Навчально-методичний посібник (для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 140103



Сторінка4/8
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.5 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 12. Рекреаційне природокористування

План


  1. Рекреаційне природокористування як об’єкт дослідження.

  2. Охорона природи на рекреаційних територіях.

  3. Рекреація в світовій концепції сталого розвитку.

  4. Міжнародне регулювання і управління рекреаційною галуззю.

  5. Державне регулювання рекреаційної галузі в Україні.

Природокористування – це основна форма взаємодії суспільства і природного середовища, яка реалізується через систему заходів, спрямованих на освоєння, використання, перетворення, відновлення і охорону природних ресурсів, і відображає зв’язки між виробництвом, населенням та оточуючим середовищем. В процесі рекреації природа виступає одним з провідних чинників відпочинку і оздоровлення, відновлення фізичних і нервово-психічних сил людини. Історична закономірність взаємодії суспільства і природи проявляється в розширенні впливу людини на природу при зростанні темпів економічного розвитку й усвідомленні необхідності збереження природного середовища як основи існування людства.

Рекреаційне природокористування відзначається рядом специфічних особливостей:



  • орієнтоване на використання природних ресурсів, тому для отримання рекреаційних послуг споживач повинен дістатися до місця знаходження рекреаційних ресурсів, що викликає значні міграційні потоки;

  • споживання рекреаційних ресурсів відбувається в місці їх локалізації і не супроводжується їх вилученням з природного середовища;

  • природні ресурси є провідним чинником, який визначає рекреаційне використання території (від того, яким набором природних ресурсів володіє територія, залежить організація видів і форм рекреаційної діяльності);

  • на долю рекреації припадає провідна роль у використанні природних комплексів та їх елементів, які раніше не були задіяні у господарському обігу (гірські території, особливі ландшафти, печери і порожнини, гейзери, водоспади, підводний світ);

  • рекреація – це багатоцільовий вид природокористування.

Рекреаційне природокористування являє собою цілісний процес, що поєднує в собі організацію рекреаційної діяльності на основі використання природних ресурсів і умов, задоволення рекреаційних потреб населення і попередження негативних змін у довкіллі під впливом рекреаційної діяльності. Рекреаційне природокористування має певні регіональні особливості і має розглядатися у контексті регіональної господарської діяльності.

Головним завданням рекреаційного природокористування на сьогодні повинно виступати вивчення структури, динаміки та прогноз розвитку ландшафтів, як природних, так і культурних, у відповідності до інтересів рекреантів.

Функціональна модель рекреаційного природокористування концентрується навколо природного комплексу. Стан природного комплексу вимірюється такими параметрами, як площа, ємність, навантаження (осіб/га) і характеризується специфічними властивостями: стійкість, стабільність, атрактивність, надійність.

Рекреаційне природокористування має три основні функції. Соціальна функція рекреаційного природокористування – це задоволення специфічних потреб населення у відпочинку, оздоровленні, спілкуванні з природою, що сприяє зміцненню фізичного і розумового здоров’я суспільства. Економічна функція полягає у відновленні робочої сили. Завдяки рекреації підвищується працездатність, збільшується фонд робочого часу, що сприяє зростанню продуктивності праці. До економічної функції належать також розширення сфери застосування праці й прискорений розвиток соціальної і виробничої інфраструктури на територіях інтенсивного рекреаційного природокористування. Природоохоронна функція полягає в попередженні деградації природних рекреаційних комплексів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної.

Стихійне рекреаційне освоєння може призводити до повної втрати природними комплексами їх лікувальних, оздоровчих, пізнавальних, естетичних чи інших, цінних з точки зору рекреації, властивостей. Ці процеси мають назву рекреаційної дигресії. Виділено 5 стадій дигресії природних комплексів: корінні незмінені, мало змінені, помірно змінені, сильно змінені, дигресія.

Границя стійкості природного комплексу, тобто межа, після якої настають незворотні зміни, проходить між третьою і четвертою стадіями. Незворотні зміни в природному комплексі починаються на четвертій стадії, а загроза загибелі лісових насаджень – на п’ятій стадії.



Рекреаційне навантаження – це показник безпосереднього впливу рекреантів та функціонування рекреаційного господарства на природні комплекси. Воно обчислюється за кількістю рекреантів, які відвідали певну ділянку природного комплексу за одиницю часу.

Під рекреаційної ємністю розуміють число осіб (рекреантів), які без істотного збитку для природного комплексу можуть знаходитися на певній території за одиницю часу.

Економічні інструменти охорони природи доповнюються адміністративно-правовими та полягають у виборі оптимального з можливих варіантів багатоцільового природокористування. Основою дії адміністративно правового механізму рекреаційного природокористування виступає впровадження системи обмежень, яке викликане ненормованим рекреаційним використання ландшафтів, що часто призводить до порушення ґрунтового і рослинного покривів, погіршення умов проживання і безпосереднього винищення диких тварин, забруднення середовища, порушення зв’язків у біогеоценозах.

Іншим інструментом охорони природи виступає платне природокористування. Плата за надані послуги диференціюється в залежності від якісного і кількісного стану рекреаційних ресурсів, їх поширеності, цінності, унікальності, дефіцитності, ефективності, можливості відновлення, доступності, комплексності, продуктивності, вартості і частки витрат, пов’язаних з утриманням об’єкта.



Запитання для самоперевірки

  1. Дайте визначення поняттю «рекреаційне природокористування».

  2. Що є об’єктом вивчення рекреаційного природокористування?

  3. В чому виявляється вплив рекреаційної діяльності на природне середовище?

  4. Назвіть шляхи запобігання деградації природних комплексів при рекреаційному використанні території.

  5. Які специфічні особливості притаманні рекреаційному природокористуванню?

  6. Охарактеризуйте три основні функції рекреаційного природокористування.

  7. В чому полягає дія адміністративно-правового інструменту охорони природи?

  8. Сутність поняття «рекреаційна дигресія», її стадії.

  9. Які інструменти регулювання чисельності відпочиваючих використовуються при організації рекреаційної діяльності на природних територіях?

  10. З якою метою проводиться функціональне зонування рекреаційних територій?

  11. Який зміст поняття «рекреаційне навантаження», якими методами воно вимірюється?

Рекомендована література:2, 5, 7-11, 13-16, 24

ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ (МОДУЛЬ І)


Практично-семінарське заняття № 1

Тема. Об’єкт і предмет рекреаційної географії. Її місце в системі наук

Мета: дати визначення об’єкту та предмету дослідження рекреаційної географії, її місце у системі географічних наук; розглянути методи дослідження, основні завдання та конструктивне значення рекреаційної географії.
Поняття, які необхідно засвоїти: рекреаційна географія, об’єкт, предмет, суб’єкт рекреаційної географії, методика і методологія дослідження рекреаційної географії, мета і завдання дослідження в рекреаційній географії, рекреація, рекреаційна діяльність, рекреаційна система, територіальна рекреаційна система, рекреаційне навантаження, рекреаційні ресурси, рекреаційні умови, рекреаційний потенціал, рекреаційна місткість (ємність).

Питання для співбесіди:

1. У чому виявляється географічність у дослідженні рекреаційних проблем?

2. Дайте визначення об’єкта та предмета дослідження рекреаційної географії.

3. Причини і чинники акценту на ТРС як основного предмету дослідження рекреаційної географії.

4. Рекреаційна географія як сучасна фундаментальна і прикладна дисципліна.

5. Які завдання та проблеми сучасного етапу рекреаційних географічних досліджень?

6. Історія розвитку рекреаційної географії в Україні. Видатні вчені-туризмознавці.

7. Місце рекреаційної географії в системі наук. Основні тенденції її розвитку в Україні та за кордоном.

8. Джерела рекреаційно-географічної інформації.

9. Методологія і методика рекреаційно-географічних досліджень.



Завдання:

  1. Накресліть схему, що визначає місце рекреаційної географії в системі наук.

  2. Охарактеризуйте своєрідність методів дослідження рекреаційної географії, розділивши при цьому їх на теоретичні та практичні.

  3. Оформіть нові для вас поняття у вигляді термінологічного словника, який продовжуйте вести до закінчення курсу, вносячи туди невідомі визначення і терміни, різні дефініції і трактування понять.

Рекомендована література: 1, 6-7, 9-12, 20, 27-28
Практично-семінарське заняття № 2

Тема. Рекреаційні ресурси та методи їх оцінювання

Мета: закріпити теоретичні знання про рекреаційні ресурси, їх класифікацію і методи оцінювання; розглянути структуру рекреаційного потенціалу території, оцінити забезпеченість території рекреаційними ресурсами, навчитись на практиці здійснювати комплексну оцінку рекреаційного потенціалу території.
Поняття, які необхідно засвоїти: рекреаційні умови, рекреаційні ресурси, рекреаційно-ресурсний потенціал, ємність рекреаційних ресурсів, рекреаційний кадастр, стійкість, екзотичність та унікальність природно-теритріальних комплексів, чинники атрактивності, естетична цінність території.

Питання для співбесіди:

  1. Рекреаційні ресурси та їх класифікація.

  2. Поняття «ємності рекреаційних ресурсів».

  3. Методологія і методика рекреаційної оцінки природних ресурсів.

  4. Туристичні ресурси та їх види. Кадастр туристичних ресурсів. Туристичне враження і туристичний інтерес. Об’єкти туристичного інтересу.

  5. Історико-культурний і природний потенціал території в системі міжнародного і внутрішнього туризму.

  6. Природна та історико-культурна спадщина в туризмі. Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Критерії віднесення рекреаційних об’єктів до переліку всесвітньої спадщини.

  7. Як оцінюється ефективність використання рекреаційних ресурсів?

Завдання:

        1. Накреслити поширену схему класифікації рекреаційних ресурсів.

        2. Розглянути структуру рекреаційного потенціалу заданої території (за варіантами). Зробити відповідні розрахунки і здійснити комплексну порівняльну оцінку рекреаційних територій двох регіонів за методикою В. Мацоли. Матеріл подати у вигляді порівняльної таблиці.

Пам’ятка!

Метою комплексної оцінки є об’єктивне відображення того, що втрачає суспільство при відмові від експлуатації та рекреаційного використання території на користь інших видів господарської діяльності.

За основу методики пропонується взяти 3-бальну шкалу: у 3 бали оцінюється територія з найсприятливішими умрвами рекреації, у 2 – з посередніми, 1- з несприятливими.

Таблиця

Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу території

Показники

3

2

1

Оцінка естетичних якостей території, Ое

Пейзажні ландшафти, висока міра екзотичності та унікальності, контрастність

Низька міра екзотичності, унікальності, відсутність контрастності

Рівнинні, сильнозаліснені території

Оцінка мінеральних вод, Ом

> 1000 м3/доба/км2

100-1000 м3/доба/км2

100 м3/до6а/км2

Оцінка лісів, Ос

> 40%

15-40%


менше 15%

Оцінка кліматичних умов, Ок

понад 100 днів з t >15°С

понад 110 днів з t< 0°С



80-100 днів з t>15°С

100-110 з t <0 °С



менше 80 днів з t >15 °С

менше 100 з t <0°С



Оцінка водоймищ, Ов

велика кількість незабруднених водоймищ, придатних для використання

придатні для плавання, сплаву на байдарках і каноє

обмежені можливості

Оцінка природоохоронних територій, Оп

більше 5% території

3-5%

до 3%

Історико-культурний потенціал, Оі

більше 18 об’єктів/100км2

8-18

об’єктів/100км2



менше 8 об’єктів/100км2

Транспортна доступність, От

більше 0,42 км/км2

0,29-0,42 км/км2

менше 0,29 км/км2

Забезпеченість санаторно-курортними закладами, Ос

більше 3 на 100 км2

1-3 на 100 км2

менше 1 на 100 км2

Оцінка рекреаційного навантаження, Он

гірські місцевості

горбисті, височинні місцевості

рівнинні, низовинні місцевості

Висновок про насиченість території історико-культурними об’єктами можна зробити на основі розрахунку, виконаного за формулою:

Оі=Кі/S,

де Кі – кількість об’єктів; S – площа території (в км²)

Оцінка стану інфраструктури території здійснюються за формулою:

От = Lз + Lав / Sтер,

де Lздовжина залізничного полотна; Lав – довжина автошляхів; Sтер – площа території області.

Оцінка санаторно-курортних закладів може бути зроблена за формулою:

Ос = КС/ Sтер 100 (одиниць/км²),

де Кс – кількість санаторно-курортних закладів (санаторії, профілак­торії, бази відпочинку та ін.).

Комплексна оцінка потенціалу території здійснюється (окремо для літнього і зимового сезонів) за формулою: О = Ое + Ом + Ол + Ов + Ок + Оі +Oп +Oт + Ос+ Он,

де О – величина інтегральної оцінки (в балах); Оі – величини кожного з показників таблиці


        1. На основі комплексної оцінки визначте коефіцієнт рекреаційної цінності території за формулою та порівняйте отримані результати: Кр = О/Омін, де О – величина інтегральної оцінки (в балах); Омін – мінімальна кількісьть балів (10).

        2. Зробити аналіз методичних прийомів і способів головних типів оцінювання рекреаційних ресурсів (медико-біологічних, психолого-естетичних, технологічних).

        3. Здійснити кількісну оцінку пляжно-купальних ресурсів області, що має вихід до моря (за варіантами). Для необхідних розрахунків використовуйте наступну формулу:

R= S×N×T,

де R – величина пляжно-купальних ресурсів, осіб×день; S – площа пляжу, га; N – екологічне та психофізіологічне навантаження пляжу, осіб/га; T – тривалість пляжно-купального сезону, днів.



Зверніть увагу! санітарна норма довжини пляжу на 1 особу – 0,2 м/особу.

        1. Сформулюйте висновки щодо отриманих результатів.

Рекомендована література: 1-3, 7-12, 16, 22, 24, 28

Практично-семінарське заняття № 3

Тема. Рекреаційні потреби і рекреаційна діяльність

Мета: охарактеризувати основні чинники формування і розвитку рекреаційних потреб, визначити основні функції рекреаційної діяльності.
Поняття, які необхідно засвоїти: рекреаційна діяльність, рекреаційний попит, рекреаційна потреба, екскурсія, туризм, рекреаційне заняття, цикл рекреаційної діяльності, фази рекреації, рекреаційні підприємства, первинні, вторинні та третинні підприємства.

Питання для співбесіди:

  1. Структурні особливості рекреаційної діяльності.

  2. У чому полягають специфічні особливості рекреаційної діяльності як засобу задоволення рекреаційних потреб?

  3. Еволюція і прогрес рекреаційної діяльності в контексті НТП і НТР.

  4. Як співвідносяться тривалість і територіальний характер рекреаційної діяльності?

  5. Чим пояснюється важливість вивчення рекреаційних потреб?

  6. У чому полягає медико-біологічний аспект вивчення рекреаційних потреб, вимоги до нього рекреаційної географії?

  7. Здійснити класифікацію форм і видів рекреаційної діяльності за напрямками.

  8. Проаналізуйте природоохоронних заходи у зв’язку з розвитком рекреаційної діяльності.

Завдання:

  1. Побудуйте схему щоденного рекреаційного циклу на власному прикладі.

  2. Побудуйте схеми екскурсійно-пізнавального (тривалість 10 діб), спортивного (тривалість 14 діб), активно-оздоровчого (тривалість 7 діб), приморського (тривалість 14 діб) циклів рекреаційної діяльності (на вибір).

  3. Проведіть групування чинників, які впливають на формування рекреаційних потреб. Результати подайте у вигляді схеми.

  4. Розгляньте, як здійснюється задоволення рекреаційних потреб галузями матеріального та нематеріального виробництва. Зробіть відповідні висновки.

  5. Накресліть схему функціональної моделі рекреаційного природокористування. Охарактеризуйте взаємозв’язки між її елементами. В чому полягають відмінності даної моделі від моделі ТРС?

  6. Розгляньте проблеми використання та охорони рекреаційних територій. Нанесіть на контурну карту головні національні парки світу.

Рекомендована література: 1-2, 5, 7-11, 20, 22, 24-26, 28

Практично-семінарське заняття № 4

Тема. Територіальні рекреаційні системи

Мета: закріпити теоретичні знання про територіальні рекреаційні системи та територіальну організацію рекреаційної галузі в Україні та світі; виділити основні умови та чинники формування та розвитку ТРС; вивчити їх типізацію, властивості; вивчити систематизацію умов та чинників територіальної організації рекреаційної галузі.
Поняття, які необхідно засвоїти: територіально-рекреаційна система, курорт, рекреаційна мережа, рекреаційна і туристична інфраструктура, територіальна структура, матеріальна база туризму і рекреації, підгалузеві (спеціалізовані) ТРС, галузеві (інтегральні) ТРС, елементарні (ЕТРС), територіальні рекреаційні комплекси (ТРК).

Питання для співбесіди:

  1. Поняття ТРС (за різними авторами). Поняття базової моделі ТРС.

  2. Властивості та підсистеми ТРС.

  3. Вчення про ТРС. Слабкі та сильні сторони цього вчення.

  4. Типізація ТРС та їх спеціалізація. На основі чого здійснюється типізація ТРС?

  5. Головні типи рекреаційних територій.

  6. Як формуються підгалузеві (спеціалізовані) ТРС?

  7. Що є основою утворення галузевих (інтегральних) ТРС?

  8. Розкрийте сутність ЕТРС.

  9. Що ви знаєте про ТРК?

  10. Матеріально-технічна база рекреації.

  11. Який вплив рекреації на регіональний розвиток?

  12. Критерії оптимальності розміщення об’єктів рекреаційної інфраструктури.

  13. Територіальні рекреаційні системи України і світу.

Завдання:

  1. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування ТРС. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

  2. Зробити комплексний аналіз взаємозв’язків підгалузей рекреаційної галузі, пов’язаних прямими та зворотними зв’язками з суспільством та іншими одноранговими системами. Накреслити структурну схему ТРС.

  3. На контурну карту України нанести рекреаційні території різного рангу (по два-три приклади).

Рекомендована література: 1-2, 7-11, 13, 18, 20-23

ПРАКТИЧНО-СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ (МОДУЛЬ ІІ)


Практично-семінарське заняття № 5

Тема. Рекреаційне районування світу. Європейський макрорайон

Мета: закріпити теоретичні знання про рекреаційне районування світу; розглянути різні підходи до його районування; навчити студентів опрацьовувати статистичні матеріали та проводити їх аналіз; виявити характерні риси териториальної структури рекраційного господарства країн Європи, особливості внутрішніх та зовнішних рекреаційних потоків.
Поняття, які необхідно засвоїти: «рекреаційний район», «рекреаційний регіон», «рекреаційна галузь», «індустрія туризму», «рекреаційний комплекс», «районування», «регіоналізація», «районоутворення», «міжнародна туристична інтеграція», «туристичний потік».

Питання для співбесіди:

  1. Розглянути чинники, які впливають на розвиток рекреаційних районів світу.

  2. Розглянути етапи рекреаційного районоутворення.

  3. Таксономічні одиниці рекреаційного районування.

  4. Назвіть рекреаційні регіони світу за класифікацією UNWTO.

  5. Назвіть рекреаційні регіони за О.О. Бейдиком. Проаналізуйте спільні та відмінні риси даних класифікацій. Висловіть думку щодо причин таких відмінностей.

  6. Чому, на вашу думку, найскладнішу внутрішню просторово-територіальну структуру має Європейський макрорайон?

  7. Назвіть лімітуючі чинники розвитку міжнародної рекреації.

  8. Міжнародний туризм в Європі: сучасний стан, проблеми і перспективи.

Завдання:

  1. Нанести на контурну карту рекреаційні регіони світу (за О.О. Бейдиком), виділивши при цьому їх внутрішній поділ на мезорайони.

  2. На контурній карті Європи показати рівень рекреаційного освоєння мезорайонів (високий, середній, низький), нанести рекреаційно-географічну номенклатуру (за варіантом).

  3. Розглянути туристичні потоки до середземноморського рекреаційного району Європи. Відобразити ці туристичні потоки на карті та зробити відповідні висновки.

  4. На основі таблиці оцініть параметри кліматичних умов для цілей рекреації різних мезорайонах Європи (за варіантами).

Таблиця

Параметри оптимальних кліматичних умов для рекреаційних цілей

Показники

При використанні в період

літній

зимовий

Середньодобова температура повітря, °С:

  • при швидкості вітру 0-1 м/с

+15… +20



0…-25

  • при швидкості вітру 2-3 м/с

+15… +23

0…-15

  • при швидкості вітру 4-5 м/с

+20…+26

0…-10

Швидкість вітру, м/с

до 5

до 5

Час отримання оптимальної дози УФР, хв.

20-40

-

Період геліотерапії, днів

105-120

-

Товщина снігового покриву, см

-

10-40

Тривалість сприятливого періоду, днів

60-90

45-60

Тривалість періоду для занять зимовими видами спорту, днів

-

45-60


Рекомендована література: 3-4, 7-11, 14, 17, 19, 23, 29

Практично-семінарське заняття № 6




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка