Навчально-методичний комплекс з курсу



Сторінка2/6
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.2 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6
Тема 3. Особливості становлення права і правові інститути

Київської Русі (VI – XII ст.)

Передумови, соціально-економічні, політичні, культурні чинники формування державності у східнослов’янських племен. Держава антів, полян, племінні союзи, племінні княжіння. Переростання родових общин у територіальні. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров’я під назвою «Русь» (VIII ст.), суперсоюз племінних княжінь під назвою «Руська земля» (IX ст.) – попередник Київської Русі.

Концепції формування української державності: норманська теорія, російська великодержавницька теорія, політична доктрина пантюркізму, концепція М.Грушевського. Виникнення Київської Русі, внесок Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Митрополита Іларіона у формування української державності. Правове становище князів, бояр, духовенства, купецтва, ремісників, смердів, напіввільного населення – закупів, рядовичів, ізгоїв, челяді, холопів. Джерела рабства.

Державний лад, ранньофеодальна монархія. адміністративно-фінансова, військова і релігійна реформи. Система триумвірату і дуумвірату. Федеративна монархія. Органи влади: великий князь київський: порядок обрання, компетенція; боярська дума: компетенція, склад; народне віче: повноваження, порядок скликання; князівські з’їзди (снеми). Місцеві органи влади. Удільні князі. Представники Великого князя на місцях. Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя. Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Сюзеренітет-васалітет. Десяткова і двірцево-вотчинна системи управління. Тисяцькі, соцькі, десяцькі. Намісники, посадники, тіуни, вірники, волостелі, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна (верв) – орган місцевого селянського самоврядування Компетенції церкви і держави. Основні етапи розвитку Київської Русі. Розпад Київської держави: причини та наслідки. Збройні сили: княжа дружина, народне ополчення, наймані загони.

Особливості правової системи Київської Русі. Головні джерела права. Звичаєве право. Договори Русі з Візантією, княжі грамоти, церковні устави, княжі устави та уроки, Устав Володимира, Статут Ярослава про церковні суди, Руська Правда. Поняття договору та його види: міжнародні, міжкнязівські, князів з дружиною, князів з народом. Юридичні грамоти. Рецепція норм візантійського права в систему права Руської держави.

Форми власності на землю. Спадкове право, форми успадкування. Зобов’язальне право. Види зобов’язань і договорів. Договори купівлі-продажу, позики, поклажі, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань. Сімейне право. Порядок укладання шлюбу. Підстави до укладання та припинення шлюбу. Майнові та особисті права членів подружжя. Кримінальне право. Поняття, склад, об’єкт і суб’єкт злочину. Види злочинів. Мета покарання. Види покарань: потік і пограбування, віра, продаж. Урок. Головництво. Судовий процес: «заклич», «звід», «гоніння сліду». Система судових доказів. Ордалії. Світський і церковний суд. Учасники і характер судового процесу.

Тема 4. Право на території Південно-Західної Русі в період

політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)

Передумови та наслідки політичної роздробленості Київської Русі. Розпад Київської Русі на окремі феодальні князівства. Київське князівство, Володимирське князівство: особливості правового розвитку. Заснування в окремих князівствах особистих династій, зміна порядку наслідування князівського престола. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство. Міжусобна боротьба у першій третині ХІІІ ст. Роль Романа Мстиславовича і Данила Галицького у формуванні Галицько-Волинської держави. Монголо-татарська навала та її наслідки. Причинити та особливості занепаду князівства, захоплення литовськими князями Східної Волині, Поділля, Київщини та Чернігово-Сіверщини. Захоплення польськими феодалами Галицької землі. Закарпаття під владою угорських феодалів. Буковина у складі Московського князівства. Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Правове становище князів, «мужів галицьких», середнього і дрібного боярства, духовенства, селян-смердів, міського населення. Повинності смердів, напіввільні та невільні люди, холопи. Купецькі об’єднання. Політична влада, форма правління, вищі органи влади, центральні і місцеві органи управління. Князівська влада, дуумвірат, роль бояр у державному управлінні, боярська рада. Державний устрій: тисяцький, соцький, воєвода, двірський. Переростання десяткової системи управління у двірсько-вотчинну. Двірський, канцлер, стольник, збройник, отроки, дитячі. Місцеве управління, посадники, волостелі, старости. Удільні князі, з’їзди князів (снеми), народне віче.

Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості. Церковна організація. Правова система. Джерела права – звичаєве право, Руська правда, князівське законодавство, князівські грамоти, заповіти, статути, церковне законодавство, грамота Івана Берладника, міжкнязівські договори, Галицько-Волинський літопис, Грамота князя Івана Ростиславовича, Рукописання Володимира Васильковича, Уставна грамота князя Мстислава Даниловича. Галузі права. Судочинство. Військо. Суд і процес. Вплив бурхливого розвитку міст на соціальний склад міського населення. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.


Тема 5. Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)

Передумови та особливості формування Литовсько-Руської держави. Інкорпорація українських земель Литовським князівством. Статус та політична автономія українських земель у Великому князівстві Литовському. Наслідки Кревської унії 1385 р., Віленсько-Радомської унії 1401 р., Городельської унії 1413 р., Люблінської унії 1569 р. Соціально-економічний розвиток українських земель в складі Великого князівства Литовського.

Правове становище князів, панів радних і хоруговних, магнатів, шляхти, бояр, панцирних слуг, духовенства, міського населення. Ремісничі цехи і купецькі корпорації. Вільні (тяглові, ремісники, службові, чиншові), напіввільні (холопи, челядь) і невільні селяни, тягло, чинш. Виникнення і статус козацтва. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах із магнатами. Постанова сейму 1552 р. про вивід шляхти. Зміст та наслідки прийняття Устави на волоки в 1557 р., І та ІІ Литовських статутів. Політична влада, форма правління, великий князь, удільні князі, Пани-рада, Великий вальний сейм. Перетворення удільних князів у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Розширення компетенції Пани-ради (привілей 1506 р.). Центральні (маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні)) та місцеві органи влади (намісники, воєводи, каштеляни,старости), органи самоврядування. Магдебурзьке і Хелмське право. Великокнязівські, приватні, церковні міста. Наступ католицизму на Україну, церковні братства. Ліквідація князівств, запровадження воєводств. Становище міщанства. Передумови та особливості виникнення українського козацтва. Освоєння козаками Нижнього Подніпров’я, формування козацького ладу. Утворення Запорізької Січі, її республіканський устрій.

Джерела права: звичаєве право, Руська Правда, міжнародні договори, привілеї, земські уставні грамоти, сеймові і королівські конституції, Судебник Казимира IV, Жалована грамота 1457 р., Литовські статути, Устава на волоки, Пам’ятки магдебурзького права Б. Троїцького, канонічне (церковне) право, Польські статути – Вислицький (1347 р.), Вартський (1420-1423 рр.), Статут Ласького (1505 р.). Причини проведення кодифікації права на початку XVI ст. Екзекуційний рух на території Малопольщі і його вплив на розвиток права Великого князівства Литовського.

Особливості системи права Великого князівства Литовського. Цивільне право. Право власності. Форми земельної власності. Зобов’язальне право: види договорів, форма і порядок їх укладання. Спадкове право: спадкування за законом, заповітом і на основі звичаю. Регулювання шлюбно-сімейних відносин. Норми кримінального права: поняття злочину, суб’єкти злочину. Види злочинів. Мета покарання. Система покарань.

Судова система. Великокнязівський суд (асесорський, маршалковий, комісарський), суд «пани-ради», сеймовий суд, територіальні, домініальні і копні суди. Реформа судової системи. Земські, гродські або замкові, підкоморські суди. Значення Більського сейму 1564 р., який позбавив права вотчинної юрисдикції магнатів. Судові виконавці. Характер і особливості судового процесу. Процесуальне право. Церковний суд (суд Православної церкви) в Великому князівстві Литовському, його призначення, компетенції і склад. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців.



Тема 6. Джерела права та система судочинства на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – XVII ст.)

Передумови та наслідки створення Речі Посполитої, Люблінська унія 1569 р. Загальне становище Православної церкви і духовенства у Речі Посполитій, причини розробки єпископських артикулів 1595 р. Значення Берестейської церковної унії. Польська експансія та її вплив на соціально-економічне становище українських земель. Затвердження Артикулів Генріха Валуа як основа державної реформи Речі Посполитої. Селянсько-козацькі повстання. Роздробленість Галичини, перебування Буковини у складі Молдавії і Туреччини, Закарпаття – у складі Угорського королівства, Чернігово-Сіверщини – у складі Великого князівства Московського.

Правове становище магнатів, шляхти, духовенства, селянства, міщанства. Політичні, майнові,особисті права магнатів-латифундистів. Посилення політичної ролі та економічних функцій шляхти. Утиски православної церкви в умовах католицької експансії. Юридичне оформлення закріпачення українського селянства. Селяни: державні, приватновласницькі, особисто вільні, напіввільні та феодально залежні. Міське населення: міський патриціат, поспільство (бюргерство), міські низи (плебс). Українське козацтво як нова соціальна верства, реєстрове козацтво.

Державний лад, статус королівської влади згідно з Артикулами Генріха Валуа (1572 р.). Центральні органи влади – Пани-Рада, Великий вальний сейм: сенат і посольська ізба, король і вищі посадові особи (маршалки, канцлер, підскарбії, гетьмани). Органи місцевого управління – воєводи, каштеляни, старости. Воєводські і повітові сеймики. Форми міського самоврядування – магістрат як адміністративний і судовий орган, міська рада та міська лава. Магдебурзьке право у містах. Внутрішній устрій Запорізької Січі.

Особливості системи права Речі Посполитої. Реституція правових збірників іноземних держав в систему права Речі Посполитої. Зародження і розвиток козацького права. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення. Рецепція Річчю Посполитою правової системи Великого князівства Литовського, що ґрунтувалася на київському праві. Характеристика державного кримінального, цивільного та сімейного права згідно II Литовського статуту. Німецьке право на українських землях, його джерела і особливості використання. Третій етап кодифікації права, зміст і значення видання III Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. Характеристика державного кримінального, цивільного та сімейного права згідно III Статуту. Джерела права: постанови сейму (конституції), І-ІІІ Статути, джерела магдебурзького права, джерела церковного права.

Розвиток цивільного права. Поняття та види права власності. Правовий режим маєтків. Спадкове право. Зобов’язальне право. Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин. Розвиток кримінального права та процесу. Поняття злочину і покарання за кримінальним правом Речі Посполитої. Види злочинів і покарань. Порядок розгляду кримінальних справ у судах та виконання вироків Особливості застосування інквізиційного процесу. Судова система, сеймовий та королівський суди, коронний та литовський трибунали. Система станово-шляхетських судів у повітах. Земські суди, гродські суди (вищі й нижчі), підкоморські суди. Роль замкових канцелярій у судовій системі повіту. Копні і вотчинні (доменіальні суди). Поточні та виложені суди у самоврядних містах. Магістратські та ратушні суди. Церковні суди: духовні, доменіальні та монастирські. Судова система. Своєрідність правової системи Запорізької Січі.


Тема 7. Формування правової системи України у період

визвольної війни (1648-1654 рр.)

Соціально-економічне становище України напередодні повстання. Передумови, особливості, етапи та наслідки Визвольної війни. Політична програма та роль Б. Хмельницького у Визвольній війні. «Пункти козацькі» (1649 р.) Б. Хмельницького як спроба врегулювання військового конфлікту. Воєнні дії у 1648-1653 рр. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції. Зборівський договір (1649 р.), Білоцерківська мирна угода (1651 р.), Рішення Земського собору (1653 р.) їх зміст та значення. Переяславська рада 18 січня 1654 р., зміст українсько-російського договору 1654 р. Правове становище Лівобережної України в складі Російської держави за Березневими статтями 1654р. Жалувана грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей 1654 р., характеристика змісту і її значення. Форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р.

Зміни в соціальній структурі. Вигнання польських магнатів та шляхти. Зміни у правовому статусі козацтва, козацької старшини, середньої та дрібної української шляхти, міщанства магістратських і ратушних міст. Зміцнення позицій православного духовенства, ремісників. Звільнення селянства від кріпосної залежності, послаблення феодально-кріпосницької системи, зміцнення старшинського і церковного землеволодінь. Поширення магдебурзького права на колишні приватновласницькі міста. Надання привілеїв українському купецтву.

Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Адміністративно-територіальна організація козацтва. Органи центральної та місцевої влади та управління. Вищі органи влади й управління. Військова Рада, Рада Генеральної старшини, Генеральний уряд на чолі з гетьманом, повноваження гетьмана, вищі урядовці. Місцеве управління, склад і повноваження полкових і сотенних урядів, полковників, сотників, курінних і городових отаманів. Міське самоврядування, магістрати і ратушні у містах. Внутрішня організація Запорізької Січі, поєднання військово-адміністративної і судової влади. Судова система Запорізької Січі, генеральний, полковий та сотенні суди. Судова влада гетьмана, вищих посадових осіб. Міські суди. Судовий процес.

Специфіка правової системи Гетьманської держави. Зміни у цивільному та кримінальному праві у період визвольної війни. Джерела права в роки визвольних змагань: звичаєве козацьке право, ІІІ Литовський статут 1588 р., гетьманські універсали, міжнародні угоди, збірники магдебурзького права, Березневі статі, грамоти царя Олексія Михайловича.


Тема 8. Джерела права та законодавство козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)

Виникнення терміну «козак», причини формування, етапи розвитку та території розповсюдження українського козацтва і його історичне значення. Наслідки українсько-російського договору 1654 р. Переростання козацтва в окремий стан українського суспільства. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України. Політика Великого князівства Литовського та Речи Посполитої щодо козацтва. Правове становище реєстрового козацтва. Внесок гетьманів Самійла Кішки, Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка у процес формування правового статусу реєстрового козацтва. Становлення та розвиток козацько-гетьманської держави.

Соціально-економічні та політичні відносини між Україною та Росією. Поступове обмеження Москвою автономії гетьманської держави. Наслідки Віленської угоди 1656 р. Розрив конфедеративної спілки з Московською державою в політичному проекті І. Виговського. Гадяцький договір 1658 р. його зміст і значення. Руїна як період розпаду української державності. Гетьмани правобережної та лівобережної України. Переяславські та Жердівські статті 1659 р., а також Слободищенський трактат 1660 р. гетьмана Ю. Хмельницького. Російський курс на інкорпорацію Лівобережної України. Батуринські (1664 р.) та Московські (1665 р.) статті І. Брюховецького, зміст та наслідки. Андрусівська угода 1667 р., передумови та наслідки. Глухівські статті (1669 р.) Д. Многогрішного, Конотопські статті (1672 р.) І. Самойловича, Коломацькі статті (1687 р.) І. Мазепи, Решетилівські статті (1709 р.) І.Скоропадського, «Рішучі пункти» (1728 р.) Д. Апостола: їх зміст та значення для правового становища населення Гетьманщини. Роль I. Мазепи у державотворчому процесі. Політика Петра I щодо України, зруйнування Запорізької Січі в 1709 р. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України. Політика Катерини II щодо державності України, остаточна лiквiдацiя гетьманства, Гетьманщини та автономії України, зруйнування Запорозької Сiчi 1775 р. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні 1783р. Запровадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної системи управління Російською імперією. Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Джерела та специфіка правового регулювання статусу реєстровців (звичаєве право, королівські привілеї, сеймові постанови). Правовий статус панівної верхівки гетьманської держави: бунчукове, значкове, військове товариство, права й привілеї козацької старшини. Зміни у правовому положенні української шляхти, духовенства, козацтва, міського населення, селянства. Зростання старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння, гетьманські пожалування у «вічність» за службу та «на ранг». Зміцнення становища православного духовенства. Категорії селян і форми їх експлуатації. Статус підпомічників та підсусідків. Обмеження права переходу селян, гетьманські універсали 1706, 1721, 1727, 1760 рр. Юридичне оформлення кріпосницького права в Україні, остаточне закріпачення селянства в 1783 р. указом про заборону селянам залишати феодалів. Ліквідація козацького стану. Розповсюдження дії Духовного регламенту та штатного розкладу 1764 р. Злиття українського шляхетства з російським дворянством, поширення на Україну дії «Жалуваної грамоти дворянству» 1785 р. та Табеля про ранги. Правове становище міського населення. Секуляризація монастирських маєтків в Україні в 1786 р.

Державний устрій козацько-гетьманської держави. Характеристика форми правління Гетьманщини, її наближення до республіканської, процедурі обрання гетьманату, обмеження його повноважень. Центральні органи влади: гетьман, Військова рада. Рада генеральної старшини, Генеральна військова канцелярія. Органи місцевої влади, полкові і сотенні ради, курінні і городові отамани, магістрати і ратуші в містах, органи військово-адміністративного самоврядування. Скасування полкового устрою, поділ України на намісництва, а потім на губернії. Формування політичного устрою Південної України. Діяльність спеціальних органів самодержавного управління Україною: Посольський приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат, перша Малоросійська колегія (1722-1724 рр.), Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Встановлення посади генерал-губернатора і відновлення Другої Малоросійської колегії (1764- 1786 рр.). Ліквідація козацьких полків на Слобожанщині та Лівобережжі (1765-1783 рр.), Запорізькій Січі. Поширення загальноросійської системи управління. Запровадження у 1782-1785 рр. губернського поділу відповідно до російського «Учреждения о губерніях» 1775 р., створення Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського, Харківського і Катеринославського намісництв з повітами. Організація у 1796 р. Малоросійської губернії. Заснування Задунайської Січі (1775-1828 рр.).

Особливості формування та принципи побудови системи права козацько-гетьманської держави. Основні риси цивільного права: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право. Різновиди феодальної власності на землю – вотчина і держання. Рангові землі. «Генеральне слідствіє по маєтності» Д. Апостола 1729-1730 рр., Генеральне межування за царським маніфестом 1765 р., «Займанщина». Розвиток зобов’язань, що випливали з договорів та із заподіяння шкоди. Основні риси кримінального права: поняття злочину; суб’єкти та об’єкти злочину; кваліфікуючі ознаки злочину; мета та види покарань. Процесуальне право на українських землях: історична форма процесу; стадії процесу, суб’єкти процесу;види доказів; виконання покарань. Організаційні та правові засади охорони громадського порядку на українських землях: Пани-Рада, Сейм, місцеві органи; особливості правоохоронної діяльності за магдебурзьким правом. Джерела права: норми звичаєвого (козацького) права, міждержавні договори, договори гетьманів із іноземними державами, гетьманські статті, договірні статті, гетьманські універсали, ордера, інструкції, листи, декрети, грамоти, рішення загальновійськової і генеральної старшинської рад, ІІІ Литовський статут, Зерцало саксонів М. Яскера 1536 р., Право цивільне хельминське 1584 р., Порядок прав цивільних магдебурзьких Б. Троїцького 1559 р., Артикули права магдебурзького Я. Кірштейна 1557 р., збірники церковного права, царське законодавство, як джерело права на Україні.

Утвердження судової системи Гетьманської держави. Козацькі суди, генеральний суд, полкові, сотенні, міські і сільські (громадські) суди. Судова реформа К. Розумовського 1760 р. Земські, міські та підкомірні суди. Судочинство. Зміни у процесуальному праві, змагальна та інквізиційна форми процесу.
Тема 9. Особливості кодифікації українського права

протягом XVIII ст. – XIX ст.

Соціально-економічні та політичні передумови кодифікації українського права у XVIII-ХІХ ст. (велика різноманітність джерел права, наступ великодержавства на автономію України. Цілі кодифікації українського права, прагнення української шляхти використати кодифікацію для відновлення втрачених прав і вольностей України.

Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р. Передумови підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. «Процес короткий наказний, виданий при резиденції гетьманській» 1734 р., його зміст та значення. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. Приватні кодифікації українського права «Суд і розправа в правах малоросійських» 1750 р. підготовлений Ф. Чуйкевичем, «Книга статутів та інші права малоросійські» 1764 р. підготовлена В. Кондратьєвим, «Екстракт малоросійських прав» 1767 р. та «Екстракт із указів, інструкцій та уставів сенату» 1786 р. підготовлені О. Безбородьком. Кодифікаційні роботи з 1804-1808 рр. під керівництвом М. Сперанського. Результати роботи української кодифікації комісії П.Завадовського за участю А.Повстанського та Ф.Давидовича.

Правове становище українських земель у складі Російської імперії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 р. – Харківська) і Чернігівська; на правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні губернії), Новоросійсько-Беарабське (південні губернії). Галичина, Буковина і Закарпаття у складі Австрійської імперії. Особливості асиміляції українського населення. Польське повстання 1830 р. та його політичні наслідки для України. Політика генерал-губернатора Рєпніна, Наказ «Про козацькі землі, податки і рекрутів» 1832 р. та його значення.

Джерела права: звичаєве право, царське законодавство, Литовський статут видання 1811 р., Збірки магдебурзького права, укази, практика. Кодифікація місцевого права України. «Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі». Зібрання малоросійських прав 1807 р. звід місцевих законів західних губерній (губерній Правобережної України і Білорусі) 1837 р. Повне зібрання законів Російської імперії 1830 р. Звід законів Російської імперії 1833 та 1842 рр. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840-1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства. Специфіка застосування загальноімперського законодавства на Україні. Уложення про покарання кримінальне і виправне 1845 р. Ліквідація автономії української правової системи, уніфікація джерел права на території Російської імперії.

Указ 1835 р. «Про малоросійські чини, що дають право на дійсне і спадкове дворянство», Указ 1831 р. «Про розбір шляхти в західних губерніях и про влаштування цього роду людей». Закон 1827 р. «Про право дворян створювати ремісниче виробництво, фабрики і заводи». Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Зрівняння українського дворянства у правах із російським. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові і робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Державні селяни. Військові поселення. Реформа управління державними селянами 1837-1841 рр.

Модуль ІІ. Розвиток українського права від імперського

періоду до доби незалежності




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка