Навчальний посібник Київ 2002 вступ етнічна психологія наука про психічну своєрідність людей, які на



Сторінка13/13
Дата конвертації22.01.2017
Розмір2.61 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Шведський національний характер. Головна риса шведського на-

ціонального характеру -- працелюбність. Шведи дуже обережні і зазви-

чай не дуже люблять висловлювати свою думку. Вони дещо більш по-

хмурі, ніж інші європейські народи та більш замкнуті. Шведів вважають

неконтактними та некомунікабельними людьми. Можливо, сам клімат

Швеції впливає на ізольованість людей та негативно діє на їхній харак-

тер. Шведи бояться показати свої емоції та душевні страждання іншим і

тримають їх у собі. Вони не люблять говорити про себе. Вважається, що

це не снобізм, не останки аристократизму, це просто неконтактність. Для

іноземця -- найбільша мука знаходитись у шведській вітальні серед лю-

дей, що не говорять нічого цікавого, бути оглушеним тишею, що насту-

пає час від часу, знати, що потрібно щось сказати, але боятись зробити


це не так, як потрібно. Якщо швед почне говорити, його важко зупини-

ти, але заставити його говорити майже неможливо.

Парадоксальним є те, що швед, який "застібає свою душу на усі ґуд-

зики" у розмові зі шведом, більш відвертий з іноземцем. Тут, очевидно,

спрацьовує так званий "ефект купе", коли незнайомим людям легше роз-

повісти про свої проблеми та турботи, аніж знайомим.

Шведи, як правило, не мають потреби у душевній розмові. У них та-

кож немає здібностей гарного слухача.

Для шведів характерна велика пунктуальність. Навіть клієнти у перу-

карні обслуговуються у точно встановлений час. Якщо клієнт записався,

але не з'явився вчасно, йому, за шведськими правилами, все одно надси-

лається рахунок.



Шведська ділова етика. Шведи відомі у світі своєю глибоко вкорі-

неною лютеранською діловою етикою, яка найближча до німецької, але

не така суха. До її характерних рис належать сумлінність, пунктуаль-

ність, акуратність, серйозність, порядність і надійність у стосунках. Рі-

вень кваліфікації шведських бізнесменів дуже високий, тому в своїх

партнерах вони особливо цінують професіоналізм. Шведи, як правило,

володіють кількома іноземними мовами, у першу чергу англійською та

німецькою.

Шведи -- педанти: не називайте вашого партнера на ім'я доти, доки

він сам цього не запропонує. Тут люблять планувати справи заздалегідь,

тому й про ділові зустрічі краще домовлятись за кілька днів або навіть

тижнів, а не в останню хвилину. На переговори потрібно з'явитись у точ-

но призначений час, відхилення від якого не повинно перевищувати 3­5

хвилин, а у виняткових випадках до 15 хвилин.

Шведські бізнесмени бажають знати заздалегідь склад учасників і

програму перебування (включаючи робочу частину, прийоми, відвідання

театрів та ін.). Буде ввічливим з вашого боку попросити дати рекоменда-

ції про форму одягу для прийомів і відвідання театру.

Традиційно переговори починаються з бесіди про погоду, спорт,

пам'ятки культури тощо. До переговорів потрібно готуватися заздале-

гідь. У солідних шведських компаніях дотримуються суворої дисциплі-

ни та субординації відповідно до соціального і службового статусу. Ко-

жен учасник переговорів має право на власну думку, коли йому буде на-

дане слово.

Шведи стримані і, як правило, не виражають сильних емоцій. Вони

заздалегідь всебічно вивчають отримані пропозиції та люблять розгляда-

ти усі питання у найменших деталях, тому, якщо ви хочете досягнути ус-

піху, на переговори потрібно приходити ретельно підготувавшись.

Шведи дотримуються традиційних поглядів на одяг ділової людини,

віддаючи перевагу класичному стилю. Для чоловіків це темний, як пра


вило, синій у тонку смужку або сірий костюм. Для жінок -- більш-менш

строгий, але яскравого кольору костюм модної довжини та силуету або

не надто екстравагантне плаття.

Дружні стосунки. Дружні зв'язки та стосунки відіграють особливу

роль у розвитку бізнесу. Робота не обмежується стінами офісу і часто має

продовження за дружньою вечерею в ресторані або в гостях. Додому за-

прошують тільки найближчих або дуже важливих партнерів. Якщо ви от-

римали таке запрошення, то не забудьте купити квіти господині дому.

Шведи дотримуються певних традицій на урочистих вечерях. Зазви-

чай господар дому на знак привітання піднімає келих і, звертаючись до

кожного, говорить: "Сколь!" (за ваше здоров'я). Щоразу, коли лунає це

слово, усі обмінюються поглядами, випивають і знову дивляться у вічі

одне одному. Не рекомендується проголошувати тост за господиню чи

господаря до кінця трапези, ставити келих на стіл під час проголошення

тосту доти, доки присутні не глянули у вічі одне одному.

Правила гарного тону передбачають також відповідне запрошення з

вашого боку.


4.8. Ділове спілкування з італійцями

Італійський характер. Безумовно, немає сенсу в намаганнях вивес-

ти для певного народу загальний знаменник, наприклад, навішувати на

іспанців ярлик "гордих", а на шведів -- ярлик "флегматичних". Але все

ж кожному народу властиві свої відмінні риси, з'ясувавши які, легше пе-

реходити від загальних схем і стереотипних образів до повнішого та

об'єктивнішого аналізу національного характеру.

Італійці -- народ, у характері якого домінує експресивність, тобто

схильність повністю підкорятись своїм емоціям і відкрито виражати їх.

Любити й ненавидіти, радіти чи сумувати -- значить у їхній уяві пов-

ністю віддаватись своїм почуттям всередині й зовні. Стримування емо-

цій вони вважають чимось протиприродним , ототожнюючи це із лице-

мірством.

Італієць поєднує в собі французьку життєрадісність з іспанською сер-

йозністю, твердістю. Важлива риса італійця -- людяність. Йому власти-

вий гострий розум, винахідливість, тонке сприймання усього прекрасно-

го, художній смак.



Ділові контакти з італійцями. Ділові контакти з італійцями харак-

теризуються деякими особливостями. Так, при встановленні партнерсь-

ких стосунків активніші представники малих і середніх фірм. Італійці не

затягують розв'язання організаційних питань, оскільки в них відсутня

складна бюрократична процедура прийняття рішень. Як правило, для на-

лагодження ділових зв'язків буває достатньо обміну офіційними листа-

ми, в яких викладено коротку інформацію про фірму та вказано предмет

ділового інтересу.

Італійські бізнесмени приділяють велику увагу тому, щоб переговори ве-

лись між людьми, які мають приблизно однаковий статус у діловому світі та

в суспільстві. У зв'язку з цим перед діловими зустрічами вони намагаються

отримати інформацію про трудову біографію партнерів, їхній вік, посаду.



Неофіційні зустрічі. Італійці люблять вирішувати ділові питання не

за столом переговорів, а в неофіційній обстановці, наприклад, у невелич-

кому ресторані, але легкість у спілкуванні та традиційна відкритість іта-

лійців не повинні подіяти на вас розслаблююче, оскільки в бізнесових

питаннях ви зустрінете досить офіційний підхід.

Для ділових зустрічей потрібно одягтись у добротний одяг, що корис-

тується авторитетом на ринках Європи.

Характерно, що в Італії ви майже не зустрінете жінок на керівних по-

садах. Традиції суспільства утримують жінку у стінах дому більше, ніж

у будь-якій іншій європейській країні. Тому, якщо ви тут у діловій подо-

рожі, і якщо ви -- жінка, вважайте, що одягаєтесь для чоловіків. Не за-

будьте, що італійці звертають увагу на стильний фасон. Вдягніть свої

найкращі туфлі, візьміть модну сумку. Приберіть подалі дешеву біжуте-

рію і купіть (або позичте) для подорожі справжні золоті прикраси. Іта-

лійці легко відрізняють справжню річ від підробки.

Вечірній наряд потребує особливої ретельності, якщо ви вечеряєте у

ресторані зі своїми колегами. Жінкам бажано надіти який-небудь іскрис-

тий, сяючий наряд з шовку або атласу та добавити до нього діамантові

сережки або брошку.

І нарешті, слід зазначити, що хоча італійські бізнесмени легкі на під-

йом, після підписання спільних ділових документів продовження кон-

тактів з ними ускладнюється.

Крім того, італійці -- народ не дуже організований та пунктуальний.

Отже, якщо вас не зустріли, коли ви приїхали в цю країну, не впадайте у

відчай: це не означає неповагу, це просто прояв неорганізованості. У та-

кому випадку потрібно просто зателефонувати вашим партнерам.

4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії

Іспанський національний характер. Країна предків -- так нерідко на-

зивають Іспанію. Становлення іспанців як нації сягає ХV ст., періоду об'єд-

нання феодальних держав, розташованих на Піринейському півострові.

За своїм характером іспанці -- серйозні, відкриті, галантні, людяні,

мають велике почуття гумору, чудово працюють. У своїй поведінці в сус-

пільстві та в особистому житті іспанці проявляють певну урочистість

Навіть селянин проникнутий свідомістю власного достоїнства щодо ке-

рівництва, якому він по закону повинен підкорятись.

Іспанський підкреслений аристократизм і красномовність навіть у

звичайній розмові свідчать про благородну національну гордість. Тому,

наприклад, французька фамільярність для іспанця просто нестерпна.

Для звернення до близьких друзів, родичів і дітей в іспанській мові

використовують особистий займенник tu (ти). Звичайна форма ввічливо-

го звернення Vuestra mersed (Ваша милість), що скорочується в усній

формі до Vsted (множина -- Vstedes).

Формами ввічливого звернення до сторонніх є Don (на письмі -- Dn,

D), Senior (Sr) i Exselenzia (Exca) -- стосовно чоловіків i Dona (Dn, Da),

Seniora (на письмі -- Sra) -- стосовно жінки. До молодої дівчини звер-

таються, вживаючи слово Seniorita (на письмі -- Srita, Sta), а до молодо-

го хлопця -- Seniorito. Кожне з цих слів має відповідне значення "пані"

або "пан". Найдавніше з усіх наведених слів -- Don. Спочатку воно вжи-

валось у значенні королевського титулу, а пізніше стало вказувати на

аристократичне походження. У наш час таке звернення використовуєть-

ся для виразу поваги, причому тільки з особистим іменем, а не з прізви-

щем (Дон Педро). Слово сеньйор походить від латинського "стара люди-

на". Звернення "сеньйор, сеньйора" можуть вживатись із повним іменем

(ім'я, прізвище) і тільки з прізвищем, але ніколи не вживаються лише з

особистим ім'ям.



Ділові контакти. При встановленні ділових контактів з іспанськими

бізнесменами необхідно брати до уваги деякі особливості цієї країни та

її людей. Так, не прийнято призначати зустріч під час сієсти (денного

відпочинку). Потрібно мати на увазі, що в Іспанії пізно їдять: снідають о

14 годині, обідають -- о 22-й. За столом не прийнято обговорювати такі

теми, як особисте життя, корида, політика.

Про своє прибуття до країни потрібно обов'язково повідомити зазда-

легідь. Схильність іспанців спізнюватись на зустріч є предметом чисель-

них жартів. Церемонія знайомства не відрізняється від традиційної --

рукостискання, обмін візитними картками. Як правило, переговори про-

ходять за участі кількох партнерів і починаються з розмов про погоду,

спорт, культурні пам'ятки тощо. Стиль ведення переговорів з іспанськи-

ми бізнесменами менш динамічний, ніж, наприклад, американцями або

італійцями. Іспанці велику увагу приділяють тому, щоб переговори ве-

лись з рівними за статусом особами. Оскільки іспанці полюбляють бага-

то говорити, тому майже не дотримуються регламенту зустрічі. Для ді-

лових зустрічей вдягається класичний костюм, біла сорочка та начище-

не до блиску взуття.

У цій країні не прийнято запрошувати ділових партнерів додому. Як-

що вас запросили залишитися на сніданок -- не приймайте цього запро-

шення, бо це проста формальність. Якщо його повторять -- знову від-

мовтесь. Тільки після третього разу можна прийняти запрошення, ос-

кільки на цей раз воно буде щирим, а не просто жестом ввічливості. Йду-

чи в гості, візьміть із собою квіти та вино. Не потрібно дарувати надто

дорогі подарунки, оскільки вони можуть бути сприйняті як хабар і обра-

зити партнера.

Приходити в точно назначений час, як і у Франції, не прийнято --

обов'язково потрібно запізнитися на 15­20 хвилин.

4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами

Корейський національний характер. Населення республіки Корея

характеризується повною національною однорідністю. Корейці -- це по-

томки племен, які живуть у районі Алтаю та Центральної Азії. Кілька ти-

сячоліть тому предки сучасних корейців стали просуватися на Схід, по-

ки нарешті не осіли в Маньчжурії та на півострові Корея, витіснивши

звідти палеоазійські племена (предків сьогоднішніх ескімосів). В етноге-

незі корейців, окрім алтайських і палеоазійських племен, відігравали

роль і австронезійські племена. Корейська нація виявилась винятково

стійкою. Хоча сама назва "корейці" перекладається як "люди країни ран-

кової прохолоди" або "люди країни ранкового спокою", спокоєм їм не до-

водилося насолоджуватись часто. Але при цьому вони змогли зберегти

національну своєрідність, вірування, культуру.

До національних рис корейців належать, з одного боку, терплячість,

дисциплінованість, працелюбність, оптимізм, наполегливість, а з друго-

го -- непоступливість.

На шляху модернізації республіка Корея практично не розгубила тра-

диційні звичаї та поняття.

Особливості ділових стосунків. Ставка на науку й техніку -- це єди-

ний шанс виживання південнокорейської економіки в конкурентній бо-

ротьбі на міжнародному ринку. Пріоритетними науково-технічними на-

прямами тут визнані мікроелектроніка, комп'ютерна техніка, виготов-

лення нових матеріалів, ядерні дослідження, біотехнологія.

Що стосується ділових відносин, то слід зазначити: традиційна пів-

деннокорейська мораль високо ставить особисте спілкування, особис-

тий контакт, без яких у країні неможливо розв'язати ні однієї проблеми.

Саме тому корейці завжди наполягають на особистій зустрічі, навіть у

тих випадках, коли, на ваш погляд, достатньо телефонної розмови. Як-

що на прохання про зустріч ви не дали певної відповіді, не виключена

можливість появи корейців у вашому офісі без попередньої домовле-

ності, оскільки вони можуть сприйняти неоднозначну відповідь за го-

товність зустрітись.


Корейці, як правило, люди відкриті, дуже ввічливі та добре виховані.

Тому потрібно пам'ятати, що тепле ставлення до вас може і не означати,

що вам пощастило дуже зацікавити ваших партнерів своїми пропозиція-

ми. Може так статись, що вони просто проявляють ввічливість, і ви по-

винні відповісти тим самим.

До встановлення ділових стосунків корейці підходять інакше, ніж у

країнах Заходу. Важко або майже неможливо налагодити контакт шля-

хом прямого звернення до південнокорейської фірми у письмовому ви-

гляді. Бажана особиста зустріч, про яку краще за все домовлятися через

посередника. Ваш посередник, що добре знайомий з вашими потенцій-

ними партнерами, представить вашу організацію, розповість про ваші

пропозиції та про ваш особистий статус у фірмі.

Корейське суспільство суворо ієрархічне та досить авторитарне. Пре-

стиж людини залежить від посади та віку і заробляється часто нелегкою

працею. Тому, якщо іноземець не виявить достатньої поваги до людей

Кореї та їхніх традицій, його шанси на успіх знизяться. Отже, потрібно

чітко уявляти собі співвідношення власного статусу зі статусом партне-

ра. Визначенню цього будуть сприяти ваші візитні картки, в яких корей-

ських бізнесменів зацікавлять не стільки ваше ім'я, скільки організація,

у якій ви працюєте, та ваше місце в ній. Говорячи про імена, потрібно

пам'ятати, що в корейців перше слово -- це прізвище (найбільш розпов-

сюджені: Кім, Лі, Пак, Цой, Хан, Нам, Чон, Сон), а два наступних -- осо-

бисте ім'я.

Корейські бізнесмени вважаються досить наполегливими та агресив-

ними у веденні переговорів. Традиційне виховання та мораль не завжди

дозволяють перейти до проблеми, яку потрібно розв'язати. Як правило,

переговори, особливо початкові, мають досить тривалу протокольну ча-

стину. Але, на відміну від представників японських компаній, корейці не

схильні довго обговорювати другорядні моменти у бажанні забезпечити

плавний перехід до головного питання. Для корейських бізнесменів ха-

рактерні ясність і чіткість в окресленні проблем і шляхів їх розв'язання.

Корейці не звикли відкрито висловлювати незгоду з партнером, дово-

дити його неправоту і того самого чекають від співбесідників. У спілку-

ванні з корейськими бізнесменами не варто вживати вирази: "треба по-

думати", "пропозиція потребує детального вивчення", "вирішити це пи-

тання буде не так просто", оскільки це сприймається ними не як готов-

ність до тривалих зусиль щодо з'ясування можливостей реалізації ідеї, а

як констатація її неприйнятності на цьому етапі. Вони не люблять загля-

дати далеко в майбутнє, їх більше цікавить, як правило, безпосередній

результат їхніх зусиль.

До норм ділового життя слід також віднести повідомлення про зміни

службового статусу тих чи інших працівників, які мають справу із корей-
ськими партнерами, листи-подяки, котрі після візитів направляються

усім, з ким були проведені зустрічі. На першій зустрічі прийнято обмі-

нюватися сувенірами. Метою такого обміну є вияв уваги цієї фірми до

потенційного партнера, а також реклама.

Корейці дуже уважно ставляться до стилю вбрання: для чоловіків --

це завжди діловий костюм, найчастіше з білою сорочкою та краваткою

спокійних тонів, для жінок у службовій обстановці виключено брюки.

Не прийнято палити у присутності старших за віком і посадою.

У цілому ж корейські бізнесмени дотримуються протоколу зустрічі

менш ретельно, ніж, наприклад, японці.

4.11. Бізнес в арабському світі

Єгипет -- це єдина країна на Землі, де всі люди в усі часи жили на бе-

резі однієї річки -- Нілу або відведених від неї каналів. Ріка, оброблені

поля, фінікові гаї, лінія гір на обрії -- такий ландшафт Єгипту.



Характерні риси єгиптян. У будь-якому суспільстві особистість зале-

жить від колективу. У Єгипті ця залежність проявляється з особливою си-

лою: створення та підтримка єдиної загальнонаціональної системи ірига-

ції у дельті Нілу потребують зусиль усього єгипетського народу. В умовах,

коли життя людини залежить від праці багатьох, від їхньої кооперації, гру-

пова дисципліна стала характерною рисою єгипетського характеру. Ство-

ренню духу групової належності сприяє також велика скупченість насе-

лення. Вона потребує пристосування людини до натовпу, клану, громади

та сприяє виробленню відповідних звичок, навичок, етичних норм. Щіль-

ність населення в долині Нілу вдвічі вища, ніж у Голландії. У Єгипті не-

має гір, лісів, степів, островів, куди можна було б утекти та де можна було

б сховатись. Єгиптянин постійно живе в людській масі. Він -- частина цієї

маси, а тому він повинен весь час думати про те, як добре співіснувати зі

своїми сусідами. Це потребує вміння знаходити компроміси, уникати

крайнощів. Саме так і роблять єгиптяни -- майстри компромісу.

Влада групи в Єгипті спирається на силу суспільної думки, що

нав'язує людині свої норми, залишаючи мало свободи у виборі поведін-

ки. Єгиптянин постійно зіставляє свої слова та вчинки з реакцією на них

інших людей. Звідси -- бажання зберегти обличчя. Воно означає надмір-

ну чутливість до усього, що стосується особистої честі. Побоювання дум-

ки сусідів -- це явище властиве єгиптянам більш ніж іншим народам.

Страх втратити обличчя не дозволяє єгиптянину визнати, особливо пуб-

лічно, власну помилку. Самокритика неможлива, точніше, вона -- виня-

ток із правил. Тут панує принцип: або єгиптянин має рацію, або винен

хтось інший. За умов необхідності "збереження обличчя" критерій прав-

ди -- неправди стає другорядним: неправда для спасіння допустима. За-

лежність одного від усіх сприяла виробленню певних норм спілкування.

Гостинність та ввічливість у єгиптян у крові, не говорячи вже про увагу

та турботу друзів. Бути скупим і негостинним серед єгиптян соромно.

Слід також зазначити, що ввічливість тут не допускає фамільярності.

Єгиптянин дуже тонко реагує на статус людини, з якою спілкується, на її

місце в соціальній ієрархії. Бути запанібрата з нижчим за соціальним

статусом чи посадою недопустимо.

Особливістю єгиптян є також те, що вони не "вписуються" в сучасні

стандарти, що потребують виконання роботи у строк і точних годин

зустрічі. Необов'язковість дотримання точного часу зустрічі -- досить

розповсюджена риса єгиптян.

Дуже рідко єгиптянин виконує наказ із точністю, майже завжди він

робить усе по-своєму і навряд чи закінчить роботу в установлений

строк. Етика праці у єгиптян констатує любов до праці як до такої, а ба-

жання отримати плоди цієї праці. Можливість зменшити затрати праці

цінується вище, ніж плоди великих зусиль. Така особливість підходу до

праці у єгиптян може бути зумовлена спекотним кліматом, який не

сприяє напруженій праці. Відоме висловлювання "the time is money"1,

висловлене Б. Франкліном, не знаходить відгуку в душах більшості

єгиптян. Навіщо поспішати, якщо спокій важливіший, ніж накопичення?

Найвищий ідеал єгиптянина -- райське блаженство, що являє собою всі

доступні уяві насолоди при повній бездіяльності.

Важке життя, гніт, бідність, неситий стіл не віднімають у єгиптянина

життєрадісності. Ні в кого зі східних народів немає такого почуття гумо-

ру, як у єгиптян.

Усвідомлення та інстинктивне почуття протилежності інтересів окре-

мої людини, групи та держави привело єгиптянина до максимальної обе-

режності, що стала для багатьох другою натурою. Люди навчились прихо-

вувати свої думки, почуття, наміри, говорити те, що від них чекають, але

те, у що вони не вірять, думати одне, а говорити інше. Пряма і відверта

розмова з єгиптянином досить важка. Співбесідник нерідко приховує свої

переконання і думки й хоче спочатку дізнатись про ваші думки і переко-

нання, а потім завірити вас, що він згоден з вами. Єгиптянин повинен

з'ясувати, наскільки можна довіряти співбесіднику, який смисл приховано

між рядками, коли "так" насправді означає "ні", та навпаки. Розмова у цих

людей стала мистецтвом і засобом досягнення мети, особливо якщо вона

ведеться із іноземцем, або людиною, яка має владу. Єгиптяни нерідко го-

ворять натяками, і якщо немає впевненості у позитивному завершенні бе-

сіди, у досягненні мети, якщо співбесідник не зрозумів або не захотів зро-

зуміти натяку, єгиптянин все одно задоволений: адже він не отримав нега-

1

"Час -- гроші".



тивної відповіді, не зіпсував стосунків, "не втратив обличчя". "Прощупу-

вання пульсу" -- важлива передмова до початку розмови. За звичайними

словами у серйозній, гострій розмові часто важко знайти думку. Головна

мета вимовленого слова -- підготовити співрозмовника до того, щоб він

сприймав висловлене тобою, а друга мета -- зблизитись із ним. Єгиптяни

дуже рідко дозволяють політичним або науковим конфліктам зіпсувати

особисті стосунки. Гостра політична боротьба -- це одне, а особиста во-

рожнеча -- інша справа. У Єгипті надзвичайно легко встановлюються не

надто тісні контакти та псевдодружні стосунки, навіть у період офіційної

ворожнечі між країнами. Цьому сприяє єгипетська ввічливість і гостин-

ність. Але справжня довіра, дружба та відвертість -- явище дуже рідке.

Якщо іноземцеві вдалось завоювати довіру та завести справжніх друзів у

Єгипті -- це значить, що він досяг майже неможливого.

А ще -- єгиптяни вважають себе найкращими людьми на землі і, бе-

зумовно, найкращими серед арабів. Для більшості з них їхня батьківщи-

на -- це "Матір світу", центр світової цивілізації.



Особливості спілкування та ділова етика. В арабських країнах ве-

лика увага приділяється ісламським традиціям. У мусульманському сві-

ті іноземець не може звертатись із питаннями або проханнями до жінки.

Усі контакти здійснюються тільки між чоловіками. Під час зустрічі в

арабських країнах чоловіки обнімаються, притискаються один до одного

щоками, плескаючи руками по спині і по плечах, але такі знаки уваги

можливі тільки між своїми і не розповсюджуються на іноземців.

Якщо європейське привітання коротке та сухе, то арабське перетво-

рюється на цілий ритуал. Воно супроводжується запитаннями про здо-

ров'я, про справи. Упродовж бесіди ці питання можуть повторюватись.

Якщо ви навіть поспішаєте, необхідно вислухати арабського співбесід-

ника, його численні побажання благополуччя. Приводи для побажань та

привітань можуть бути найрізноманітніші: зустріч, приїзд, від'їзд, по-

купка.


"Культурна дистанція" між арабами, які спілкуються, як правило, ко-

ротша, ніж у європейців. Співбесідники майже торкаються один одного,

що свідчить про взаємну довіру. Під час першого знайомства ваш араб-

ський співбесідник демонструє вам люб'язність і привітність. Наступні

зустрічі можуть проходити не так приязно.

Слід також зазначити, що араби намагаються уникати чітких відпові-

дей -- "так" або "ні". Натомість вони вживають туманні фрази "Іншаа-

ла" ("Якщо Аллаху буде завгодно").

Арабське розуміння етикету забороняє співбесіднику давати прямолі-

нійні відповіді, бути категоричним. Араби під час бесіди уникають та-

кож суєти та поспіху. Арабські співрозмовники завжди намагаються збе-

регти обличчя як своє, так і того, з ким спілкуються. Вважається за не-

обхідне залишити можливість для наступних контактів. Відмова від кон-

такту супроводжується обмовками та похвалами на адресу обговорюва-

ної пропозиції. Арабські підприємці висловлюють відмову в максималь-

но пом'якшеному, завуальованому вигляді.

Іще одна особливість арабського світу -- поважливе ставлення до тор-

гівлі. Ісламська мораль відносить торгівлю до престижних занять. Процес

купівлі-продажу перетворюється на маленький спектакль. Це сфера, де єв-

ропейські та арабські поняття суттєво розходяться. Запрошуючи зробити

покупку, арабський купець стає "сама люб'язність". Назвавши завищену

ціну, хазяїн товару починає із захопленням його розхвалювати. Той, хто ку-

пує, намагається знизити ціну. Процес купівлі часто супроводжується при-

гощанням охолоджувальними напоями, чаєм, кавою. Якщо вам подали не-

величку чашку кави (вона дуже міцна, без цукру, з великою кількістю кар-

дамону), то, випивши, ви віддаєте її хазяїну, і він знову наливає в неї кави.

Так буде продовжуватись до тих пір, поки ви не вип'єте усю каву, що була

у кавнику. Але якщо ви більше не хочете кави, похитайте чашкою, або пе-

реверніть її догори дном. Якщо перед кавою пропонують охолоджувальні

напої, це означає, що час, відведений для зустрічі, добігає кінця.

Єгипет -- один з найстародавніших осередків культури, тому для єгип-

тян характерно почуття національної гідності та дотримання історичних

традицій своєї країни. Друга риса -- це прийняття необхідності сильної

влади. Третя -- жорсткі та досить розвинені адміністративні правила пове-

дінки. Ці особливості єгиптян значною мірою впливають на ведення пере-

говорів. Так, вони досить чутливі до питань, які пов'язані з національною

незалежністю. Все, що якимось чином може розглядатись як втручання у

їхні внутрішні справи, буде відкидатись. При цьому єгиптяни частіше від-

дають перевагу "торгу" над іншими типами взаємодії з партнером.

У цілому, оскільки арабський світ далеко не одноманітний, існують

значні відмінності у стилях ділового спілкування у представників різних

арабських держав. Представники арабських держав, як у звичайній ситу-

ації, так і під час ділових контактів, намагаються створити дружню атмо-

сферу, цінують гумор. Характерним для арабів є те, що вони полюбля-

ють довго трясти вашу руку. Невід'ємною частиною діяльності арабсь-

кого бізнесмена, який намагається укласти угоду, є похід до розважаль-

ного закладу. У цих народів існує майже релігійний культ подарунків.

Слід нагадати, що подарунки арабським партнерам недопустимо вруча-

ти лівою рукою, оскільки вона вважається нечистою, а в одязі недопус-

тимим визнається поєднання білого та синього кольорів, оскільки це ко-

льори національного прапора Ізраїлю, який араби вважають своїм най-

більшим ворогом.

Отже, якщо ви хочете мати плідні стосунки з арабськими партнера-

ми, вам потрібно детально ознайомитись із традиціями ісламу


Питання для самоконтролю

1.

Назвіть особливості привітання з арабськими партнерами.



2.

Чи можна торкатись руками японця під час розмови з ним? Чому?

3.

Які написи роблять на візитних картках від руки?



4.

Які подарунки можна дарувати діловим партнерам із Великобританії?

5.

В яких країнах білий та блакитний кольори є кольорами трауру?



6.

Чи прийнято дарувати квіти в Японії?

7.

Про що прийнято говорити під час неофіційної зустрічі у Великобританії, а



про що -- ні?

8.

З чого починаються офіційні переговори у Великобританії?



9.

Чи ввічливо звертатись до американського ділового партнера на ім'я? А до

японського?

10.


Чому не варто демонструвати свою вишукану англійську та знання історії

США американським партнерам?

11.

Якою має бути культурна дистанція при спілкуванні з американцем? А з



японцем?

12.


Чи має значення мова спілкування із французькими діловими партнерами?

13.


Які теми розмови є найприйнятнішими під час неофіційних зустрічей із

французькими партнерами? А яких краще не торкатися?

14.

Які три правила потрібно пам'ятати, якщо вас запросили до ресторану ваші



німецькі колеги?

15.


Чи є ефективним спілкування по телефону з японцем?

16.


Як можна досягти більшої ефективності листування з японськими партнера-

ми?


17.

Як ставляться японці до слів "так" і "ні"?

18.

Представники яких націй не люблять категоричних висловлювань "так" або



"ні"?

19.


Що означають паузи та тривале мовчання під час переговорів з японськими

партнерами?

20.

Що потрібно знати про неформальні стосунки з китайськими партнерами та



про подарунки для них? Що слід, що не слід дарувати? Як дарувати?

21.


Як потрібно одягатись жінкам і чоловікам, ідучи на урочисту зустріч в Іта-

лії?


22.

Назвіть найяскравіші особливості корейського ділового стилю?

23.

Які важливі ісламські традиції потрібно знати, починаючи спілкування з



арабськими партнерами?

24.


Розкажіть про особливості торгівлі в арабському світі.
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Перед тобою, шановний читачу, остання сторінка книги, присвяченої

розгляду актуальних питань етнічної психології. Ця книга -- результат

кількох років клопіткої праці. Праця полягала у пошуку та систематиза-

ції науково обґрунтованого матеріалу, що стосується етнічної психології,

у пошуках форм і методів його подачі, а найголовніше -- у пошуку пра-

вильних слів і бездоганно сформульованих понять, які б виразили сут-

ність етнічної психології.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства перед психо-

логом, який досліджує проблеми етнопсихології та перед викладачами

цієї науки постали два нагальні завдання: вивчення психічних особливо-

стей якомога більшої кількості етносів і сприяння зростанню національ-

ної свідомості й самосвідомості української нації, які у свою чергу б

сприяли формуванню потужної національної ідеї. Адже без такої ідеї іс-

нування могутньої, творчої самостійної нації неможливе.

Наголошуючи на необхідності зростання української національної

свідомості та самосвідомості, на необхідності  подолання комплексу

"меншовартості" в українського народу, ми виділили в окремий розділ

тему: "Етнопсихологія українців". Окрім цього, українцям присвячено

чимало сторінок нашої книги. Але етнічна психологія не повинна обме-

жуватись (і не обмежується) етнопсихологією українців. Отже, нашою

метою став розгляд широкого кола етнічних утворень. Перед нами по-

стало дуже важке завдання: зробити все можливе, щоб любов до власно-

го народу не затьмарила та не спотворила образи інших народів, щоб

власні, або навіть загальноприйняті стереотипи, не видати за наукову іс-

тину. Саме тому ми більше говорили про недоліки саме українців, адже

це наші проблеми і нам їх потрібно вирішувати. Саме тому ми майже не

говорили про недоліки інших народів, щоб не принизити їх та не спро-

вокувати національні непорозуміння.

Ми сподіваємось, що ця книга стане у пригоді тим, кого хвилюють

психологічні проблеми не тільки власного етносу, а й загальнолюдські

проблеми, створені розмаїттям етносів -- народів, націй, національнос-


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ

ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреева Г. М. Социальная психология. -- М.: Изд-во МГУ, 1988.

2. Арутюнян Ю. Н. Етносоціологія: цілі, методи та деякі результати дослід-

жень.


3. Бороноев А. О., Павленко В. Н. Этническая психология. -- СПб., 1994.

4. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. -- М.: Наука, 1984.

5. Гнатенко П. И., Кострюкова Л. О. Национальная психология: анализ про-

блем и противоречий. -- К., 1990.

6. Гнатенко П. И. Национальный характер: Монография. -- Днепропетровск,

1992.


7. Гнатенко П. И. Национальная психология. Монография. -- Днепропет-

ровск, 2000.

8. Гнатенко П. І. Український національний характер. -- К., 1994.

9. Гнатенко П. И., Павленко В. Н. Этнические установки и этнические стерео-

типы. -- Днепропетровск, 1995.

10. Грехем Скотт Дж. Конфликты и пути их преодоления. -- К., 1991.

11. Григоріїв Н. Українська національна вдача. -- Вінніпег, 1941.

12. Гримич М. Два виміри національного характеру // Наука і суспільство. --

1991. -- № 8. -- С. 27­31.

13. Данилевский Н. Я. Россия и Европа. -- М., 1976.

14. Донченко Е. А. Социальная психика. -- К., 1994.

15. Етнічна психологія: Навч.-метод. посіб. / За ред. В. Д. Хруща -- Івано-Фран-

ківськ, 1994.

16. Киричук О. В. Ментальність: сутність, функції, генез // Ментальність. Духов-

ність. Саморозвиток особистості: Тези доп. та матеріали Міжнар. наук.-

практ. конф. -- К.; Луцьк, 1994. -- С. 7­20.

17. Королев С. И. Вопросы этнопсихологии в работах зарубежных авторов. --

М., 1979.

18. Костомаров Н. Две русские народности // Исторические монографии и исс-

ледования. -- 2-е изд. -- СПб., 1872. -- Т. 1.

19. Кон И. С. К проблеме национального характера // История психологии. --

М.: Наука, 1971. -- С. 141­158.

20. Кон И. С. Национальные особенности психологии людей // Социальная пси-

хология. -- М.: Политиздат, 1975. -- С. 141­153.

21. Кожанов А. А. Методика исследования национального самосознания. -- М.,

1978.


22. Лебедева Н. М. Cоциальная психология этнических миграций. -- М., 1993.

23. Левкович В. В., Танкова Н. Г. Социально-психологические проблемы этниче-

ского сознания // Социальная психология и общественная практика. -- М.,

1983. -- С. 138­153.

24. Липа Ю. Призначення України. -- Л.: Просвіта, 1992.

25. Методологические проблемы социальной психологии. -- М., 1976.


26. Павленко В. Н., Таглин С. А. Введение в этническую психологию: Учеб. по-

собие. -- Харьков, 1992.

27. Павленко В. Н., Таглин С. А. Факторы етнопсихогенеза: Учеб. пособие. --

Харьков, 1993.

28. Павленко В. М., Таглін С. О. Етнопсихологія: Навч. посіб. -- К., 1999.

29. Пірен М. Основи етнопсихології: Підручник. -- К., 1996.

30. Пірен М. Етнополітичні процеси в сучасній Україні. -- К., 1999.

31. Психология национальной нетерпимости. -- Минск, 1998.

32. Пыпин А. Н. История русской этнографии. -- СПб., 1891. -- Т. 3.

33. Рибчин І. Геопсихічні реакції і вдача українця. -- Мюнхен, 1966.

34. Скребец В. А. Экологическая психология: Учеб. пособие. -- К.: МАУП, 1998.

35. Современная зарубежная этнопсихология. -- М., 1979.

36. Солдатенко В. Ф., Крижанівський В. П., Левенець Ю. А. Українська ідея: Іс-

тор. нарис. -- К.: Наук. думка, 1995.

37. Социальная психология и философия. -- Л., 1983.

38. Старовойтова Г. В. Некоторые методологические вопросы определения

предметной области этнопсихологии // Социальная психология и обществен-

ная практика. -- М., 1983. -- С. 127­138.

39. Cтефаненко Т. Этнопсихология: Учеб. для высших учебных заведений. --

М., 2000.

40. Субтельний О. Україна. Історія. -- 2-ге вид. -- К.: Либідь, 1992.

41. Сухарев А. В. Этнофункциональный подход к проблеме психопрофилактики

и воспитания // Вопросы психологии. -- 1996. -- № 4. -- С. 81­92.

42. Сухарев В., Сухарев М. Психология народов и наций. -- Днепропетровск:

Сталкер, 1997.

43. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та

перспективи. -- К.: МАУП, 2000.

44. Хрущ В. Етнопсихологічні аспекти вивчення української ментальності //

Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості: Тези доп. та матеріа-

ли Міжнар. наук.-практ. конф. -- К.: Луцьк, 1994. -- С. 161­163.

45. Хрущ О. Почуття людської ментальності // Там само. -- С. 161­163.

46. Шкляр Л. Е. Этнос. Культура. Личность. -- К.: Наук. думка, 1992.

47. Шулындин П. П. Национальная психология: структура, сущность, социаль-

ная роль. -- Горький, 1986.

48. Шпет Г. Г. Введение в этническую психологию. -- СПб., 1996.

49. Шульга Н. А. Этническая самоидентификация личности. -- К., Ин-т социо-

логии НАН України, 1996.

50. Юнг К. Об архетипах коллективного бессознательного // Вопр. филосо-

фии. -- 1988. -- № 1.

51. Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. -- Мюнхен: Вид-во

УВУ, 1993. -- С. 217.

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................

РОЗДІЛ 1. ЕТНОПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА.

ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ЕТНОПСИХОЛОГІЇ
Етнопсихологія як галузь психологічної науки........................

Зв'язок етнопсихології з іншими науками.................................

Предмет і об'єкт дослідження етнопсихології...........................

Основні етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології......


4.1. Стародавній світ і дослідження відмінностей між народами................
4.2. Європейські вчені про психологію народів

(середина XVIII -- перша половина ХІХ ст.).....................

4.3. Друга половина ХІХ ст. -- становлення етнічної психології...

4.4. Етнопсихологічні дослідження в Росії та Україні...............

4.5. Етнічна психологія 20­30-х років ХХ ст. у Росії та її дискредитація....................................20

4.6. Психологічна сутність основних понять етнопсихології......

4.7. Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки.........23

4.8. Відродження вітчизняної етнопсихології...........................25


5. Методологічні принципи та методи етнопсихології.....................25

5.1. Методологічні принципи етнопсихології...........................26

5.2. Основні методи етнопсихології.......................................28

5.3. Природний експеримент в етнопсихології........................29

5.4. Лабораторний експеримент в етнопсихології.....................

5.5. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій......


РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМА ЕТНОСУ ТА НАЦІЇ В ЕТНОПСИХОЛОГІЇ 35
Психологічна характеристика етносу....................................362.

Умови походження та модифікації етносу.................................373.

Поняття маргінальності......................................................

Соціально-психологічна сутність поняття "нація".384

Основні етнічні та культурологічні ознаки нації........................

5. Поняття про національну ідентифікацію.

Сучасні процеси національного та державного будівництва.........

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ СТАТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТНОСУ

1. Психічний склад етносу......................................................
1.1. Структурні компоненти психічного складу........................
1.2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу.....
2. Ментальність як інтегральна етнопсихологічна ознака нації.........47

2.1. Ментальність та її компоненти.......................................

2.2. Поняття про національну ідею та шляхи її реалізації............

3. Психологічна суть і зміст національного характеру..................

3.1. Основні структурні компоненти національного характеру......

3.2. Діалектика національного та загальнолюдського

в національному характері. Фактори розвитку національного характеру..

3.3. Д. Чижевський про риси українського національного характеру...


4. Національна свідомість......................................................

4.1. Визначення національної свідомості, її головні ознаки............

4.2. Мова та національна свідомість етносу..............................
5. Етнічна самосвідомість......................................................
РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ДИНАМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕТНОСУ
1. Проблема етнічної установки в етнопсихології.....

2. Етнічні стереотипи, їхня структура та зміст. Причини стереотипізації.........

2.1. Основні соціальні функції стереотипів.

2.2. Психологічні механізми засвоєння соціотипової

поведінки: соціалізація, наслідування, ідентифікація............

2.3. Поняття про автостереотипи та гетеростереотипи. Явище "ефекту призми"............

2.4. Етноцентризм: його ознаки та умови виникнення...

2.5. Етноцентризм і націоналізм. Роль масової інформації у формуванні етностереотипів....

2.6. Роль практичного психолога у розв'язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок.....
3. Етнічні конфлікти....

3.1. Сутність етнічних конфліктів, їх об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення

3.2. Види етнічних конфліктів і стадії їх розвитку..

3.3. Стратегії поведінки в етнічному конфліктіта шляхи його подолання...


РОЗДІЛ 5. ЕТНОПСИХОЛОГІЯ УКРАЇНЦІВ
1. Загальний підхід до вивчення особливостей

українського етносу.........................................................77

2. Екологічний чинник.........................................................84

3. Взаємодія з іншими народами та формування українського національного характеру...................................................

4. Вплив геополітичного чинника на український національний характер......................................................

5. Вплив історичного чинника на формування української91

самосвідомості...............................................................93

6. Вплив релігії..................................................................96

7. Сім'я і формування українського національного характеру.........
РОЗДІЛ 6. ЕТНІЧНІ ТРАДИЦІЇ ТА ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
Знайомство, звернення, привітання.......................................102

Ділове листування і телефонні розмови.................................105

Подарунки діловим партнерам.............................................107

4.

Діловий етикет у різних країнах.............................................107



4.1. Особливості британського ділового стилю........................111

4.2. Американці й ділові стосунки.......................................114

4.3. Ділове співробітництво у Франції.................................118

4.4. Мова ділового спілкування в Німеччині...........................119

4.5. Ділове спілкування з японцями.......................................124

4.6. Діловий стиль та етикет у Китаї....................................

4.7. Діловий світ Швеції...................................................

4.8. Ділове спілкування з італійцями....................................

4.9. Особливості ведення бізнесу в Іспанії..............................

4.10. Партнерство з корейськими бізнесменами........................

4.11. Бізнес в арабському світі.............................................
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО..................................................................... 138

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......


Розділ 5 написано разом з Н. Коломінським.


                         


The urgent questions of ethnopsychology as a science of psychological originality of peop-

le, that belong to different ethnic associations- tribal formations, nationalities, nations are viewed

in the manual.

The basic scientific and applied problems of ethnopsychology are considered. Such notions

as "ethnic composition", "national character", "ethnic stereotypes", "ethnic conflicts", "ethnocen-

trism", etc are analysed in detail. The peculiarities of business communication with different eth-

nic groups are described.

It is meant for students, teachers, practical psychologists and social workers.

Навчальне видання



Льовочкіна Антоніна Михайлівна

ЕТНОПСИХОЛОГІЯ

Навчальний посібник

Educational edition



Ljovochkina, Antonina M.

ETHN OP SYC HOLOGY

Educational manual

Відповідальний редактор В. Д. Бондар

Редактор В. В. Полковенко

Коректори Т. К. Валицька, Н. П. Романюк

Комп'ютерна верстка Д. С. Фертенко

Оформлення обкладинки М. В. Куліков



Реєстраційне свідоцтво ДК № 8 від 23.02.2000

Підп. до друку 24.12.02. Формат 60Ч84/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 8,4. Обл.-вид. арк. 9,8. Тираж 4000 пр. Зам. № 16

Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП)

03039, Київ-39, вул. Фрометівська, 2, МАУП

Друкарня ТОВ "Інкомп ЛТД"

Київ, вул. Гоголівська, 22/24.

DF created with FinePrint pdfFactory Pro trial version







Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка