Навчальний посібник для аудиторної та позааудиторної роботи студентів фармацевтичного факультету очної форми навчання за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів»



Сторінка1/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.03 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7
Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра фармакогнозії, фармакології та ботаніки

ФАРМАКОЛОГІЯ

Навчальний посібник

для аудиторної та позааудиторної

роботи студентів фармацевтичного факультету очної форми навчання за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів».

(МОДУЛЬ 1)
Студента____ групи _____курсу

фармацевтичного факультету

__________________________________



ЗАПОРІЖЖЯ

2014

Автори: Автори: доц. Тржецинський С.Д., ст. викл. Гречана О.В., асистенти Мазулін Г.В., Кулініч Р.Л., Жернова Г.А., Клеванова В.С.
Під загальною редакцією завідувача кафедри фармакогнозії, фармакології і ботаніки доцента, д. біол. н. Тржецинського С.Д.

Посібник для аудиторної та позааудиторної роботи студентів (Модуль 1) складений відповідно до навчальної програми по фармакології для студентів фармацевтичних факультетів медичних вузів і затвердженої Міністерством охорони здоров'я України.

Перевидання посібника зумовлено вагомою переробкою посібника: добавлено нові сучасні схеми механізмів дії окремих груп лікарських засобів, доповнено багатьма новими сучасними препаратами, зокрема представлено нові аналептики, адаптогенм та ноотропні лікарські засоби. Розширено перелік нових наркотичних та ненаркотичних анальгетиків, антидепресантів, снодійних та протисудомних засобів.

Навчальний посібник містить методичні розробки 16 лабораторних занять й 3 субмодульних контрольних занять, які присвячені 3 розділам: 1 –загальна фармакологія та медична рецептура; 2 - засоби, що регулюють вегетативну нервову систему; 3 - засоби, що регулюють центральну нервову систему. Студенти знайомляться із видами й принципами симптоматичної, патогенетичної й этиотропної терапії. При виконанні завдань для аудиторної та позааудиторної роботи студенти вивчають основні групи лікарських засобів й їхніх представників; знайомляться із основними фармакокінетичними й фармакодінамічними властивостями препаратів і показаннями до їхнього застосування в медичній практиці та косметології. Вивчення кожного розділу курсу фармакології завершується підсумковим заняттям (субмодульний контроль), ціль якого - контроль засвоєння теоретичного матеріалу й практичних навичок раціонального вибору лікарського засобу, лікарської форми, шляхи введення й оформлення рецепта при рішенні ситуаційних завдань. Для самостійної роботи студентів передбачено виконання завдань по рецептурі, заповнення таблиць, рішення ситуаційних задач, оцінку та аналіз індивідуальних косметичних прописів.


Рецензенти:

- завідувач кафедри клінічної фармакології, фармакотерапії та клінічної фармації ЗГМУ, проф., д. мед. н. Крайдашенко О.В.


- завідувач кафедри технології ліків, професор Гладишев В.В.

Робочий зошит затверджено центральною методичною Радою ЗДМУ

(протокол №___________від___________2014р.)
Методи контролю теоретичних та практичних навичок студентів

Протягом вивчення дисципліни «Фармакологія» всі види діяльності студента підлягають контролю, як поточному (на кожному занятті), так і підсумковому (під час контрольних заходів).

Модульний контроль це – діагностика засвоєння студентом матеріалу модулю (залікового кредиту). В першому та другому модулях передбачається по два поточних контролю засвоєння змістових модулів (тобто усього чотири). Кожний семестр закінчується підсумковим модульним контролем.

1. Поточний контроль теоретичної підготовки змістового модуля у формі тестування або опитування проводиться під час аудиторного навчання. Лабораторні заняття оцінюються за традиційною п’ятибальною шкалою.



5 балів ставиться, якщо студент здатен до самостійного вивчення матеріалу; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; вміє застосовувати вивчений матеріал для винесення власних аргументованих суджень у практичній діяльності; самостійно знаходить інформацію (в спеціалізованих фармакологічних виданнях, науковій літературі, мас-медіа, Інтернеті, використовує комп’ютерні програми тощо); самостійно вирішує професійно-орієнтовні завдання, вільно оперує термінологією; самостійно розв’язує та виконує 91-100 % від загальної кількості тестів з фармакології.

4 бали ставиться, якщо студент опанував більшу частину навчального матеріалу, здатен відтворити його з деякими невідповідностями, має стійкі навички роботи з текстом підручника, може самостійно оволодіти більшою частиною заданого матеріалу, формулює фармакологічні поняття, наводить приклади, знає основні терміни; підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; самостійно виконує практичні завдання, оформлює їх, не роблячи повних висновків; відповідям бракує логічності; виконує 75-90 % від загальної кількості тестів.

3 бали студент одержує, якщо він знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його за допомогою викладача, може виділити й запам’ятати основні положення навчального матеріалу, може підтвердити частину відповідей прикладами; виконує практичні завдання, оформлює їх та формулює висновки відповідно до мети дослідження; виконує 50-74% тестів.

2 бали ставиться, якщо студент присутній на заняттях, відтворює його тему та деякі поняття, нездатний виконати практичну роботу та оформити її, виконує менш 50% тестів.

Теоретичний компонент передбачає тестування чи опитування студентів з теми заняття,перевірку та оцінювання самостійної роботи. Контроль практичної підготовки– це виписуваннята корекція рецептів, вибір з колекції лікарських засобів конкретних ліків певних груп та ін. Індивідуальна робота (підготовка огляду наукової літератури), яка передбачена робочим навчальним планом, оцінюється наприкінці вивчення модулю.

2. Контроль змістових модулів (письмовий контроль теоретичної підготовки у вигляді тестування чи колоквіуму, контроль практичних навичок – виписуваннята корекція рецептів, вибір з колекції лікарських засобів конкретних ліків певних груп та ін.)проводиться за розкладом занять.

3. Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх змістових модулів, проводиться на останньому занятті. Він може бути у формі письмової контрольної роботи, тестового контролю, контролю практичних умінь та навичок тощо.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів. Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Для оцінювання поточної навчальної діяльності встановлюється єдина шкала, яка визначає фіксовані значення для максимально можливої та мінімально необхідної кількості балів (110 балів, якщо поточні оцінки - «відмінно» та 60 балів, якщо поточні - «задовільно». До 110 максимальних балів можуть додаватись бали за індивідуальну роботу - не більше 10).

Бали за поточну успішність прив'язуються до середньої арифметичної оцінки за традиційною п'ятибальною системою незалежно від кількості занять в модулі.



Індивідуальна робота студентів оцінюється за кожен вид роботи з урахуванням якості її виконання. Максимальна кількість балів, яка може добавлятися до кількості балів поточної успішності не може перевищувати 10 балів.
Теми лабораторних занять


Лабораторні заняття

Дата

1 . Вступ до лікарської рецептури. Структура рецепту. Тверді лікарські форми.

01-05.09.

2. М'які лікарські форми. Р-ри для ін׳екцій та інші лікарські засоби.

08-12.09.

3. Рідкі лікарські форми. Настої, відвари, мікстури, які застосовуються в косметології..

15-19.09.

4. Загальна фармакологія

22-26.09.

5. Поточний контроль змістового субмодулю 1. Лікарська рецептура і загальна фармакологія.

29.09.-03.10.

6. Засоби, що впливають на аферентну іннервацію.

06-10.10.

7. М, Н-холіноміметики та холінолітичні засоби, антихолінестеразні засоби.

13-17.10.

8. М-холіноміметичні та М-холінолітичні засоби.

20-24.10.

9. Н-холіноміметичні та Н-холінолітичні засоби.

29.10-31.10.

10. Адреноміметики.

03-07.11.

11. Адренолітики. Симпатолітики.

10-14.11.

12. Поточний контроль змістового субмодулю 2. Засоби, що регулюють вегетативну нервову систему.

17-21.11.

13. Опіоідні та неопіоідні анальгетики.

24-28.11.

14. Фармакологічні коректори запалення (НПВС),

01-05.12.

15. Нейролептики, транквілізатори, седативні

08-12.12.

16.. Снотворні, протисудомні, антипаркінсонічні засоби.

15-19.12.

17. Псіхотонічні засоби. Антидепресанти

22-26.12.

18. Аналептики. Адаптогени. Ноотропи.

29.12.-02.01.

19. Поточний контроль змістового субмодулю 3. Фармакологія ЦНС

12-16.01.

20. Підсумковий контроль

модулю 1.

19-23.01.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1:

Загальна фармакологія та медична рецептура.

Заняття 1

Тема: Введення у фармакологію та лікарську рецептуру. Структура рецепта. Правила його оформлення. Тверді лікарські форми.
Необхідно засвоїти:

Зміст фармакології, її завдання та місце серед інших фармацевтичнихдисциплін. Основні розділи фармакології (загальна та часна). Основні етапи розвитку фармакології як науки. Вклад вітчизняних вчених у розвиток фармакологічної науки. Сучасні тенденції розвитку фармакології. Закон України „Про лікарські засоби”. Система державної реєстрації ліків в Україні. Фармакологічна „азбука”: визначення термінів „лікарська субстанція”, „індивідуальна фармакологічна речовина”, „лікарський препарат” („ліки”, „лікарський засіб”), „фармакологічна реакція”, „фармакологічний ефект”, „фармакодинаміка” та „фармакокінетика” ліків.

Номенклатуру лікарських засобів: хімічну, міжнародну непатентовану (INN), торгівельну. Принципи класифікації лікарських засобів. Міжнародну АТС-класифікацію ліків. Етапи створення та впровадження нових лікарських засобів. Оригінальні (інноваційні) та генеричні ліки. Міжнародні стандарти забезпечення якості ліків на етапі доклінічних (фармакологічних та токсикологічних) досліджень. Поняття про GLP.

Рецепт та правила його прописування. Функції складових частин рецепту. Форми рецептурних бланків. Аналіз структури та змісту лікарського рецепту. Класифікація лікарських форм. Правила прописування твердих лікарських форм. Тверді лікарські форми: порошки, таблетки, глосети, сольвели, кахети, драже, гранули, спансули, капсули, збори, карамелі, пастилки.



Питання для контролю вихідного рівня знань

1. Предмет, завдання та методи фармакології як науки, взаємозв’язок та положення її серед інших медичних та фармацевтичних наук.

2. Джерела отримання лікарських засобів.

3. Поняття про рецептуру та технологію лікарських форм.

4. Класифікація лікарських форм за фізичним станом, технологією виготовлення, та засобом застосування.

5. Тверді лікарські форми: порошки, таблетки, глосети, сольвели, кахети, драже, гранули, спансули, капсули, збори, карамелі, пастилки.

6. Порівняльне оцінювання практичного значення таблеток, драже, порошків; їх достоїнства та недоліки.

7. Поняття про капсули, їх види (крохмальні, желатинові, глютоїдні) та практичне значення.

8.Поняття про лікарський засіб, лікарську форму, ліки.

9. Рецепт, його структура та складові частини. Правила виписування рецептів на лікарські засоби амбулаторним хворим. Вимірювальна система кількісного визначення дози лікарського засобу в рецепті.

10. Діюча Державна Фармакопея, її склад та значення для лікаря.

11. Класифікація порошків за складом, дозуванням, ступенем змільченості та способом вживання. Правила прописування порошків.

12. Таблетки повторної та підтримуючої дії. Таблеткові покриття – драпувальні, плівкові (водорозчинні у шлунку, кишково-розчинні). Правила прописування таблеток.

13. Поняття про гранули та мікродраже. Правила прописування драже.

14 Основні методи виготовлення та прописування пілюль у рецепті.

15. Тверді лікарські засоби у косметології.



15. Контроль виконання домашнього завдання з рецептури.
Рецептурні скорочення

Скорочення латинською мовою

Повне написання

Переклад

aa

ana

по, рівними долями

ac, acid

acidum

кислота

amp

ampulla

ампула

aq

aqua

вода

aq. pur.

aqua purificata

вода очищена

but.

butyrum

масло (тверде)

comp., cps., cp.

compositus (a, um)

складне

D.


da, detur

видай

dentur

видано, нехай буде видано

D.S


da, signa

видай, зазнач

dentur, signetur

нехай буде видано, зазначено

D. t d

da (dentur) tales doses

видай (видати) таких доз

dil.

dilutus

розведений

div in. p. aeq.

divide in partes aequales

поділи на рівні частини

extr.

extractum

екстракт, витяг

f.

fiat (fiant)

нехай вийде (одержиться)

gtt.

gutta, guttae

краплі

inf.

infusum

настій

in ampull.

in ampulles

у ампулах

in tab

in tabulettis

у таблетках

lin.

linimentum

рідка мазь

liq

liquor

рідина

m.pil

massa pilularum

пілюльна маса

M.u.f.

misce, misceatum

перемішай (нехай перемішається)

N.

numero

кількістю

ol.

oleum

олія

pil

pilula

пілюля

p aeq.

partes aequales

рівні частини

pulv.

pulvis

порошок

q.s.

quantum satis

скільки потребується

r., rad.

radix

корінь

Rp.

recipe

візьми

rep.

repete, reperatur

повтори

rhiz.

rhizoma

кореневище

S.

Signa, Signetur

зазнач

Sem.

semen

насіння

simpl

simplex

простий

sir.

sirupus

сироп

sol.

solutio

розчин

Supp.

suppositorium

свічка, супозиторій

Tab.

tabuletta

таблетка

t-ra, tinc., tct

tinctura

настойка

Ung.

unguentum

мазь

Vitr.

vitrum

у склі

opt. praec

praecipitatus

осаджений

Past.

pasta

паста


ТВЕРДІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

До уваги студентів!

Дозування порошків - не менш 0,2 і не більше одного граму (0,3-0,5), нерозділені - звичайно в межах 50 г; 5) упакування - паперові капсули (7,5x10 см); для гігроскопічних, пахучих або летучих речовин - капсула з вощеного (charta cerata) або парафінованого (paraffinata) паперу; для маслянистих речовин - пергаментного (pergaminata) паперу.



Косметичні препарати порошкоподібної форми випуску представлені пудрами гігієнічними для догляду за сухою й жирною шкірою й присипками, призначеними для лікування й профілактики патологій шкіри. Порошкоподібна форма в ряді випадків передбачена й для масок. У кожному разі використається порошок найдрібніший (pulvis subtilissimus).

Домашнє завдання

Зазначити переваги таблеток порівняно з порошками та вимоги щодо їх виготовлення:

Перелічити конституєнси для присипок і пудр, вказати ступінь здрібнювання часток і перелічити лікувальні властивості присипок:

Виписати у рецепті:
Хлордиазепоксид (Chlordiazepoxidum,

р.д. 15мг) для внутрішнього

застосування по 1 драже 2 рази

на день, відпустити 20 драже.


1дг феноксиметилпеніциліну

(Phenoxymethilpenicillinum) для внутрішнього

застосування по 1 драже 6 разів на день

протягом 5 днів

25сг оксациліну натрію (Oxacillini-natrium)

у желатинових капсулах для внутрішнього

застосування по одній капсулі 6 разів на день

за 2 години до їжі протягом 5 днів

15мг тропацину (Tropacinum) для зовнішнього

застосування по одному порошку 2 рази на день

Анестезин (Anaesthesinum) для нанесення

на вражену ділянку шкіри, відпустити 10

грамів присипки, що містить 90% тальку



Самостійна робота

Оформити у вигляді рецепта:
Адсорбуюча суміш, що складається з 50%

вугілля активованого, 25% магнію оксиду

(Magnesii oxidum) та 25% таніну (Tanninum),

відпустити 100г, 2 столових ложки суміші

перемішати у склянці, теплої прокип’яченої

води, приймати внутрішньо

250000 ОД ністатину (Nystatinum) у таблетках

для внутрішнього застосування по 2 таблетки

4 рази на день протягом 5 днів

10% присипку з норсульфазолу

(Norsulfazolum) для обробки враженої

частини шкіри.

Дати класифікаційну характеристику

даної лікарської форми та рецепту

Натрію сульфат (Natrii sulfas) 30г для

внутрішнього застосування попередньо

розчинити у ½ склянки води, прийняти

та запити склянкою води. Дати

класифікаційну характеристику даної

лікарської форми та рецепту

Порошок з листя наперстянки (fol.

Digitalis, р.д. 5сг) та теоброміну

(Theobrominum, р.д. 3дг) для

внутрішнього застосування по одному

порошку на день протягом 6 днів.

Пентоксил (Pentoxylum, р.д .2дг) для

внутрішнього застосування по одній

капсулі 3 рази на день протягом 4 днів.

Дати класифікаційну характеристику

даної лікарської форми, рецепту та його

складовим частинам

Резерпін (Reserpinum, р.д. 1 дмг), дибазол

(Dibasolum, р.д. 2сг) та барбітал натрію

Barbitalumnatrium р.д. 3 дг) для

внутрішнього застосування по одному

порошку вранці та ввечері, відпустити

10 порошків.


Заняття №2

Тема: М’які лікарські форми та розчини для ін’єкцій

Питання для контролю вихідного рівня знань

1. Визначення понять – мазі, пасти, супозиторії, палички, лініменти, пластири та шкіряні клеї.

2. Характеристика та особливості основ, що використовуються для виготовлення мазей, паст та супозиторіїв.

3. Порівняльне оцінювання практичного призначення м’яких лікарських форм.

4. Поняття про лікарську форму для ін’єкцій, припустимі об’єми ін’єкцій, ділянки тіла для ін’єкцій та правила їх виконання.

5. Переваги та недоліки підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних та внутрішньоартерійних ін’єкцій.

6. Класифікація мазей за їх практичним призначенням та правила прописування. Роль мазевих основ у виявленні фармакологічного ефекту.

7. Особливості фармакологічного застосування та практичне призначення рідких мазей, правила їх прописування.

8. Особливості терапевтичного застосування та практичне призначення паст, правила їх прописування.

9. Особливості терапевтичного застосування та практичне призначення супозиторіїв ректальних та вагінальних, правила їх прописування. Інші лікарські форми для ректального застосування: ректіолі, ректальні капсули, ректальні мазі та ректальні тампони.

10. Характеристика лікарських форм для ін’єкцій – водні та олійні розчини, суспензії, емульсії, стерильні порошки та таблетки. Правила прописування у рецептурі та відпуску лікарських форм для ін’єкцій.

11. Вимоги до ін’єкційних лікарських форм. Способи стерилізації та перевірки на пірогенність.

12. Газоподібні лікарські форми для інгаляцій. Їх порівняльна характеристика з іншими лікарськими формами.

13. Порівняльне оцінювання ефективності лікарської терапії залежно від лікарської форми.

14. Умови, що визначають вибір лікарської форми та шляхи її введення: фізико-хімічні властивості лікарського засобу (розчинність, стійкість до дії кислот, лугів, травних соків; подразнюючі властивості, функціональний стан організму та наявність патологічних процесів – кома, непрохідність стравоходу, стійка блювота, стан життєво важливих центрів).

15. Косметичні препарати індивідуального виготовлення м’якої форми випуску, класифікація.

16. Контроль виконання домашнього завдання з рецептури.

Домашнє завдання

Виписати у рецепті:
20 грамів мазі, що містить 10%

гідрокортизону(Hydrocortisonum),

для нанесення на вражені ділянки шкіри.

60г рідкої мазі, що містить рівні долі

хлороформу, олії камфорної (Ol. Camphoratum),

блекотної олії (Ol. Hyoscyami) та олії

терпентинної очищеної (Ol. Terebinthinum),

для розтирання шкіряного викриву.


Рідку мазь, що містить 3г ксероформу

(Xerоformium) та 100г олії рицинової

(Ol. Ricinum), для змащення враженої

поверхні.

Теофілін (Theophyllinum, р.д. 2дг) для

введення у пряму кишку по 1

супозиторію двічі на день,

відпустити 6 супозиторїїв

Трихомонацид (Trichomonacidum, р.д. 2дг)

для введення у піхву по 1 супозиторію

на ніч, відпустити 10 супозиторіїв

Коразол (Corasolum, р.д. 1дг) для

внутрішньом’язових ін’єкцій по

1 мл двічі на день 5 днів

Аміназин (Aminazinum, р.д. 25мг) для

внутрішньом’язових ін’єкцій по 1 мл

один раз на день протягом 10 днів.

Перед застосуванням вміст ампули

розвести у 5 мл 0,5% розчині

новокаїну (Novocainum)

Кальцій хлористий (Calcii chloridum

р.д. 5дг) для внутрішньовенного

введення по 5мл один раз на день

протягом 10 днів.


Гексаметилентетрамін

(Hexamaethylentetraminum р.д. 4г)

для внутрішньовенного введення по

1мл один раз на день протягом 10 днів.

Тіопентал-натрію (Tiopenthalum-natrium,

р.д. 1г) у лікарській формі для ін’єкцій.

Перед вживанням вміст ампули розчинити

у 20мл води для ін’єкцій та повільно

вводити у вену до настання наркозу.


40 г кератолітичної пасти, що містить

4% резорцину (Resorcinum), 15 % сірки

Осодженої (Sulfur praecipitatum) із

додаванням необхідної кількості

цинку окису та вазеліну, для нанесення

на вражену шкіру голови.



Зазначте, особливості застосування кожної з наведених групп косметичних засобів, наведіть приклади.

Косметичні препарати індивідуального приготування м'якої форми випуску класифікують у такий спосіб:

по призначенню:

  • косметичні препарати гігієнічного призначення;



  • лікарські косметичні препарати;



по консистенції

  • рідкі креми (косметичне молочко);



  • креми;


  • густі креми, мазі, пасти;



по типу основ



  • на гідрофобній основі (жирові креми)



  • на емульсійній основі (емульсійні креми)



  • на гідрофільній основі (гелі).


Самостійна робота
Оформити у вигляді рецепта:
50г мазі, що містить 1% еритроміцину

(Erythromycinum), для нанесення на

інфіковану рану.

25г пасти, що містить стрептоцид

(Streptocidum) та цинку оксиду

(Zinci oxydum) у необхідній

кількості для нанесення на обпечену

поверхню шкіри

100 г пасти, що містить 5% іхтіолу

(Ichthyolum) и дьогтю березового

(Ol. Rusci) на ланоліні та візеліні,

узятих порівну із додаванням необхідних

кількостей цинку окису та тальку,

для лікування себореї.

20г мазі, що містить 25сг анестезину

(Anaesthesinum) та 1 дг ментолу (Mentholum),

для введення 1-2 рази у носову порожнину.

Дати класифікаційну характеристику даної

лікарської форми, рецепту та його

складовим частинам.


50 грамів мазі, що містить 1дг фурациліну

(Furacilinum), 20г ланоліну та 30г вазеліну,

для нанесення на вражену поверхню.

Мазь, що містить ментолу та новокаїну

(Novocainum) у рівних долях - 1дг,

20 крапель (XX gtt) 1:1000 розчину

адреналіну гидрохлориду (Sol. Adrenalini

hydrochloridі), 5дг цинку окису, ланоліну

та вазеліну у рівних долях – по10г та 5г

олії вазелінової (Ol. Vaselinum), для

введення у носову порожнину.

100г пасти, що містить по 5% іхтіолу

(Ichthуolum) та дьогтю березового

(Ol. Rusci) на ланоліні та вазеліні,

взятих у рівних долях з додаванням

необхідної кількості цинку

окису та тальку, для нанесення на

вражені шкіряні викриви.

40г пасти, що містить 4% резорцину

(Resorcinum), 15% сірки осадженої

(Sulfur praecipitatum), з додаванням

необхідної кількості цинку окису та

вазеліну, для нанесення на

вражені шкіряні викриви.


Танін (Tanninum, р.д. 3дг), екстракт

беладонни (Extr. Belladonnae, р.д. 1сг),

для введення у пряму кишку вранці та

на ніч, відпустити 6 супозиторіїв.

Хінозол (Chinosolum, р.д. 3сг), для введення

интравагінально по 1 супозиторію на

ніч, відпустити 10 супозиторіїв.

Прозерін (Proserinum, р.д. 5дмг), для

підшкіряних ін’єкцій по 1 мл 1 раз на день.

Відпустити 3 інєкції.

0,9% розчин натрію хлориду (Natrium

chloridum) для внутрішньовенного введення.

Відпустити 500мл.


Строфантин (Strophantinum, р.д. 5дмг)

для внутрішньовенних введень. Перед

вживанням вміст ампули розвести у 20мл

20% розчині глюкози.

Магнезію сірчанокислу (Magnesii sulfas

р.д. 2,5г) для внутрішньом’язового

введення по 10мл, відпустити на 3 ін’єкції.


Тіаміну бромид (Thiamini bromidum

р.д. 6мг) для внутрішньом’язових інєкцій

по 2мл один раз на день, протягом 20 днів.


Стрептоміцину сульфат (Streptomycini

sulfas) у флаконах по 5дг у кожному.

Перед застосуванням вміст флакону

розчинити у 2мл 0,5% розчину

новокаїну. Вводити внутрішньом’язово

1 раз на добу протягом 30 днів.

Новарсенол (Novarsenolum) у ампулах

по 6дг у кожній. Перед застосуванням

вміст ампули розчинити у такій кількості

води для ін’єкцій, щоб отримати 10%

розчин. Вводити в/в 1 раз на

тиждень протягом півтора місяця.

Сечовину (Urea pro injectionibus) у

флаконах по 30г у кожному. Перед

застосуванням вміст флаконурозчинити

у 75мл 10% розчину глюкози та

вводити внутрішньовенно крапельно (40

крапель / хв.). Відпустити на 2 ін’єкції.

Камфору (Camphora, р.д. 4дг), розчинену

у олії, для підшкіряного введення по

2 мл 3 рази на день протягом 4 днів.


100 мл живильного крему, що містить 50%

ланоліну (Lanolini), 20 % персикової

олії (Ol. Persicorum), і 2% натрію

тетраборату (Natrii tetraboratis) із

додаванням необхідної кількості

очищеної води (Aq. Purificatea).

Заняття №3

Тема: Рідкі лікарські форми. Настої, відвари, мікстури
Студент повинен засвоїти: правила прописування рідких лікарських форм: розчини для зовнішнього застосування, емульсії, суспензії, сиропи, лосьони, лимонади, ароматичні води, настої та відвари, настоянки, екстракти, бальзами, новогаленові препарати, мікстури, розчини для ін`єкцій. Різні лікарські форми: плівки очні, аерозолі та ін. Новітні лікарські форми та системи доставки лікарських речовин (трансдермальні терапевтичні системи, спинхалери, спейсери, небулайзери та ін).Типові помилки, які зустрічаються у лікарських рецептах. Алгоритм дії провізора при знаходженні помилок у рецепті.

Питання для контролю вихідного рівня знань

1. Визначення понять – розчини, емульсії, настої, відвари, настойки, екстракти, мікстури, слизи.

2. Терапевтичне значення рідких лікарських форм та порівняльне оцінювання з твердими та м’якими лікарськими формами.

3. Класифікація рідких лікарських форм за способом застосування. Шляхи введення, способи дозування та практичне застосування рідких лікарських форм. Особливості та характеристика очних крапель. Поняття про лікарські клізми. Правила прописування рецептів.

4. Види емульсій. Негативні та позитивні властивості емульсій, їх терапевтичне значення. Правила прописування у рецептах.

5. Способи виготовлення, терапевтичне значення та правила виписування у рецептах настоїв та відварів.

6. Терапевтичне значення настоїв та екстрактів, способи їх дозування та правила прописування у рецепті.

7. Види мікстур, їх терапевтичне значення та правила виписування у рецептах.

8. Терапевтичне призначення слизів.

9. Контроль виконання домашнього завдання з рецептури.



Визначте, про яку рідку лікарську форму йде мова, заповніть пропуски визначенням:
____________ називають однофазні системи змінного складу, утворені не менш ніж двома незалежними компонентами. Розчинник - індивідуальні хімічні сполуки або суміші, здатні розчиняти різні речовини, утворюючи з ними однорідні системи - розчини.

Переваги ____________: лікарська речовина швидше всмоктується й швидше чинить резорбтивну дію; виключається подразнююча дія на слизову оболонку, що може мати місце при прийомі багатьох лікарських речовин у формі порошків; простота технології.

Недоліки ____________: не портативні, не стійкі при зберіганні, більш виражені неприємні органолептичні властивості, більшість розчинів необхідно готовити ex tempore і по магістральним прописам. Особливості розрахунку рецептури розчинів для натурального й резорбтивного застосування (по концентрації й по дозі).
___________ - дисперсні системи, у яких обидві фази (дисперсна фаза й дисперсне середовище), утворені рідинами, які взаємно нерозчинні або малорозчині. Для стабілізації емульсій вводяться емульгатори (аравійська камедь, гуміарабик у співвідношенні емульгатор: масло -5:10, абрикосова камедь - 3,4:10, трагакант -1:10, порошок салепа - 1:10), які ускладнюють злиття часток дисперсійної фази. Емульгатор надає гідрофобній системі гідрофільні властивості. При призначенні масла у вигляді емульсії прискорюється гідроліз його травними ферментами (прискорюється, послаблююча дія касторового масла), маскується неприємний смак масла, полегшується прийом усяких масел, прискорюється дія лікарських речовин, розчинених у жирній фазі, зм'якшується подразнююча дія речовин.
_____________ - витяг лікарських речовин з рослинної сировини за допомогою екстрагентів. У якості екстрагентів можуть використатися вода (для витягу водорозчинних речовин) або спирт (для витягу алкалоїдів, глікозідів, ефірних масел, смол).
__________ й ___________ водні екстракти активних субстанцій з різних частин рослин (квітки, трава, листя, кора, коріння).

_____________ ­ рідкі спиртові, спиртово-водні, спиртово-ефірні витяги, одержувані без нагрівання й без видалення екстрагента.
_____________рідкі концентровані або загущені шляхом часткового або повного видалення екстрагента витягу. Розрізняють екстракти густі (spissa), рідкі (fluidi) і сухі (sicca).
_____________косметичні препарати призначені для гігієнічного догляду й (або) лікування шкіри та її придатків. Особливістю цієї форми є найбільш часте використання у якості основи спиртово-водно-гліцеринової суміші. В основному використовується вода очищена, іноді - м'ятна або кропова.


Домашнє завдання

Виписати у рецепті:

Кальцію лактат (Calcii lactas, р.д. 5дг) для

внутрішнього застосування по 1 ст.л.

3 рази на день протягом 4-х днів;


200 мл 0,1% розчину етакридину

лактату (Aetacridini lactas) для

обробки ранeвої поверхні;

100мл емульсії з олії рицинової

(Ol. Ricini) на один прийом розгор-

нутим та скороченим способом;

Настій з трави водяного перцю

(Herba Polygoni hydropiperis, р.д. 1г)

для внутрішнього застосування

по 1 ст. л. 3 рази на день;

Відвар з коренів алтеї (Radix Altheae,

р.д. 3дг) для внутрішнього застосу-

вання по 1 ст. ложці 3 рази на день;


Настойку з коренів женьшеню

(Radix Ginseng) для внутрішнього

застосування по 25 крапель

3 рази на день;

Мікстуру, що складається з 150мл

відвара кори крушини 1:10 (Cortex

Frangulae) та 20г натрію сульфату

(Natriі sulfas), для внутрішнього

застосування протягом години



Самостійна робота

Оформити у вигляді рецепта:
Розгорнутим та скороченим способом

500мл 0,2% розчину фурациліну

(Furacilinum) для обробки раневої поверхні

30мл розчину етакридину лактату

(Aetacridini lactas) такої концентрації,

щоб при розчиненні 1 ч. л. даного розчину

у 200мл дист. води отримати розчин

0,01% концентрації для спринцювання.


Розчин метионіну (Methioninum,

р.д. 1сг) для внутрішнього вживання

по 1 чайній ложці 2 рази на день протягом

4 діб (розчинник – соняшникова олія).

Розчин тропацину (Tropacinum, р.д. 5мг) для

внутрішнього вживання по 10 крапель

3 рази на добу протягом 10 діб.


Розчин кальцію хлориду (Calcii chloridum,

р.д. 1г) для внутрішнього вживання по 1

столовій ложці 3 рази на день.


Емульсію з 15г насіння льону (Semen

Lini) для внутрішнього вживання по

1 ч. л. кожні 10 хвилин.

Розгорнутим та скороченим способом

емульсію з 18г рицинової олії для

внутрішнього вживання по 2 ст. л.

протягом 1 години.

Настій трави термопсиса (Herba

Thermopsidis, р.д. 3сг) для внутрішнього

вживання по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Відвар з коренів китяток (Radix Polygalae,

р.д. 15сг) для внутрішнього вживання

по 1 чайній ложці 4 рази на день.


20г настойки валеріани (Valerianae) та

настойки конвалії (Convallariae) у

рівних долях для внутрішнього

вживання по 20 крапель 3 рази на день.

Сухий екстракт папороті (Filicis maris, р.д. 5дг)

у желатинових капсулах для внутрішнього

вживання через кожні 5 хв. протягом години.


Оформити у вигляді рецепта кислоту

соляну розведену (Acidum hydrochloridum,

р.д.8крап.) та пепсин (Pepsinum р.д. 3дг)

для внутрішнього вживання по 1 дес. л.

3 рази на день перед їжею протягом 4 днів.


Настій трави горицвіту весняного (Нerba

Adonidis vernalis, р.д. 5сг), натрію

бромід (Natrii bromidum, р.д. 3дг) та

кодеїну фосфат (Codeini phosphas,

р.д. 15мг) для внутрішнього вживання

по 1 ст. л. 3 рази на день протягом

4 днів (мікстура Бехтерева).


Лосьон, що містить 3 гр. гліцерину

(Glycerini),4 дг ментолу (Мentholum)

та 15 мл 96% спирту етилового

(Spiritus aethylici) з додаванням води

очищеної (Aq. Purificatea) для

отримання 100 мл препарату.


Оформити у вигляді рецепту масляний

розчин камфори (Camphora, р.д. 4 дг),

для підшкірного введення по 2 мл

3 рази на день протягом 4 днів.


Заняття №4

Тема: Загальна фармакологія
Студент повинен знати:

Види дії лікарських речовин на організм: місцева, резорбтивна, рефлекторна, головна, побічна, пряма, зворотня, незворотня,позитивна, негативна, вибіркова.

Види фармакотерапії: стимулююча, етіотропна, патогенетична,симптоматична, профілактична.

Шляхи введення ліків в організм. Порівняльна характеристика ентерального та парентерального шляхів введення ліків. Співвідношення ризик/користь при обиранні шляхів введення лікарських засобів.

Механізми реалізації фармакологічної дії ліків. Характер та суть взаємодії лікарських речовин зкомпонентами клітинних мембран. Участь рецепторів та потенціал-залежних каналів у механізмах дії ліків.Загальні поняття про фармакокінетику: всмоктування, розподіл (депонування), метаболізм (біотрансформацію) та екскрецію ліків. Фактори, що впливають на фармакодинаміку та фармакокінетику ліків.

Дозування лікарських засобів. Класифікація та визначення доз. Закономірність “доза-ефект”.

Показники безпечності лікарських засобів. Широта терапевтичної дії та терапевтичний індекс (ТІ).

Поняття про фармакогеноміку та хронофармакологію.

Лікарська ідіосинкразія. Класифікація побічних ефектів лікарських засобів. Побічна дія лікарських препаратів: лікарська алергія, ембріотоксичний, тератогенний, фетотоксичний, мутагенний, канцерогенний ефекти. Специфічна небажана (органотропна) дія лікарських засобів. Явища, що виникають при повторному та комбінованному застосуванні ліків. Звикання, кумуляція, пристрасть (психична залежність), дисбіози, синергізм, антагонізм.

Система фармакологічного нагляду у світі та в Україні. Роль провізора у забезпеченні раціонального використання лікарських засобів та попередженні побічної дії ліків.


Питання для контролю вихідного рівня знань

1. Поняття про ліки та отрути

2. Шляхи введення лікарських засобів до організму

3. Поняття про фармакокінетичні параметри: резорбція, розподіл, біотрансформація та виведення лікарських засобів.

4. Види дії лікарських засобів.

5. Поняття про дози лікарських засобів.

6. Визначення понять: кумуляція, звикання, пристрасть, тахифілаксія, сенсибілізація.

7. Поняття про фізико-хімічний та фізіологічний синергізм дії лікарських засобів.

8. Поняття про фізико-хімічний та фізіологічний антагонізм дії лікарських засобів.

9. Зовнішні та внутрішні фактори, що здатні змінювати фармакодинамічні властивості лікарських засобів.

10. Філософська інтерпретація понять ліки та отрути. Роль лікаря у забезпеченні безпеки медикаментозної терапії.

11. Порівняльна характеристика та практичне значення ентерального та парентерального шляхів введення лікарських засобів, перорального та ректального, внутрішньовенного та внутришньоартеріального. Недоліки та переваги кожного способу використання.

12. Особливості ентерального способу введення, можливі взаємодії лікарських засобів між собою, харчовими речовинами та фактором фармакологічного ефекту.

13. Залежність між способом введення лікарських засобів та швидкістю розвитку, виразністю, тривалістю та характером фармакологічного ефекту.

14. Значення фармакокінетичних параметрів (всмоктування, зв'язок з білками плазми, розподіл, елімінація) для проведення ефективної та безпечної лікарської терапії.

15. Види дії лікарських засобів: місцева (пререзорбтивна), резорбтивна, рефлекторна, елективна (вибіркова) та протоплазматична, пряма та посередня, головна та побічна, оборотня та незворотня.

16. Види доз. Способи та загальні принципи дозування. Біологічна стандартизація. Поняття про біологічні одиниці дії. Поняття про широту терапевтичної дії та терапевтичний індекс.

17. Залежність дії лікарських засобів від її хімічної будови та фізико-хімічних властивостей. Значення розробки та вивчення проблеми «структура-дія» для вивчення механізму дії лікарських засобів та пошуку нових біологічно активних сполук.

18. Явища, що спостерігаються при повторному введенні лікарських засобів, їх практичне значення та міри застереження.

19. Практичне використання явищ синергізму (адитивний, потенціюючий – однобокий, взаємний, фармакодинамічний та фармакокінетичний) та антагонізму (конкурентний та фармакологічний) для посилення головної дії ліків та послаблення побічних та токсичних ефектів.

20. Залежність дії лікарських засобів від індивідуальної чутливості, віку, статі, функціонального стану організму та патологічних процесів.

21. Принципи винаходу нових лікарських засобів та шляхи введення їх у практику. Поняття про плацебо-контролі (простий та подвійний сліпий методи). Фармакологічний комітет та його значення.



Дайте визначення поняттям:

  • Резорбція – це ______________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________



  • Розподіл – це _______________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________



  • Біотрансформація – це _______________________________________________________

_________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



  • Виведення лікарських засобів – це ______________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Тахифілаксія – це ____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Ідіосінкразія – це ____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Астенія – це _________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Сенсибілізація – це ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Кумуляція – це ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Залежність – це ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Толерантність – це ___________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Антагонізм – це ______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Синергізм – це _______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Первинна фармакодинамічна реакція – це________________________________________ __________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Вторинна фармакодинамічна реакція – це________________________________________ __________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Збуджуюча дія – це___________________________________________________________ __________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

  • Пригнічувальна дія – це_______________________________________________________ __________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________


  • Тонізуюча дія – це_______________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Заспокійлива дія – це_______________________________________________________ __________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

  • Місцева дія__________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________



  • Резорбтивна дія______________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


Відповісти на тестові питання до теми
Відомо, що в людей з генетично зумовленою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази еритроцитів, у відповідь на призначення деяких протималярійних препаратів може розвитися гемоліз еритроцитів. Як зветься такий тип реакції на лікарські препарати?

А. Ідіосінкразія

В. Сенсибілізація

С. Алергія

D. Толерантність

Е. Тахифілаксія


Хворий з хронічним запором вживав щоденно одну таблетку «Сенадексин». Через деякий час для отримання ефекту він мусив приймати по 2 таблетки. Вкажіть, як називається такий тип зміни дії лікарських речовин?

А. Звикання

В. Лікарська залежність

С. Ідіосінкразія

D. Сенсибілізація

Е. Кумуляція


У жінок, що у під час вагітності приймали талідомід, народжувались діти з дефектами розвитку рук. Вкажіть, як називається такий тип дії лікарських препаратів на плід

А. Мутагенний

В. Ембріотичний

С. Канцерогенний

D. Тератогенний

Е. Фітотоксичний


Дитина страждає ідіосинкразією на лікарську речовину, що зумовлює:

А. Накопичення лікарської речовини у організмі

В. Виснаження субстрату, з яким взаємодіють ліки

С. Спадкову ензимопатія

D. Інгібування мікросомальних ферментів печінки

Е. Супутнє захворювання органу-мішені.


Хворий при проходженні курсу лікування метронідазолом вжив невелику кількість алкоголю, внаслідок чого розвилось важке отруєння. Поясніть причину отруєння:

А. Порушення функції нирок

В. Алергічна реакція

С. Неврологічні розлади

D. Серцево-судинна недостатність

Е. Накопичення ацетальдегіду.


Унітіол є антидотом та використовується, частково, при отруєннях солями важких металів. Як називається такий тип взаємодії лікарських речовин?

А. Хімічний антагонізм

В. Фізичний антагонізм

С. Фізіологічний антагонізм

D. Сінергоантагонізм

Е. Неконкурентний антагонізм.


Хворому призначений препарат з вираженими ліпофільними властивостями. Яким буде головний механізм його всмоктування?

А. Активний траспорт

В. Фільтрація

С. Піноцитоз

D. Пасивна дифузія

Е. Зв'язок з транспортними білками


У хворого, що звернувся до лікаря, діагностований анацидний гастрит. Для покращення роботи шлунку хворому призначені таблетки ацединпепсину. Який вид лікування був призначений хворому?

А. Етіотропна терапія

В. Каузальна терапія

С. Сімптоматична терапія

D. Замісна терапія

Е. Профілактичне застосування.


Хворому у післяопераційному періоді довгий час вводили промедол. Після відміни препарату у пацієнта виникли важкі психічні та соматичні порушення. Як називають таке явище?

А. Синдром віддачі

В. Синдром обкрадання

С. Ідіосінкразія

D. Абстинентний синдром

Е. Тахифілаксія.


Проаналізуйте дані таблиці «Найважливіші шляхи ведення та лікарські форми, що їм відповідають»

Бажана дія

Шляхи введення

Лікарські та косметичні форми

МІСЦЕВА


Нашкірно

Мазі, пасти пудри, присипки, маски, лосьйони, креми

Через слизові

Аерозолі, емульсії, мазі, вагінальні супозиторії, суспензії

Внутрішньосуглобово

Розчини, суспензії

У канал спиного мозку

Розчини

РЕЗОРБТИВНА



Ентерально (через ЖКТ)

а) перорально (через рот)

Порошки, таблетки, капсули, драже, розчини, настої, настойки, відвари, мікстури, емульсії, екстракти

б) ректально (через пряму кишку)

Ректальні супозиторії, клізми.

Парентерально (оминаючи ЖКТ)

а) внутрішньошкірно

Стерильні водні розчини, суспензії, спеціальні лікарські засоби

б) внутрішньом’язово

Стерильні водні та масляні розчини, емульсії

в) внутрішньовенно

Стерильні водні та спиртові розчини

г) інгаляторно (через легені)

Гази, інгаляції, аерозолі

Проаналізувати приклади ентерального призначення лікарських засобів залежно від часу прийому їжі й перелічити фактори, які впливають на інтенсивність і повноту всмоктування лікарських засобів зі шлунково-кишкового тракту. Режими ентерального призначення лікарських засобів з урахуванням прийому їжі:

- натще, тобто після нічної перерви в прийомі їжі, призначають більшість протиглистових засобів, розчини проносних солей, мінеральні води тому, що……


  • під час їжі й безпосередньо після їжі призначають пепсин, соляну кислоту, шлунковий сік, а також речовини із дратівною дією (парааміносаліцилова кислота, хінін, камфора, йод, кофеїн) тому, що……



  • за 10-15 хвилин до їжі призначають речовини, що підвищують апетит, що стимулюють рухову й секреторну функції шлунково-кишкового тракту (гіркоти, жовчогінні) тому, що……



  • перед їжею (за 20-30-60 хвилин до прийому їжі) призначають речовини, призначені для впливу на слизову шлунку й кишечнику (обволікаючі, солі вісмуту й ін.), діючі на патогенну мікрофлору кишечнику (фталазол, синтоміцин), для резорбтивної дії, що наступає після усмоктування тому, що……



  • після їжі приймають засоби, що мають липофільні властивості й стійкі в кислому й лужному середовищах травного тракту (грізеофульвін, жиророзчинні вітаміни, солі калію й брому) тому, що……



  • у проміжках між їжею приймають всі індиферентні ліки стосовно функцій травного каналу тому, що……

Проаналізувати приклади найважливіших реакцій біотрансформації ліків і визначити їхнє значення для прояву терапевтичних і токсичних ефектів лікарських засобів.



Наведіть приклади лікарських засобів, що підлягають біотрансформації зазначеним способом:

  • оксидування й гідроксилювання (___________________________________________);

  • відновлення (____________________________________________________________);

  • метилювання й диметилювання (___________________________________________);

  • ацетилування (__________________________________________________________);

  • гідролізування (_________________________________________________________);

  • декарбоксилювання (_____________________________________________________);

  • кон’югування шляхом естерифікації з глюкуроновою або сірчаною кислотою (______________________________________________________________________).


Проаналізувати роль екскретуючих органів у виділенні деяких лікарських засобів.

Органи

Екскреція лікарських засобів

Сальні й потові залози шкіри

Галоїди, важкі метали


Молочні залози в період лактації

Йод, ртуть, миш’як, алкалоїди опію


Легені

Ефір, циклопропан, закис азоту, пар альдегід


Шлунково-кишковий тракт

Метали, галоїди, миш’як, сурма, морфін, ароматичні вуглеводи, серцеві глікозиди

Основний обсяг виведення лікарських засобів здійснюють нирки. Загальний принцип елімінації ліків полягає у тому, що водорозчинні речовини виводяться з організму шляхом фільтрації клубочками або секреції канальцевим апаратом нирок, а жиророзчинні речовини попередньо метаболізуються в печінці у водорозчинні метаболіти, які виводяться нирками.

Проаналізувати вікові особливості дозування лікарських засобів та зробити відповідний розрахунок дози для дітей різного віку обраного лікарського засобу.


18 років - 3/4 дози дорослого

14 років - 1/2 "-"

7 років - 1/3 "-"

6 років - 1/4 "-"

4 роки - 1/6 "-"

2 роки - 1/8 "-"

1 рік - 1/12 "-"

до року - 1/12 - 1/24 "-"



Формула Юнга

ДОЗА (дрс) х ВІК (дит)

Каталог: cgi -> irbis64r 14 -> fulltext -> Repozitarij
Repozitarij -> Міністерство охорони здоров'я України Запорізький державний медичний університет
Repozitarij -> Робоча програма навчальної дисципліни фармацевтична технологія
Repozitarij -> Робоча програма навчальної дисципліни фармацевтичний аналіз лікарських засобів (шифр І назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 1102
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет кафедра іноземних мов
Repozitarij -> Методичні рекомендації до виробничої практики з клінічної косметології для студентів 5-го курсу фармацевтичного факультету
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет кафедра клінічної фармакології, фармації, фармакотерапії І косметології
Repozitarij -> Рецензенти: Зав кафедри терапії, клінічної фармакології І ендокринології змапо д мед н., професор Фуштей І. М. Зміст стор. Введення
Repozitarij -> Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка