Навчальний посібник для професійної гігієнічної підготовки посадових осіб та працівників організацій громадського харчування


ТЕМА 5. САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ (ПРОФІЛАКТИЧНІ) ЗАХОДИ. ОБОВ’ЯЗКИ АДМІНІСТРАЦІЇ ОРГІНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ



Сторінка8/10
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.72 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ТЕМА 5. САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ (ПРОФІЛАКТИЧНІ) ЗАХОДИ. ОБОВ’ЯЗКИ АДМІНІСТРАЦІЇ ОРГІНІЗАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ


    1. Санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи.

Організація виробничого контролю.

Здійснення санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів юридичними особами та індивідуальними підприємцями передбачено чинним законодавством та є необхідною умовою здійснення діяльності, що пов’язана з обігом продовольчої сировини та харчових продуктів в організаціях продовольчої торгівлі.

Організація та проведення санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів спрямоване на забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, в тому числі на:


  • створення сприятливих умов праці;

  • зниження негативного впливу здійснюваної діяльності, виконуваної роботи, надаваної послуги на здоров’я персоналу об’єкту, населення, що мешкає поблизу даного об’єкта, навколишнє середовище;

  • забезпечення якості та безпечності продукції, що виробляється;

  • попередження виникнення та поширення інфекційних та масових неінфекційних захворювань (отруєнь)

  • контроль за обов’язковим виконанням на об’єкті вимог діючих санітарних правил та інших нормативних документів;

Санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи містять заходи з:

  • здійснення виробничого контролю;

  • здійснення мір відносно до хворих на інфекційні хвороби;

  • проведення медичних оглядів;

  • проведення профілактичних щеплень;

  • гігієнічне виховання та навчання громадян.

План санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів – це документ, що містить організаційно-адміністративні, інженерно-технічні, медично-санітарні, ветеринарні заходи, спрямовані на забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

План санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів розробляється юридичною особою (індивідуальним підприємцем) кожний рік відповідно до здійснюваної діяльності, виконуваною роботою, надаваною послугою. Наявність та реалізація цього плану свідчить про добросовісність юридичної особи та індивідуального підприємця при проведенні контрольних заходів в межах державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Підставою для розробки плану санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів є результати санітарно-епідеміологічних експертиз, обстежень, гігієнічних та інших видів оцінок, що проводяться самостійно або акредитованою для цих цілей організацією, в тому числі за вказівками головного санітарного лікаря території або його заступника, а також з урахуванням пропозицій та рекомендацій територіальних органів державної санепідслужби за підсумками минулого року.

Складовою частиною плану санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів є план виробничого контролю за дотриманням санітарних правил.

Санітарно-протиепідемічні (профілактичні) заходи повинні проводитися своєчасно та в повному обсязі.

Необхідність здійснення індивідуальними підприємцями та юридичними особами виробничого контролю за дотриманням санітарних правил та виконанням санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів в процесі виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції, виконання робіт та послуг визначена статтею 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», СанПін 42-123-5777-91 СРСР «Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое» та методичними рекомендаціями МОЗ України МР 4.4.4.-108-2004. «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки».

Виробничий контроль здійснюється в порядку, що встановлений санітарними правилами та державними стандартами, з метою забезпечення безпеки та (або) нешкідливості для людини та середовища існування, робіт та послуг. Проведення виробничого контролю дозволяє юридичним особам та індивідуальним підприємцям в оперативному порядку можливий негативний вплив на здоров’я населення здійснюваної ними діяльності, виконуваної роботи, а також продукції, що виробляється.

Індивідуальні підприємці та юридичні особи зобов’язані організовувати та проводити виробничий контроль, в тому числі за допомогою лабораторних досліджень та випробовувань.

Виробничий контроль здійснюється у відповідності до програми виробничого контролю, погодженої з територіальною СЕС. Програма розробляється індивідуальним підприємцем або юридичною особою, в ній визначається порядок здійснення виробничого контролю за якістю та безпекою харчових продуктів, матеріалів та виробів, а також перелік об’єктів виробничого контролю (контрольних та критичних точок) та періодичність відбору проб.

Виробничий контроль обов’язково містить:



  • візуальний контроль соціально уповноваженими посадовими особами (працівниками) за дотриманням санітарних правил;

  • розробка та реалізація заходів, спрямованих на усунення порушень;

  • контроль за наявністю документів, що засвідчують якість та безпечність сировини, напівфабрикатів, готової продукції та технологій їх виробництва, зберігання, транспортування (сертифікати, висновки державноїсанітарно-епідеміологічної експертизи, особові медичні книжки, санітарні паспорти на транспорт та т.д.);

  • здійснення (організація) лабораторних досліджень та досліджень факторів виробничого середовища, сировини, готової продукції і т.д.

У випадку відсутності відповідних умов для проведення виробничого контролю, в тому числі лабораторних та інструментальних дослідів та вимірів, ці роботи здійснюються на договірній підставі іншими організаціями, випробувальними лабораторіями та центрами, акредитованими в установленому порядку.

Юридична особа (індивідуальний підприємець) зобов’язана розробити програму (план) виробничого контролю, що містить:



  • опис організації діяльності;

  • основні регламентуючі показники (критерії) безпеки або нешкідливості факторів виробничого середовища (контрольні критичні точки) та методи контролю за ними.

  • об’єм, порядок та періодичність лабораторних дослідів та вимірів;

  • перелік приладів та обладнання, що використовуються для проведення виробничого контролю;

  • наявність необхідної нормативно-методичної документації;

  • розподілення обов’язків осіб, на яких покладено здійснення виробничого контролю;

Програма (план) виробничого контролю повинна бути затверджена керівником організації та узгоджена з територіальною СЕС.

Відповідальність за своєчасність організації, повноту та достовірність здійснюваного виробничого контролю несе адміністрація підприємства. Юридичні особи та індивідуальні підприємці повинні призначати посадових осіб (працівників), на яких покладено функції із здійснення виробничого контролю, забезпечити їх навчання та атестацію на право здійснювати виробничий контроль за дотриманням санітарних правил.

Юридичні особи та індивідуальні підприємці повинні призначити посадових осіб (працівників), на яких покладені функції із здійснення виробничого контролю.

Відповідальність за своєчасність організації, достовірність здійснюваного виробничого контролю несуть юридичні особи, індивідуальні підприємці.

Юридичні особи та індивідуальні підприємці надають інформацію про результати виробничого контролю територіальним СЕС за їх запитами.
5.2. Особиста гігієна персоналу

Особи, що приходять на роботу в організації громадського харчування, зобов’язані пройти медичні огляди, професійну гігієнічну підготовку та атестацію, результати котрих заносяться до особової медичної книжки встановленого зразка.

В організаціях громадського харчування повинні бути створені необхідні умови для дотримання правил особистої гігієни персоналу (окреме обладнане приміщення, наявність мила, рушників, туалетного паперу, миючих та дезінфекційних засобів, антисептиків).

Співробітники організацій громадського харчування повинні бути охайно вдягнуті, носити чистий санітарний одяг (включаючи спеціальний головний убір), фірмовий знак організації, її місцезнаходження, ПІБ продавця. Спільне зберігання санітарного та домашнього одягу в організаціях громадського харчування заборонено.

Працівники організацій громадського харчування зобов’язані дотримуватись наступних правил особистої гігієни:


  • залишати верхній одяг, взуття, головний убір, особисті речі у гардеробній;

  • перед початком роботи ретельно мити руки з милом, одягати чистий санітарний одяг, підбирати волосся під ковпак або косинку;

  • працювати у чистому санітарному одязі, змінювати його по мірі забруднення;

  • перед відвідуванням туалету знімати санітарний одяг в спеціально відведеному місці, після відвідування туалету ретельно мити руки з милом;

  • за появи ознак застудного захворювання або кишкової дисфункції, а також нагноєнь, порізів, опіків повідомляти адміністрацію та звертатися до медичних закладів для лікування;

  • повідомляти про всі випадки захворювань кишковими інфекціями у родині працівника;

  • не палити та не вживати їжу на робочому місці (вживання їжі та паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях).

В кожній організації громадського харчування слід мати аптечку з набором медикаментів для надання першої невідкладної допомоги.

Учні середніх загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів, студенти спеціальних навчальних закладів та технікумів перед проходженням виробничої практики в організаціях громадського харчування проходять медичний огляд та гігієнічну підготовку у встановленому порядку.

Слюсарі, електромонтери та інші працівник, що зайняті ремонтними роботами в виробничих та складських приміщеннях, працюють в цехах в чистому санітарному (або спеціальному) одягу, переносять інструменти в спеціально закритих ящиках.

5.3. Дезінсекційні та дератизаційні заходи

Дезінфекція – це знищення або видалення збудників інфекційних захворювань на (в об’єктах) навколишнього середовища. Завдяки проведенню дезінфекційних заходів розривається шлях передачі інфекції.

Для проведення дезінфекції застосовують дезінфікуючі засоби, дозволені в установленому порядку, які мають добрий мийний ефект та використовуються відповідно до інструкцій (методичних вказівок), що додаються.

Дезінфікуючі засоби зберігають в спеціально відведеному сухому, добре провітрюваному приміщенні, обладнаному стелажами, у тарі виробника. Не допускається зберігання харчових продуктів в приміщенні для зберігання дезінфікуючих засобів.

Обов’язковій дезінфекції в організаціях громадського харчування підлягають:


  • ванни для миття інвентарю – регулярно;

  • туалети – за необхідністю та по закінченнію роботи;

  • вентилі водопровідних кранів, ручки дверей, спускові ручки та інші поверхні, яких торкаються руки людини при відвідуванні туалету, - за кожного прибирання туалетів протирають окремо тканиною, змоченою дезінфікуючим розчином;

  • бачки для збору сміття та відходів – по закінченні роботи;

  • контейнери та сміттєзбірники – в теплий період року – не менше 1 разу на добу;

  • приміщення, обладнання, інвентар, посуд та ін. – щоденно під час прибирання;

  • транспортні засоби, що використовуються для перевозки харчових продуктів та продовольчої сировини, – щоденно, в кінці робочої зміни;

Дезінфекція проводиться працівниками підприємства відповідно до інструкцій (методичних вказівок), що додаються.

Джерелами та переносниками багатьох інфекційних захворювань є гризуни та комахи, тому необхідно регулювати їх чисельність шляхом проведення дезінсекційних та дератизаційних засобів.

Дезінсекція – знищення комах, що мають епідеміологічне та санітарно-гігієнічне значення та заважають відпочинку та праці людей (кліщі, мухи, блохи, таргани).

Дератизація – знищення або відлякування гризунів, що мають епідеміологічне та санітарно-гігієнічне значення (миші, щури).

На підприємствах громадського харчування не допускається наявність комах (шкідливі членистоногі - таргани, мухи, рижі домові мурахи, комарі, щурячі кліщі; шкідники запасу – жуки, метелики, сіноїди, кліщі та ін.) та гризунів (сірі та чорні щури, домові миші, нориці та ін.). Адміністрація об’єкта зобов’язана здійснювати заходи з організації та проведення дезінсекції та дератизації. Для боротьби з комахами та гризунами використовуються сучасні та ефективні засоби, зареєстровані на території України, які мають сертифікат відповідності, методичні вказівки з їх застосування, методи контролю їх якості, склад діючих речовин, включаючи експрес методи, затверджені Міністерством охорони здоров’я України, а також методи контролю залишкової кількості дезінфекційного засобу на об’єктах зовнішнього середовища. Відповідно до діючого законодавства боротьбу з комахами (дезінсекція) та гризунами (дератизація) мають здійснювати юридичні особи та індивідуальні підприємці мри наявності відповідної ліцензії на цей вид діяльності. Час проведення дезінсекції та дератизації має бути узгоджений з адміністрацією підприємства. Особи, що перебувають на об’єкті, що підлягає обробці, мають бути проінформовані про проведення дезінсекційних заходів та необхідних заходах обережності відповідно до інструкцій (методичних вказівок) для використовуваного препарату. Представник адміністрації зобов’язаний бути присутнім при проведенні дезінсекційних заходів та забезпечити доступ до всіх приміщень, що підлягають обробці, а також забезпечити електробезпеку. Дезінсекцію проводять при закритих кватирках і вікнах та препарати не змиваються з поверхонь протягом часу, визначеного інструкцією з використання засобу, при суворому дотриманню правил гігієни та техніки безпеки, в тому числі з використанням засобів індивідуального захисту. Після проведення обробки усі оброблені приміщення мають бути провітрені. Час від кінця обробки до початку провітрювання, а також час самого провітрювання регламентовано в методичних вказівках з конкретно використано препарату. Поверхні, яких можуть торкатися люди, продукти, посуд, мають бути піддані вологому прибиранню.

Дератизацію проводять одночасно в усіх приміщеннях об’єкту та на прилеглій території об’єкту. Відповідальність за забезпечення захисту конкретного об’єкту від гризунів покладається на організацію, що експлуатує цей об’єкт.

Державний нагляд за проведенням дезінсекційних та дератизаційних робіт покладено на територіальні СЕС. Для контролю за проведенням цих робіт буде введений санітарний паспорт об’єкта – документ, що посвідчує, що на об’єкті проводився узгоджений з закладами держсанепідслужби необхідний об’єм дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних заходів з періодичністю, що відповідає санітарним правилам, методами та засобами, що дозволені МОЗ України. Наявність санітарного паспорта об’єкта, що підлягає дезінсекції та дератизації, буде обов’язкова на всіх об’єктах незалежно від форм власності.

5.4. Обов’язки адміністрації організації громадського харчування

Керівник організації громадського харчування забезпечує: - прийом, зберігання, виготовлення та реалізацію продовольчої сировини та продуктів харчування, якість та безпечність яких підтверджені документами про їх походження, якість та безпечність; - наявність в кожній організації торгівлі дійсних санітарних правил; - дотримання вимог санітарних правил усіма робітниками організації; - належний санітарний стан нецентралізованих джерел водопостачання і якості води в них; - організацію виробничого контролю; - необхідні умови для дотримання санітарних норм та правил при прийомі, зберіганні та реалізації продукції, які гарантують їх якість та безпечність для здоров’я споживачів; - прийом на роботу осіб, які мають допуск про стан здоров’я, які пройшли професійну гігієнічну підготовку та атестацію; - наявність особистих медичних книжок на кожного співробітника; - своєчасне проходження попередніх при вступі та періодичних медичних оглядів усіма робітниками; - організацію професійної гігієнічної підготовки та перепідготовки персоналу з програми гігієнічного навчання у встановленому порядку; - виконання установ розпоряджень органів та закладів держсанепідслужби; - умови праці робітників у відповідності з діючим законодавством, санітарним парилами, гігієнічними нормативами; - організацію регулярного централізованого прання та латання санітарного та спеціального одягу; - справну роботу та своєчасний ремонт технологічного, холодильного та іншого обладнання; - наявність достатньої кількості виробничого обладнання та інвентарю, посуду, тари, пакувального матеріалу, мийних, дезінфекційних засобів та інших предметів матеріально-технічного забезпечення; - проведення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації; - своєчасне вивезення сміття, утилізацію використаних люмінесцентних ламп; - наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та ї своєчасне поповнення; - організацію санітарно-просвітньої роботи з персоналом.



ДОДАТОК 1. Оптимальні показники мікроклімату для холодної і теплої пори року

Виробничі приміщення

Категорія робіт за рівнем енерговитрат, ВТ

Холодний період

Теплий період

Температура

повітря, °С



Відносна

вологість повітря, %



Температура

поверхонь , °С



Швидкість

руху повітря м/с



Температура

повітря, °С



Відносна

вологість повітря, %



Температура

поверхонь °С



Швидкість

руху повітря м/с






Обідні зали, роздавальна, буфет

ІІа

(175-232)



19-21

60-40

18-22

0,2

20-22

60-40

19-23

0,2

Сервізна, білизняна комори, гардеробна

Іб

(140-174)



21-23

60-40

20-24

0,1

22-24

60-40

21-25

0,1

Цехи: м’ясний, птахівничий, овочевий

ІІб

(233-290)



17-19

60-40

16-20

0,2

19-21

60-40

18-22

0,2

Цехи: гарячий, приміщення для випікання кондитерських виробів

ІІб

(233-290)



17-19

60-40

16-20

0,2

19-21

60-40

18-22

0,2

Цехи: доготівельний, холодній, рибний,

обробки зелені



ІІа

(175-232)



19-21

60-40

18-22

0,2

20-22

60-40

19-23

0,2

Приміщення для миття столового посуду

ІІа

(175-232)



19-21

60-40

18-22

0,2

20-22

60-40

19-23

0,2

Приміщення для миття кухонного посуду, тари

ІІб

(233-290)



17-19

60-40

16-20

0,2

19-21

60-40

18-22

0,2

Адміністративні приміщення

Іа (до 139)

22-24

60-40

21-25

0,1

23-25

60-40

22-26

0,1

ДОДАТОК 2.Допустимі величини показників мікроклімату на робочих місцях виробничих приміщень для холодної та теплої пор року


Виробничі приміщення

Категорія робіт за рівнем енерговитрат, ВТ

Діапазон нижче оптимальних величин

Діапазон вище

оптимальних величин



Температура

поверхонь, °С



Відносна вологість

повітря, %



Для діапазону температур повітря нижче оптимальних величин, не більше

Для діапазону температур повітря вище оптимальних величин, не більше

Період року

1

2


3


4


5


6


7


8


9


Обідні зали, роздавальна, буфет

ІІа

(175-232)



17,0-18,9

21,1-23,0

16,0-24,0

15-75

0,1

0,3

холодний

Сервізна, білизняна комори, гардеробна

Іб

(140-174)



19,0-20,09

23,1-24,0

15-75

0,1

0,1

0,2

холодний

Цехи: м’ясний, птахівничий, овочевий

ІІб

(233-290)



15,0-16,9

19,1-22,0

14,0-23,0

15,75

0,2

0,4

холодний

Цехи: гарячий, приміщення для випікання кондитерських виробів

ІІб

(233-290)



15,0-16,9

19,1-22,0

14,0-23,0

15,75

0,2

0,4

холодний

Цехи: доготівельний, холодній, рибний,

обробки зелені



ІІа

(175-232)



17,0-18,9

21,1-23,0

16,0-24,0

15-75

0,1

0,3

холодний

Приміщення для миття столового посуду

ІІа

(175-232)



17,0-18,9

21,1-23,0

16,0-24,0

15-75

0,1

0,3

холодний

Приміщення для миття кухонного посуду, тари

ІІб

(233-290)



15,0-16,9

19,1-22,0

14,0-23,0

15,75

0,2

0,4

холодний

Адміністративні приміщення

ǁǁа

(до 139)


20,0-21,9

24,1-25,0

19,0-26,0

15-75*

0,1

0,1

холодний

Комори овочів, соління, полу фабрикатів, інвентарю, тари

ІІа

(175-232)



17,0-18,9

21,1-23,0

16,0-24,0

15-75

0,1

0,3

холодний

Обідні зали, роздавальна, буфет

ІІа

(175-232)



18,0-19,9

22,1-27,0

17,0-28,0

15-75*

0,1

0,4

теплий

Сервізна, білизняна комори, гардеробна

Іб

(140-174)



20,0-21,9

24,1-21,9

19,0-29,0

15-75*

0,1

0,3

теплий

Цехи: гарячий, приміщення для випікання кондитерських виробів

ІІб

(233-290)



16,0-18,9

21,1-27,0

15,0-28,0

15-75*

0,2

0,5

теплий

Цехи: доготівельний, холодній, рибний,

обробки зелені



ІІа

(175-232)



18,0-19,9

22,1-27,0

17,0-28,0

15-75*

0,1

0,4

теплий

Приміщення для миття столового посуду

ІІа

(175-232)



18,0-19,9

22,1-27,0

17,0-28,0

15-75*

0,1

0,4

теплий

Приміщення для миття кухонного посуду, тари

ІІб

(233-290)



16,0-18,9

21,1-27,0

15,0-28,0

15-75*

0,2

0,5

теплий

Адміністративні приміщення

Іа

(до 139)


21,0-22,9

25,1-28,0

20,0-29,0

15-75*

0,1

0,2

теплий

Комори овочів, соління, полу фабрикатів, інвентарю, тари

ІІа

(175-232)



18,0-19,9

22,1-27,0

17,0-28,0

15-75*

0,1

0,4

теплий

*ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка