Навчальний посібник для студентів спеціальності «Соціальна педагогіка»



Сторінка19/20
Дата конвертації23.03.2017
Розмір3.14 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ сукупність матеріальних і юридичних засобів, які забезпечують реалізацію конституційних соціально-економічних і соціально-політичних прав членів даного суспільства (право на працю, освіту, медичну допомогу та ін.)
ГЕНОЦИД винищування окремих груп населення згідно расових, національних, релігійних мотивів. Як правило, геноцид пов’язують з фашизмом та расизмом. В той же час це поняття неможливо вважати простим та очевидним. Більшість трагічних подій історії, як стародавньої, так і сучасної, дозволяють говорити про те, що це антикультурне явище розповсюджене набагато ширше, ніж прийнято вважати.
ГОСПІТАЛІЗМ - катастрофічна картина симптомів, що розвиваються на першому році життя у дітей, які виховуються в спеціальних закладах або з тих чи інших причин відчувають гостру материнську депривацію. До цих симптомів відносяться погіршення фізичного стану, підвищена сприйнятливість до інфекцій, схильність до захворювань, висока смертність, погіршення, затримка і дисфункція психічного функціонування. Серед дітей, які вижили, виявляються підвищена частота психічних розладів, затримка психічного розвитку та антисоціальні нахили.
ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ 1.Особи, які на момент набрання чинності цим Законом проживали в Україні, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, які не є громадянами інших держав і які не заперечують проти отримання громадянства України. 2.Особи, які працюють за державним направленням, проходять військову службу, навчаються за межами України або виїхали на законних підставах на постійне проживання до іншої країни за умов, якщо вони народилися чи довели, що постійно проживали в Україні до моменту виїзду за кордон, не перебувають у громадянстві інших держав і не пізніше, як через п’ять років після набрання чинності цим Законом, виявили бажання стати громадянами України. 3.Особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
ГРОМАДЯНСТВО поняття, яке має політико-юридичний та соціальний зміст. В політико-юридичному відношенні громадянство синонімічно “підданству”, як приналежності особи до відповідної країни, держави. На відміну від цього, громадянство як соціальний феномен означає наявність у індивіда, як члена даного громадянського суспільства, відповідного набору прав, гарантуючих йому рівний правовий статус з державно-політичними суб’єктами. Ці права традиційно називаються громадянськими, або “природними”, які існують поряд з політичними правами підданого.
ГРУПА СОЦІАЛЬНА - спільність людей, які поєднані спільними інтересами, цілями та ціннісними орієнтаціями, які функціонують на основі соціальних норм та в умовах соціально-групового контролю. Види соціальних груп: великі, малі, формальні, неформальні, референтні, реальні, умовні, згуртовані, дифузні.

ГРУПА СОЦІАЛЬНОГО РИЗИКУ група, яка об’єднує людей, які піддаються небезпечним негативним впливам і є певною загрозою стабільності суспільства. Традиційні групи ризику – люди з алкогольною і наркотичною залежністю, безпритульні, повії, ув’язнені, чий спосіб життя можна охарактеризувати як прояв хвороби суспільства.
ГУМАНІЗМ - 1.Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності. 2.Ідеологія і практика, заснована на принципах рівності, справедливості, яка розглядає людину як найвищу цінність. 3.Рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв своїх прагнень і бажань.
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ - документ, який прийнято Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р. Д.п.л. ставить за мету забезпечити дітям щасливе дитинство і користування на їх власне благо і благо суспільства правами і свободами; закликає світове товариство, державні й недержавні установи, приватних осіб до того, щоб вони визнали ці права і намагалися дотримувати їх завдяки законодавчим та іншим заходам, які поступово приймаються, відповідно до принципів, викладених у Д.п.л.
ДЕФЕКТ (ФІЗИЧНИЙ АБО РОЗУМОВИЙ)цей термін відкидається самими інвалідами як принижуючий. Тому замість нього часто використовують термін ураження.
ДИДАКТОГЕНІЯ - негативний психічний стан індивіда, що викликаний нетактовністю вихователя, вчителя або одного з батьків.
ДИСКРИМІНАЦІЯ обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за якими-небудь ознаками.
ДІЇ НЕЗАКОННІ ЩОДО УСИНОВЛЕННЯ (УДОЧЕРІННЯ)незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян.
ДІТИ АНОМАЛЬНІ - діти зі значними відхиленнями від нормального фізичного чи психічного розвитку. Дефект однієї з функцій порушує розвиток дитини тільки за певних обставин. Наявність того чи іншого дефекту ще не визначає аномального розвитку. Аномальні діти – діти з вадами слуху (глухі або які слабо чують), з вадами зору (сліпі або слабо бачать), з важкими порушеннями мови (логопати); з порушеннями інтелектуального розвитку (розумово відсталі, діти із затримкою психічного розвитку); з комплексними порушеннями психофізичного розвитку (сліпоглухонімі, сліпі, розумово відсталі, глухі розумово відсталі); з порушенням опорно-рухового апарату.
ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯза договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров’я (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач майна зобов’язується надавати відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
ДОКУМЕНТпередбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно, відео, фотоплівці або на іншому носієві.

ДОПОМОГА НА ДОГЛЯД ЗА ДИТИНОЮможе включати, окрім грошових виплат, надання соціальних і медичних послуг молодим матерям.
ДОПОМОГА СОЦІАЛЬНА система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, які надаються соціальною службою окремим особам або групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, адаптації в суспільстві. Основні види і форми Д.с. встановлюються на регіональному рівні із врахуванням майнового стану і фактору потреб. Вони включають: грошову допомогу, натуральне забезпечення, гуманітарну допомогу, послуги і пільги.
ДОПОМОГА СОЦІАЛЬНА АДРЕСНА вид допомоги, який надається у відповідності із встановленими критеріями малозабезпеченості, урахуванням фактичного доходу сімей. Кабінетом Міністрів України 22 лютого 1999 р. прийнято постанову “Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям”, якою затверджено Положення про умови і порядок надання зазначеної допомоги.
ДОПОМОГА ФОСТЕРСЬКАвид опіки, яка передбачає передачу дитини в сім’ю, яка її/його утримує та виховує на протязі певного строку замість батьків (при цьому останні не позбавляються батьківських прав).
ЕКСПЕРТИЗА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНА - визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів з профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування до суспільного життя.
ЕМІГРАЦІЯ - 1.Добровільне або примусове переміщення населення з країн постійного проживання в інші країни, яке викликається різними причинами (екон., політ., релігійними тощо). 2.Сукупність емігрантів, які проживають в певній країні.
ЖЕБРАЦТВО (СТАРЦЮВАННЯ, ЗЛИДАРЮВАННЯ) стан, при якому ведення нормального способу життя стає неможливим або утрудненим через відсутність матеріальних коштів, власності, навичок трудової діяльності, а соціальне функціонування забезпечується значною мірою випрошуванням милостині).
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНЕ державна система допомоги громадянам, які через соціально значимі причини не мають самостійних засобів до існування у вигляді винагороди за працю, або отримують їх в обсязі, недостатньому для задоволення життєвих потреб. Категорії громадян, яких необхідно охопити соціальним забезпеченням, визначаються чинним законодавством. До них відносять: осіб, які знаходяться за межами юридично встановленого працездатного віку (діти і підлітки до 14-16 р., люди пенсійного віку); осіб, які не можуть бути повноцінними учасниками суспільного виробництва за станом здоров’я (мають вади фізичного або психічного розвитку, тимчасово непрацездатні); жінок в період вагітності і догляду за дитиною; осіб, які виконують у сім’ї функції, що не можуть поєднуватися із роботою (догляд за малолітніми дітьми, інвалідами, людьми похилого віку). Реалізовує конституційне право громадян на матеріальне забезпечення в старості, у випадку захворювання, повної або часткової втрати працездатності, втраті годувальника. Система З.с. включає: пенсії, допомоги працюючим (при тимчасовій непрацездатності, при вагітності і родах), одиноким матерям, багатодітним і малозабезпеченим сім’ям та ін. Здійснюється за рахунок державного бюджету і страхових внесків, які акумулюються в пенсійному фонді, фондах соціальної підтримки населення.
ЗАКОН 1.Необхідний, суттєвий, постійно повторюваний взаємозв’язок явищ реального світу, що визначає етапи і форми процесу становлення, розвитку явищ природи, суспільства і духовної культури. Розрізняють З.: загальні, специфічні, універсальні. 2.Система встановлених стандартизованих норм, які регулюють людську поведінку з метою соціального контролю. 3.Нормативний акт найвищого органу державної влади, прийнятий у законодавчо встановленому порядку.
ЗАКОНОДАВСТВО сукупність діючих законів держави в цілому або в якій-небудь галузі права (цивільне З., трудове З. та ін.)
ЗАЛИШЕННЯ В НЕБЕЗПЕЦІзавідоме залишення без допомоги особи, що перебуває в небезпечному для життя становищі і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив її без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав можливість подати їй допомогу, а так само, якщо він сам поставив потерпілого в небезпечне для життя становище.
ЗАНЕДБАНІСТЬ ДИТИНИ СОЦІАЛЬНАвідсутність належного піклування за дитиною, коли батьки, або особи, які їх замінюють, не забезпечують необхідні умови для її повноцінного фізичного, емоційного та соціального розвитку.
ЗАНЕДБАНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНА стан, зумовлений недоліками учбово-виховної роботи з дитиною в сім’ї, дитячих установах, школі і включає в себе: 1.Недостатність загальноосвітніх, соціально-етичних, поведінкових знань, вмінь і навичок. 2.Відставання в загальному розвитку – фізичному, психічному, особистісному. 3.Неадекватне ставлення до себе, оточуючих, різних видів діяльності і т.д.; діти з З.п. – це здорові, потенційно повноцінні, але недостатньо виховані, вивчені і розвинуті люди.

ЗАТРИМКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ - порушення нормального темпу психічного розвитку, внаслідок чого дитина шкільного віку залишається в колі дошкільних ігрових інтересів.
ЗАТРИМКА РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУнедорозвинення інтелекту людини. У випадку, якщо це явище носить функціональний, а не органічний характер, то воно, як правило, піддається корекції за допомогою спеціальних прийомів.
ЗАХИСТ СОЦІАЛЬНИЙ система принципів, методів, законодавчо встановлених державою соціальних гарантій, міроприємств і заходів, які забезпечують оптимальні умови життя, задоволення потреб населення. З.с. багатофункціональний, відповідає основним ризикам, яким може бути підданий будь-який громадянин на протязі свого життя: захворювання, інвалідність, травматизм, старість, втрата годувальника, безробіття, міграція та ін. Включає соціальне забезпечення, соціальне страхування і соціальну допомогу (підтримку).
ЗАХИЩЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА цілісна система законодавчо закріплених економічних, юридичних і соціальних прав і свобод, соціальних гарантій громадян, які протидіють дестабілізуючим факторам життя, в першу чергу таким, як безробіття, інфляція, бідність та ін.
ЗЛОВЖИВАННЯ ОПІКУНСЬКИМИ ПРАВАМИ І ЗАЛИШЕННЯ ПІДОПІЧНИХ ДІТЕЙ БЕЗ НАГЛЯДУ І ДОПОМОГИ використання опіки з корисливою метою на шкоду підопічному (захоплення житлової площі, використання майна, яке залишилося після смерті батьків тощо) або залишення підопічних дітей без нагляду і необхідної матеріальної допомоги.
ІНВАЛІД особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою або уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності І. та викликає потребу в соціальній допомозі і захисті. У соціальній роботі більш коректним вважається термін “людина з обмеженими можливостями” (фізичними або психічними).

ІНВАЛІДНІСТЬ - 1. Стійке порушення (зниження або втрата) загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання або травми, які призводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність соціального захисту. Визнання особи інвалідом здійснюється при проведенні медико-соціальної експертизи.
СЛУЖБА У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ - спеціальний орган системи Міністерства внутрішніх справ, який розв’язує такі питання: запобігання бездоглядності й правопорушень неповнолітніх, здійснення виховного впливу на них; виявлення батьків та осіб, що їх замінюють, які не виконують батьківських обов’язків, зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя; застосування різних засобів впливу морального, правового характеру.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВвищий орган державної влади в державі, що складається з міністрів на чолі з прем’єр-міністром. Більш розповсюджене найменування цього органа — уряд.
КЛОПОТАННЯ письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

КОМПЕНСАЦІЯу трудовому праві — виплата робітникам та службовцям, вироблена у встановлених законом випадках (за невикористану відпустку, за зношування інструментів, які є власністю працівника, за невиданий спецодяг і ін.
КОМПЕТЕНЦІЯколо повноважень якого-небудь органу або посадової особи: коло питань, у яких дана особа має пізнання, досвід.
КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВА ДИТИНИ документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. К. визначена як “велика хартія вільностей для дітей, світова конституція прав дитини”. Покладає на держави, які її приймають, правову відповідальність за дії щодо дітей; пропонує більш міцні юридичні гарантії і норми. Основні положення К. – забезпечити права дітей на виховання, розвиток, захист і на активну участь у житті суспільства. Ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 р.
ЛЮДИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИлюди, які мають функціональні обмеження і не здатні до якої-небудь діяльності в результаті захворювання, відхилень або недоліків розвитку, нетипового стану здоров’я, а також внаслідок неадаптованості зовнішнього середовища до особливих потреб індивіда та негативних стереотипів, упереджень, що виділяють нетипових людей у соціокультурній системі.
ЛЮДИНА істота, яка втілює вищу ступінь розвитку життя, суб’єкт суспільно-історичної діяльності. Л. як суб’єкт і продукт трудової діяльності в суспільстві є системою, у якій фізичне і психічне генетично обумовлене і життєво сформоване, природне і соціальне утворюють нерозривну єдність. Л. є предметом вивчення багатьох наук: антропології, соціології, етнографії, педагогіки, анатомії, фізіології, психології.
МЕДІАслово, що означає засоби масової інформації (ЗМІ). Під цим терміном розуміють газети, радіо та телебачення, а також різноманітні інформаційні агенції типу УНІАН або Рейтер. Все більшого значення набуває Інтернет, так що його також можна розглядати як особливий різновид ЗМІ.
МЕЖА БІДНОСТІзасоби, які суспільство вважає необхідними для підтримки мінімально допустимого прожиткового мінімуму життя.

МІНІМУМ ПРОЖИТКОВИЙжиттєвий стандарт, що забезпечує задоволення первинних потреб на мінімально припустимому в суспільстві рівні.
МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ - місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживанням неповнолітніх, що не досягли п’ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.
МОЛОДЬ соціально-демографічна група, яка виокремлюється на основі сукупності вікових характеристик, соціального статусу і зумовлюється тією чи іншою соціально-психологічною властивістю, яка визначається суспільним укладом, культурою і закономірностями соціалізації. Вікові категорії – від 16-17 до 25-30 років.
МОНІТОРИНГ - спеціально організоване, систематичне спостереження за станом об’єктів, явищ, процесів з метою їх оцінки, контролю, прогнозу.
НАГЛЯД СОЦІАЛЬНИЙ - форма контролю державними органами і суспільними об’єднаннями збереження законності і правопорядку у країні, а також припинення порушень прав, свобод і законних інтересів громадян.
НАСИЛЛЯ - застосування сили або різного роду погроз по відношенню до певних соціальних суб’єктів або їх власності з метою залякування і примусу до певних дій.
НАСИЛЛЯ В СІМ’Ї - застосування фізичної сили, примусового впливу, пригноблення членів сім’ї. Стосовно дітей - це систематичні фізичні покарання, деспотизм, жорстокість, погрози, надмірна суворість, грубість, що принижує гідність дитини.
НЕДІЄЗДАТНІСТЬ певний стан здоров’я, що викликається захворюванням або каліцтвом, при якому працівник не має можливості виконувати свої трудові функції чи не є придатним до трудової діяльності.
НЕДОСТАТНІСТЬ РОЗУМОВАНа сьогоднішній день замість цього терміну, який розглядається як такий, що викликає негативні асоціації, вживають інші терміни.
НЕОСУДНІСТЬнеспроможність особи нести відповідальність за здійснені нею антисуспільні діяння через хворобливий стан психіки, неспроможність контролювати свої вчинки та відповідати за них. Для встановлення неосудності достатньо одної з вказаних вище ознак.
НЕПОВНОЛІТНІЙцей термін вживається для розмежування прав та обов’язків повнолітніх та неповнолітніх.
ПОВНОЛІТТЯ - вік, з яким закон пов’язує початок дієздатності. За сучасним правом неповнолітні – особи, які не досягли 16 років.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ – виданий компетентними державними органами правовий акт, наділений державно-владним характером, він має офіційно-документальну форму, містить обов’язкові правила поведінки і гарантований примусовою силою держави.
НОРМАЛІЗАЦІЯкомплекс реабілітаційних заходів, спрямованих на створення для людей з обмеженими можливостями умов, які максимально наближують їх до повноцінного життя.



ОБСЛУГОВУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ діяльність соціальних служб по соціальній підтримці, наданню соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових послуг і матеріальної допомоги, проведенню соціальної адаптації і реабілітації громадян, які знаходяться у важкій життєвій ситуації. Види О.с.: стаціонарне, нестаціонарне, напівстаціонарне, за місцем проживання, термінове.
ОБСЛУГОВУВАННЯ СОЦІАЛЬНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕвид соціального обслуговування і система відповідних структур місцевих органів влади, діяльність яких направлена на допомогу кожній конкретній людині, шляхом надання адресної матеріальної, психологічної і соціальної підтримки.
ОПІКА (ПІКЛУВАННЯ)це поняття з’явилось у ХVІІ ст. і мало наступне змістове навантаження: доброзичливе ставлення; заступництво; догляд, турбота, піклування. В активній професійній лексиці ХІХ ст. воно вживалось у вигляді словосполучення “суспільна опіка”: 1.Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось, опікування. 2.Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими та ін.), піклування про їх особисті і майнові права та інтереси. 3.Один із основних напрямків соціальної роботи в цілому; правова форма захисту (охорони) прав та інтересів особи, яка не має можливості повністю або частково самостійно здійснювати ці функції. Опіка та піклування встановлюється: для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків або з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей; для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно захищати свої права та виконувати свої обов’язки.
ОПІКУНфізична або юридична особа, на яку покладено зобов’язання піклуватися про людину, яка визнана недієздатною через вік або стан здоров’я.
ОРГАН ДЕРЖАВНИЙ орган законодавчої або виконавчої влади країни.
ОРГАНИ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ місцеві органи самоуправління, які здійснюють функції по опіці і піклуванню: через органи управління освітою стосовно неповнолітніх осіб; через органи охорони здоров’я стосовно осіб, визнаних судом недієздатними або обмежено дієздатними; через органи соціального забезпечення стосовно дієздатних осіб, яким необхідна опіка за станом здоров’я.
ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКА - об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
ОХОРОНА ДИТИНСТВАкомплекс заходів, які направлені на захист та забезпечення здорового розвитку дітей.
ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА І ДИТИНСТВА - система державних і суспільних заходів, які спрямовані на охорону здоров’я жінок та дітей. О.м. і д. включає диспансеризацію жінок, патронаж вагітних і дітей, нагляд за станом здоров’я дитини, організацію соціальної допомоги матерям та дітям.


ПЕНСІЯ регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення. Виплачуються із Пенсійних фондів у зв’язку зі старістю, при втраті працездатності, у випадку втрати годувальника.

ПІДТРИМКА СОЦІАЛЬНА система заходів по наданню допомоги окремим категоріям громадян, які тимчасово опинилися у важкому економічному становищі (частково або повністю безробітні, інваліди, молодь, яка вчиться та ін.), шляхом надання їм необхідної інформації, фінансових засобів, кредитів, навчання, правозахист і введення певних пільг.
ПІКЛУВАННЯ ПРО ДІТЕЙзаходи по задоволенню життєво важливих потреб дітей та забезпеченню їх нормального розвитку.
ПІЛЬГА - повне або часткове звільнення від дотримання встановлених законом загальних правил, виконання яких-небудь обов’язків. Соціальні пільги – повне або часткове звільнення окремих категорій громадян від виконання встановлених законом норм або полегшення умов їх виконання. Встановлюються законом і діють у сфері оподаткування, охорони здоров’я, забезпечення житлом, користування транспортом і т.п.
ПІЛЬГИ СОЦІАЛЬНІ - повне або часткове вивільнення окремої категорії громадян від виконання встановлених законом норм або полегшення умов їх виконання. Встановлюються законом і діють у сфері оподатковування, охорони здоров’я, забезпечення житлом та ін.
ПЛАТА ЗАРОБІТНА МІНІМАЛЬНА - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
Каталог: docs
docs -> Основні вимоги до реферату
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка