Навчально-методичний комплекс з курсу


Тема 1. Предмет, метод та періодизація



Сторінка5/6
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.2 Mb.
#12057
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6
Тема 1. Предмет, метод та періодизація

Історії українського права


  1. Предмет та завдання курсу «Історія українського права».

  2. Методи пізнання історико-правових явищ.

  3. Перiодизацiя iсторiї формування українського етносу, його державних утворень.

  4. Джерела вивчення iсторiї української державності i права.


Тема 2. Рабовласницьке право на території Північного Причорномор’я та Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)


  1. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.).

  2. Правова система скіфів, джерела права, цивільно-правові норми, шлюбно-сімейне право, зобов’язальне право і кримінальне право.

  3. Виникнення грецьких міст-полісів на північному узбережжі Чорного моря в VIII-VI ст. до н.е.

  4. Цивільно-правові відносин в античних державах: особливості регулювання сімейних відносин, спадкове право, вплив римського права.

  5. Виникнення у V ст. до н.е. і розвиток Боспорського царства.


Тема 3. Особливості становлення права і правові

інститути Київської Русі (VI – XII ст.)


  1. Концепції формування української державності.

  2. Виникнення та державний лад Київської Русі.

  3. Основні етапи розвитку Київської Русі.

  4. Правове становище населення Київської Русі.

  5. Особливості правової системи Київської Русі. Головні джерела права.

  6. Судовий процес: «заклич», «звід», «гоніння сліду».


Тема 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)


  1. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство.

  2. Політична влада, форма правління, вищі органи влади, центральні і місцеві органи управління.

  3. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості.

  4. Суд і процес.

  5. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.


Тема 5. Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)


  1. Інкорпорація українських земель Литовським князівством.

  2. Наслідки Кревської унії 1385 р., Віленсько-Радомської унії 1401 р., Городельської унії 1413 р., Люблінської унії 1569 р. для українських земель.

  3. Особливості системи права Великого князівства Литовського.

  4. Норми кримінального права: поняття злочину, суб’єкти злочину.

  5. Судова система Великого князівства Литовського.


Тема 6. Джерела права та система судочинства

на українських землях у складі Речі

Посполитої (XVI – XVII ст.)


  1. Передумови та наслідки створення Речі Посполитої, Люблінська унія 1569 р.

  2. Зародження і розвиток козацького права.

  3. «Ординація війська Запорізького» 1638 р., зміст і значення.

  4. Джерела права: постанови сейму (конституції), І-ІІІ Статути, джерела магдебурзького права, джерела церковного права.

  5. Розвиток цивільного права.

  6. Своєрідність правової системи Запорозької Січі.


Тема 7. Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)


  1. Політична програма та роль Б. Хмельницького у Визвольній війні, її причини та наслідки.

  2. Органи центральної та місцевої влади та управління.

  3. Джерела права в роки визвольних змагань.

  4. Переяславська рада 18 січня 1654 р., зміст українсько-російського договору 1654 р.

  5. Судова влада гетьмана, вищих посадових осіб. Міські суди.

  6. Судовий процес.


Тема 8. Джерела права та законодавство

козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)


  1. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України.

  2. Державний лад козацько-гетьманської держави.

  3. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України.

  4. Особливості формування та принципи побудови системи права козацько-гетьманської держави.

  5. Судова система Гетьманської держави.

  6. Зміни у процесуальному праві, змагальна та інквізиційна форми процесу.


Тема 9. Особливості кодифікації українського

права протягом XVIII ст. – XIX ст.


  1. Соціально-економічні та політичні передумови кодифікації українського права у XVIII-ХІХ ст.

  2. Правове становище українських земель у складі Російської імперії, їх соціально-економічна характеристика.

  3. Кодифікація права у першій половині XVIII ст.

  4. Відміна дії норм магдебурзького права та Литовського статуту і поширення в 1840-1842 рр. на Україну загальноімперською цивільного та кримінального законодавства.

  5. Ліквідація автономії української правової системи, уніфікація джерел права на території Російської імперії.


Тема 10. Джерела права та правові інститути на

українських землях в складі Російської

імперії (XIX – початок XX ст.)



  1. Правове становище основних верств населення в ХІХ ст.

  2. Криза феодально-кріпосницької системи, скасування кріпосного права та буржуазні реформи 1860-х рр.

  3. Основні риси цивільного права.

  4. Виникнення фабрично-заводського законодавства.

  5. Джерела кримінального права.


Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)


  1. Дія австрійського законодавства на території Галичини та Буковини, їх економічне становище.

  2. Кодифікація цивільного права.

  3. Сімейно-шлюбне право.

  4. Спадкування за законом, заповітом і договором.

  5. Особливості судової системи Австро-Угорської імперії.


Тема 12. Правові інститути УHP та Гетьманату

П. Скоропадського


  1. Передумови та особливості початку національно-визвольних змагань в Україні.

  2. Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР.

  3. Правова система УНР.

  4. Законотворча діяльність вищих органів влади Гетьманату.

  5. Судова система й правоохоронні органи Гетьманату.

  6. Причини падіння режиму П Скоропадського.



Тема 13. Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків


  1. Склад, повноваження і правовий статус Директорії.

  2. Правова система Директорії. Джерела права.

  3. Розпад Австро-Угорщини. Проголошення створення Західноукраїнської Народної Республіки.

  4. Правова система. Конституційні закони ЗУНР.

  5. Судова система та правоохоронні органи ЗУНР.



Тема 14. Формування законодавства радянської України та кодифікація права Української Радянської

Республіки (1917-1929 рр.)


  1. Боротьба за встановлення радянської влади в Україні. Проголошення УСРР.

  2. Надзвичайні органи радянської влади.

  3. Декрети про націоналізацію підприємств, банків.

  4. Судова система, правоохоронні та репресивні органи.

  5. Боротьба радянської держави з церквою.


Тема 15. Розвиток права УРСР в період панування

тоталітарного режиму (1930-1940 рр.)


  1. Основні риси тоталітарного режиму. Формування репресивної командно-адміністративної системи.

  2. Адміністративно-територіальна реформа 1930 р.

  3. Конституція УРСР 1937 року.

  4. Державність і право на західноукраїнських землях у 30-х роках ХХ ст.

  5. Процесуальне законодавство УРСР, його зміни і доповнення в зв’язку з союзним законодавством у 1934 р., 1937 р. і 1938 р.


Тема 16. Модифікація правової системи УРСР

і надзвичайне законодавство в період

Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)


  1. Радянсько-німецький договір про ненапад від 23 серпня 1939 р. та таємний протокол до нього.

  2. Правовий режим воєнного стану і стану облоги.

  3. Організація військових трибуналів.

  4. Зміни в цивільному законодавстві.

  5. Заходи по боротьбі з бездоглядністю й безпритульністю дітей, по охороні дитинства й материнства.



Тема 17. Кодифікація законодавства УРСР

протягом другої пол. ХХ ст.


  1. Десталінізація. Ліквідація воєнних трибуналів військ МВС та Особливих нарад МВС, транспортних судів.

  2. Вищі органи державної влади і управління. Перехід Криму до України. Місцеві органи влади і управління.

  3. Дисидентський і правозахисний рух.

  4. Конституція УРСР 1978 р.

  5. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.


Тема 18. Формування права незалежної України

протягом 1991-2010 рр.


  1. Проголошення незалежності України. Визнання України міжнародним співтовариством.

  2. Вищі органи державної влади і управління.

  3. Правовий статус народних депутатів.

  4. Підготовка нової Конституції України, її прийняття Верховною Радою 28 червня 1996 р.

  5. Цивільний кодекс України – основний нормативно-правовий акт цивільного законодавства України від 16 січня 2003 р.


4. ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Предмет, метод та періодизація

Історії українського права


  1. Історія українського права як наука, що вивчає виникнення, становлення і розвиток державності і права України.

  2. Місце та значення історії права України в системі юридичних наук, її зв’язок з іншими галузями правознавства.

  3. Методологія і періодизація курсу.

  4. Марксистський і цивілізаційний підходи щодо вивчення історико-правових явищ.

  5. Свiтова i українська державницька школа.

Література [1; 2; 6; 9; 12; 19]
Тема 2. Рабовласницьке право на території

Північного Причорномор’я та

Приазов’я (ІV ст. до н.е. – V ст. н.е.)


    1. Історія появи кочових племен у Північному Причорномор’ї в середині І тис. до н.е.

    2. Звичаї, рішення народних зборів і постанови царів як основа правової системи Скіфії.

    3. Монархія, аристократична та демократична республіки – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

    4. Джерела та основні риси рабовласницького права.

Література [1; 2; 4; 6; 9; 10; 17]
Тема 3. Особливості становлення права і правові

інститути Київської Русі (VI – XII ст.)


  1. Виникнення та державний лад Київської Русі.

  2. Передумови, особливості, соціально-економічні, політичні, культурні чинники формування державності у східнослов’янських племен.

  3. Органи влади Київської Русі.

  4. Кримінальне право Київської Русі.

  5. Система судових доказів. Ордалії.

Література [1; 2; 6; 7; 11; 16]

Тема 4. Право на території Південно-Західної Русі в період політичної роздробленості. Правові інститути

Галицько-Волинського князівства (XIII – XIV ст.)


  1. Передумови і соціально-економічні наслідки політичної роздробленості Київської Русі.

  2. Особливості формування Галицького і Волинського князівств, процес та передумови їх об’єднання у Галицько-Волинське князівство.

  3. Золота Орда, як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

  4. Джерела права.

  5. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості.

Література [2; 4; 6; 9; 14; 19]
Тема 5. Основні риси права на українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV – XVI ст.)


  1. Передумови та особливості формування Литовсько-Руської держави.

  2. Зміст та наслідки прийняття Устави на волоки в 1557 р., І та ІІ Литовських статутів.

  3. Центральні та місцеві органи влади, органи самоврядування.

  4. Особливості системи права Великого князівства Литовського.

  5. Характер і особливості судового процесу.

Література [1; 3; 4; 8; 10; 114]
Тема 6. Джерела права та система судочинства на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI – XVII ст.)


  1. Польська експансія та її вплив на політичне та соціально-економічне становище українських земель.

  2. Правове становище населення Речі Посполитої.

  3. Державний лад, статус королівської влади згідно з Артикулами Генріха Валуа (1572 р.).

  4. Джерела права.

  5. Розвиток цивільного права.

  6. Зародження і розвиток козацького права.

  7. Судова система Запорізької Січі.

Література [1; 2; 6; 9; 11; 16]

Тема 7. Формування правової системи України у період визвольної війни (1648-1654 рр.)



  1. Основні етапи юридичного закріплення української національної державності під час революції.

  2. Форми державно-правових зв’язків України і Росії за договором та жалуваними грамотами 1654 р.

  3. Внутрішня організація Запорізької Січі, поєднання військово-адміністративної і судової влади.

  4. Специфіка правової системи Гетьманської держави.

  5. Зміни у цивільному та кримінальному праві у період визвольної війни.

Література [1; 2; 5; 9; 10; 15]
Тема 8. Джерела права та законодавство

козацько-гетьманської держави (XVII – XVIII ст.)


  1. Руїна як період розпаду української державності.

  2. Російський курс на інкорпорацію Лівобережної України.

  3. Запорізька Січ як військове та державно-політичне утворення, її роль в історії держави і права України.

  4. Запровадження військового, адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до вимог Російської імперії.

  5. Роль I. Мазепи у державотворчому процесі.

  6. Конституція П.Орлика 1710 р., її роль у поширенні ідеї незалежної України.

Література [1; 2; 6; 7; 10; 19]
Тема 9. Особливості кодифікації українського права

протягом XVIII ст. – XIX ст.


  1. Кодифікація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікаційної комісії 1728 р.

  2. Передумови підготовки, основний зміст і історичне значення першого українського кодексу «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.

  3. Кодифікаційні роботи з 1804-1808 рр. під керівництвом М. Сперанського.

  4. Результати роботи української кодифікації комісії П. Завадовського за участю А.Повстанського та Ф.Давидовича.

  5. Зрівняння українського дворянства у правах із російським.

Література [1; 4; 6; 9; 12; 19]

Тема 10. Джерела права та правові інститути на українських землях в складі Російської імперії (XIX – початок XX ст.)



  1. Правове становище основних верств населення в ХІХ ст.

  2. Політичне та соціально-економічне ситуація на українських землях в складі Російської імперії у ХІХ ст.

  3. Органи центральної та місцевої влади.

  4. Скасування кріпосного права та буржуазні реформи 1860-х рр.

  5. Основні риси цивільного права.

  6. Основні риси цивільного і кримінального процесу за судовими статутами і законом 1889р.

Література [1; 2; 6; 9; 13; 18]
Тема 11. Кодифікація права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії (XVIII – початок XX ст.)


  1. Обставини та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії в другій половині ХVIII ст.

  2. Джерела права пореформеного періоду.

  3. Крайова конституція Галичини 1850 р.

  4. Основні риси цивільного права.

  5. Особливості судової системи Австро-Угорської імперії.

Література [1; 2; 4; 6; 9; 12; 18]
Тема 12. Правові інститути УHP та Гетьманату

П. Скоропадського


  1. Відродження української державності після лютневої буржуазно-демократичної революції в Російській імперії

  2. Четвертий Універсал, проголошення незалежності УНР.

  3. Зміст, структура та основні положення Конституції УНР.

  4. Принципи організації судової системи УНР.

  5. Правова система Гетьманату.

  6. Судова система й правоохоронні органи Гетьманату.

Література [1; 2; 5; 9; 10; 18]
Тема 13. Правові інститути Директорії та ЗУНР в період

державотворчих пошуків


  1. Передумови створення Директорії у листопаді 1918 р., її внутрішня та зовнішня політика.

  2. Джерела права. Проект нової Конституції.

  3. Військово-польові суди та надзвичайні військові суди: склад, юрисдикція та процедура.

  4. Створення Західноукраїнської Народної Республіки.

  5. Закони «Про адміністрацію Західноукраїнської Народної Республіки», «Про тимчасову організацію судів і судової влади».

Література [1; 2; 4; 9; 10; 20]
Тема 14. Формування законодавства радянської України та кодифікація права Української Радянської

Республіки (1917-1929 рр.)


  1. Конституція УСРР 1919 р.

  2. Формування основ соціалістичного права.

  3. Нові норми земельного, трудового та кримінального права.

  4. Види покарань. Позасудові репресії.

  5. Кримінально-процесуальний кодекс 1922 р., загальна характеристика.

Література [1; 2; 6; 7; 10; 19]
Тема 15. Розвиток права УРСР в період панування

тоталітарного режиму (1930-1940 рр.)


  1. Централізація правоохоронної системи.

  2. Зміни у цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин.

  3. Норми трудового, колгоспного і земельного права.

  4. Ідеологічне обгрунтування теорії «загострення класової боротьби» та її трагічні наслідки.

Література [1; 5; 7; 11; 15; 17].
Тема 16. Модифікація правової системи УРСР і

надзвичайне законодавство в період Великої

Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)


  1. Акт відновлення Української самостійної держави від 30 червня 1941 р. Створення УПА,

  2. Окупаційні режими Німеччини і Румунії.

  3. Система окупаційних судів, поліції, жандармерії.

  4. Укази Президії Верховної Ради СРСР «Про режим робочого часу», «Про мобілізацію».

  5. Правове забезпечення захисту дітей-сиріт.

Література [1; 2; 4; 9; 14; 18; 20]
Тема 17. Кодифікація законодавства УРСР

протягом другої пол. ХХ ст.


  1. Збройний опір УПА і підпілля ОУН.

  2. Боротьба з проявами національної свідомості.

  3. Сімейне, трудове, колгоспне право.

  4. Основні положення Кримінального кодексу 1960 р.

  5. Судова система та правоохоронні органи.

Література [1; 3; 4; 6; 11; 12; 19; 20].
Тема 18. Формування права незалежної України

протягом 1991-2010 рр.



  1. Конституційний процес.

  2. Судова система та правоохоронні органи України.

  3. Скасування смертної кари. Кримінальний кодекс України 2001 р.

  4. Причини та наслідки ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України 13 квітня 2012 р.

Література [1; 4; 6; 7; 17; 20].


  1. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ




Форми самостійної роботи

Форми контролю

Підготовка до семінарських занять

Усне опитування під час семінарських занять

Опрацювання матеріалу, самостійне вивчення питань не охоплених лекціями

Опитування під час співбесіди на індивідуальних консультаціях

Аналіз проблемних питань

Тестування

Вирішення аналітичних завдань

Написання самостійних робіт під час семінарського заняття

Підготовка фіксованих виступів

Проведення модульних контрольних робіт

Аналіз законодавства та правової статистики різних країн світу

Перевірка навичок розв’язування аналітичних завдань

Підготовка до самостійних, модульних контрольних робіт

Перевірка навичок вирішення кейсів та проблемних питань

Робота із науковою періодичною та монографічною літературою.

Заслуховування фіксованих виступів під час семінарських занять та в наукових гуртках

Підготовка до вирішення окремих тестових завдань

Проведення проміжного контролю

Підготовка доповідей на студентських наукових конференціях

Аналіз змісту доповідей, їх проблематики та актуальності з позицій юридичної науки

Підготовка до іспиту чи заліку

Проведення підсумкового контролю – іспиту чи заліку



Завдання для самостійного опрацювання, підготовки

до наукової дискусії та фіксованих виступів


  1. Характеристика податкової реформи Ольги: її зміст та значення.

  2. «Повчання» Володимира Мономаха: зміст та значення.

  3. Традиції української державності періоду феодальної роздробленості.

  4. Створення Галицької митрополії.

  5. Діяльність галицьких князів на зміцнення держави. Монголо-татарська навала та її наслідки.

  6. Руські князівства у міжнародних відносинах ХІІІ-ХІV ст.

  7. Магдебурзьке право та його поширення в Україні.

  8. Джерела та значення магдебурзького права

  9. Канонічне право як джерело права Середньовічного Львова

  10. Особливості застосування руського, польського, литовського та волосного права на українських землях (ХІV-ХV ст.).

  11. Право та судочинство єврейської громади у Середньовічному Львові.

  12. Види злочинів та їх характеристика у Середньовічному Львові.

  13. Суд і судочинство за магдебурзьким правом.

  14. Національно-визвольні повстання в 20-30 рр. ХVІІ ст.: передумови та соціально-економічні наслідки

  15. Причини поразки козацьких селянських повстань 20-30 рр. ХVІІ ст.

  16. Соціально-економічне становище України на початку ХVІІ ст., причини постання на Січі.

  17. Правовий статус Запорізької Січі. Причини ліквідації Запорізької Січі і створення Задунайської Січі.

  18. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.

  19. Характеристика територіальної організації Війська Запорізького.

  20. Центральні органи влади та управління Запорізької Січі.

  21. Місцеві органи влади та управління Запорізької січі.

  22. Суд і судочинство на Запорізькій Січі.

  23. Гадяцька угода 1658 р., її зміст та вплив на державницькі процеси

  24. Національне відродження на західноукраїнських землях на поч. ХІХ ст.

  25. Головна руська рада - перша українська політична організація.

  26. Крайова конституція Галичини 1850 р.: зміст та основні положення.

  27. Український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у ІІ пол. ХІХ ст.

  28. Формування політичних партій на західноукраїнських землях в кінці ХІХ на початку ХХ ст. (РУРП, УСДП, УНДП, РНП).

  29. Австрійська конституція 1867 р. та її характеристика.

  30. Декабристський рух на Україні: таємні організації та їх програми.

  31. Збірник малоросійських прав 1807 р.: зміст і значення.

  32. Дипломатична діяльність ЗУНР.

  33. Створення та діяльність УГА.

  34. Українська делегація на Паризькій мирній конференції. Діяльність Андрія Шептицького.

  35. Утворення Головної Української Ради у Львові. Створення УСС.

  36. Захоплення Східної Галичини Польщею та його юридичне оформлення.

  37. Утворення Української радянської держави: юридичне оформлення і сучасна оцінка.

  38. Перебудова державного апарату України в період ІІ Світової війни.

  39. Діяльність окупаційного режиму на Україні в період ІІ Світової війни.

  40. Утворення Української Національної Ради. Проголошення Української держави

  41. Зміни в державному апараті та праві України в роки Другої світової війни. Діяльність ОУН-УПА.

  42. Управління Західною Україною в складі Польщі в 1921- 1939 рр.

  43. Державно-правовий розвиток та основні реформи в Україні на початку ХХ ст.

  44. Боспорське царство: державно-правовий аспект.

  45. Галицько-Волинське князівство: політичний устрій та право.

  46. «Руська правда» як пам’ятка права Київської Русі.

  47. Суд і процес Київської Русі.

  48. Держава і право України за часів Б.Хмельницького.

  49. Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (кінець XVIII - початок XX ст.).

  50. Буржуазні реформи в Росії та їх реалізація в Україні.

  51. Російські політичні партії в Україні та їх ставлення до проблем української державності (початок XX ст.).

  52. Державно-правове становище України в роки І Світової війни.

  53. Лютнева революція 1917 р. в Росії та її вплив на державно-правовий розвиток України.

  54. Відродження української державності в 1917-1918 рр.

  55. Українська Гетьманська держава

  56. М. Грушевський: громадська і державна діяльність.

  57. В. Винниченко та його роль у суспільно-політичній історії України.

  58. С. Петлюра: громадсько-політична діяльність.

  59. Формування радянської державності в Україні (1917- 1920 рр.).

  60. Н.Махно і махновщина. Селянський повстанський рух в Україні.

  61. Державно-правове положення України в період НЕП.

  62. Державно-правове становище України в період панування тоталітарного режиму 1929-1938 рр.

  63. Виникнення і розвиток мережі репресивно-каральних органів в Україні (1917-1939 рр.)

  64. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р. та його соціальне і правове значення.

  65. Репресивно-каральна система в Україні в роки ІІ Світової війни.

  66. Державно-правовий розвиток України після ІІ Світової війни.

  67. Державно-правове становище України в часи неототалітарного режиму (середина 1960-х – середина 1980-х рр.)

  68. Друга кодифікація радянського права: наслідки для України.

  69. Державно-правовий розвиток України в період «перебудови»

  70. Конституція України 1996 р. та її роль у розвитку української державності.

  71. Державно-правовий розвиток України в умовах незалежності.

  72. Класифікація видів злочинів і покарань у Київській Русі.

  73. Характеристика правової діяльності Тимчасового уряду

  74. Аналіз змісту та наслідків прийняття Конституції УРСР 1937 року.


6. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ
Підготовка навчально-дослідного завдання

Навчально-дослідне завдання є формою самостійного наукового пошуку та узагальнення студентами навчального матеріалу курсу «Історія українського права». У процесі виконання завдання і підготовки матеріалу студенти мають навчитися: здійснювати пошук джерел інформації з обраної тематики; опрацьовувати необхідну монографічну та періодичну наукову літературу; аналізувати та узагальнювати матеріал щодо обраної тематики дослідження; викладати й обґрунтовувати власну щодо обраної тематики та проаналізованих питань; здійснювати літературне і редакційно-технічне оформлення роботи; викладати положення дослідження під час захисту, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури майбутнього юриста.

Вибір теми навчально-дослідного завдання із зазначеного нижче переліку студент робить самостійно. У той же час, він має право запропонувати свій варіант теми. Після схвалення обраної теми викладачем, вона реєструється на кафедрі. Своєчасність вибору теми дає можливість вчасно спланувати і здійснити основні етапи науково-дослідної роботи, глибоко і всебічно розкрити основні положення матеріалу дослідження, а також визначити основні шляхи вирішення окресленого кола наукових проблем.

Роботу над обраною темою необхідно почати зі знайомства з рекомендованою науковою та навчальною літературою. Якісне виконання навчально-дослідного завдання можливе за умов поетапного здійснення наукової роботи. На першому етапі здійснюється пошук інформації з обраної проблематики дослідження, бібліографічний опис літератури. Пошук необхідних джерел здійснюється у бібліотеках та інших інформаційних ресурсах. Потрібно обов’язково звернути увагу на правильність оформлення списку використаних джерел, необхідно зазначати усі необхідні реквізити: автор, назва, місце видання, рік видання, видавництво, кількість сторінок тощо. Необхідно пам’ятати, що у описі списку праць важливий кожен знак, кожна кома, тире, двокрапка тощо.



Зразок оформлення списку використаних джерел:
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гражевська Н.І. Економічні системи епохи глобальних змін [Текст]: [монографія] / Гражевська Н.І. – К.: Знання, 2008. – 431 с.

2. Цінні папери [Текст]: підручник / В.Д. Базилевич, В.М. Шелудько, Н.В. Ковтун [та ін.] ; за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2011. – 1095 с.

3. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. канд. екон. наук Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2009. – 928 с.

4. Шостак Л.О. Відкрита економіка: перспективи позиціювання України у світовій господарській системі [текст] / Л.О. Шостак, О.О. Бадрак // Економіка України. – 2009. – № 7. – С.38-48.

5. Ананян М.А. Наноиндустрия – основной вектор развития [Електронний ресурс] / М.А. Ананян. – Режим доступу: http://spkurdyumov.narod.ru/ ananyan77.htm. – Назва з екрана.

6. Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт за 2008 рік [Електронний ресурс] // Держкомстат України: [сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. – Назва з екрана.

7. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України [Текст]: Зб. наук. праць: Вип. 36 / ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». – Суми: УАБС НБУ, 2012. – 365 с.
Список використаних джерел оформлюється одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати згідно вимог Держстандарту.

На другому етапі складається план роботи і розробляється вступ. Робота повинна складатися з титульного аркуша, змісту, вступу, 4-5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

У вступі обсягом до 2 сторінок розглядається актуальність поставленої проблеми; ступінь розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками; визначається мета і завдання дослідження, а також об’єкт та предмет дослідження, методологічна основа, теоретична та фактологічна основа дослідження, практичне або наукове значення результатів дослідження.

Мета відображає той науковий результат, який має бути отриманий на підставі проведеного дослідження. Завдання роботи формулюються, як правило, у відповідності до послідовності розв’язання проблеми, визначеної планом наукового дослідження. Формулювання змісту завдань може бути здійснене у наступному вигляді: «вивчити...», «виявити...», «дослідити...», «визначити...», «розробити...», «обґрунтувати...», «вдосконалити...».

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта й відповідає обраній темі роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

На третьому етапі готується текст роботи та додатки, якщо вони передбачені. Основну частину роботи складають підрозділи. Їх зміст має органічно випливати один з одного і утворювати єдине ціле. Такий підхід забезпечить закінченість і логічність дослідження. Особлива увага має звертатися на наукові джерела, які, зазвичай, знаходять відображення у наведених цитатах, статистичних даних, історичних фактах. Усі цитати мають бути достовірними і підкріпленими посиланнями на джерело. При використанні цитат і посилань необхідно додержуватися наступних вимог: текст цитати переписується абсолютно точно, із зберіганням існуючої пунктуації; незалежно від розміру цитати, що цитується, слова беруться у лапки; обов’язково дається посилання на джерело.

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. Висновки подаються у вигляді чітко сформульованих узагальнень наукової роботи. Крім того, вони у жодному разі не повинні включати інформації, яка відсутня у основному тексті роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних результатах дослідження.

На четвертому етапі проводиться літературне і редакційно-технічне оформлення роботи, її представлення викладачу для попереднього ознайомлення. Титульний аркуш має містити в собі вичерпні дані про роботу і її автора, назву навчальної дисципліни, назву навчального закладу, факультету та кафедри.

Обсяг роботи не повинен бути менше 20 і не повинен перевищувати 35 аркушів формату А4. Верхнє, нижнє та праве поле – 1,8 мм., а ліве – не менше 2,5 мм. Абзацний відступ – 1,2 мм. Шрифт Times New Roman, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст роботи слід старанно відредагувати, усунути всі стилістичні та граматичні помилки, виключити суперечливі висловлення, зайві слова, повтори, перевірити всі цитати і посилання.



Захист роботи відбувається на останніх практичних заняттях. На виступ виділяється 5 хв. Студент виступає з короткою доповіддю, в якій викладає мету, завдання, основний зміст своєї роботи, а також висновки, до яких він прийшов, відповідні пропозиції та узагальнення, які він зробив. Викладач задає запитання, автор роботи має дати вичерпні відповіді, а також пояснити ті або інші положення своєї роботи. Оцінка за виконане навчально-дослідне завдання виставляється із врахуванням результатів захисту.

Проблематика дослідження

  1. Утворення Української Народної Республіки.

  2. III Універсал Центральної Ради. Організація органів влади і управління після прийняття III Універсалу.

  3. IV Універсал Центральної Ради. Організація місцевої влади після прийняття IV Універсалу.

  4. Конституція УНР 1918 року: її загальна характеристика і значення.

  5. Утворення вільного козацтва в УНР.

  6. Утворення органів охорони громадського порядку в УНР.

  7. Судова система УНР: структура, нормативні акти.

  8. Законодавча діяльність Центральної Ради.

  9. Законодавство Центральної Ради в галузі державного будівництва.

  10. Земельне, трудове та соціальне законодавство Центральної Ради.

  11. Земельна реформа в УНР

  12. Закон Центральної Ради «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 року.

  13. Закон Центральної Ради «Про громадянство» від 4 березня 1918 року.

  14. Закон Центральної Ради «Про національну символіку» 1918 року.

  15. «Грамота до всього українського народу»: її зміст та характеристика.

  16. Закони про тимчасовий державний устрій України від 29 квітня 1918р.: умови прийняття та загальна характеристика.

  17. Утворення Української Держави за П. Скоропадського.

  18. Організація влади в Українській Державі.

  19. Судова система Української Держави.

  20. Законодавство Української Держави.

  21. Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918 р.

  22. Передумови та наслідки встановлення влади Директорії.

  23. Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919 р.: загальна характеристика і значення.

  24. Організація органів влади і управління за Директорії.

  25. Законодавство Директорії.

  26. Падіння української державності, Варшавський та Ризький договори.

  27. Передумови утворення ЗУНР.

  28. Органи влади і управління ЗУНР.

  29. Органи охорони правопорядку та судова система ЗУНР.

  30. Місцеві органи влади ЗУНР.

  31. Законодавство ЗУНР.

  32. Акт Злуки від 22 січня 1919 року.

  33. Падіння ЗУНР. Паризька конференція.

  34. Брестська мирна угода: її зміст і значення.

  35. Система органів влади та управління Української соціалістичної радянської республіки.

  36. Конституція УСРР 1919 року.

  37. Утворення радянської судової системи в Україні (1917-1921рр.)

  38. Утворення надзвичайних органів влади в Україні (1917-1920рр.)

  39. Особливості формування радянської міліції.

  40. Становлення радянського права в Україні (1917-1920 рр.).

  41. Судова реформа 1922 р. в Україні.

  42. Утворення прокуратури і адвокатури в УСРР.

  43. Система органів влади і управління УСРР після утворення СРСР.

  44. Конституція УСРР 1929 року.

  45. Комнезами в Україні: створення, функції, діяльність.

  46. Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР.

  47. Положення про судоустрій УСРР 1925 року.

  48. Теорії походження держави і права у Східних слов’ян .

  49. Утворення староруської ранньофеодальної держави – Київська Русь.

  50. Характеристика суспільного ладу Київської Русі.

  51. Органи влади та управління Київської Русі.

  52. Пам’ятки права Давньоруської держави: звичаєве право, договори Русі з Візантією, князівське законодавство, Руська Правда, їх характеристика і значення.

  53. Джерела церковного права в Київській Русі

  54. Ордалії, їх різновиди і призначення в Київській Русі.

  55. Причини феодальної роздробленості Київської Русі.

  56. Характеристика державного ладу Галицько-Волинського князівства.

  57. Джерела права Галицько-Волинського князівства.

  58. Місцеві органи влади в Галицько-Волинському князівстві.

  59. Суд і судочинство у Галицько-Волинському князівстві.

  60. Правове становище селян на українських землях у ХІVVІст.

  61. Брестська церковна унія, її наслідки для правового становища українського народу і Православної церкви.

  62. Правове становище феодалів на українських землях у ХІVVІ ст.

  63. Суд та судочинство на українських землях у XIV - XVІ ст.

  64. Каптуровий суд у Великому князівстві Литовському.

  65. Особливі суди на українських землях у XVII ст.

  66. Головний Литовський трибунал.

  67. Судова реформа 1564-1588 рр. на українських землях.

  68. Аналіз Судебника 1497 року та Судебника 1550 року.

  69. Форми феодальної власності на землю та закріпачення селян за Соборним Уложенням.

  70. Види злочинів та покарань за Соборним Уложенням.

  71. Воїнській устав 1716 року та Устав про єдиноспадкування 1714 року.

  72. Жалувана грамота містам 1775 р. і Жалувана грамота дворянству 1785 р.

  73. Кодифікація законодавства при Катерині II.

  74. Кодифікація права М. Сперанським: передумови та наслідки.

  75. Кодифікація радянського права (1922-1926 рр.)

  76. Друга кодифікація радянського права: передумови та наслідки

  77. Законодавчі акти про ліквідацію куркулів як класу.

  78. Централізація каральної системи у 1934 році.

  79. Кримінальне та цивільне право в роки ІІ Світової війни.

  80. Трудове право в роки ІІ Світової війни .

  81. Рецепція римського права в Україні.

  82. Самоврядування у місті Львові за статутом 1870 р.


7. КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ
Берестейська унія 1596 р. – угода, згідно якої була створена греко-католицька (уніатська) церква; визнавалася зверхність Папи Римського як лідера всієї християнської церкви; передбачала збереження східного обряду, церковнослов’янської літургійної мови, право на шлюб для представників нижчого духовенства. Дана унія була спробою подолати церковний розкол, який відбувся в 1054 р., та об’єднати два провідні напрямки християнства в єдине ціле. Після підписання Берестейської унії православне духовенство було зрівняне в правах з католиками.

Верв – сільська територіальна община в Київській Русі, члени якої були пов’язані круговою порукою і несли взаємну відповідальність за сплату данини та за злочини, вчинені на її території. За вбивство, вчинене на території верву, якщо вбивця був невідомий, передбачалася сплата штрафу – дикої віри.

Видоки – учасники судової процедури, свідки, очевидці подій за часів Київської Русі.

Вина – штраф, що сплачували за особливо тяжкі злочини і який надходив до державної скарбниці.

Війт – керівник місцевого самоврядування у ХІV-ХVІІІ ст. в Україні, що базувалося на магдебурзькому праві, до повноважень війта належало здійснення адміністративної та судової влади.

Віра — грошовий штраф, який стягувався на користь князя за вбивство вільної людини часів Київської Русі.

Віче – збори осіб чоловічої статі з метою вирішення найважливіших питань внутрішнього життя Київської Русі. Скликалися з ініціативи князя, правлячої верхівки чи народу. Віче втратило своє значення в кінці ХІІІ ст., а до ХІV ст. зовсім зникло.

Генерал-губернатор – посадова особа, яка управляла кількома губерніями, його призначав імператор з числа військовиків. Крім того, він був головнокомандувачем війська у своїх губерніях.

Головництво – грошова винагорода, яка надавалася родичам убитого в часи Київської Русі.

Генеральний секретаріат – перший уряд України, створений Українською Центральною Радою в червні 1917 р. Орган виконавчої влади в період національно-визвольних змагань.

Гетьман – керівник Війська Запорізького; глава української держави, в руках якого зосереджувалась вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади. Ознаки влади – бунчук та булава.

Гоніння сліду – процес розшуку злочинця по його слідах. Відповідальність несли особи в яких було знайдено річ. Якщо слід губився на території общини, громада повинна була допомогти знайти злочинця, в інакшому випадку – сплачувала «дику віру». Пошуки злочинця припинялися, якщо його слід губився на землях загального призначення і особу злочинця було неможливо встановити.

Губернатор – посадова особа виконавчої гілки влади, якому належала вся влада на підлеглій території; призначав і знімав губернаторів імператор.

Губернія – адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, яку очолював губернатор.

Державна рада – законодавчий орган, що розробляв проекти законів для затвердження імператором. На її засіданнях головував імператор.

Закупи – напіввільне населення Київської держави; виконували низку повинностей на користь феодала.

Звід законів Російської імперії – офіційне зібрання, систематизований збірник законів Російської імперії, розташованих у тематичному порядку. Був підготовлений у 1826-1830 рр. спеціальною комісією на чолі з М.М. Сперанським. Звід законів Російської імперії налічував 16 томів.

Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР) – українська держава, створена 1 листопада 1918 р. на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії. Офіційно проголошена 13 листопада 1918 р. у складі Сх. Галичини, Лемківщини, Пн. Буковини та Закарпаття. Столицею проголошувалося місто Львів. Після Акту злуки 22 січня 1919 р. ЗУНР увійшла до складу УНР.

Ізгої – соціальна категорія часів Київської Русі, особи, які втратили свій соціальний статус; ізгої перебували під опікою церкви. У ХIV ст. ізгої як соціальний статус вийшов із вжитку.

Князі – правителі князівств і земель Київської Русі, яким належала найвища влада в державі; в своїх руках зосереджували законодавчу, виконавчу та судову владу; були виразниками волі панівного класу феодалів.

Князівські з’їзди – з’їзди удільних князів Київської держави, які збиралися з метою вирішення важливих державних питань: приймали закони, організовували військові походи та ін.

Козацьке право – сукупність звичаєвих норм, які регламентували та визначали взаємовідносини між козаками.

Козацька радазагальні збори козаків, вищий орган влади Запорізької Січі. На козацькій раді обирали козацьку старшину, гетьмана. Козацьку раду скликали для вирішення політичних, військових, судових, адміністративних і дипломатичних питань.

Курінь – військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі, яка складалася з кількасот чоловік, очолювана курінним отаманом. Курінь мав свою назву та вів окреме господарство. Курінного отамана обирали курінною козацькою радою.

Люблінська унія 1569 р. – угода про об’єднання Польщі та Великого князівства литовського в єдину державу – Річ Посполиту.

Магдебурзьке право – середньовічне право міського самоврядування, що сформувалося в ХІІІ ст. Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів та функції органів міського самоуправління, суду, купецьких об’єднань; регулювало питання торгівлі, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів. В Україні першими магдебурзьким правом запровадили Володимир-Волинський (1324 р.), Сянок (1339 р.), Львів (1356 р.).

Магістрат – орган місцевого самоврядування у містах, які користувалися магдебурзьким правом. Складався з бурмистрів, війта, ради та лави. Магістрат обирався повноправними міщанами. До повноважень даного органу належало керування справами міської адміністрації, суду, господарства, поліції та ін..

Литовські статути – кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського. Їх юрисдикція поширювалася і на українські землі в ХVІ – першій половині ХІХ ст. Відомо три редакції Литовських статутів: Старий Литовський статут 1529 р., Волинський 1566 р. та Новий Литовський статут 1588 р.

«Пакти та Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» 1710 р. (Конституція Пилипа Орлика) – перша українська Конституція прийнята гетьманом Пилипом Орликом, документ прийнятий при обранні гетьманом Пилипа Орлика і затверджений шведським королем Карлом ХІІ. Дана конституція визначала кордони козацької держави, підтверджувала та розширювала права та привілеї Війська Запорозького.

Посадник – намісник князя, який управляв певною областю, був зобов’язаний збирати й доставляти князю данину.

Потік і розграбування – найвища міра покарання в Київській Русі за Руською Правдою. Призначалася за вбивство в розбої, конокрадство, підпал будинку та майна. Виражалося у тому, що злочинець, в якого конфісковували все майно («пограбування»), виганявся разом із родиною з общини («потік»), що в тих умовах прирікало вигнаних на загибель або ж перетворення на рабів.

Руська Правда – перший кодифікований збірник права Київської Русі, що існував в 3 редакціях.

Смерди – особисто вільні селяни, що проживали на державних землях і виконували повинності на користь князя, держави, церкви.

Тяглові (службові) селяни – вільні селяни, які платили чинш і відробляли панщину.

Тяжба – судовий процес, який розпочинав потерпілий.

Українська Центральна Рада – представницький орган державної влади в Україні у 1917-1918 рр. Обрана у складі 118 осіб. Актами УЦР були універсали, постанови, декларації, ухвали, а з листопада 1917 р. – закони.

Універсали – державні документи, що мали характер маніфесту або розпорядчо-адміністративного акту, наділеного вищою юридичної силою щодо інших правових документів. Видавалися королями Польщі, гетьманами України, представниками генеральної старшини. Текст універсалу складався з трьох частин: вступної, розпорядчої, заключної.

Урок – грошова компенсація, яку отримували потерпілі від злочинів. Розмір визначався судом індивідуально.

Універсали Центральної Ради – політико-правові документи Центральної Ради, що визначали зміни в державно-правовому статусі українських земель колишньої Російської імперії. Відомі чотири універсали у формі звернень до українського народу.

«Устави» та «Уроки» – перші зразки князівської правотворчості. Урок – означає «уректи», тобто проголосити, висловити, а устав – «установити», «постановити».



«Устава на волоки» 1557 р. – правовий документ, затверджений польським королем, великим князем Литовським Сігізмундом ІІ Августом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського.

Холопи – залежні особи за часів Русі; раби, що опинилися у рабстві внаслідок неповернення боргу, скоєння злочину, одруження з рабинею, народження від невільних батьків.

Челядь – залежні особи за часів Русі; раби, що стали об’єктом купівлі-продажу, або потрапили у рабство в результаті полону.
8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ
Перелік питань для підготовки до іспиту



  1. Предмет, метод і підходи до періодизації історії українського права.

  2. Виникнення, адміністративний та правовий устрій Скіфії.

  3. Античні міста-держави на території України .

  4. Боспорське царство: історія виникнення та розвитку.

  5. Особливості формування державності у східних слов’ян.

  6. Суспільний устрій Київської Русі.

  7. Державний устрій Київської Русі.

  8. Джерела права Київської Русі та їх характеристика.

  9. Походження, основні редакції та списки Руської Правди.

  10. Цивільне право за Руською Правдою.

  11. Кримінальне право за Руською Правдою.

  12. Характер та особливості судового процесу в Київській Русі.

  13. Особливості утворення Галицько-Волинського князівства та його історичне значення.

  14. Суспільний устрій Галицько-Волинського князівства.

  15. Особливості та наслідки державно-правового розвитку Галицько-Волинського князівства.

  16. Виникнення і розвиток митної служби на українських землях .

  17. Правове положення українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

  18. Суспільний устрій Великого князівства Литовського.

  19. Центральні та місцеві органи влади і управління на українських землях в період ХІV-ХVІ ст.

  20. Литовські статути та їх реалізація на території України.

  21. Цивільне право за Литовськими статутами.

  22. Кримінальне право за Литовськими статутами.

  23. Судовий процес за Литовськими статутами.

  24. Запорізька Січ та її роль в історії української державності.

  25. Формування Української держави в роки народно-визвольної війни 1648-1654 рр.

  26. Приєднання України до Росії та його юридичне оформлення.

  27. Правове становище України за Березневими статтями 1654 р.

  28. Судові органи Гетьманщини.

  29. Адміністративний устрій Гетьманщини.

  30. Поступова ліквідація царизмом автономного устрою України.

  31. Умови створення, джерела та структура «Прав, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.

  32. «Суд і розправа в правах малоросійських» 1750 р.

  33. Цивільне право за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.

  34. Кримінальне право за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.

  35. Процесуальне право згідно з «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р.

  36. Звід законів Російської імперії та його використання на Україні.

  37. «Уложення про покарання кримінальні та виправні», його зміст, редакції та характеристика.

  38. Декабристський рух в Україні: таємні організації та їх програми.

  39. Збірник малоросійських прав 1807 р., його зміст і значення

  40. Селянська реформа 1864 р. в Україні.

  41. Зміни в суспільному устрої України після селянської реформи.

  42. Земська реформа 1864 р. та її провадження в Україні.

  43. Міська реформа 1870 р. та її провадження в Україні.

  44. Судові статути 1864 р., їх зміст та історичне значення.

  45. Організація судової системи за Статутом 1864 р.

  46. Реорганізація прокуратури і заснування адвокатури за судовою реформою 1864 р.

  47. Особливості проведення судової реформи 1864 р. в Україні.

  48. Органи влади на Галичині у 1772-1848 рр.

  49. Передумови та наслідки переходу західноукраїнських земель під владу Австрії.

  50. Галицьке намісництво, його структура і діяльність.

  51. Крайова конституція для Галичини 1850 р.: зміст і значення.

  52. Галицький крайовий сейм, порядок формування і склад.

  53. Утворення Австро-Угорської монархії.

  54. Австрійська конституція 1867 р. та її характеристика.

  55. Застосування кодексів австрійського права в Галичині і Буковині.

  56. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні.

  57. Виникнення Центральної Ради та її законодавча діяльність.

  58. Конституція УНР 1918 р., її структура і зміст.

  59. Адміністративний і правовий устрій Гетьманату 1918 р.

  60. Україна в добу Директорії.

  61. Розпад Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР.

  62. Державний устрій та право ЗУНР.

  63. Об’єднання ЗУНР і УНР в єдиній соборній Українській державі.

  64. Передумови утворення Української радянської держави.

  65. Конституція УРСР 1919 р., її структура та зміст.

  66. Утворення Союзу РСР та місце України в ньому.

  67. Державно-правовий статус України за конституцією СРСР 1924 р.

  68. Конституція УРСР 1929 р., її структура і зміст.

  69. Перебудова державного апарату за Конституцією УРСР 1937 р.

  70. Проголошення самостійності Карпатської України в 1938-1939 рр.

  71. Апарат управління Зх. Україною в складі Польщі в 1921-1939 рр.

  72. Передумови входження Західної України до складу УРСР.

  73. Наслідки входження Північної Буковини до складу УРСР.

  74. Перебудова державного апарату України в роки ІІ Світової війни.

  75. ІІ Кодифікація радянського права та його вплив на Україну.

  76. Розпад СРСР і відродження Української незалежної держави.

  77. Основні положення і значення Конституції України 1996 р.

  78. Державно-правовий розвиток України на сучасному етапі.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка