Науково-методичний центр


Конспект заняття для дітей середнього дошкільного віку «Прилітайте, лелеченьки»



Скачати 239.05 Kb.
Сторінка6/10
Дата конвертації18.09.2018
Розмір239.05 Kb.
#49976
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Конспект заняття для дітей середнього дошкільного віку «Прилітайте, лелеченьки»

Мета: Закріплювати знання дітей про роль птахів у житті людини, про лелеку як народний символ України; ознайомити з легендами про птаха; розвивати пізнавальний інтерес. Розвивати зв’язне мовлення, пам’ять, логічне мислення. Виховувати любов до природи.

Обладнання: Грамзапис співу пташок, картини із зображенням птахів, матеріали для малювання.

Хід заняття:

Вихователь. Добрий день, діти! Сьогодні до нас завітали синичка і горобчик. Давайте послухаємо, як вони співають. (Грамзапис співу пташок)

- А як ви гадаєте, чому розвеселилися пташки? (Вже настала весна).

- Назвіть ознаки весни. (Розтанув сніг, на дворі теплішає, на деревах незабаром з’являться листочки, з теплих країв повертаються птахи).

- А які птахи повертаються в Україну з вирію? (Жайворонки, солов’ї, ластівки, журавлі, лелеки).

Послухайте загадку:

Довгоногий, чорно-білий,

У гніздо на хаті сів,

Довгим дзьобом,

Знай, туркоче,

Ніби щось сказати хоче.

- Де ж це ти був?

- Далеко, далеко!

- А як звуть тебе?.. (Лелека.)

Ось сьогодні ми й ознайомимося з цим дивним птахом. (Розглядання картини «Лелека»).

Зимують вони аж в Африці. Важкий шлях їм доводиться долати, хоча й летять лелеки дуже швидко. Першим із вирію повертається тато-лелека: він обирає місце, мостить гніздо, а вже потім прилітає мама-лелека, відкладає яйця, і з них вилуплюються лелеченята. Пташина сім’я може селитися в тому самому гнізді кілька років поспіль, якщо їй сподобаються господарі.

А чи знаєте ви, де мостять гнізда лелеки? (На хаті, на дереві, на стовпі.)

- Птахи оселяються тільки біля добрих людей, і якщо лелеки зводять на хаті гніздо, то господар задоволений цим, бо лелеки приносять у дім щастя, спокій, злагоду. А ще в сім’ї може народитися дитина.

Люди вірили, що за зруйнування лелечиного гнізда, на зловмисника могли напасти усілякі біди.

Тепер подивіться уважно: якого кольору у лелеки ноги і дзьоб.

Розглядання картини.

Хочете знати чому цей птах червононогий? Послухайте легенду.

Легенда про лелеку.

В одному селі люди знайшли пораненого лелеку, вилікували і випустили його, на волю. Одного разу в селі загорілася хата, а в ній було двоє хлопчиків, чиї батьки ще не прийшли з роботи. У цей час пролітав повз хату порятований лелека. Покружляв він над хатою, жалібно заклекотів і кинувся у відкрите вікно, крізь яке вже клубочився дим. Виніс лелека малих, але дуже обпік собі ноги та дзьоб. Вони стали кривавими, а крила обсмалив – вони почорнілі, ніби вуглинки. Господарі віддячили рятівникові і прикріпили на верхівці дерева колесо від воза, щоб лелека тут завжди мостив гніздо і виводив пташенят.

Давайте і ми покличемо лелеку до себе, згадаємо закличку:

Чорногузе-дядьку, зроби мені хатку

І ставок, і млинок, і цибулі грядку.

Я бачу, ви любите лелеку. Оберігайте його, бо хто скривдить його, той вчинить велике зло.

В Україні птаха вишивають на рушниках, його малюють, про нього складають пісні й легенди.

Погляньте, які вишиванки є на нашій виставці. (Діти розглядають.) Тож давайте пограємо в вашу улюблену гру.

Гра «Лелека і жабенята».

Діти стоять у коло – це жабенята, а лелека – дитина, яка ходить в колі, високо підіймаючи зігнути ноги. Коли жабенята опиняються близько біля лелеки, він їх ловить: кого лелека упіймає, той залишає гру.

Вихователь. Чи сподобалася вам зустріч із лелекою? Давайте намалюємо лелеку і він принесе нам на своїх крилах щастя і здоров’я. (Діти самостійно малюють лелеку).


Конспект заняття для дітей середнього дошкільного віку «Чим хата багата»

Мета: Поглиблювати знання дітей про українську хату, предмети українського національного побуту: посуд, рушники, скриню; викликати пізнавальний інтерес до історії української нації, її культури, побуту; показати красу колискових пісень, народних ігор; виховувати любов до праці, почуття гордості за український народ, бажання берегти національну культуру.

Обладнання: картини до теми заняття.

Хід заняття:

Лунає українська народна мелодія.

Діти заходять у світлицю і промовляють вірш.

Дитина:

Ми є діти українські,



Український славний рід.

Дбаємо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе:

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш – над усе.

У світлиці дітей зустрічає господиня в національному вбранні.

Вихователь. Куди ми з вами прийшли? (У світлицю). Чому це приміщення називається світлиця? Давайте пригадаємо прислів’я про хату.

Діти:


  • Хату руки тримають.

  • Без господаря двір плаче, а без господині хата.

Господиня звертає увагу дітей на те, як прикрашена світлиця. Розповідає про ставлення до хліба, про обрядові звичаї і традиції.

Народна гра «Подоляночка».

Дівчатка роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчинка стає в середину і жестами показує те, про що йдеться в пісеньці.

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона впала – до землі припала,

Личко не вмивала, бо води не мала.

Ой, устань, устань, Подоляночко,

Обмий личенько, як ту скляночку.

Візьмися в боки, та у підскоки.

Підскоч до раю, бери дівча скраю!

Кого Подоляночка обирає, з тим танцює у колі, а діти плещуть у долоні.

Вихователь. Діти, а як ви гадаєте, для чого потрібна в українській хаті колиска? (Діти відповідають і співають відомі колискові).

Господиня звертає увагу дітей на посуд і розповідає, що посуд купували на ярмарку. Там продавали багато різного посуду, рушників, хустин. А ще на ярмарку і продавці, і покупці співали веселих пісень, грали в різні ігри, раділи зустрічі зі знайомими.

Вихователь. А тепер підійдемо і подивимось, який посуд придбала господиня. (Діти називають посуд, розглядають візерунки й кольори, які використовували майстри у своїй роботі).

– Ось і настав час нам прощатися з господинею. Подякуємо їй за цікаву розповідь.

Вихователь. Де ми з вами побували, діти? Про які предмети українського побуту говорили? І завершимо нашу подорож словами, якими українці з давніх-давен прощалися.

А на цім слові будьте здорові –

Та з усім домом, та з усім родом,

Бажаю вам щастя, здоров’я на довгі роки!


Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку «А мати вишивала рушники»

Мета: Закріпити і розширити знання дітей про рушник, про те, що це предмет національного побуту, і про те де він використовується, про види рушників. Використовуючи Шевченкове слово. Прищеплювати любов до національного колориту. Виховувати повагу, гордість, дбайливе ставлення до народних реліквій.

Обладнання: картинки із зображенням української хати, портрет Т.Шевченка, різні види рушників, серветки, витинанки, хліб.

Хід заняття:

Діти сьогодні ми знову завітаємо до Бабусиної світлиці, де кожна річ може розповісти про себе багато цікавого. Чи гарно у нашій світлиці? Навіщо і чим прикрашали своє житло українці? (Розписом килимками, витинанками, вишитими рушниками). Так, діти, особливою красою вирізнялися вишиті рушники. У народі казали: «Хата без рушників – що родина без дітей». Але їх використовували не тільки для убрання. Без рушників не обходились різні народні звичаї та обряди.

Пригадаймо деякі із них.

Діти називають: хлібом-сіллю на вишитому рушнику зустрічали дорогих гостей (вихователь показує як, пояснює, що прийняти рушник, поцілувати хліб означало виявити глибоку пошану до господаря); з рушником і хлібом приходили в дім, де народилася дитина; з рушниками виряджали матері своїх синів у далеку дорогу; рушниками перев’язували сватів; стелили вишиваний рушник під ноги молодим, перев’язували їм руки, щоб вони все життя були разом.

- Подивіться довкола і скажіть, що прикрашала вишиваними рушниками у сільській оселі? (Образи, портрети). От і в нашій господині гарним вишитим рушником прикрашений портрет Тараса Шевченка – він був у кожній українській хаті. Портрети не тільки малювали, а й вишивали. Як ви гадаєте, чому люди так люблять і шанують свого народного поета? (Бо Шевченко писав про їхнє же не легке життя, про свою рідну знедолену Україну). Тарасове слово в людських серцях. Пригадаймо деякі вірші – нехай наша світлиця наповниться невмирущим Шевченковим словом.

Діти декламують вірші Т. Шевченка які вивчили раніше.

-А тепер сядьмо тут на лаві і розглянемо інші рушники. Усі вони вишиті дуже давно, їх вишивали іще бабусі ваших мам. Пригадаймо, що вишивають на рушниках? (різні квіти, листочки, травичку; геометричні візерунки – квадрат, трикутник, лінії; півників, птахів, метеликів). А ще вишивали голубів. У тих родинах, де панували злагода, доброзичливе ставлення батьків одне до одного, дітей до старших, там господиня вишивала на рушничку по двоє голубків з кожного боку. Хочете послухати легенду про те, як матуся рушником стала?

«Жила була в селі мати, мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки не вміли вишивати, як їх ненька. Вишивала мати – сини горнулися до неї і слухали її пісні. Кожному вона вишивала рушничок і кожного навчала: коли їхатимуть у дорогу, то щоб у нього хліб загортали, бо хліб на рушнику життя величає і здоров’я береже. Та померла мати, а сини на могилі у пам’ять її білий рушник послали. Розповідають, що через три дні на тому рушникові дивні квіти розквітали. Хто їх вишивав, ніхто не знає, лише вітер про те розповідає і просить вишити на згадку рушник червоними нитками».

Пропоную послухати пісню про матір, яка вишивала рушники. Діти слухають пісню М. Дубини на слова В. Вихруща «А мати вишивала рушники» чи пісню О. Білаша на слова Д. Павличка «Два кольори», підспівують.

- Давайте поміркуємо, що ж означає поєднання червоного і чорного кольорів в українській вишиванці. (Червоний – то любов, радість. Чорний – наша матінка земля. А ще туга, смуток, журба за рідними дітьми, за матір’ю, за рідною стороною). Так, ці два кольори означають любов і тугу за тими, хто перебирає далеко від рідного дому.

Вихователь пояснює: рушників є багато, і всі вони свої назви мають. Так, колись вишивали рушнички для маленьких дівчаток – на них цвіт яблуні і вишні, ромашки, незабудки, а між ними дрібні листочки. Називалися вони рушничкам-росяничками, щоб дівчинка встала раненько і вмилася срібною росою, щоб розквітла її краса.

А для хлопчиків вишивали рушнички – гра лики – з квітами чорнобривців, щоб не забували рідну матір та батьківську оселю; прикрашали їх листячком дуба та квітами барвінку, щоб були вродливими і здоровими. А ще є рушники родинні – на них вишиті квіти особливі, ніби квіткове дерево, – і мальви, і троянди, і маки, і чорнобривці. Подорожнім та гостям пропонували рушник – утирач, узори на ньому скромні, вишиті червоними, зеленими, коричневими, жовтими і синіми нитками.

(Усі гуртом міркують, що означають ці кольори).

- Кожен вишивальник передає в оздобі – своє розуміння, по – різному бачить кольори. Колись у кожну смужечку, вишити певним кольором, вкладалося якесь побажання подорожньому: червона – побажання сонця і тепла; зелена – зустрічі з добрим людьми; коричнева – щасливої дороги; синя і жовта смужки символізували здоров’я.

Наголошує, що в Україні вишивати вчилися з самого малку. У домі, де зростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Не було б дівчини, яка б не вміла вишивати. Вишиває вона і співає, то й узори на її рушниках теж немовби співають. Закликає дітей почути цю пісню-струмочок, який наповнює повноводну ріку українського народу.


Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку «Хай у серці кожної дитини, живе любов до батьківщини»

Мета: Розширювати та поглиблювати знання дітей про нашу Батьківщину – Україну, державні та народні символи країни; дати дітям знання про дороги, їх значення в житті людей; продовжувати знайомити дітей зі спадщиною В. Сухомлинського, розуміти поняття «Батьківщина», відповідати на поставлені запитання; поглиблювати знання дітей про тваринний світ України; розвивати творчу уяву, українське мовлення; виховувати любов до Батьківщини, до природи рідного краю і його мешканців.

Обладнання: ілюстрації Герба, Прапора України; записи Гімну України, українських мелодій, пісня  А. Малишко «Чорнобривці», дидактичні ігри «Символи України», «Допоможіть знайти домівку»; фарби, пензлі.

Хід  заняття:

Вихователь. Діти, пропоную послухати вам загадку, а ви її спробуйте відгадати:

Буває широка,

Буває вузька,

Від дому в садочок

Мене привела. (Дорога)

Вихователь.  Які бувають дороги?    

-  Що вони сполучають між собою? Що по них рухається?

Вихователь. Буває ще невеличка дорога – така, як ми зараз на ній стоїмо. В народі її називали стежкою. Її прокладають люди у полі, городі, біля озера, від хати й до хати. А от якось я почула, як сперечалися дві дівчинки і хлопчик про те, яка стежка краща.

- Яка стежка краща? – запитав хлопчик у дівчаток.

- До магазину, – сказала перша дівчинка.

- Ні, – заперечила друга дівчинка. – До парку! – відповіла вона.

- Найкраща стежка – це до озера, – сказав хлопчик.

- Діти, а як ви гадаєте які стежки найкращі?

- Чому? (тому що там найрідніші люди: мама, тато, сестра, брат; бо я там живу).

Звучить пісня на слова А. Малишка «Чорнобривці».

- Діти, згадайте свій дім, як там добре, тепло, вас завжди там чекають.

- Зараз кожен з вас згадав свій дім, свою сім'ю. Ми постійно вживаємо слова «рідна земля», «рідний  край , «рідна домівка». А як зрозуміти ці слова?

- Правильно, тому що ми тут народилися і живимо.

- Діти, як називають місце, де ми народилися і живемо?

Батьківщина.

Знаєш ти, що таке Батьківщина.

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найщиріші друзі,

Це бджола у весняній лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово,

Небо синє і сад зелений

І жовтенька пшениця в полі.

- Ось так Батьківщину описав видатний український дитячий поет А. Костецький.

- Діти, так що ж означає слово Батьківщина? (рідний дім, мама, тато..)

- Дуже багато народних висловів є про Батьківщину.

- А хто з  вас знає прислів'я  про рідний край?

- Одна Батьківщина, і більше не буває.

- Місця, де родився, завжди святі.

- Хто рідну оселю свою забуває, той долі не знайде в житті.

- Діти, а як називається наша країна? Наша країна – це Україна.

- Так, Україна – це наша земля, рідний край, це гори… (продовжують діти.)

- Кожна країна має свої державні символи.

- Назвіть державні символи (Прапор, Герб та Гімн). (Вихователь виставляє плакати українського Прапору та Герба).

Прапор – це державний символ. Чому наш прапор жовто-блакитний?

Наш герб – тризуб. Це зброя, слава й сила.

- А зараз ми послухаємо гімн нашої держави. (Діти стоячи слухають і співають головну пісню України.)

- Діти, а крім державних, які ще символи у нашої країни? (калина, верба, віночок, рушник.)

- А як можна сказати одним словом? (народні)

Дидактична гра «Символи України».

Фізхвилинка.

Українська народна гра «Потанцюй у віночку».

Візьмемось за руки

Підемо на луки.

Там сплетемо віночок

Станемо в таночок.

(за бажанням дівчаток залишити на голівках віночки.)

- Діти, а як ви вважаєте, Батьківщина є тільки у людей?

- Так, правильно, батьківщина є і у птахів, і у тварин, і у комах. Наприклад, для білих ведмедів батьківщиною є Північ. А для страусів де Батьківщина? Для ластівок? Солов'їв? Зозуль? і багатьох перелітних пташок?

Дидактична гра «Допоможіть знайти домівку» (діти з'єднують малюнок із словом)                 

- Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Деркач і кріт».

Запитання до дітей:

Про кого йдеться в цьому оповіданні?

Про що співав пісеньку Деркач?

Що розповів Деркач Кроту?

Що запитав кріт у пташки?

Чому ж пташка не залишилась на теплій африканській землі?

Що кличе пташку повернутися?

- Батьківщина – це рідний дім, це місце, де ти народився і куди хочеться повертатися.

- Бачу, як горять веселими вогниками ваші оченята, як сяє усмішка на вустах. Які ви щасливі діти! Яка гарна наша країна, як хочеться робити щось добре і прекрасне для нас усіх. На згадку про наші щасливі хвилини намалюємо нашу рідну Батьківщину, її природу, її казкові краєвиди.

Гімнастика для очей.

Діти малюють кожен свою батьківщину.

- Які гарні малюнки.

- А давайте влаштуємо виставку ваших малюнків (діти розвішують малюнки). Нехай це буде наша картинна галерея. А як би ви нашу виставку? (варіанти відповідей).

Підсумок: - Діти, в своїх малюнках ви показали, як ви любите свою Батьківщину, свою Україну. І моя назва така: «Я люблю свою Батьківщину».


Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку «Без верби і калини нема України»

Мета: розширити знання дітей про рослинні символи рідного краю: вербу та калину; познайомити з малими народними фольклорними жанрами пов’язаних із вербою та калиною; розвивати інтерес, увагу, зв’язне мовлення дітей; виховувати любов до рідного краю, бережне відношення до рослин, гордість за народ та їх традиції.

Обладнання: звукозапис пісень про калину, вербу, кущ калини, гілки верби, вирізані з паперу грона калини, клей, пензлі, серветки.

Хід заняття:

1.Діти взявшись за руки ідуть до куща калини і співають пісню «Ой у лузі калина стояла».

Вихователь:

– Діти, у кожної нації, в кожному народу є свої дерева-символи. Наприклад, у росіян – це берізка, в канадців-клен. А ось символами нашого, українського народу, вважають калину та вербу.

Із давніх-давен великою любов’ю та пошаною користується в українського народу калина. Про червону калину складено багато пісень та легенд. Калинові грона часто прикрашали український вишиваний рушник. Вродливу дівчину порівнювали з пишною калиною. Калиновий кущ, який садили під вікном, прикрашав українське подвір’я та хату. А дозріває калина пізно, коли вже морози дихають. Тоді ламають її в пучечки і зберігають всю зиму. Цілющі калинові ягоди дуже корисні для здоров’я людини.

Верба була символом родинного вогнища. На вербну неділю вербу освячували у церкві. Верба оспівана у народних піснях, веснянках, купальних піснях. Верба дуже добре зберігає вологу в ґрунті, тому її садили біля поля, річки яким вона не давала засихати. Верба росла біля кожного двору для господарських потреб – для кошика чи тина або зробити сопілку чи свищик для дитини.

2.Дидактична гра «Дерева і люди».

Вихованці за допомогою дорослого добирають слова-ознаки дерев, що відповідають характеристиці якостей людської вдачі, настрою.

Калина яка? (вродлива, красива, ніжна, чарівна, тендітна, весела, усміхнена)

Верба яка?(сумна, похила, невесела, плакуча, безрадісна, зажурена)

Під час гри малюки всі слова повторюють чітко, не поспішаючи.

3.Фізкультхвилинка «Ой є в лісі калина»

Ой є в лісі калина /Двічі

Комарики-дзюбрики, калина.

(Похитування піднятими вгору руками праворуч-ліворуч, кисті опущені)

Там стояла дівчина, /Двічі

Комарики-дзюбрики, дівчина.

(Повороти тулуба в сторони, ноги на ширині пліч, руки на поясі)

Цвіт-калину ламала, /Двічі

Комарики-дзюбрики ламала.

(Руки витягнуті вперед, кругові рухи кистями – зображують ламання суцвіть калини)

Та в пучечки в’язала, /Двічі

Комарики-дзюбрики, в’язала.

(Малята труть кулачком об кулачок, притупуючи ніжками)

На дорогу кидала, /Двічі

Комарики-дзюбрики, кидала.

(Присідання з різким випрямленням вперед обох рук)

4. Дидактична гра «Мудрі народні прислів’я».

Педагог читає дітям народні приказки, а дошкільники виразно повторюють їх.

Вихователь допомагає дітям зрозуміти зміст кожного прислів’я та пояснити його.

Гарна дівчина, як у лузі калина. (Вродлива дівчина така ж прекрасна, як вбраний ніжним цвітом калиновий кущ)

Калина зацвітає – мороз до осені зникає. (Коли починає цвісти калина, настає стійке тепло).

Верба низько гнеться, та не ламається. (Так кажуть про людину, яка стійко зносить всі лиха, негаразди, і хоча дуже сумує при цьому, та не втрачає віри і надії в зміни на краще).

Також про калину та вербу складено багато пісень та віршів.

5.Аплікація «Кетяги калини для української родини».

6.Підсумок: Молодці, діти! Гарні зробили ви подарунки з паперу. Ми повинні не забувати: шанувати природу, адже людина є частиною цієї природи!
Конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку «Символи України. Віночок»

Мета: Розширити та поглиблювати знання дітей про Батьківщину, державні та народні символи України. Познайомити з віночком-оберегом, кольорами стрічок, кількістю квітів, познайомити з легендою українського народу про віночок. Розвивати креативне мислення, уміння відображати побачене у своїх виробах. Виховувати любов до Батьківщини, інтерес до національних символів, до усної творчості українського народу.

Обладнання: Віночок, картинки до дидактичної гри «Символи України», квіти, стрічки, кросворд, фломастери, заготовки до аплікації, клейстер, пензлі, серветки, клейонки на всіх дітей.

Хід заняття.

Вихователь: Діти, наше заняття я хочу почати віршем «Де найкраще місце на землі» Д. Павличка.

Де зелені хмари яворів

Зупинили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні, а земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

Вихователь: Діти, що ж означає слово Батьківщина?

Так, це місце, де ви народились, живете, де ваші батьки живуть, тому й називається словом Батьківщина. Як називається наша країна?

Кожен народ має свої звичаї, обряди, традиції, символи. Які символи ви знаєте? (народні, державні).

Дидактична гра «Символи України» (діти пояснюють значення символів).

Вихователь: Сьогодні я хочу розповісти вам про один із символів з яким ми вже знайомились – з віночком.

Які прислів’я про віночок ви знаєте?

«У віночку калина – гарна дівчина».

«Який віночок – такий голосочок».

«Віночок вити – життя любити».

«Гарний віночок – окраса дівчини».

Вихователь: Віночок був не лише прикрасою, а й оберегом, бо в нього є така сила, що і біль знімає, й волосся оберігає.

Дівчатка починали носити віночок з трьох років. Перший віночок робила мама, щоб він оберігав доню від злих сил, додавав краси і здоров’я . У вінок вплітали три квіточки. З кожним роком вплітали ще по квітці. А для таких дівчаток як ви вплітали шість квіточок. Коли дівчата підростали, то вже самі плели собі віночки. Подивіться на віночок і скажіть, які квіти ви знаєте?

Маша: У віночок вплітали багато квітів – ружі, калину, безсмертник, волошки, мак, барвінок, чорнобривці, ромашки.

Вихователь: Так, багато квітів вплітали до віночку. Дорослі дівчата плели вінок з дванадцяти квіточок, і кожна мала своє значення. Дівчатка підготували для вас розповідь про квіти.

Ангеліна: Це – квітка ромашка, вона дуже корисна, має лікарські властивості. Якщо мити відваром ромашки волосся воно буде красивим і шовковистим. А коли болить живіт, п’ють чай із ромашки.

Аня: Це – квітка волошка.

На просторах, на полях

Сині зірочки тремтять

Це волошки чарівні

Усміхаються мені.

Волошки красиві і корисні, ними освіжають хату і купають маленьких дітей.

Аліна: Ця квітка – барвінок

Хрещатий барвінок

Зелена земля.

Ця квітка блакитна

Символ життя.

Вона символізує життя і красу душі.

Маша: Це – квітка мак, без нього не буває жодного віночка. Він символізує кохання і оберігає від нечистої сили.

Вихователь: А ще у віночок вплітали чорнобривці, щоб не боліла голівка; любисток – щоб дитина була доброю і любили її люди, а також грона калини та яблуневий цвіт.



Кросворд «Квіти».




с

о

н

я

ш

н

и

к







ч

о

р

н

о

б

р

и

в

ц

і




б

а

р

в

і

н

о

к







а

й

с

т

р

и










м

а

л

ь

в

и

Яка квітка повертається за сонцем?

Назва якої квітки пов’язана з чорними бровами?

Листя якої квітки зберігаються від весни і до морозів?

які квіти символізують початок шкільного навчання?

Яка квітка оберігає від нечистої сили?

Вихователь: А чим ще прикрашений віночок? Так, стрічками, їх було 10. Вони також мають своє значення:

Жовта – символ сонця, зелена – краса і свіжість;

Синя – символ неба, води, здоров’я;

Червона – символ любові, рожева – достаток;

Фіолетова – мудрість, коричнева – символ землі, вічності.

Плели дівчата віночки до свят – Весни, Івана Купали. На весілля наречена плела собі весільний віночок.

Сьогодні я хочу розповісти вам легенду про віночок.

Легенда про віночок.

Було це чи не було, але розповідають, що в одному селі жили парубок і дівчина.

Любили один одного і вирішили одружитися. На весіллі, саме тоді, коли грали музики, на селище напали татари. Усіх чоловіків повбивали, село спалили, а молодих дівчат у полон забрали, а з ними і вродливу наречену. Чимало років провели вони в чужій країні. Та завжди сподівалися повернутися додому. Якось трапилась така нагода. Вартовий, який їх стеріг, заснув, а двері зачинити забув…

Умить осідлали дівчата коней і помчали як вітер. Коли татари помітили втечу, в ту ж мить кинулися наздоганяти втікачок. Ось-ось наздоженуть. Не довго думаючи, зірвала з голови одна дівчина синю стрічку і кинула за спину. І в тому місці, де лягла стрічка, завирувала глибока ріка. А дівчата тікали все далі… довго перебиралися татари через річку, але намір свій не полишили. Стали знов дівчат наздоганяти. Тоді друга дівчина зняла свою зелену стрічку і кинула за спину. І став позаду густий, чорний ліс. А дівчата помчали далі… Закричали татари, але назад не повернули, почали через ліс пробиратися. Ось знову наздоганяють вони дівчат… Кинула тоді третя дівчина стрічку – червону. І за спиною враз вогонь запалав. А пройти крізь полум’я татари не змогли. Розлютилися вони, що дівчата втекли від них. А дівчата поїхали далі, на рідну землю.

Відтоді вважають, що віночок може захистити молоду дівчину від лиха, від нечистої сили, і стрічки у ньому – зелена, як життя, коричнева, як рідна земля, блакитна, як вода, жовта, як сонце і червона, як молодеча краса.

Вихователь: В давнину і діти, і молоді люди любили в свята виходити на луки, водити хороводи, грати в ігри. Давайте і ми пограємо в гру.

Народна рухлива гра «Чий віночок найкращий?»

Вихователь: А зараз, діти, давайте і ми створимо, сплетемо свій віночок.

Аплікація «Віночок».

Вихователь: Ви чудово справились із завданням, наше заняття я хочу закінчити такими словами:

Гарна, велика, країна моя,

Є в ній озера, річки і моря.

Гори високі, степи і ліси –

Скільки багатства, скільки краси.


Каталог: attachments -> article
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Основи теорії літератури
article -> До листа Міністерства освіти і науки України від 17. 08. 2016р. №1/9-437
article -> План роботи методичного об’єднання вчителів-предметників суспільно-гуманітарних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> План роботи методичного осередку вчителів-предметників природничо-математичних наук на 2015/2016 навчальний рік
article -> Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів курсів за вибором приймається навчальним закладом
article -> Получение патента на полезную модель

Скачати 239.05 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка