Навчальний посібник Міністерство освіти та науки України Національний гірничий університет І. С. Полторак Л. О. Колісник Я. О. Лаптурова



Сторінка11/18
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.63 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18

Традиційний аналіз документів – це сукупність логічних прийомів, що спрямовані на розкриття основного змісту документа, який вивчається в цілому, тобто соціолог, вивчаючи документ, логічно пояснює його зміст за різними ознаками.

Контент-аналіз документів – це метод якісно-кількісного розгляду документів з метою одержання об’єктивної, систематизованої й узагальненої інформації про соціальну реальність. Процедура контент-аналізу являє собою алгоритмізоване виділення в тексті певних елементів змісту, що цікавлять дослідника, далі відбувається класифікація виділених елементів відповідно до концептуальної схеми, потім підрахунок і подання результатів у кількісному вигляді.

Елементами змісту можуть виступати:

а) окремі слова (терміни, прізвища політичних діячів, назви партій, рухів, географічні назви тощо);

б) судження, фрагменти тексту;

в) оцінки, точки зору, аргументи і под.;

г) різні види публікацій (за тематикою, жанром, типом авторів тощо).


Ознаки, за якими поділяються документи в соціології


Спостереження – планомірне, цілеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій чи іншій формі фіксуються дослідником, а потім перевіряються. При цьому збирається та фіксується за допомогою технічних приладів (кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і для пояснення досліджуваної проблемної ситуації. Об’єктами спостереження можуть виступати окремі індивіди, різні спільноти й групи, засоби їхньої діяльності.


Залежно від мети і завдань соціологічного спостереження, становища та ролі спостерігача у ситуації, яка вивчається, а також за рівнем формалізації досліджуваної процедури і відповідно до організації можна виділити декілька видів цих спостережень:


Нестандартизоване (неструктуроване) спостереження – метод вивчення соціальних явищ і процесів, коли спостерігач проінформований тільки про об’єкт дослідження, він не знає, які саме елементи досліджуваного процесу (ситуації, події) він буде спостерігати. Цей вид спостереження має місце на початковій стадії соціологічного дослідження з метою вивчення проблемної ситуації.

Стандартизоване (структуроване) спостереження – метод збору емпіричної соціологічної інформації, коли дослідник володіє інформацією не тільки про об’єкт і предмет дослідження, але й про склад елементів досліджуваного процесу, які зафіксовано на заздалегідь розробленому бланку спостереження. Це дозволяє отримати більш точну інформацію про об’єкт, який вивчається, в разі необхідності перевірити цю інформацію іншими методами або повторити спостереження.

Включене спостереження – метод соціологічного дослідження, при якому спостерігач безпосередньо контактує з об’єктом, який вивчається індивідами, групами і бере участь з ними у певній сфері діяльності.

Невключене спостереження – метод соціологічного дослідження, при якому дослідник перебуває поза процесом чи явищем, яке вивчає, будучи стосовно них зовнішнім спостерігачем.

Польове спостереження проводиться у реальній життєвій ситуації, у природних умовах, при безпосередньому контакті дослідника з об’єктом, який вивчається.

Лабораторне спостереження – тип збору емпіричної соціологічної інформації, який здійснюється в штучних умовах, які створюються для досліджуваної групи та контролюється дослідниками.

Систематичне спостереження – тип дослідження, що здійснюється послідовно й систематично за чітко складеним графіком з регулярною фіксацією заздалегідь встановлених ознак, процесів, дій. Цей тип дозволяє виявити динаміку досліджуваних процесів і подій.

Епізодичне спостереження – фіксація явищ і подій, які вивчаються при відсутності чіткого регламенту реєстрації їх у часі.

Випадкове спостереження – тип соціологічного методу збору інформації, коли елементи й термін спостереження заздалегідь не обговорюються, а дослідник сам фіксує цікаві, з його точки зору, факти, події соціального життя.

Одноразове спостереження – вид спостереження, коли фіксується одне явище чи подія, що відбувається у певний термін, у певному місці (наприклад, збори якоїсь політичної партії або руху).

Панельне спостереження – процес багаторазового спостереження, що відбувається протягом досить тривалого часу за одним і тим самим об’єктом, з метою виявлення у ньому певних змін.

Контрольоване спостереження відбувається цілеспрямовано, заздалегідь спланованими серіями з фіксацією певних моментів, що визначені у плані. Мета такого типу спостережень – одержання досить вірогідної інформації про досліджуваний об’єкт, перевірка гіпотез.

Неконтрольоване спостереження використовується для вивчення певних життєвих ситуацій без чіткого плану або будь-яких заздалегідь підготовлених документів.

Для організації соціологічного спостереження спостерігач повинен ознайомитись з програмою дослідження, пройти попередній інструктаж, на якому повинні бути чітко визначені критерії, за якими різняться більш значущі для мети дослідження дії та ситуації. Кожен дослідник повинен отримати інструкцію та картку спостерігача для фіксації подій, явищ, процесів, що підлягають спостереженню. Тільки при чіткій організації спостереження як соціологічного методу можна отримати більш вірогідну інформацію про досліджуваний об’єкт.

Соціальний експеримент

Соціальний експеримент – це метод соціологічного дослідження, який дозволяє отримати інформацію про якісні зміни показників соціальної діяльності досліджуваного об’єкта внаслідок введених дослідником нових експериментальних факторів, що ним контролюються. Зазвичай, ця процедура відбувається у природних умовах або складається штучна ситуація, коли змінюються будь-які умови соціологічної дійсності досліджуваного об’єкта. За характером дослідної ситуації експерименти у соціології поділяються на польові, лабораторні, контрольовані та неконтрольовані (природні). За характером об’єкта й предмета дослідження, особливостями здійснюваних процедур експерименти поділяються на реальні та уявні. За специфікою використаних у дослідженні факторів – на однофакторні та багатофакторні. За характером логічної структури показників гіпотези виділяються паралельні й послідовні експерименти. За специфікою вирішуваного у дослідженні завдання виділяються проективні та ретроспективні експерименти.

Польовий експеримент – вид соціального експерименту, при якому дія соціального фактора на досліджуваний об’єкт відбувається у реальній ситуації при збереженні звичайних характеристик і зв’язків цього об’єкта (студентської групи, політичної організації тощо).

Лабораторний експеримент – це вид дослідження, за якого експериментальний фактор введено дослідником у штучну ситуацію, тобто об’єкт, який вивчається, перебуває у ситуації, що влаштовується спеціально для цього експерименту. Внаслідок цього вся ситуація стає більш керованою.

Контрольований експеримент – різновид польового експерименту, коли дослідник вивчає соціальну поведінку об’єкта дослідження у звичайних умовах, але постійно контролює процес і має право втручатися у хід подій.

Неконтрольований (природний) експеримент – різновид польового експерименту, у процесі якого дослідник не може втручатися у хід подій, а тільки спостерігає їх.

Реальний експеримент – різновид соціального експерименту, який відбувається у реальних і звичайних для об’єкта дослідження умовах.

Уявний експеримент – це специфічний різновид соціального експерименту, який проводиться не в соціальній реальності, а на основі уявлень про будь-які соціальні явища та процеси (останнім часом до уявного експерименту залучають маніпуляцію математичними моделями соціальних процесів яка виконується за допомогою комп’ютерів).

Паралельний експеримент – різновид дослідницької діяльності, коли в експерименті паралельно беруть участь дві групи – експериментальна та контрольна, а доказ гіпотези відбувається в процесі порівняльного аналізу поведінки цих двох об’єктів дослідження, що діють одночасно.

Послідовний експеримент – різновид соціального експерименту, у якому бере участь одна група, що підлягає дослідженню, але протягом двох етапів. Доказ гіпотези відбувається на базі порівняння двох етапів контрольованої групи – до введення експериментального фактора і після цього.

Проективний експеримент зорієнтований на впровадження у реальність певної картини майбутнього.

Ретроспективний експеримент – вид соціального уявного експерименту, спрямований на аналіз минулого стану об’єкта дослідження: дослідник аналізує інформацію про події, при цьому перевіряє гіпотези про причини, що викликали ці події.

Різноманітність використання спеціальних методів соціологічного дослідження забезпечує збір, накопичення, опрацювання та використання необхідної об’єктивної, конкретної та достовірної інформації про реальні соціальні явища, події, процеси суспільного життя. Соціологічна інформація має певні емпіричні й теоретичні властивості. Вона, по-перше, всебічно й глибоко характеризує і дозволяє аналізувати соціальний процес, забезпечує максимальну адекватність пізнання завдяки широкій репрезентативності, стійкості й достовірності даних про кількісні та якісні характеристики об’єктів дослідження; по-друге, дозволяє виявити нові закономірності, тенденції й випадковості розвитку та функціонування соціальних відносин, явищ і процесів, збагачуючи соціальну теорію.




Вибірковий метод у соціологічному досліджені

Вибірковий метод у соціологічному дослідженні – дослідницька процедура, яка забезпечує найбільш оптимальний вибір для опитування певної чисельності осіб з найменш можливими помилками вибірки та найбільш можливою надійністю отриманих емпіричних даних. Такий метод виходить з допущення, згідно з яким результати опитування лише частини населення можуть бути поширені на все населення країни чи певної території (це ж саме може стосуватися і певної спільноти).

Вибіркова сукупність – визначена частка індивідів або ситуацій, взятих з великої кількості людей (ситуацій), які в соціологічному дослідженні репрезентують усю групу в цілому.

Генеральна сукупність – це сукупність усіх можливих соціальних об’єктів, які вивчаються за програмою соціологічного дослідження.

Репрезентативність – здатність вибіркової сукупності відтворювати характеристики всього досліджуваного об’єкта. Репрезентативність забезпечується дизайном вибірки та розрахунком найменшого її обсягу, який може забезпечити найбільшу точність отриманих результатів.

Дизайн вибірки – це спосіб її конструювання, який визначається двома головними обставинами: характеристикою генеральної сукупності та метою дослідження. Найчастіше у соціологічних дослідженнях використовуються такі типи вибірок: стихійна, випадкова (ймовірна), квотна (стратифікована).

Стихійна вибірка – коли до вибіркової сукупності попадають об’єкти за принципом бажання, добровільності, доступності. Цей тип вибірки найменшою мірою забезпечує репрезентативність дослідження.

Випадкова вибірка (ймовірнісна або механічна) – забезпечує кожній одиниці генеральної сукупності однакові можливості попадання у вибіркову сукупність. Це можливо зробити, якщо всі елементи генеральної сукупності звести до єдиного списку та через однакові інтервали відібрати необхідну кількість респондентів.

Квотна вибірка (стратифікована, районована) передбачає попередню побудову «моделі» генеральної сукупності. Далі складаються «квоти», тобто окремі соціальні ознаки, характерні для генеральної сукупності. Наприклад, до генеральної сукупності входять 89% чоловіків та 11% жінок. Це означає, що і у вибірковій сукупності повинна бути та ж сама пропорція. Кількість ознак, що попадають у квоту, не повинна перевищувати чотирьох, найбільш значущих для конкретного дослідження (наприклад: стать, вік, соціальний стан респондентів).

Помилка вибірки – відхилення статистичної структури вибірки від структури генеральної сукупності. Помилки бувають випадкові й систематичні. Останні найбільш небезпечні, оскільки пов’язані з помилками в проектуванні вибірки (наприклад, чоловіків у генеральній сукупності – 60%, а у вибірковій сукупності – 30%).

Валідність – поняття, що відображає якість дослідження, тобто те, якою мірою отримані результати відображають правдивий стан об’єкта, що підлягає вивченню. Кожен тип вибірки відрізняється тим чи іншим рівнем валідності, має свої особливості й дозволяє вирішувати певні завдання дослідження.

Методи аналізу та обробки соціологічної інформації – способи приведення емпіричних даних, здобутих у ході соціологічного дослідження, до вигляду, більш придатного для змістовного аналізу.

З точки зору використання методів можуть бути два види обробки соціологічної інформації: ручний і комп’ютерний (з використанням засобів обчислювальної техніки – програм «ОСА», «Соціолог», «SPSS»).



1.3.2. Творчі завдання та вправи до теми

Завдання 1

У лівому стовпчику поданої нижче таблиці перелічені основні методи соціологічних досліджень, а в правому – різні об’єкти, що підлягають вивченню. Назвіть методи, за допомогою яких можливе вивчення кожного з перелічених об’єктів.



Основні методи

Досліджуваницй об’єкт

Анкетування, аналіз документів, інтерв’ю, контент-аналіз, спостереження, соціологічне тестування, соціометричне опитування, експеримент

Газетні тексти, індивідуальні особливості пізнання, міжособистісні відносини, причинно-наслідкові зв’язки, протоколи, звіти, листи, факти поведінки людини, факти свідомості людини (думки, інтереси тощо), ціннісні орієнтації та установки

Завдання 2

Нижче, у вільному порядку, перелічені пункти програми соціологічного дослідження. Спробуйте розташувати їх так, як того вимагає програма дослідження.



  1. Обґрунтування методів дослідження.

  2. Побудова вибірки.

  3. Висунення гіпотези.

  4. Обґрунтування проблеми дослідження.

  5. Формулювання мети й завдань дослідження.

  6. Визначення об’єкта, предмета дослідження.

  7. Інтерпретація соціологічних понять.

Завдання 3

Спробуйте провести соціометричне опитування у студентській групі і виконати наведені нижче завдання.



    1. Виділіть серед студентів лідера групи, з яким більшість бажає проводити вільний час.

    2. Визначте, хто із студентів має повагу серед товаришів, може претендувати на роль лідера з усіх питань студентського життя.

    3. Визначте студентів-аутсайдерів, спілкування яких у колективі обмежене.

    4. Розробіть соціометричні карти як інструмент збору соціологічної інформації.

    5. Узагальніть отримані емпіричні дані, систематизуйте та оформіть їх у вигляді звіту про соціометричне опитування.

Завдання 4

У чому Ви бачите різницю між методологічною та процедурною частинами програми соціологічного дослідження? Спробуйте скласти програму соціологічного дослідження з будь-якої проблеми студентського життя.



Завдання 5

Чим відрізняються документи в соціології: офіційні, неофіційні, статистичні, вербальні, письмові, іконографічеі, фонографічні, індивідуальні, колективні. Наведіть приклади цих документів і скажіть, яким методом (традиційним чи формалізованим) краще їх вивчати?



Завдання 6

Наведіть приклади наведених нижче видів запитань соціологічної анкети та поясніть, чим вони різняться між собою.



  1. Закриті або відкриті запитання.

  2. Основні запитання та запитання-фільтри.

  3. Прямі й непрямі запитання.

Завдання 7

Підберіть до кожного терміна відповідне визначення.



Тип інтерв’ю

Пояснення

1. Інтерв’ю фокусоване

Спілкування інтерв’юера віч-на-віч в індивідуальній бесіді з респондентами

2. Індивідуальне інтерв’ю

Інтерв’ю, що розраховане на отримання глибинної інформації від респондента

3. Панельне інтерв’ю

Збір інформації шляхом бесіди інтерв’юера і респондента за конкретними запитаннями

4. Вільне інтерв’ю

Бесіда з опитуваним через жорстко зафіксовані запитання

5. Глибинне (клінічне) інтерв’ю

Процес багаторазового інтерв’ювання одних і тих самих респондентів з тих самих запитань через певний проміжок часу

6. Стандартизоване інтерв’ю

Бесіда з особою без деталізації або твердої послідовності запитань

Завдання 8

Підберіть до кожного терміна зліва його визначення у правій колонці.



Термін

Визначення

1. Вибірка багатоступенева

Вибір респондентів для опитування, відбувається за бажанням, доступністю

2. Вибірка стихійна

Вибірка, що ґрунтується на поетапному виборі об’єктів

3. Вибірка випадкова (ймовірна)

Вибірка сформована на основі статистичних даних про соціально-демографічні характеристики елементів генеральної сукупності

4. Вибірка квотна

Вибір елементів генеральної сукупності відбувається за допомогою таблиці випадкових чисел, які забезпечують усім елементам, що вивчаються, однакову можливість попадання у вибіркову сукупність


1.3.3. Завдання на семінар

Проведення соціологічного практикуму. Студенти повинні самостійно обрати соціальну проблему та розробити програму соціологічного дослідження. Найбільш плідною є групова організація підготовки програми соціологічного дослідження (по 3 – 4 особи). Краще проводити практичні заняття так, щоб усі студенти брали участь в обговоренні підготовлених програм і самостійно виявили помилки, зроблені їхніми колегами. Розроблені анкети також обговорюються всією групою. Можна провести пілотажне дослідження однієї з тем, опитавши студентів своєї групи чи курсу.



РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

2.1. ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬСТВА, СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА. СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ ТА СПІЛЬНОТИ



  • соціальну структуру суспільства та її складові елементи;

  • різницю між термінами «суспільство», «держава», «країна»;

  • специфіку соціологічного аналізу суспільства;

  • особливості суспільства як сукупності історично сформованих способів і форм взаємодії та об’єднання (діяльності, відносин, поведінки, спілкування тощо) індивідів та їх груп.



  • пояснити основний зміст поняття «суспільство як соціальна система»;

  • охарактеризувати процеси трансформації сучасного українського суспільства, джерела і види соціальних змін, що в ньому відбуваються.



  • суспільство;

  • соціальна структура суспільства;

  • соціальні групи;

  • соціальні спільноти;

  • цивілізація;

  • традиційне, або доіндустріальне суспільство;

  • індустріальне суспільство;

  • постіндустріальне суспільство;

  • модернізація.




      1. Пояснення основних категорій теми за допомогою

структурно-логічних схем і таблиць
Суспільство – це особливий складний вид організації соціального життя. Воно включає в себе всю різноманітність стійких соціальних взаємодій, усі інститути й спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів. Суспільство – це найбільше об’єднання людей з усталеними зв’язками між ними, різноманітною взаємодією, спільною територією, історією та культурою.

Країна – відокремлена територія незалежного проживання даного суспільства зі своїми кордонами і суспільним устроєм.

Держава – політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади й органами управління.
Визначення поняття суспільства різними вченими

Автор

Основний зміст поняття «суспільство»

О. Конт

Функціональна система, структуру якої складають сім’я, класи і держава та яка базується на розподілі праці й солідарності

Е. Дюркгейм

Індивідуальна духовна реальність, основою якої є система колективних уявлень

М. Вебер

Взаємодія людей

Т. Парсонс

Система соціальних дій і відносин між людьми, об’єднавчою основою яких є норми та цінності

К. Маркс

Сукупність відносин між людьми, яка розвивається історично і виникає в процесі спільної діяльності

Каталог: library
library -> Соціологія – наука про суспільство
library -> Бюлетень нових надходжень літератури
library -> Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи для студентів Медичного інституту спеціальностей 1210001 «Лікувальна справа»
library -> Навчальний посібник для аудиторної та позааудиторної роботи студентів фармацевтичного факультету очної форми навчання за спеціальністю «Технології парфумерно-косметичних засобів»
library -> 6. Генеза та еволюція поняття «геополітика»
library -> Методичні вказівки для підготовки до практичних занять і самостійного вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини»
library -> Бюлетень нових надходжень літератури
library -> Систематизований бюлетень нових надходжень квітень – травень 2012 р
library -> Робоча програма навчальної дисципліни «Системи технологій підприємства»
library -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка