Навчальний посібник Видавничий дім «родовід» Чернівці 2013 ббк 65. 9 (4 Укр) 28 я 73 а 663



Сторінка3/17
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

РОЗДІЛ 2
Стандарти у галузі

екологічного менеджменту
2.1. Британський стандарт в галузі систем екологічного менеджменту ВS 7750.

2.2. Схема екологічного менеджменту й аудиювання EMAS.

2.3. Серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту
2.1. Британський стандарт в галузі систем екологічного менеджменту ВS 7750
В рамках розробки підходів до створення і зміцнення Єдиного Європейського Ринку Європейське Співтовариство прагне створи систему екологічного законодавства і контролю виконання його вимог. Одним з лідерів апробації нових ринко­вих інструментів екологічного менеджменту є Велико­британія, де в 1990 році прийнятий новий «Екологічний Акт» (Environ­mental Act), а в 1992 році – Стандарт в області систем екологічного менеджменту BS 7750 (Specification for Environ­mental Management Systems), підготовлений і випущений Британським Інститутом Стандартизації відповідно до запиту Британської Конфедерації Промисловості. Стандарт BS 7750 цілком вписується у вимоги стандарту якості BS 7750 ( ISO 9000). Стандарт не визначає вимог до природоохоронної діяльності підприємства, але містить рекомендації, корисні для створення ефективної системи екологічного менеджменту, для розвитку ініціативного екологічного аудиювання, що повинно позначитися на поліпшенні екологічних характеристик діяльності організації в цілому. На початковому етапі передба­чалося, що британські підприємства на добровільній основі будуть приводити характеристики своєї діяльності у відповід­ність із принципами BS 7750. Пізніше до Великобританії приєдналися й інші держави, а сам стандарт, детально розроблений і супроводжений навчальними посібниками великого обсягу, є основою для підготовки міжнародних документів.

Стандарт ВS 7750 припускає наступні стадії розробки і впровадження систем екологічного менеджменту:



  1. Попередній огляд ситуації. Необхідно визначити всі екологіч­ні нормативні вимоги, запропоновані до діяльності підприєм­ства, і установити, які елементи еко­логічного менеджменту вже практично використо­вуються на даному обʼєкті.

  2. Розробка заяви про екологічну політику, яка б охоплювала всі аспекти діяльності, продукцію підприємства, і була б прийнята до виконання усіма уповноваженими сторонами (підрозділами, особами).

  3. Визначення структури розподілу обовʼязків і відповідально­сті в системі екологічного менеджменту.

  4. Оцінка ступеня впливу підприємства на навколишнє сере­довище. Необхідно скласти перелік установлених нормативів, характеристик викидів в атмосферу, скидів у водні обʼєкти, розміщення відходів, а також опис аспектів впливу на навколишнє середовище підпри­ємств-постачальників.

  5. Розробка екологічних цілей і завдань підприємства.

  6. Визначення тих стадій виробництва, процесів і видів діяль­ності, реалізований на підприємстві, що можуть вплинути на навколишнє середовище, і розробка системи контролю їх функ­ціонування.

  7. Розробка програми екологічного менеджменту, призначен­ня відповідального за її виконання старшого менеджера. Програма повинна бути складена таким чином, щоб враховува­лися не тільки нинішні, але і всі минулі види діяльності підприємства, а також ймовірний вплив на навколишнє середовище життєвого циклу нових видів продукції.

  8. Розробка і випуск детальних методик, що дозволяло б аудитору системи екологічного менеджменту визначити, як система функціонує і враховує всі значимі аспекти впливу підприємства на навколишнє середовище.

  9. Установлення системи реєстрації всіх екологічно важли­вих подій, видів діяльності і таке інше, наприклад, запису випадків порушення вимог екологічної політики, опису початих для поліпшення ситуації заходів, звітів за підсумками інспекції і поточного контролю.

  10. Аудити. ВS 7750 включає опис процедури аудиювання і деталізує вимоги до аудиторського плану. Поза залежністю від цього, організація, що акредитується, може почати зовнішню перевірку підсумків внутрішнього аудиювання (у ВS 7750 під аудиюванням розуміється систематична оцінка, що починається для того, щоб визначити, чи узгодити функціонування системи екологічного менеджменту з запланованими цілями, завданнями, структурою і т. п.). Цей етап повинен відповісти на питання: чи є впроваджена системи екологічного менеджменту ефективною і чи відповідає вона вимогам екологічної політики підприємства?

ВS 7750 був прийнятий Фінляндією, Нідерландами і Швецією. Франція, Ірландія й Іспанія розробили свої стандарти. Австрія вирішила чекати опублікування міжнародних вимог до систем екологічного менеджменту.
2.2. Схема екологічного менеджменту й аудиювання EMAS
У березні 1992 року в Європейському Співтоваристві були видані „Вимоги до екоаудиювання”. Мета цього документа – створити стимули використання прийомів екологічного аудиювання для діяльності підприємств. Причому оцінки включають не тільки перевірку виконання вимог природо­охоронного законодавства, але і завдань власної екологічної політики підприємства. Цікаво, що вимоги були підготовлені відповідно до пʼятої програми екологічних дій ЄЕС, заснованої на висновках і рекомендаціях доповіді Гру Брундтланд „Наше загальне майбутнє” (1987 рік) і на «Хартії бізнесу для цілей сталого розвитку» (Міжнародна торгово-промислова палата, 1991 рік), яка віддає перевагу превентивним заходам і принципам розподілу відповідальності в охороні навколишнього середовища.

У 1993 році були остаточно погоджені й опубліковані вимоги до створення Схеми екологічного менеджменту й аудиту. Підприємства одержали можливість бути сертифікова­ними відповідно до EMAS з 1995 року.

Система екологічного менеджменту являє собою приклад дії для промисловості, необхідний для досягнення цілей екологічної політики і поетапного вирішення конкретних зав­дань. Існує чітка паралель між вимогами до організації системи „менеджменту якості” TQM (Total Quality Management) і систе­мою екологічного менеджменту. Відзначимо, що основою екологічного менеджменту в розвинених країнах вважається система якості TQM, що націлена на ефективне одержання якісної продукції і послуг (через весь життєвий цикл − від сировини через виробництво до самої продукції й остаточного розміщення відходів).

Мета розробки EMAS полягає в оцінці і поліпшенні екологічних характеристик діяльності промислових підприємств і в створенні умов для надання населенню екологічної інфор­мації. Передбачалося, що впровадження систем еколо­гічного менеджменту буде сприяти постійному поліпшенню екологіч­них характеристик діяль­ності підприємств шляхом:



  • розробки і реалізації екологічної політики й екологічних програм;

  • періодичної обʼєктивної і систематизованої оцінки пара­метрів діяльності всіх підрозділів підприємства; надання населенню екологічної інформації про підприємство.

Реєстрація (сертифікація) організацій відповідно до вимог є добровільною; система створена винятково для промислових підприємств. На думку експертів Центру природоохоронних технологій (Великобританія) вигоди від впровадження системи екологічного менеджменту (а відповідно, і стимули) полягають у тому, що:

  • менеджмент націлюється на ключові види діяльності − усе починається з оцінки впливу, пріоритезації проблем;

  • полегшується вирішення проблем, досягається велика відповідальність, чіткий розподіл обовʼязків, системний підхід;

  • виникає потенційна можливість зменшення витрат шляхом раціоналізації споживання води, енергії, сировини, зменшення утворення відходів;

  • гарантується відповідність мінливим вимогам природоохоронного законодавства;

  • мінімізується ризик залучення до судової відпові­дальності;

  • враховуються інтереси всіх сторін (здійснюється інформування і розподіл обовʼязків між співробітниками і зовнішніми учасниками − громадськістю);

  • поліпшується позиція підприємства на ринку за рахунок кращих екологічних показників;

  • досягається реальне поліпшення екологічних показників, тобто відбувається зменшення впливу реалізованих процесів, послуг і продукції на стан навколишнього середовища.

Цикл системи екологічного менеджменту відповідно до вимог EMAS включає пʼять основних компонентів:

  • розробку екологічної політики і випуск документа (заяви), що описує прихильність організації досягненню конкретних екологічно значимих цілей шляхом вирішення визначених завдань;

  • оцінку існуючої ситуації, тобто встановлення почат­кових характеристик діяльності, стосовно яких буде оцінюватися ефективність функціонування системи екологічного менеджменту;

  • формулювання конкретних завдань (тобто встановлення тих характеристик діяльності, що підлягають поліп­шенню), що відповідають цілям екологічної політики підприємства;

  • розробка екологічної програми, що деталізує шлях і стадії вирі­шення поставлених завдань;

  • проведення екологічного аудиювання для того, щоб періодично перевіряти, чи враховуються поставлені організацією завдання і чи веде функціонування системи екологічного менеджменту до поліпшення екологічних показників діяльності підприємства.

Як видно, багато вимог описаних стандартів дуже, близькі. Вважається, що британський стандарт BS 7750 послу­жив моделлю для розробки європейського рекомен­даційного документа EMAS.

Нагадаємо ще раз, що EMAS − документ європейський і по-європейськи винятковий. Багато експертів вважають, що майбутнє належить всесвітній системі і стандартам, що підготовлені міжнародним інститутом ISO.


2.3. Серія міжнародних стандартів систем

екологічного менеджменту
Поява ISO 14000 — серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах і в компаніях − називають однією з найбільш значних міжнародних природо­охоронних ініціатив. Система стандартів ISO 14000 орієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрацію речовин і т. ін.) і не на технології (вимога використовувати чи не використовувати визначені технології, вимога використовувати „найкращу доступну технологію”). Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту.

Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні бути введені і дотримані визначені процедури, підготовлені визначені документи, призначені відповідальні за окремі галузі екологічно значимої діяльності. Основний документ серії ISO 14001 не містить ніяких „абсолютних” вимог до впливу організації на навколишнє середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі повинна оголосити про своє прагнення відповідати національним стандартам.

Такий характер стандартів обумовлений, з одного боку, тим, що ISO 14000 як міжнародні стандарти не повинні вторгатися в сферу дій національних нормативів. З іншого боку, попередником ISO є „організаційні” підходи до якості продук­ції, (наприклад, концепція „менеджменту якості”, згідно з яким досягнення якості є вибудовування належної організаційної структури і розподіл відповідальності за якість продукції і послуг.

Рішення про розробку ISO 14000 стало результатом Уругвайського раунду переговорів з Всесвітньої торгової угоди і зустрічі на вищому рівні по навколишньому середовищу і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Стандарти ISO 14000 розробляються Технічним комітетом 207 (ТС 207) Міжнародної Організації Стандартизації ISO з урахуванням міжнародних стандартів по системах менеджменту якості продукції (ISO 9000), які вже зарекомендували себе, і відповідно до яких у даний момент сертифіковане більш, ніж 70 000 підприємств і компаній в усьому світі.

Передбачається, що система стандартів буде забезпечувати зменшення несприятливих впливів на навколишнє середовище на трьох рівнях:

Організаційному – через поліпшення екологічного нап­рямку роботи корпорацій.

Національному – через створення істотного доповнення до національної нормативної бази і компонента державної екологічної політики.

Міжнародному – через поліпшення умов міжнародної торгівлі.

Документи, що входять у систему, можна умовно розділити на основні групи:



  • принципи створення і використання систем екологічного менеджменту (ЕМС);

  • інструменти екологічного контролю й оцінки;

  • стандарти, орієнтовані на продукцію.

У названих галузях в Україні діють наступні документи:

  1. ДСТУ ISO 14001-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування».

  2. ДСТУ ISO 14004-97 «Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення»;

  3. ДСТУ ISO 14010-97 «Настанови щодо здійснення еколо­гічного аудиту. Загальні принципи»;

  4. ДСТУ ISO 14011-97 «Настанови щодо здійснення еколо­гічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем»;

  5. ДСТУ І8О 14012-97 «Настанови щодо здійснення еколо­гічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології».

Ключовим поняттям серії ІSО 14000 є поняття системи екологічного менеджменту в організації. Тому центральним документом стандарту вважається ISO 14001.

На відміну від інших документів, усі його вимоги є «ті, що підлягають аудиту». Передбачається, що відповідність чи невідповідність їм конкретної організації може бути встанов­лено з високим ступенем визначеності.

Саме відповідність стандарту ISO 14001 і є предметом формальної сертифікації.

Всі інші документи розглядаються як допоміжні. Нап­риклад, ISO 14004 містить більш розгорнутий посібник зі створення системи екологічного менеджменту, серія документів 14010 визначає принципи аудиту ЕМС.

Офіційно стандарти ISO 14000 є добровільними. Вони не заміняють законодавчих вимог, а забезпечують систему визначення того, яким чином компанія впливає на навколишнє середовище і як виконуються вимоги законодавства. Організація може використовувати стандарти ISO 14000 для внутрішніх потреб, наприклад, як модель ЕМС чи формат внутрішнього аудиту системи екологічного менеджменту. Передбачається, що створення такої системи дає організації ефективний інструмент, за допомогою якого вона може керувати всією сукупністю своїх впливів на навколишнє середовище і приводити свою діяльність у відповідність з різноманітними вимогами. Стандарти можуть використовуватися і для зовнішніх потреб, щоб про демон­струвати клієнтам і громадськості відповідність системи екологічного менеджменту сучасним вимогам. Нарешті, організація може одержати формальну сертифікацію від третьої (незалежної) сторони. Як можна припускати по досвіду впровадження стандартів ISO 9000, саме прагнення одержати формальну реєстрацію документально обґрунтувати заяву про випуск «екологічно чистої продукції, можливо, і буде рушійною силою впровадження систем екологічного менеджменту, що відповідають стандарту.

Серед причин, по яких підприємству може знадобитися сертифікація впровадження ЕМС, можна назвати такі, як:



  • поліпшення іміджу фірми в галузі виконання природоохоронних вимог;

  • економія енергії та ресурсів, у тому числі тих, що направляються на природоохоронні заходи, за рахунок більш ефективного управління ними;

  • збільшення оцінної вартості основних фондів підприємства;

  • бажання завоювати ринки „зелених” продуктів;

  • поліпшення системи керування підприємством;

  • зацікавленість у залученні висококваліфікованої робочої сили.

Очікується, що стандартний процес сертифікації буде займати від 12 до 18 місяців, приблизно стільки ж часу, скільки займає впровадження на підприємстві системи екологічного менеджменту.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка