Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»



Сторінка12/29
Дата конвертації16.03.2017
Розмір8.48 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29
4 (6. S)





6 ~ ^ ■' J 4

6 5 6 S

в г д

Рис. 13. З 'єднання книжкового блока за допомогою замкових елементів:

а - замковий елемент з надрізами; 6 - вставлення першого замкового елемента

в перший зошит; в - два скріплених зошити; г - чотири зошити, скріплені трьома

замковими елементами; д - готовий блок (4, б, 8- замкові елементи; 3, 5, 7,9 - зошити).

Конструкції книжкових блоків. Конструкції блоків різноманітні за способом скріплювання аркушів, формою корінця, видами його склеювання, корінцевими матеріалами, а також видами форзаців.

Позошитне шиття блоків нитками поступово замінюють менш трудомісткими способами скріплювання. Приблизно 20% видань у палітурці зшивають нитками. Зазвичай, це видання, розраховані на тривале користування за інтенсивного експлуатування. Здебільшого зошити зшивають простим брошурним стібком. Довжина стібка 14 мм для видань в обкладинці та 19 мм для видань у палітурці. Можна використовувати подовжені стібки (25,30 і навіть 40 мм). Починаються вони на відстані 10... 15 мм від обрізу блока; їхня загальна довжина становить до 70 % висота блока. Такі стібки підвищують міцність його скріплення. У деяких унікальних виданнях круглі отвори для ниток замінюють вузькими прорізами, які майже не псують вигляд розвороту зошитів, що особливо важливо, коли там є образ.

Блоки можна зшивати на марлі або без неї. В останньому випадку корінець блока може бути обклеєний звичайною (в один-два шари) або тонкою здубльованою

87


марлею, тканиною чи нетканинним матеріалом. Два останніх матеріали застосовують для дуже дорогих видань. Інший варіант обклеювання корінця блока - обкантовування його папером (гладким або згофрованим), нетканинним матеріалом, тканиною. Ширина клапанів обкантовувального матеріалу-до 20...25 мм. Останнім часом намітилась тенденція до зменшення ширини клапанів, в окремих випадках до 12... 15 мм.

Поверх марлі, на якій зшито блок або якою обклеєно його корінець, обов'язково наклеюють папірець зі смужками капталу. У товстих важких виданнях іноді до марлі приклеюють гільзу. Проте цю операцію виконують лише вручну і тільки для видань підвищеної якості, які випускають невеликими тиражами.

3.2.3. Розмічання складної обкладинки (палітурки)

Складну обкладинку розмічають за тими самими правилами і способами, що й титул (див. п.3.3). Проте для обкладинки вибирають, як правило, шрифти інтенсивнішої накреслили (напівгрубий та грубий) або великих кеглів. Бажано, щоб композиційне вирішення обкладинки було узгоджене з оформою титулу.

Якщо видання випускають в обкладинці з товщиною корінця не менш як 5...7 мм, то можна одночасно з обкладинкою розмістити складанний корінець*. Оформлювання корінця може бути текстовим, складанно-орнаментальним або змішаним.

В оформленні складних обкладинок можна широко використовувати різні лінійки, складанні орнаментальні прикраси, заливки, растрове й орнаментове тло.

Можна також усі елементи обкладинки або частини їх спочатку виготовити складанням, а потім з чіткого приправленого відбитка виготовити репродукційну форму-виворіт. Для цього на приправленому відбитку окреслюють уявно плашку, а за її межами вказують спосіб виготовляння репродукційної форми, масштаб і пишуть: "виворіт ". Визначаючи межі плашки, враховують зміну масштабу, а для обкладинки-її характер (м'яка обкладинка для палітуркитипів 5...7). Складовина може бути виконана в натуру (1/1) і в більшому кеглі для подальшого зменшення.

Якщо плашку-виворіт треба випустити під обріз, то її розмір треба збільшити для обкладинок типів 1 і 3 в бік відрізування на 3...5 мм, а для палітурки типів 5 та 7 - на розмір загину паперу на картонну боковину.

У дод. 12 показано зразок виготовляння макета оправи № 7 за допомогою даних дод. 6 для формату 60 χ 84/16 за товщини книжкового блока 100 мм (у товщині блока враховано товщину двох картонних боковин).

Зрепродуковані зі складанного відбитка текстові вивернуті та прямі образи можна одержати й іншим способом.

* Текст корінця можна надрукувати або на окремому аркуші, або вздовж лівого краю друкарського оригіналу обкладинки.

88

У друкарні замовляють повний набір абеток і цифр різних гарнітур у малому й великому варіантах, у кількох великих кегаях. ГЕд час складання літери розташовують по горизонталі на відстані 72...1 кегля одну від одної. Складання можна виконати, наприклад, на 7 кв. Кожний рядок складають одною літерою. Між рядками залишають відстань приблизно 72 кв. і вставляють посередині лінійку (2.п. на повне вічко).

Треба мати на увазі, що за потреби літери можуть бути розклеєні як по діагоналі, так і по колу або в будь-якому іншому порядку.

Репродукційні текстові оригінали для обкладинок, титулів, шмуцтитулів можуть бути виготовлені також на спеціальних складальних машинах.



Оформлюючи складанні титули, шмуцтитули й обкладинки, передбачають, чи будуть їх друкувати одною фарбою, чи кількома фарбами, і визначають колір для кожного елемента видання.

У дод. 13 наведено розміри мальовничого поля боковин обкладинок типів 1 і 4 та палітурок типів 5...7 (вертикальний книжковий матеріал).

3.3. Робота над оригіналами титулів

Титул - перша сторінка видання, на якій розташовано повну його назву та інші відомосгі (автор, номер тому, місце і рік опублікування, назва видавничої організації).

Окрім перерахованих відомостей на титулі можуть бути такі елементи: назва жанру видання, прізвище редактора або перекладача, назва і знак серії, періодичність, номер випуску тощо, усякі грифи, епіграфи та посвяти. Титул може містити тематичні ілюстрації, намальовані та складанні елементи і прикраси.

Трапляються титули повністю зрепродуковані та складені (скомбіновані, одно-й багатоколірні).

Сучасний титул за своєю структурою може бути одинарним (перша сторінка книжкового блока із зворотом); розгорнутим, коли частина відомостей чи образу подають на другій половині блока, а частіше - на грегій без переходу зі сторінки на сторінку; подвійним, коли текст чи образ починаються на лівому боці титульного розвороту, а закінчуються на правому.

Авантитул - перша сторінка книжкового блока, один з композиційно-декоративних елементів видання. Авантитул розміщують у виданні за наявності в ньому контртитулу чи фронтиспіса. На авантитулі поміщають прізвище автора, назву видання або видавничу марку, іноді назву видавничої організіції чи декоративний малюнок або надзаголовкові дані одної чи кількох організацій, які випускають видання, а також дані про серію.

Контртитул (рис. 14) - додатковий титул, як правило, в багатотомних чи перекладних виданнях. Контртитул розміщують на лівому боці титульного розвороту. В багатотомних виданнях на контртитулі розміщують дані, стосовно

89


УКРАІНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка