Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю «Видавнича справа та редагування»



Сторінка21/29
Дата конвертації16.03.2017
Розмір8.48 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

о

Формат паперу

(см) та частка

аркуша


тз

I

Формат журналу до обрізування,

мм



1

о

Формат журналу

після обрізування, мм


а

Я

Ξ­Ι



та w

т· О


43

S SC

s є



і




оо ■*·

о η

S

В'

OS

Розміри берегів до і> Іобрізування

мм

Формат сторінки без берегів, кв.

S

І g-

I

3



Розміри

берегів до

обрізування.

MM

Таблиця 20. Рекомендовані розміри шпальт і середника сторінки залежно від оформи журналу, формату паперу та кількості шпальт на сторінці

Формат паперу (см) та частка аркуша

Перший варіант оформи

Другий варіант оформи

Кіль­кість шпальт

Формат сторінки без берегів, розмір шпальти та середника, кв.

Кіль­кість шпальт

Формат сторінки без берегів, розмір шпальти та середника, кв.

1

2

3

4

5

84x108/32

1

2


6x9 3/4

2s+Sxs


1 2 3

5sx9S 2s+jx9S 1 s + j x9 S

60x90/16

1

2


6s+10S 3j+jxlOS

1 2

6S+10J 3 + SxlOj

70x108/16

1 2 3

8х123/4 3s + Sxl2s 2S+jx 12s

1 2 3

7sxl2S 3s+jxl2S 2j + Sx12Shh2S + 1/8 χ 12 S

70x100/16

1

2 3


8 χ 11 % 3s + Sxll s 2S+jxlls

1 2 3 4

7 s їх 11 72 3s+jxll V2 2j + SxllS ls+jxll 72

84x108/16

1

2 3 4


10x13

4s + Sxl3 3 + Sxl3 2j + 1/3x13

1

2 3 4


9sxl2s 4s+jx 12 s 3 + 3/8 χ 12 % 2j+jX12s

60x84/8

1 2 3 4

10x14 72 4s + Sxl4S 3 + Sxl4S 2j+l/3xl4S

1 2 3 4

9 s χ 14s 4 s+j χ 14s 3 + 3/8 χ 14 3/4 2j+jX 14s

60x90/8

1

2 3 4


10sxl4j 5 j + j χ 14 j

3j + Sxl4j 2S + jxl4j

1

2 3 4


10Sxl4 5 + Sxl4 3 j + 3/8 χ 14 2 S + 1/6 xl4

70x108/8

1

2 3 4


13j χ17j

6S+jxl7j 4j+jxl7j 3+5Sxl7j

1 2 3 4

13x17 6j + Sxl7 4 + Sxl7 3 + 1/3 xl7

211

Розмір шрифту основного тексту журналу вибирає видавець залежно від виду журналу та з урахуванням зручності його читання і вимог, наведених нижче.

Вид журналу

Кегль шрифту основного тексту, п.

Для дорослих

10,9 н/ш'; 9,8 н/ш; 8

Для дітей:




дошкільнят

20, 18, 16, 14

школярів молодшого віку

16,14, 13 н/ш; 12

- « - середнього - « -

12, 10 н/ш; 10

-«- старшого - «-

10, 9 н/ш; 9

* н/ш - на шпонах.

Кегель 8 п. на шпонах використовують для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 6...7 кв., якщо цей текст займає не більш як дві сторінки; кегель 8 п. без шпонів - для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 5 кв. (дозволено до 7 кв. для тексту з великою кількістю формул, схем, креслеників тощо, якщо суцільний текст займає не більш як одну сторінку, а також для текстів з великою кількістю неформатованих рядків); кегель 9 п. на шпонах -для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 7 кв. Кегель 9 п. без шпонів дозволено для складання основного тексту журналів з довжиною рядка до 5У2 кв.

Додатковий текст складають кеглем, меншим на 1...2 п. за кегель основного тексту журналу. Дозволено складати додатковий текст кеглем 6 п. без шпонів та кеглем 7 п. без шпонів, коли він займає до 10% сторінки журналу без берегів.

Ширина шпальт має становити 17. ..6 S кв. Проміжок між шпальтами дорівнює 8... 12 п. (дозволено 6...24 п.). У разі застосовування проміжків у 6 п. рекомендовано використовувати відокремлювальні лінійки.

Під час фотоскладання для втягування чи витягування рядка на окремих шпальтах, сторінках дозволено зменшувати або збільшувати інтерліньяж на 0,5 п.

У журналах, друкованих способом глибокого друкування, не рекомендовано використовувати шрифти контрастних гарнітур.

Для складання виворітного тексту (світлий шрифт на темному тлі) треба застосовувати шрифт напівгрубої накреслини кеглем не менш як 8 п. на шпонах. Площа такого тексту не повинна перевищувати 50% площі сторінки.

Залежно від змісту та призначеності журналу в ньому можуть бути ілюстрації. У літературно-художніх журналах великого та середнього обсягів ілкклрацшність не повинна перевищувати 5%, але в журналах для юнацтва дозволено збільшувати ілюстраційність до 15%, у журналах з публіцистичними і критичними матеріалами -зменшувати до 3%.

У літературно-художніх, громадсько-політичних та науково-популярних журналах малого обсягу ілюстрації не повинні виходити за межі тексту основної



212

інформації, ілюстраційність таких журналів має становити ЗО...70%. Ілюстрації друкують окремо з обох боків аркуша. Для розміщування ілюстрацій у таких журналах рекомендовано використовувати боковини обкладинок. З метою раціонального використовування площі друкарського аркуша дозволено розміщувати ілюстрації під край.

Ілюстраційність журналів для дошкільнят має становити 80.. .90%, а журналів для школярів середнього і старшого шкільного віку - 20. ..40%.

У журналах для дошкільнят та молодших школярів мають бути в основному багатоколірні ілюстрації. У журналах для школярів середнього і старшого шкільного віку можуть бути як багатоколірні, так і одно-, двоколірні ілюстрації. У малотиражних місцевих дитячих журналах дозволено одно-, двоколірні ілюстрації.

У виробничо-практичних та наукових журналах допускним елементом можуть бути одно-, чотириколірні ілюстрації.

Журначи можна випускати способом офсетного чи високого друкування. Спосіб друкування, а також фарбовість журналу треба вибирати з урахуванням його змісту, призначеності й оформи, характеру ілюстрацій, кількості їх та інших особливостей журналу. Для друкування окремих аркушів тексту літературно-художніх журналів середнього і великого обсягів та науково-популярних журналів можна використовувати кольоровий папір.

Ілюстрації, друковані окремо від тексту, залежно від характеру вміщеної в них інформації можуть бути надруковані іншим, ніж текст, способом.

Популярні, а також науково-популярні журнали для дітей мають бути надруковані офсетним способом у чотири чи шість фарб з обох боків паперу. В журналах для школярів середнього і старшого шкільного віку дозволено друкувати частини аркушів у 2+2, 2+1 або 4+1 фарби. Дозволено друкувати їх змішаним способом (офсетним та високим). Додатки до журналів можуть бути виготовлені способом високого друкування одною-двома фарбами.

Науково-популярні, а також популярні журнали можна друкувати у 4+4,4+2, 4+1,2+2,2+1 чи 1+1 фарби.

Обкладинка журналу залежно від його призначеності і характеру образу на ній може бути надрукована одною чи кількома фарбами. Обкладинку популярних та науково-популярних журналів малого обсягу друкують разом з основним текстом. Фарбовість обкладинки залежить від оригіналу і її узгоджують із замовником.

Для друкування журналів можна використовувати папір № 1 чи № 2 (зокрема газетний для друкування багатотиражних текстових журналів з невеликою кількістю штрихових і нескладних тонових ілюстрацій), а також офсетний папір № 1 або № 2. Дозволено в науково-популярних журналах для друкування окремих аркушів чи частин з текстом застосовувати газетний папір. Для друкування ілюстрацій способом високого друкування окремо від основного тексту журналу треба

213


використовувати пігментний папір, дая друкування обкладинок - обкладинковий папір чи офсетний папір масою 120 г/м2. Друкування додатків до науково-популярних журналів для школярів дозволено з використовуванням газетного або іншого паперу з показниками якості, не нижчими від показників якості наведеного асортименту паперу.

Для друкування тиражу одного номера (числа) журналу треба застосовувати папір одної марки (гатунку) з одної партії. За домовленістю із замовником дозволено використовувати папір одної марки (ґатунку) різних партій.

Образ кольорової ілюстрації має відповідати оригіналові, бути насичений та зберігати всі кольори. Фарби на образі мають бути суміщені.



Розміри берегів журналу мають відповідати наведеним у табл. 16 для певних формату журналу та варіанта його оформи. Відхили розмірів прикорінцевих і приголовкових берегів не повинні перевищувати 3 мм, а перекіс корінцевого берега -2 мм.

Літературно-художні, громадсько-політичні журнали обсягом до 96 с, популярні та науково-популярні журнали для дітей обсягом до 64 с, науково-популярні журнали для дорослих обсягом до 96 с, наукові, а також виробничо-практичні журнали з товщиною блока до 5 мм мають бути скріплені шиттям дротом наопашки.

Літературно-художні журнали обсягом 80...320 с, науково-популярні журнали для дорослих обсягом понад 80 с можуть бути скріплені незшивним клейовим способом чи шиттям нитками.

Науково-популярні журнали для дітей обсягом понад 64 с, а також наукові, виробничо-практичні та реферативні журнали з товщиною блока понад 5 мм мають бути скріплені незшивним клейовим способом або шиттям нитками.

Науково-популярні журнали для дорослих обсягом понад 80 с, наукові, виробничо-практичні журнали з товщиною блока понад 5 мм дозволено скріплювати шиттям дротом з відступом.

Залежно від обсягу журнали можна випускати в обкладинці типів 1.. .4 чи без них. Рекомендовані типи обкладинок журналів для усіх видів наведено нижче.

Вид журналу

Тип обкладинки

Літературно-художній Громадсько-політичний Науково-популярний, популярний Виробничо-практичний, науковий Реферативний

1 чи 3 (залежно від обсягу) 1...3 1...3, без обкладинки (залежно від обсягу) 1...4 (залежно від обсягу) 2

На першій сторінці обкладинки обов'язково мають бути назва журналу, його номер (число), рік видання та ISBN. На корінці обкладинки типів 2 і 3 розміщують назву журналу, номер (число) та рік видання (з товщиною корінця до 7 мм - за

214


узгодженням із друкарнею). Залежно від цільової призначеності обкладинка може бути надрукована одною-чотирма фарбами. Дозволено наносити на обкладинку шар лаку, прозорого полімеру, а також тиснення фольгою. Критичні дефекти, за якими бракують примірник журналу:

  • грубі дефекти відтворення шрифту та ілюстрацій, за яких неможливо читати
    текст і сприймати образ (незадруковані ділянки, чорниші, розмазана фарба, багато
    забитих фарбою ділянок тексту чи образу, подвоєний друк);

  • неправильно розміщені образи чи окремі частини журналу;

  • наявність у журналі макулатурних або чистих аркушів;

  • некомплектність і непослідовність блока;

  • наявність брудних чи механічних пошкоджень аркушів, що порушують
    зручність читання або сприймання образу;

  • випадання елементів блока;

  • грубі дефекти друкування чи тиснення на обкладинці (пропущені елементи
    образу, тексту, осипання фольги, наявність бруду, розмазаного образу);

  • наявність на обкладинці пухирів, зморщок, жолоблення, складок, механічних
    пошкоджень;

  • відсутність скоб або наявність незагнутих скоб, неправильний розташунок
    скоб, що утруднює читання тексту.

7.1.3. Робота над текстовим журналом

Робота технічного редактора над журналом істотно відрізняється від роботи над іншими видами видань.



Технічний редактор повинен в установлені строки виконувати кожний проміжний виробничий процес, бо журнали повинні виходити друком точно за графіком, розробленим спільно з друкарнею.

Розгляньмо роботу технічного редактора над текстовим журналом.



Кожний журнал має певний обсяг у друкарських аркушах. Для кожного розділу в журналі виділяють їх ліміт. Ескізно-схематичний макет журналу готують за технічним планом першого номера (числа). Потім, у процесі випуску нових номерів, його уточнюють та врешті-решт перетворюють на звід технічних правил оформлювання журналу.

Журнал - видання серійне. Тому багато які елементи його оформи мають незмінний характер і тим зберігають лице журналу. Може бути змінний лише обсяг розділів, та й самих розділів в деяких числах може не бути, а в інших вони можуть займати великий обсяг. Принцип серійності залишається обов'язковим в оформленні журналу на весь календарний рік.

Під час розробляння макета оформи журналу розміщеність статей і розташунок у них позатекстових елементів узгоджують з редакцією. Тому перед

215


макетуванням дають замову художникам на виготовлення шюстращйних оригіналів, зокрема художніх обкладинок. Усе це роблять задовго до здання першої статті на складання, бо до одержання з друкарні відбитків із гранок складовини мають бути готові відбитки або проби ілюстраційних форм.

Для кожного журналу готують план оформи, в якому задають:

  • формат журналу, виходячи з рекомендацій стандартів [11,12];

  • формати шпальт складовини та їх кількість;

  • гарнітури і кеглі шрифтів для складання основного тексту за однакових
    форматім складовини шпальт та різних способів друкування;

  • шрифти для заголовків різних ступенів;

  • оформа початкових шпальт;

  • характер виконування ілюстрацій;

  • загальний принцип раціонального верстання статей (з нових шпальт кожна,
    в підверстування, підвалом і
    т.д.);

  • характер побудови складних складанних форм;

  • способи друкування ілюстрацій та обкладинки (кількість фарб для вкладок й
    обкладинки, лакування тощо);

  • умови брошурування (фальцювання, спосіб скріплювання аркушів);

  • сорт і якість паперу.

Цей план можна уточнювати у разі змінення складу або характеру матеріалу таін.

Графік руху видання розробляють на весь цикл випускання номера. В ньому зазначають дату й обсяг текстових матеріалів, що їх здають на складання, термін одержання коректур у гранках, аркушах на звіряння, а також термін здавання прочитаних коректур у друкарню.

Технічному редакторові доводиться підраховувати обсяг кожної статті, що її передають на складання, і стежити за комплектуванням номера.

Здебільшого журнали випускають за гранковим методом. Тому оригінали статей розміщують в основному для складання.

Кожну статтю розміщують окремо. На першій сторінці статті мають бути:


  • штамп із назвою та номером журналу;

  • прізвище автора і назва статті;

  • вказівка про умови її складання (формат, шрифти та інші особливості), а
    також має бути зазначено обсяг статті.

Внутрітекстове розмічання статті підпорядковують тим самим правилам, що й розмічання книжкового видання.

Технічну специфікацію на журнал дають один раз на рік. Якщо відправляють кожну нову партію оригіналів, обмежуються тільки детальною їх розміткою.

Відбитки з репродукційних форм затверджує технічний редактор і їх підбирають за статтями.

216


Відбитки з гранок складовини, що надійшли з друкарні, технічний редактор підготовляє в стислі, точно задані строки для макетування шпальт. Він бере один із комплектів гранок, підраховує обсяг складовини у рядках та площу, зайняту ілюстраціями. Потім визначає порядок верстання матеріалу і нумерує гранки великими цифрами прямо по тексту кольоровим олівцем, а відрахувавши потрібну кількість рядків, формує шпальти складовини, розклеюючи текст та ілюстрації пошпальтно на макетні аркуші. В разі потреби технічний редактор керується ескізним макетом, який розробив художник.

Макетні аркуші виготовляють друкарським способом. У них лінійками друкують рамку, що відповідає шпальті складовини, з виокремлюванням місця для колонтитулу, якщо він є в журналі, та позначенням шпальт.

Розклеювання гранок на макетні аркуші - не механічна, а творча праця, бо тут створюють композицію конкретних шпальт, і виконують технічне розмічання всіх елементів, відбивок, розташунок кліше, написів та ін.

Гранки складовиии, що не використовують в номері журналу стають запасними ("загоном"), які будуть використані у чергових його номерах. їх зберігають у спеціальній теці.

Якщо до складу нового номера журналу долучають матеріал із "загону", то на цих гранках технічний редактор пише "із загону", щоб друкарня знала, звідки їй взяти цю складовину.

Коли журнал макетує паралельно з читанням коректурних відбитків редакція, треба обов'язково звірити відкореговані гранки з макетом і внести в нього всі виправлення, зроблені редакцією.

Під час макетування може виявитися, що матеріал статті більший від запропонованого; тоді технічний редактор узгоджує з редакцією способи скорочення цієї статті.

Макет - еталон верстки та всієї композиції журналу; тому в ньому не повинно бути недоліків, неточностей або помилок, що ведуть за собою переверстування шпальт складовини. Робота над макетом журналу мало чим відрізняється від роботи над макетом книжкового видання.

Якщо журнал друкують способом глибокого або офсетного друкування, то зверстані аркуші надходять до технічного редактора "сліпими", тобто без ілюстрацій, для яких залишають місце. Тому перевіряння складнішає і потребує дуже чіткого розрахунку площ ілюстрацій, підписів, тексту, відбивок та ін.

У такому разі разом з перевіреними відбитками аркушів у друкарню передають ще й монтажний аркуш або, точніше, аркуш, у якому задано розміщеність текстових та ілюстраційних елементів. Цей аркуш використовують друкарнею для монтування діапозитивів ілюстрацій або діапозитивів тексту. Тут особливо важливою є точність поєднання усіх елементів, бо найменша необачність призведе до непридатності друкарської форми для друкування.

217


Монтажний аркуш для глибокого або офсетного друкування розмічають у міліметрах. Під час моїпування таких аркушів потрібно враховувати фактичні розміри площі паперу, бо в друкарні "зачищують" аркуші перед друком. Тому треба одержати від друкарні точні дані про змешиення площі аркуша та врахувати їх, роблячи спуски на монтажних аркушах. Треба також пам'ятати, що із зменшенням площі аркуша внаслідок "зачистки" змінюються співвідносини берегів.

Оформлювання журналу потребує від технічного редактора великої гнучкості, композиційної винахідливості й оперативності у використовуванні різних засобів. Це стосується в основному шрифту, ілюстрацій та композиції шпальт складовини.



Визначаючи роль статей у висвітлюванні проблеми, провідні матеріали доводиться виокремлювати великими або графічно вагомішими шрифтами, а другорядні статті складати дрібніше й на зменшений формат.

Технічний редактор повинен добре знати шрифтове господарство друкарні, графічну та емоційну характеристику кожного шрифту і вміти поєднати його особливості з характером того тексту, для якого його використовують.

Для розкриття архітектоніки журналу застосовують такий самий принцип. Заголовок розділу оформлюють виразнішими та контрастнішими шрифтами, більшими, ніж заголовки основних статей. Статті у розділах журналу також різняться розмірами і гарнітурами шрифтів: для основних статей заголовки оформлюють вагоміше, ніж для другорядних.

Великої майстерності потребує й композиційне розташовування елементів на сторінках журналу. Потрібно відмінно знати роль та зміст матеріалу, щоби правильно і переконливо розміщувати їх різними способами, а також привернути увагу читача до основного й важливого. Тут може допомогти розробленість попередніх ескізів найскладніших за композицією відповідальних сторінок та розворотів.

Не менш важливим є вміле акцентування текстів лозунгів, закликів тощо. Збільшені шрифти, всякого роду графічні сигнали і мальовані композиції, ілюстрації, ромби, стрілки та інші елементи можуть бути в журналі, якщо вони гармоніюють із його змістом та спрямованістю.

Зовсім по-іншому відбувається технічне редагування поілюстрованого журналу. Тут основна робота припадає на долю художника і художнього редактора. Спільно з редакцією вони розробляють ескізний макет, розраховують обсяг кожного виду матеріалу, створюють композицію шпальт та розворотів, ескізи обкладинки тощо. Технічний же редактор одержує загальний план номера, а також ті текстові матеріали, які ввійдуть у його загальну композицію. Йому залишається поліграфічно оформити все це, замовити складання точно розрахованих за форматом та висотою частин тексту.

Порядок і послідовність роботи технічного редактора з ілюстраціями такі самі, проте організаційна тут роль належить художньому редакторові. Щоправда, це не відкидає і тіснішої спільної роботи технічного та художнього редакторів. Більше

218


того, чим вища буде художня кваліфікація технічного редактора, а технологічна -художнього, тим легше, дружніше і продуктивніше буде виконано оформлення журналу, тим більше можливостей уникнути помилок.

7.2. Технічне редагування газети

Газета - періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу.

Особливості верстання газет. Газетне верстання виконують у більш стислі строки і воно значно відрізняється від книжково-журнального. Оформлювання та верстання газет залежать від призначеності, формату, кількості шпальт, а також сторінок у газеті, періодичності її виходу. Аби правильно розташувати і виокремити матеріал у газеті залежно від його значини, для кожної шпальти заздалегідь складають її макет. Усім статтям, ілюстраційному матеріалу, заголовкам та іншим елементам має бути відведено місце, що точно відповідає їхнім розмірам. Для виготовляння макета, як правило, використовують спеціальні бланки з надрукованими вертикальними лініями, які відповідають кількості шпальт у га­зеті, та горизонтальними лініями, що відповідають певній кількості газетних рядків. Розмір аркуша бланка дорівнює розміру сторінки. У друкарнях, особливо невеликих, таких як районні, широко застосовують безгранковий метод складання і верстання газети, за якого складають текст та верстають шпальти за точно розрахованим оригіналом і графічним макетом верстання, що знижує трудомісткість виготовляння газети та скорочує час на її випущення.

Газетна верстка - це верстка "клаптикова", тобто матеріал, готовий до верстання, подають у роботу, а вільне місце залишають для іншого текстового й ілюстраційного матеріалу, що надійде пізніше. Щоб умістити матеріал у розмір шпальти (сторінки) й уникнути вільних незаповнених ділянок, треба або скорочувати, або додавати матеріал, чим займаються редакційні працівники.

Газетні шпальти розділяють лінійками-середниками. Оскільки газета має бути заверстана стисло, з незначними проміжками між статтями, одну статтю від іншої відокремлюють різною шрифтовою оформою заголовків. Газетні заголовки складають шрифтами різних рисунків, накреслин і кеглів. Заголовки бувають одно-, дво-, та багатостовпчикові. Широке застосовування мають двостовпчикові заголовки. Кожна добірка статей, ілюстрацій, нагаток, а також самостійні розділи мають збільшені заголовки - "шапки". Обклад ілюстрацій в газеті використо­вують рідше, ніж у книжково-журнальній верстці. Формат ілюстрацій, як правило, кратний ширині шпальти, Підвальні статті й "горища" (статті, розташовані в кількох стовпчиках знизу або зверху шпальти) займають не менш як 1/4 і не більш як 1/3

219


висоти шпальти. їх відокремлюють від тексту, що міститься вище (нижче) лінійкою та проміжками. Важливу інформацію (державної значини, накази і т. д.) розташовують на першій шпальті зі зміною формату стовпчика.

7.2.1. Вимоги до оригіналів

Для випуску газет застосовують комплект оригіналів сторінок газети на прозорому (фототехнічна плівка або плівка для принтера) чи непрозорому ма­теріалі, а також на магнетному носії інформації.



Комплект оригіналів сторінок газети на магнетному носії має бути підготований на устаткованні, сумісному з устаткованням поліграфічного підприємства, з використовуванням однакових програмних засобів.

Текстові та ілюстраційні оригінали, застосовувані для випуску газет, мають відповідати стандарту [19].

Оригінали усіх сторінок одної газети мають бути одного формату й виготовлені на матеріалі одного виду з однаковою оптичною густиною.

Прямокутність і прямолінійність сторінок газети в оригіналі обов'язкові. Дозволено перекіс верхнього краю оригіналу сторінки газети та перекіс рядків її тексту не більш як на 2 мм.



Висота сторінки без берегів у всіх оригіналах одної газети має бути однакова. Допускні відхили ± 1,5 мм (або ± 4,5 п.).

Лініатура растра ілюстраційних оригіналів для офсетних друкарських форм має становити не менш як ЗО см1, для форм високого друкування - не менш як 24 см-'.

Оптична густина прозорого оригіналу має бути достатня для здобуття якісної колії. Інтервал оптичних густин має становити не менш як 2,2 Б. Образ тексту на оригіналі повинен мати однакову оптичну густину. Допускні відхили оптичної густини образу на великих темних ділянках у межах одного оригіналу і комплекту оригіналів газети становить ±0,1 Б.

Оригінали сторінок багатоколірної газети повинні мати вигляд комплекту кольороподілених фотоформ. До їх комплекту мають додаватися відбитки, одержані на принтері.

На оригіналах мають бути мітки суміщення (у чотирьох кутках) і мітки фальцювання. Відхил від суміщення має становити не більш як 0,05 мм.



Комплект оригіналів газети має містити виходові відомості, оформлені відповідно до ст. 32 Закону України про друкові засоби масової інформації (пресу) в Україні № 2782-ХІІ від 16 листопада 1992 р.

На кожній сторінці оригіналу газети (крім першої) мають бути колонтитул та колонцифра.

220


7.2.2. Вимоги до поліграфічного «икону газет

Формат газети визначають розміри газетної сторінки, задає видавець й узгоджує з поліграфічним підприємством залежно від її обсягу і формату паперу. Формат газети має відповідати вимогам стандарту [ 14]. Від формату газети, тобто від розмірів газетної шпальти, залежать кількість й обсяг текстового та ілюстраційного матеріалу, що буде подано в газеті, його розташунку й оформи. Формат газети зумовлює особливості верстання її, ілюстрування, використову­вання титульних елементів, їх оформи. Формати друкових газет визначають розмірами паперу, на якому їх друкують. В Україні застандартизовано формати газетної продукції.

Вибір розмірів шпальти залежить від типу газети - обласна, міська, районна, газета установи чи організації. Форматами газет є А2 (42x60 см), A3 (30x42 см), А4 (31 хЗО см). Ці формати кратні один одному, що дає можливість легко змінювати формат шпальти в тій самій газеті, а це багато важить для планування газетного номера, оформленні різних розділів газети, розворотів та інших елементів шпальти. Основні та похідні від них формати газет наведено нижче.

Основні формати газет, мм (познаки)

Похідні формати газет, мм (познаки)

420x594 (А2)

297x420 (A3) 210x297 (А4)

450x598

299x450 225x229

420x630

315x420 210x315

420x598

299x420 210x299

420x578

289x420 210x289

420x550

275x420 210x275

350x540

270x350

Примітки, 1. Формати газет, які доповнюють стандарт [14], для друкування на офсетних рулонних машинах різних моделей.

2. Дозволено інші формати газет за узгодженням з Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

Газета може мати вкладку форматом, що є часткою її формату.



Допускний відхил від формату не повинен перевищувати 2 мм. Дозволено відхил від формату не більш як на + 2 мм, - 5 мм для газет, друкованих на аркушевих машинах.

221


Текст має розміщуватися у вигаяді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату газети. Довжина рядка шпальти має бути не менш як 2V4 кв. (40,5 мм), довжина рядка обкладу - не менш як Р/4 кв. (31,5 мм). Проміжок між шпальтами має становити не менш як 12 п. Проміжок між вертикальною відокремлювальною лінійкою і текстом має бути не менш як 6 п. Відстань від ілюстрації до підпису до неї має бути не менш як 10 п.

Для складання тексту одного номера газети треба застосовувати шрифт не менш як двох гарнітур. У цьому разі обсяг тексту, складеного шрифтами обрубаних гарнітур, має становити не більш як 50 % усього обсягу тексту газети, а обсяг тексту з похилою або курсивною накреслиною вічка шрифту - не більш як 1000 знаків на одній сторінці.

Для відокремлення тексту окремих тематичних сторінок, добірок від інших матеріалів номера газети вони мають бути складені шрифтом контрастних гарнітур.

Текст з довжиною рядка більш як 33/4 кв. (67,5 мм) треба складати шрифтом кегля, меншого за 10 п., з засічками.

Текст теле-, радіопрограм, реклами має бути складений кеглем, не меншим забп.

Підписи до ілюстрацій в газеті мають бути складеш шрифтом кегля, не меншого за8п.

Текст, призначений для друкування чорною фарбою на кольоровому і сірому тлі, має бути складений з урахуванням вимог табл. 21.

Таблиця 21. Вимоги до складання тексту

Оптична густина фону за фільтром видності, Б

Кегль шрифту (п.), не менш як

Насиченість вічка шрифту

< 0,15

8 (6 н/ш* - не більш як 1000 знаків) 7 н/ш (не більш як 3000 знаків)

Світле (напівгрубе)

О,15...О,ЗО

8 н/ш

Напівгрубе

0,31...0,40

9 н/ш

Те саме

* н/ш - на шпонах (збільшений інтерліньяж).

Текст, призначений для друкування на кольоровому та сірому тлі з оптичною густиною понад 0,40 Б, має бути складений виворітним шрифтом кегля, не меншого за 9 п., на шпонах (зі збільшеним інтерліньяжем). Текст обсягом до 3000 знаків може бути складений шрифтом прямої напівгрубої накреслили вічка кегля 8 п., а обсягом до 1000 знаків - шрифтом похилої накреслини вічка.

Для друкування тексту кольоровими фарбами на кольоровому тлі треба застосовувати шрифт кегля, не меншого за 10 п.

Для друкування газет залежно від способу друкування можна використовувати офсетний чи газетний папір. Дозволено застосовувати інший папір з показниками якості, не нижчими від показників якості названого паперу.

222


Ілюстрації у газеті мають бути чіткі, однакові за контрастністю як в одному її примірнику, так і в усьому тиражі. Кольорові образи мають відповідати оригіналові, бути насичені та зберігати всі кольори.

Лицьовий і зворотний боки газети мають бути суміщені. Відхил від суміщення не повинен перевищувати 2 мм.

Фальцювання та відрізування газет мають бути чіткі. Відхил від лінії відрізування і лінії фальцювання має становити не більш як 2 мм.

Мінімальний розмір берегів сторінок газет, друкованих на аркушевих машинах, має бути не менший ніж 5 мм, а газет, друкованих на рулонних машинах, - не менший ніж 10 мм.

7.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети

Примірник газети треба вважати забракованим у разі виявлення в ньому хоча б одного з таких дефектів:

  • грубі дефекти відтворення шрифту та (чи) ілюстрацій, за яких неможливо
    читати текст та (чи) сприймати образи (незадруковані діляшш, чорниші, розмазана
    фарба, багато забитих фарбою ділянок або ілюстрацій, подвоєний друк,
    несуміщеність фарб, плями фарби і мастила, смути);

  • неправильно розміщені текст та ілюстрації, наявність їх дзеркального образу;

  • наявність макулатурних або чистих аркушів, а також аркушів з забрудненими
    берегами.

223

Розділ 8

РОБОТА ТЕХНІЧНОГО РЕДАЁТОРА НАД НЕКНИЖКОВИМИ ВИДАМИ ДРУКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

До некнижкових належать усі види другової продукції, що не зшивають після друкування. Таких видів досить багато. Це численні різновиди буклетів, які мають складене фальцювання і після нього не зшивають та не обрізують. Читач, розгортаючи такий буклет, тримає перед собою надрукований аркуш.

До некнижкової продукції належать також різні види плакатів, тобто аркушів, надрукованих з одного боку і призначених для розвішування на стіні; усякі листівки, театральні програми, квигки тощо, зокрема різноманітні підбірки аркушів, складені в теки (від альбомів - підбірок творів мистецтва до навчальних підбірок з різних галузей знань). Такі підбірки майже завжди супроводжують відповідними текстом або статтею. Остання може випускатися у вигляді брошури, іноді в обкладинці, іноді й без неї. Супровідну брошуру, як правило, вкладають в загальну теку і випускають як у форматі ілюстраційних аркушів, так і в меншому форматі. Ілюстраційні аркуші, як правило, друкують з одного боку.

Перерахувати всі різновиди некнижкової друкової продукції неможливо, оскільки видавнича практика постійно породжує все нові й нові її види.

Способи друкування, що їх використовують для випускання цих видів продукції, різноманітні: від ротапринта до високоякісного офсетного та глибокого друкування.

Зрозуміло, що за такої різноманітності некнижкових видів друкової продукції важко дати загальні рекомендації. Тому висвітлимо лише важливі операції, а також основні напрями роботи технічного редактора.

Одназосновнихоперацій-визначиїи остаточний формат видання. В одних випадках він уже відомий технічному редакторові до початку його роботи з плану оформи видання і може збігатися з якимось стандартним форматом (наприклад, підбірки, як правило, випускають у кип іжкових або журнальних форматах). В інших випадках формат визначають, виходячи зі зразків видання, випущених раніше. Ще в інших випадках технічний редактор розробляє формат видання самостійно, орієнтуючись на характер матеріалу та можливості поліграфії (головним чином, парку друкарських машин), а також тираж. Метод розраховування формату такий самий, як описаний вище.

224


Інша важлива операція - визначити формат сторінки складовини некнижкової продукції. Часто цей формат може не збігатися з форматом складовини, заданим технічними умовами. Так, у квитках, листівках, запрошеннях тощо формат складовини повністю зумовлений тільки їхнім форматом і характером та кількістю розміщуваного в ньому матеріалу.

У всіх випадках найважливіше, щоб формат складовини відповідав технічним умовам. Треба враховувати допуски на підрізування надрукованої продукції, щоб береги після підрізування були такими, як заплановано, щоб не "зарізались" текст і образи та ін. Уточнити ці питання найкраще безпосередньо в тій друкарні, яка випускатиме цю продукцію.

На деякі види некнижкової продукції є свої стандартні формати. Технічний редактор повинен знати їх (табл. 22.).

Таблиця 22. Формати некнижкової продукції

Назва формату бланка

Частка аркуша

Формат бланка, мм

Формат сторінки складовини, кв.

А1

1

594x841

31x42%

А2

1/2

240x594

2і'/4х31

A3

1/4

297x420

15 'х21

А4

1/8

210x297

1О'/4х15

А5

1/16

148x210

7'/4х10

А6

1/32

105x148

5х774

А7

1/64

74x105

374х5

А8

1/128

52x74

272х372

А9

1/256

37x52

13/4х2'/2

А-п2

1/3

297x574

1572х3072

А-пЗ

1/6

287x297

14%ХІ572

А-п4

1/12

148x287

774х1472

А-п5

1/24

143x148

7х774

А-пб

1/48

74x143

33/4хб72

А-п7

1/96

71x74

374х4

А-п8

1/192

37x71

2x3

Індекси, наведені у першому стовпчику таблиці, є стандартні познаки формату бланка. Зазначати формат у міліметрах у цьому разі не обов'язково.

Черговою операцією є вибирання шрифтів для складання тексту та його розмічання. Деякі види некнижкової продукції досить складні для складання і розмічання. їх складають за зразком, яким може бути або попередній випуск тої самої продукції, або спеціально виготовлений макет для складання.

У деяких видах некнижкової продукції велику увагу приділяють розміщуванню складанних елементів серед мальованих (наприклад, на деяких видах плакатів,

225


листівках, коїшертах та ін.). Особливо багато часу доводиться витрачати технічному редакторові на цю роботу, якщо продукцію треба друкувати способом офсетного або глибокого друкування.

У таких випадках розрізають відбитки текстів і розклеюють їх як відбитки зображальних елементів - рівно, без перекосів, стежачи, щоб текст потрапив точно на своє місце. Після розклеювання треба задати розміри, орієнтуючись на які друкарня могла б виконати точний монтаж. Такий аркуш-макет часто підписують до друкування. Тому його візують і редактор, і художній редактор, так що після підішсання до друкування жодних виправлень у макет унести вже не можна.

Некнижкові види продукції дуже різноманітні. Проте в будь-якому випадку технічному редакторові доведеться визначати формат продукції та формат складовини. Деякі види некнижкової продукції повністю готують як зображальні, тобто без якихось складанних елементів. У такому разі робота технічного редактора завершується після визначення формату і задания зміни масштабу зрепродукованого оригіналу. Після того, як із друкарні надійдуть відбитки, технічний редактор готує макет для друкування.

У тих самих випадках, коли некшшкова продукція мас складанні елементи, він визначає характер шрифтів та спосіб їх розмічання для готування підписного макета або відбитка.

226


ПІСЛЯМОВА

Друкові видання (друкова книжка) відомі понад 400 років. Однак тривалий час не було апарату і можливостей переробляти інформацію - це робила людина. Поява комп'ютерів відкрила нову еру в опрацьовуванні інформаці та її використовуванні. Відбувся величезний стрибок у розширенні інтелектуальних можливостей людини й усього людства - третій інформаційний переворот. Почалася індустріальна ера обробляння інформації та її використовування. З'явилися різноманітні комп'ютерні технології, які широко використовують у багатьої галузях науки, техніки і виробництва.

Поліграфію та видавничу справу тривалий час уважали непридатними для комп'ютерної автоматизації. Причиною цього була відсутність алгоритмів і формалізованого описування операції та переробляння текстової, а також ілюстраційної інформації. Поширення в Україні потужних персональних комп'ютерів різних закордонних фірм з відповідним набором операційних систем, програмних оболонок і різних професійних програмних пакетів та систем дало змогу наблизити вітчизняну поліграфію до сучасного комп'ютерного готування видання.

Нині поліграфічна індустрія переживає корінні перетворювання. Цифрова революція змінює процес виробництва друкової продукції, неперервно підвищуючи якість, збільшуючи різноманітність виробів, що випускають, і сприяючи швидкій оперативності, гнучкості й керованості виробничого процесу. Вироби поліграфічної промисловості стали частиною культури. Щоденні газети, упаковки товарів, рекламні плакати на вулицях міст, книжки, глянцеві журнали та каталоги, гроші й цінні папери - все це поліграфічна продукція.

Два винаходи - шрифти (окремі літери) і растри - створили умови для багаторазового виготовляння однотипних примірників друкової продукції, що складаються із тексту та ілюстрацій. Ефективні високошвидкісні друкарські машини з цифровим керуванням із змінними за кожний оберт формного циліндра образами на друкарській формі дали змогу випускати видання з уношенням змін у процесі друкування тиражу, що зробило видання зовсім сперсоніфікованими.

Таким чином, видавничо-поліграфічні технології, розвиваючись, прийшли до своєї протилежності: від великої кількості ідентичних примірників видання до нескінченного різноманіття варіантів у тиражі одного видання.

227


На цей час сталися значні зміни стосунків у блоці "видавництво - поліграфія". Складний, тривалий у часі й замкнений у цикл редакційно-видавничий процес, кінцева мета якого створення і випущення у світ певного продукту, сучасному видавцеві не вдається завершити без участі поліграфіста. Це представник тої професії, яка ще на етапі запровадження друкарства відмежувалася від когорти редакторів (коректорів) як творців книжки, а займався він суто тиражуванням друкових видань та продукції, підготованої видавцем [33].

Нині існувати одна без одної ці дві складові частини видавничо-поліграфічної галузі практично не можуть. Перелічені вище кардинальні зміни у поліграфічному виробництві вплинули й на технологію редакційно-видавничого процесу. Активна заміна друкарських машинок сучасним комп'ютерним устаткованням дала змогу видавництвам виготовляти в "домашніх умовах" такий оригінал-макет, який оминав тривалий у часі процес складання, правлення та форматування на поліграфічному підприємстві аркушів видання і був відразу придатний для тиражування.

Узяття на себе частини функцій поліграфістів наблизило видавців до безпосереднього виробничого процесу, спонукало їх активніше вивчати ази поліграфії. В лексиконі редакторів уже звичні поняття "додрукарські процеси у видавництві", "виводження оригіналу-макету на плівки", "готування до виводження тексту на плівки у дзеркальному вигляді", "цифрові системи і технології друкування" тощо, за якими стала неминучою внутрішня реорганізація всіх без винятку підрозділів видавництва [33].

Виходячи з цього, викладання дисципліни' Технічне редагування" для студентів вищих закладів освіти, які навчаються за спеціальністю "Видавнича справа та редагування" і готування відповідної літературизшсвітленням сучасних КВС, технологій та усталювання поліграфічного виробництва- це актуальне питання сьогодення.

Вивчивши дисципліну "Технічне редагування",



студент повинен знати:

  • основні види видань;

  • терміни та виознаки, що характеризують видання, як продукт видавничого
    поліграфічного виробництва і засіб масової інформації;

  • основи загальної композиції та композиції видань;

  • принцип роботи комп'ютера, знання і практичне застосовування видавничих
    програм;

  • особливості сучасних технологій поліграфічного виробництва;

  • основні поліграфічні матеріали;

  • основи технічного редагування видань;

  • методику готування видавничого текстового оригіналу від його розмічання
    до передання на поліграфічне підприємство;

228

  • особливості оформи основних груп видань;

  • нормативні документи та стандарти, стосовно технічного оформлювання
    видань;

  • основні вимоги до текстового й ілюстраційного матеріалів, які підлягають
    опрацюванню;

  • основні принципи композиції та їхню роль у формуванні видання;

  • основні правила верстання ілюстрацій, таблиць і виводів;

  • основні ознаки та можливість застосовування основних груп друкарських
    шрифтів;

  • коректурні знаки і загальноприйняті познаки шрифтових та нешрифтових
    виокремин;

  • одиниці виміру обсягу видань і поліграфічної продукції.

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка