Навчальні програми для профільного навчання Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків


Тематичне планування навчального матеріалу



Сторінка7/22
Дата конвертації04.11.2016
Розмір4.81 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22

Тематичне планування навчального матеріалу


№ з\п

Тема


Кількість годин

10-й клас




1

Введення у спеціальність

2

2

Основи програмування. Основні поняття та особливості

6

3

Об’єкти та їх властивості

4

4

Введення в середовище об’єктно-орієнтованого програмування:

50




4.1. Інсталяція мови програмування

4.2. Інтегроване середовище

4.3. Робота з формами; властивості форми;

4.4. Збереження проектів

4.5. Основні елементи керування

4.6. Поняття програмного коду; процедури опрацювання подій об’єктів



4

6

12



2

14


14

5

Програмування об’єктно-орієнтованою мовою:

74




5.1. Змінні; типи даних; константи; функції, процедури;

5.2. Об’єктно-орієнтовані мови програмування; синтаксис мов; системні функції;

5.3. Запис простих команд з величинами (лінійні задачі).;

5.4. Редагування коду та налагоджування програм;

5.5. Програмування розгалуження; управляючі вказівки;

5.6. Програмування повторень; форми оператора циклу

5.7. Програмування масивів; одновимірні та двовимірні масиви


6

8
12


6

14
14

14

Резерв

4
Всього

140

11-й клас




6

Вступ до вбудованої мови програмування:

36

7

Використання табличного процесора та вбудованої мови програмування у сфері економіки

52

8

Розроблення власного навчального проекту

48
Резерв

4
Всього

140


Перелік програмних засобів, необхідних для вивчення курсу:

  • Операційна система (Windows);

  • програми об’єктно-орієнтованої мови програмування (Visual Basic, Delphi та інші);

  • програми табличного процесора (MS Excel, OpenOffice.org Calc та інші).

Зміст навчального матеріалу і вимоги до результату навчальної діяльності учнів


1. Введення у спеціальність (2 год.)

Ознайомлення з професіями програміста, менеджера, економіста. Мета, предмет і завдання курсу.

Учні повинні мати уявлення:

  • про професії, пов’язані з вивченням курсу;

  • про використання мови об’єктно-орієнтованого програмування та табличного редактора в сфері економіки та бізнесу.

2. Основи програмування.
Основні поняття та особливості (6 год.)

Програмування машинних кодів. Алгоритмічне програмування. Процедурне програмування. Об’єктно-орієнтоване програмування. Візуальне програмування.



Учні повинні знати:

  • основні етапи розв’язання задач;

  • поняття неформальної моделі;

  • формальні та фактичні параметри;

  • процедури та функції;

  • поняття компілятора, інтерпретатора;

  • класифікацію мов програмування;

  • поняття системи програмування.

Учні повинні вміти:

  • описувати алгоритми розв’язання задач різних типів;

  • наводити приклади об’єктно-орієнтованих програм;

  • наводити приклади візуального проектування;

  • наводити приклади процедурного програмування.

3. Об’єкти та їх властивості (4 год.)

Поняття об’єкта. Властивості об’єкта. Об’єктно-орієнтований підхід. Властивості та методи об’єктів. Події та їх опрацювання.



Учні повинні знати:

  • поняття об’єкта;

  • властивості об’єкта;

  • поняття події;

  • методи опрацювання подій.

Учні повинні вміти:

  • наводити приклади об’єктів;

  • надавати властивості об’єктам;

  • наводити приклади подій;

  • опрацьовувати події.

4. Введення в середовище об’єктно-орієнтованого
програмування (50 год.)

Інсталяція мови програмування. Запуск мови програмування.

Інтегроване середовище розробника.

Основні поняття: головне меню; панель інструментів; вікно проекту; вікно властивостей; вікно форми; панель елементів управління.

Робота з формами. Створення на формі об’єктів і надання значень властивостям. Робота з властивостями форми. Створення простих програм. Збереження проекту. Створення папок для проектів. Збереження файлів форми всередині папки проекту.

Основні елементи управління. Призначення властивостей основних елементів (мітки текстового поля, кнопки, перемикача, рамки, списку).

Робота з вікнами малюнків і зображень (PictureBox, Image). Характеристики вікон, їх властивості.

Поняття програмного коду. Процедура опрацювання подій. Етапи написання програмного коду. Складові прикладної програми в середовищі об’єктно-орієнтованої мови програмування (інтерфейс, процедури об’єктів). Основні процедури опрацювання подій об’єктів (лінія, фігура, таймер).



Учні повинні знати:

  • складові інтегрованого середовища розробника;

  • властивості форми;

  • основні об’єкти управління;

  • способи збереження проекту, файла форми;

  • процедури опрацювання подій;

  • етапи написання програмного коду.

Учні повинні вміти:

  • інсталювати мову програмування;

  • запускати систему;

  • створювати на формі об’єкти;

  • надавати значення властивостям об’єктів;

  • створювати прості проекти за наданою екранною формою;

  • зберігати проекти.

5. Програмування об’єктно-орієнтованою мовою (74 год.)

Змінні. Оголошення змінних у програмі. Типи даних, їх опис. Діапазон значень. Константи. Діапазон дій змінних і констант. Процедури.

Мова програмування. Синтаксис мови. Запис арифметичних і логічних операторів. Запис простих команд із величинами. Функції мови програмування. Поняття методу. Використання методів під час створення проектів. Використання процедур і функцій під час створення проектів. Формальні та фактичні параметри. Системні функції. Вікно введення (InputBox). Вікно повідомлень Message Box (MsgBox). Функції вікна повідомлень. Параметри Option функції Message Box. Приклади розробки програмного коду простих (лінійних) задач та інтерфейсу користувача.

Редагування коду та налагодження програми. Оперативна перевірка синтаксису під час введення програми. Звернення до системи оперативної довідки. Виведення на екран контекстних списків, форматів вбудованих функцій, процедур і методів. Використання інструментів набору Edit – редагування коду. Налагодження програми (Debug, Help, End). Використання вікна Immediate.

Програмування розгалуження. Керівні вказівки: указівка розгалуження (if... then); указівка вибору (select case). Указівка розгалуження: однорядкова, багаторядкова (блочна) форма синтаксису оператора. Указівка безумовного переходу (goto...). Приклади використання умовного та безумовного оператора під час створення додатків складних програм.

Програмування повторень (циклів). Програмування повторень за допомогою лічильника (For.. .next). Вкладені цикли. Форми оператора циклів з умовою (do.. loop; while.. .wend). Приклади проектів, програмний код яких містить цикли.

Програмування масивів. Одновимірні, двовимірні масиви. Опрацювання масивів у середовищі візуально-об’єктного програмування.

Учні повинні знати:


  • типи даних;

  • типи змінних та їх опис;

  • функції та операції для кожного типу даних;

  • способи використання процедур і функцій;

  • призначення формальних і фактичних параметрів;

  • способи налагодження програми та редагування коду;

  • призначення та правила опису вказівок розгалуження та повторень;

  • особливості опрацювання масивів.

Учні повинні вміти:

  • визначати типи величин;

  • використовувати графічні об’єкти під час створення проекту;

  • створювати проекти з використанням процедур і функцій;

  • складати програмний код для лінійних, розгалужених, циклічних задач;

  • створювати проекти з використанням масивів об’єктів.

Резерв – 4 год.
11 клас

6. Вступ до вбудованої мови програмування (36 год.)

Призначення. Основні елементи. Об’єкти та їх типи. Структура редактора вбудованої мови програмування. Елементи управління. Форми користувача. Особливості програмування.



7. Використання табличного процесора та вбудованої мови програмування у сфері економіки та бізнесу (52 год.)

Використання діалогового вікна. Заповнення бази даних. Практичні приклади програм: складання розкладу, розрахунки короткотермінової позички.

Розв’язання системи нелінійних рівнянь з параметрами, побудова поверхонь. Як розмістити капітал. Програма оптимального розкрою. Програма рекламної компанії.

8. Створення власного навчального проекту (48 год.)

Використовуючи набуті навички та теоретичні знання, учні розробляють власний проект за запропонованими темами:



  • “Електронний альбом”;

  • “Проект із перемикачами та індикаторними кнопками”;

  • “Проект із використанням лінійок прокрутки та списків”;

  • “Проект із використанням комп’ютерної графіки”.

Резерв – 4 год.
Інформатика та технології.
Комп’ютерні технології автоматизованого проектування


Тематичне планування навчального матеріалу:

№ з/п

Тема

Кількість годин

10 клас

1

Введення у спеціальність

2

2

Основи проектування

28

3

Системи автоматизованого проектування

4

4

Основи тривимірного моделювання

32

5

Параметричне проектування

24

6

Оформлення креслень тривимірних моделей

20

7

Робота з матеріалами

8

8

Проектна робота

18

Резерв

4

Всього

140

11 клас

1
Тривимірне моделювання складних об’єктів

26

2
Оформлення креслень для складних об’єктів

12

3
Створення складальних тривимірних моделей

26

4
Оформлення креслень складальних тривимірних моделей

12

5

Робота з базами даних

18

6

Моделювання роботи та візуалізація тривимірних моделей

24

7
Проектна робота

18
Резерв

4
Всього

140


Перелік програмних засобів, необхідних для вивчення курсу:

  • операційна система (Windows, Linux);

  • у разі використання операційної системи Linux необхідна наявність емулятору (WineX, VMWare та інші);

  • системи автоматичного проектування (T-flex*, Компас 3D*, AutoCAD, Mechanical Desktop та інші).

* Програми T-flex і Компас 3D при використанні в учбових закладах є безкоштовними (учбові версії програм).
Зміст навчального матеріалу і вимоги до результату навчальної діяльності учнів

10 клас

1. Введення у спеціальність (2 год.)

Мета курсу. Предмет. Завдання курсу. Історичний розвиток систем проектування. Використання довідкової інформації з різних джерел.



Учні повинні знати:

  • мету, предмет і завдання курсу, його історичний розвиток.

Учні повинні вміти:

  • використовувати у своїй роботі різні види інформації (друковані видання, електронні видання тощо).

2. Основи проектування (28 год.)

Проектування, його значення в сучасному суспільстві. Використання проектування в машинобудуванні.

Креслення, призначення креслень. Техніка виконання креслень, правила оформлення креслень. Стандарти оформлення креслень (ЄСКД, ANSI, DIN та інші).

Креслення в системі прямокутних проекцій. Аксонометричні проекції. Технічний рисунок.

Читання і виконання креслень. Аналіз геометричної форми предмета. Проекції вершин, ребер і граней предмета. Нанесення розмірів з урахуванням форми предмета. Геометричні побудови, необхідні для виконанні креслень. Креслення розгорток поверхонь геометричних тіл. Порядок читання креслень деталей.

Ескізи. Виконання ескізів деталей.

Перерізи і розрізи. Призначення перерізів. Правила виконання перерізів. Призначення розрізів. Правила виконання розрізів. З’єднання вигляду і розрізів.

Визначення необхідної кількості зображень.

Складальні креслення. Загальні відомості про складальні креслення виробів. Порядок читання складальних креслень. Поняття про деталювання.
Учні повинні знати:


  • поняття про проектування та галузі його застосування в сучасному суспільстві;

  • визначення креслення та його призначення, техніка виконання креслень і правила їх оформлення;

  • про основні стандарти в проектуванні;

  • методи проеціювання, зокрема виконання креслення в системі прямокутних проекцій, поняття про аксонометричні проекції, ескізи, перерізи і розрізи, правила виконання розрізів.

Учні повинні вміти:

  • виконувати зображення предметів на двох і трьох взаємно перпендикулярних площинах, виконувати побудову аксонометричних проекцій;

  • здійснювати аналіз геометричної форми предмета, знаходити на кресленні вершини, ребра, твірні та поверхні тіл, будувати проекції точок на поверхні предмета, будувати третю проекцію за двома даними;

  • наносити розміри з урахуванням форми предмета;

  • виконувати ескіз і технічний малюнок деталі, будувати перерізи та розрізи;

  • читати складальні креслення.

3. Системи автоматизованого проектування (4 год.)

Вступ. САПР, їх призначення, галузі застосування. Основні поняття системи автоматизованого проектування.



Учні повинні знати:

  • призначення САПР і можливості їх використання у виробництві;

  • основні структурні елементи системи автоматизованого проектування.

Учні повинні вміти:

  • обґрунтувати вибір певної САПР для вирішення певної задачі
    автоматизованого проектування;

  • порівнювати можливості різних систем між собою.

4. Основи тривимірного моделювання (32 год.)

Загальні принципи та поняття 3D-моделювання. Загальна схема елемента 3D-моделі. 3D-елементи побудови. Робоча площина. Робоча поверхня. 3D-вузли. 3D-профілі. Системи координат у тривимірних моделях.

Інтерфейс користувача. Графічна зона. Головне меню, контекстне меню та панелі інструментів. Рядок стану. Робота з файлом креслення. Робота із шаблонами.

Команди. Технологія роботи з командами. Система оперативної довідки.

Системи координат. Двовимірна система координат. Абсолютні прямокутні координати. Відносні координати. Полярні координати. Крокова прив’язка. Допоміжна сітка. Об’єктна прив’язка.

Настроювання параметрів креслення. Одиниці виміру. Установка режимів креслення.

Робота в активній площині. Елементи побудови. Основні елементи побудови. Методи їх побудови, параметри, редагування.

Додаткові елементи побудови. Створення та редагування зображення. Створення та редагування ескізу.

Створення твердотілих моделей. Робота з об’ємними тілами. Створення видавлених тіл. Побудова тіл обертання. Модифікування об’єктів у тривимірному просторі. Модифікування профілів. Лінійні та кругові масиви. Заокруглення та фаски.

Перегляд тривимірних моделей. Використання видових екранів. Перспективні види. Компонування креслень тривимірних моделей.



Учні повинні знати:

  • основні елементи тривимірної моделі, системи координат у тривимірних моделях;

  • типові напрямки проекціювання, поняття перспективного вигляду;

  • правила побудови видавлених об’ємних тіл і тіл обертання;

  • правила роботи в активній площині;

  • технологію роботи з командами;

  • поняття системи координат, абсолютних, відносних і полярних координат;

  • правила побудови лінійних і кругових масивів;

  • правила створення фасок і заокруглень.

Учні повинні вміти:

  • виконувати основні операції з файлом моделі, створювати і використовувати шаблони;

  • будувати прості примітиви, використовуючи різні системи координат;

  • користуватися кроковою прив’язкою, допоміжною сіткою, об’єктною прив’язкою;

  • настроювати параметри моделі та її режими;

  • створювати лінійні та кругові масиви;

  • застосовувати заокруглення і фаски для тривимірних моделей;

  • будувати тіла обертання;

  • створювати видавлені тіла;

  • модифікувати об’єкти у тривимірному просторі.

5. Параметричне проектування (24 год.)

Ескізні побудови елементів конструкції. Накладення геометричних обмежень на елементи конструкції. Створення контуру. Визначення розмірів контуру.

Змінні, загальні поняття, імена змінних. Типи змінних. Операнди, операції, вирази (логічні операції, стандартні математичні функції, вбудовані функції). Створення та редагування змінних.

Математичні вирази щодо змінних, асоційованих із розмірами. Зміна розмірів. Завдання параметрів елементів побудов у вигляді змінних. Редактор змінних. Використання математичних функцій у редакторі.



Учні повинні знати:

  • основні принципи параметричного проектування;

  • поняття про змінні та їх роль в параметричному проектуванні;

  • математичні функції;

  • правила запису виразів.

Учні повинні вміти:

  • створювати параметричні проекції в двовимірній площині;

  • створювати тривимірні параметричні моделі;

  • зв’язувати дані з елементами моделі або креслення за допомогою змінних;

  • записувати вирази з використанням математичних функцій.

6. Оформлення креслень тривимірних моделей (20 год.)

Створення проекцій. Ортогональні та ізометричні проекції. Редагування креслень. Вибір об’єктів. Методи копіювання і переносу об’єктів. Властивості побудованих об’єктів.

Засоби організації креслення. Робота із шарами. Зміна кольору, типу і товщини ліній об’єктів. Робота з масштабами типів ліній. Імпортування шарів і типів ліній з інших креслень. Передача властивостей.

Інформація про креслення. Інформація про об’єкти. Методи вимірювання і встановлення розмітки.

Створення тексту та пояснювальних написів на кресленні: однорядковий текст, текстові стилі, багаторядковий текст. Робота з текстом. Пошук тексту в кресленні. Перевірка орфографії.

Нанесення розмірів. Розміри на кресленні: лінійні та кутові. Розмірні ланцюги і розміри від загальної бази. Нанесення розмірів дуг і кола. Координатні розміри. Креслення ліній-винесень. Редагування розмірів. Встановлення параметрів шорсткості та допусків.

Формування штрихівок. Створення перерізів і видів.

Оформлення кутового штампу та технічних вимог. Компонування креслення на аркуші. Друк креслення.



Учні повинні знати:

  • основні принципи побудови графічних примітивів: прямолінійних відрізків, кривих ліній та точок;

  • способи керування зображенням на екрані;

  • засоби редагування: знищення об’єктів, переміщення, копіювання, обертання, масштабування;

  • методи коригування розмірів об’єктів;

  • засоби організації креслення (шари, кольори, тип і товщина ліній);

  • правила оформлення креслення та документації за нормами ЄСКД та інших стандартів;

  • компонування креслення на аркуші.

Учні повинні вміти:

  • використовувати тривимірні моделі для створення креслень;

  • створювати графічні примітиви;

  • вибирати об’єкти після їх створення за допомогою різних засобів;

  • здійснювати операції редагування об’єктів, використовуючи відповідні інструменти;

  • редагувати властивості об’єктів;

  • створювати шари та встановлювати для них різні властивості;

  • отримувати необхідну інформацію з креслення;

  • формувати текст і використовувати різні текстові стилі;

  • наносити на креслення лінійні та кутові розміри, розміри дуг та кіл, креслити лінії-винесення, редагувати вже проставлені розміри;

  • створювати штриховані області;

  • створювати перерізи і види;

  • готувати креслення до друку та виводити його на друк.

7. Робота з матеріалами (8 год.)

Призначення матеріалів. Основні характеристики матеріалів. Використання та редагування матеріалів. Нанесення матеріалів на окремі грані. Накладення текстур. Створення власних матеріалів.



Учні повинні знати:

  • про матеріали та їх властивості;

  • про можливості використання матеріалів і текстур.

Учні повинні вміти:

  • використовувати матеріали для візуалізації зображень;

  • застосовувати матеріали та текстури до моделі й окремих її елементів;

  • створювати власні матеріали.

8. Проектна робота (18 год.)

У процесі роботи над проектом учні використовують навички і знання, здобуті протягом навчального року. Учнем проектується параметрична тривимірна модель. За цією моделлю виконуються креслення проекцій. Робота оформлюється за стандартами ЄСКД. Пишеться пояснювальна записка.



Резерв – 4 год.
11 клас

1. Тривимірне моделювання складних об’єктів (26 год.)

Побудова складних тривимірних моделей за перерізами. Правила формування перерізів. Правила об’єднання перерізів у тіла.

Формування профілю тіла. Формування траєкторії переміщення. Викривлення, що можуть виникати при переміщеннях.

Трубопровід. Створення плоских і тривимірних трубопроводів.

Пружини і спіралі. Параметри пружин і спіралей.

Учні повинні знати:


  • можливості створення тіл за перерізами;

  • можливості створення тіл переміщенням за траєкторією;

  • можливості створення різних типів трубопроводів, пружин і спіралей.

Учні повинні вміти:

  • створювати тривимірні моделі шляхом побудови лінійної або сплайнової поверхні, що проходить через декілька 3D-профілів;

  • отримувати тривимірне тіло шляхом переміщення 3D-профілю за траєкторією у просторі;

  • отримувати тривимірне тіло – трубу за траєкторією у просторі;

  • створювати пружини та спіралі різних типів.

2. Оформлення креслень для складних об’єктів (12 год.)

Особливості побудови проекцій, перерізів і видів для тривимірних тіл, отриманих за 3D-профілями. Правила та прийоми проставлення розмірів для таких тіл.

Особливості побудови проекцій, перерізів і видів для тривимірних тіл, отриманих шляхом переміщення 3D-профілю 3D-шляхом. Правила і прийоми проставлення розмірів для таких тіл.

Формування креслень для трубопроводів, пружин і спіралей. Особливості проставлення розмірів і характеристики елементів.



Учні повинні знати:

  • правила створення проекцій і видів для тіл, отриманих за 3D-профілями;

  • правила проставлення розмірів для тіл, отриманих за 3D-профілями;

  • правила створення проекцій і видів для тіл, отриманих шляхом переміщення 3D-профілю 3D-шляхом, а також правила проставлення розмірів для таких тіл;

  • правила формування креслень для трубопроводів, пружин і спіралей; проставлення розмірів для них.

Учні повинні вміти:

  • створювати креслення складних тіл, побудованих на основі операцій лофтінгу, переміщення 3D-профілю 3D-шляхом, трубопроводів, спіралей, пружин;

  • правильно проставляти розміри і технічні вимоги для таких тіл.

3. Створення складальних тривимірних моделей (38 год.)

Створення тривимірних складальних моделей через вставку 3D-об’єктів у загальне складання. Визначення глобальних і локальних систем координат. Прив’язка системи координат деталі до системи координат складання. Перетворення систем координат. Передача параметрів деталі у складання.

Створення 3D-складань в одному файлі. Використання елементів деталей для побудови нових деталей складання. Запис окремих деталей в окремий файл.

Редагування тривимірних складань. Зміна прив’язки та параметрів деталей. Подавлення деталей.

Використання стандартних елементів з бібліотек. Підключення бібліотек елементів. Створення бібліотеки власних елементів.

Учні повинні знати:


  • можливості створення тривимірних складальних моделей методами “від деталей до складання” і “від складання до деталей”;

  • правила визначення локальних і глобальних систем координат і методи встановлення їхнього взаємного розташування;

  • про механізм передачі параметрів від деталі у складання;

  • про можливості використання бібліотек стандартних елементів;

  • про можливість створення власних бібліотек.

Учні повинні вміти:

  • створювати тривимірні складення з окремих деталей;

  • виконувати 3D-складання в одному файлі з наступним створенням окремих деталей;

  • передавати параметри від деталі у 3D-складання;

використовувати елементи зі стандартних бібліотек.

4. Оформлення креслень складальних тривимірних моделей (12 год.)

Створення за 3D-моделлю креслень з відповідними проекціями, видами і перерізами. Визначення деталей, що потрапляють у переріз. Визначення деталей, що не потребують штрихування.

Нанесення розмірів і технічних вимог на складальні креслення.

Формування позицій і специфікацій для складальних креслень. Формування технічних вимог.

Формування і внесення змін у деталізовані креслення.

Учні повинні знати:


  • про правила створення креслень складань;

  • про правила оформлення креслень складань;

  • про призначення і правила заповнення специфікацій до складального креслення;

  • про технічні вимоги щодо креслень складальних одиниць.

Учні повинні вміти:

  • створювати необхідні проекції, види і перерізи для складальних креслень;

  • формувати специфікації для складальних креслень;

вносити зміни у складальні креслення та специфікації.

5. Робота з базами даних (18 год.)

Концепції зв’язування креслень програм САПР і баз даних. Підготовка до роботи з базами даних. Бази даних та їх використання при параметричному проектуванні. Вбудований редактор баз даних. Створення і редагування внутрішніх і зовнішніх баз даних. Функції роботи з внутрішніми базами даних. Зв’язок баз даних із прикладними програмами. Зв’язування даних з об’єктами креслення. Робота із зовнішніми базами даних. Формування запитів. Робота з файлами запитів. Функції роботи із зовнішніми базами даних.



Учні повинні знати:

  • призначення і можливості бази даних у моделях;

  • механізм взаємодії елементів баз даних з елементами моделі;

  • специфіку використання внутрішніх і зовнішніх баз даних.

Учні повинні вміти:

  • підключати бази даних до моделі, зв’язувати дані з об’єктами моделі;

  • використовувати функції роботи з внутрішніми і зовнішніми базами даних;

  • формувати запити і використовувати інформацію, відібрану запитами.

6. Моделювання роботи і візуалізація тривимірних моделей (24 год.)

Параметричні зв’язки, що визначають функціонування тривимірного об’єкту. Формування моделей у площині та у просторі. Анімація плоских і тривимірних моделей. Керуючі змінні та параметри.

Встановлення джерел світла та камер. Візуалізація тривимірних об’єктів у вигляді каркасної моделі, шейдінгу, рендерінгу та видалення невидимих ліній. Тонування. Формування растрових зображень. Отримання фотореалістичних зображень. Використання об’ємних текстур, спецефектів. Тривимірна анімація з генерацією AVI-файлів. Створення фотореалістичних анімаційних роликів.

Учні повинні знати:


  • про можливості формування параметричних зв’язків, що визначають функціонування моделі;

  • використання спецефектів для об’єктів;

  • поняття про тонування, шейдінг, рендерінг і джерела освітлення;

  • основні принципи анімації плоских і тривимірних моделей.

Учні повинні вміти:

  • формувати параметричні зв’язки, що визначатимуть функціонування моделі;

  • створювати джерела освітлення;

  • створювати камери та керувати їх розташуванням;

  • формувати растрові зображення, у тому числі фотореалістичні;

  • анімувати об’єкти та формувати AVI-файли.

7. Проектна робота (18 годин)

Наприкінці вивчення курсу «Комп’ютерні технології автоматизованого проектування» учні виконують підсумкову проектну роботу, що полягає у створенні складальної тривимірної моделі, креслень до неї, бази даних і зв’язок БД з файлом моделі, візуалізації моделі і створення анімаційного ролика.



Резерв – 4 год.


Інформатика та технології.
Архітектурне та ландшафтне проектування”


Тематичне планування навчального матеріалу

№ з\п

Тема

Кількість

годин





10 клас




1.

Вступ. Введення у спеціальність

2

2.

Архітектурні стилі

16

3.

Основи архітектурної графіки. Комп’ютерна графіка в архітектурі

36

4.

Колір в архітектурі

12

5.

Основи архітектурної композиції

72




Резерв

4




Всього

140




11 клас




6.

Організація роботи з кресленнями

18

7.

Розрахунок і створення архітектурних проектів

60

8.

Введення до ландшафтного проектування

28

9.

Створення власного архітектурного проекту

30




Резерв

4




Всього

140

Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка