас образ й у зв’язку з цим ось-ось почнуть виникати емоції страху, розпачу, образи, ревнощів тощо, необхідно внутрішньо, вольовим зусиллям заборонити собі думати про це, твердо подумки промовивши наказ: «Стоп!». Бажано відволіктися на щось інше.

До дистанціювання візуальної інформації також можна віднести звичайні дії, які можуть запобігти нашому роздратуванню чи емоційній утомі. Уникнути телевізійної реклами можна за допомогою «переходу» на інший канал; зменшування звуку та тимчасового переключення на іншу діяльність. Можна залишити приміщення, де працює телевізор, на час реклами тощо.

За принципом «усе геніальне — просте!», у нашому контексті «прості дії можуть бути досить ефективними» для того, щоб не підпасти під вплив непотрібної візуальної інформації.

Не дивіться того, що, як ви передбачаєте, може вас засмутити, налякати!
КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМИ ТА ЗМІСТУ НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Метод «Аналіз форми та змісту зображення»

Існують методики та вправи, засновані саме на свідомому сприйманні візуального зображення, які допомагають уникати маніпуляційного змісту реклами. Їх принцип «знання — сила». Якщо ми ретельно проаналізуємо та оцінимо рекламне зображення (його форму, зміст, застосовані технології), то навряд чи потрапимо під його психологічний вплив. Тобто, активізація критичного мислення й обґрунтована оцінка рекламного зображення є запорукою нашої психологічної безпеки.


Методика «Аналіз нерухомого або динамічного зображення»

Передбачається здійснення критичного аналізу за відомими вже нам позиціями:



  • визначення загальної характеристики: тип візуального зображення, жанр рекламного повідомлення (комерційна, політична тощо), формат (постер, буклет, листівка, журнальна сторінка, відеоролик тощо), ймовірний автор/замовник реклами, приблизна дата виробництва;

  • аналіз форми організації зображення: розміщення головних елементів, їх естетика, використання кольорів, інших технічних прийомів (крупний план, монтаж тощо);

  • аналіз змісту реклами: основна ідея, її зв’язок із назвою та зображенням, використання символік, брендів тощо;

  • на підставі аналізу форми та змісту виявлення використаних медіатехнологій і припущення очікуваного психологічного впливу на глядача;

  • за допомогою чіткої аргументації на основі узагальнення попереднього аналізу форми та змісту рекламного зображення та запитань типу «Що ця інформація означає для мене?», «Чи вона корисна для мене?», «Як я ставлюся до цих ідей?» тощо, формулювання власного ставлення до проаналізованого рекламного зображення.

Форма проведення: робота в парах або невеликих групах.

Медіапедагог роздає різні рекламні зображення, й учасники здійснюють аналіз за запропонованою схемою.

Аналіз рекламного зображення за такою схемою дає змогу раціонально виявити механізми психологічного впливу на глядача та завдяки цьому не допустити маніпуляції щодо себе.

На схожих принципах базуються й такі вправи: «Розуміння побудови зображення», «Пошук або аналіз ефекту привабливості», «Пошук помилок, невідповідностей».


КРЕАТИВНИЙ ПІДХІД ДО НЕПОТРІБНОЇ ВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Креативний підхід — це творчий підхід до психологічного захисту особистості від непотрібної візуальної інформації. Його суть полягає у творчому переосмисленні медіатекстів: якщо людина перетворює те, що існує, вона не підпадає під його вплив.

Під творчим переосмисленням ми розуміємо мисленнєве переструктурування змісту, а можливо й форми рекламного медіатексту.

Проаналізувавши зміст і форму рекламного повідомлення, можна спробувати його подумки переробити на «кращий», «переконливий» або смішний.


Мисленнєва вправа «Перетвори рекламне зображення»

Вправа спрямована на переосмислення та переконструювання рекламного зображення.

Ми знаємо, що гумор — це потужний захист від багатьох проблем. Побачивши зображення, вигадайте щось, щоб з’явився інший смисл або навіть «переробіть» його на гумористичне. Креативні ідеї запишіть.

Гумористичний варіант виконання вправи покаже високий рівень готовності до психологічного самозахисту.



Форма проведення: вправи краще виконувати у невеличких групах, що сприятиме стимулюванню активізації пошуку ідей, думок під час виконання незвичного завдання.

Матеріали: друковані рекламні зображення комерційного, політичного змісту.
Контрольні запитання

1. Які є групи методів психологічного захисту від непотрібної візуальної інформації? Поясніть суть кожної з них.

2. Основні розумові дії методики «Антиреклама».

3. Основні розумові дії вправ «Біла фарба», «Стоп образ!»

4. Як застосовується принцип «знання — сила» у психологічному захисті? Стадії аналітичної роботи.

5. Чому творчий підхід у психологічному самозахисті вважається ефективним?


РОЗДІЛ 3.

МЕДІАГІГІЄНА
Ключові слова: гігієна, медіагігієна, профілактика, психологічне здоров’я, психологічне нездоров’я, фізичні вправи, вправи для очей, психологічні настановлення.
Гігієна (грец. hygieinos — здоровий, Hygieia — у давньогрецькій міфології — персоніфікація здоров’я, дочка Асклепія) — галузь медицини, що розробляє й упроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя й праці на здоров’я людини, її працездатність, тривалість життя.

Сьогодні виокремлюють різні рівні поняття «здоров’я»:



  • фізичне здоров’я передбачає нормальне функціонування організму загалом й окремих його органів зокрема;

  • психічне здоров’я — «душевне», пов’язане з нормальним функціонуванням психічних процесів: пам’яті, мислення, емоційних станів тощо; психічні розлади, психічне нездоров’я — у душевнохворої людини;

  • психологічне здоров’я високий рівень прояву інтелекту людини, емоційної та регулятивної сфер. Це визначення близьке до поняття «духовне здоров’я», яке характеризує людину з позиції її найвищих можливостей осягнення світу, самовдосконалення, здійснення самої себе, здатності до співпереживання, сорому тощо.

Відповідно до видів діяльності людини виокремлюються напрямки гігієни, спрямовані на збереження різних видів здоров’я.

Профілактика (грец. prophylaktikos — запобіжність) — сукупність заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення чого-небудь, на збереження порядку тощо.

В умовах інформаційного суспільства на психіку людини її свідомість тисне надмірний обсяг інформації і медіаінформації зокрема. Медіаінформація, представлена у вигляді поліформатної та різнозмістової медіапродукції, не завжди є конструктивною.

Не знайома із захисними засобами людина може стати жертвою інформаційної обробки, підпасти під маніпулятивний вплив, перенаситити свою свідомість непотрібними образами та смислами, що у свою чергу може призвести до руйнування її як особистості.

Гігієна у сфері медіа — медіагігієна спрямована на запобігання шкідливому впливу медіаінформації на здоров’я людини. Навички медіагігієни, спрямовані на запобігання негативному впливу візуальної медіаінформації на особистість і наслідків користування медіазасобами, розділяють на фізіологічні та психологічні.

До фізіологічних профілактичних заходів можна віднести фізичні вправи та вправи для очей.

Зауважимо, що профілактичні фізіологічні заходи, спрямовані на запобігання розвитку сколіозів, серцево-судинних захворювань, синдрому гіподинамії тощо, актуальні, насамперед, для тих, хто довго дивиться телевізор, працює за комп’ютером. Щоб запобігти перевантаженню організму необхідні систематичні перерви: для підлітків 12—14 - ти років кожні 45 хв., для старших підлітків 15—17 - ти років — щогодини. Перерва має тривати не менше 15 хв.

Зрозуміло, що фільм переглядають, як правило, біля двох годин без перерви. Тому фізична розминка після цього має бути тривалішою та реалізуватися у активнішій формі. До речі, якщо фільм транслюється по телебаченню, то для фізичної розминки можна ефективно скористатися рекламною паузою!

Усі розглянуті нижче вправи спочатку необхідно відпрацювати з учнями в класі, пояснюючи та показуючи їх, також необхідно роздати кожному роздрукований варіант фізичних вправ і вправ для очей.


ФІЗИЧНІ ВПРАВИ
Потягування

Для послаблення м’язового напруження спинного відділу дуже корисні потягування. Потягуватися можна, не встаючи зі стільця: руки «в замок» підняти догори й зробити нахили тулуба в різні боки. Ефект полягає не в кількості рухів, а в якісному потягуванні, щоб м’язи трохи «тягнуло». Повторіть вправу до 10 разів. До речі, згадайте, як часто протягом дня потягуються «брати наші менші» — кішки й собаки!


Вправи для шиї

Вправа 1

Робимо повільні нахили голови почергово на кожне плече, ніби намагаючись дістати його вухом.

Однак у цій вправі, як і в попередній, важлива не кількість нахилів чи їх швидкість, а саме розтягування м’язів, протилежних від плеча, до якого робиться нахил. Повторіть вправу до 10 разів у кожний бік.
Вправа 2

Крутимо головою по колу «зліва направо»: починаючи повільно, можна трохи набрати «швидкість»; тепер «справа наліво»; однак не потрібно уподібнюватися деяким рок-музикантам, які це роблять швидко й тривало — нам вистачить 10 разів по колу в кожний бік.
Вправа 3

Тягнемо підборіддя догори, а плечі одночасно опускаємо якомога нижче. Також до 10 разів.


Вправи для плечевого поясу

Вправа 1

Стоячи прямо, рахунок на 4:



  • 1 — руки вгору;

  • 2 — руки вперед;

  • 3 — руки у сторони (ці три рухи робимо чітко);

  • 4 повертаємо руки долонями догори і тягнемо руки так, щоб було сильно відчутно у пальцях, фіксуємо цей рух на 3—4 с.

10 повторів вистачить.
Вправа 2

Стоячи прямо, руки уздовж тулуба, рахунок на 2:



  • 1 — тулуб прямо: тягнемо від шиї праве плече, руку якомога нижче, щоб відчутно було в пальцях, фіксуємо на 3—4 с;

  • 2 — повернутися у вихідне положення й одночасно швидко двічі пересмикнути плечима: це — «відпочинок» для розтягнутого плеча.

Усього повторити 10 разів для правої руки, а потім 10 разів — для лівої.
Вправи для спини

Вправа 1

Нахили тулуба почергово в різні боки.

Стоячи, ноги ширше плечей, ліва рука на поясі, права піднята вгору:



  • 1, 2, 3 — ритмічні, енергійні нахили вліво, права п’ятка може відірватися від підлоги, головне, щоб розтягування, починаючи від пальців правої руки по ребрах правого боку, було відчутним;

  • 4 — повертаємося у вихідне положення, міняємо руки: праву на пояс, а ліву догори; відповідно 1, 2, 3 — нахили робимо у правий бік.

5 разів у кожний бік буде достатньо.
Вправа 2

Повертання тулуба за колом: ноги й таз якомога більш нерухомо, а тулуб рухається з максимальною амплітудою спочатку «за годинником», потім «проти».

Повторіть вправу 10 разів у кожний бік.


Вправа 3

Потягнутися з прогинанням спини, руки догори, трохи назад, для рівноваги можна відставляти назад по черзі ноги.

Усі вправи виконуються для подолання скутості, розтягування м’язів, їх активізацію. Це можна відчути під час виконання вправ.


ВПРАВИ ДЛЯ ОЧЕЙ
Як ми знаємо, найбільша частина медіапродукції має візуальний формат. Через очі людина отримує понад 80 % інформації з навколишнього світу. Навантаження на очі, спричинене такими засобами масової комунікації як телебачення, комп’ютер, кіно, рекламні зображення (й не тільки), безперечно, значне. Тому ми маємо подбати про власні очі, щоб вони служили нам до кінця життя. Зберегти зір можна, якщо виконувати вправи для очей.

  • Горизонтальні рухи очей: справа-наліво («маятник»).

  • Рух очей вертикально: вгору-вниз.

  • Колові рухи очами: «за годинниковою стрілкою» і у протилежному напрямі.

  • Інтенсивні зажмурювання й розслаблення очей у швидкому темпі.

  • Діагональний рух очей: скосити очі у лівий нижній кут, потім від кута перевести погляд догори. Аналогічно зробити рухи у протилежному напрямі.

  • Звести очі до носа, поставивши пальця на перенісся й подивитися на нього: очі легко з’єднуються до центру.

  • Часто-часто поморгати очами.

  • Поглянути у вікно на найближчий об’єкт (гілку дерева) або на видиму деталь на склі (цяточка або наклеєний малесенький паперовий кружечок) і зафіксувати погляд. Потім подивитися удалечінь, якомога далі.

Кожний рух необхідно повторити від 6 до 10 разів.

Завдяки цим рухам ми вправляємо м’язи очей, які, як правило, активно не працюють у людини, котра багато читає, дивиться на екран телевізора чи монітора.

Є також інші комплекси вправ для, які можна знайти в Інтернеті.
Корисні поради для тих, хто працює за комп’ютером

1. Дисплей потрібно оптимально налаштувати: яскравість має бути не високою, за нею слід постійно стежити і змінювати відповідно до освітлення; контрастність може бути біля 50 %, хоча її підбирають індивідуально. Смисл полягає у тому, що необхідно постійно відстежувати зазначені параметри та завжди звертати увагу на комфортність свого зорового сприймання.

2. Оптимальна відстань від ока до екрана — 50—60 см. Екран має знаходитися нижче рівня зіниці ока. У нагоді може стати крісло, яке можна відрегулювати.

3. Коли працюєте з текстом на папері, аркуші треба розташовувати якнайближче до екрана. Це допомагає уникати частих рухів голови, які призводять до переключення зору на різну відстань. Такі рухи є причиною того, що очі не встигають пристосовуватися до різних зорових об’єктів на різній відстані (монітор, клавіатура, шрифт на папері тощо).

4. Не працюйте у темряві. Крім екрана монітора має бути хоча б невеличке джерело світла. При цьому воно має розташовуватися так, щоб світло не потрапляло на екран чи прямо в очі.

5. Коли людина «сидить» за комп’ютером, око майже не рухається, не омивається слизовою оболонкою. Тривале «сидіння» за комп’ютером спричиняє комп’ютерний зоровий синдром або синдром сухого ока. Один із важливих, нескладних прийомів для запобігання цьому є часте моргання очами, під час якого очі зволожуються.

6. Порада тим, хто багато «працює очима». Пам’ятайте!

Очі потребують постійної підтримки:


  • більшої дози вітамінів та мікроелементів. Однак штучними вітамінами не можна замінити натуральні свіжі овочі та фрукти. У вашому раціоні постійно має бути морква, петрушка (як зелень, так і коріння), чорниця у сезон і ті продукти, які мають природні вітаміни А, Є, С, каротин тощо;

  • для відновлення сил і працездатності очей бажано спати не менше 8—9 годин на добу.


ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
Психологічні профілактичні заходи спрямовані на формування у медіаспоживачів спеціальних медіагігієнічних умінь, необхідних для запобігання впливу медіаінформації на свідомість особистості, на її поведінку.

Зазначені вміння формуються як здатність особистості уникати медіаінформації, яка може засмічувати свідомість, руйнувати психіку, спотворювати світосприйняття, впливати на духовні цінності.

Це інформація, яка: принижує честь і гідність особистості; викликає роздратування або інші негативні емоції; пропагує ворожі для особистості цінності або намагається здійснити підміну цінностей; нав’язує позицію, що суперечить поглядам і переконанням людини; намагається впливати на вчинки та поведінку особистості, маніпулювати нею.

Психологічна медіагігієна спрямована на те, що медіаспоживач має розуміти й розрізняти на практиці медіаінформацію із вказаними ознаками. (Згадаймо прийом «фільтрування»!)

Для усвідомлення таких ознак людина має бути психологічно підготовлена, що сприяло б активізації внутрішнього самоконтролю, постійній оцінці свого психологічного та емоційного стану.

Навички психологічної медіагігієни досить специфічні. Вони проявляються не як здатність якісно обробляти медіаінформацію, а як уміння обмежувати її вплив на власну свідомість, контролювати емоції та відчуття, які вона викликає, об’єктивно оцінювати вчинки, до яких підштовхує, та передбачати можливі негативні наслідки. Особистість, у якої не розвинені, відсутні ці уміння, стає об’єктом впливу, маніпулювання.


Дискусія «Медіакомунікація, опосередкована візуальними засобами масової комунікації: „плюси“ та „мінуси“»

Запитання для обговорення:

— Чи є якісним розширення комунікативних можливостей людини завдяки візуальним, аудіовізуальним ЗМК?

— Яка якість таких контактів? (Поверхові, неглибокі.)

— Який смисл у поверхових контактах?

— Згадайте свої Інтернет-контакти, наприклад, в «Однокласниках»: скільки «друзів» у вас загалом і скільки відбувається справжніх контактів (не обов’язково частих)?

— Який смисл годинами «спілкуватися» з другом у мережі, якщо він живе поряд? У яких випадках це необхідно?

— Що означає розширення комунікації для людей з спеціальними потребами, обмежених у пересуванні, самотніх?
Контрольні запитання

1. Що таке медіагігієна? На що спрямовані медіагігієнічні профілактичні заходи?

2. Суть фізичних медіагігієнічних вправ.

3. Суть медіагігієнічних вправ для очей.

4. Суть профілактичних психологічних заходів.

БЛОК ІV. КРЕАТИВНИЙ

«СПРИЙМАЄМО, СТВОРЮЄМО, ПЕРЕТВОРЮЄМО»

Мета креативного блоку: надання знань учням про феномен медіатворчості; актуалізація та стимулювання розвитку їх творчого мислення та сприймання в ході виконання творчих завдань.


РОЗДІЛ 1.

ФЕНОМЕН МЕДІАТВОРЧОСТІ

Ключові слова: творчість, медіатворчість, суб’єкт медіатворення, творче мислення, творчий стиль мислення, комбінування, аналогізування, реконструювання.
ПРИРОДА МЕДІАТВОРЧОСТІ, ЇЇ ЗМІСТ, ФУНКЦІЇ

Феномен медіатворчості з’явився з винаходом першого медіазасобу. Тобто, все почалося з винаходу практичного пристрою, приладу, завдяки якому можна було зафіксувати, зберегти, передати на відстань й отримати опосередковану інформацію, а також тиражувати її. Згадаймо медіаісторію, починаючи від протомедій.



Медіатворчість, за нашим визначенням, це творча, продуктивна діяльність людини у галузі медіа.

Тобто, медіатворчість реалізується, передусім, у створенні:



  • медіазасобів і медіатехнологій;

  • медіапродукції у вигляді різноформатних медіатекстів;

  • нових типів медіакомунікацій;

  • нового типу медіасприймання.

Реалізація медіатворчості здійснюється у культурному, соціальному, психологічному планах.

У культурному плані «функціонують» результати медіатворчості: медіапродукти технічної (медіазасоби) та інформаційної (медіатексти) сфер.



Соціальний план передбачає появу нових видів комунікацій між групами та окремими людьми, смислові, світоглядні конструкти окремих груп і людей.

У психологічному плані «функціонують» психологічні процеси особистості творця, спрямовані на створення медіазасобів, медіатекстів, медіаконтактів, медіасприймання.



Суб’єктом медіатворення у соціально-психологічному плані є творча людина. «Творча» людина від «нетворчої» відрізняється, насамперед, своїм творчим стилем мислення, творчим ставленням до дійсності, готовністю і умінням творчо розв’язувати будь-яку проблему, у галузі медіа зокрема. Саме така людина вважається особистістю. (Зауважимо, що особистість завжди є творчою! Особистості не творчої не існує).

Серед учених є прихильники тієї думки, що кожна людина від природи творча, доказом чого є її успішна адаптація до зовнішнього світу у далекому минулому та створення Другої природи — культури й цивілізації. Однак багато хто з людей у процесі соціалізації втрачає цю природну здатність. Причинами можуть бути як несприятливе середовище існування дитини, невдала система освіти, так і слабке здоров’я тощо.

Тому, спираючись на положення, що здатність до творчості притаманна усім людям, ми з вами маємо здійснити певну психологічну роботу:


  • по-перше, необхідно «згадати», що у кожного з нас «за образом і подобою» від природи закладено креативні творчі здатності;

  • по-друге, як і будь-яку здатність — здатність до творчості можна розвинути, активізувати завдяки спеціальним мисленнєвим діям, вправам, завданням;

  • по-третє, розвивати наше творче мислення, його творчий стиль будемо у процесі здійснення таких різних видів діяльності як:

а) створення медіатекстів різного формату;

б) встановлення нових типів медіа контактів;

в) творчого медіасприймання.


Каталог: uploads -> editor
editor -> Особливості культур заходу і сходу Презентація до уроку (9 клас)
editor -> Конкурс «Учитель року 2016»
editor -> Індивідуальний характер перевірки
editor -> Відділ освіти Нікопольської міської ради Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №8»
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка