Навчальний посібник до практичих занять та самостійної роботи для студентів вищих навчальних закладів в галузі «фізичне виховання, спорт І здоров'я людини»


Вибір методу (методики) проведення дослідження



Сторінка9/14
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.58 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Вибір методу (методики) проведення дослідження


Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір методів проведення дослідження, які служать інструментом у здобутті фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленої мети.

Найважливіша методологічна позиція - побудова теорії дослідження.

У теоретичних пошуках перед автором стоїть задача розробити закінчену концепцію, право на існування якої варто довести шляхом її зіставлення з іншими точками зору, а також звертанням до практики.

Корисними для побудови теоретичних положень виявляються такі методи, які можуть бути взяті на озброєння.



Системний аналіз включає розгляд усієї сукупності прийомів, способів, процесів, видів обладнання, що використовується, методів вирішення завдання і т.д. Дотримуючись правил формальної логіки, створюються класифікації об'єктів аналізу. Ті, що не входять у предмет дослідження, критикуються й виключаються, розгорнуто доводяться переваги запропонованих об'єктів і положень, вказуються моменти, які потрібно виконати для їхньої реалізації. Метод продуктивний для вироблення рекомендацій різного роду.

Другим, найпоширенішим і універсальним способом побудови теорії є моделювання процесу або явища на базі відомих моделей, яке має деякі істотні відмінності, досягнуті за рахунок знятих припущень, нових використаних ефектів, підходів до вирішення.

Наступний методологічний момент - єдність теорії і практики.

Єдність теорії й практики - ознака істинно наукового дослідження. Це досягається при побудові теорії (опис процесів і явищ, їхнє пояснення, прогнозування й видача рекомендацій) з орієнтацією її на практику, при дотриманні необхідних вимог системності, типовості й репрезентативності, а в необхідних випадках - переглядом концепцій у зв'язку з новими фактами і явищами у практиці.

У методології наук використовуються різні методи, що враховують специфіку предмета й об'єкта вивчення. Найважливіші з них такі:

- системний підхід, що дозволяє розкрити різноманіття проявів досліджуваного об'єкта, визначити місце предмета дослідження в розроблювальній галузі науки;

- проектний метод, що визначає цілісність дослідження, стадії і порядок його розроблення;

- абстрактно-логічний метод, що використовується для побудови теорії, включає різноманітні прийоми й операції: аналіз і синтез, дедукцію й індукцію, сходження від конкретного до абстрактного, і навпаки, аналогію, формальну логіку, гіпотетичне припущення й ін.;

- моделювання як метод дослідження структури, основних властивостей, законів розвитку і взаємодії з навколишнім світом об'єкта моделювання;

- емпіричний метод, пов'язаний з постановкою експериментальних перевірок теорії і спостережень за еволюцією природних і технічних процесів;

- статистико-імовірнісний метод, що дає можливість реалізувати кількісний підхід до вивчення наукових даних у єдності з якісним аналізом;

- монографічний метод, що має переважно описовий характер, але є цінним при всебічному, повному, деталізованому вивченні об'єкта або явища.

Говорячи про методологічну витриманість наукового дослідження, мають на увазі ефективність використання методологічних принципів з метою отримання цілісної наукової праці автора. Методологічно витримане наукове дослідження характеризується:

- коректною, науково обґрунтованою постановкою проблеми дослідження, що не просто існує в теорії, але може бути розроблена практично з отриманням наукових результатів, що мають ознаки новизни, корисності й вірогідності;

- побудовою предмета дослідження як сукупності взаємозалежних різних проблем, при цьому вивчення висунутих питань забезпечується не тільки у статиці, але й у динаміці;

- побудовою теорії, за допомогою якої предмет дослідження (досліджувану проблему) можна описати, пояснити, розкрити внутрішній механізм явищ і протиріч, спрогнозувати розвиток процесу, видати рекомендації з удосконалювання. Цим забезпечується належний теоретичний рівень дослідження як найважливішого принципу його методологічної витриманості;

- забезпеченням єдності теорії й практики, що розуміється в тому сенсі, що створена автором теоретична концепція повною мірою використовується для аналізу практики й експериментальний даних, формулювання нових рекомендацій;

- закінченістю й цілісністю дослідження, що набуває властивостей системи, у якій кожна окремо взята частина може бути зрозуміла й пояснена з позицій цілого, а ціле здатне існувати й виконувати свої функції лише на базі своїх компонентів;

- вірогідністю отриманих наукових результатів, доведеною й перевіреною всіма можливими в кожному конкретному випадку теоретичними методами, експериментальними дослідженнями й практичними спостереженнями.

І ще один важливий методологічний момент - тлумачення (інтерпретація) підстав дослідження й отриманих наукових результатів. Інтерпретація підстав дослідження (обраної проблеми, об'єкта й предмета дослідження, інформаційного масиву, методів дослідження, цілей і завдань), а також висновків і положень має насамперед світоглядний характер, базується на об'єктивній діалектиці розвитку, її законах і категоріях.

Формулювання висновків та оцінка отриманих результатів


До даного питання треба ставитися як до формування своєрідної системи концентрованого викладення отриманого наукового знання. Схема подання висновків може бути такою. Спочатку перелічуються результати, представлені в даному дослідженні, - цим окреслюється розглянутий предмет наукового дослідження. Потім один або кілька пунктів можуть більш глибоко розкривати нове наукове знання, давати уточнення, що визначає його унікальність і відмінність від відомих положень. Нарешті, у висновках може підтверджуватися вірогідність й обґрунтованість наукових положень, корисність їхнього практичного використання. Між пунктами висновків повинні проглядатися зв'язок, послідовність, ієрархія за ступенем важливості.

Отже, автор повинен у наукових висновках зробити наукове узагальнення досліджень, показати унікальність власних пошуків і представити на суд наукової громадськості нове наукове знання, отримане в дослідженні.

Новизна результатів і тема дослідження органічно пов'язані. При цьому повинна існувати гіпотеза новизни дослідження, що забезпечує вихід на коло питань, що призводять до утворення ядра дослідження, що має істотні ознаки новизни, оригінальності.

Наукова новизна - головна вимога до наукових результатів. Це означає, що науковий результат повинен містити нове вирішення наукового завдання, що має істотне значення для відповідної галузі знань, або нові науково обґрунтовані розробки, що забезпечують вирішення важливих прикладних завдань економіки або обороноздатності.

Виявити й визначити наукову новизну дозволяють такі положення:

- докладне вивчення літератури за предметом дослідження з аналізом його історичного розвитку;

- розгляд існуючих точок зору, критичний аналіз і зіставлення яких у світлі завдань дослідження часто приводять до нових або компромісних рішень;

- залучення в науковий оборот нового цифрового й фактичного матеріалу, наприклад, у результаті проведення експерименту - це вже помітна заявка на оригінальність;

- деталізація відомого процесу, явища - докладний аналіз практично будь-якого цікавого в науковому відношенні об'єкта приводить до нових корисних результатів, висновків, узагальнень.

Елементи новизни, які можуть бути представлені в результатах дослідження:

- новий об'єкт дослідження, тобто завдання, поставлене в дослідженні, розглядається вперше;

- нова постановка відомих проблем або завдань (наприклад, зняті допущення, прийняті нові умови);

- новий метод вирішення;

- нове застосування відомого рішення або методу;

- нові наслідки з відомої теорії в нових умовах;

- нові результати експерименту, їхні наслідки;

- нові або вдосконалені критерії, показники і їхнє обґрунтування;

- розроблення оригінальних математичних моделей процесів і явищ;

- розроблення пристроїв і способів на рівні винаходів і корисних моделей.

Рекомендована література:


  1. Душинський В.В. Основи наукових досліджень. Теорія і практика з програмним забезпеченням. - Навч. посіб. - Київ: КПІ 1998. - 408с.

  2. Ковальчук В.В., Маїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2004.- 208с.

  3. Максименко С.Д., Філоненко М.М. Методичні рекомендації «Науково-досліницька діяльність студентів». –Київ, 2013.-64 с.

  4. Пилипчук М.І., Григор'єв A.C., Шостак В.В. Основи наукових досліджень. -Підручник, Київ „Знання". - 2007. - 270с.

  5. Основы научных исследований / [под ред. А. А. Лудченко, Я. А. Лудченко, Т. А. Прима]. – К. : Знания, КОО, 2000. – 113 с.

  6. П’ятницька-Познякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі : підруч. / І. С. П’ятницька-Познякова. – К. : Знання, 2003. – 116 с.

  7. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень : навч. посібник / В. І. Романчиков. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ЧСТУДЕНТІВ.

НАПРЯМКИ ОРГАНІЗАЦІЇ НДРС

МЕТА: Закріпити знання про вплив НДРС у особливості спрямованості навчального процесу у закладах вищої освіти.

ЗАВДАННЯ:

Впродовж двох годин аналізуються наступні питання:



  1. Вплив НДРС на спрямованість навчального процесу у закладах вищої освіти.

  2. Вплив НДРС на науково-методичне забезпечення навчального процесу.

  3. Вплив НДРС на державні стандарти вищої освіти.

  4. Види і форми організації навчальних занять при освоєнні методів НДРС у вищій школі.

Контрольні тести:

І. Що собою являє предмет дослідження

1. це конкретний процес фізичної чи спортивної підготовки та фізичної реабілітації.

2. це наука або комплекс наук, у межах яких виконується певна наукова робота.

3. з'ясування в процесі синтезу знань суттєвих зв'язків між досліджуваними об'єктами.

4. формування висновків.

ІІ. Що собою представляє об'єкт дослідження

1. Це ті чи інші закономірності процесу фізичного виховання, або спортивної діяльності або фізичної реабілітації.

2. визначення властивостей об'єктів дослідження та перевірка справедливості гіпотез.

3. Забезпечення умов для виконання дослідження.

4. Розроблення шляхів і прийомів фіксування ходу результатів експерименту.

ІІІ. Що собою представляє робочою гіпотеза

1. Це наукове припущення щодо способу вирішення даної проблеми.

2. Це з'ясування в процесі синтезу знань суттєвих зв'язків між досліджуваним об'єктом і зовнішнім середовищем.

3. поєднання окремих сторін предмета дослідження в єдине ціле.

4. це виявлення відмінностей між об'єктами матеріального світу.

ІV. Як формулюється мета дослідження

1. Формується, як правило, одним реченням і узагальнено відповідає на питання: „ Що є предметом, об'єктом та суб'єктом дослідження? Яким повинен бути кінцевий результат?"

2. Це визначення властивостей об'єктів дослідження та перевірка справедливості гіпотез.

3. Забезпечення умов для виконання дослідження

4. Розроблення шляхів і прийомів фіксування ходу результатів експерименту.

V. Як формуються основні завдання дослідження

1. Формуються виходячи з мети та гіпотези. їх може бути декілька (для курсових робіт достатньо двох основних завдань, а для дипломної чи магістерської роботи - трьох і більше).

2. Виходячи з визначення властивостей об'єктів дослідження та перевірка справедливості гіпотез.

3. З всебічного та достовірного вивчення об'єкта, процесу або явища, їх структури, зв'язків.

4. З виявлення відмінностей між об'єктами матеріального світу.
VІ.В чому полягає практичне значення НДР


  1. полягає у тому, що застосуванні запропонованій програма зміни досліджуваних показників може бути використано в різних умовах а не тільки у спеціалізованих закладах.

  2. визначення властивостей об'єктів дослідження та перевірка справедливості гіпотез.

  3. Забезпечення умов для виконання дослідження.

  4. Розроблення шляхів і прийомів фіксування ходу результатів експерименту.

VІІ.Що собою уявляє Наукова проблема

  1. це сукупність складних теоретичних або практичних завдань; сукупність тем науково-дослідної роботи. Проблема охоплює значну галузь дослідження й має перспективне значення. Проблема може бути галузевою, міжгалузевою, глобальною. Проблема складається з ряду тем.

  2. це форма та засіб наукового пізнання.

  3. це протилежні твердження.

  4. система узагальненого знання.

Завдання для самостійної роботи:

1. Чим визначено і на які принципи орієнтується навчальний процес ДВНЗ України з урахуванням НДРС ?

2. На які філософські поняття опирається НДРС?

4. Якою є структура форми організації освоєння НДРС у ДВНЗ?

5. Яка роль науково-дослідної роботи в процесі підготовки фахівця?

6. Вивчіть, що включає науково-методичне забезпечення навчального процесу НДРС.

7. Що собою являє навчальна програма НДРС?

Теоретичний матеріал до практичного заняття 13

ПЛАН

1.На що спрямована основна мета НДРС у навчальному процесі у закладах вищої освіти

2.Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів

3.Організаційна структура науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі

4.Напрямки організації науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі

Організація науково-дослідної роботи студентів

Сучасний фахівець повинен не тільки володіти необхідними теоретичними знаннями, але й навичками творчого рішення практичних питань, умінням використовувати в своїй роботі все нове, що з’являється в науці і практиці, постійно вдосконалювати свою кваліфікацію.

Всі ці якості особистості виховуються в на факультеті здоров’я ДФНЗ УжНУ через активну участь студентів у науково-дослідній роботі.

Вже з першого курсу кожний студент самостійно чи при безпосередній участі викладачів обирає наукову проблему, що має досліджуватись. Як обрати саме свій напрям наукової роботи?

На факультеті здоров’я ДФНЗ УжНУ вже склалися підтверджені практикою форми науково-дослідної роботи студентів, а саме:

- науково-дослідна робота, що є складовою навчального процесу і є обов’язковою;

- науково-дослідна робота, яка виконується студентами в поза навчальний час.

У навчальному процесі при виконанні письмових завдань, лабораторних робіт, рефератів, підготовки та участі у семінарах, ділових іграх студент визначає коло своїх наукових інтересів.

Виходячи з наукових інтересів, студенти беруть участь у творчих дискусіях, організовують тематичні наукові семінари, проводять круглі столи, здійснюють «мозкові штурми» для розв’язання найбільш складних завдань або пошуку нових, оригінальних ідей.

Викладачі кафедр завжди допоможуть обрати певний науковий напрям, рекомендують необхідну літературу.

Щорічно На факультеті здоров’я ДФНЗ УжНУ за участю талановитих студентів проводиться підсумкова студентська наукова конференція, на якій підводяться підсумки науково-дослідної роботи студентів за рік з усіх наукових напрямків.

Результати наукових досліджень оприлюднюються у наукових статтях як одноосібно, так у співавторстві з викладачами.

Деканати, кафедри постійно тримають процес наукових досліджень студентів в центрі своїх пріоритетів. Якщо ви відчуваєте в собі нахили до творчої діяльності, розвивайте ці здібності, займайтесь дослідницькою роботою!

Наукова робота дає можливість розкрити інтелектуальний потенціал як студента, так і викладача, зробити свій внесок у дослідження актуальних проблем фізичної реабілітації та аналізу тренувальних процесів у фізичній культурі, оволодіти науковими методами пізнання і, що головне для студента, усвідомити важливість такої роботи для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Для того, щоб ця робота проводилась протягом усього періоду навчання, необхідно постійно підтримувати інтерес до дослідження, стимулювати цю діяльність.



Основна мета НДРС: підвищення якості підготовки спеціалістів. Сучасний спеціаліст повинен володіти не тільки необхідною сумою фундаментальних і спеціальних знань, а й певними навичками творчого розв'язання практичних завдань, умінням використати у своїй роботі все те нове, що з'являється в науці і практиці, постійно вдосконалювати свою кваліфікацію, швидко адаптуватись до існуючих умов.

Усі ці якості необхідно розвивати через активну участь студентів у НДР.

Керівництво НДРС є обов'язковим елементом діяльності викладачів. У ВНЗ діють ради з НДРС, очолювані ректором (обов'язки ради - допомогти студентам у всіх аспектах).

НДРС включає в себе два взаємно пов’язані напрямки:


  1. навчально-наукову роботу (HHP), що полягає у вивчені основ і методів наукових досліджень та прищепленні студентам навичок наукової праці (основні завдання);

  2. власне наукові дослідження, що здійснюються студентами під керівництвом викладачів (основні завдання).

Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу, зумовлює наступність її від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших.

На кафедрах ВНЗ організовуються навчально-наукові семінари для студентів. Практикуються також індивідуальні домашні завдання з елементами наукового пошуку. Для молодших курсів однією з форм HHP є підготовка рефератів.

Наукова робота студентів у поза навчальний час відбувається у формі планових договорів і держбюджетних НДР кафедр і наукових відділів ВНЗ.

Після завершення НДР студенти оформляють звіти і репрезентують їх на наукових конференціях і конкурсах, де відбуваються обговорення та оцінка їх результатів.

НДР може бути тісно пов'язана з виконанням курсових, дипломних та магістерських робіт. Керівник визначає тему, та робочу гіпотезу, обговорює їх актуальність визначає мету і завдання досліджень, визначає план та об'єм досліджень. Студент приступає до виконання роботи, проводить патентний пошук, засвоює методику, набирає матеріал, проводить досліди та експерименти, проводить статистичну обробку, обробляє дані літератури та оформляє та презентує роботу.

Поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи забезпечує вирішення таких основних завдань:

- формування наукового світогляду, оволодіння методологією та методами наукового дослідження;

- надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

- розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

- прищеплення студентам навичок самостійної науко-во-дослідної роботи;

- розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у своїй практичній роботі;

- розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

- створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у вузі резерву вчених, дослідників, викладачів.



Організаційна структура науково-дослідницької діяльності у вищому навчальному закладі може бути представлена в такому вигляді:

- проректор з наукової роботи;

- рада науково-дослідницької діяльності студентів інституту (університету) (РНДС);

- рада студентського науково-творчого товариства факультетів;

- студентські науково-творчі товариства кафедр.

Наукове керівництво студентським науково-творчим товариством здійснюється науковим керівником, який обирається Вченою радою вищого навчального закладу. Голова і члени ради призначаються наказами по інституту, факультету.



Науково-дослідницька діяльність студентів вищого навчального закладу здійснюється за основними напрямами:

- науково-дослідна робота, що є складовою навчального процесу і обов´язкова для всіх студентів (написання рефератів, підготовка до семінарських занять, підготовка і захист курсових, дипломних робіт, виконання завдань дослідницького характеру в період виробничої практики на замовлення підприємств тощо);

- науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом. Нею передбачається:

- участь у наукових гуртках, виконанні госпрозрахункових наукових робіт у межах творчої співпраці кафедр, факультетів;

- робота в студентських інформаційно-аналітичних, юридичних консультаціях, туристських фірмах, перекладацьких бюро тощо;

- рекламна, лекторська діяльність;

- написання тез наукових доповідей, публікацій тощо.

Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку, готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи; узагальнюють передовий практичний досвід, застосовують економіко-математичні методи, комп´ютерну та організаційну техніку, інформаційні технології. Проблеми наукового пошуку відображені у курсових роботах студентів, мають знайти своє продовження у дипломній роботі, а також бути частиною наукової тематики відповідної кафедри.

Кожний студент під час навчальної та виробничої практики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускаюча кафедра. Виконання завдання відображається в щоденнику в окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватись при підготовці доповідей на конференції, інформаційних семінарах, при написанні курсових та дипломних робіт.

У дипломній роботі повинні мати місце елементи дослідницького пошуку, що характеризує здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково-прикладну цінність, можливість проведення самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності базового підприємства, за матеріалами якого виконувалось дослідження.



Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри, з інтересами підприємства, на базі якого студент виконує дипломну роботу, бути частиною госпдоговірної науково-дослідної тематики кафедри, факультету вищого навчального закладу (схема 1).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка