Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет І. С. Полторак Л. О. Колісник Я. О. Лаптурова


Методи соціологічного дослідження



Сторінка10/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.63 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18

Методи соціологічного дослідження – це способи одержання теоретичної або емпіричної інформації в процесі соціологічного дослідження (отримання нових знань про об’єкт вивчення). Методи соціологічного дослідження можуть носити загальнонауковий або спеціальний характер.

Загальнонаукові методи забезпечують необхідний науковий рівень дослідження. Нижче подано коротку характеристику цих методів.



Діалектика – це загальний метод пізнання, що дає змогу виявити й проаналізувати закономірності виникнення, функціонування та розвитку соціальної реальності – явищ, процесів, відносин, а також причинно-наслідкові зв’язки, детермінованість соціального життя людини і суспільства, малих і великих соціальних груп, обґрунтувати певні соціальні процеси.

Синергетика забезпечує виявлення та аналіз випадкових, самокерованих соціальних явищ і процесів, таких, що самі організуються, самі виникають, а також реальних і можливих біфуркацій (відхилень від норм) у соціальному житті й поведінці самоорганізованих соціальних суб’єктів та об’єктів, виявлення й аналіз соціальної акупунктури суспільства, найбільш складних і «больових» моментів у соціальних відносинах.

Історизм (порівняльно-історичний метод) дозволяє виявити, охарактеризувати й зіставити різні рівні еволюції досліджуваного соціального об’єкта, а також певною мірою визначити основні історичні тенденції його розвитку.

Спеціальні методи конкретного емпіричного дослідження забезпечують збір, накопичення, використання необхідної інформації про кількісні та якісні характеристики об’єкта вивчення і проведення грамотного якісного аналізу соціальних проблем. Кожен із спеціальних методів має своє призначення та власні характеристики.

Зазвичай, ці методи вживаються комплексно, що забезпечує максимальну надійність і об’єктивність отриманих даних.



Методи опитування

Методи опитування – один із способів отримання первинної соціологічної інформації шляхом постановки в письмовій формі питань до окремої людини або більш чи менш широкої групи людей. Це важливий метод соціального дослідження, яким часто користуються, особливо в процесі вивчення громадської думки, коли важливо отримати інформацію про оцінки та міркування певної групи людей.

Опитування ґрунтується на використанні опитувального листа, який містить багато запитань до респондентів з певної проблеми.



Респондент – людина, яка дає відповіді на запитання анкети, бланка інтерв’ю.

В соціології використовуються різні види опитування. За характером взаємозв’язків соціолога і респондента опитування поділяють на заочні (анкетні) й очні (інтерв’ю).



Анкетування передбачає самостійне заповнення анкети респондентом.

Інтерв’ю – це такий спосіб опитування, коли інформація здобувається через безпосередню соціально-психологічну взаємодію (бесіду) інтерв’юєра з респондентом для розв’язання проблеми, яка вивчається.



Роздаткове опитування – анкета роздається респондентам для індивідуального заповнення.

Поштове опитування – анкета розсилається потенційним респондентам через пошту і також через пошту отримується виконавцем дослідження.

Телефонне опитування відбувається через телефонний зв’язок з респондентом. Достатньо поширене останнім часом. Основа для вибірки – телефонний довідник, у якому всі абоненти квартирних телефонів розташовані в алфавітному порядку.

Пресове опитування – такий вид масового опитування, що реалізується через публікацію анкети у пресі з проханням до читачів відповісти на опубліковані запитання.

Соціометричне опитування – специфічний метод опитування, який використовується для вивчення безпосередніх контактів і міжособистісних відносин у малих соціальних групах. Дозволяє виявити рівень і спрямованість симпатій, антипатій, переваг у міжособистісних взаємодіях.

Індивідуальне опитування, коли соціолог роздає анкети індивідуально кожному респонденту, домовляючись про термін повернення, або пояснює особисто правила заповнення, цілі та завдання опитування, а потім очікує, коли респондент заповнить і поверне анкету.

Масове опитування – засіб вивчення громадської думки різних груп населення, які не є спеціалістами з досліджуваної проблеми, про різні сфери суспільного життя, суспільні явища, проблеми, події.

Експертне опитування – вид опитування, об’єктами якого є фахівці з проблеми, що вивчається. Такий вид опитування відрізняється від масового тим, що експерти відповідають не анонімно, тобто вони повинні бути зорієнтовані на активне співробітництво з дослідниками, розуміти суть поставленої проблеми. Для цього виду опитування дуже важливим є вибір експертів за рівнем їх компетентності. Проводиться якісний аналіз результатів дослідження, але числовий показник також не ігнорується.

Найбільш поширений інструмент опитування – це соціологічна анкета, яка має систему запитань з проблеми дослідження. Для того, щоб отримати достовірну й репрезентативну інформацію за допомогою анкети, необхідно знати особливості різних запитань.



Види запитань анкети за предметним змістом

Запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ у колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальний стан тощо.

Запитання про знання, мета яких у з’ясуванні того, що знає і що може повідомити респондент. Як правило, це запитання, що мають на меті виявлення рівня поінформованості респондента і його знань у певній галузі.

Запитання про думки респондента покликані зафіксувати факти, побажання, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем особистості респондента.

Запитання про мотиви як правило формують у респондента суб’єктивне уявлення про спонукальні причини своєї діяльності.

Класифікація запитань за логічною природою

Основні запитання – це запитання, відповіді на які є базою для побудови висновків про явища, які вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети.

Запитання-фільтри використовуються для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження, або ж для того, щоб виділити частину респондентів зі всього масиву за певною ознакою.

Контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості й несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності та щирості. Контрольні запитання, зазвичай, розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного запитання, так і одне від одного. Різновидом контролю може бути повторне опитування із збереженням тих самих умов (панельне опитування) або опитування 5 – 10 відсотків осіб, опитаних раніше.

Види запитань за характером відповідей

Відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді й не надають варіантів відповідей, наприклад: «Скажіть, будь ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?».

Запитання напівзакритого типу – до них наводиться декілька варіантів відповіді, а також передбачається можливість надання свого варіанту відповіді, наприклад: «Чим Ви займаєтесь у вільний час? Просимо позначити ті з нижче наведених варіантів, що збігаються з Вашою думкою:

1) відвідую рідних і знайомих;

2) зустрічаюся з друзями;

3) слухаю радіо;

4) читаю книгу;

5) займаюсь рукоділлям;

6) ваш варіант відповіді (напишіть) ___________________».

Запитання закритого типу – мають лише одну відповідь, наприклад: «Укажіть Ваш вік:


        1. 18 – 30 років;

        2. 31 – 50 років;

        3. більше 50 років».

Запитання-меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей.

Запитання-шкала – варіанти відповідей на це запитання даються у вигляді шкали, в якій необхідно відзначити той чи інший показник.

Дихотомічні запитання – передбачають одну відповідь з двох можливих, наприклад: «Чи вірите Ви у гороскопи й астрологічні прогнози?» Відповідь: «Так» або «Ні».

Вимоги до запитань анкети

Запитання повинні відповідати проблемі дослідження, рівню культури та освіти респондента.

Запитання повинні орієнтувати респондента на вибір точної відповіді, тобто формувати запитання не можна, орієнтуючись на такі категорії як «багато», «мало», «погано», «добре» й таке інше.

Запитання повинні мати нейтральну форму. Не слід використовувати запитання-підказки: «Вам не подобається Ваша робота, чи не так?».

Запитання не повинні спонукати респондента давати соціально недоцільні відповіді, порушувати службову або виховну етику.

Кількість позитивних і негативних варіантів відповідей має бути однакова.

Запитання не повинні включати декілька складників одразу («Де, коли і скільки?»), тому що це викликає ускладнення при відповіді респондента.

Запитання не повинні заперечувати одне одного.

Сама анкета зазвичай складається з трьох частин.

Перша – звернення до респондента, у якому формулюється мета опитування, аргументується соціальне значення дослідження, гарантується анонімність (за необхідності), роз’яснюється спосіб заповнення анкети, висловлюється подяка респонденту за згоду взяти участь в опитуванні.

Другу частину складають основні запитання, які починаються з найпростіших, а закінчуються найбільш складними.

Третя частина анкети, так звана «демографічка», складається із запитань соціально-демографічного характеру, сформульованих у закритій формі (стать, вік, соціальний стан, освіта і таке інше). Приклад анкети можна знайти у кінці четвертого розділу цього посібника.

Різновиди інтерв’ю за рівнем формалізації

Вільне інтерв’ю (нестандартизоване) – це невимушена бесіда інтерв’юєра з респондентом, яка проводиться за програмою дослідження без деталізації запитань. Цей вид інтерв’ю важливо провести на початковій стадії дослідження з метою формулювання гіпотез або на заключній стадії для формулювання загальних висновків дослідження, розробки практичних рекомендацій.

За стандартизованого (формалізованого) інтерв’ю спілкування інтерв’юєра і респондента регламентовано детально розробленим питальником та інструкцією інтерв’юера, який зобов’язаний точно дотримуватись сформульованих запитань та їх послідовності.



Напівстандартизоване інтерв’ю – це метод отримання інформації, в якому є елементи як формалізованого, так і неформалізованого інтерв’ю. Застосовується найчастіше для опитування фахівців – експертів з проблеми, яка вивчається.

Види інтерв’ю за процедурою проведення

Індивідуальне інтерв’ю – метод збору емпіричної соціологічної інформації, який застосовується інтерв’юером у процесі індивідуальної бесіди, тобто віч-на-віч з опитуваним.

Групове інтерв’ю – метод отримання інформації, при якому інтерв’юер спілкується відразу з цілою групою опитуваних, але вислуховує відповідь кожного по черзі.

Панельне інтерв’ю – процес багаторазового, повторного інтерв’ю одних і тих самих опитуваних через певний часовий проміжок (через півроку, рік, два, три тощо) на одні й ті самі запитання. Мета такого інтерв’ю – виявлення зміни позицій, суджень, ціннісних орієнтацій, громадської думки з проблеми, яка вивчається.

Фокусоване інтерв’ю (фокус-група) – метод групового інтерв’ю, що має вигляд дискусії. Респонденти отримують можливість вибору форми вираження своїх почуттів і думок з приводу заданої теми.

Застосування цього методу стимулює виникнення нових запитань, а предмет розмови може набувати несподіваних рис (у цьому виявляється гнучкість методу). Особливістю методу є те, що дискусія зосереджена на одній темі.



Аналіз документів

Аналіз документів – це діяльність, яка дозволяє соціологу виявити певні особливості явищ і процесів, що були зафіксовані у певних документах (листах, протоколах, кіноплівках тощо). Документом у соціології вважається все, що зафіксовано у будь-якому вигляді, придатному для вивчення. Тому аналіз документів у соціології – це сукупність методичних процедур, які застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення дослідницьких завдань (вивчення проблемної ситуації, всебічний аналіз об’єкта, максимально повна та глибока інтерпретація отриманих даних).

Безліч видів документів по-різному використовуються у соціологічних дослідженнях, але існує два основних методи аналізу документів: традиційний (класичний) та формалізований (контент-аналіз – від англ. сontent-analysis – аналіз змісту).



Каталог: library
library -> Соціологія – наука про суспільство
library -> Бюлетень нових надходжень літератури
library -> Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи для студентів Медичного інституту спеціальностей 1210001 «Лікувальна справа»
library -> Навчальний посібник для аудиторної та позааудиторної роботи студентів фармацевтичного факультету очної форми навчання за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів»
library -> 6. Генеза та еволюція поняття «геополітика»
library -> Методичні вказівки для підготовки до практичних занять і самостійного вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини»
library -> Бюлетень нових надходжень літератури
library -> Систематизований бюлетень нових надходжень квітень – травень 2012 р
library -> Робоча програма навчальної дисципліни «Системи технологій підприємства»
library -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка