Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів



Сторінка7/14
Дата конвертації04.11.2016
Розмір3.19 Mb.
#799
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14
Тема 3.1. Думи
Тема 3.2. Історичні пісні
Тема 3.1.
Думи
Зміст теми
3.1.1. Виникнення і розвиток дум. Особливості композиції та художньої форми.

3.1.2. Тематика дум:



  • героїчна боротьба українського народу проти турецько-татарських загарбникiв;

  • визвольна вiйна проти польсько-шляхетського поневолення i росiйської колонiзацiї, її особливостi.

3.1.3. Національно-патріотичний пафос дум. Образ козака в народному епосі.

3.1.4. Видатні носії і виконавці дум. З історії кобзарських інструментів.

3.1.5. Билини. Тема захисту рiдного краю у билинах київського циклу.

3.1.6. Мова народних дум.

3.1.7. Думи у творчості письменників.

3.1.8. Вивчення дум у загальноосвітній школі.


3.1.1-3.1.2. Виникнення і розвиток дум.

Особливості композиції. Тематика дум.
Думи – це самобутні епічні та ліро-епічні твори про боротьбу українського народу проти поневолювачів, суспільно-політичне і побутове життя людей, які виконувались у супроводі кобзи, бандури чи ліри. Відомі фахівці М.Грицай і Г.Нудьга зауважували, що дума генетично пов’язана з похоронним “голосінням” (піснями про смерть і похорон героїв, з історичними піснями та баладами). Ці твори відзначаються оригінальністю, глибокою самобутністю і високим ідейним звучанням. Епічність дум полягає в тому, що картини подій, зазвичай, широкі, масштабні, відображають рух народних маc.

Назва „дума” виникла ще за праслов’янських часів і означала „думка”, „мислення”. Провідна риса українського історичного епосу – це патріотизм, дійова любов до батьківщини, що проявляється насамперед у воєнному опорі поневолювачам.

Пізніше словом „дума” почали називати велику за розміром епічну пісню героїчного змісту. В сучасному значенні термін утвердився завдяки старанням відомого етнографа М.Максимовича на початку ХІХ ст.

Досліджували цей жанр М.Цертелєв, І.Срезневський, М.Костомаров, І.Франко, М.Сумцов, К.Грушевський, М.Лисенко, М.Рильський, C.Грица, Г.Нудьга та ін. Фундаментальні дослідження дум ивконав фольклорист-музикознавець Ф.Колесса. Ґрунтовне видання дум у ХХ ст. здійснила К.Грушевська (на жаль, у 20-х р. ХХ ст. фольклористка була репресована, а збірка дум, підготовлена нею, вилучена з бібліотек). Українські думи перекладені англійською, французькою, німецькою, чеською, польською, румунською та іншими мовами.

Науковці підкреслюють, що думи, виникнувши в конкретних умовах свого часу, відповідали реальним запитам доби та характеру розвитку цілого фольклорного процесу. Більшість збирачів дум (від М.Цертелєва до П.Куліша) намагались забезпечити “історичну точність” текстів. Застосовуваний підхід (виправляти і редагувати думи, „пригладжувати” грубуватість лексики) призвів до деформації і часткового знищення текстів, записаних у першій половині ХІХ ст.

Думи відзначаються логікою побудови, ґрунтовним вмотивуванням вчинків персонажів. Віршована форма дум відрізняється від віршованого ладу інших фольклорних жанрів. На відміну від звичайних пісень для думи характерні нерівноскладові рядки, неоднаковий ритм.

Композицію думи складають: заспів – пролог, експозиція, де вказується місце, час, обставини дії, називаються головні герої; сюжет – розповідь з ліричними відступами; кінцівка – прославляння героїв, побажання слухачам. Виконуються думи в супроводі бандури чи ліри своєрідним індивідуальним співом, наближеним до мелодійної декламації – речитативом.

На заняттях звернемо увагу на аналіз дум. Наприклад, характеризуючи думу „Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”, вкажемо на такі моменти. (Аналіз виконуємо за книжкою Руснак І. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – C. 42 – 50).

В основі даного твору покладені численні розповіді про перебування українських юнаків у турецько-татарській неволі, їх віру в повернення на рідну землю. Дума представляє собою своєрідний психологічний твір – показ родинних стосунків, прояв характерів залежно від ситуації, засудження зради, оспівування вірності.

Щоб уявлення про шлях втечі трьох братів з Азова в Україну до „річки Самарки”, „В городи християнські до отця, до матки у гості...” були конкретними, на карті „прокладемо” шлях цієї втечі від міста Азова (Ростовська область Росії) до Савур-Могили і далі через землі таких сучасних міст, як Сніжне, Шахтарськ, Макіївка, Донецьк.

Починається дума такими рядками:

Ой у святую неділеньку рано-пораненьку

Не сивії тумани уставали,

Не буйнії вітри повівали,

Не чорнії хмари наступали,

Не дрібнії дощі накрапали,

Когда три брати із города Азова,

З турецької бусурменської

Великої неволі утікали
(Закувала зозуленька. Антологія української народної поетичної творчості. – К.: Веселка, 1998. – C. 162 – 163).

Градація із заперечною часткою, використана як експозиція, збуджує зацікавлення слухача, допомагає усвідомити тему і зав’язку твору.

Головними героями думи є три брати, які по-різному виявляють себе у складних обставинах втечі з полону. Про це свідчать варіанти кінцівки думи: варіант 1 – смерть усіх братів, варіант 2 – смерть найменшого брата і щасливе повернення старшого і середнього братів, варіант 3 – смерть найменшого та старшого братів, повернення середнього брата додому.

Характеристику головних героїв проведемо за допомогою порівняльного аналізу. Поміркуймо, хто ж з братів небезпечніший?




найменший брат

середній брат

старший брат

недосвідчений

досвідчені,

вирушає

обдумують свою втечу

в далеку дорогу без коня, їжі і одягу

вирушають у дорогу на конях

любить і поважає братів







благородний

нерішучий

жорстокий


щирий

безвольний

егоїстичний

боязливий




рішучий

морально надломлений

малодушний

упевнений

прямолінійний

ними керує жадоба до багатства

У бесіді про зміст думи з’ясуємо її епічний та ліричний характер. Епічність думи полягає в об’єктивному зображенні братів, показі їхніх взаємовідносин у різних життєвих ситуаціях. Ліризм розповіді відчувається в емоційності та схвильованості поведінки братів.



Художні особливості думи відображають: емоційно-забарвлена лексика: „братики”, „голубоньки сивенькі”; постійні повтори: „милосердіє майте”, „терни та байраки” використані для уповільнення подій, підкреслення основних моментів змісту; синонімічна тавтологія: „мало-немного”, „стеле-покладає”; коренеслівна тавтологія: „пили-пилили”, „чужий-чужениця”; заперечні порівняння: „Ой не чорная хмара налітала, Не буйні вітри війнули, душа козацька з тілом розлучалась”.

Символіка думи. Учасниками бенкету в думі виступають дике птаство (орли-чорнокрильці) і хижі звірі (вовки-сіроманці), що є символом ненажерливості й ненаситності. Зозуля і явори – символи смутку оплакують найменшого брата.

Аналіз думи доцільно доповнити коментарем В.Погребенника стосовно „Думи про втечу трьох братів з Азова” Р.Рахманного, що присвячена суспільним проблемам України сьогоденної „Вивірення колізії думи (відповідь братів „Гей, ми і самі не втечемо, І тебе не візьмемо...”) реаліями складного життя зумовило в Романа Рахманного не очікуване і, здавалося б, природне тут розгорнуте накладання мотиву думи на матрицю українського життя різних історичних епох... Історизмові мислення Романа Рахманного його читачі завдячили реалістичною картиною гіркого становища українського етносу в Росії від 20-х рр.”. – зазначає В.Погребенник [12, 21].

Повчальні рядки думи „Старий отець-мати помруть, Дак будем наполу грунти-худобу паювати, Не буде третій між нами мішати...” В.Погребенник співвідносить із архетипом родового українського себелюбства, наявного в думі Р.Рахманного. Автор загострює увагу на пекучих проблемах: байдужості київського уряду щодо проблем західних українців, гнобленні українців на території Росії тощо.

Аналіз думи варто доповнити розглядом драматичної поеми Л. Костенко „Дума про братів неазовських” (1984) як своєрідного "аналогу-антитези" (М.Кудрявцев). У своєрідній ідейній дискусії трьох козаків, яких везуть на страту (до неї засуджено двох, а третій вирішив добровільно це зробити, щоб спокутувати гріхи побратимів) звучить ідея морально-етичної справедливості:

...Ми не брати азовські.

Якби ми із неволі утікали,

То я тебе на плечах би поніс!

А ми ж не із неволі, ми – у смерть.

То ми й не хочемо брать тебе з собою

(Костенко Л. Сад нев’янучих скульптур: Вірші. Поема-балада. Драматичні поеми. – К., 1987. – C. 199).

Детальніше про співвіднесеність моральних категорій вірності і зради, мужності і малодушності варто прочитати у книжці Кудрявцева М.Г.Щоб не згинули зерна...(Духовні та морально-етичні аспекти літератури: Курс лекцій). – Кам’янець-Подільський:Оіюм, 2003. – С. 162 – 175).

При аналізі думи „Хмельницький та Барабаш” (записана М.Цертелєвим у 1819 р.) звернемо увагу на композицію, кінцівку-словословіє, діалоги між Барабашем, представником інтересів Речі Посполитої та Хмельницьким, козацьким представником, про королівські грамоти. В думі показано протистояння двох сил: патріот вітчизни і зрадник, здатний піти на ганебну угоду для своєї вигоди. Не дійшовши згоди, Хмельницький вирішив хитрістю здобути грамоти про козацькі привілеї. Другий діалог відбувається між слугою Хмельницького і дружиною Барабаша, яка відстоює позиції чоловіка (“з ляхами, мостивими панами з упокоєм хліб-сіль вічні часи уживати”).

Художньою особливістю думи є те, що епічна розповідь чергується з публіцистичними та ліричними відступами. Традиційне звертання „батю” показує повагу до гетьмана, сподівання на перемогу; звертання “козаки”, “діти”, “друзі”, “молодці” – передають повагу керівника до кожного учасника битв. У тексті наявна тавтологія: „плаче-ридає”, лаконізм, як прийом епічної розповіді використовуються дієслова: „дбайте”, „рубайте”. Аналізуючи думи, звернемо увагу на їх варіативність.
3.1.3. Образ козака в народному епосі
Козак уособлює народнопоетичнi уявлення про iдеальне, героїчне, оскiльки, як iлюструє фольклорна пам’ять, iдеальним чином поєднує власнi прагнення iз громадськими, концентрує в собi активнiсть та лицарську вiдданiсть метi. В особi козака втiлено прагнення українського народу до духовної свободи, волі. Як правило, в піснях це людина особливого типу з високим почуттям патріотизму, самовіддана справі національного визволення, це герой, що понад усе любить волю, активна, дійова особистість. Італієць Доменіко Чамполі писав про козаків: „Це горді, відважні лицарі сміливо дивляться в очі смерті. Шабля – його хрест, а пісня – його молитва”. В українських піснях прославляють козаків за те, що вони рятували людей, жертвуючи власним життям.
3.1.4. Видатні носії і виконавці дум.

З історії кобзарських інструментів.
Про народних співців та музик згадується у „Слові о полку Ігоревім”, київському літописі ХII ст. Найбільший розквіт кобзарства припадає на ХVІ-ХVIII століття: кобзарському ремеслу навчались у музичних цехах, братствах, січових співацьких школах. Відомою такою школою стала Глухівська школа співу та інструментальної гри. Професійна кобзарська освіта сформувалась у середовищі Чернігівської, Полтавської та Зінківської кобзарських шкіл.

Малюнки козака-кобзаря можна було зустріти на стінах і дверях світлиць, на вуликах та днищах скринь. Відомо, що російські та польські королі тримали при своїх дворах не лише окремих кобзарів, але й цілі кобзарські капели.

До кінця ХІХ ст. кобзарі належали до цехів, організованих під патронатом церкви і мали співати в певній окрузі, визначеній цехом. Крім професійної майстерності, здобутої від учителів, вони були переважно наділені “внутрішнім даром” (Ф.Колесса), здатністю впливати на найглибші людські почуття. Відомий фольклорист Ф.Колесса порівнював виконання кобзарями дум зі співом Святого Письма у церкві, а дослідниця О.Грабович відзначала, що, “як виконавці, кобзарі мали чудове підсвідоме відчуття аудиторії та її культурних і психологічних потреб”.

Серед кобзарів особливо визначалися Андрій Шут, Іван Крюковський, Хведір Холодний, Архип Никоненко, Остап Вересай. Творчість і особистість кожного з них мали значний вплив на розвиток української фольклористики й етнографії, музики, літератури, образотворчого мистецтва. Їхнім мистецтвом захоплювалися видатні вчені-славісти багатьох країн.

О.Вересай особливої слави здобув співом українських народних дум „Про Хведора Безродного”, „Про братів Азовських”, „Невольницька”, „Про бурю на Чорному морі”, „Про удову і трьох синів”. Кобзар мав гарний голос (драматичний тенор) і підкреслено експресивну манеру співу, що вражала глибоким драматизмом, тонкою проникливістю у психологічну сутність думи, правдивим тлумаченням художніх образів.

З історії кобзарських інструментів. З трьохструнного, трохи видовженого музичного дерев’яного інструменту, який робиться з верби, або з клену, кобза вже в ХVIII столітті мала до 35 струн. Струни в старовину були кишкові або в переміш з металевими, тепер використовують виключно металеві звуки. Видобувають на кобзі биттям пальців по струнах, при чому в ударах по струнах бере участь не лише пучка пальців, але й ніготь, для того переважно мають трохи відрощені нігті.

Існує кілька версій стосовно походження інструменту: за однією, кобза – найстаріший музичний інструмент азіатського походження, який ще в ХП столітті був поширений серед половців. Турки також мали музичний інструмент, подібний до стародавньої кобзи – кобуз. Г.Хоткевич доводив, що всім народам з давніх-давен був відомий інструмент пудло, прототип кобзи.

Про значущість кобзи і творів, виконуваних на ній, говорить і те, що Тарас Шевченко назвав свої твори, „Кобзарем”, а Панько Куліш – „кобзою”. Найкраще підкреслила значення кобзи письменниця Олена Пчілка. Вона стверджувала, що коли б провадила боротьбу з українським рухом, то наказала б зібрати усі кобзи, скласти їх на купу і спалити.
3.1.6. Билини
Характеристику билин проведем за посібником Б.Степанишина „Давня українська література в школі” (2000 р.), підручником З. і М.Лановик „Українська усна народна творчість”. У ХVІ-ХVІІ ст. існували цикли билинних творів про богатирів-велетнів Іллю Муромця, Чоботька, Олексія Поповича, Кирила Кожум’яку та ін. Поступово билини трансформуються в казки. Досліджували билини М.Драгоманов, І.Нечуй-Левицький, В.Шевчук.
Контрольні запитання :
1. Визначте, які з названих жанрів не належать до народного епосу: дума, балада, романс, історична пісня?
2.До якого роду художньої творчості належать народні думи?
3.Хто з українських художників написав картини до дум?
4. Як називаються характерні для фольклорних творів такі художні засоби: „шапка-бирка”, „чисте поле”, „хвалить-вихваляє”, „буйний вітер”, „плаче-ридає”? Знайдіть аналогічні засоби в думах і охарактеризуйте їх функцію.
5. Які життєві цінності були найбільш вартісні для козака Голоти?
6. Дума про козака Голоту відома в Німеччині, Франції, Італії, Англії, Португалії, Болгарії, Чехії, Словаччині. Про що це говорить?
7. Які художні тропи використані в молитві полонених у думі „Маруся Богуславка” ?

Визволи нас, Боже, всіх бідних невольників,

На ясні зорі, тихі води,

Край веселий, люд хрещений.


8. Які художні твори написані за мотивами думи „Маруся Богуславка” ? Чи відрізняються фольклорний і літературний образ героїні?
Тестові запитання
1.Які твори називаються думами?

А). самобутні епічні та ліро-епічні твори про боротьбу українського народу проти поневолювачів, суспільно-політичне і побутове життя людей, які виконувались у супроводі кобзи, бандури чи ліри;

Б). великі за розміром епічні пісні героїчного змісту.
2. Хто автор терміну "дума"?

А). М.Цертелєв;

Б). М.Максимович;

В). М.Сумцов;

Г). Ф.Колесса.
3. В яких документах згадується про народних співців та музик?

А).у „Слові о полку Ігоревім”;

Б). "Повісті временних літ";

В). "Руській правді".


4. Які думи з наведених характеризують епізоди народно-визвольної війни 1648-1654рр.?

А)."Дума про Івана Богуна";

Б). "Дума про козака Голоту";

В)."Дума про Марусю Богуславку";

Г)."Буря на Чорному морі";

Д)."Бідна вдова і три сини".


5. В яких думах з наведених порушуються морально-етичні проблеми?

А). "Козак нетяга Хвесько Ганжа Андибер";

Б). “Маруся Богуславка”;

В).“Хмельницький та Барабаш”;

Г)."Буря на Чорному морі”;

Д).“Невольницький плач”.


6. Які з наведених компонентів притаманні для жанру думи? Чи є рядок з правильною відповіддю?

А). повтори, звертання, кінцівка;

Б). заспів, основна розповідь, закінчення;

В). основна розповідь, інверсія, закінчення;

Г). зачин, основна частина, славословіє.
Творчі завдання:
1. Поясніть вислів М.Рильського: „...думи справедливо вважають найдорожчим алмазом у короні многострадального, волелюбного, прекрасного і великого українського народу” (Рильський М. Зібрання творів у 20- т. Т.16. – К.: Наук.думка, 1987. – C. 9).
2. Охарактеризуйте образи козаків, що уособлюють військову звитягу, мужність, лицарську відвагу народу, який виборює своє право на свободу і незалежність, любов до рідної землі, почуття власної гідності, стійкості.
3. У чеському фольклорі збережена українська лірична пісня про дівчину, що чекає свого милого, „в’ючи вінок”. Співають цю пісню і на весіллі. Знайдіть спільне і відмінне в українській та чеській піснях. При потребі скористайтесь перекладними словниками:
Ой заржи, заржи, Aj zerzaj, zerzaj,

Коню вороний, Mui konicku vrany,

Під круту гору йдучи. pres pole jeduci.

Чи не зачує молода дівчина, Аbu uslysela

Рутвяний вінок в’ючи. moja nejmilejsi

А як зачула, тяжко здихнула, v komurce seduci, Jak ho uslysela

Гірко заплакала Zaplakat musela

Чи коня не мав, kona vranego

Чи доріжки не знав, ne tak o konicka

Чи ненька не пускала? Jako o Janicka Janicka svarneho.

(Записано викладачем ГДПУ О.М.Семеног від Л.В.Венєвцевої в м.Харкові у 1984 р.)

До уваги. Детальніше про чеський фольклор, традиції, звичаї інших слов΄янських народів читайте у книжці Семеног О.М. Вступ до слов´янської філології Навч. – метод. посібник. – Вид.2-е, перероблене і доповнене. / За заг.ред.акад.Мацько Л.І. – Глухів: ГДПУ, 2002. – 138 c.
4. З’ясуйте особливості символіки числа три в думі „Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”. Що в цій думі засуджує народна мораль?
5. Опрацюйте статтю О.Грабович “Думи як символічний код переказу культурних цінностей” (Родовід. -1993. – № 5. – C. 30 – 36). У статті пропонується антропологічний підхід до розгляду дум. У чому його суть?
6. Напишіть твір-роздум на тему за вибором.

“Козацькій славі не згаснути повік!”

„І покажем , що ми, браття, козацького роду” (П.Чубинський).

7. Порівняйте початок „Думи про Федора Безрідного” з перекладом М. Ґрабовського (польською мовою). При потребі скористайтесь перекладними словниками.
Понад сагою Дніпровою

Молодий козак обід обідає; не думає, не гадає,

Що на його молодого, ще й на чуру малого біда настигає...
Po nad zalewem dniprowym

Mlody kozak obidaje ani mysli ni zgaduje

Ze na niego mlodego i na ciure malego bieda nastepuje.

(Записано викладачем ГДПУ О.М.Семеног від Л.В.Венєвцевої в м.Харкові у 1984 р.)


8. У чому реалізм дум про народно-визвольну війну 1648-1654 рр.? Здійсніть аналіз однієї з дум (за переліком для загальноосвітньої школи): визначте тему, проблеми, систему образів, тропи, ідею, актуальність думи.
Література до теми:
1.Героїчний епос українського народу. Хрестоматія: навч.посібник. // Упор. та прим. О.М. Таланчук, Ф.C. Кислого. – К., 1993.

2.Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість. – К.: Наук. думка, 1986. – 247 c.

3.Грабович О.Думи як символічний код переказу культурних цінностей // Родовід. – 1993. – № 5. – C.30 – 36

4.Дубас О.І. Становлення і розвиток професійної бандурної освіти в Україні (ХVIІ – перша половина ХХ ст.). – Автореф. Ди c...канд. мистецтвознавства. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України, – К., 2002. – 21 c.

5.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Тром’яка та ін. – К.: Академія, 1997. – 750 c.

6.Лисенко М. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні Остапа Вересая. – К.: Музична Україна, 1976.

7.Лозко Г. Українське народознавство. – К.: Зодіак, 1995. – C. 140 – 158.

8.Методичні вказівки до вивчення курсу української народнопоетичної творчості. – К.: ХДУ, 1988.

9.Нудьга Г.А. Українська дума і пісня в світі. – Кн. 1 і 2. – Львів, 1997-1998.

10.Пасічник Є. Особливості вивчення фольклорних творів // У кн.:Українська література в школі. – К.:Рад.шк., 1983. – C. 233 – 251.

11.Охріменко П., Охріменко О. Морально-етичні ідеали героїв українських народних дум і пісень про козаків. // Народна творчість та етнографія – 1992. – № 3.

12.Погребенник В.Ф. Слово-зброя. Література у творчому набутку публіциста й есеїста Романа Олійника-Рахманного (публіцистика, есеїстка, літературознавство): Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ковчег, 2003. – C. 19 – 37.

13.Поліщук Ф.М. Український фольклор. Давня українська література. – К.: Вища шк., 1991. – 190 c.

14.Руснак І. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. – Кіровоград, 1999.

15.Степанишин Б. Українські народні думи // Ук. мова і літ. в шк. – 2000. – № 6. – C. 24-26.

16.Українські народні думи та історичні пісні / Упорядн. Таланчук О. – К.: Веселка, 1993.

17.Хоменко В.Г. У колі народного епосу // Думи. – К., 1974.

18.Чабада М. Кобзарі та лірники // Дивослово. – 1998. – № 6. – C. 22 – 23.



Тема 3.2. Історичні пісні
Зміст теми
3.2.1. Місце історичних пісень серед інших пісенних жанрів українського фольклору. Епічне й ліричне начало в історичних піснях.

3.2.2.Збирання і дослідження історичних пісень.

3.2.3. Тематика історичних пісень. Пісні про боротьбу з нападами ординців на Україну. Пісні про визвольну боротьбу українського народу проти іноземного поневолення. Їхні провідні мотиви й образи.

3.2.4. Використання історичних пісень у художній літературі (Т. Шевченко, М.Гоголь, Марко Вовчок, І.Карпенко-Карий, П. Загребельний, Б.Лепкий, Ю.Мушкетик).



3.2.5. Вивчення історичних пісень у загальноосвітній школі
3.2.1. Місце історичних пісень

серед інших пісенних жанрів українського фольклору
Жанр „історична пісня” відомий усім слов’янським народам. Це ліро-епічні твори, присвячені певній історичній події чи відомій історичній постаті. Слід зауважити, що це не хроніка подій, не документ, в якому важливу роль відіграють факти; це художній твір, тому в ньому можливий творчий домисел.

Головна вимога до історичної пісні – правильно відобразити епоху, суть доби, її дух, національну спрямованість (Б. Степанишин). За обсягом історичні пісні менші за думи, але більші, ніж ліричні пісні. Епічний характер виявляється у розповіді про події, які зображуються об’єктивно, але без чіткої фіксації подій, життя історичних персонажів. Наявні в піснях символіка, гіпербола, емоційно-оцінні елементи.

В українську фольклористику поняття „історична пісня” увів М.Гоголь. У статті „Про малоросійські пісні” (1833 р.) він указує на визначальну рису даного жанру: „вони не відриваються ні на мить від життя і... завжди відповідають тодішньому стану почуттів”.

Серед особливостей історичних пісень варто відзначити також: показ важливих суспільних подій та історичних осіб; стислу розповідь про них; наявність застарілих слів та висловів; строфічну або куплетну побудову.


3.2.3. Провідні мотиви й образи історичних пісень
На заняттях звернемо увагу на аналіз історичних пісень. Наприклад, характеризуючи „Пісню про Байду” (Аналіз проводимо за книжкою Руснак І. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999), вкажемо на такі моменти.

У пісні висловлюється ідея благородства і високого почуття патріотизму, моральної вищості людини над смертю. Загибель Байди виступає символом безсилля поганського світу.

Дослідники зазначають, що прототипом образу Байди, можливо, є князь Дмитро Вишневецький, засновник першої Запорозької Січі на дніпровських островах Токмаківка і Хортиця (середина ХVІ ст.), староста Черкас і Києва. У 1563 році Д.Вишневецький брав участь у міжусобній боротьбі молдавських бояр, зрада яких і стала причиною його полону і мученицької смерті в Цариграді, колишній столиці Туреччини.

Звернемо увагу на сюжет даної пісні:



Сюжет пісні (можна подати за таки м планом):

В Цариграді на риночку Поява Байди в

Та п’є Байда мед-горілочку; Цариграді на ринку

Ой, п’є Байда та не день, не два,



Не одну нічку та й не годиночку;

Ой п’є байда та й кивається, Звернення до джури

Та на свого цюру поглядається:

“Ой, цюро ж мій молодесенький,

Та чи будеш мені вірнесенький?”

Цар турецький у ньому присилає, Пропозиція султана

Байду к собі підмовляє:

„О, ти, Байдо, та славнесенький,

Будь мені лицар та вірнесенький,

Візьми в мене царівночку,

Будеш паном на всю Вкраїночку!”

„Твоя , царю, віра проклятая, Відповідь Байди

Твоя царівночка поганая!”

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

„Візьміть Байду добре в руки, Наказ султана про Візьміть Байду, страту

і зв’яжіте,

На гак ребром зачепіте!”

Ой, висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку та не годиночку;

Ой, висить Байда та й гадає, Прохання Байди

Та на свого цюру споглядає,

Та на свого цюру молодого

І на свого коня вороного:

„Ой, цюро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький.

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!

Ой , бачу я три голубочки -

Хочу я убити для його дочки.

Де я мірю – там я вцілю,

Де я важу – там я вражу!”

Ой, як стрілив – царя вцілив, Помста султану

А царицю в потилицю,

Його доньку в головоньку.

„Ото ж тобі, царю,

За Байдину кару!

Було б тобі знати,

Як Байду карати

Було Байді голову істяти,

Його тіло поховати,

Вороним конем їздити,

Хлопця собі зголубити”

(запис пісні з книги „Українські народні думи та історичні пісні” / За ред. М.Рильського і К.Гуслистого. – К., 1955. – C. 16 – 17).

Поміркуймо, на які риси характеру героя вказують перші чотири рядки: безтурботність, гультяйство? Звертається він до джури (цюра – це козацький слуга-товариш, зброєносець) з проханням бути йому вірнесеньким.

Султан, знаючи Байду як хороброго воїна, вмовляє служити йому, але Байда виявляє твердість духу і несхитну відданість рідній вірі.

У тексті наявне логічне поєднання картин з прямим і переносним значенням: Байда, гинучи фізично від тортур, розправився однією стрілою з усією родиною царя.

Серед художніх особливостей історичної пісні слід відзначити гіперболізацію (“убито однією стрілою царську родину”), пестливі слова як оцінні характеристики персонажів.

Засобами історичних пісень маємо відроджувати історичну пам’ять, формувати національну свідомість, плекати ідеал українця.


Контрольні запитання
1. У яких літературно-мистецьких творах знайшов відображення образ Байди?
2. Які художні ознаки пісні „Чи не той то хміль” свідчать про те, що вона народна? Які історичні події відображені в пісні?
3. Як в історичних піснях показано визначальну рису українських козаків – готовність іти на самопожертву заради громадського добра?
4. З якої історичної пісні ці рядки? Поясніть їх.

Гей, вернися, Сагайдачний,

Візьми свою жінку,

Оддай мою люльку,

Необачний!
Тестові запитання:
1.Коли з'являється термін "історична пісня"?

А). у ХУІІ ст.;

Б). у ХУІІІ ст.;

В).у ХУІст.;

Г).у ХУст.
2. Хто автор терміну "історична пісня"?

А). М.Цертелєв;

Б). М.Максимович;

В). М.Сумцов;

Г). Ф.Колесса;

Д). М.Гоголь.


4. Які історичні пісні характеризують епізоди боротьби з турками та татарами?

А). “Зажурилась Україна, бо нічим прожити”.

Б). “Пісня про Устима Кармалюка”.

В). “Ой Морозе - Морозенку”.


5. З якої пісні ці рядки?

За тобою, козаче, вся Україна плаче.

Не так же та Україна, як те славне військо.

А). “Чи спиш, чи чуєш, пане господарю”;

Б). "Розлилися круті бережечки";

В). “Ой Морозе - Морозенку”.



Творчі, пошукові завдання
1. Випишіть із пісні „Розлилися круті бережечки” постійні епітети, порівняння, гіперболи, метафори, синоніми, антитезу, образи-символи.
2. Охарактеризуйте у тексті пісні „Ой усе лужком та все бережком” заперечні поетичні паралелізми. З’ясуйте їх роль, зіставте з порівняннями та постійними епітетами.
3. У текстах історичних пісень паралелізм може переростати в гіперболу. Наведіть приклади таких пісень.
4.Схарактеризуйте сюжетні, композиційні, образно-символічні особливості історичної пісні „Ой ти, Морозенку”.
5. Що спільного в історичних піснях „Гей, не дивуйтеся, добрії люди” та „Ой на горі та женці жнуть”? З′ясуйте історію першої з названих пісень у художній літературі.
6. М.Гоголь так писав про українську пісню: “Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, яка розкриває все життя народу”. Продовжіть думку М.Гоголя.
7. Підготуйте реферат на тему “Козацький одяг – джерело вивчення етнічної історії населення“.
8. Назвіть сучасних кобзарів. Що вам відомо про їхню діяльність? Охарактеризуйте діяльність шкіл кобзарського мистецтва в Україні.
9. Виконайте порівняльний аналіз сюжетів російської та української історичної пісень, вкажіть на відмінне і спільне в них.

Взятие Азова казаками

Речь возговорит казацкий атаманушка:

"Гой, вы, братцы, вы, братцы, вы, донские казаки!

Вы справляйте, братцы, полтораста возков,

Положите вы в каждый по семи казаков,

По восьмом мы положим атаманушке,

По девятом мы положим кашеварушке,

По десятом мы положим погонщику,

Вы ежайте, братцы, под Азов-город!»

Помолились казаки. В путь отправились,

А в Азове-то турецкий паша погуливает,

Он у первого погонщика спрашивает:

"как и что за у вас за товар в возах?"

Речь возговорит млад донской казак:

"Что у нас в возах дорогой товар:

Есть куницы, есть лисицы, бобры, соболи!"

Речь возговорил турецкий паша Мурза:

"Вы платите нам за все пошлину!"

На ответ ему сказал донской казак:

"Подождите плату вы до завтрева, -

Мы заплотим вам за весь товар

И все пошлины заплотим во сто раз!"

Как не черный ворон закрычал в полночь,

Закрычал, загичал наш казацкий атаман:

"Уставайте, казаки, вы оправляйтеся,

За ружьица, за сабельки вы принимайтеся,

Басурманская орда теперь вся пать легла,

Вы их бейте, рубите, в полон не берите!"

Как и тут наши казаки придобичылись.

Они отъехали немного. Обеспечились

И тем самым себе худо сделали:

Не поставили караула, сами спать легли -

Враг побил, порубил тех донских казаков,

Всех донских казаков, всех охотчиков!



Ой що то за крячок
(пісня про взяття Азова)

Ой що то за крячок,

Що по морю літає?

Ой що то за бурлачок

Да молодців збирає?

Збирайтеся, братця,

Все народ мастеровий,

Зділаємо, братця,

Півтораста возів.

Да накупимо ми, братця,

Півтораста пар волів!

Посадимо ми, братця,

По семи молодців,

А по восьмому –

Поганяльничку,

По дев’ятому –

Кашоварничку,

А по десятому –

Для сторожності!

Поїдемо, братця,

У славний город у Азов

І станемо ми, братця,

У двадцять рядів!

Виходять, братця,

Азовськії купці:

“Показуйте ви,

Славні чумаченьки,

Славний товар із возів”.

“Ой єсть у нас

Лисиці, куниці

Ще й чорні соболі,

Да до завтрого не покажем”.

Ой купці пішли ночувать…

А вставайте, милі братця,

Потихесеньку,

Заряжайте ружжя

Помалесеньку!

Да тоді тряхнули!

Да й узяли Азов!

Література до теми:
1. Грушевський М. П’ятдесят літ „Исторических песен Малорусского народа” Антоновича і Драгоманова // Укр.історик. – 1984. – Рік 21. – № 1-4. – C.171-186.

2. Історичні пісні // Упор. І.П. Березовський, М. C. Родіна, В.Г. Хоменко; Нотн. матеріал упоряд. А.І. Гуменюк // Відп. ред. М.Т. Рильский. – К., 1963.

3. Пасічник Є.О. Особливості вивчення фольклорних творів // У кн.:Українська література в школі. – К.:Рад.шк., 1983. – C.233-251.

4. Руснак І.Є. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 96 c.

5. Скиба О. Поглиблене вивчення фольклору у 6-му класі // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 3. – C. 46-55.





Модуль 4.

Балади і ліричні пісні


Каталог: txt -> semenogo
txt -> №1 (73) січень-лютий 2006 Костянтин Нікітенко
txt -> Наукового товариства
txt -> Биография С. А. Лебедева Малиновский Б. Н
txt -> Наукового товариства
txt -> Lingua Sovetica як феномен тоталітарної політичної культури
txt -> Федорів Марія Л
semenogo -> Інститут педагогіки І психології професійної освіти апн україни Глухівський державний педагогічний університет
semenogo -> Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка