Навчальний посібник для підготовки до практичних занять


ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПАТЕНТІВ НА ВИНАХОДИ ТА КОРИСНІ МОДЕЛІ



Скачати 169.65 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації09.09.2018
Розмір169.65 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4

2. ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ПАТЕНТІВ НА ВИНАХОДИ ТА КОРИСНІ МОДЕЛІ


2.1. Загальні положення стосовно подачі заявки на отримання патентів на винаходи та корисні моделі

Заявку на видачу патенту України на винахід або на корисну модель відповідно до закону подає до Установи особу, яка бажає отримати патент і має на це право. Заявку безпосередньо подають або посилають на адресу Укрпатенту українською мовою .

Відповідно до закону датою представлення заявки є дата отримання Установою матеріалів, які повинні містити:

• заява про видачу патенту;

• реферат;

• описи винаходу (корисній моделі) ;

• формулу винаходу (корисній моделі).

Якщо опис і формулу винаходу (корисній моделі) викладено не державною мовою, то для збереження дати представлення заявки їх переклад українською мовою повинен поступити до Установи упродовж двох місяців від дати представлення заявки.

За дорученням заявника заявка може бути подана через представника або іншу довірену особу. Іноземні особи і особи без громадянства, які проживають або мають постійне місцезнаходження поза межами України, в стосунках з Установою реалізують свої права через представника, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.

Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає в Україні, або юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявка може бути подана без залучення представника за умови вказівки адреси для листування в Україні.

Якщо заявку подають через представника або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видане заявником доручення, яке засвідчує його (її) повноваження, або її копію.

Якщо доручення викладене мовою оригіналу, то до нього додають переклад українською мовою.

Доручення має бути подане разом з документами заявки.

Доручення може торкатися однієї або декількох заявок, відмічених в ній. Якщо доручення видане на ведення справ по декількох заявках, то до кожної заявки додається копія доручення.

У дорученні відзначаються:

• повне ім'я особи, якій вона видана;

• об'єм повноважень, які надаються особі, на ім'я якої видано доручення;

• дата її видачі, без якої доручення вважається недійсним.

Доручення підписується особою, яка її видала. Якщо доручення видається юридичною особою України, то підпис особи, яка має на це повноваження, затверджується печаткою.

Термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо в дорученні відмічений більший термін, то доручення дійсне три роки від дати її видачі. Якщо термін дії доручення не відмічений, то воно вважається дійсним упродовж одного року від дати її видачі.

Форма і термін дії доручення, виданого поза межами України, визначаються за законом країни, де було видано доручення.
2.2. Дата представлення заявки і пріоритет
Дата представлення заявки встановлюється за датою отримання Установою матеріалів заявки.

Після встановлення дати представлення заявки заявникові відправляється повідомлення, в якому вказується дата представлення заявки і її реєстраційний номер. В майбутньому під час листування з Установою заявник повинен посилатися на реєстраційний номер заявки.

Пріоритет - це першість в представленні заявки, і він, як правило, встановлюється по даті представлення до Установи правильно оформленої заявки.

Якщо заявка на видачу патенту на такий же винахід (корисну модель) була подана спочатку в патентне відомство однієї з держав - учасниць Паризької конвенції по охороні промислової власності, заявник має право скористатися правом конвенційного пріоритету. Це означає, що упродовж 12 місяців від дати представлення заявки заявник може подати заявку в Україні, відмітивши в заяві, що має намір скористатися правом конвенційного пріоритету, вказавши дату представлення і реєстраційний номер попередньої заявки, і держава, в якій вона була подана.



До відома: Попередня заявка - це заявка, яка була подана до Установи або в патентне відомство іншої держави, - учасниці Паризької конвенції по охороні промислової власності, по якій заявляється пріоритет.

Якщо винахід створений роздільною творчою працею декількох винахідників незалежно один від одного, право на отримання патенту має той заявник, заявка якого подана до Установи з більше ранньою датою пріоритету.


2.3. Експертиза заявки на винахід (корисну модель)


Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, і складається з:

1) попередньої експертизи;

2) формальної експертизи;

3) кваліфікаційної експертизи (по заявці відносно патенту на винахід (секретний винахід), проводиться установою експертизи відповідно до Закону).

Установа експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятою 3 грудня 1958 р. Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Кінцеві результати експертизи заявки, яка не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи стосовно заявки та набуває чинності після затвердження Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи відправляється заявникові.

Заявник має право упродовж місяця від дати отримання рішення Установи запросити копії матеріалів, які протиставляються заявці. Ці копії відправляються заявникові упродовж місяця.

Заявник має право за власною ініціативою або на запрошення закладу експертизи особисто або через свого представника брати участь у встановленому Установою порядку в розгляді питань, які виникли під час проведення експертизи.

Заявник має право вносити в заявку виправлення помилок, зміни свого імені, своєї адреси, адреси для листування, імені і адреси свого представника.

Заявник може вносити в заявку зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди відмічених в заявці інших заявників. Ці виправлення і зміни враховуються, якщо вони отримані закладом експертизи не пізніше отримання ним документу про сплату державного мита за видачу патенту.

За подачу заяви стосовно виправлення помилки або про внесення відмічених змін сплачується збір, за умови, що помилка ця є очевидною або технічною і виникла через обставини залежні від заявника.

Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, у разі виникнення обґрунтованих сумнівів в достовірності відомостей або елементів, які містяться в матеріалах заявки.

Додаткові матеріали мають бути подані заявником упродовж двох місяців від дати отримання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, які протиставлять заявці.

Під час проведення попередньої експертизи заявка розглядається на предмет наявності в ній особливостей, які можуть бути віднесені згідно з переліком відомостей до «державної таємниці».

За наявності в заявці таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисній моделі) до державної таємниці, матеріали заявки посилаються відповідному Державному експертові з питань таємниць (далі Державний експерт) для ухвалення рішення відносно винаходу (корисній моделі).

Державний експерт відправляє своє рішення разом з матеріалами заявки до закладу експертизи упродовж місяця від дати отримання ним матеріалів заявки.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисній моделі) до державної таємниці, він визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і усе наступне діловодство за заявкою здійснюється в режимі секретності.

Про рішення Державного експерта заклад експертизи негайно повідомляє заявника. Якщо в заявці не було пропозиції заявника про віднесене винаходу (корисній моделі) до державної таємниці, а Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати в заклад експертизи мотивоване клопотання про розсекречення матеріалів заявки або опротестувати рішення Державного експерта в суді.

В Україні встановлена система так званої відстроченої (відкладеною) експертизи розгляду заявок на видачу патентів на винаходи. Суть цієї системи полягає в тому, що діловодство по заявці складається з двох етапів:

експертизи за формальними ознаками, яка закінчується публікацією відомостей про заявки на винаходи, які взяті до розгляду, в офіційному бюлетені Установи;

кваліфікаційної експертизи або експертизи заявленого винаходу по суті.

Розгляд заявки починається з дати її представлення. Датою представлення заявки є дата отримання Установою матеріалів.

Після представлення заявки і за наявності документу про сплату збору за її представлення проводиться формальна експертиза заявки.

Заявник має право за власною ініціативою вносити в заявку виправлення і уточнення протягом року від дати представлення заявки, тобто за 6 місяців до дати публікації відомостей про заявку, яка взята до розгляду, в офіційному бюлетені. Але ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони поступили в заклад експертизи після отримання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову в його видачі.

За внесення змін і уточнень в матеріали заявки на винахід за ініціативою заявника після встановлення дати представлення заявки платиться збір.

2.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними ознаками


Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками ) - це експертиза, під час якої :

встановлюється дата представлення заявки на підставі ст. 13 Закону;

визначається приналежність відміченого в заявці об'єкту до переліку об'єктів, які можуть бути визнаними винаходами;

перевіряється відповідність заявки і її оформлення встановленим вимогам;

перевіряється на відповідність встановленим вимогам документ про сплату збору за представлення заявки.

Експертизу за формальними ознаками ще називають попередньою. Вона проводиться без спеціального клопотання заявника упродовж двох місяців від дати представлення заявки до Установи.

Перше повідомлення відносно формальної експертизи може бути повідомлення про закінчення формальної експертизи або вимога про внесення змін до матеріалів заявки. Це повідомлення повинно бути відправлено не пізніше ніж через шість місяців від встановленої дати представлення заявки.

Якщо матеріали заявки оформлені з порушенням вимог Закону, заявникові відправляється повідомлення про виявлені недоліки. Він повинен впродовж двох місяців від дати отримання повідомлення виправити наявні чи подати відсутні документи.

На етапі експертизи за формальними ознаками заявка може бути відхилена по таким причинам:

винахід не відповідає умовам надання правової охорони, тобто вимогам п.1 формальної експертизи;

якщо заявник не дав відповідь на запит експертизи за формальними ознаками у встановлений Законом термін (2 місяці від дати отримання повідомлення Установи);

якщо матеріали, послані заявником у відповідь на запит заявки закладу експертизи, не містять необхідних виправлень і уточнень;

якщо додаткові або виправлені матеріали поступлять пізніше за два місяці від дати отримання заявником повідомлення Установи;

якщо прийнято рішення про можливість проведення експертизи по суті, а клопотання відносно її проведення не подане упродовж трьох років від дати представлення заявки.

Якщо заявка не відповідає вимогам п.1 формальної експертизи, то Установа посилає заявникові рішення про відмову у видачі патенту(декларативного патенту).

Якщо заявка не відповідає вимогам п. 2 формальної експертизи, то заявникові у письмовій формі відправляється повідомлення.

Якщо Установа приймає рішення про відхилення заявки, повідомлення про це посилається заявникові.

Якщо заявка на видачу патенту на винахід (корисну модель) пройшла формальну експертизу, заявникові відправляється відносно:

патенту на винахід — повідомлення про завершення формальної експертизи і можливості проведення кваліфікаційної експертизи;

патенту на корисну модель — рішення Установи про видачу патенту на корисну модель.


2.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті (кваліфікаційна)


За клопотанням заявника або зацікавленої особи проводиться експертиза заявки по суті або кваліфікаційна експертиза. Заявник може подати таке клопотання упродовж трьох років від дати представлення заявки до Установи.

За проведення кваліфікаційної експертизи платиться збір. Якщо документ про сплату збору не поступив разом з клопотанням, клопотання вважається неподаним.



Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - це експертиза, яка встановлює відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Якщо заявка на видачу декларативного патенту на винахід пройшла формальну експертизу, заклад експертизи, за наявності документу про сплату відповідного збору за представлення заявки, починає проведення експертизи заявки на локальну новизну.



Експертиза на локальну новизну - складова частина кваліфікаційної експертизи, яка встановлює локальну новизну винаходу.

Локальна новизна - новизна, яка встановлюється за виданими в Україні патентами на винаходи і поданими до Установи заявками на видачу патентів.

При позитивному результаті експертизи заявки на локальну новизну Установа посилає заявникові рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявникові посилається рішення про відмову у видачі патенту.

По закінченню 18 місяців від дати представлення заявки на видачу патенту на винахід Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про заявку за умови, що вона невідкликана або відносно неї не прийнято рішення стосовно відмови видачі патенту.

Після публікації відомостей стосовно заявки будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку. За ознайомлення з матеріалами заявки платиться збір.
Експертиза заявки на винахід по суті включає такі етапи:
перевірка формули винаходу;

перевірка винаходу на відповідність умовам патентоспроможності.

Установа має право запросити від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи по суті неможливе, і за цих обставин заявник повинен подати їх упродовж двох місяців від дати отримання відповідного запиту.

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи буде встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоспроможності, заявникові посилається рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявникові посилається попереднє рішення про відмову у видачі патенту. Упродовж двох місяців від дати отримання попереднього рішення про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки і подати додаткові матеріали. Якщо упродовж двох місяців від дати отримання попереднього рішення про відмову у видачі патенту на винахід заявник не вніс зміни і не подав додаткові матеріали, Установа приймає рішення про відмову у видачі патенту на винахід.

Рішення про видачу або відмова у видачі патенту на винахід відправляється заявникові.

Заявник повинен упродовж трьох місяців від дати отримання рішення про видачу патенту відправити до Установи документ про сплату збору за видачу патенту.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід і за наявності документу про сплату збору Установа публікує в офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.

Якщо документ про сплату збору за видачу патенту не поступив до Установи у встановлений законом термін (3 місяці), заявка вважається відкликаною.



Оскарження рішення по заявці.
Якщо заявник не згоден з рішенням Установи відносно заявки, він може оскаржити рішення Установи, подавши мотивоване повідомлення в Апеляційну палату. Заперечення подається упродовж двох місяців від дати отримання рішення Установи відносно заявки. Апеляційна палата - колегіальний орган для подання апеляцій стосовно рішень Установи про набуття прав на об'єкти інтелектуальної.

За подачу апеляції платиться збір. Якщо збір не сплачений у відмічений термін (2 місяці), апеляція вважається неподаною, про що заявникові відправляється повідомлення.

У разі отримання Апеляційною палатою заяви та документу про сплату збору, діловодство за заявкою зупиняється до винесення рішення Апеляційної палати.

Апеляція стосовно рішення Установи за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати упродовж двох місяців від дати отримання заяви і документу про сплату збору в межах мотивів, викладених заявником в заяві і під час її розгляду.

За результатами розгляду апеляції Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, яке затверджується наказом Установи і відправляється заявникові.

У разі позитивного рішення стосовно апеляції збір за представлення заяви підлягає поверненню повністю або частково.


Заявник може оскаржити затверджене Установою рішення Апеляційної палати в судовому порядку упродовж двох місяців від дати отримання рішення.

2.4. Публікація відомостей про винахід


Публікація - це доведення офіційним шляхом будь-якої інформації стосовно винахіду.

Офіційним виданням Установи є бюлетень "Промислова власність", в якому знаходять відображення основні етапи патентного діловодства відносно об'єктів промислової власності, які охороняються в Україні.

Перша публікація відомостей про винахід здійснюється через 18 місяців від дати представлення заявки на винахід. Якщо заявник вважає, що 18 місяців занадто великий термін для публікації відомостей про заявку, він може прискорити публікацію. По клопотанню заявника Установа публікує відомості про заявку раніше відміченого терміну.

У офіційному бюлетені в розділі "Публікація відомостей про заявки, які взяті до розгляду" подаються бібліографічні дані про заявки на винаходи, а в розділі "Публікація відомостей про видачу патентів України на винаходи (корисні моделі)" бібліографічні дані і формула винаходу. Інформація в цих розділах впорядкована за індексами МПК.

У розділі "Сповіщення" публікується інформація про всі юридично значимі дії відносно винаходів, зокрема, припинення терміну дії патенту, зміна повного імені власника патенту, виправлення очевидних помилок, відомості про передачу прав власності на винахід і ліцензійні договори.

Покажчики, які знаходяться у бюлетені, дозволяють здійснювати пошук за індексом МПК (систематичний покажчик), за номером патенту (нумераційний покажчик).

Річні покажчики, які видаються за матеріалами офіційного бюлетеня, дають можливість провести пошук також за іменем винахідника або іменем власника патенту.

В офіційному бюлетені також публікуються законодавчі і нормативні матеріали, інструкції, тексти укладених міжнародних договорів, матеріали конвенцій, повідомлень ВОІВ, повідомлень Європейського патентного відомства (ЕПВ).

2.5. Тимчасова правова охорона
Виходячи з дати публікації відомостей стосовно заявки, яка взята до розгляду, заявникові надається тимчасова правова охорона в об'ємі формули винаходу.

Публікація відомостей про заявку є своєрідною рекламою для заявника, яка дає можливість з'ясувати питання відносно зацікавленості інших осіб в створеному винаході.

Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід або повідомлення про припинення діловодства відносно заявки.

Якщо прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід, тимчасова правова охорона вважається такою, що не настала.


2.6. Процедура видачі патенту України на винахід

(корисну модель)


2.6.1. Реєстрація патенту


На підставі рішення про видачу патенту на винахід Установа здійснює державну реєстрацію патенту та вносить відповідні відомості в Реєстр.

Державна реєстрація патенту на винахід і патенту на корисну модель здійснюється одночасно з публікацією відомостей про його видачу при наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікацію про видачу патенту.

Відомості про патент заносяться у Державний реєстр патентів України на винаходи (корисні моделі), який є офіційним документом, призначеним для реєстрації патентів на винаходи і усіх змін їх правового статусу.

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з відомостями, які внесені в Державний Реєстр патентів України на винаходи (корисні моделі) відповідно до "Інструкції про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винаходи (корисні моделі) і відомостями, які занесені в державний реєстр патентів України на винаходи і Державний реєстр патентів України на корисні моделі" від 24 червня 1995р.


2.6.2. Видача патенту


Видача патенту здійснюється Установою в місячний термін після його державної реєстрації.

Патент видається особі, яка має право на його отримання. Якщо право на отримання одного і того ж патенту мають декілька осіб, їм видається один патент на ім'я особи, яка відмічена в заяві.

Патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника при відповідності винаходу (корисній моделі) умовам патентоспроможності.

Патент містить власне патентну грамоту і опис патенту з формулою винаходу.

Форма патенту і зміст відмічених в нім відомостей визначаються Установою.

У патенті подаються бібліографічні дані, зокрема, номер і дата представлення заявки, дата пріоритету, якщо він заявлявся, ім'я винахідника і ім'я власника патенту, а також опис винаходу з формулою. При необхідності подаються ілюстративні матеріали.

Про факт виникнення прав, які випливають з патенту на винахід, свідчить публікація відомостей про видачу патенту в офіційному бюлетені. Одночасно з публікацією про видачу патенту здійснюється його державна реєстрація, тобто дата публікації і є датою з якої діють права власника, які витікають з патенту.

Об'єм правової охорони визначається формулою винаходу. За нею встановлюється факт використання або невикористання винаходу. Тлумачення формули винаходу здійснюється в межах винаходу і креслень, якщо на них є посилання в описі.

Власник патенту на корисну модель з метою зміни патенту на патент на винахід може подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою виданий патент на корисну модель. Таке клопотання повинне поступити в Установу не пізніше трьох років від дати представлення заявки, за якою виданий патент на корисну модель.

Термін дії патенту на винахід складає 20 років від дати представлення заявки.

2.6.3. Винаходи, які складають державну таємницю


Суть винаходів, створених з використанням інформації зареєстрованої в Реєстрі відомостей, які складають державну таємницю, повинна не розголошуватись.

Винахід, що складає державну таємницю, отримує правову охорону і використовується відповідно до вимог діючої нормативно-законодавчої бази України про державну таємницю.

Винахід, що складає державну таємницю, охороняється посвідченням на винахід, що засвідчує авторство, пріоритет винаходу і надає право на отримання грошової компенсації.

Посвідчення діє упродовж терміну засекречування винаходу, але не довше від терміну дії патенту, тобто 20 років від дати представлення заявки до Установи.

За видачу і підтримку дії посвідчення на винахід, який складає державну таємницю, збір на платиться.

2.6.4. Припинення дії патенту і визнання його недійсним


Власник патенту у будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Відмова набуває чинності від дати публікації інформації в офіційному бюлетені Установи.

Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений термін річного збору за підтримку його дії.

Річний збір за підтримку дії патенту платиться за кожен рік його дії, починаючи від дати подачі заявки. Документ про першу сплату відміченого збору відправляється до Установи не пізніше чотирьох місяців від дати публікації відомостей про видачу патенту. Документ про сплату збору за кожен наступний рік відправляється до Установи до кінця поточного року дії патенту за умови сплати збору упродовж його останніх чотирьох місяців.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачений.


2.6.5. Патентування винаходу (корисній моделі) в іноземних державах


Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах за умови попереднього представлення заявки на винахід (корисну модель) до Установи.

Винаходи патентують в іноземних державах з метою:

захисту промислового експорту в державах, де його здійснення передбачається. Мається на увазі експорт промислової продукції: машини, пристроїв, устаткування, матеріалів (речовин), продукції побутового призначення і тому подібне;

забезпечення патентного захисту національних науково-технічних досягнень в іноземних державах, на території яких винахід використовуватиметься на підставі ліцензійного договору;

забезпечення міжнародної науково-технічної співпраці, включаючи створення спільних з іноземними фірмами підприємств і тому подібне.
Для того, щоб запатентувати винахід в іноземній державі необхідно:


  1. Визначити доцільність патентування винаходу в іноземних державах.

  2. Одночасно треба визначити, в яких саме державах Ви можете отримати патент.

  3. Після цього вибирається найбільш оптимальний шлях: вибір процедури патентування.

Відповідно до вибраної процедури необхідно провести:

  • підготовку і представлення заявок на видачу патентів у відповідні патентні відомства;

  • сплату зборів за дії, пов'язані з діловодством заявок і отриманням патентів, а також сплату послуг патентних повірених;

  • листування з адміністративними і судовими органами при виникненні суперечок.

Доцільність патентування винаходів в іноземних державах залежить від рівня і спрямованості технічного розвитку в тій або іншій галузі промисловості конкретної держави.

Рішення відносно отримання правової охорони винаходу в іноземних державах повинне прийматися за результатами оцінки перспектив його комерційної реалізації окремо в кожній державі.

Усі витрати, пов'язані з патентуванням винаходів в іноземних державах, несе заявник або інша зацікавлена особа.

Слід пам'ятати, що при листуванні з патентним відомством, необхідно дотримуватися регламентованих термінів відносно діловодства заявок і правильності сплати мита, розміри яких друкуються в офіційних патентних бюлетенях Європейського патентного відомства, Євразійського патентного відомства, а також в інших офіційних бюлетенях.

Вибираючи процедуру патентування, необхідно враховувати розміри валютних витрат, які включають розміри офіційного мита і гонорарів патентних повірених.

До відома, вартість патентування одного винаходу в одній державі з використанням традиційної процедури від представлення заявки до отриманню патенту досягає 3-8 тис. доларів США з урахуванням оплати послуг патентного повіреного.

Відповідно до закону заявник, подаючи заявку на винахід до Установи, повідомляє про свій намір здійснити патентування винаходу в іноземних державах. Для цього до Управління права і патентної політики Установи посилається заявка, до якої додаються :



  1. матеріали заявки на винахід в повному об'ємі;

  2. документ, який засвідчує представлення заявки до Установи (розписка в прийнятті заявки, рішення про встановлення дати представлення заявки);

  3. експертний висновок про можливість публікації матеріалів відносно винаходу в пресі і інших засобах масової інформації згідно з "Положенням про порядок підготовки матеріалів, призначених до відкритої публікації", затвердженою постановою Кабміну України від 21 липня 1992 р.;

  4. документ, який засвідчує повноваження довіреної особи або правонаступництво.

Розгляд заявки здійснюється відповідно до "Інструкції про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисній моделі) в іноземних державах" від 1 червня 1995 р.

Якщо упродовж трьох місяців від дати отримання такого повідомлення Установою заявникові не буде відправлено рішення про заборону патентувати винаходу в іноземних державах, він має право подати заявку на отримання патенту на винахід у відповідний орган іноземної держави.


Визначення держави патентування

Патентувати винахід необхідно в державах де досить розвинена галузь відповідної промисловості. Якщо власник прагне завоювати монополію на ринку, він може запатентувати свій винахід в державах конкурентів, де розташовані їх підприємства, а саме:



  • у державах де планується організувати виробництво даної

продукції;

  • у державах де знаходяться основні ринки збуту і передбачається продаж ліцензій.

Винахід можна патентувати в державах, які мають потенційні можливості для розвитку цього виробництва, зокрема в державах, які розвиваються.

Треба пам'ятати, що здійснити патентування неможливо, якщо в державі не існує патентної системи.


Вибір процедури патентування
Заявник вибирає процедуру патентування сам або за допомогою патентних повірених, які за його дорученням виконують роботи, пов'язані з патентуванням.

Вибір процедури патентування проводять з урахуванням того, чи бере держава участь в міжнародних або регіональних договорах з охорони промислової власності, а також особливостей патентного законодавства.

Якщо необхідно запатентувати винахід лише в декількох державах, можна скористатися так званою традиційною процедурою, тобто подати заявку безпосередньо в кожну державу патентування. Але ця процедура має цілий ряд недоліків, а саме:


  • матеріали заявки, зокрема опис і формулу винаходу необхідно складати відповідно до закону і правил кожної держави патентування;

  • необхідно оплачувати послуги патентних повірених в кожній державі патентування;

  • заявка реєструється патентним відомством тільки після оплати відповідного мита.

Окрім традиційної процедури, патентування винаходів в іноземних державах можна здійснити за такими процедурами:

  • згідно з договором про патентну кооперацію (РСТ);

  • згідно з вимогами Європейської патентної конвенції (ЄПК);

  • згідно з Євразійською патентною конвенцією (ЄАПК).

Патентування винаходу в іноземних державах за процедурою договору про патентну кооперацію (РСТ)
Процедура патентування винаходів згідно з Договором РСТ складається з двох етапів: міжнародної фази і національної фази.

Міжнародна фаза включає: представлення міжнародної заявки, проведення пошуку, міжнародну публікацію і міжнародну попередню експертизу (остання не є обов'язковою і проводиться за бажанням заявника).

Національна фаза — це процедура розгляду міжнародних заявок в патентних відомствах тих держав, які були вказані і відібрані з урахуванням результатів міжнародного пошуку і міжнародної попередньої експертизи.

Міжнародна заявка складається відповідно до вимог, передбачених Договором РСТ і Інструкцією до нього. Вона повинна містити: заява, опис винаходу, один або декілька пунктів формули, креслення (у разі потреби) і реферат. Заявники України можуть складати заявку російською або англійською мовою. Це залежить від вибору заявником міжнародного пошукового органу, яким є Федеральний інститут промислової власності (Росія) або ЄПВ. Українські заявники подають заявки до Установи (Відділ міжнародних заявок на винаходи).

Пріоритет міжнародної заявки встановлюється за датою представлення міжнародною або за датою представлення попередньої заявки.

Представлення міжнародної заявки супроводжується сплатою мита в Міжнародне бюро ВОІВ (міжнародне мито), міжнародного пошукового органу (мито за пошук) і відомства-отримувача (мито за пересилку).

Патентування винаходу за процедурою РСТ має ряд переваг :



  • заявка подається українським заявником до Установи на одній мові (на цьому етапі не треба перекладати заявку мовами вказаних держав);

  • за результатами міжнародного пошуку можна вирішити питання відносно доцільності наступного патентування винаходу в певних державах-учасницях, і тільки після отримання позитивного результату пошуку подавати заявки з їх перекладом в національні патентні відомства (національна фаза).

Недолік цієї процедури полягає в порівняно високій вартості, тому патентувати за процедурою РСТ доцільно лише тоді, коли патенти необхідно отримати не менш-як в чотирьох-п'яти державах. За цієї умови загальна вартість патентування буде менше, ніж подача заявки в кожну окрему державу за традиційною процедурою.
Процедура отримання європейського патенту
Європейське патентне відомство (ЄПВ) приймає заявки, проводить експертизу і видає європейський патент на винахід, який має силу дії національного патенту на території кожної відміченої в заяві держави. У заявці на європейський патент можуть вказуватися не усі, а лише деякі держави — учасниці Конвенції.

За вибором заявника, заявка може бути складена на англійській, французькій або німецькій мові. Стосовно заявки проводиться експертиза за формальних ознаками, перевіряється сплата мита і дотримання вимог до оформлення заявки, призначається європейський патентний повірений, проводиться патентний пошук. Через 18 місяців заявка (опис, формула, креслення) публікується разом із звітом про пошук. Заявникові надається тимчасова правова охорона від дати публікації відомостей про заявку в державах-учасницях ЄПК, які відмічені в опублікованій заявці.

Упродовж шести місяців необхідно сплатити мито за експертизу заявки по суті. Якщо приймається рішення про видачу патенту, після сплати відповідного мита публікуються відомості про видачу європейського патенту.

Термін дії європейського патенту — 20 років від дати представлення заявки.

Заявка на європейський патент може бути подана до ЄПВ в Мюнхені або до його філії в Гаазі, а також в національне патентне відомство. Подати заявку можна безпосередньо в ЄПВ або переслати поштою без участі патентного повіреного. Усі інші дії здійснюються тільки через європейського патентного повіреного.

Процедура патентування в ЄПВ коштує дорого, і її можна порівняти з вартістю традиційної процедури отримання 4 — 5 окремих національних патентів в державах-учасницях.

Проте ця процедура має і відповідні переваги порівняно з традиційною процедурою патентування — підготовка і представлення однієї заявки на одній мові в одно патентне відомство (ЄПВ) через одного патентного повіреного з отриманням патенту на винахід, який діє одночасно в усіх або декількох відмічених державах-учасницях Європейської патентної конвенції.


Патентування винаходів за процедурою євразійської патентної конвенції
Євразійська патентна конвенція надає охорону винаходам на території усіх держав — учасниць цієї конвенції єдиним охоронним документом — євразійським патентом.

Євразійське патентне відомство видає патент на винахід, якщо він є новим, має винахідницький рівень і промислове застосування.

Українські заявники можуть подавати заявку безпосередньо в Євразійське патентне відомство, повідомляючи при цьому Установу (як при патентуванні за традиційною процедурою).

Експертиза за формальними ознаками заявки проводиться упродовж двох місяців від дати її представлення і за умови сплати мита. Стосовно заявки проводиться патентний пошук. Експертиза заявки по суті проводиться за клопотанням заявника і за умови сплати відповідного мита. Якщо за результатами експертизи встановлено, що винахід відповідає умовам патентоспроможності, приймається рішення про видачу євразійського патенту. У іншому випадку виноситься ухвала про відмову у видачі патенту. Євразійський патент видається після сплати мита за його видачу і публікацію.

Патентним законодавством майже усіх держав визначено, що заявники, які постійно проживають за межами відповідної держави, можуть подавати заявки тільки через патентних повірених, які акредитовані при патентних відомствах.

Патентування - це досить складний процес, що потребує високої кваліфікації, оскільки в кожній державі існує свій порядок і правила складання і представлення заявки на винахід. Допомога патентного повіреного потрібна заявникові, оскільки він досконало знає чинні закони і право своєї держави або регіону.

Списки патентних повірених можна отримати в кожному патентному відомстві, Патентні повірені України допоможуть зв'язатися з патентним повіреним відповідної держави.


Каталог: assets -> download -> ucheb posobie -> patentstvo
patentstvo -> Навчально-методичний посібник патентознавство для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету
patentstvo -> Навчальний посібник для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів
patentstvo -> Для студентів 1-го та 2- го фармацевтичних факультетів
patentstvo -> Навчально-методичний посібник для підготовки до підсумкового модулю студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання
patentstvo -> Для студентів 1-го та 2- го фармацевтичних факультетів

Скачати 169.65 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка