Навчальні програми для профільного навчання Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків


Перелік програмних засобів, необхідних для вивчення курсу



Сторінка8/22
Дата конвертації04.11.2016
Розмір4.81 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22


Перелік програмних засобів, необхідних для вивчення курсу:

  • операційна система (Windows);

  • програми архітектурного проектування (ArchiCAD, Autodesk Architectural Desktop та інші);

  • програми ландшафтного проектування (Land Designer 3D, Complete Landscape Designer, Punch!, Наш сад 3D та інші).



Зміст навчального матеріалу і вимоги до результату навчальної діяльності учнів

10 клас

1. Вступ. Введення в спеціальність (2 год.)

Професія архітектора та ландшафтного дизайнера. Структура і зміст навчального курсу. Основна навчально-довідкова, наукова література, методика роботи з літературою. Використання бази даних Інтернету при роботі з літературою.



Учні повинні мати уявлення про:

  • професію архітектора та ландшафтного дизайнера;

  • структуру і зміст навчального курсу “Архітектурне та ландшафтне проектування”.

Учні повинні вміти:

  • працювати з навчальною, довідковою та науковою літературою.

2. Історія архітектури, архітектурні стилі (16 год.)

Поняття архітектурного стилю. Стильова цілісність, запозичення.

Єгипетський стиль (5000–1000 до н.е.).

Античність. Архітектура і мистецтво Давньої Греції.

Архітектура і мистецтво Давнього Риму.

Романський силь в архітектурі (X–XII ст.).

Готичний стиль (XII–XVI ст.).

Ренесанс (Відродження) (XV–XVII ст.).

Бароко, рококо (XVII–XVIII ст.).

Класицизм (XVIII–XIX ст.).

Модерн (кінець XIX – початок XX ст.).

Раціоналізм та інші архітектурні стилі XX ст.



Учні повинні знати:

  • основні архітектурні стилі;

  • ознаки архітектурних стилів;

  • особливості планування та декоративного оформлення споруд різних архітектурних стилів;

  • визначні споруди, архітектурні ансамблі, пам’ятники архітектури різноманітних архітектурних стилів.

Учні повинні вміти:

  • розрізняти основні архітектурні стилі;

  • орієнтуватись в особливостях планування та декору споруд, побудованих у різних архітектурних стилях;

  • за допомогою графічних методів створювати ескізи споруд різноманітних архітектурних стилів.

3. Основи архітектурної графіки.
Комп’ютерна графіка в архітектурі (36 год.
)

Лінійні, тональні, поліхромні засоби зображення в архітектурі.

Лінія в архітектурній і комп’ютерній графіці. Лінійні контрасти і нюанси.

Тон як засіб виразності в архітектурній і комп’ютерній графіці.

Світлотіньовий контраст в ахроматичному зображенні. Іррадіація.

Передача фактури та кольору матеріалів ахроматичними засобами в архітектурній та комп’ютерній графіці.

Техніки, що використовуються в архітектурній графіці.

Олівець, вугілля, сангіна, акварельні олівці як матеріали архітектурної графіки.

Технічні прийоми роботи з різноманітними матеріалами.

Аплікація та фотографія в архітектурній графіці.

Виконання архітектурних рисунків та ескізів в різних графічних техніках і засобами комп’ютерної графіки.

Учні повинні знати:


  • різноманітні графічні техніки, можливості їх творчого використання при створенні архітектурних проектів;

  • технічні прийоми роботи з графічними техніками;

  • способи використання комп’ютерних графічних програм для виконання архітектурних рисунків та ескізів.

Учні повинні вміти:

  • створювати рисунки та ескізи з використанням основних графічних технік графічних редакторів;

  • працювати з матеріалами (олівцем, сангіною, вугіллям, акварельними олівцями, акварельними фарбами, гуашшю), застосовувати свої навички в роботі над ескізами архітектурних проектів;

  • застосовувати лінії, тон, контрасти та нюанси в ахроматичних та хроматичних композиціях;

  • застосовувати графічні комп’ютерні програми у створенні ескізів архітектурних композицій.

4. Колір в архітектурі (12 год.)

Колір в архітектурній і комп’ютерній графіці. Колірний круг.

Теплі та холодні кольори, їх властивості в зоровому сприйнятті.

Гармонійні поєднання кольорів. Колір і світло.

Комп’ютерні кольорові моделі.

Учні повинні знати:


  • особливості зорового сприйняття кольорового спектру;

  • залежність сприйняття кольору від освітлення;

  • теплі та холодні кольори;

  • колірний круг, основні та додаткові кольори;

  • комп’ютерні кольорові моделі, методику роботи з графічними редакторами.


Учні повинні вміти:

  • використовувати знання про поєднання кольорів при створенні ескізів архітектурних проектів;

  • створювати шестисекторний колірний круг методами архітектурної та комп’ютерної графіки;

  • розрізняти теплі та холодні кольори;

  • використовувати властивості кольорового сприйняття при роботі з кольоровими комп’ютерними моделями.

5. Основи архітектурної композиції (72 год.)

Композиція як засіб архітектурно-художнього мислення.

Види композиції. Рівновага в композиції. Характеристики композиції. Форма і рівновага в композиції.

Ритм, його використання в архітектурній композиції. Контрасти в архітектурній композиції. Гармонія як мета архітектурної композиції. Композиційний центр.



Формати плоскої та об’ємної композиції. Статична композиція, її ознаки.

Властивості динамічної композиції. Основні композиційні прийоми.

Особливості створення композицій з використанням графічних комп’ютерних програм.



Практичні роботи

Площинні композиції

Практична робота № 1. Рівновага в композиції. Створення стійкої композиції (хроматичної й ахроматичної) засобами архітектурної та комп’ютерної графіки на площині.

Практична робота № 2. Симетрія й асиметрія в композиції. Створення симетричної та асиметричної композицій з геометричних фігур на площині засобами архітектурної та комп’ютерної графіки.

Практична робота №3. Контрасти та нюанси в композиції. Композиційний центр. Створення контрастної композиції на площині засобами архітектурної та комп’ютерної графіки.

Практична робота №4. Ритм. Ритмічність в архітектурній композиції. Створення ритмічної композиції на площині в заданому форматі (горизонтальному, вертикальному) засобами архітектурної та комп’ютерної графіки.

Об’ємні композиції

Практична робота №5. Рівновага в об’ємній композиції. Створення статичної об’ємної композиції способами макетування та методами комп’ютерної графіки.

Практична робота №6. Динамічні об’ємні композиції. Створення динамічної об’ємної композиції лінійно-просторового розвитку способами макетування та методами комп’ютерної графіки.

Практична робота №7. Створення динамічної об’ємної композиції радіально-концентричного просторового розвитку способами макетування та методами комп’ютерної графіки.

Практична робота №8. Спіральний просторовий розвиток об’ємної композиції. Модулі в архітектурі. Створення об’ємної спіральної композиції способами макетування та методами комп’ютерної графіки.

Учні повинні знати:

  • види композиції;

  • характеристики композиції (форма, рівновага, ритм, контраст);

  • основні принципи побудови композиції різних типів;

  • основні композиційні прийоми;

  • правила створення гармонійних композицій;

  • формування композиційного центру та його розміщення.

Учні повинні вміти:

  • самостійно створювати ескізи архітектурних композицій різних типів;

  • застосовувати свої знання при виконанні практичних робіт;

  • створювати площинні композиції;

  • застосовувати макетну техніку й архітектурні комп’ютерні програми для створення об’ємних архітектурних композицій.

Резерв – 4 год.
11 клас

6. Організація роботи з кресленнями (18 год.)

Використання архітектурних редакторів для доступу до компонентів креслень. Організація роботи з кресленнями: архівація та пошук файлів.

Використання багатодокументного інтерфейсу.

Обробка помилок і аварійних ситуацій.

Взаємодія з іншими прикладними програмами.

Імпортування й експортування файлів.

Робота з растровими зображеннями. Вставка та зв’язування об’єктів.

Пересилання креслень факсом та електронною поштою.

Створення гіперзв’язків об’єктів. Розташування креслень на сервері.

Проектна співпраця через Інтернет.



Учні повинні знати:

  • правила здійснення навігації файловою системою за допомогою архітектурних редакторів;

  • правила обміну інформацією між архітектурними, ландшафтними та іншими прикладними програмами;

  • механізми використання взаємозв’язків архітектурних і ландшафтних програм з Інтернету.

Учні повинні вміти:

  • використовувати архітектурні редактори для доступу до компонентів креслень;

  • архівувати креслення, здійснювати їх пошук, визначати властивості креслення;

  • здійснювати імпорт та експорт файлів, працювати з растровими зображеннями;

  • здійснювати пересилання креслень факсом та електронною поштою.

7. Розрахунок і створення архітектурних проектів (60 год.)

Вступ до програм архітектурного проектування.
Основи віртуального будівництва (6 год.)

Інструменти і палітри. Форми курсору. Редагування і коментування. 3В-середовище. Розуміння бібліотек.



Організація проекту та робочого місця (8 год.)

Настроювання параметрів. Установки креслення. Організація рівнів. Швидкі види й закладки.



Створення віртуального будинку (24 год.)

Конструкційні панелі. Стіни та колони. Двері та вікна. Сходи та поруччя. Дах. Структура будинку. Фурнітура й обладнання. Стелі та світильники. Форми та панелі. Зони та секції. Перерізи. План будинку. Створення бібліотечних деталей.



Візуалізація (8 год.)

Матеріали. Установки для візуалізації. 3В-розрізи. Віртуальна реальність. Перспективи й анімація. Освітлення. Робота з архітектурними редакторами.



Інформація про проект. Оформлення документації (8 год.)

Калькуляція. Список дверей і вікон. Креслення в архітектурних редакторах. Шаблони в архітектурних редакторах. Відновлення шаблонів, друк.



Керування проектами (6 год.)

Керування кресленням проекту. Огляд проекту. Керування проектною групою.

Архівація проекту.

Учні повинні вміти:


  • створювати прості архітектурні проекти, використовуючи архітектурні програми;

  • використовувати готову бібліотеку параметричних елементів архітектурних програм – вікон, дверей, меблів, елементів сантехніки, дерев, кущів, людей, машин тощо, а також замовляти додаткові бібліотеки;

  • автоматично будувати фотореалістичні кольорові зображення проектованих будинків та інтер’єрів і роздруковувати їх на принтері;

  • у будь-який момент проектування виводити автоматично створюваний будівельний кошторис – розрахунок обсягів використаних будівельних матеріалів і елементів;

  • створювати віртуальну реальність – “обльоти” проектованих будинків чи інтер’єрів, які замовник може переглянути на будь-якому комп’ютері, навіть якщо на ньому не встановлені архітектурні редактори;

  • вільно здійснювати обмін файлами із системами автоматизованого проектування;

  • здійснювати монтаж і перегляд відеороликів про проекти, створені у різноманітних архітектурних редакторах.

8. Введення до ландшафтного проектування (28 год.)

Особливості ландшафтного проектування в різні історичні епохи, стилі садово-паркової архітектури. Садова архітектура, розподіл території саду, функціональні зв’язки між елементами садово-паркової архітектури.

Особливості вегетації хвойних і листяних порід дерев, кущів, багаторічних та однорічних квіткових рослин, використання знань з біології та розвитку рослин в ландшафтній архітектурі.

Урахування мінливості елементів ландшафтної архітектури з часом і розвиток їх у просторі.

Художні принципи створення елементів ландшафтної архітектури.

Гармонія та контраст в композиційному вирішенні ландшафтів.

Використання природних елементів, створення декоративних насаджень.

Учні повинні знати:


  • принципи художнього об’єднання рослин в композиційні елементи ландшафтної архітектури;

  • особливості біології, росту і розвитку рослин, що використовуються у створенні архітектурних ландшафтів;

  • особливості користування ландшафтними архітектурними програмами;

  • принципи побудови різноманітних ландшафтних зон у залежності від їх функціонального призначення.

Учні повинні вміти:

  • самостійно створювати проекти елементів садово-паркової архітектури з використанням графічних технік чи ландшафтних комп’ютерних програм;

  • застосовувати на практиці знання з особливостей біології та умов вегетації різноманітних декоративних і квітково-декоративних рослин;

  • використовувати основні композиційні принципи при художньому оформленні самостійних проектів.

9. Створення власного архітектурного проекту (30 год.)

Використовуючи набуті навички та теоретичні знання, учні розробляють власний архітектурний проект за запропонованими темами:



  • “Дизайн-проект міської квартири”;

  • “Дизайн-проект інтер’єру громадської будівлі (офісу, ресторану, виставочного залу, магазину тощо) з макетом інтер’єру і вхідної групи (фасаду й вивіски)”;

  • “Дизайн-проект житлового заміського будинку (архітектурний проект із макетом та інтер’єрний проект)”;

  • “Проект ландшафтного архітектурного середовища”.

Резерв – 4 год.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів,
ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл
з поглибленим вивченням інформатики


Інформатика

8-11 класи

(Автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І.)

Пояснювальна записка

Навчальна програма поглибленого курсу інформатики визначає зміст, обсяг та вимоги до вивчення інформатики відповідно до проекту Державного стандарту загальної середньої освіти стосовно шкільного курсу “Інформатика” [1] з урахуванням концепції інформатизації освіти [2], концепції Загальної середньої освіти (12-річна школа) [3] і призначена для спеціалізованих шкіл (класів) із поглибленим вивченням інформатики.

За запропонованою програмою навчання з інформатики передбачається протягом 4 років з 8-го по 11-й клас з такого розрахунку годин: 8-9 клас – 2 години на тиждень (всього 140 годин), 10-11 клас – 4 години на тиждень (всього 280 годин). Для отримання додаткових знань та навичок роботи із сучасними мовами програмування та прикладними програмними продуктами навчальний заклад може ввести додаткові факультативи та спецкурси за рахунок шкільного компоненту навчального плану.

Мета курсу визначається значенням інформатики як науки в житті сучасного суспільства, глибоким проникненням інформаційно-комунікаційних засобів в усі сфери людської діяльності.

Вивчення інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах служить загальним цілям освіти і виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної розв’язувати завдання науково-технічного прогресу, зокрема, формувати інформаційну культуру.

Програма курсу інформатики для шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики охоплює весь навчальний матеріал базового курсу інформатики. При цьому учні повинні не тільки досягти результатів навчання, передбачених програмою, але й оволодіти відповідними знаннями, вміннями і навичками на більш високому рівні, що характеризується, в першу чергу, здатністю розв’язувати більш складні, нестандартні задачі з різних галузей знань.

Включення в програму поглибленого вивчення інформатики розділів, що доповнюють програму базового курсу, має на меті сприяти досягненню учнями високого рівня підготовки, здобуттю учнями якісної повної загальної середньої освіти з урахуванням їх індивідуальних здібностей, природних обдарувань та власних уподобань і призначено бути основою професійної орієнтації випускників.

В задачі курсу входить:



  • Формування у школярів інформаційної культури;

  • Роз’яснення ролі інформатики та комп’ютерної техніки в розвитку суспільства і прискоренні науково-технічного прогресу, розкриття внеску вітчизняних вчених в розвиток комп’ютерної техніки і реалізація на цій основі патріотичного виховання;

  • Ознайомлення з основними поняттями інформатики, теорії управління, з найбільш важливими галузями застосування комп’ютерної техніки;

  • Формування інтелектуального розвитку, творчої активності, підготовки їх до праці та свідомого вибору професії;

  • Формування уявлень про основи алгоритмізації, програмування та інформаційно-комунікаційні засоби;

  • Формування уявлень про етапи розв’язування задач на комп’ютері, побудову їх математичних моделей і вміння користуватися комп’ютером для розв’язування задач;

  • Формування вмінь самостійно набувати і застосовувати знання, уміння користуватися основними складовими базового і прикладного програмного забезпечення;

  • Ознайомлення з основними поняттями і методами розроблення програм мовами програмування (високого рівня та машиноорієнтованою мовою);

  • Ознайомлення з основними галузями застосування комп’ютерної техніки, її роллю в розвитку суспільства;

  • Розвиток пізнавального інтересу до техніки, творчих здібностей, формування свідомих мотивів і підготовка до свідомого вибору професії на основі тісного зв’язку інформатики з життям.

Метою курсу є формування теоретичної бази знань учнів з основ інформатики та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, а також підготовка їх до самостійної науково-практичної роботи, участі в олімпіадних змаганнях, конкурсах, турнірах, формування стійкого інтересу до інформатики і пов’язаної з нею майбутньої професійної діяльності.

В кожному розділі курсу виділено основний навчальний матеріал, що дозволяє зосередити увагу на глибокому та міцному його засвоєнні. Для всього курсу інформатики ним є:



  • інформація, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи; засоби та принципи захисту інформації; принципи будови та функціонування інформаційної системи і комп’ютерних мереж;

  • роль нових інформаційних технологій у інформаційному суспільстві, науці, повсякденній практиці, виробництві, перспективи розвитку комп’ютерної техніки;

  • поняття моделі та її типів, моделювання як методу пізнання та основних етапів побудови моделі; про принципи оцінювання інформаційної моделі за допомогою кількісних та якісних характеристик, можливості побудови і дослідження за допомогою комп’ютера інформаційних моделей з фізики, біології, економіки, екології, управління тощо;

  • загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та конкретно-предметного призначення, формулювання проблем і постановку задач;

  • технології опрацювання графічної, текстової і числової інформації;

  • математичні, логічні та фізичні основи функціонування інформаційної системи;

  • основи алгоритмізації і програмування; методи побудови алгоритмів задач підвищеної складності; поняття про різні мови програмування: процедурні (операціональні і структурні) та не процедурні (об’єктні і декларативні);

  • принципи функціонування та використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібної інформації, принципи захисту інформації від несанкціонованого доступу;

  • поняття про електронну комерції, принципи створення власного веб-сайту та його просування;

  • соціальні питання інформаційних технологій: інтелектуальна власність, комп’ютерні злочини; право на приватне життя, безпека і громадянські свободи, необхідність в правовому та етичному оточенні.

Програмою передбачено не менше 60 % навчального часу відвести на практичні заняття для вироблення практичних навичок:

  • роботи з апаратним та програмним забезпеченням інформаційної системи (пристроями введення-виведення інформації, прикладним програмним забезпеченням загального й навчального призначення: операційною системою, антивірусними програмами та програмами-архіваторами, створення мультимедійних комп’ютерних презентацій, редакторами текстів, системами оптичного розпізнавання сканованого тексту та системами автоматизованого перекладу документів на різні мови, системами опрацювання графічної інформації та автоматизованого проектування, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, прикладними програмами цільового призначення, програмами-броузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною поштою і телеконференціями, менеджерами завантаження файлів, програм підтримки інтерактивного спілкування та засобів ІР-телефонії);

  • пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо;

  • аналізу та використання основних методів побудови алгоритмів для розв’язання задач підвищеної складності;

  • роботи з інтегрованим середовищем програмування;

  • процедурного, логічного та візуального програмування.

Програмою передбачено відображення ролі в розвитку інформатики та комп’ютерної техніки таких вчених як: Н.Вінер, В.М.Глушков, С.А.Лєбєдєв, відомості про перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних засобів, про їх роль в суспільстві, в науково-технічному прогресі, про можливості автоматизації різних видів діяльності людини, відомості з історії розвитку обчислювальної техніки.

Навчання в школах та класах з поглибленим вивченням інформатики має два ступеня: 8-9 класи і 10-11 класи.

Головна мета першого ступеня - дати елементарні основи знань загальноосвітнього курсу інформатики, виробити початкові уміння та навички роботи на комп’ютерах, користування програмним забезпеченням, розроблення програм мовами програмування (процедурного). Особлива увага надається формуванню логічного (математичного, алгоритмічного, операційного) мислення учнів, розвитку їх творчого потенціалу.

На другому ступені передбачається поглиблення та розширення змісту базового курсу, посилення його прикладного спрямування, розв’язування завдань підвищеної складності та виконання творчих завдань (самостійне розроблення програмних засобів).

Курс інформатики вносить вклад в трудову та політехнічну підготовку шляхом ознайомлення учнів з професіями, пов’язаними з обслуговуванням та експлуатацією інформаційно-комунікаційних засобів в різних сферах народного господарства, розкриття ролі та значення автоматизації в сучасному суспільному виробництві, виробленню вмінь та навичок застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби при розв’язуванні широкого кола завдань, підготовки учнів до праці в умовах сучасного автоматизованого виробництва.

Застосування школярами знань з інформатики у виробничій праці, розв’язування завдань виробничого характеру відіграє важливу роль в свідомому виборі професії і їх трудової підготовки.

Кожний розділ навчального матеріалу містить опис навчальних досягнень учнів у процесі його вивчення.

Програма передбачає резерв навчального часу, який використовується на розсуд вчителя для реалізації змісту, що відображає його регіональні особливості, а також для вивчення окремих тем, повторення, узагальнення та систематизації знань на початку або в кінці семестру, навчального року, задоволення індивідуальних потреб учнів.

Програма курсу розрахована на вивчення основ інформатики за умов постійного доступу учнів до сучасної комп’ютерної техніки з сучасним програмним забезпеченням. Залежно від типу комп’ютерної техніки, складу наявного навчально-методичного та програмного забезпечення вчитель може самостійно добирати методичні шляхи розв’язування освітніх завдань курсу.

Однак добір програм для вивчення повинен бути коректним і педагогічно виправданим як в плані врахування вікових особливостей учнів, так і в плані їх практичного використання при вивченні інших навчальних предметів, надання результатам навчання практичної значущості.

Значну увагу слід приділяти роботі учнів з базовим програмним забезпеченням. У процесі роботи з навчальними посібниками доцільно формувати вміння виділяти в тексті основні питання, пояснювати явища і процеси, що вивчаються.

Розв'язування задач за допомогою комп’ютерів повинно проводитися з урахуванням методів розв'язування задач з математики, фізики, хімії.

Основний навчальний матеріал має бути засвоєний учнями на уроці. Це вимагає від учителя ретельної розробки кожного уроку, застосування різноманітних форм навчальної діяльності: викладання нового матеріалу в процесі бесіди, проведення практичних занять, лабораторних робіт, створення проблемних ситуацій, широке застосування навчального експерименту, організація самостійної роботи учнів з літературою, комп'ютером, широке використання педагогічних програмних засобів. Необхідно удосконалювати методи повторення і контролю знань учнів з тим, щоб більша частина часу на уроці була відведена закріпленню нового матеріалу, форм і методів проведення практичної роботи в комп’ютерному класі. Вищою формою організації роботи учнів може бути виконання учнями проектних завдань з розробки програмних засобів навчального призначення. Домашнє завдання, як правило, дається для закріплення вивченого матеріалу, відпрацювання відповідних умінь. Корисно диференціювати обсяг і складність домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.

Залежно від типу комп’ютерної техніки, складу наявного науково-методичного та програмного забезпечення вчитель може самостійно добирати методичні шляхи розв’язування освітніх завдань курсу. Відповідно до обраної методики вивчення курсу вчитель може добирати необхідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення, віддаючи перевагу тим чи іншим з них або ж певним чином поєднуючи їх.

Основною формою навчальних занять у класах з поглибленим вивченням інформатики залишаються уроки різних типів: вивчення нового навчального матеріалу, удосконалення знань та формування умінь при розв’язуванні задач, узагальнення та систематизація знань, контроль та корекція знань. Рекомендується використовувати такі форми організації навчання: уроки-лекції, уроки-семінари, заліки, практичні заняття різного типу, як то індивідуальні, роботу в групах тощо. Під час поглибленого вивчення курсу інформатики передбачаються такі практичні форми занять: уроки розв’язування задач, лабораторні роботи, роботи над проектними задачами. Для більш ефективного використання навчального часу при вивченні інформатики рекомендується застосування спарених уроків.

Форми проведення тематичних атестацій можуть бути різноманітними – усні співбесіди, контрольні роботи, тестування, захисти самостійних робіт, реферати на задані теми та інше. При цьому вчитель повинен диференціювати атестаційні завдання залежно від нахилів та здібностей учнів. Головною умовою атестації є успішне виконання практичних, лабораторних, самостійних робіт та інших обов’язкових завдань.



Тематичне планування навчального матеріалу:

№ з/п

Тема

Кількість годин

8 клас

1

Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера

30



1.1. Вступ. Інформація та інформаційні процеси

1.2. Інформаційна система

1.3. Операційні системи

1.4. Прикладне програмне забезпечення навчального призначення


5

9

11

5

2

Прикладне програмне забезпечення загального призначення

37



2.1. Комп’ютерна графіка

2.2. Технологія опрацювання текстової інформації


2.3. Комп’ютерні презентації

2.4. Технологія опрацювання числової інформації



8

12

7



10




Резерв

3




Всього

70

9 клас

3

Основи алгоритмізації та програмування

67



3.1. Інформаційна модель

3.2. Основи алгоритмізації

3.3. Основні поняття програмування

3.4. Основні поняття мови програмування. Середовище програмування

3.5. Процедури і функції

3.6. Графіка в середовищі програмування

3.7. Вказівки повторення і розгалуження

3.8. Структуровані типи даних


6

10

2



8
7

5

12



17




Резерв

3

Всього


70

10 клас

3

Основи алгоритмізації та програмування(продовження)

72



3.9. Структуровані типи даних

3.10. Динамічні структури даних

3.11. Комбінації і їх застосування

3.12. Елементи теорії графів

3.13. Основи динамічного програмування

3.14. Жадібні алгоритми


10

14

8



14

20

6



4

Виконання проектних завдань (розроблення програмних засобів навчання)


20
5
Комп’ютери в сучасному суспільстві
42



5.1. Інформатизація суспільства.

5.2. Технології зберігання та пошуку інформації. Бази даних. Системи управління базами даних

5.3. Глобальна мережа Internet.

5.4. Мова створення гіпертекстових документів


2
20
12

8





Резерв

6




Всього

140

11 клас

6

Основи роботи комп’ютера

46

6.1. Арифметичні основи обчислювальної техніки

6.2. Логічні основи обчислювальної техніки

6.3. Фізичні основи обчислювальної техніки

6.4. Поняття асемблера. Елементи професійного програмування

8

8


10

20


7

Об’єктно-орієнтоване програмування

54



7.1. Основні поняття об’єктно-орієнтованого програмування


7.2. Вступ в об’єктно-візуальне програмування. Середовище програмування

7.3. Поняття проекту

7.4. Базові структури алгоритмів та їх використання у візуальному програмуванні

7.5. Структури даних та їх реалізація у візуальному програмуванні

7.6. Налагодження програм

7.7. Робота з файлами

7.8. Використання вбудованого асемблера


2
4
8

10
10


2

8

10



8

Поняття про логічне програмування

30




8.1. Елементи логічного програмування. Вступ до мови програмування Пролог

8.2. Використання мови Пролог

8.3. Експертні системи


16
10

4





Резерв

10




Всього

140

Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка