ТЕМА 6. МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

1. 
   Реінжиніринг бізнес-процесів.
   
2. 
   Витрати і якість в стратегічному управлінському обліку.
   
3. 
   Планування від нульового рівня і тотальна оптимізація «знизу вгору».
   
4. 
   Сутність і етапи застосування теорії обмежень. Впровадження систем «TQC», «JIT».
   

• 
  Дослідження, розробка і проектування бізнес-процесів;
  
• 
  Перепроектування виконуваних робіт і застосування видів діяльності;
  
• 
  Організація виробничого процесу, за якої обладнання розміщується для виробництва окремого продукту;
  
• 
  Підвищення маржинального доходу на 5-10%.
  

• 
  Група взаємозалежних видів діяльності, що спільно створюють цінність для споживача;
  
• 
  Це роботи або процедури, які регулярно чи періодично здійснюються в процесі виробничо-комерційної діяльності підприємства для ство­рення і обслуговування об’єктів витрат;
  
• 
  Це діяльність, усунення якої призведе до зниження корисності (цінності) продукту для клієнта в довгостроковій перспективі;
  
• 
  Це одиниця роботи чи задача, яка містить певну ціль.
  

• 
  Паралельне, послідовне, паралельно-послідовне;
  
• 
  Технологічне, продуктове, функціональне;
  
• 
  Централізоване і децентралізоване;
  
• 
  Поопераційне планування, поточне планування, розміщення за прин­ципом виробничих ланок.
  

• 
  Проміжок часу від отримання сировини від постачальника до поставки готової продукції клієнтам;
  
• 
  Проміжок часу від отримання сировини від постачальника до отримання коштів від покупців за реалізовану їм продукцію;
  
• 
  Проміжок часу від оплати коштів постачальнику за отримані від нього матеріали до поставки готової продукції клієнтам;
  
• 
  Проміжок часу від оплати коштів постачальнику за отримані від нього матеріали до отримання коштів від покупців за реалізовану їм продукцію.
  

• 
  Відношення загальної тривалості виробничого циклу до продуктивного (технологічного) часу;
  
• 
  Відношення продуктивного (технологічного) часу до загальній тривалості виробничого циклу;
  
• 
  Відношення часу контролю до загальної тривалості виробничого циклу;
  
• 
  Відношення часу зберігання до загальної тривалості виробничого циклу.
  

• 
  Зростанню маржинального доходу протягом обмеженого періоду часу;
  
• 
  Зниженню операційних витрат протягом обмеженого періоду часу;
  
• 
  Управлінню недостатніми ресурсами;
  
• 
  Обмеженню бюджету накладних витрат.
  

• 
  Різниця між доходом від продажу та змінними витратами;
  
• 
  Різниця між доходом від продажу та постійними витратами;
  
• 
  Різниця між доходом від продажу та прибутком;
  
• 
  Різниця між доходом від продажу та цілком змінними витратами.
  

• 
  Продуктивності праці;
  
• 
  Продуктивного (технологічного) часу;
  
• 
  Маржинального доходу на основі пропускної здатності;
  
• 
  Коефіцієнта маржинального доходу.
  

• 
  Проектування продуктів і процесів з більш високою якістю;
  
• 
  Моніторинг процесів контролю якості;
  
• 
  Надання різних звітів і показників, які мотивуватимуть менеджерів вимірювати і оцінювала свої зусилля з підвищення якості;
  
• 
  Постійне вдосконалення якості діяльності з метою повного виклю­чення дефектів і задоволення потреб споживачів.
  

• 
  Перетворити вихідні матеріали в готову продукцію протягом часу, що дорівнює часу технологічної обробки;
  
• 
  Усунення видів діяльності, що не додають цінності продукту;
  
• 
  Організація виробничого процесу, за якої все подібне обладнання чи функції групуються разом;
  
• 
  Відсутність браку.
  

1. 
   Підтримка при прийнятті управлінських рішенні.
   
2. 
   Забезпечення процесу передачі інформації.
   
3. 
   Визначенні типів вирішенні.
   
4. 
   Вибір відповідних фінансових показників.
   
5. 
   Визначення враховуються показників.
   
6. 
   Порядок визнання інформацію істотною.
   
7. 
   Формування моделі загального управління якістю на підприємстві.
   

Реінжиніринг - корінний перегляд основних бізнес-процесів, організації і технології з метою переходу на якісно новий рі­вень ефективності, якості та рівня обслуговування спожива­ча. Типова схема реінжинірингу бізнес-процесу має такий вигляд:

• 
  побудова моделі існуючого процесу «як є» як сукупно­сті взаємопов'язаних робіт і процедур;
  
• 
  фіксація числових показників оцінки ефективності виконання робіт і процедур (з подрібненням їх на окремі ка­тегорії витрат);
  
• 
  аналіз ефективності через обчислення значень відпові­дних показників;
  
• 
  розробка, моделювання, оцінка і порівняльний аналіз варіантів застосування інформаційних технологій та відпові­дних варіантів модернізації бізнес-процесу для зниження ви­трат;
  
• 
  вибір остаточного варіанта організації бізнес-процедур і побудова функціональної моделі «як має бути».
  

Планується виконання бізнес-процесів:

2. Позитивний вплив даного процесу на КФУ залежить від ефективності іншого процесу.

3. Процес виконує поставлені вимоги, але резерви для вдосконалення ще існують.

4. Процес має помітний вплив на КФУ.

5. Процес не виконує поставлених перед ним завдань, і для нього існують резерви вдосконалення стосовно: тривалості, рівні складності, розташуванні, ресурсного забезпечення.

6.Від даного процесу залежить рівень позитивного впливу іншого процесу на КФУ.

7. Процес функціонує, але потребує істотної корекції.

8.Процес має істотний вплив на зовнішні фактори успіху.

9. Процес є ключовою ланкою для досягнення зовнішніх цілей.

10. Процес не існує або існує лише частково і не задовольняє жодних вимог.

2)можливості вдоскона­лення самого процесу шляхом впливу на внутрішні змінні підприємства (наприклад, через підвищення рівня автомати­зації та інформатизації, кваліфікації та мотивації персоналу і т.п.) і подати в табл. 6.1.

Приблизний порядок ранжування бізнес-процесів для вибору об’єктів реінжинірингу

Кожне замовлення на крісла ТзОВ «ВЕЕМ Металавтопром» супроводжується постійними витратами в розмірі 4500 грн., які не залежать від величини замовлення. Одне крісло ТУР-1 обходиться дистриб’юторові в 250 грн., а щорічні витрати на зберігання матеріалів запасів становлять 18% від вартості товару.

1. 
   Скласти звіт про витрати на якість, в якому розподілити наведені витрати на групи відповідно до класифікації витрат на якість .
   
2. 
   Здійснити аналіз абсолютною і відносного відхилень витрат на якість звітного року у порівнянні з попереднім.
   
3. 
   Визначити питому вагу кожної групи витрат на якість у продажу, враховуючи, що продажі минулого року - 230 600 гри, звітного — 211 000 грн.
   
4. 
   Зробити висновки стосовно тенденцій та структури витрат на якість.
   

1. 
   Переміщення і повторний монтаж виробничого обладнання варту­ватимуть 110 000 грн.
   
2. 
   Загальний обсяг продажу збільшиться на 20% до 2 мли грн. завдяки скороченню тривалості виробничого циклу. Середній маржинальний дохід складає 35% від обсягу продажу.
   
3. 
   Витрати на товарно-матеріальні запаси зменшаться на 20% через очікуване скорочення запасу незавершеного виробництва. В даний час середня річна вартість зберігання запасу незавершеного ви­робництва складає 220 тис. грн. Щорічні витрати на фінансування товарно-матеріальних запасів - 17%.