Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку



Скачати 93.88 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації19.03.2019
Розмір93.88 Kb.
#84869
1   2   3   4

Ефективне навчання історії учнів із ЗПР передбачає врахування вчителем індивідуальних психофізичних, інтелектуальних та емоційно-вольових можливостей кожної дитини. Продуктивному засвоєнню історичних знань сприятиме: активне використання наочних посібників, систематичне повторення вивченого матеріалу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між опрацьованими раніше історичними подіями й тими, що вивчаються на уроці, узагальнення історичних знань, виконання практичних робіт з локалізації історичних подій у атласі та контурній карті, розв’язання хронологічних завдань, робота з адаптованими історичними джерелами та самостійне виконання дидактичних завдань, вміле поєднання вчителем словесних, наочних і практичних методів навчання, зміна видів навчальної діяльності на уроці історії, застосування диференційованого та індивідуального підходів під час вивчення минулого, використання краєзнавчого матеріалу, максимальна конкретизація загальноісторичних процесів і явищ.

Особливу увагу необхідно приділити роботі з навчальною книгою. Навчання історії учнів із затримкою психічного розвитку відбувається за підручниками масової школи, які вміщують велику кількість умовно-графічної наочності, абстрактних понять та мають великі за обсягом і складні за змістом тексти. Під час роботи з книгою важливим є формування в учнів вмінь орієнтуватися у його методичному апараті, користуватися сторінками, ілюстраціями, тлумачним словником, хронологічними таблицями, словником історико-географічних назв, біографічним словником, додатковими текстами тощо.

Для кращого усвідомлення навчального матеріалу, вчителю необхідно у роботі з підручником використовувати пояснююче читання, локалізовувати вказані у підручнику історико-георгафічні об’єкти на карті, записувати на дошці хронологічні дати та імена історичних діячів.

Для самостійного опрацювання текстів підручника дітьми із ЗПР доступними є такі види робіт, як читання вголос, читання про себе, читання окремих уривків, знаходження відповіді у навчальному тексті на запитання вчителя чи підручника, пояснення адаптованих історичних документів та висловів історичних діячів, назва окремих частин тексту, складання плану, порівняння опису діяльності героїв минулого та інше.

Важливе корекційно-розвивальне значення має робота учнів з ілюстраціями підручника. Жодна ілюстрація не повинна пройти повз уваги школярів. Створення чітких зорових образів – важливий елемент навчання історії, що попереджає небезпеку взаємозаміни схожих історичних подій, перенесення фактів певної епохи в інший історичний період. Доступними для школярів із ЗПР є такі види робіт як знаходження пояснень ілюстрації у навчальному тексті, пояснення заголовку ілюстрації, її опис, побудова відповіді з опорою на ілюстрацію, використання її як джерела історичної інформації.

На уроках історії в спеціальній школі для дітей із ЗПР необхідно звертати увагу на розвиток усного зв’язного мовлення та збагачення словника. Для цього потрібно під час опитування сприяти використанню дітьми історичної термінології, вимагати від учнів розгорнутих відповідей, повторювати раніше вивчені слова, використовувати під час узагальнень найбільш важливі історичні поняття.

Значний вплив на результативність вивчення історії учнями із ЗПР відіграє відповідність дій учнів і вчителя дидактичній меті уроку, що визначає тип заняття. В умовах спеціальної школи найбільш ефективними є такі типи уроків історії:

1) урок засвоєння нового навчального матеріалу, метою якого є оволодіння учнями новим матеріалом і новими способами діяльності;

2) урок формування і вдосконалення вмінь і навичок, який націлений на повторення і закріплення раніше засвоєних знань із застосуванням уже сформованих умінь і навичок, формування нових умінь та навичок, контроль за вивченням нового навчального матеріалу і вдосконаленням знань, умінь і навичок;

3) урок закріплення та застосування знань, умінь і навичок, що передбачає наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань, умінь і навичок, які шляхом послідовного розв’язання учнями навчальних завдань ведуть до досягнення дидактичної мети;

4) урок узагальнення та систематизації знань, націлений на вирішення таких основних дидактичних завдань, як перевірку і встановлення рівня оволодіння учнями основами теоретичних знань і способами пізнавальної діяльності, повторення і більш глибоке осмислення навчального матеріалу;

5) урок контролю та корекції знань, умінь і навичок, призначений для контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу, сформованістю вмінь і навичок і їх корекції;

6) комбінований урок, який націлений на вирішення декількох дидактичних завдань: пояснення нового матеріалу, його закріплення, повторення раніше вивченого, контроль і корекцію знань, умінь та навичок учнів.

Усвідомлення школярами історичних понять є одним із важливих показників засвоєння навчального матеріалу. Їх засвоєння означає осмислення учнями найбільш важливих специфічних ознак історичних фактів, оволодіння історичними подіями та явищами у найбільш суттєвих зв’язках і відношеннях. Оволодіння поняттями передбачає опанування не лише системою суттєвих ознак певного історичного явища, але й створення конкретного образу на основі узагальненого відображення історичного процесу, у ході якого здійснюється перехід від простих до більш складних знань шляхом накопичення кількісних змін, які поступово призводять до якісних.

Кращому осмисленню і запам’ятовуванню змісту історичного матеріалу сприятиме використання домашніх завдань, які поєднуватимуть теоретичну та практичну складову і будуть адекватними до пізнавальних можливостей конкретного учня.



6 клас

Історія України. Історія стародавнього світу (інтегрований курс).

( 70 годин, 2 години на тиждень)



п/п


К-ть

год.


Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

2

Повторення

Історія – наука про життя людей у минулому. Джерела пізнання минулого.

Основні поняття з курсу історії 5-го класу.


Учень / учениця:

– пояснює та застосовує поняття «історія»;

– виокремлює історичні джерела;

– за допомогою вчителя пояснює та застосовує на прикладах основні поняття з пропедевтичного курсу історії за 5-й клас.




Розвиток і корекція пам’яті на основі актуалізації раніше вивчених історичних понять і подій минулого у 5-му класі.

Розвиток і корекція мислення на основі диференціації історичних джерел, їх впливу на відтворення картин життя у минулі часи, застосування історичних понять у різних ситуаціях.

Корекція уявлень у процесі повторення вивченого матеріалу у 5-му класі.

Розвиток і корекція уваги під час роботи з різноманітними історичними джерелами.

Розвиток і корекція усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про найбільш важливі події в історії України.


2

1

Вступ

Історія стародавнього світу – перший етап історії людства. Особливості відліку часу в історії стародавнього світу.



Учень / учениця:

– з опорою на хронологічну таблицю називає межі історії стародавнього світу;

–з опорою на наочні посібники пояснює лічбу років до нашої ери;

– називає основні періоди історії стародавнього світу;



Формування позитивного емоційного ставлення до вивчення історії стародавнього світу.

Розвиток пізнавальної активності на основі ознайомлення учнів з новим етапом історії людства.

Формування уявлень про відлік часу в історії стародавнього світу.


3

8



Розділ І. Життя первісних людей

Виникнення первісної людини. Теорії походження людського життя.

Розселення первісних людей на Землі. Утворення рас.

Заняття та спосіб життя первісних людей. Основні стоянки та пам’ятки первісних людей на території України.

Духовна культура та вірування людей за первісних часів.

Суспільна організація первісних людей. Виникнення майнової нерівності.

Організація влади за первісних часів. Міста як опора первісної влади. Древні міста світу.

Трипілля: побут і господарство носіїв цієї культури.

Житла, поселення та суспільний устрій трипільців.


Учень / учениця:

– за допомогою вчителя пояснює божественну та еволюційну теорії походження людини;

– з опорою на наочні посібники називає основні заняття первісних людей;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («вождь», «плем’я», «рід»);

– користуючись планом розповідає про виникнення майнової нерівності у давніх людей та влади у первісному суспільстві.

– за навідними запитаннями вчителя пояснює рівень матеріального розвитку та духовного життя трипільців;

– показує на карті стоянки давніх людей на території України, райони проживання трипільських племен;

– позначає на контурній карті важливі історико-географічні об’єкти цього періоду.



Розвиток і корекція пам’яті на основі відтворення інформації про спосіб життя первісних людей.

Розвиток і корекція мислення на основі свідомого застосування вивчених понять, узагальнення історичних знань, розв’язання проблемних завдань, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про життя первісних людей.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті місць стоянок первісних людей та районів проживання носіїв трипільської культури.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї первісних людей.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи з контурною картою та під час малювання знарядь праці й зброї первісних людей.






1

Узагальнення.







4

7

Розділ ІІ. Древні цивілізації.

Тема 1. Давньоєгипетська цивілізація

Виникнення Єгипетської держави. Влада і суспільна організація в Стародавньому Єгипті.

Заняття та спосіб життя древніх єгиптян.



Релігія Давнього Єгипту. Божественне походження фараона. Будівництво пірамід.

Розквіт Єгипту. Тутмос ІІІ, Рамзес ІІ.

Занепад Єгипту. Рамзес ІІІ.

Писемність, освіта і наукові знання Стародавнього Єгипту.

Архітектура і мистецтво давніх єгиптян.

Учень / учениця:

– називає хронологічні межі існування давньоєгипетської цивілізації (з опорою на стрічку часу);

– за допомогою словника історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («вельможа», «держава», «іригація» , «фараон»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– з опорою на наочність називає основні заняття та спосіб життя древніх єгиптян;

– коротко характеризує діяльність найбільш відомих правителів Давнього Єгипту (Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ);

– перераховує наукові досягнення давньоєгипетської цивілізації;

– за допомогою вчителя визначає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями;

– показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту;


Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння історичних понять, імен богів і фараонів, назв предметів матеріальної культури єгипетської цивілізації, основних хронологічних дат розділу.

Розвиток і корекція мислення у процесі розповідей, розв’язання хронологічних завдань, відповідей на запитання, визначення логічних зв’язків між історичними подіями, роботи з історичною картою.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-словесної інформації про життя людей у Давньому Єгипті.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток і корекція уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Збагачення словникового запасу учнів шляхом активного використання вивчених понять.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї давніх єгиптян.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.






1

Узагальнення.







4

8

Тема 2. Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кімерія та Скіфія.

Древній Шумер. Розвиток культури.

Вавилонська держава. Цар Хаммурапі.

Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація.

Ізраїльсько-Іудейське царство. Цар Соломон.

Країна кімерійців.

Скіфія: територія, військо, політичний устрій.

Заняття та спосіб життя скіфів.

Матеріальна та духовна культура скіфів.


Учень / учениця:

– орієнтується у хронологічних рамках розквіту цивілізацій Передньої та Центральної Азії та знає хронологічні межі перебування на території України кіммерійців та скіфів (з опорою на хронологічну таблицю та стрічку часу);

– за допомогою наочних посібників пояснює синхронність історичних подій і явищ;

– за допомогою вчителя пояснює та застосовує основні поняття теми («Біблія», «колонізація», «клинопис», «кодекс законів», «місто-держава», «рабство»);

– з опорою на наочні посібники описує основні заняття та спосіб життя древніх жителів Передньої, Центральної Азії, Кімерії та Скіфії;

– за навідними запитаннями педагога коротко характеризує діяльність найбільш відомих правителів цивілізацій Передньої та Центральної Азії (Хаммурапі, Соломона);

– показує та позначає на карті Межиріччя, східне побережжя Середземного моря, древні міста цих регіонів, райони розселення кіммерійців та скіфів;


Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння і відтворення хронологічних дат, історичних і культурних (духовних і матеріальних) понять, імен богів, царів тощо.

Розвиток і корекція мислення у процесі тематичних розповідей, самостійного пошуку відповідей у тексті підручника, опису портретів історичних діячів, визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про життя людей у Передній та Центральній Азії, Кімерії та Скіфії.

Розвиток уваги на основі раціонального поєднання словесних, наочних та практичних методів навчання.

Розвиток сприйняття навчального матеріалу на основі активного залучення наочних посібників.

Розвиток активного словника у процесі вживання нових слів та понять, які вивчалися раніше.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї мешканців Передньої та Центральної Азії, Кімерії та Скіфії.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.






1

Узагальнення.







5

6

Тема 3. Стародавня Індія та Китай.

Індська цивілізація. Заняття та побут древніх жителів Індії.

Суспільство Давньої Індії. Поділ на варни і касти.

Релігійне життя. Буддизм. Індуїзм.

Життя людей у Давньому Китаї. Об’єднання країни. Будівництво Великої китайської стіни.

Конфуціанство.

Розвиток науки та освіти древнього Китаю.


Учень / учениця:

– з опорою на стрічку часу визначає хронологічні межі існування давньоіндійської та давньокитайської цивілізацій;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («варни», «касти», «індуїзм», «буддизм», «даосизм», «конфуціанство»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– з опорою на план описує основні заняття та спосіб життя жителів Давньої Індії та Китаю;

– за допомогою навідних запитань вчителя характеризує суспільний устрій і релігійні погляди мешканців Стародавньої Індії та Китаю;

– пояснює сутність віровчень Будди (Сідхартха Гуатами) та Конфуція (Кун Цзи);

– перераховує наукові досягнення вивчених цивілізацій;

– показує на карті долину Інду та Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі та основні центри Давньої Індії та Китаю.


Розвиток і корекція пам’яті на основі відтворення вивчених понять та інформації про спосіб життя людей Давньої Індії та Китаю.

Розвиток і корекція мислення на основі тематичних відповідей, розв’язання проблемних завдань, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роботи з картою.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочної-словесної інформації про життя людей у Давній Індії та Китаї.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті долин Інду та Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальних меж та основних центрів Давньої Індії та Китаю.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя і вірування мешканців Давньої Індії та Китаю.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи із зошитом та контурною картою.






1

Узагальнення.







6

11

Розділ ІІІ. Історія Давньої Греції.

Суспільство та заняття Давньої Греції. Поліси.

Афінська та Спартанська держави.

Велика грецька колонізація. Міста-колонії Північного Причорномор’я та Криму. Спосіб життя мешканців.

Греко-перські війни (500-449 р. р. до н. е.).

Розквіт Афінської демократії. Перікл.

Розвиток науки та освіти у Давній Греції.

Мистецтво Давньої Греції: архітектура, театр, література.

Релігія та міфологія древніх греків. Всегрецькі ігри.

Піднесення Македонії. Філіпп ІІ.

Походи Александра Македонського. Імперія Александра Великого.

Елліністичні держави.

Розвиток науки, архітектури та скульптури у добу еллінізму.


Учень / учениця:

– з опорою на хронологічний довідник (таблицю) називає межі існування Давньої Греції та дати найбільш важливих історичних подій країни у цей період;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та застосовує основні поняття розділу («аристократія», «демократія», «громадянин», «політика»);

– за допомогою вчителя описує основні заняття та спосіб життя жителів Давньої Греції;

– розповідає про суспільний устрій і релігійні погляди давніх греків (за планом);

– з опорою на хронологічну таблицю визначає хронологічну послідовність історичних подій;

– за навідними запитаннями вчителя описує систему виховання молоді (на прикладі Стародавніх Афін та Спарти);

– перераховує науково-культурні здобутки давньогрецької цивілізації;

– коротко розповідає про діяльність найбільш відомих правителів давньогрецької цивілізації (Перікл, Александр Македонський);

– за допомогою вчителя визначає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями;

– показує та позначає на карті грецькі міста-поліси, місця найбільш важливих битв, міста-колонії Північного Причорномор’я та Криму.


Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння історичних понять, хронологічних дат, імен богів та історичних діячів, назв предметів матеріальної культури давньогрецької цивілізації.

Розвиток і корекція мислення у процесі розв’язання хронологічних завдань, відповідей на запитання, визначення логічних зв’язків між історичними подіями, роботи з історичною картою.

Розвиток свідомого сприйняття та уявлень на основі образно-вербальної інформації про життя людей у Давній Греції.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Збагачення словникового запасу учнів шляхом активного використання вивчених понять.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї давніх греків.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі виконання завдань у зошиті та в контурній карті.

Розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань і робіт з контурною картою.





1

Узагальнення.







8

7

Розділ ІV. Історія Давнього Риму.

Тема 1. Римська республіка.

Народи Давньої Італії. Виникнення Рима. Царський період.

Римська республіка. Розширення територій.

Пунічні війни.

Соціальний устрій та організація влади у Римській республіці.

Побут і повсякденне життя в республіканському Римі.

Релігія та освіта римлян у республіканський період.

Диктатура Гая Юлія Цезаря.



Учень / учениця:

– називає час заснування Риму, хронологічні межі Римської республіки та дати найбільш важливих історичних подій країни у цей період (з опорою на стрічку часу);

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття розділу («вето», «диктатор», «консул», «патриції», «плебеї», «республіка», «сенат»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– за навідними запитаннями описує основні заняття та спосіб життя жителів Римської республіки;

– коротко розповідає про суспільний устрій і релігійні погляди давніх римлян;

– з опорою на наочні посібники та навідні запитання порівнює становище патриціїв та плебеїв;

– коротко розповідає про діяльність Гая Юлія Цезаря;

– за наведеними фактами визначає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями;

– показує на карті м. Рим,


м. Карфаген, територію Римської республіки.

Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння і відтворення хронологічних дат, історичних і культурних (духовних і матеріальних) понять, імен богів, історичних діячів.

Розвиток і корекція мислення у процесі самостійного пошуку відповідей у тексті підручника, опису портретів історичних діячів, визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про життя людей у Давньому Римі у республіканський період.

Розвиток уваги на основі раціонального поєднання словесних, наочних та практичних методів навчання.

Розвиток сприйняття навчального матеріалу на основі активного залучення наочних посібників.

Розвиток активного словника у процесі вживання нових слів та понять, які вивчалися раніше.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї мешканців Римської республіки.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.






1

Узагальнення







9

10

Тема 2. Римська імперія.

Створення Римської імперії. Правління Октавіана Августа.

Імперія за часів династії Юліїв-Клавдіїв.

Імператори династії Антонінів.

Криза Римської імперії ІІІ століття. Діоклетіан. Тетрархія.

Імператор Константин. Утвердження домінанту.

Виникнення християнства. Християнство – офіційна релігія Римської імперії.

Культура Римської імперії.

Розпад Римської імперії. Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами.

Римський період античних держав на території України. Боспорське царство.

Давні слов’яни: територія, суспільний устрій, господарство, вірування.


Учень / учениця:

– з опорою на хронологічну таблицю чи стрічку часу називає межі існування Римської імперії, Боспорського царства, дати виникнення християнства, розділу імперії на Західну та Східну (Візантію), падіння Західної Римської імперії;

– з опорою на довідник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («варвари», «Візантія», «єпископ», «константинопольський патріарх», «Папа Римський», «християнство»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– за навідними запитаннями розповідає про основні заняття та спосіб життя давніх слов’ян і мешканців грецьких полісів Північного Причорномор’я та Криму (І-V ст.);

– за допомогою вчителя коротко характеризує діяльність Октавіана Августа, Діоклетіана, Константина;

– за наведеними прикладами пояснює синхронність історичних подій і явищ;

– за допомогою педагога визначає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями;

– показує на карті кордони Римської імперії часів Октавіана Августа, Західної і Східної римських імперій, Боспорського царства, м. Константинополь, території, заселені давніми слов’янами.


Розвиток і корекція пам’яті на основі відтворення інформації про події у Римській імперії, Боспорському царстві.

Розвиток і корекція мислення на основі розв’язання проблемних завдань, тематичних відповідей, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роботи з картою.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про життя людей у Римській імперії, Боспорському царстві, давніх слов’янських племенах.

Розвиток свідомого сприйняття образно-словесної інформації.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті кордонів Римської імперії часів Октавіана Августа, Західної і Східної Римських імперій, Боспорського царства, м. Константинополь, територій, заселених давніми слов’янами.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя і вірування мешканців Римської імперії, Боспорського царства, давніх слов’ян.

Розвиток дрібної моторики пальців рук у процесі роботи із зошитом та контурною картою.






1

Узагальнення







10

3

Повторення

Найбільш видатні досягнення стародавніх цивілізацій.

Найвидатніші діячі в історії стародавнього світу.

Основні поняття з курсу історії 6-го класу



Учень / учениця:

– називає хронологічні межі історії Стародавнього Світу (з опорою на хронологічний довідник чи стрічку часу);

– з опорою на словник історичних термінів пояснює та застосовує основні поняття курсу («Біблія», «демократія», «держава», «диктатор», «колонізація», «політика», «рабство», «республіка», «християнство»)

– за навідними запитаннями описує основні заняття та спосіб життя жителів Стародавнього Світу;

– перераховує культурні та науково-технічні досягнення стародавніх цивілізацій;

– за допомогою вчителя коротко характеризує діяльність Соломона, Александра Македонського, Гая Юлія Цезаря, Костянтина;

– показує на карті територію Давнього Єгипту, Межиріччя, Ізраїльсько-Іудейського царства, Давньої Індії, Китаю, Греції та Риму.


Корекція пам’яті на основі повторення історичних понять, імен видатних діячів і подій минулого, основних хронологічних дат курсу.

Розвиток і корекція мислення на основі застосування основних понять курсу: «демократія», «держава», «диктатор», «колонізація», «політика», «рабство», «республіка», «християнство».

Корекція уявлень на основі усвідомлення найголовніших досягнень стародавніх цивілізацій.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Формування причинно-наслідкових зв’язків між діями правителів і змінами у державі, їх впливі на життя народу.

Розвиток і корекція усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про видатні досягнення давніх цивілізацій та історичних діячів стародавнього світу.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи із сучасною картою світу, України, історичними атласами і контурними картами.





1

Підсумкове узагальнення







Каталог: files -> docs -> 2019
docs -> Проблеми дотримання прав професійних спілок у контексті права на свободу асоціацій
docs -> Методичні рекомендації щодо виконання І захисту магістерських робіт Київ 2016 зміст вступ
docs -> Методичні рекомендації щодо проведення акції «Молодь за здоровий спосіб життя»
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 02 методологія та методи соціологічних досліджень Затверджено
docs -> Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту дипломних робіт бакалавра Київ 2016 зміст
docs -> Програма з біології для 10-11 класів
2019 -> Енергодарської міської ради
2019 -> Програма з української літератури для 6-7 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного
2019 -> Уроку: розширити уявлення про поняття «мінливість»
2019 -> Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти

Скачати 93.88 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка