Навчально-методичний комплекс з курсу



Сторінка3/6
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.2 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6
Тема 10. Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Російської імперії (XIX – початок XX ст.)

Соціально-економічне ситуація на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст. Криза феодально-кріпосницької системи, скасування кріпосного права та буржуазні реформи 1860-х рр. Економічне піднесення та розвиток промисловості у другій половині ХІХ ст. Антиукраїнська політика царизму, Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р., Указ «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» 1888 р. Передумови прийняття та наслідки Царського Маніфесту 1905 р. Затвердження основних державних законів у 1906 р., формування засад конституційного ладу, створення конституційного самодержавства. Столипинськi реформи та їх соціально-економічні наслідки. Становище українських земель під час революції 1905-1907 рр. та Першої світової війни. Погляди декабристів на долю українського народу, «Руська Правда» П.Пестеля. Документи Кирило-Мефодіївського товариства, «Конституція республіки» Г.Андрузького, погляди Т.Шевченка – борця за незалежність українського народу, проекти Конституції М.Драгоманова та М.Грушевського. Народництво, робiтничi i марксистські організації, їх ставлення до ідеї української державності. Національні організації, громади, українські полiтичнi партії, їх цілі та ставлення до української державності. Ідеї I.Франка, Ю.Бачинського, М.Мiхновського. Погляди на ідею української державності представників російських партій. Діяльність української фракції в Державній думі.

Правове становище основних верств населення. Криза дворянства і його розлад у другій половині ХІХ ст. Особливості формування і зміцнення буржуазії, її національний склад. Промислова й торгівельна буржуазія. Духовенство. Сектанти. Міське населення. Наймані робітники, передумови утворення робітничого класу. Кріпосні селяни, удільні селяни, державні селяни. Інвентарна реформа 1847–1848 рр. Зміни в соціально-правовому становищі селян унаслідок реформи 1861 р. Військові поселенці. Козацтво. Перетворення поміщицьких селян на «сільських обивателів». Вільні «сільські обивателі» та тимчасово зобов’язані селяни. Правове становище фабрично-заводських робітників. Умови наділення селян землею в користування, придбання землі у власність. Майнові та особисті права селян. Міське населення, почесні громадяни. Гільдійське купецтво. Міщани. Ремісники. Поширення селянської реформи на удільних та державних селян, дворових людей та селян дрібнопомісних власників.

Органи центральної та місцевої влади. Адміністративний поділ України. Генерал-губернаторства. Губернський та повітовий апарати управління. Галузеві установи в губерніях і повітах. Губернські та повітові земські збори та їх виконавчі органи: губернські та повітові земські управи. Органи місцевого самоврядування, земські та міські управи. Волосне та сільське управління. Органи волосного управління, їх компетенція. Волосний суд, його склад і компетенція. Сільські сходи, сільський староста, волосний сход, волосний старшина. Вибори місцевого самоврядування. Зміни в державному ладі на початку ХХ ст. Селянська реформа 1861 р., Земська реформа 1864 р., Міська реформа 1870 р. та їх наслідки. Демократизація і формування всестанового місцевого самоврядування. Державна дума: вибори, склад, повноваження, українська громада. Державна рада. Державна дума та представництво в ній України. Міські думи у якості розпорядчих органів, міські управи у якості виконавчих органів. Мирові посередники. Фінансова реформа 1862 р., Військова реформа 1862-1874 рр. Поліцейська реформа 1862 р. Контрреформи 1880-1890-х років. Посилення поліції і жандармерії, розширення їх функцій, діяльність загонів поліцейської охорони, охоронних відділень жандармерії, жандармських летючих загонів. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів. Положення про заходи по охороні державного порядку і громадського спокою 1881 р. Положення про воєнне становище 1892 р. Розширення компетенції органів поліції та жандармерії. Наступ царського уряду на органи самоврядування. Положення про губернські і повітові земські установи 1890 р. Нове міське положення 1892 р.

Особливості побудови судової системи на українських землях у першій половині ХІХ ст. Судова реформа 1864 р., її передумови та наслідки. Судові статути 1864 р., запровадження демократичних принципів судоустрою. Створення подвійної системи судів: мирові суди – одноособовий мировий суддя, повітовий з’їзд мирових суддів і Сенат та загальні окружні суди, судові палати і Сенат. Судочинство за участю присяжних засідателів. Судові палати. Присяжні повірені та приватні повірені. Військовий статут про покарання 1867 р. Військово-морський статут 1886 р. Завдання, місце і роль прокуратури. Перебудова органів прокуратури. Створення адвокатури. Адміністративно-судова контрреформа 1889 р. Поліцейська реформа. Загальна і політична поліція. Воєнно-польові суди періоду революції 1905-1907 рр.

Наслідки кодифікації права у першій половині ХІХ ст. Основні риси цивільного права. Виникнення фабрично-заводського законодавства, що регулювало питання праці і зарплати. Джерела кримінального права. Поняття злочину. Види злочинів. Мета і система покарань. Статут карного судочинства 1864 р. Статут про покарання, які накладаються мировими суддями 1865 р. Військовий статут про покарання 1875 р. Військово-морський статут про покарання 1886 р. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1866 р. і 1885 р. Посилення каральної політики царизму в Україні. Зміни в цивільному і кримінальному судочинстві. Кримінально-процесуальне право. Цивільно-процесуальне право. Основні риси цивільного і кримінального процесу за судовими статутами і законом 1889р. Кримінальне уложення 1903 р., запровадження індивідуалізації покарань та охорони приватної власності. Надзвичайне законодавство 1905-1906 рр. періоду революції та Першої Світової Війни.

Фабричне законодавство. Фабричний закон 1886 р. Запровадження державного соціального страхування. Джерела права. Оновлення зводу законів Російської імперії. Судова практика Сенату. Розвиток галузевого права. Основні джерела цивільного права. Адміністративне право. Розширення сфери застосування цивільного права. Право власності. Закріплення капіталістичної власності. Зобов’язальне право. Вексельне право. Охорона інтересів наймача. Право наслідування. Сімейно-шлюбне право. Спадкове право.
Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)

Обставини та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії в другій половині ХVIII ст. Революція 1848 р. та її значення для західноукраїнських земель. Створення коронного краю Галичини. Утворення Головної Руської Ради у Львові. Об‘єднання Австрії і Угорщини, створення Австро-Угорської монархії 1867 р. Специфіка дуальної монархії. Статус західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії. Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії та у роки Першої Світової Війни.

Правове становище основних верств населення. Поміщики. Духовенство католицьке та уніатське. Міщани. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва. Магнати та шляхта. Формування нових верств населення. Значення робітничого класу.

Органи центральної та місцевої влади. Галицька надвірна канцелярія. Губернатор Галичини. Крайовий становий сейм. Виконавчий комітет сейму. Крайові міста. Окружні старости, війти, мандатори. Жупани. Революційні події 1848 р., конституція 1848 р. Зміни в політико-правовому становищі українських земель. Антидемократична конституція 1849 р. Крайові конституції 1850 р. Унія Австрії та Угорщини 1867 р. Конституція Австрії 1867 р. Відновлення в Угорщині дії Конституції 1848 р. Особливості адміністративного устрою за австрійською конституцією 1867 р. та угорською конституцією 1848 р. Делегації. Рейхсрат Австрії та сейм Угорщини. Правління намісника у Галичині та крайове президентське правління на Буковині. Місцеві органи влади та управління. Органи самоврядування. Крайові сейми Галичини та Буковини. Повітові, міські, сільські органи самоврядування. Повітові громади (гміни), повітові ради та старости. Громадські управи. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські та сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.

Особливості судової системи Австро-Угорської імперії. Духовні, міські, домініальні суди. Земські, міські, підкоморські суди. Королівський трибунал. Перебудова судової системи після революції 1848 р. Трирівнева система судів за Конституцією 1867 р. Повітові суди, повітові колегіальні та окружні суди. Вищий крайовий суд у Львові. Верховні судові інстанції: Верховний суд і Касаційний трибунал у Відні. Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.

Правова система Австро-Угорської імперії. Джерела права дореформеного періоду. Правові звичаї. Малопольський і Великопольський статути. Сеймові постанови, королівські привілеї, едикти, декрети, ординації. Збірники Магдебурзького права. Джерела права пореформеного періоду. Звичаєве право. Офіційне законодавство: Імператорські патенти, дипломи, ординації, статути. Постанови рейхстагів. Кодекси та уложення. Акти місцевого значення. Загальнодержавні Конституційні акти Австрійської монархії та Австро-Угорської держави 1848 р., 1849 р., 1861 р., 1867 р. Крайова конституція Галичини 1850 р.

Дія австрійського законодавства на території Галичини та Буковини. Кодифікація цивільного права. Цивільний Кодекс Терезії 1767 р., Кодекс Йосифа ІІ 1787 р. Загальне цивільне уложення Австрії 1811 р. Цивільно-процесуальні кодекси 1781 р., 1895 р. Запровадження цивільного кодексу в Східній Галичині у 1897 р. Кодифікація кримінального права. Кримінальне уложення Терезії 1768 р. Кримінальне уложення Йосифа ІІ 1787 р. Кримінальний кодекс 1803 р. та 1852 р. Кримінально-процесуальний кодекс 1853 р. та 1873 р. Кримінальний кодекс Угорщини 1879 р. та запровадження його на Закарпатті. Військовий кримінальний кодекс 1912 р.

Речове право. Право власності. Спадкове право. Спадкування за законом, заповітом і договором. Зобов’язальне право, зобов’язання із порушення договорів та спричинення шкоди. Квазіделікти. Види договорів: дарування, зберігання, позики, обміну, купівлі-продажу, найму, товариства, подружнього дарування. Спадковий чинш. Сімейно-шлюбне право. Громадянська угода. Оголошення шлюбу недійсним. Злочини проти публічних інтересів, злочини проти приватних інтересів. Система покарань: смертна кара. тюремне ув’язнення, штрафи, конфіскація майна.



Тема 12. Правові інститути УHP та

Гетьманату П. Скоропадського

Відродження української державності після лютневої буржуазно-демократичної революції в Російській імперії у 1917 р. Особливості законодавчої діяльності Тимчасового уряду. Період багатовладдя у історії України. Конкуренція владних структур: Тимчасового уряду, рад депутатів та Центральної ради. Особливості початку національно-визвольних змагань в Україні. Передумови створення Української центральної ради та скликання Українського національного конгресу. Українська центральна рада як міжпартійний координаційний центр, орган національного представництва, а згодом – як орган територіального самоврядування. Погляди очільників національного руху на шляхи здобуття Україною незалежності.

Перший Універсал, проголошення автономії України у складі Росії та створення Генерального секретаріату. Згідно з І Універсалом джерелом влади в Україні був український народ, управління мало здійснюватися всенародними українськими зборами, які приймають закони, що мають виключну силу на території України. Другий Універсал як наслідок консенсусу Центральної ради та Тимчасового уряду. Згідно з ІІ Універсалом Центральна рада та Генеральний секретаріат визнавалися Росією як крайові органи управління Україною, при цьому Генеральний секретаріат визнавався органом Тимчасового уряду, що представляє його в Україні. Центральна рада мала включати представників усіх народів, що проживали в Україні. Тимчасовий уряд затверджував склад Генерального секретаріату та контролював формування українського війська.

Прихід до влади більшовиків у результаті жовтневого перевороту. Збройний конфлікт Центральної ради та радянської влади. Встановлення більшовицької влади в окремих прифронтових містах. Результати проведення військових, селянських та робітничих з’їздів. Визнання влади Центральної ради Київським, Катерино-славським, Одеським, Полтавським комітетами РСДРП (б), з’їздами рад робітничих, солдатських депутатів, селянськими радами. Ставлення Центральної ради до жовтневого перевороту. Ленінський маніфест до українського народу 17 грудня 1917 р. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою, Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату від Тимчасового уряду.

Третій Універсал, проголошення Української Народної Республіки без розриву федеративних зв’язків з Росією. Перетворення Центральної ради на вищий орган законодавчої влади УНР до проведення виборів і скликання Українських установчих зборів, які мали відбутися 22 січня 1918 р. Скасування права приватної власності на землю, проголошення свободи слова та інших демократичних принципів, скасування смертної кари, встановлення державного контролю над економікою. Початок реформи місцевого самоврядування та судової реформи. Закріплення за УНР 9 губерній: Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської. Збереження у силі законів, постанов і розпоряджень Тимчасового Уряду, які не були скасовані Центральною Радою або Генеральним секретаріатом.

Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР. Перетворення Генерального секретаріату на Раду народних міністрів. Проголошення влади українського народу на території УНР, інтереси якого представляє Центральна рада. Критика політики більшовиків, оголошення боротьби із проявами більшовизму на території України. Проголошення мирного ставлення УНР до усіх іноземних держав. Зміна постійної армії на міліцію, встановлення державної монополії на торгівлю, запровадження контролю банківської діяльності. Прийняття рішення про проведення виборів волосних, повітових та місцевих рад.

Передумови, особливості та наслідки Берестейського миру. Участь у перемовинах делегації УНР та делегації проголошеної у грудні 1917 р. більшовицької України. Укладання мирного договору з УНР. Згода Німеччини та Австро-Угорщини на передачу УНР Холмщини і Підляшшя, створення коронного краю у складі Австро-Угорської імперії. Прийняття УНР економічних зобов’язань щодо Німеччини та Австро-Угорщини. Зобов’язання Раднаркому визнати законність уряду Центральної ради, вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію проти УНР. Повернення Уряду УНР до звільненого від більшовиків Києва за підтримки військ Німеччини та Австро-Угорщини. Україна в умовах австро-німецької окупації.

Адміністративний устрій УНР. Склад, функції та повноваження Центральної Ради, Малої Ради, Генерального Секретаріату. Внутрішня реорганізація Центральної Ради і формування виконавчої влади. Розмежування повноважень з Тимчасовим урядом. Загальні збори і Комітет Центральної Ради. Статут Генерального Секретаріату. Інструкція Тимчасового уряду від 4 серпня 1917 р. Декларація Генерального секретаріату. Рада Народних Міністрів. Місцеві органи влади та управління. Органи самоврядування. Спроба адміністративної реформи. Проблеми у формуванні місцевих органів влади. Місцеві органи Центральної Ради: губернські та повітові ради, волосні й сільські народні управи.

Принципи організації судової системи УНР. Проект Генерального суду, апеляційні суди, військові суди. Політика реорганізації місцевих судів. Німецькі й австро-угорські військово-польові суди. Українські вищі військові і штабні суди. Створення прокураторія Генерального суду. Причини незавершеності судової реформи. Виникнення «надзвичайного правосуддя». Самосуди.

Правова система УНР. Закон «Про правонаступництво», Закони «Про вибори до Установчих зборів УНР», «Про національно-державну автономію», «Про державну символіку», «Про громадянство УНР», «Про порядок видання законів», «Про випуск державних кредитових білетів УНР», Земельний закон. Конституційний устрій УНР. Зміст, структура та основні положення Конституції УНР. Земельне законодавство УНР. Норми фінансового, трудового, цивільного та кримінального права УНР. Джерела права УНР – універсали Центральної Ради, рішення Українського Національного Конгресу, інструкції Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату.

Неспроможність УНР виконати зобов’язань передбачених Берестейським договором. Державний переворот у квітні 1918 р. за підтримки Німеччини. Проголошення Української держави. Передумови та наслідки проведення Всеукраїнського з’їзду хліборобів у Києві з вимогою відновити історичну форму правління в Україні – гетьманат. Обрання делегатами з’їзду П. Скоропадського гетьманом України. Силове захоплення урядових будівель та розпуск Центральної ради. Прийняття Законів Про тимчасовий устрій України та Грамоти до всього українського народу. Внутрішня і зовнішня політика уряду П. Скоропадського. Гетьманат як короткочасна форма диктатури. Вищі органи влади – гетьман, Рада Міністрів. Повноваження Гетьмана. Тимчасовий «Закон про верховне управління Державою на випадок смерті, хвороби і перебування поза межами Держави Гетьмана всієї України». Колегія верховних правителів держави. Склад і повноваження Ради Міністрів. Мала Рада Міністрів. Губернські і повітові старости. Особливості організації місцевого самоврядування за часів Гетьманату. Протистояння місцевої адміністрації та органів місцевого самоврядування. Виділення заможного селянства в окрему соціальну категорію – козацтво.

Судова система й правоохоронні органи Гетьманату. Генеральний суд. Закони про утворення Державного Сенату, Судових палат і Апеляційних судів. Мирові й військові суди, зростання ї ролі. Закон про Державну Варту. Функції прокурорського нагляду. Правоохоронні органи. Організація української прокуратури. Поновлення діяльності адвокатури. Створення нотаріату. Київський апеляційний суд, Харківська та Одеська судові палати. Окружні суди. Одеський комерційний суд.

Правова система Гетьманату. Скасування та вибіркове застосування правових актів із законодавчої спадщини. Захист права приватної власності. Законодавче забезпечення культури й освіти. Законодавче забезпечення військового будівництва. Посилення каральної спрямованості законодавства. Закон «Про тимчасовий державний устрій України», «Про громадянство Української Держави». Зміни в цивільному та кримінальному законодавстві. Наслідки законодавчої діяльності за часів Гетьманату. Конституційний устрій Української держави П.Скоропадського. Законодавство щодо війська. Земельні реформи.

Боротьба українського народу проти окупантів та гетьмана. Підписання прелімінарного миру з Раднаркомом РРФСР. Поразка Німеччини та її союзників і перехід влади до Директорії. Зречення влади П. Скоропадським. Причини падіння режиму Скоропадського.
Тема 13. Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків

Передумови утворення Директорії у листопаді 1918 р., її внутрішня та зовнішня політика. Захоплення військами Директорії Києва. Відновлення УНР. Декларація від 26 грудня 1918 р. Створення уряду. Оголошення війни Радянській Росії. Урядові кризи: причини й наслідки. Одноосібне керівництво УНР С. Петлюрою. Відносини з країнами Антанти, Польщею, більшовиками і Денікіним. Військові дії Директорії проти Раднаркому РРФСР. Бойові дії радянсько-польських військ проти Директорії. Варшавський договір 1920 р. Ризький мирний договір 1921 р. Поразка Директорії та причини її падіння. Причини невдач визвольних змагань українського народу за відновлення національної держави, її історичне значення.

Склад, повноваження і правовий статус Директорії. Конгрес трудового народу України. Закон «Про форму влади на Україні». Акт злуки УНР і ЗУНР. Формування органів влади й управління. Державна Народна Рада. Рада Народних Міністрів. Тенденція переходу до президентсько-парламентської республіки, закони «Про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці» та «Про Державну Народну Раду Української Народної Республіки».

Губернські, повітові, волосні комісари та їхні повноваження за Інструкцією Міністерства внутрішніх справ «Про тимчасову організацію влади на місцях». Управління губернського комісара. Повітові і волосні комісаріати. Земства, міські думи, українські трудові ради. Специфіка організації місцевого управління.

Судова система Директорії. Збереження судової системи Центральної Ради. Найвищий суд. Київський апеляційний суд. Окружні і мирові судові інституції. Військово-польові суди та надзвичайні військові суди: склад, юрисдикція та процедура. Закон «Про вибори і призначення мирових суддів» від 19 лютого 1919 р.

Правова система Директорії. Джерела права. Проект нової Конституції. Спроби регламентації законодавчого процесу. Тимчасовий закон «Про порядок внесення і затвердження законів в Українській Народній Республіці». Закон «Про тимчасове верховне правління і порядок законодавства в УНР». Закони про державну мову, форму влади, землю. Зміни у цивільному та кримінальному праві. Початок аграрної реформи. Визнання гривні єдиним платіжним засобом законом від 4 січня 1919 р. Скасування права власності на землю за Законом «Про землю в УНР» від 8 січня 1919 р. Використання дореволюційного законодавства у цивільно-правовій та кримінально-правовій сферах. Закон «Про відновлення гарантій недоторканості особи на території УНР» від 28 лютого 1919 р. та факти беззаконня і репресій за Директорії.

Розпад Австро-Угорщини. Маніфест 16 жовтня 1918 р. про перетворення Австро-Угорщини на багатонаціональну федеративну державу. Створення Української Національної Ради. Звернення Ради від 1 листопада 1918 р. «До населення міста Львова» та «Український народе!». Листопадовий чин. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Передвступний договір від 14 грудня 1918 р. Акт Злуки. Робота Директорії та уряду ЗУНР над об’єднанням українських земель в єдину державу. Ухвала Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. та Акт Директорії від 22 січня 1919 р. Польська агресія проти ЗУНР. Припинення чинності Закону щодо об’єднання ЗУНР і УНР. Формування Української Галицької Армії. Дипломатична діяльність ЗУНР. Проголошення диктатури Є. Петрушевича, створення Колегії уповноважених.

Події на Закарпатті та Північній Буковині. Приєднання Закарпаття до Чехословаччини, Північної Буковини до Румунії, Східної Галичини до Польщі. Паризька конференція. Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини. Еміграційний уряд ЗУНР. Проект основ державного устрою Галицької Республіки 1921р. Рішення Ради послів від 14 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею. Передумови та наслідки падіння ЗУНР. Причини поразки національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях.

Державний лад. Центральні органи державної влади й управління. Українська Національна Рада. Президія Ради. Виділ. Утворення посади президента. Закон про скликання Сейму ЗУНР. Уряд ЗУНР – Державний секретаріат. Закон «Про передання всієї повноти військової і цивільної влади Диктаторові Є. Петрушевичу». Колегія головноуповно-важених і Військова канцелярія. Місцева влада та управління. Повітовий, міський, громадський комісари. Повітова національна рада. Міська рада. Громадська рада.

Судова система та правоохоронні органи ЗУНР. Збереження попередньої судової системи. Спроба проведення судової реформи. Цивільно-правова спеціалізація окружних і повітових судів. Утворення трибуналів для розгляду кримінальних справ. Окремі судові сенати другої та третьої інстанції. Трибунали І інстанції. Окремий судовий сенат ІІ інстанції. Окремий судовий сенат ІІІ інстанції. Окружні і повітові суди. Адвокатура, прокуратура, нотаріат. Військова юстиція і прокуратура. Корпус української державної жандармерії. Народна міліція.

Правова система. Конституційні закони ЗУНР «Про державну мову», «Про право громадянства Західної області УНР і правовий статус чужоземців», «Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії», який окреслював головні принципи державного ладу, внутрішньої і зовнішньої політики ЗУНР. Закони «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки», «Про тимчасову організацію судів і судової влади». Закони «Про земельну реформу», «Про основи шкільництва». Продовження чинності австрійського цивільного, кримінального та процесуального законодавства.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка