Навчальний посібник для аудиторної та позааудиторної роботи студентів фармацевтичного факультету очної форми навчання за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів»



Сторінка2/7
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.03 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7
ДОЗА (дит) =

ВІК (дит) +12

Примітка: доза для дитини й дорослого в грамах, вік дитини в роках.

Зіставте індекси фармакологічних термінів і їхніх визначень.

  1. Звикання. А. Односпрямована дія ЛС.

  2. Залежність. Б. Дуже швидке звикання.

  3. Ідіосинкразія. В. Зниження ефекту ЛС.

  4. Антагонізм. М. Різнонаправлена дія ЛС.

  5. Синергізм. Д. Посилення ефекту ЛС.

  6. Кумуляція. Е. Патологічний потяг до прийому ЛС

Для проведення хімічного пілінга (поверхневого, середнього або глибокого) можуть бути використані: фенол, гліколева або трихлороцтова кислоти. За ступінню липофільності їх можна розташувати так: фенол > трихлороцтова кислота > гліколева кислота. Зробіть висновок:

  • для якої глибини пілінгу підходить кожна сполука (за інших рівних умов: порівняння концентрації й часу впливу);



  • яка речовина з більшою ймовірністю може спричинити резорбтивну дію, всмоктуючись зі шкірних покривів.


Заняття №5

Тема: ПІДГОТОВКА ДО ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗМІСТОВОГО

МОДУЛЮ 1: Загальна фармакологія та медична рецептура.
Теоретичні питання:

I. Питання з загальної рецептури

1. Рецепт. Форми рецептурних бланків. Складові частини рецепту. Правила виписування лікарських засобів у кількостях, перевищуючих дози, що встановлені Фармакопеєю. Магістральні та офіціальні прописи рецептів.

2. Класифікація лікарських форм залежно від агрегатного стану та їх порівняльна характеристика.

3. Тверді лікарські форми. Принципи класифікації порошків, таблеток, драже, пілюль. Поняття про мікродраже та спансулах.

4. Правила виписування порошків, таблеток, драже, пілюль.

5.Мякі лікарські форми. Характеристика мазевих основ. Класифікація мазей за їх застосуванням. Порівняльна характеристика мазей, паст, лініментів. Практичне значення супозиторіїв.

6. Правила виписування мазей, паст, лініментів.

7. Рідкі лікарські форми. Класифікація рідких лікарських форм та їх практичне значення.

8. Правила виписування розчинів для зовнішнього та внутрішнього використання, розчинів, що дозуються краплями, емульсій.

9. Поняття про галенові та новогаленові перпарати. Методи вилучення та рідини, що використовуються для вилучення. Порявняльна характеристика настоїв та відварів, екстрактів та настойок.

10. Правила виписування настоїв, відварів, екстрактів та мікстур.

11. Лікарські форми для ін’єкцій та їх практичне призначення. Вимоги, що висуваються до лікарських форм для ін’єкцій.

12. Правила виписування лікарських форм для ін’єкцій.

13. Газоподібні лікарські форми та їх практичне призначення.

14. Значення сигнатури для проведення ефективної та безпечної медикаментозної терапії.
II. Теоретичні питання з загальної фармакології

1. Предмет, вміст та задачі фармакології.

2. Зв'язок фармакології з іншими медичними та біологічними науками.

3. Отрути та ліки: схожість та відмінність понять.

4. Джерела отримання ліків. Основні напрямки хімічного синтезу.

5. Фармакокінетика лікарського засобу (поняття, параметри).

6. Фармакодинаміка лікарського засобу (поняття, ефекти).

7. Поняття фармакотерапії. Її наукові та практичні задачі.

8. Клінічна фармакологія, її задачі, напрямки досліджень. Фармакогенетика.

9. Токсикологія, її розділи, зв'язок з медичною фармакологією. Хронофармакологія. Хронотоксикологія.

10. Напрямки та методологія досліджень у фармакології.

Фармакокінетика:

1. Механізми всмоктування лікарських засобів та фактори, що визначають швидкість всмоктування.

2. Всмоктування лікарських засобів крізь шкіру та слизові оболонки.

3. Всмоктування лікарських засобів крізь шлунково-кишковий тракт.

4. Всмоктування лікарських засобів з легень.

5. Всмоктування лікарських засобів з тканин.

6. Шляхи впливу на швидкість та повноту всмоктування лікарського засобу.

7. Моделі розподілу.

8. Обсяг розподілу та його розрахунок.

9. Залежність розподілу від кровопостачання органу та розчинності лікарського засобу.

10. Залежність розподілу від особливості тканини.

11. Поняття та значення гематоенцефалічного бар’єру.

12. Поняття та значення плацентарного бар’єру.

13. Шляхи елімінації лікарських речовин.

14. Органи, що приймають участь у біотрансформації отрути.

15. Найважливіші реакції біотрансформації отрути.

16. специфічні та неспецифічні ферменти, що приймають участь у біотрансформації отрути, вплив на їх активність.

17. Роль індукції ферментів.

18. Виведення отрути нирками.

19. Виведення отрути кишечником, ентерогепатична циркуляція.

20. Виведення отрути легенями.

21. Виведення отрути шкірою, слизовими оболонками та залозами.

22. Способи вираження швидкості елімінації отрути.

23. Фармакокінетичні фактори, що визначають схему лікування.



Фармакодинаміка

1. Первиннана фармакодинамічна реакція.

2. Зв'язок лікарської речовини з білками крові та депонування.

3. Фармакорецептор, поняття та класифікація.

4. Вторинна фармакодинамічна реакція, дія речовини.

5.Можливі механізми дії: вплив на рецептор: прямий, посередній, локальний, рефлекторний.

6. Характер дії: збудлива, гнітюча, локальна, резорбтивна.

7. Головна, побічна, супутня дії.

8. Оборотня та необоротня дії.

9. Залежність дії отрути від її фізико-хімічних властивостей.

10. Залежність дії від концентрації лікарської речовини у ефекторному органі.

11. Підпорогова, порогова, мінімальна діюча терапевтична, максимальна терапевтична, токсична доза.

12. Визначення безпечності застосування ліків, терапевтична широта та індекс.

13. Кумуляція, причини її виникнення.

14. Підвищення толерантності, адаптації організму до отрути.

15. Лікарська залежність, характеристика, механізми виникнення.

16. Наркоманія, токсикоманія, причини та види.

17. Сенсибілізація, причини виникнення.

18. Види синергізму, значення у терапії.

19. Фармакодинамічне та фармакокінетичне потенціювання.

20. Фізико-хімічна та фармацевтична несумісність ліків.

21. Функціональний та конкурентний антагонізм.

22. Різна чутливість тварин до ліків.

23. Фармакокінетика, її значення у дії ліків.

24. Ідіосінкразія, причини та можливості запобігання.

25. Дія ліків залежно від віку.

26. Дія ліків залежно від статі

27. Тератогенність, ембріотоксичність ліків, поняття, методи досліджень.

28. Значення функціонального стану організму в дії ліків.

29. Залежність дії ліків від патологічних процесів у організмі.

30. Плацебо та плацебо-ефект. Подвійний сліпий метод.

31. Апробація нових лікарських форм.

32. Фармакологічний комітет, його задачі.

33. Біологічна стандартизація лікарських засобів.

34. Біологічні одиниці дії, тотожність ваговим одиницям.

Оформити у вигляді рецепта, дати класифікаційну характеристику лікарській формі, рецепту і його складовим частинам:

1) Натрію сульфат (Natrii sulfas) 30 г для прийому всередину, попередньо розчинити в 1/2 склянки води, прийняти й запити склянкою води.

2) Пентоксил (Pentoxylum, р.д. 2 дг) для прийому всередину по одній капсулі 3 рази в день протягом 4 днів.

3) Хлордіазепоксид (Chlordiazepoxidum, р.д. 15 мг) для прийому всередину по одному драже 2 рази в день, відпустити 20 драже.

4) 20 г мазі, що містить 25 сг анестезину (Anaesthesinum) і 1 дг ментолу (Mentholum), для введення 1-2 рази в порожнину носа.

5) 50 грамів мазі, що містить 1 дг фурациліна (Furacilinum), 20 г ланоліну й 30 г вазеліну, для нанесення на раневу поверхню.

6) Оформити у вигляді рецепта, всіма можливими способами, 20 г мазі, що містить 1% гідрокортизону (Hydrocortisonum), для нанесення на уражені ділянки шкіри.

7) 60 г рідкої мазі, що складає із хлороформу, масла камфорного (01. Camphoratum), масла біленого (01. Hyoscyami) і масла терпентинного очищеного (01. Terebinthinum), взятих порівну, для розтирання шкірних покривів

8) 100 мл живильного крему, що містить 50% ланоліну(Lanolini), 20% персикового масла (Ol. Persicorum) і 2% натрію тетраборату (Natrii tetraboratis) з додаванням необхідної кількості очищеної води (Aq. purificatea).

9) рідку мазь, що складається з 3 г ксероформи (Xeroformium) і 100 г масла касторового (Ol. Ricinura), для змазування раневої поверхні.

10) 100 г пасти, що містить по 5% іхтіолу (Ichthyolum) і дьогтю березового (Ol. Rusci) на ланоліні й вазеліні, взятих порівну з додаванням необхідних кількостей цинку окису й тальку, для лікування себореї.

11) 40 г кератолітичної пасти, що містить 4 % резорцину (Resorcinum), 15% сірки обложеної (Sulfur praecipitatum), з додаванням необхідних кількостей цинку окису й вазеліну, для нанесення на уражені шкірні покриви.

12) Танін (Taninum, р.д. 3 дг), екстракт беладони (Extr. Belladonnae, р.д. 1 сг), для введення в пряму кишку ранком і на ніч. Відпустити 6 супозиторіїв.

13) Оформити у вигляді рецепта скороченим і розгорнутим прописом 500 мл 0,02% розчину фурациліна (Furacilinum) для обробки раневої поверхні. Дати класифікаційну характеристику даній лікарській формі, рецепту і його складовим частинам.

14) Оформити у вигляді рецепта розчин метіоніну (Methioninum, р.д. 1 сг) для прийому усередину по чайній ложці 2 рази в день протягом 4 днів (розчинник соняшникове масло).

15) Оформити у вигляді рецепта скороченим і розгорнутим прописом емульсію з 15 г насіння льону (Semen Lini) для прийому всередину по чайній ложці кожні 10 хв.

16) Оформити у вигляді рецепта 20 г настойки валеріани (Valerianae) і настойки конвалії (Convallariae) нарівно для прийому всередину по 20 капель 3 рази в день. Дати класифікаційну характеристику даній лікарській формі, рецепту і його складовим частинам.

17) Оформити у вигляді рецепта настій трави горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis, р.д. 5 сг), натрію броміду (Natrii bromidum, р.д. 3 дг) і кодеїну фосфату (Codeini phosphas, р.д. 15 мг) для прийому всередину по 1 столовій ложці 3 рази в день протягом 4 днів (мікстура Бехтерева).

18) Оформити у вигляді рецепта лосьон, що містить 3г гліцерину(Glycerini), 4г ментолу (Mentholi) і 15мл 96% спирту етилового (Spiritus aethylici) з додаванням води очищеної (Aq. рurificatae) для одержання 100мл препарату.

19) Оформити у вигляді рецепта прозерін (Proserinum, р.д. 5 дмг) для підшкірних ін'єкцій по 1 мл 1 раз у день. Відпустити на 3 ін'єкції. Дати класифікаційну характеристику даній лікарській формі, рецепту.

20) Оформити у вигляді рецепта 0,9% розчин натрію хлориду (Natrium chloridum) для внутрішньовенного введення, відпустити 500 мл. Дати класифікаційну характеристику лікарській формі й рецепту.

21) Оформити у вигляді рецепта тіаміну бромід (Thiamini bromidum, р.д. 6 мг) для внутрім'язових ін'єкцій по 2 мл 1 раз у день протягом 20 днів.

22) Оформити у вигляді рецепта масляний розчин камфори (Camphora, р.д. 4дг), для підшкірного введення по 2 мл 3 рази в день протягом 4 днів.

23) Пахікаpпину гидpойодид (Pachycarpini hydroiodidum) (p. д. 3сг) у ін’єкційній лікарській фоpмі для підшкірних введень по 1 мл протягом 10 днів.

24) Емульсію з 10 г олії мигдальної (Ol. Amyqdalarum dulcium) для внутрішнього пpийому по 1 столовій ложці протягом години.
25) Емульсію з 20 г pиб’ячої олії (Ol. Jecoris Aselii) для внутрішнього пpийому по 1 столовій ложці під час їжі.
26) Емульсію з рицинової олії (Oleum Ricini) з додаванням 2% фенилсаліцилату (Phenylii salicylas) для внутрішнього пpийому внутpь по 2 столових ложці протягом 2 годин, відпустити 180 г.

27) Емульсію з насіння мигдалю солодкого (Semen Amygdale dulcis) з додаванням 1,5% камфоpи теpтої (Camfora trita) для внутрішнього пpийому по 1 столовій ложці 4 pази на день, відпустити 100 г.


28) Емульсію з 15 г рицинової олії (Oleum Ricini) для внутрішнього пpийому протягом години.


29) Емульсію з 15 г насіння льону (Semen Lini) для внутрішнього пpийому.

30) Настій плодів анісу звичайного (Fructus Anisi vulgaris) (p. д. 1 дг), вживати по 1 столовій ложці 3 pази на день.

31) Настойку евкаліпту (Tinctura Eucalypti), вживати для паpових інгаляцій по 20 краплин на стакан води.

32) Настій листя м’яти пеpцевої (Folium Menthae piperitae) (1:40), пpиймати по 1 столовій ложці 3 pази на день.

33) Настойку полину (Tinctura Absinthii) та настойку кpасавки (Tinctura Belladonnae), узятих в рівних долях, вживати по 20 краплин за 30 хвилин до їжі.

34) 200 г мікстуpи відваpу коpеню китяток (Radix Polygalae), виготовленої у співвідношенні 1:10 з додаванням 2,5% натpію гидpокаpбонату (Natrii hydrocarbonas), 10% амонієво-анісових крапель (Liquor Ammonii anisatus) та 20г пpостого сиpопу (Sirupus simplex), вживати по 1 столовій ложці 4 pази на день.


35) Мікстуpу з настою тpави теpмопсису (Herba Thermopsidis) (р. д. 5мг), з додаванням 1% амонієво-анісових крапель (Liquor Ammonii anisatus), 0,6% натpію бензоату (Nаtrii benzoas) та 20% сиpопу алтеї (Sirupus Althaeae), вживати по 1 чайній ложці 4 pази на день.

36) 200 г мікстуpи з настою коpеню алтеї (Radix Althaeae) (1:30) з додаванням 20г сиpопу солодки (Sirupus Liquiritiae), вживати чеpез 2 години по 1 столовій ложці.

37) Мікстуpу з настойки кpасавки (Tinctura Вelladonnae) та конвалії (Tinctura Convallariae), взятих у рівних частинах з додаванням 2% ментолу (Mentholum), вживати по 20 краплин 2 pази на день.

38) Мікстуpу з настою коpеню іпекакуани (Rad. Ipecacuanhae, р. д. 12сг) з додаванням 2% амонію хлоpиду (Ammonii chloridum) та 0,06% кодеїну фосфату (Codeini phosphas), вживати по 1 столовій ложці 3 pази на день.



ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2: ЗАСОБИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ВЕГЕТАТИВНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ.

Заняття №6

Тема: Засоби, що впливають на аферентну інервацію

Питання для контролю вихідного рівня знань

1. Порівняльна характеристика пререзорбтивного принципу дії лікарських засобів.

2. Практичне призначення засобів, що впливають на аферентні ланки рефлекторної дуги.

3. Класифікація засобів, що впливають на аферентну інервацію

4. Хімічна класифікація місцево анестезуючих засобів. Механізм дії та критерії фармакологічного оцінювання анестетиків.

5. Порівняльне оцінювання сучасних анестетиків та використання при різних видах анестезії.

6. Токсична дія анестезуючих речовин.

7. Органічні та неорганічні в’яжучі речовини. Принцип дії та застосування в’яжучих засобів.

8. Принцип дії та застосування обволікаючих засобів.

9. Принцип дії та застосування адсорбуючих засобів.

10. Принцип дії та застосування пом’якшувальних засобів.

11. Вплив на шкіру та слизові оболонки подразнювальних засобів. Відволікаючий ефект подразнювальних засобів та його практичне значення.

12. Контроль виконання домашнього завдання з рецептури.
Перелік основних препаратів, що повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Дикаїн (Dicainum), Анестезин (Anaesthesinum), Новокаїн (Novocainum), Тримекаїн (Trimecainum), Лідокаїну гідрохлорид (Lidocaini, hydrochloridum), Танін (Tanninum), Відвар кори дуба (Decoctum corticis Quercus), Свинцю ацетат (Plumbi acetas), Висмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras), Галуни (Alumen), Слиз крохмалю (Mucilago Amyli), Вугілля активоване (Carbo activates), Олія теребентинна очищена (Oleum Terebinthinae rectificatum), Ментол (Mentholum), Розчин аміаку (Solutio Ammonii caustici).


Домашнє завдання

Виписати у рецептах:
Засіб для анестезії слизової та роговиці ока

Засіб для інфільтраційної анестезії

Засіб для провідникової анестезії

Танін у вигляді 5% мазі для лікування тріщин шкіри;

Мазь із іхтіолом 20% для лікування гіперкератозу;

Ментол для зменшення секреції слизової носу

Олію терпентинну для зменшення болю при артритах

Танальбін при захворюваннях кишківника

Вугілля активоване для промивання шлунку при отруєннях

Дикаїн для анестезії слизової глотки

Анестезин для зменшення болю при тріщинах прямої кишки

Новокаїн для інфільтраційної анестезії


Тримекаїн для проведення провідникової анестезії
Самостійна робота
Виписати у рецепті місцевий анестетик у супозиторіях та визначити показання до застосування

Виписати у рецепті засіб для промивання шлунку при отруєнні невідомою отрутою


Виписати у рецепті засіб для промивання шлунку при отруєнні алкалоїдами та пояснити механізм дії.



Виписати у рецепті засіб для ополіскування роту. Визначити показники до призначення та механізм дії.

Пояснити механізм розвитку симптомів при гострому отруєнні кокаїном та новокаїном.



  • При отруєнні кокаїном: психомоторне збудження, приступи сміху, марення зі галюцинаціями; дихання 30 у хв., задишка, АТ 130/80, пульс 110 вд./хв.; сильний головний біль, шкіряні викриви бліді, холодний піт, сухість у горлі; дихання слабшає, поверхневе, зіниці розширені, клонико-тоничні судоми. Намітити план першої медичної допомоги.




  • При отруєнні новокаїном: запаморочення, загальна слабкість, ціаноз, зниження АТ та на ЕКГ уповільнення атриовентрикулярної провідності, м’язовий тремор, судоми, кома, колапс. Намітити план першої медичної допомоги.


Заповнити таблицю «Показання до призначення лікарських засобів, що діють переважно на аферентну іннервацію»

Лікарський засіб

Механізм дії

Показання до призначення в косметиці й медицині


Місцевоанестезуючі

Анестезин






Дикаїн








Кокаїн








Новокаїн








Тримекаїн








Ультракаїн








Обволікаючі

Крохмаль








Насіння льону








Адсорбуючі

Вугілля активоване







Глина біла








Тальк








Помякшувальні

Вазелін








Ланолін








Гліцерин








Вяжучі

Танін








Танальбін








Кора дубу








Квітки ромашки








Плоди чорниці








Подразнюючі

Гірчичний папір








Аміаку розчин








Олія терпентинна очищена







Ментол








Камфора








Відповісти на тестові запитання за темою
До лікарні потрапив хворий з приводу травми ока металічною стружкою. У хворого набряк ока, різка гіперемія, сльозотеча, біль при морганні. Видалення чужорідного тіла можливе тільки під місцевим знеболенням. Виберіть препарат для місцевої анестезії.

А. Дикаїн

В. Новокаїн

С. Анестезин

D. Лідокаїн

Е. Тримекаїн.


До лікарні потрапив важкохворий, що в дорозі втратив свідомість. Для приведення його до тями, лікар дав йому понюхати розчин аміаку. Який вигляд дії лежить у основі фармакологічного ефекту препарату

А. Вибіркова дія

В. Рефлекторна дія

С. Місцева дія

D. Резорбтивна дія

Е. Етіотропна дія

Вкажіть принцип дії обволікаючих засобів

А. Блокада рецепторів слизових

В. Коагуляція білків поверхневого шару слизових

С. Пов’язування токсичних речовин у комплекси

D. Стимуляція регенераторних процесів

Е. Утворення захисного шару на слизових.


Випишіть у рецепті запропоновані магістральні прописи косметичних препаратів. Зробіть висновок про можливі ефекти окремих складових і можливих показаннях до застосування.

Глини білої 20,0

Цинку оксиду 1,5

Крохмалю 3,0

Змішай, щоб вийшла присипка (пудра).

Видай. Познач:

Іхтіолу 1,0

Ланоліну


Вазеліну нарівно до 50,0

Змішай, щоб вийшла мазь.

Видай. Познач:

Заняття №7


Каталог: cgi -> irbis64r 14 -> fulltext -> Repozitarij
Repozitarij -> Міністерство охорони здоров'я України Запорізький державний медичний університет
Repozitarij -> Робоча програма навчальної дисципліни фармацевтична технологія
Repozitarij -> Робоча програма навчальної дисципліни фармацевтичний аналіз лікарських засобів (шифр І назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 1102
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет кафедра іноземних мов
Repozitarij -> Методичні рекомендації до виробничої практики з клінічної косметології для студентів 5-го курсу фармацевтичного факультету
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет
Repozitarij -> Запорізький державний медичний університет кафедра клінічної фармакології, фармації, фармакотерапії І косметології
Repozitarij -> Рецензенти: Зав кафедри терапії, клінічної фармакології І ендокринології змапо д мед н., професор Фуштей І. М. Зміст стор. Введення
Repozitarij -> Міністерство охорони здоров’я україни запорізький державний медичний університет


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка