Навчальний посібник для абітурієнтів та слухачів підготовчих відділень, курсів Видання 2-ге Дніпропетровськ нгу 2011



Сторінка25/49
Дата конвертації19.09.2018
Розмір2.75 Mb.
#49990
ТипНавчальний посібник
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   49

ПРИКМЕТНИК


Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? (яка? яке?) чий? (чия? чиє?).

Ознаки прикметника


Значення

Граматичні категорії

Синтаксичні функції

Ознака предмета

Рід (чоловічий, жіночий, середній), число (одни-на, множина), відмінок

означення, іменна частина складе-ного присудка, зрідка підмет (субстантивовані прикметники)



Семантичні групи (розряди) прикметників





Якісні

Відносні

Присвійні

  1. Позначають безпосе-

редні, прямі ознаки, що виявляються у більшій чи меншій мірі.

  1. Можуть указувати на:

а) протяжність у прос-торі (довгий, глибокий, широкий);

б) духовні або фізичні властивості живих істот (добрий, сердечний, та-лановитий);

в) ознаки, що сприйма-ються органами чуття (пахучий, солодкий, хо-лодний).


  1. Мають ступені порів-няння, форми зменше-ності, пестливості та збі-льшеності, згрубілості (височенький, теплесень-кий, страшенний, дов-железний).

  2. Можуть утворювати антонімічні пари (висо-кий – низький), короткі форми (ясен сокіл, зелен сад), прислівники (весе-лий – весело, сумний – сумно).

  1. 1. Виражають сталі озна-ки через відношення до інших предметів або дій, а саме:

  2. а) через відношення до предмета чи абстрактно-го поняття (декоративне дерево, атмосферний тиск);

б) через відношення до матеріалу (золота обруч-ка, калиновий пагін);

в) до числа (поодинокі випадки, тризначне чис-ло);

г) до обставин (торішні події, тутешні жителі);

д) до дії (пральний поро-шок);

е) до місця дії (місцеві звичаї);

є) до ваги, часу, об’єму, форми (кілограмова гиря, літній одяг, літрова бан-ка).



  1. 2. Не мають ступенів по-рівняння, зменшено-пест-ливих і збільшено-згру-білих форм.

  2. 3. Є похідними, утворе-ними переважно від іменників, рідше – дієслів (музика – музичний, читати – читальний).

Вказують на ознаку предмета за належ-ністю його якійсь жи-вій істоті (Сергіїв зо-шит, Шевченкова ха-та, батьків картуз).

Утворюються від імен-

ників – назв істот (Іван – Іванів, столяр столярів, собака – собачий).



Увага! Прикметники широко вживаються в переносному значенні, тому можуть переходити з одного розряду в інший, наприклад: малинове варення – малинова хустка, лисяча нора – лисяча шуба – лисяча натура.
Вправа 126. Спишіть словосполучення, визначте розряди прикметників за значенням.

А. Вороний кінь, заяча шерсть, курячий бульйон, зимові канікули, скляна ваза, влучна відповідь, хворий дідусь, міські проспекти, подружин автомобіль, сосновий ліс, вороже ставлення, жовтувате листя, простора кімната, солом’яний бриль, Тарасова земля, домашнє завдання, меблева фабрика, пізня весна, справедливий учитель, залізні нерви, поганий настрій, технікумівський гуртожиток, бліде обличчя, легка хода, поетичний твір, вересневий вечір, Маринчина стаття, лисячий хвіст, житній хліб, заробітна плата, бабусині черевики, людське ставлення, босий малюк, волошкова сукня.

Б. Ясний місяць, гірське озеро, морські хвилі, Олексіїв піджак, сумні очі, гладенька поверхня, фруктовий сік, грудневий сніг, шерстяна ковдра, каштанове волосся, прибалтійський пейзаж, щедра людина, зелені луки, ягідне варення, Галинина обручка, космічний політ, гаряча вода, щаслива дівчина, гороховий суп, козячий жир, сьогоднішня розмова, золоте серце, навчальний план, пральний порошок, студентський квиток, популярна група, туманний виклад, математична формула, соколиний погляд, гарбузове насіння, синівські почуття, качиний ніс, полотняна сорочка, братів велосипед.
Вправа 127. Запишіть українською мовою, групуючи якісні прикметники в один стовпчик, а відносні – у другий.

Твердая походка, твердая почва, твердая рука, твердый знак. 2. Золотые руки, золотые часы, золотая осень, золотые слова, золотые нивы. 3. Холодный взгляд, холодный вечер, холодный ответ, холодный камень. 4. Черный рынок, черная икра, черный хлеб. 5. Высокий человек, высокие слова, высокие мысли, высокий дом. 6. Сладкий кофе, сладкий сон. 7. Светлые помыслы, светлые краски. 8. Медовый напиток, медовый цвет, медовые речи. 9. Тяжелая сумка, тяжелый день, тяжелая походка, тяжелая промышленность.



Вправа 128. Прочитайте словосполучення, випишіть присвійні прикметники.

Сестрин підручник, тонкий підручник; червоне яблуко, адамове яблуко; Куликове поле, зелене поле; батьківське ставлення, батькова порада, батьківський комітет; Танині друзі, щирі друзі; важкий меч, дамоклів меч; іудин поцілунок, палкий поцілунок; лебедина вірність, лебединий крик; ведмежа шкіра, ведмежа послуга; Шевченкові рукописи, Шевченківська премія; ахіллесова п’ята, синова п’ята; голубине гніздо, голубиний характер; собаче життя, собача будка, собача шапка; заяча душа, заяча шуба, заяча нора, заячий хвіст; соболине хутро, соболині брови.



Ступені порівняння прикметників
Ступінь порівняння – це здатність вияву ознаки в різних кількісних вимірах: солодкий – солодший, найсолодший; довгий – довший – найдовший; рідний – рідніший – найрідніший. Ступінь порівняння можуть мати тільки якісні прикметники.


Звичайний

Вищий

Найвищий

Передає ознаку як таку, свідчить про її наяв-ність у предметі, але на її кількість або міру не вказує: вузька ріка, со-лодке яблуко.

Передає більшу чи мен-шу кількість якісної ха-рактеристики в одному предметі порівняно з ін-шим: вище дерево, глиб-ше озеро.

Передає повну, абсолют-ну перевагу одного пред-мета над рядом інших за якоюсь відомою озна-кою, дає вичерпне, мак-симальне вираження якості: найсмачніше пе-чиво найактивніші гля-дачі.


Творення вищого та найвищого ступенів порівняння

прикметників


Вищий ступінь

Найвищий ступінь

Проста (синтетична) форма

Складена (аналітична) форма

Проста (синтетична) форма

Складна (аналітична ) форма

Складена форма

До основи прикметника звичайного ступеня до-даються су-фікси -iш-,

- та закін-чення: розум-ніший, глиб-ший, даль-ший

До звичайно-го ступеня до-даються слова більш, менш:

більш хворий, менш вузький

До форми прикметника вищого ступе-ня додається префікс най-:

найбільший, найрозумні-ший

До простої форми найви-щого ступеня приєднуються частки як, що

якнайрозумніший, щонай-слабший

До звичайно-го ступеня до-даються слова найбільш, найменш:

найбільш та-лановитий, найменш ве-редливий

Увага! 1. У результаті творення простої форми вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса (ий) кінцеві приголосні твірної основи г, ж, з змінюються на -жч(ий): дорогий – дорожчий, близький – ближчий; а с змінюється на (ий): високий – вищий. При цьому суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: вузь-к-ий – вужчий, тон-к-ий – тонший, дал-ек-ий – дальший.

2. Деякі прикметники утворюють просту форму вищого ступеня за допомогою суплетивних форм: великий – більший, гарний – кращий, поганий – гірший, малий – менший.

3. Не від усіх якісних прикметників можна утворити просту форму вищого ступеня, наприклад: вольовий, ранній, товариський.

4. Найвищий ступінь порівняння прикметників, що передає властивості живих істот, утворюється за допомогою прикметника вищого ступеня у поєд-нанні з конструкцією за (від) всіх (усіх), наприклад: кращий за всіх, веселіший від усіх.

5. Не утворюють форми ступенів порівняння прикметники:

а) назви абсолютних ознак, що не виявляються більшою чи меншою мірою, наприклад: мертвий, голий, лисий, сліпий, німий;

б) назви масті тварин та деякі назви кольорів, здебільшого утворені від іменників, наприклад: вороний, гнідий, попелястий, чалий, бордовий, малиновий, фіолетовий, смарагдовий, шоколадний;

в) якісні прикметники з префіксами пре-, над-, за-, ультра- та суфіксами -уват- (-юват-), -ущ- (-ющ-), -езн-, -енн-, -ав- (-яв-), наприклад: премудрий, надзвичайний, зарозумний, ультракороткий, довгуватий, товстющий, широ-чезний, глибоченний, білявий;

г) прикметники суб’єктивної оцінки з суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, наприклад: свіженький, ріднесенький, новісінький, тонюсінький;

д) складні прикметники, наприклад: гіркувато-кислий, світло-сірий, червонощокий, синьоокий.


Вправа 129. Від поданих прикметників утворіть форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Вкажіть, які з них можуть мати паралельні форми.

Малий, вузький, тонкий, старий, поганий, солодкий, корисний, смачний, точний, дужий, холодний, здоровий, вибагливий, щедрий, стрункий, зелений, сумний, злий, інтелігентний, рожевий, тривалий, шкідливий, гарний, ковзкий, довгий, рідкий, близький, мілкий, теплий, липкий, швидкий, працьовитий.



Творення присвійних прикметників

-ин, -їн

-ів, -їв (-ов-, -ев-, -єв-)

Від іменників I відміни, причому кін-цеві приголосні г, к, х чергуються з ж, ч, ш: Микола – Миколин, донька – доньчин, свекруха – свекрушин, Ївга – Ївжин, Марія – Маріїн, Дар’я – Дар’їн

Від іменників II відміни:

а) якщо від іменників твердої групи, то -ів чергується з -ов-:



дядько – дядьків, дядькова;

муляр – мулярів, мулярового;

б) якщо від іменника м’якої чи міша-ної групи, то -ів, -їв чергуються з (-ев, -єв): Андрій – Андріїв, Андрієвого;



Андрусь – Андрусів, Андрусевого


Вправа 130. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники. Прикметники, утворені від виділених слів запишіть у формі чоловічого та жіночого роду, поясніть чергування звуків.

Сава, тітка, Ганна, Ольга, Софія, Пилип, Мусій, Данько, Наталя, сестра, Черниш, Параска, дочка, тато, Зінька, Валерій, Ілля, кравець, Гриць, Микола, Франко, Оксана, Дмитро, учитель, Солоха, Михайло, Віталій, дядько, бабуся, Катря, Оришка, Зоя, нянька, Іринка, Ігор, сваха, Тарас, професор, колега, лікар, Настуся, Тоня, Олег, Ярослав.



Групи прикметників

Тверда група

М’яка група

  1. 1. Якісні й відносні прикметники з основою на твердий приголосний, що у називному відмінку однини чо-ловічого роду закінчуються на -ий: добрий, заможний, книжний, нав-чальний.

  2. Присвійні прикметники з суфікса-

ми -ів(-їв), -ин(-їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду не мають закінчення: Гордіїв, батьків, доньчин, нянин, Надіїн.

  1. Усі короткі форми прикметників:

винен, годен, готов, прав.

1. Відносні прикметники з основою на м’який приголосний -н-, що в нази-вному відмінку однини закінчуються на -ій (після голосного – -їй): брат-ній, житній, мужній, середній, остан-ній.

2. Прикметники на -жній, -шній, утво-рені від прислівників: домашній, колишній, ранішній.

3. Відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; з відтінком присвійності: братній, ор-лій; якісний прикметник синій.


Вправа 131. Визначте групу поданих прикметників.

Мудрі, гостинні, справжні, безкрайні, лісові, теперішні, величні, завтрашні, літні, гострі, білосніжні, вечірні, лікарські, тверді, дорожні, запашні, поздовжні, спокійні, круглолиці, останні, рідкісні, нинішні, товстошиї, прибережні, дружні, сонячні, розкішні, сьогоднішні, молочні, найкращі, зручні, присутні, бідолашні, середні.



Поділ прикметників за характером морфемного складу

Повні (членні)

Короткі (нечленні)

Простий, відомий, зелений, гордовитий, смаглявий, гарячий

Варт, жив, зелен, ладен, певен, повинен, рад (їх незначна кількість)


Перехід прикметників в іменники

(субстантивовані прикметники)
Деякі прикметники втрачають значення ознаки й набувають значення предметності, переходячи в категорію іменників. При цьому вони зберігають формальні, тобто граматичні, ознаки прикметників: майбутнє завдання – моє майбутнє, учительська оцінка – стояти в учительській, чергова сутичка – черговий по школі. Такі слова, зберігаючи словозміну прикметника, відповідають на питання іменника і виконують у реченні його синтаксичну функцію, напр.: зайшла наречена, йшли по набережній, давній знайомий, відомий вчений.

Ступені субстантивації прикметника

Повна (лексична)

Неповна (синтаксична)

Прикметники, які повністю втратили прикметникове значення і виконують граматичну функцію іменників: набе-режна, Пирятин, Ніжин, (географіч-ні назви), Петрів, Яворівський.

Прикметники, які можуть передавати значення або прикметника, або імен-ника. Це визначається, звичайно, кон-текстом і граматичною роллю таких слів у реченні: минуле літо, їх минуле. Сюди належать також назви предме-тів, приміщень, страв (диспетчерська, шампанське), абстрактні поняття (да-леке, чуже), назви осіб (німий, війсь-ковий), назви тварин (вороний, круто-рогі).


Вправа 132. Прочитайте словосполучення. Поясніть розбіжності у граматичних озна-ках та синтаксичних функціях слів.

Ця чайна, чайна крамниця, черговий по дільниці, черговий учень, світле шампанське, німий хлопець, цей німий, наш ротний, ротний старшина, убогий чоловік, стояв убогий, бути на передовій, передова лінія, зелена набережна, військовий одяг, стрункий військовий, привезти пальне, знайоме село, давній знайомий, білі стяги, в село прийшли білі.




Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   49




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка