Навчальні програми для профільного навчання Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків


Для забезпечення курсу інформатики необхідні такі програмні засоби



Сторінка9/22
Дата конвертації04.11.2016
Розмір4.81 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22



Для забезпечення курсу інформатики необхідні такі програмні засоби:

  1. Клавіатурний тренажер - для оволодіння клавіатурою комп'ютера.

  2. Операційна система - для засвоєння правил роботи з системою введення-виведення інформації та її зберігання на зовнішніх носіях.

  3. Програми архівування данихдля ознайомлення з правилами створення архівних файлів, а також їх відкривання та перегляд.

  4. Програми для підготовки комп’ютерних презентаційдля ознайомлення з правилами підготовки, перегляду, налагодження і запуску комп’ютерних презентацій.

  5. Програми для одержання растрових зображень за допомогою сканера і цифрової камеридля ознайомлення з правилами одержання графічних зображень за допомогою зовнішніх пристроїв введенні графічної інформації.

  6. Графічний редактор - для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп'ютера.

  7. Програми автоматизованого проектування для ознайомлення з правилами створення креслень та схем та їх опрацюванням.

  8. Редактор текстів та іншими системами опрацювання текстової інформації – для засвоєння правил введення, зберігання та редагування текстів, форматування, подання та виведення на друк за допомогою комп'ютера.

  9. Електронні таблиці - для засвоєння правил виконання значних за обсягом розрахунків та ознайомлення з діловою графікою.

  10. Системи управління базами даних - для засвоєння правил структурування, редагування, впорядкування, пошуку та зберігання ін­формації в базах даних.

  11. Довідково-інформаційна система. Експертна система.

  12. Набір прикладних програм навчального призначення - для під­тримки навчання шкільних дисциплін.

  13. Набір програм для роботи в глобальній мережі Інтернет - для перег­ляду та створення Web-сторінок, роботи з електронною поштою та те­леконференціями, файловими архівами, пошуковими системами, інтерактивного спілкування тощо.

  14. Діалоговий інтерпретатор (компілятор) різних мов програмування (ВАSІС, РАSСАL, С++, Асемблер, Visual Basic, Delphi, Пролог тощо) - для реалізації та налагодження програм на комп'ютері.


Зміст навчального матеріалу і

вимоги до результату навчальної діяльності учнів

8 КЛАС

1. Апаратне та програмне забезпечення комп’ютера (30 годин)

1.1. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (5 год.)

Інформатика. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Кодування повідомлень, за допомогою яких передається інформація. Властивості інформації. Інформаційні процеси: пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання, захист інформації. Поняття про сучасні засоби зберігання та опрацювання інформації. Захист інформації.

Інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці. Інформаційні процеси в управлінні.

Кодування інформації за допомогою знакових систем. Природні та штучні мови.

Двійкове кодування інформації. Подання аналогової (неперервної) графічної і звукової інформації у дискретній формі.

Коротка історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь ЕОМ та перспективи розвитку комп’ютерної техніки. Основні галузі застосування комп’ютерів.



Учні повинні знати:

  • поняття інформації та повідомлення, взаємозв’язки між поняттями інформація і повідомлення; види інформації; форми та засоби зберігання, подання й передавання інформації; приклади різних носіїв інформації; принципи та можливості кодування інформації; способи опрацювання інформації; поняття шуму, взаємоперетворення інформації і шуму; одиниці вимірювання ємності запам'ятовуючих пристроїв; властивості інформації; основні інформаційні процеси: пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання, захист інформації;

  • поняття про кодування інформації за допомогою знакових систем; принципи двійкового кодування інформації; подання аналогової графічної і звукової інформації у дискретній формі;

  • визначення інформатики як науки про засоби й методи збирання, опрацювання, зберігання, пошуку, передавання, подання та використання інформації в різних галузях людської діяльності;

  • інформаційні процеси в управління, техніці, суспільстві;

  • основні галузі застосування комп’ютерів;

  • основні етапи історії розвитку обчислювальної техніки та перспективи розвитку комп’ютерної техніки.

1.2. Інформаційна система (9 год.)

Правила техніки безпеки при роботі в комп’ютерному класі.

Структура інформаційної системи. Апаратна та інформаційна складові інформаційної системи. Взаємодія апаратної та інформаційної складових. Основні пристрої апаратної складової інформаційної системи, їх функції та взаємодія.

Пристрої введення-виведення інформації: миша, сканер, цифрова камера, монітор, принтер, плотер. Мультимедійний комп’ютерний проектор.

Клавіатура. Типи клавіатур. Дисплей. Типи, основні характеристики та принципи роботи дисплея. Принтер. Типи принтерів. Плотер. Акустичні системи. Пристрої для організації комп'ютерного зв'язку. Модем, види модемів та їх функції.

Робота з пристроями введення та виведення звукової інформації (мікрофон, звукова карта, акустичні колонки або наушники).

Пам'ять ЕОМ. Внутрішня й зовнішня пам'ять комп'ютера. Оперативна пам'ять комп'ютера.

Процесор. Основні характеристики та функції процесора. Арифметико-логічний пристрій, пристрій управління. Залежність продуктивності комп’ютера від частоти процесора, обсягу оперативної пам’яті та ін.

Звукові та відеоплати. Контролери. Адаптери. Магістраль.

Підготовка комп’ютера до роботи.

Зовнішні запам'ятовуючі пристрої комп’ютера. Дискові накопичувачі, їх основні характеристики та принципи роботи. Розміщення повідомлень на магнітних дисках. Флеш пам’ять.

Основні характеристики комп’ютера. Магістрально-модульний принцип будови ПЕОМ. Принципи роботи ПЕОМ: принцип програмного управління, принцип адресності.

Огляд сучасної обчислювальної техніки. Технічні характеристики комп’ютерів.

Комп’ютерні мережі. Класифікація, основні характеристики та принципи використання комп’ютерних мереж. Лінії зв’язку та їх пропускна здатність. Апаратні компоненти комп’ютерних мереж. Доступ до інформаційних ресурсів.



Учні повинні знати:

  • структуру інформаційної системи;

  • призначення та функції основних складових апаратної частини інформаційної системи;

  • призначення основних клавіш ПЕОМ;

  • основні характеристики і функції процесора;

  • види пам'яті комп'ютера;

  • види пристроїв введення-виведення повідомлень;

  • види зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв комп’ютера;

  • роль магістралі, принципи взаємодії основних пристроїв комп’ютера при опрацюванні повідомлень;

  • призначення контролерів, адаптерів;

  • види дисків та їх основні характеристики;

  • принципи розміщення повідомлень на дискових накопичувачах;

  • основні характеристики комп’ютерів;

  • правила техніки безпеки при роботі в комп’ютерному класі;

  • пристрої для організації комп'ютерного зв'язку;

  • призначення та основні характеристики комп’ютерних мереж; типи доступу до інформаційних ресурсів.

Учні повинні вміти:

  • готувати комп’ютер до роботи;

  • користуватися клавіатурою ПЕОМ.

1.3. Операційні системи (11 год.)

Поняття файлу. Ім'я та розширення імені файлу. Каталоги (папки) та підкаталоги файлів. Маршрут до файлу.

Стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера.

Функції та склад операційної системи. Класифікація операційних систем.

Принципи роботи користувача з ОС. Інтерфейс ОС. Різні види інтерфейсів. Основні об’єкти, з якими працює ОС. Правила роботи з об’єктами. Властивості об’єктів, набір операцій над об’єктами. Запуск у роботу програм, що працюють під управлінням операційної системи. Основні вказівки операційної системи для роботи з файлами, папками, дисками. Робота з довідковою системою. Пошук файлів.

Поняття про інсталяцію програмних засобів.

Підключення до інформаційної системи різних периферійних засобів.

Налагодження роботи інформаційної системи. Конфігурація інформаційної системи.

Форматування диска. Діагностика диска. Дефрагментація диска. Відновлення інформації на диску. Правила записування та зчитування інформації з дискет.

Поняття про комп'ютерні віруси. Класифікація комп'ютерних вірусів. Принципи “зараження” комп'ютерним вірусом диска й пам'яті комп'ютера. Антивірусні програми, їх класифікація та принципи роботи. Знайомство з роботою антивірусних програм. Захист інформації.

Принципи стиснення інформації. Архівація файлів. Робота з програмами-архіваторами. Створення архіву, додавання файлів до архіву, перегляд вмісту архіву, вилучення файлів із архіву, розкриття архівованих файлів.

Захист інформації.



Учні повинні знати:

  • поняття файлу, його ім’я та розширення, каталогу (папки), підкаталогу, шляху до файлу;

  • стандартні імена зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв комп’ютера;

  • призначення та основні функції операційної системи;

  • склад операційної системи;

  • класифікацію операційних систем;

  • види користувацького інтерфейсу ОС;

  • основні вказівки ОС для роботи з файлами, каталогами;

  • особливості виконуваних файлів;

  • правила запуску на виконання програм, які працюють під управлінням операційної системи;

  • правила підключення до інформаційної системи різних периферійних засобів;

  • конфігурування та налагодження інформаційної системи;

  • принципи форматування дисків;

  • призначення FАТ-таблиці; правила запису інформації у FАТ-таблиці; поняття про кластер та сектор;

  • правила інсталювання програмних засобів;

  • правила збереження інформації на диску; правила форматування дисків; поняття про діагностику диска, правила відновлення інформації на диску; правила записування та зчитування інформації з дискет;

  • поняття про комп'ютерний вірус; призначення антивірусних програм та їх основні можливості; правила профілактики та "боротьби" з комп’ютерними вірусами;

  • поняття про архівований файл; правила користування та можливості програм-архіваторів;

  • принципи стиснення інформації на дисках;

  • принципи та шляхи захисту інформації.

Учні повинні вміти:

  • записувати шлях до файлу;

  • визначати місце знаходження потрібного файлу;

  • вибирати об’єкти, з якими працює ОС, змінювати їх властивості, визначати та виконувати операції з ними;

  • за допомогою вказівок операційної системи виводити на екран та на друк інформацію про файли, що знаходяться на зовнішніх носіях; копіювати і вилучати файли та папки (каталоги), перейменовувати файли та папки, виводити на екран і на друк зміст текстових файлів та документів; впорядковувати інформацію, що знаходиться в каталозі та в окремих файлах; відшукувати потрібні файли та в файлах потрібну інформацію;

  • знаходити необхідну довідкову інформацію;

  • інсталювати програмні засоби;

  • запускати на виконання програми, що працюють під управлінням операційної системи;

  • конфігурувати та налагоджувати інформаційну систему;

  • форматувати різні диски; діагностувати диск, відновлювати інформацію на диску;

  • користуватися антивірусними програмами;

  • використовувати можливості програм-архіваторів, створювати архів, дописувати файли до архіву, переглядати вміст архіву, вилучати окремі файли із архіву, вибирати файли із архіву.

1.4. Прикладне програмне забезпечення
навчального призначення (5 год)

Прикладні програми навчального призначення. Прикладні програми для підтримки навчання іноземних мов, географії, біології, математики, фізики, комп’ютерні енциклопедії. Поняття про автоматизовані системи управління, системи автоматизованого проектування.



Учні повинні знати:

  • правила роботи з прикладними програмами навчального призначення;

  • різні можливості прикладних програм навчального призначення.

  • Учні повинні вміти:

  • запускати на виконання та використовувати для розв’язування задач з відповідних предметних галузей програми для підтримки розв’язування задач з математики, фізики, хімії, навчання мов, біології, географії, історії та інших дисциплін.

2. Прикладне програмне забезпечення
загального призначення(37 год.)


2.1. Комп’ютерна графіка (8 год.)

Поняття про растрову та векторну графіку. Системи опрацювання графічної інформації. Типи графічних файлів.

Одержання растрових зображень за допомогою сканера і цифрової камери.

Графічний редактор та його призначення. Робота з графічними файлами. Система вказівок графічного редактора. Вказівки малювання графічних примітивів. Створення анімацій. Вставляння малюнків до тексту.

Редагування і перетворення (масштабування, зміна глибини кольору, зміна формату файлу і ін.) зображень за допомогою графічних редакторів. Печать зображень.

Комп’ютерне креслення. Створення креслень і схем з використанням векторних редакторів і систем автоматизованого проектування.



Учні повинні знати:

  • основні поняття машинної графіки; призначення та основні функції графічного редактора; типи графічних файлів; основні операції щодо створення та редагування зображень за допомогою графічного редактора; правила роботи з графічними редакторами;

  • правила одержання растрових зображень за допомогою сканера і цифрової камери;

  • поняття, пов’язані з комп’ютерним кресленням;

Учні повинні вміти:

  • завантажувати графічний редактор, за допомогою графічного редактора створювати малюнки, образи, динамічні фрагменти; працювати з графічними файлами; змінювати параметри графічних об’єктів в середовищі графічного редактора; зберігати графічні об’єкти в різних форматах; вставляти створені малюнки до тексту;

  • перетворювати (масштабувати, змінювати глибину кольору, змінювати формат файлу) зображення за допомогою графічних редакторів;

  • друкувати графічні зображення;

  • створювати схеми та креслення за допомогою векторного редактора.

2.2. Технологія опрацювання текстової інформації ( 12 год.)

Клавіатурні тренажери.

Системи опрацювання текстів, їх класифікація та функції. Редакційно-видавничі системи: призначення і основні можливості. Завантаження текстового редактора. Призначення та система вказівок текстового редактора. Введення тексту з клавіатури. Редагування тексту. Перевірка орфографії. Робота з текстовими файлами.

Основні формати текстових файлів і їх перетворення. Кодування кирилиці.

Використання буферу обміну. Пошук інформації в середовищі текстового редактора. Робота з контекстами – пошук, заміна, виділення, перенесення, копіювання, форматування. Робота з об’єктами в середовищі текстового редактора (символ, абзац, документ). Робота із шрифтами. Форматування документу. Друкування документу. Шаблони текстів та робота з ними. Використання таблиць в текстах. Структура документа.

Вбудовування в документ різних об’єктів (таблиць, зображень, формул та ін.). Макроси в середовищі системи опрацювання текстів.

Переведення документів з паперових носіїв до комп’ютерної форми за допомогою систем оптичного розпізнавання сканованого тексту.

Створення документів на іноземних мовах з використанням комп’ютерних словників. Автоматичний переклад документів на різні мови з використанням програм-перекладачів.

Створення типових документів (заяв, об’яв, візиток, резюме та ін.) і рефератів з різних предметів.

Учні повинні знати:


  • призначення та основні функції систем опрацювання текстів, редакційно-видавничих систем; правила роботи з текстовим редактором; основні операції, які можна виконувати з текстом та вбудованими в документ різними об’єктами (таблицями, зображеннями, формулами та ін. за допомогою текстового редактора;

  • основні формати текстових файлів і їх перетворення;

  • правила переведення документів з паперових носіїв до комп’ютерної форми за допомогою систем оптичного розпізнавання сканованого тексту;

  • правила використання програм-перекладачів для перекладу документів на різні мови.

  • Учні повинні вміти:

  • завантажувати текстовий редактор, зчитувати до текстового редактора текст, який зберігається на зовнішніх носіях; з використанням текстового редактора вводити текст до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, редагувати, форматувати текст, зберігати текст на зовнішніх носіях, друкувати текст, відмічати блоки тексту з наступним копіюванням чи перенесенням та виконувати інші операції з контекстами, виконувати заміну одного контексту на інший, здійснювати пошук контекстів в тексті; з'єднувати кілька частин тексту в єдиний текст; підключати словник для знаходження орфографічних та граматичних помилок у тексті, вибирати й використовувати необхідний шрифт, вставляти в документ різні об’єкти (таблиці, зображення, формули та ін.) та форматувати їх; використовувати шаблони документів; створювати документи за певною структурою; відшукувати текстові файли за різними ознаками: ім’ям, датою створення, автором, вмістом, обсягом тощо;

  • використовувати та створювати макроси в середовищі текстового редактора;

  • використовувати системи оптичного розпізнавання сканованого тексту для проведення документів з паперових носіїв до комп’ютерної форми;

  • використовувати комп’ютерні словники та програми-перекладачі для створення документів на іноземних мовах;

  • створювати типові документи (заяви, об’яви, візитки, резюме та ін.) та реферати.

2.3. Комп’ютерні презентації (7 год.)

Створення мультимедійних комп’ютерних презентацій. Малюнки, анімації і звук на слайдах. Інтерактивні презентації (реалізація переходів між слайдами за допомогою гіперпосилань і системи навігації). Демонстрація презентацій.

Створення освітніх презентацій з різних шкільних предметів.

Учні повинні знати:


  • поняття комп’ютерної презентації;

  • основне призначення середовища підготовки презентацій;

  • правила створення та перегляд презентації.

  • правила проектування презентації;

  • правила використання управляючих об’єктів в презентації.

Учні повинні вміти:

  • створювати інтерактивні мультимедійні комп’ютерні презентації;

  • створювати та здійснювати перегляд слайдів з малюнками, анімаціями і звуковими ефектами;

  • налагоджувати і запускати презентації.

2.4. Технологія опрацювання числової інформації (10 год.)

Електронні таблиці (ЕТ) та їх призначення. Введення й редагування числової, формульної та текстової інформації. Робота з файлами ЕТ. Основні об’єкти в електронних таблицях і операції над ними (клітинка, лист, книга). Координати клітинок. Діапазон клітинок. Абсолютна і відносна адресація клітинок. Різні формати подання даних в клітинках. Опрацювання табличної інформації: копіювання, редагування, вилучення, переміщення, форматування. Пошук інформації в середовищі ЕТ. Виведення табличної інформації на друк. Використання функцій та операцій для опрацювання інформації, поданої в таблиці. Ділова графіка. Побудова діаграм і графіків на основі табличної інформації для наочного подання числової інформації (статистичної, бухгалтерської, результатів фізичного експерименту та ін.). Використання логічних функцій для опрацювання табличної інформації.

Домашня бухгалтерія.

Дослідження інформаційних моделей з курсів математики, фізики, історії і інших за допомогою електронних таблиць.

Створення в електронній таблиці бази даних, впорядкування та пошук потрібної інформації в середовищі ЕТ. Фільтрування даних. Об'єднання даних. Аналіз даних в середовищі ЕТ.

Макроси в середовищі електронних таблиць.



Учні повинні знати:

  • призначення та основні функції електронних таблиць;

  • розміщення інформації в електронних таблицях;

  • правила роботи в середовищі електронних таблиць;

  • основні операції, які можна виконувати з даними, що містяться в електронних таблицях;

  • можливості та правила опрацювання інформації, що зберігається в ЕТ;

  • правила пошуку інформації та її фільтрування в середовищі ЕТ;

  • правила дослідження в середовищі ЕТ інформаційних моделей з різних предметних галузей.


Учні повинні вміти:

  • завантажувати програму опрацювання електронних таблиць;

  • зчитувати до середовища ЕТ табличну інформацію, яка зберігається на зовнішніх носіях;

  • вводити числову, формульну та текстову інформацію;

  • за допомогою програми опрацювання електронних таблиць виконувати основні операції над об’єктами ЕТ;

  • використовуючи операції та функції програми опрацювання електронних таблиць, опрацьовувати табличну інформацію;

  • зберігати табличну інформацію на зовнішніх носіях; будувати діаграми та графіки на основі табличної інформації;

  • впорядковувати й відшукувати серед табличної інформації необхідні дані;

  • фільтрувати дані, що зберігаються в ЕТ;

  • виконувати аналіз даних, які зберігаються в ЕТ;

  • здійснювати об'єднання табличних даних;

  • створювати та використовувати макроси в середовищі електронних таблиць.

Резерв 3 години
9 клас

(2 години на тиждень, 70 годин)

3. Основи алгоритмізації та програмування (67 годин)

3.1. Інформаційна модель (6 год.)

Моделювання як метод пізнання. Поняття інформаційної моделі. Моделі матеріальні і моделі інформаційні. Формалізація як основний етап побудови моделі. Формалізація текстової і графічної інформації.

Об’єкт та його властивості. Різні типи інформаційних моделей. Властивості моделей. Кількісна і якісна оцінка моделі. Адекватність моделі об’єкту і цілі моделювання. Основні етапи побудови моделей. Дослідження за допомогою комп’ютера інформаційних моделей з фізики, біології, економіки, екології, управління і ін.

Побудова неформальної моделі: визначення положень, на яких буде ґрунтуватися неформальна модель (постановка задачі), визначення вхідних даних і результатів, запис співвідношень, які пов'язують вхідні дані й результати.



Учні повинні знати:

  • поняття моделі;

  • типи моделей;

  • етапи побудови моделі;

  • мету дослідження моделей за допомогою комп’ютера

Учні повинні вміти:

  • виділяти властивості об’єктів та їх характеристики;

  • будувати інформаційні моделі.

  • оцінювати інформаційну модель за допомогою кількісних та якісних характеристик;

  • здійснювати дослідження за допомогою комп’ютера для побудови моделей.

3.2. Основи алгоритмізації (10 год.)

Поняття про алгоритм. Приклади алгоритмів. Виконавці алгоритмів. Властивості базових структур алгоритмів. Способи описання алгоритмів.

Поняття величини. Характеристики величин. Структуровані і неструктуровані величини.

Структурний підхід до побудови алгоритмів. Технологія структурного програмування. Метод покрокової деталізації. Розробка алгоритму зверху донизу. Модульна побудова алгоритму. Поняття про аналіз алгоритмів. Поняття про метод послідовного уточнення при побудові алгоритму.



Учні повинні знати:

  • поняття алгоритму, властивості алгоритму, способи та форми подання алгоритму; основні базові структури алгоритмів; сутність методу послідовного уточнення алгоритму;

  • поняття виконавця алгоритму;

  • поняття величини та її характеристики;

  • принципові відмінності величин структурованих і не структурованих;

  • основні ідеї та принципи технології структурного програмування;

  • порядок складання алгоритмів і програм;

  • правила запису структурованих алгоритмів і програм;

  • принципи структурної алгоритмізації.

Учні повинні вміти:

  • застосовувати різні форми опису алгоритмів і переходити від однієї форми опису алгоритмів до іншої;

  • будувати схеми вкладень алгоритмічних структур один до іншого;

  • розв’язувати на рівні блок-схем задачі з використанням основних базових структур алгоритмів

3.3. Основні поняття програмування (2 год.)

Поняття програми. Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Процедурна мова програмування. Логічне програмування. Об’єктне програмування. Поняття про системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію. Інтегровані середовища програмування. Поняття редактора, транслятора, налагоджувача.



Учні повинні знати:

  • призначення та класифікацію мов програмування;

  • поняття про інтерпретацію та компіляцію; системи програмування;

  • можливості використання інтегрованих середовищ програмування;

3.4. Основні поняття мови програмування.
Середовище програмування ( 8 год)

Мова програмування, призначення та можливості та обмеження використання. Середовище програмування. Особливості та призначення мови програмування. Переклад програм з однієї мови на іншу. Алфавіт. Основні поняття мови: оператори, ідентифікатори, числа, рядки, описи. Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій, введених для кожного з стандартних типів. Вирази. Пріоритет операцій. Оператори. Оператори введення та виведення. Вказівка надання значень. Опис алгоритмів мовою програмування.



Учні повинні знати:

  • основні елементи однієї з мов програмування;

  • алфавіт; основні поняття мови: числа, рядки, описи, ідентифікатори, оператори, величини, операції;

  • типи даних у мові програмування, набір функцій і операцій, допустимих для кожного з типів даних;

  • правила будови виразів мовою програмування;

  • принципи побудови опису програми;

  • сутність виконання вказівки надання значень;

  • принципи роботи в середовищі програмування.

Учні повинні вміти:

  • визначати тип величини, описувати її мовою програмування;

  • записувати приклади арифметичних і логічних виразів;

  • застосовувати метод послідовних уточнень при побудові алгоритмів і програм;

  • записувати лінійні програми, налагоджувата їх та запускати в середовищі програмування.

3.5. Процедури і функції (7 год.)

Опис мовою програмування вказівок звернення до алгоритмів і функцій. Формальні та фактичні параметри.

Поняття і види допоміжних алгоритмів Локальні та глобальні змінні. Формальні та фактичні параметри, їх типи. Методи передавання параметрів в підпрограму.

Розробка алгоритмів з використанням допоміжних алгоритмів.

Принципи модульного програмування. Структура модуля. Використання модулів в основній програмі. Створення власних бібліотек процедур і функцій.

Учні повинні знати:


  • призначення процедур та функції та правила їх використання в процедурному програмуванні;

  • звернення до алгоритмів; правила опису алгоритмів-процедур та алгоритмів-функцій;

  • принципові відмінності між формальними, локальними і глобальними змінними;

  • відмінності між параметр-змінними і параметрами-значеннями правила їх доцільного використання;

  • відмінності між процедурами і функціями;

  • область дії описів у процедурах;

  • значимість можливості створення модулів для процедурної мови програмування;

  • особливості трансляції модулів;

  • структуру модулів у Турбо Паскале.

Учні повинні вміти:

  • виділяти допоміжні алгоритми в задачах;

  • формувати процедури і функції;

  • правильно будувати звертання до процедур і функцій;

  • складати, налагоджувати та реалізовувати програми з використанням підпрограм;

  • правильно розподіляти змінні на глобальні та локальні;

  • правильно вибирати типи формальних параметрів (значення або змінні);

  • користуватися стандартними модулям;

  • користуватися готовими модулями і розбиратися в їхній структурі, призначенні окремих розділів;

  • оформлювати програму як бібліотечний модуль.

3.6. Графіка в середовищі програмування (5 год)

Поняття графічного режиму роботи монітору, ініціалізація, перевірка та встановлення режимів управління екраном, стандартні процедури та функції управління графічним екраном, процедури побудови точок, ліній, фігур з ліній, побудова кіл, дуг; процедури побудови фігур із використанням можливостей стандартної графічної бібліотеки; управління кольором і палітрою.



Учні повинні знати:

  • склад модуля підтримки графічного режиму;

  • основні установчі процедури;

  • основні процедури побудови графічних примітивів.

Учні повинні вміти:

  • будувати зображення, використовуючи установчі процедури і графічні примітиви;

  • будувати графіки функцій.

  • складати й реалізовувати програми на опрацювання графічної інформації.

3.7. Вказівки повторення й розгалуження (12 год.)

Опис умов мовою програмування. Типи циклів. Оператор циклу з параметрами. Оператор циклу з передумовою та післяумовою. Вкладені цикли.

Умовний оператор. Оператор вибору.

Поняття рекурсії та її використання для розв’язування задач.



Учні повинні знати:

  • призначення та правила описування вказівок розгалуження й повторення;

  • принцип рекурсії і її реалізація мовою програмування при розв’язуванні задач.

Учні повинні вміти:

  • описувати словесно роботу кожної з вказівок розгалуження і повторення;

  • використовувати прості й складні умови при побудові алгоритмів і програм;

  • описувати алгоритми розв'язування задач різних типів мовою програмування.

3.8. Структуровані типи даних (17 год)

Поняття структурованого типу.

Табличні величини. Одновимірні та багатовимірні таблиці. Структура опису табличних величин. Правила звернення до елементу таблиці. Алгоритми роботи з табличними величинами.

Основні методи впорядкування: прямого вибору, прямого вставлення, обміну. Покращені методи впорядкування. Шейкерне впорядкування. Швидке впорядкування. Впорядкування послідовностей. Метод прямого злиття.

Методи пошуку. Лінійний та бінарний пошук. Рекурсивні пошукові алгоритми.

Розв’язування задач з використанням різних методів впорядкування та пошуку.

Рядкові величини. Структура опису величини рядкового типу. Стандартні процедури та функції для роботи з величинами рядкового типу. Алгоритми роботи з рядками. Опис найпростіших алгоритмів роботи з рядками мовою програмування. Пошук в рядку.

Учні повинні знати:


  • визначення структурованого типу даних;

  • структуровані типи даних мови програмування;

  • особливості опису та використання табличних величин та основні алгоритми роботи з табличними величинами;

  • постановку задач: пошуку, внутрішнього сортування, зовнішнього сортування;

  • шляхи прикладного використання задач пошуку і сортування;

  • відмінність пошуку у впорядкованих структурах у невпорядкованій;

  • характеристики ефективності впорядкування;

  • принципи та алгоритми основних та покращених методів впорядкування.

  • особливості опису та опрацювання рядкових величин;

Учні повинні вміти:

  • складати й реалізовувати найпростіші лінійні, розгалужені, циклічні алгоритми на опрацювання табличних величин;

  • застосовувати алгоритми впорядкування лінійних числових масивів і пошуку в таблиці при розв’язуванні задач;

  • складати й реалізовувати найпростіші лінійні, розгалужені, циклічні алгоритми рядкових величин;

Резерв 3 години


10 клас

(4 години на тиждень, 140 год)

3. Основи алгоритмізації та програмування (92 години)

3.9. Структуровані типи даних(продовження) (10 год)

Множини: поняття, опис мовою програмування, алгоритми роботи з множинами.

Записи: поняття, опис мовою програмування, алгоритми роботи з записами. Створення простої бази даних.

Поняття файлу. Типи файлів. Робота з файловими структурами даних засобами мови програмування. Особливості роботи з текстовими файлами. Особливості використання типізованих файлів.



Учні повинні знати:

  • визначення структурованого типу даних;

  • структуровані типи даних мови програмування;

  • поняття множин, їх опис мовою програмування, особливості використання;

  • поняття запису, опис мовою програмування, використання для створення простих баз даних;

  • поняття файлу, типи файлів, стандартні підпрограми для роботи з файлами;

  • основи роботи з файловими структурами засобами мови програмування;

  • файли з послідовним та прямим доступом до даних;

  • принципи зберігання даних у файлах з прямим та послідовним доступом до даних.

Учні повинні вміти:

  • використовувати для розв’язання задач різні структуровані типи даних (особливо множини та записи);

  • працювати з файлами засобами мови програмування (відкривати, читати або записувати в них дані, закривати);

  • при розв’язуванні змістовних задач, у яких доцільно користатися структурованими типами даними, адекватно вибирати придатну з перерахованих вище структур.

3.10. Динамічні структури даних (14 год)

Поняття динамічних типів даних та їх класифікація.

Принципи організації структур даних: стеку, списку, черги, дерева. Реалізація основних операцій із структурами даних: занесення елементів в стек, чергу, список та вилучення їх із вказаних структур; перегляд елементів вказаних структур; пошук елементів в структурах типа список та дерево. Впорядкування деревом.

Динамічний розподіл пам’яті в програмі. Підпрограми для роботи з динамічною пам’яттю. Робота з динамічними масивами.



Учні повинні знати:

  • поняття динамічних типів даних, їх класифікацію;

  • принципові відмінності між динамічними і статичними структурами даних;

  • переваги використання динамічних типів даних в різних алгоритмах;

  • принципи технічного створення динамічних об’єктівів;

  • принципи розподілу пам’яті при використанні динамічних змінних;

  • принципи організації основних структур: стек, черга, список;

  • реалізацію основних операцій роботи з динамічними структурами даних;

  • динамічний розподіл пам’яті в програмі;

  • методи створення динамічних масивів.

Учні повинні вміти:

  • створювати структури даних типу стек, список, черга та організовувати роботу з елементами цих структур;

  • визначати ефективність використання додаткових типів даних;

  • розв’язувати типові задачі з використанням динамічних структур даних;

  • коректно використовувати динамічну пам’ять;

  • створювати динамічні масиви та використовувати їх для розв’язання задач.

3.11. Комбінації та їх застосування (8 год)

Генерування перестановок, сполучень та розміщень. Застосування комбінацій для розв’язування задач. Задачі повного перебору. Переставляння. Підмножини множин. Способи генерування. Перебір з поверненням.



Учні повинні знати:

  • методи генерування перестановок, сполучень та розміщень;

  • методи застосування комбінацій для розв’язування задач;

  • методи розв’язування задач повного перебору та перебору з поверненням.

Учні повинні вміти:

  • генерувати перестановки, сполучення та розміщення;

  • застосовувати комбінації для розв’язування задач;

  • розв’язувати задачі з повним перебором та перебором з поверненням.

3.12. Елементи теорії графів (14 год)

Основні поняття теорії графів. Представлення графів. Основні поняття теорії графів. Пошук в графі: пошук в ширину та глибину. Побудова остовного дерева мінімальної довжини. Алгоритми Прима та Краскала.

Визначення найкоротшого шляху в графі. Алгоритм Дейкстри. Алгоритм Флойда-Уоршелла.

Задача комівояжера. Метод гілок і границь.

Дводольні графи. Побудова максимального паросполучення в дводольному графі.

Потоки в мережах. Алгоритм Форда-Фалкерсона побудови максимального потоку в мережі.



Учні повинні знати:

  • основні поняття теорії графів;

  • основні способи подання графів;

  • алгоритми пошуку в ширину та глибину, побудову основного дерева мінімальної довжини, визначення найкоротшого шляху в графі;

  • постановку задачі комівояжера;

  • сутність алгоритму та реалізацію метода гілок і границь;

  • поняття про паросполучення та дводольні графи;

  • алгоритм побудови максимального паросполучення у дводольному графі;

  • поняття потоків у мережах;

  • алгоритм побудови максимального потоку в мережі.

  • подання інформації у вигляді графа;

  • можливість застосування алгоритмів на графах для розв’язування конкретних алгоритмічних задач.

Учні повинні вміти:

  • визначати графову задачу;

  • застосовувати стандартні алгоритми для роботи з графами при розв’язуванні задач;

  • визначати клас задач щодо застосування для їх розв’язання алгоритмів на графах.

3.13. Основи динамічного програмування (20 год)

Основні поняття задач динамічного програмування. Критерії застосування. Задача про прокладання оптимального шляху. Найбільша спільна підпослідовність.

Задача про рюкзак. Задача про розподіл ресурсів.

Учні повинні знати:


  • сутність та основні принципи динамічного програмування;

  • критерії застосування динамічного програмування;

  • етапи побудови алгоритмів, основаних на принципах динамічного програмування;

  • ідеї розв’язування класичних задач динамічного програмування;

  • поняття незалежних підзадач та підзадач, що перекриваються;

  • різницю у використанні повнопереборного методу, методу “розділяй і володій” та динамічного програмування;

  • шляхи використання динамічного програмування при розв’язуванні задач на графах.

Учні повинні вміти:

  • оцінити можливості застосування динамічного програмування до розв’язування задач;

  • складати та реалізовувати алгоритми класичних задач динамічного програмування.

3.14. “Жадібні” алгоритми (6 год)

Критерії застосовування жадібних алгоритмів. Задача про центи. Задача про заявки. Неперервна задача про рюкзак.

“Жадібні” алгоритми на графах.

Учні повинні знати:


  • сутність та основні принципи побудови “жадібних” алгоритмів;

  • критерії застосування “жадібних” алгоритмів;

  • ідеї розв’язку класичних задач;

  • відмінності у використанні динамічного програмування та “жадібних” алгоритмів;

  • евристичні алгоритми та доцільність їх використання;

  • доведення коректності застосування “жадібних” алгоритмів до розв’язування задачі;

  • використання “жадібних” алгоритмів на графах

Учні повинні вміти:

  • оцінювати можливості застосування “жадібних” алгоритмів до розв’язування задач;

4. Виконання проектних завдань (20 годин)

(розроблення програмних засобів навчання)

Вибір теми та визначення мети проектного завдання. Постановка задачі. Створення сценарію та розроблення інтерфейсу. Розроблення алгоритму. Налагодження та тестування програмного засобу. Експериментальна перевірка роботи програмного засобу та впровадження в навчальний процес. Вимоги до оформлення роботи. Критерії оцінювання програмного засобу. Підготовка до захисту, презентація і захист програмного засобу.



Учні повинні знати:

  • основні етапи роботи над створенням програмного засобу

  • вимоги до оформлення проектного завдання

  • критерії оцінювання створеного програмного засобу.

Учні повинні вміти:

  • розробити програмний засіб

  • оформити програмний засіб відповідно до вимог

  • підготувати та здійснити презентацію програмного засобу.

5. Комп’ютери в сучасному суспільстві (42 години)

5.1. Інформаційне суспільство (2 години)

Інформатизація суспільства. Соціальні наслідки інформатизації. Інформаційні процеси в управлінні Інформаційна діяльність людини. Інформаційна культура людини.



Учні повинні знати:

  • роль інформатизації в розвитку суспільства та соціальні наслідки інформатизації;

  • основні характерні риси інформаційного суспільства;

  • інформаційні основи процесів управління

  • основні компоненти інформаційної культури людини;

5.2. Технології зберігання та пошуку інформації.
Бази даних. Системи управління базами даних. ( 20 год.)

Поняття про бази даних (БД). Системи управління базами даних (СУБД).

Призначення та функції систем управління базами даних. Основні об’єкти бази даних. Фактографічні й документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна моделі баз даних.

Особливості реляційних БД. Створення структури БД. Типи даних, що зберігаються в БД. Різні способи введення та редагування даних в СУБД. Робота з таблицями. Поняття ключового поля. Зв’язки між таблицями. Робота з файлами в СУБД. Пошук інформації в БД. Впорядкування даних. Фільтрація даних. Використання простих та складених фільтрів. Формування звітів. Використання форм. Мова запитів СУБД. Запити на вибірку. Використання виразів в запитах на вибірку. Запити з параметрами. Запити на оновлення даних, видалення даних, створення нової таблиці, додавання даних. Проектування БД.

Макроси в системі управління базами даних.

Створення баз даних з географії, історії та інших предметів.



Учні повинні знати:

  • призначення органайзерів, електронних словників, енциклопедій та правила їх використання;

  • типи моделей баз даних; переваги та недоліки подання даних за допомогою різних моделей БД;

  • визначення й призначення баз даних; основні поняття баз даних; визначення й призначення систем управління базами даних та інформаційно-пошукових систем; основні операції, які можна виконувати з даними в СУБД; правила проектування та створення БД, фільтрування та пошуку інформації в БД за допомогою спеціальної мови запитів;

  • принципи роботи інформаційно-пошукових систем;

  • поняття штучного інтелекту, як інформаційної системиу, що працює на основі моделювання інтелекту людини;

  • поняття експертної системи та її компоненти: базу даних, підсистему логічного виведення; різні моделі подання знань; сутність методу резолюцій.

Учні повинні вміти:

  • працювати з інформаційно-пошуковими системами;

  • використовувати для власних потреб органайзери, електронні словники, енциклопедії та інформаційно-пошукові системи;

  • завантажувати систему управління базами даних (СУБД), виконувати проектування БД; створювати структуру бази даних та заповнювати базу даних різними способами, редагувати дані у БД (вносити зміни до даних, які зберігаються в базі даних, змінювати структуру бази даних, вилучати записи); зв’язувати дані в БД; виконувати основні операції з основними об’єктами БД; фільтрувати та впорядковувати дані в базі даних; організовувати пошук потрібної інформації в базі даних, опрацьовувати дані різних типів за допомогою вбудованих до СУБД функцій, виконувати різні операції з файлами БД, створювати звіти, виконувати прості та складені запити в БД; створювати та використовувати макроси.



5.3. Глобальна мережа Інтернет (12 годин)

Глобальна мережа Інтернет. Інформаційний зв’язок в Інтернет. Сервер та робоча станція. Апаратні, програмні та інформаційні складові сучасної мережі Інтернет. Поняття про ресурси Інтернету. Ідентифікація комп’ютерів в мережі. Адресація в Інтернет. Протоколи передавання інформації. Принципи функціонування глобальної мережі. Провайдери та інформація, необхідна для під’єднання до мережі Інтернет. Різні способи під’єднання комп’ютерів до глобальної мережі. Основні послуги глобальної мережі Інтернет: гіпертекстові сторінки, електронна пошта, телеконференції, файлові архіви, інтерактивне спілкування. Види та основні можливості програмного забезпечення для роботи в глобальній мережі Інтернет.

Електронна пошта. Принципи функціонування. Поштові стандарти. Електронна адреса. Основні можливості поштових програм для роботи з електронними повідомленнями: створення електронного повідомлення, відправлення, відправлення копій, приєднання файлів до повідомлень, одержання повідомлення, створення відповіді на електронне повідомлення тощо. Адресна книга. Пошта з Веб-інтерфейсом.

Поняття про телеконференції та форуми. Програмне забезпечення та конфігурація телеконференцій. Різні групи телеконференцій. Правила організації і проведення телеконференції. Пошук потрібних груп новин та підписка на них. Відправлення повідомлень в телеконференції.

Поняття про гіпертекстовий документ. Служба перегляду гіпертекстових сторінок – World Wide Web (WWW – всесвітня павутина). Організація інформації, принципи навігації. WWW-сервери. Адреса Веб-сторінки. Перегляд та створення Веб-сторінки. Збереження та друкування Веб-сторінок. Програми-браузери. Правила роботи та налагодження. Використання різноманітних сторінок кодування.

Пошукові машини. Пошук інформації в Інтернеті (документів, файлів, людей).

Файлові ресурси в мережі Інтернет. Завантаження файлів з серверів файлових архівів. Менеджери завантаження файлів.

Інтерактивне спілкування в Інтернеті. ІР-телефонія.

Електронна комерція. Географічні карти.

Проблеми безпеки та захисту інформації в глобальній мережі Інтернет. Захист інформації від несанкціонованого доступу.



5.4. Мова створення гіпертекстових документів (8 годин)

Поняття про мову розмітки гіпертексту – мову HTML. HTML-файл. Форматування тексту. Коди (теги) мови HTML. Структурні теги. Засоби створення HTML-файлів. Оформлення тексту у Веб-документі. Теги управління зовнішнім виглядом Веб-документу. Теги форматування символів. Теги оформлення списків даних. Включення графіки до Веб-сторінки. Визначення гіперпосилань. Робота з таблицями. Інтерактивні Веб-сторінки (форми). Динамічні об’єкти на Веб-сторінках. Система навігації по сайту. Інструментальні засоби розробки. Публікація сайту. Просування сайту.



Учні повинні знати:

  • можливості основних послуг глобальної мережі; види програмного забезпечення, необхідного для роботи в глобальній мережі Інтернет;

  • основні принципи будови і функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж; способи під’єднання комп’ютерів до глобальної мережі;

  • організацію інформаційного зв’язку в Інтернеті;

  • ІР-, доменну та URL-адресу в Інтернеті;

  • принципи функціонування глобальної мережі;

  • поняття комунікаційного протоколу;

  • набір інформації, яка необхідна для під’єднання до мережі Інтернет;

  • принципи функціонування електронної пошти; правила утворення електронної адреси; правила використання різноманітних сторінок кодування;

  • типи та можливості програм для підтримки роботи електронної пошти; правила електронного листування; правила роботи з адресною книгою; формати, за допомогою яких можна відправляти графічну та звукову інформацію;

  • правила організації і роботи з телеконференціями та форумами; основні групи телеконференцій;

  • особливості роботи користувачів з телеконференціями; правила спілкування за допомогою телеконференцій;

  • поняття про гіпертекст та правила роботи з ним; принципи адресації в WWW; принципи та правила здійснення пошуку інформації в Інтернеті;

  • можливості та правила інтерактивного спілкування в Інтернеті;

  • призначення та основні можливості програм-браузерів та правила їх налагодження;

  • правила організації інтерактивного спілкування в Інтернет;

  • правила використання файлових ресурсів в Інтернет.

  • мову розмітки гіпертексту, основні теги для опису структури HTML-файлу, оформлення тексту у Веб-документі, включення графіки до Веб-сторінки, визначення гіперпосилань;

  • поняття про інтерактивні Веб-сторінки та використання динамічних об’єктів на них;

  • інструментальні засоби створення HTML-файлів;

  • правила публікації сайту;

  • шляхи просування сайту в Ітернеті;

  • етику електронного спілкування;

  • можливості інтерактивного спілкування в Інтернеті та використання ІР-телефонії;

  • шляхи захисту інформації в мережі Інтернет.

Учні повинні вміти:

  • запускати на виконання програму роботи з електронною поштою; складати, редагувати і відправляти через комп’ютерну мережу електронні листи; давати відповідь на електронні листи; одержувати пошту, користуватися адресною книгою, приєднувати до електронних повідомлень файли різних типів; перекодовувати повідомлення, одержані через електронну пошту; виконувати переадресацію поштових повідомлень; користуватися Веб-поштою;

  • запускати на виконання програму-браузер; переглядати гіпертекстові сторінки; працювати з програмами браузерами, створювати закладки на потрібних Веб-сторінках; переміщуватися по сторінках в прямому і зворотному напрямках; вводити з клавіатури адресу потрібної Веб-сторінки; здійснювати пошук потрібної інформації в Інтернеті, використовуючи пошукові машини; змінювати вид кодування Веб-сторінок при роботі з браузерами; налагоджувати параметри роботи програми-браузера;

  • створювати найпростіші Веб-сторінки, які містять коди форматування тексту, графічні об’єкти, гіперпосилання, списки та таблиці, фрейми, динамічні об’єкти;

  • підключатися до електронних конференцій, розміщувати там власну інформацію і читати необхідну інформацію, переписувати інформацію, що є в різних конференціях; підписуватися на потрібну телеконференцію; спілкуватися з іншими учасниками телеконференцій;

  • здійснювати пошук потрібних файлових архівів; копіювати із файл-сервера файлові архіви; копіювати на файл-сервер файлові архіви за допомогою програм-менеджерів завантаження файлів;

  • здійснювати інтерактивне спілкування в глобальній мережі Інтернет.

Резерв 6 годин
11 клас

(4 години на тиждень, 140 годин)

6. Основи роботи комп’ютера (46 годин)

6.1. Арифметичні основи роботи комп’ютера (8 годин)

Системи числення: 10-а та 2-а системи числення. Способи переведення 10-х чисел в 2-і. Арифметичні операції в 2-й системі числення. Доповнюючий код числа. 8-а і 16-а системи числення. Арифметичні операції у 8-й і 16-й системах числення.



Учні повинні знати:

  • принципи запису чисел в позиційній системі числення, а саме в 2-й, 8-й, 16-й;

  • причини використання 2-ї системи в роботв з комп’ютером;

  • переваги використання 16-ї системи числення в роботі програміста;

Учні повинні вміти:

  • переводити числа з 10-ї системи числення у 2-у і навпаки;

  • переводити числа з 2-ї системи числення у 16-у і навпаки;

  • визначати доповнюючий код числа;

  • виконувати арифметичні операції у 2-й, 8-й та 16-й системах числення.

6.2. Логічні основи роботи комп’ютера (8 годин)

Логічні операції і змінні. Основні властивості логічних операцій. Логічні функції. Логічні закони і правила перетворення логічних виразів. Побудова таблиць істинності логічних виразів.



Учні повинні знати:

  • правила виконання логічних операцій;

  • правила використання логічних функцій;

  • логічні закони і правила перетворення логічних виразів;

Учні повинні вміти:

  • застосовувати елементарні логічні операції, функції для запису логічних виразів

  • застосовувати логічні закони для перетворення логічних виразів;

  • заповнювати таблиці істинності логічних виразів.

6.3. Фізичні основи роботи комп’ютера (10 годин)

Елементи схемотехніки: логічні схеми “не”, ”або” , “і”. Логічні схеми “і-не”, ”або-не”.

Функціональна організація комп’ютера. Логічні елементи та вентилі. Транзистор, тригер, комутатор, шифратор. Регістри. Лічильник, дешифратор, компаратор, інтегральна мікросхема. Три принципи фон Неймана (принцип зберігання програми, двійкового подання інформації, автоматичного виконання програми). Управління пам’ятю та зовнішніми пристроями. Організація пам’яті: модуль пам’яті, адресація, значення машинного слова. Принципи роботи процесора. Поняття про систему команд процесора.

Учні повинні знати:


    • елементи схемотехніки;

    • функціональну організацію комп’ютера;

    • основні логічні елементи та вентилі;

    • принципи фон Неймана;

    • принципи роботи процесора і оперативної пам’яті;

Учні повинні вміти:

  • будувати логічні схеми для логічних виразів;

  • записувати логічні вирази для заданих логічних схем.

6.4. Поняття асемблера.
Елементи професійного програмування (20 годин)

Принцип символічного програмування. Історична довідка про створення мови програмування Асемблер її призначення. Етапи виконання програм, написаних мовою Асемблер. Приклад Асемблер-програми. Формат команд мови Асемблер. Директиви мови Асемблер. Опис типів даних. Команди пересилання даних, арифметичних та логічних операцій. Команди передавання управління. Спеціальні команди. Команди побітової обробки.

Організація розгалужень, циклів, підпрограм мовою програму-вання Асемблер. Позиційно-залежні та позиційно-незалежні програми. Використання асемблерних фрагментів в програмах, написаних мовами програмування високого рівня.

Учні повинні знати:


  • призначення мови програмування Асемблер;

  • основні елементи мови Асемблер;

  • формат команд мови Асемблер;

  • директиви мови Асемблер;

Учні повинні вміти:

  • розробляти та реалізовувати на комп’ютері асемблерні програми для обчислення значень виразів; для організації розгалужень та циклів, для обробки масивів;

  • розробляти та реалізовувати на комп’ютері асемблерні програми для обробки стану зовнішніх пристроїв; визначення типу процесора;

  • вміти використовувати асемблерні фрагменти в програмах, написаних мовами програмування високого рівня.

7. Об’єктно-орієнтоване програмування (54 год)

7.1. Основні поняття об’єктно-орієнтованого програмування ( 2 год)

Принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Основні відмінності мови об’єктно-орієнтованого програмування від процедурно-орієнтованої мови.

Особливості та принципи об’єктно-орієнтованого середовища програмування. Поняття інтерфейсу користувача. Об’єкти інтерфейсу. Поняття класу. Опис класу та опис об’єктів. Призначення полів класу. Метод та його призначення. Принципи інкапсуляції, спадкування і поліморфізма. Ієрархія об’єктів. Динамічний характер об’єктів.

Учні повинні знати:


  • особливості та принципи об’єктно-орієнтованого програмування;

  • принципи роботи з середовищем об’єктно-орієнтованого програмування;

  • поняття проекту при об’єктно-орієнтованому програмуванні;

  • поняття об’єкту та його властивостей, поняття класу об’єктів та його опис;

  • поняття інтерфейсу користувача;

  • поняття події та методи створення процедур опрацювання подій;

  • принципи інкапсуляції, спадкування і поліморфізма.

7.2. Вступ в об’єктно-візуального програмування.

Середовище програмування (4 год)

Завантаження та особливості середовища об’єктно-візуального програмування Delphi. Робота з різними типами файлів (файл проекту, файл модулів, файли форм).

Поняття проекту при об’єктно-орієнтованому програмуванні. Екранна форма. Призначення основних об’єктів форми. Властивості форми. Об’єкти типу “текстове поле” та “мітка” та їх властивості.

Використання графічних об’єктів при створенні проекту. Графічні та мультимедійні можливості Delphi.

Імена об’єктів. Змінні, типи даних. Іменування, оголошення та використання змінних. Константи. Арифметичні операції. Вбудовані математичні функції. Рядкові операції та вбудовані рядкові функції. Пріоритет операцій.

Учні повинні знати:


  • особливості середовища об’єктно-візуального програмування Delphi;

  • структуру екрана середовища Delphi;

  • поняття проекту;

  • основні об’єкти середовища об’єктно-орієнтованого програмування, їх призначення та властивості: форма, текстове поле, мітка, графічній об’єкт;

  • правила створювання імен об’єктів;

  • принципи використання графічних об’єктів при створенні проекту;

  • типи даних та особливості оголошення змінних різного типу;

  • правила надання властивостям об’єктів відповідних значень;

  • правила запису арифметичних виразів та пріоритети виконання арифметичних операцій;

  • правила використання операцій та вбудованих функцій для опрацювання рядкових величин;

  • типи файлів проекту.

Учні повинні вміти:

  • завантажувати середовище об’єктно-орієнтованого програмування;

  • змінювати властивості об’єктів типу “форма”, “мітка”, “текстове поле”. “малюнок”;

  • визначати типи змінних;

  • коректно записувати арифметичні вирази;

  • записувати та зберігати вихідний код програми у середовищі Delphi.

7.3. Поняття проекту (8 год.)

Поняття події. Процедури опрацювання подій. Створення програмного коду. Принципи планування розробки програми.

Структура модуля вихідного коду. Область видимості. Інтерактивне введення та виведення. Засоби форматування вихідної інформації. Завершення програми.

Поняття методу. Використання методів при створенні проектів.

Об’єкт управління типу “командна кнопка” та його властивості.

Концепція модульного програмування. Два види підпрограм – процедури та функції. Користувацькі підпрограми.

Структура модуля вихідного коду та особливості його створення.

Підпрограми для опрацювання подій. Фактичні та формальні параметри. Передавання параметрів (параметри-змінні та параметри-значення). Глобальні та локальні підпрограми.



Учні повинні знати:

  • поняття події, створення програмного коду опрацювання подій;

  • відмінність створення програм у середовищах TPascal та Delphi.

  • принципи планування розробки програми;

  • поняття методу, відмінності властивостей об’єктів, методів та подій;

  • сутність концепції модульного програмування;

  • структуру модуля вихідного коду;

  • особливості створення вихідного коду у середовищі Delphi;

  • правила запису підпрограм та особливості використання підпрограм у середовищі Delphi;

  • правила використання системних процедур та функцій для забезпечення інтерактивного введення-виведення;

  • призначення та основні властивості і методи об’єкта типу “командна кнопка”.

Учні повинні вміти:

  • створювати прості проекти в середовищі об’єктно-орієнтованого програмування;

  • планувати розробку програми;

  • визначати особливості використання процедур і функцій у середовищі Delphi;

  • коректно записувати процедури і функції;

  • створювати вихідний модуль проекту;

  • використовувати об’єкт управління типу “командна кнопка”.

7.4. Базові структури алгоритмів та їх використання у візуальному програмуванні (10 год.)

Умовні оператори. Оператор вибору. Елементи типу “перемикач”, “прапорець” та їх властивості. Організація діалогу. Використання миши при створенні проектів. Організація циклу. Різні типи циклів та їх особливості. Об’єкти типу “список”, “поле зі списком” та їх властивості.

Використання об’єктів типу “смуга прокрутки”, “об’єднання елементів“, “група перемикачів”, “панель”, та їх властивості. Використання елементів типу – “головне меню”, “вспливаюче меню” та їх властивості. Створення меню різних типів.

Учні повинні знати:


  • різновиди умовних операторів та особливості їх використання у візуальному програмуванні;

  • призначення та особливості управляючих об’єктів типу “перемикач”, “прапорць” та їх властивості;

  • сутність та відмінності детермінованого та недетермінованих циклів;

  • призначення, основні властивості та методи управляючих об’єктів типу “список”, “поле із списком”;

  • призначення та особливості використання об’єктів управління для створення інтерфейсу та їх властивості;

  • можливості використання об’єктів типу “головне меню” та “вспливаюче меню”.

  • особливості створення меню в середовищі візуального програмування;

  • правила організації інтерактивного діалогу в проектах;

  • особливості використання в проектах подій, пов’язаних з мишою.

Учні повинні вміти:

  • записувати і використовувати умовні оператори у середовищі Delphi.

  • записувати та використовувати цикли;

  • використовувати в проектах управляючі об’єкти типу “перемикач”, “прапорець”, “список”, “поле із списком”. “смуга прокрутки”;

  • організовувати в проекті інтерактивний діалог;

  • створювати меню різного типу.

7.5. Структури даних та їх реалізація на Delphi (10 год.)

Перераховані типи. Користувацький тип даних. Масиви. Статичні масиви (одновимірні, двовимірні).

Динамічні масиви. Процедура опрацювання масивів. Методи вилучення динамічних масивів.

Передавання масивів у підпрограми. Використання файлів для введення та виведення даних. Масиви об’єктів.

Множини. Записи. Показчики та зв’язані списки. Стеки, черги та черги з двосторонім доступом. Особливості використання структурованих типів даних в візуальному програмуванні.

Учні повинні знати:


  • сутність та відмінності статичних та динамічних масивів, особливості їх використання в середовищі Delphi;

  • принципи передавання масивів у підпрограми;

  • особливості використання множин, записів, показчиків у середовищі візуального програмування;

  • принципи організації та роботи зі стеками, чергами, списками.

  • використання при складанні проектів таких типів даних як множини, записи та посилальні типи.

Учні повинні вміти:

  • користуватися перерахованими типами при створенні проектів;

  • визначати доцільність використання статичних та динамічних масивів в кожній конкретній ситуації;

  • використовувати методи вилучення динамічних масивів;

  • використовувати множини, записи, показчики при складанні проектів в середовищі Delphi;

  • використовувати структури даних: стеки, черги, списки.

7.6. Налагодження програм (2 год)

Типи помилок (синтаксичні, логічні та помилки часу виконання). Редагування програм. Засоби опрацювання виключень. Стандартні засоби налагодження програм – дамп даних (проміжний вивід даних на екран) та трасування (ручне виконання коду). Робота вбудованого налагоджувача середовища розробки.



Учні повинні знати:

  • типи помилок;

  • правила та принципи редагування програм;

  • засоби опрацювання виключень;

  • стандартні засоби налагождення програм;

  • принципи роботи вбудованного налагоджувача середовища розробки;

  • особливості налагодження програм у середовищі Delphi.

Учні повинні вміти:

  • аналізувати різні типи помилок при виконанні програм;

  • застосовувати стандартні засоби налагодження програм.

7.7. Робота з файлами (8 год)

Робота з текстовими файлами. Функції для роботи з текстовими файлами. Вбудовані функції та процедури для операцій з файлами (створення каталогів, перейменування файлів).

Використання елементів типу “поле з списком дисків”, ”список каталогів”, “поле зі списком фільтрів”, “список файлів”.

Файли довільного доступу. Типизовані та нетипизовані. Використання елементів типу “вікно вибору файла”, “вікна збереження файла” та їх властивості.



Учні повинні знати:

  • принципи роботи з текстовими файлами;

  • функції та процедури для роботи з текстовими файлами;

  • специфіку використання текстових файлів;

  • сутність файлів довільного доступу;

  • відмінність типізованих та нетипізованих файлів;

  • компоненти середовища Delphi для роботи з файлами;

  • файли довільного доступу.

Учні повинні вміти:

  • працювати з текстовими файлами;

  • коректно використовувати процедури та функції для роботи з текстовими файлами;

  • розробляти власний користувацький інтерфейс;

  • визначати складові частини великого проекту;

  • визначати доцільність використання типізованих та нетипізованих файлів;використовувати файли для введення та виведення даних;

  • застосовувати компоненти середовища Delphi для роботи з файлами.

7.8. Використання вбудованого асемблера (10 годин)

Способи стикування програм, написаних мовою високого рівня та машинно-орієнтованою мовою програмування (вставка асемблерних команд, вставка асемблерних процедур, виклик з асемблерної програми процедур, написаних мовами програмування).



Учні повинні знати:

  • Способи стикування програм;

  • Правила запису асемблерних вставок;

  • особливості виклику асемблерних процедур;

  • особливості асемблерних програм із зверненням до функцій інших мов програмування.

Учні повинні вміти:

  • використовувати різні способи стикування асемблерних програм та програм, написаних іншими мовами програмування.

8. Поняття про логічне програмування (30 год)

8.1. Елементи логічного програмування. Вступ до мови програмування Пролог (16 год)

Поняття про мови подання знань, що ґрунтуються на логіці. Особливості логічного програмування. Порівняння логічного програмування з процедурно-орієнтованим. Створення мови Пролог. Основні поняття та принципи мови Пролог. Структура та склад мови. Приклади запису програм мовою Пролог.

Графічні предикати мови Пролог. Композиція графічних предикатів Рекурсивні описи. Арифметичні предикати. Рекурсивні подання числових функцій.

Факти і правила на мові Пролог. Предикатна форма подання фактів. Бази даних мови програмування Пролог. Прості запита. Складені запити. Правила виведення. Поняття бази знань. Визначення понять в Пролозі. Логічні зв’язки в, або, не. Судження. Міркування. Принципи пошуку відповіді в Пролозі. Предикати над списками. Належність елемента до списку. Включення списків.

Учні повинні знати:


  • відмінність логічної мови програмування від процедурної;

  • структуру та склад мови програмування Пролог;

  • поняття висловлення;

  • поняття твердження;

  • поняття факту;

  • поняття бази даних мови Пролог;

  • поняття простого та складеного запиту;

  • поняття правила та його структури;

  • поняття бази знань;

  • поняття списку та його рекурсивне означення;

  • основні предикати роботи зі списками;

  • методи розв’язування задач на списки;

  • розв’язування класичних задач за допомогою списків;

  • методи розв’язування переборних задач.

Учні повинні вміти:

  • записувати факти в предикатній формі;

  • складати і записувати найпростіші бази даних мовою Пролог;

  • працювати із системою програмування (вводити і редагувати тексти програм, зчитувати і записувати їх у файл);

  • організувати простий та складений запит без використання і з використанням змінної.

  • переводити правило, записане мовою Пролог, на звичайну мову;

  • записувати правило мовою Пролог;

  • складати найпростіші бази знань за формулюванням задач;

  • розв’язувати задачі з використанням баз знань.

  • наводити приклади списків;

  • виконувати задачі на списки в режимі ручного трасування;

  • розв’язувати задачі на списки за допомогою основних предикатів роботи зі списками;

  • розв’язувати задачі на списки без допомоги основних предикатів роботи зі списками;

  • розв’язувати задачі перебору.

8.2. Використання мови Пролог (10 год)

Терми Прологу (дані): константи, перемінні, складені терми (структури). Робота Прологу: зіставлення, пошук у базі знань, механізм повернення. Управління роботою Прологу. Вбудовані предикати.

Композиція графічних зображень. Поняття і приклади граматик. Граматичній розбір. Формули і їх перетворення. Приклади формульних перетворень Приклади розв’язування математичних задач. Організація обчислень в Пролозі.

Учні повинні знати:


  • видами даних, з якими працює Пролог;

  • поняття змінної на Пролозі;

  • поняття механізму зіставлення;

  • поняття механізму пошуку;

  • поняття механізму повернення;

  • принципи роботи предикатів управління пошуком.

Учні повинні вміти:

  • розпізнавати терми Прологу;

  • проводити ручне трасування запиту до баз даних і баз знань Прологу;

  • працювати з предикатами управління.

8.3. Експертні системи (4)

Поняття про експертні системи. Типи експертних систем. Загальна схема організації експертної системи. Основна структура, класифікація експертних систем і способи їх застосування. Вплив концепції експертних систем на створення інформаційних систем п’ятого покоління. Поняття ведучої ознаки.



Учні повинні знати:

  • поняття експертної системи

  • типи експертних систем;

  • схему організації експертної системи;

Учні повинні вміти:

  • користуватися експертною системою;


Резерв –10 год.

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів
Інформатика
7-9 класи


Автори: Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г.

Пояснювальна записка

Програми розроблені відповідно до проекту Державного стандарту загальної середньої освіти стосовно шкільного курсу “Інформатика” [1] з урахуванням концепції інформатизації освіти [2], концепції Загальної середньої освіти (12-річна школа) [3]



Метою курсу є формування теоретичної бази знань учнів з основ інформатики та практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів, започаткування основ їхньої інформаційної культури.

До теоретичної бази знань відносяться: уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв’язання задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та конкретно-предметного призначення, формулювання проблем і постановку задач, побудову відповідних інформаційних моделей, основи алгоритмізації та програмування, принципи будови та дії комп’ютера, уявлення про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібної інформації.

До практичних навичок відносяться:


  • навички роботи з пристроями введення-виведення інформації, прикладним програмним забезпеченням загального і навчального призначення – програмами технічного обслуговування апаратної складової, операційними системами, програмами для архівування файлів, редакторами текстів, графічними редакторами, засобами підготовки комп’ютерних презентацій, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, педагогічними програмними засобами для комп’ютерної підтримки навчання математики, фізики, географії, історії, рідної та іноземних мов та інших предметів, програмами-броузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною поштою та телеконференціями;

  • пошук інформації в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо;

  • навички складання, опису та реалізації деяких алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування.

Мета курсу досягається через практичне оволодіння учнями навичками роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення ЕОМ, ознайомлення з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера та принципами їх будови та дії, основами технології розв’язання задач за допомогою комп’ютера, починаючи від їх постановки й побудови відповідних інформаційних моделей і закінчуючи інтерпретацією результатів, отриманих за допомогою комп’ютера.

Програма курсу розрахована на вивчення основ інформатики за умов постійного доступу учнів до комп’ютерів з відповідним програмним забезпеченням. За пропонованою програмою вивчення курсу сплановано на 3 роки (7, 8, 9 класи) з розрахунку 105 годин (1 година на тиждень). При необхідності кількість годин на вивчення може бути збільшена за рахунок шкільної компоненти навчального плану. Залежно від типу комп’ютерної техніки, складу наявного науково-методичного та програмного забезпечення вчитель може самостійно добирати методичні шляхи розв’язання освітніх завдань курсу. Відповідно до обраної методики вивчення курсу вчитель може добирати відповідні навчальні посібники та дидактичне забезпечення, віддаючи перевагу тим чи іншим з них або ж певним чином поєднуючи їх.

Так при розгортанні теми “Операційні системи” вчитель може спиратися на конкретну операційну систему (типу Windows чи Linux), що буде використовуватися і в подальшому.

При розгляді теми “Графічний редактор” може бути використаний програмний засіб Paint або будь-який інший доступний графічний редактор; при вивченні теми “Текстовий редактор” можуть бути використані програмні засоби Блокнот, WordPad, Word або інші.



Для вивчення теми “Програмні засоби навчального призначення” можна скористатися різними програмними засобами для комп’ютерної підтримки навчання математики, географії, мов та інших навчальних предметів.

Однак добір програм для вивчення повинен бути коректним і педагогічно виправданим як у плані врахування вікових особливостей учнів, мовного, змістовного й естетичного оформлення навчального матеріалу, психологічних механізмів управління навчально-пізнавальною діяльністю, так і в плані їх придатності до практичного використання вже при вивченні інших навчальних предметів, що вивчаються паралельно, розширення і поглиблення міжпредметних зв’язків, надання результатам навчання практичної значимості. При подаванні теми “Системи візуального програмування” можна звернутися до систем Visual Basic, Delphy, Kilyx або інших, однак добір навчального матеріалу повинен бути педагогічно доцільним і виправданим.

Форми проведення тематичних атестацій можуть бути найрізноманітнішими – усні співбесіди, контрольні роботи, захисти самостійних робіт, реферати на задані теми та ін. При цьому вчитель може диференціювати атестаційні завдання в залежності від нахилів і здібностей учнів.

Форми проведення практичних робіт залежно від наявної матеріально-технічної бази та дидактичного забезпечення навчального процесу також можуть бути різними – лабораторні роботи, семінари, віртуальні екскурсії в мережі Інтернет, розв’язання за допомогою комп’ютера і відповідних програмних засобів задач з математики, фізики, підготовка web-сторінок з матеріалом про свою школу, підготовка бази даних стосовно учнів класу та їхніх батьків, розробка алгоритмів розв’язання різних задач, опис програм за наперед розробленими алгоритмами, тестування і налагодження програм тощо.

У розглянутій програмі немає посилань на конкретні апаратні та програмні засоби, що повинні використовуватися при вивченні курсу. Це, з одного боку, повинно забезпечити певну інваріантність програми незалежно від наявної в школі комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, а з іншого боку – забезпечити вчителеві певну свободу дій і самостійність при доборі шляхів вирішення методичних проблем, що виникають при вивченні курсу, зокрема стосовно добору матеріально-технічного забезпечення навчально-пізнавального процесу.

Разом із тим у результаті вивчення розглядуваного базового курсу “Інформатика” в учнів повинен бути сформований необхідний мінімум знань, умінь і навичок, перш за все користувацьких, для подальшого успішного навчання у старшій школі незалежно від її профілю.


Тематичне планування навчального матеріалу


з/п


Тема

Кількість годин

7 клас

1.

Вступ. Історичні відомості про становлення і розвиток інформатики

1

2.

Інформація та інформаційні процеси

5

3.

Інформаційна система

4

4.

Операційні системи

6

5.

Програмні засоби загального призначення:

5.1. Графічний редактор;

5.2. Текстовий редактор


8

3

5



6.

Програмні засоби навчального призначення

(для підтримки навчання математики, географії, мов та ін.)



4

7.

Комп’ютерні мережі. Електронна пошта

4




Резерв

3




Всього

35

8 клас

8.

Підготовка текстів і документів за допомогою комп’ютера

5

9.

Комп’ютерні презентації

5

10.

Електронні таблиці

6

11.

Бази даних. Системи управління базами даних

6

12.

Програмні засоби навчального призначення

(для підтримки навчання математики, географії, мов та ін.):

12.1. Математичні програми;

12.2. Географічний атлас України;

12.3. Програми для навчання іноземних мов


4
2

1

1



13.

Телекомунікаційні системи. Глобальна мережа Інтернет

6




Резерв

3




Всього

35

9 клас

14.

Основи алгоритмізації та програмування.

Вступ



1

15.

Алгоритми й алгоритмічні структури

3

16.

Навчальна алгоритмічна мова

9

17.

Методологія проектування програм

1

18.

Системи візуального програмування

18




Резерв

3




Всього

35

Для забезпечення курсу необхідні такі програмні засоби:

  1. Компакт-диск із даними про історію становлення і розвитку інформатики у світі.

  2. Клавіатурний тренажер – для комп’ютерної підтримки ознайомлення з правилами роботи з клавіатурою комп’ютера.

  3. Операційна система – для ознайомлення з правилами роботи із системою введення та виведення програм і даних та управління ними, а також їх зберігання на зовнішніх носіях.

  4. Програми архівування даних – для ознайомлення з правилами створення архівних файлів, а також їх відкривання та перегляду.

  5. Програми для підготовки комп’ютерних презентацій – для ознайомлення з правилами підготовки, перегляду, налагодження і запуску комп’ютерних презентацій.

  6. Редактор текстів – для ознайомлення з правилами підготовки, опрацювання та зберігання текстів за допомогою комп’ютера.

  7. Графічний редактор – для ознайомлення з можливостями створення, редагування, зберігання графічних образів за допомогою комп’ютера.

  8. Редактор електронних таблиць – для ознайомлення з можливостями опрацювання за допомогою комп’ютера значних за обсягом таблиць і з діловою графікою.

  9. Система управління базами даних – для ознайомлення з правилами створення, редагування, упорядкування баз даних, накопичення, зберігання і пошуку в них потрібних даних.

  10. Набір програм навчального призначення – для ознайомлення з можливостями комп’ютерної підтримки навчання математики, фізики, географії, історії, мов та інших навчальних предметів.

  11. Набір програм для ознайомлення з правилами роботи з глобальною мережею Інтернет, зокрема з електронною поштою, телеконференціями.

  12. Системи процедурного програмування (Basic, Pascal та ін.) – для ознайомлення з правилами побудови описів програм, їх введення, налагодження та виконання за допомогою комп’ютера.

  13. Системи візуального програмування (Visual Basic, Delphi, Kilux та ін.) – для ознайомлення з основними поняттями об’єктно-орієнтованого та візуального програмування.




Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка