Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку



Скачати 93.88 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації19.03.2019
Розмір93.88 Kb.
#84869
1   2   3   4




7 клас

Історія середніх віків.

(35 годин, 1 година на тиждень)



1

1

Повторення.

Стародавній світ. Найвидатніші досягнення стародавніх цивілізацій.



Учень / учениця:

– з опорою на стрічку часу називає хронологічні межі історії стародавнього світу;

– за допомогою вчителя відтворює та пояснює основні поняття з курсу історії стародавнього світу за 6-й клас;

– з опорою на наочні посібники перераховує найбільш важливі культурні та науково-технічні досягнення стародавніх цивілізацій;

– показує на карті територію Давнього Єгипту, Греції та Риму.


Корекція пам’яті на основі повторення історичних понять, імен видатних діячів історії стародавнього світу, пригадування найбільш важливих здобутків стародавніх цивілізацій, відтворення на карті територій Давнього Єгипту, Греції та Риму.

Корекція мислення на основі порівняння, узагальнення та застосування історичних понять під час повторення вивченого матеріалу.

Корекція уявлень у процесі актуалізації раніше вивченого матеріалу з опорою на ілюстративний матеріал.

Розвиток і корекція уваги на основі роботи з різноманітними джерелами актуалізації раніше вивченого матеріалу.

Розвиток і корекція усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про заняття та спосіб життя представників древніх цивілізацій.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи із сучасними та історичними картами.



2

1

Вступ.

Історія середніх віків – важливий етап історії людства. Хронологічні межі та періодизація історії середніх віків.



Учень / учениця:

– з опорою на стрічку часу називає хронологічні межі історії середніх віків;

– показує на карті м. Рим.


Формування мотивації до вивчення історії середніх віків.

Розвиток пам’яті на основі запам’ятовування хронологічних меж доби Середньовіччя.

Розвиток пізнавальної активності під час ознайомлення учнів з новим етапом історії людства.

Формування уявлень про життя людей у середньовічний період.



3

3

Розділ І. Становлення середньовічної Європи.

Падіння Західної Римської імперії. Варвари. Велике переселення народів. Держава франків.

Імперія Карла Великого та її поділ. Феодальна роздробленість.

Культура Західної Європи у період раннього Середньовіччя.

Учень / учениця:

– називає дату падіння Західної Римської імперії, хронологічні межі Великого переселення народів (з опорою на стрічку часу);

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття розділу («васал», «король», «сеньйор», «феодал», «феодальна роздробленість»);

– за навідними запитаннями вчителя застосовує вивчені поняття;

– з опорою на план розповідає про діяльність Карла Великого;

– за допомогою вчителя визначає причини і наслідки Великого переселення народів та феодальної роздробленості;

– показує на карті кордони Франкської імперії, м. Рим.


Розвиток і корекція пам’яті на основі відтворення інформації про причини падіння Західної Римської імперії, велике переселення народів, імперію Карла Великого.

Розвиток і корекція мислення на основі свідомого застосування нових понять, розв’язання проблемних завдань, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, роботи з картою.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття вербально-наочної інформації про головні події у Європі на початковому етапі доби Середньовіччя.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Розвиток просторової орієнтації у процесі знаходження на карті кордонів Західної Римської імперії, територій заселених германськими племенами, імперію Карла Великого.


4

4

Розділ ІІ. Імперії Середньовіччя.

Візантійська імперія. Правління Юстиніана. Боротьба із зовнішніми загрозами.

Культура Візантії

Арабський халіфат. Виникнення ісламу.

Культура арабського світу.

Учень / учениця:

– з опорою на хронологічні посібники називає дату утворення Східної Римської імперії, дату загибелі Візантії, межі існування Арабського халіфату;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття розділу («імперія», «іслам», «Коран», «мечеть», «пророк», «самодержець», «халіфат»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– з опорою на наочні посібники перераховує найбільш значимі культурні та науково-технічні досягнення Візантії та арабського світу;

– за навідними запитаннями педагога розповідає про діяльність пророка Мухамеда;

– показує на карті територію Візантійської імперії, Арабського халіфату, м. Константинополь, м. Мекку.


Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння хронологічних дат, нових понять, історичних діячів, назв предметів матеріальної та духовної культури зазначених імперій.

Розвиток і корекція мислення у процесі свідомого застосування нових понять, самостійного пошуку відповідей у тексті підручника, опису портретів історичних діячів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про Візантійську імперію та Арабський халіфат.

Розвиток і корекція уваги та сприйняття на основі раціонального поєднання словесних, наочних та практичних методів навчання.

Розвиток активного словника у процесі вживання нових слів та понять, які вивчалися раніше.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про життя, заняття, вірування і звичаї мешканців Візантійської імперії та Арабського халіфату.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.





1

Узагальнення.







5

4

Розділ ІІІ. Суспільно-господарські відносини у добу Середньовіччя.

Стани середньовічного суспільства: духовенство, рицарство, селянство.

Середньовічне місто. Самоврядування.

Розвиток торгівлі та ремесел. Цехи.

Господарство та побут у середньовічній Європі.

Учень / учениця:

– за допомогою вчителя відтворює, пояснює та застосовує основні поняття розділу («васал», «магістрат», «рицар», «феодал»);

– з опорою на наочність розповідає про стани, основні заняття та спосіб життя жителів середньовічної Європи.

– із запропонованих історичних фактів визначає причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого;

– показує на карті міста: Венецію Константинополь, Мілан, Париж, Флоренцію.


Розвиток пам’яті на основі засвоєння історичних понять, назв предметів матеріальної культури Середньовіччя.

Розвиток і корекція мислення у процесі усвідомлення навчального матеріалу та встановлення причинно-наслідкових зв’язків між історичними подіями.

Розвиток свідомого сприйняття та уявлень на основі образно-вербальної інформації про суспільно-господарське життя людей у добу Середньовіччя.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Збагачення словникового запасу учнів шляхом активного використання вивчених понять.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про устрій і заняття європейців у середньовічний період.



6

5


Розділ ІV. Релігійно-культурне життя середньовічної Європи.

Християнізація Європи. Розкол християнської церкви на католицьку та православну. Церковний устрій.

Папа Римський. Хрестові походи.

Католицькі ордени. Інквізиція.

Розвиток освіти, літератури та науки у середньовічній Європі

Архітектура та образотворче мистецтво.

Учень / учениця:

– називає дату поділу християнської церкви на католицьку та православну;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («диспут», «єресь», «індульгенція», «інквізиція», «католицтво», «понтифік», «православ’я», «університет», «хрестовий похід»);

– розповідає про устрій церкви;

– за допомогою вчителя застосовує вивчені історичні поняття;

– за допомогою навідних запитань визначає причини і наслідки хрестових походів, інквізиції;

– з опорою на наочні посібники перераховує наукові та культурні досягнення доби Середньовіччя, називає пам’ятки архітектури середньовічної Європи;

– показує на карті м. Болонья, м. Константинополь, м. Париж, м. Рим, м. Салерно.



Розвиток і корекція пам’яті на основі відтворення інформації про релігійно-культурне життя середньовічної Європи.

Розвиток і корекція мислення на основі свідомого застосування вивчених понять, опрацювання навчальних та наочних посібників, визначення причинно-наслідкових зв’язків, аналізу та узагальнення вивченого матеріалу.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочно-вербальної інформації про рівень духовної та матеріальної культури європейців у середньовічну добу.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про культурне життя і вірування мешканців середньовічної Європи.



Розвиток і корекція просторової орієнтації на основі роботи з історичною картою.




1

Узагальнення.







7

6

Розділ V. Країни Західної Європи у Х – ХV століттях.

Середньовічна Франція. Філіпп ІV Красивий.

Столітня війна. Жанна Д’Арк.

Англія. Нормандське завоювання. Реформи Генріха ІІ Плантагенета.

«Велика хартія вольностей». Парламент.

Середньовічна Німеччина. Оттон І. Утворення Священної Римської імперії. Генріх ІV та Григорій VІІ.

Боротьба за Італію. Фрідріх І Барбаросса. Німецька колонізація сусідніх земель.



Учень / учениця:

– з опорою на стрічку часу називає хронологічні межі Столітньої війни, дату підписання ««Великої хартії вольностей»;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття розділу («абат», «барон», «лорд», «парламент»);

– з опорою на план чи наочність розповідає про основні політичні події середньовічної Європи;

– з опорою на хронологічну таблицю усвідомлює синхронність історичних подій і явищ;

– за допомогою вчителя пояснює причини і наслідки політики колонізації;

– розповідає про сутність феодального ладу;

– за допомогою навідних запитань розповідає про діяльність Філіппа ІV Красивого, Жанни Д’Арк, Генріха ІІ Плантагенета, Фрідріха І Барбаросси;

– показує на карті Францію, Англію, Німеччину, Італію, м. Берлін, м. Лондон, м. Париж, м. Рим.


Розвиток і корекція пам’яті на основі вивчення хронологічних дат, історичних понять, імен історичних діячів країн Західної Європи у Х – ХV століттях.

Розвиток і корекція мислення на основі свідомого застосування вивчених понять, опрацювання навчальних текстів та ілюстративного матеріалу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Формування і корекція уявлень та розвиток сприйняття на основі усвідомлення наочно-вербальної інформації про політичне життя країн Західної Європи у Х – ХV століттях.

Розвиток уваги на основі раціонального поєднання словесних, наочних та практичних методів навчання.

Розвиток активного словника у процесі вживання нових слів та понять, які вивчалися раніше.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про головні воєнно-політичні події Західної Європи Х – ХV століть.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичними картами.


8

5

Розділ VІ. Словянський світ у добу Середньовіччя.

Чеське королівство. Гуситські війни.

Польське королівство Казимир ІІІ.



Володимирсько-Суздальське князівство.

Новгородська республіка. Невська битва та Льодове побоїще. Александр Невський.



Московська держава. Іван ІІІ. Збирання земель Руських.

Учень / учениця:

– з опорою на хронологічну таблицю називає дати: спустошення Києва військами Андрія Боголюбського, Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви;

– з опорою на словник історичних термінів відтворює та пояснює основні поняття теми («бояри», «вотчина», «іго», «магнати», «республіка», «уділ», «шляхта», «Юріїв день», «ярлик»);

– за допомогою вчителя застосовує вивчені поняття;

– пояснює сутність поглядів Яна Гуса;

– за допомогою навідних запитань розповідає про діяльність Яна Жижки, Олександра Невського, Івана ІІІ;

– за запропонованими фактами визначає причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями;

– з опорою на наочні посібники описує заняття та спосіб життя слов’ян;

– за допомогою педагога порівнює суспільно-політичний устрій Великого Новгорода та Московської держави;

– показує на карті Чехію, Польщу, європейську частину Росії, м. Москву, м. Новгород, м. Володимир.



Розвиток і корекція пам’яті на основі засвоєння історичних понять, хронологічних дат, імен історичних діячів.

Розвиток і корекція мислення у процесі опрацювання, аналізу та узагальнення навчального матеріалу з розділу, визначення причин і наслідків історичних подій.

Формування і корекція уявлень на основі сприйняття наочної-вербальної інформації про життя слов’ян у епоху Середньовіччя.

Розвиток свідомого сприйняття образно-вербальної інформації.

Розвиток уваги на основі зміни видів навчальної діяльності учнів.

Збагачення словникового запасу учнів шляхом активного використання вивчених понять, дат, імен.

Розвиток усного зв’язного мовлення на основі складання розповідей про воєнно-політичне життя середньовічних слов’ян.

Розвиток просторової орієнтації у процесі роботи з історичною картою.






1

Узагальнення







9

3

Повторення.

Видатні досягнення доби Середньовіччя.

Найвидатніші діячі в історії середніх віків.

Основні поняття з курсу всесвітньої історії за 7-й клас.



Учень / учениця:

– з опорою на стрічку часу називає хронологічні межі історії середніх віків, дату падіння Західної Римської імперії, дату захоплення Константинополя турками;

– за допомогою вчителя чи навчальних посібників відтворює, пояснює та застосовує основні поняття курсу («єресь», «індульгенція», «інквізиція», «католицтво», «парламент», «православ’я», «феодал», «феодальна роздробленість», «хрестовий похід»);

– з опорою на наочність розповідає про основні заняття та спосіб життя людей у добу Середньовіччя;

– за допомогою вчителя знаходить ознаки схожості та відмінності у діяльності Карла Великого, Філіппа ІV Красивого, Генріха ІІ Плантагенета, Фрідріха І Барбаросси;

– за навідними запитаннями коротко характеризує діяльність пророка Мухамеда та Жанни Д’Арк;

– з опорою на наочні посібники перераховує наукові та культурні досягнення Середньовіччя;

– з опорою на хронологічну таблицю розповідає про синхронність історичних подій;

– показує на карті територію Візантії,

м. Константинополь (Стамбул), Франкську імперію, м. Берлін, м. Лондон, м. Мекку, м. Москву, м. Париж, м. Рим.



Корекція пам’яті на основі повторення раніше вивчених історичних понять і подій минулого доби Середньовіччя.

Корекція мислення на основі порівняння, узагальнення та застосування історичних понять під час повторення вивченого матеріалу.

Корекція уявлень у процесі актуалізації раніше вивченого матеріалу з опорою на ілюстративний матеріал.

Корекція уваги під час роботи з різноманітними джерелами актуалізації раніше вивченого матеріалу.



Розвиток і корекція усного зв’язного мовлення у процесі складання розповідей про заняття та спосіб життя людей у середньовічний період.





1

Підсумкове узагальнення







Каталог: files -> docs -> 2019
docs -> Проблеми дотримання прав професійних спілок у контексті права на свободу асоціацій
docs -> Методичні рекомендації щодо виконання І захисту магістерських робіт Київ 2016 зміст вступ
docs -> Методичні рекомендації щодо проведення акції «Молодь за здоровий спосіб життя»
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 02 методологія та методи соціологічних досліджень Затверджено
docs -> Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту дипломних робіт бакалавра Київ 2016 зміст
docs -> Програма з біології для 10-11 класів
2019 -> Енергодарської міської ради
2019 -> Програма з української літератури для 6-7 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного
2019 -> Уроку: розширити уявлення про поняття «мінливість»
2019 -> Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти

Скачати 93.88 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка