Навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів спеціальності "Дошкільна освіта"



Сторінка1/9
Дата конвертації14.09.2018
Розмір1.19 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя



А. М. Аніщук

Культура мовлення

та виразне читання


Навчально-методичний посібник

для студентів вищих педагогічних навчальних закладів спеціальності "Дошкільна освіта"

Ніжин


2012

УДК 371.134:81-028.31 (072)

ББК 74+81я7

А64
Рекомендовано Вченою радою

Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

(НДУ ім. М. Гоголя)

Протокол № 10 від 11.06.12 р.

Рецензенти:

Пихтіна Н. П. – доцент, завідувач кафедри дошкільної освіти Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук;

Голуб Н. М.доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Ніжинського державного універси­тету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук

А
А64
ніщук А. М.

Культура мовлення та виразне читання : навч.-метод. посіб. для студ. вищих пед. навч. закл. спеціальності "Дошкільна освіта" / А. М. Аніщук. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. – 134 с.



Навчально-методичний посібник містить програму навчаль­ної дисципліни, комплекс матеріалів, структурованих відповідно до навчальної програми. Змістове наповнення охоплює ауди­торну, самостійну та індивідуальну роботу студентів, надаючи їй системності, послідовності, сприяє формуванню цілісному погля­ду на проблеми навчальної дисципліни та розвитку достатнього рівня узагальнення матеріалів.
УДК 371.134:81-028.31 (072)

ББК 74+81я7
© А. М. Аніщук, 2012

© НДУ ім. М. Гоголя, 2012



З м і с т
Передмова 4
Розділ 1. Зміст навчальної дисципліни
"
Культура мовлення та виразне читання" 8

Опис навчальної дисципліни 8

Зміст навчальної дисципліни 9

Орієнтовний тематичний план 18

Орієнтовний розподіл балів 19

Модульний контроль до навчальної дисципліни 22

Орієнтовні питання до заліку 25
Розділ 2. Тексти лекцій 28

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи культури мовлення 28

Тема 1. Предмет і завдання навчальної дисципліни
"Культура мовлення та виразне читання
28

Тема 2. Культура мовлення як предмет вивчення
нової лінгвістичної літератури 34

Змістовий модуль 2. Виразне читання в системі
професійної педагогічної діяльності 44

Тема.3. Теоретичні основи виразного читання 44

Тема 4. Засоби логіко-емоційної виразності читання й мовлення 58
Змістовий модуль 3. Практичне використання засобів
логіко-емоційної виразності читання 75

Тема 5. Підготовка твору для читання та аналізу його з дітьми 75

Тема 6. Особливості читання творів різних жанрів 84
Розділ 3. Практичні завдання та методичні рекомендації
до вивчення навчальної дисципліни 98

Плани семінарських занять 98

Тематика лабораторних занять 107

Самостійна робота 116

Індивідуальна робота та методичні рекомендації до її виконання 123
Тезаурус 128
Література 131
П е р е д м о в а
Національне відродження України потребує розв’язання про­блеми національної освіти, оновлення системи дошкільної освіти. Сучасний вихователь має стати справжнім майстром своєї справи з високим рівнем знань і вмінь у сфері педагогічної діяльності. Необ­хідною умовою досягнення високої професійної підготовки, педа­гогічної техніки, майстерності педагога є оволодіння основами теорії і практики мистецтва слова, культури мовлення і виразного читання.

Навчально-методичний посібник базується на навчальній про­гра­мі навчальної дисципліни "Культура мовлення та виразне читання".

Завданнями дисципліни є:

  • ознайомлення з теоретичними основами культури мовлення та виразного читання;

  • закріплення і вдосконалення навичок володіння нормами української літературної вимови;

  • формування комунікативної компетентності вихователя;

  • оволодіння практичними уміннями виразного читання та розповідання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • теоретичні основи культури мовлення та виразного читання;

  • систему основних понять курсу;

  • сутність комунікативних якостей мовлення та їх значення в професійній діяльності;

  • засоби та основні методи логіко-емоційної виразності читання й мовлення;

  • основні складові техніки мовлення, як важливої передумови словесної дії;

  • особливості читання й переказування творів різних жанрів;

уміти:

  • володіти нормами української літературної вимови, засо­бами інтонаційної та стилістичної виразності мовлення, високим рівнем власної мовленнєвої культури;

  • володіти технікою мовлення (комбінованим диханням, правильною і чіткою дикцією, чистотою, силою і висотою голосу, орфоепічними нормами вимови);

  • застосовувати засоби логіко-емоційної виразності читання в їх органічному зв’язку (сутність мовних тактів, пауз, їх різновидів і тривалості, логічних наголосів (тактових і головних), мелодики та її видозмін, темпу і його варіювання, емоційної функції наголошених слів (емоційного забарвлення тексту) і вміти ними користуватися;

  • підготувати твір для читання та аналізу його з дітьми, провести літературознавчий і дієвий аналіз тексту;

  • аналізувати особливості виразного читання і розповідання творів різних жанрів;

  • класифікувати і застосовувати позамовні засоби виразності в процесі читання, мовлення (поза, жест, міміка);

  • виразно читати й розповідати художні твори різних жанрів (байки, оповідання, казки, вірші);

  • володіти прийомами сучасного публічного мовлення.

Змістовий модуль "Теоретичні основи культури мовлення" передбачає ознайомлення студентів із культурою мовлення та виразним читанням як педагогічною дисципліною, її об´єктом, пред­метом, завданнями; системою основних понять культури мовлення, поглиблення знання студентів щодо стилів мови та мовлення, їх різновидів, стилістичних порушень мовленнєвої культури.

Важливим є засвоєння студентами сутності комунікативних якостей мовлення та їх значення в професійній діяльності. Тому основним змістом занять має бути робота над точністю, логічністю, правильністю, чистотою і виразністю, багатством і різноманітністю мовлення у єдності із стильовими особливостями мови.



Змістовий модуль "Виразне читання в системі професійної педагогічної діяльності" знайомить студентів з теоретичними основами виразного читання, розвитком красномовства та ора­торського мистецтва, вченням К.Станіславського про словесну дію. Студенти засвоюють складові частини техніки мовлення як необ­хідної передумови словесної дії, основні положення засобів логіко-емоційної виразності читання.

Головними в теоретичному й методичному аспектах майстер­ності мовлення є засоби логіко-емоційної виразності: логічний наголос, паузи, темпоритм, мелодика мовлення. Від якості засво­єння їх у цілому і кожного компонента окремо залежатиме успіх у всій подальшій роботі вивчення даного курсу. Вищезазначені компоненти в безпосередній словесній дії виступають показниками і виразниками логічного й емоційного змісту мовлення (як усного, так і писемного). Необхідно чітко обґрунтувати їх місце і значення серед інших розділів усієї системи культури і техніки мовлення, розкрити органічний їх взаємозв’язок та ефективність у процесі мовлення.

Змістовий модуль "Практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання" передбачає засвоєння етапів підготовки твору до читання та аналізу його з дітьми, читання й розповідання творів різних за жанрами.

У межах даного модуля студенти оволодівають практичними навичками читання та переказування оповідань, казок, байок, вір­шів, нарисів, науково-популярних статей; засвоюють жанри сучас­ного публічного мовлення, основними правилами і прийомами їх проведення. Студенти мають навчитися читати й розповідати твори різні за жанрами, визначати специфіку читання й розка­зування, виразно читати й розповідати твори різних жанрів перед аудиторією за всіма вимогами роботи над текстом з кінцевим результатом – розписуванням мовної партитури.

Зміст навчальної дисципліни "Культура мовлення та виразне читання" ґрунтується на змісті таких філологічних дисциплін, як: граматика, стилістика, риторика, лінгвістика тексту, теорія мовних актів, лінгвістична прагматика тощо.

Мета посібникапоглибити знання студентів щодо норм літе­ратурної вимови, використання функціональних стилів мовлення, мистецтва володіння технікою мовлення як необхідною передумо­вою словесної дії; сформувати у майбутніх фахівців уміння вико­рис­то­вувати теоретичні знання в практиці суспільного дошкільного виховання.

Матеріали посібника допоможуть студентові оволодіти прак­тич­ними навичками читання та переказування оповідань, казок, ба­йок, віршів, нарисів, науково-популярних статей; засвоїти жанри сучас­но­го публічного мовлення, основні правила і прийоми їх про­ве­дення. Студенти мають навчитися читати й розповідати твори різні за жанрами, визначати специфіку читання й розказування, виразно читати й розповідати твори різних жанрів перед аудиторією за всіма вимогами роботи над текстом з кінцевим результатом – розпису­ванням мовної партитури.

Змістове наповнення охоплює аудиторну та самостійну роботу студентів, надаючи їй системності, послідовності, сприяє форму­ван­ню цілісного погляду на проблеми навчальної дисципліни та розвитку достатнього рівня узагальнення матеріалів.

Відповідно до визначених потреб студента посібник містить:



  • виклад навчальної програми;

  • тексти лекцій;

  • розробку практичних занять;

  • лабораторний практикум;

  • завдання для самостійної та індивідуальної роботи;

  • методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань.

Теоретичне і практичне значення посібника полягає у засвоєнні студентами теоретичних основ навчальної дисципліни і розумінні специфіки використання їх під час практичної діяльності.

Посібник рекомендовано студентам педагогічних факультетів за спеціальністю 6.010101, 6.010107 "Дошкільна освіта; практична психологія".

Розділ 1

Зміст навчальної дисципліни
"
Культура мовлення

та виразне читання"

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Таблиця 1


Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Загальна характеристика навчальної дисципліни

Структура навчальної дисципліни

Шифр та назва напряму 0101- "Педагогічна ос­ві­та"

Шифр та назва спеціальності: 6.010101, 6.010107 Дошкільна освіта; практична психо­логія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Дисципліна професійної та практичної підготовки.

Семестр: 3

Кількість кредитів ECTS: 3

Змістових модулів: 3

Загальна кількість годин: 108

Аудиторних годин: 50

Лекції: 12

Семінари: 16

Практичні: 0

Лабораторні: 22

Самостійна робота: 48

Індивідуальна робота: 10

Вид контролю: залік


ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І. Теоретичні основи культури мовлення
Тема 1. Предмет і завдання курсу "Культура мовлення та виразне читання"

Культура мовлення та виразне читання як педагогічна дисципліна, предметом якої є норми літературної мови, види спіл­ку­вання, його принципи і правила, етичні норми спілкування, функціо­на­льні стилі мовлення, основи мистецтва слова, труднощі засто­су­вання мовних норм і проблеми сучасного стану мовної куль­тури суспільства.

Об’єкт, завдання курсу "Культура мовлення та виразне чи­тання". Аспекти культури мовлення: нормативний, комуніка­тивний, етичний. Виокремлення культури мовлення в окрему дисципліну. Міжпредметні зв’язки з іншими фаховими методиками.

Ключові поняття: культура мовлення, виразне читання, предмет, об’єкт, завдання, методика, методи.
Тема 2. Культура мовлення як предмет вивчення нової лінгвістичної літератури

Розвиток теорії і практики культури мовлення. Система основних понять культури мовлення. Теоретичний та практичний аспекти культури мовлення. Культура мовлення і стилістика. Культура мови і культура мовлення. Місце, значення культури мовлення в професійній діяльності педагога. Основні причини недостатнього рівня культури мовлення. Зв'язок культури мовлення з іншими дисциплінами.



Ключові поняття: культура мовлення, стилістика, професійна діяльність, функціональний стиль, індивідуально-авторський стиль.
ТЕМА 3. Теоретичні передумови розуміння культури мовлення

Мова і мовлення в житті людини. Спільність і відмінність понять "мова" і "мовлення". Функції мови (засіб спілкування і об’єктивації спілкування, засіб пізнання, засіб творення нових одиниць мовних підсистем, засіб вираження емоцій, внутрішнього стану людини, засіб творення об’єктивації словесних художніх образів. Функції мовлення (здійснення реалізації процесу спілкування (комуніка­тив­на), здійснення процесів пізнання (пізнавальна), здійснення проце­сів творення нових одиниць мовних підсистем, здійснення, реалі­зація процесу вираження емоцій (емотивна), здійснення, реалізація про­це­су творення художніх образів, творів (естетична). Основні різновиди мовлення. Писемне мовлення і його різновиди. Усне мовлення і його особливості. Внутрішнє мовлення і його особли­вості. Зв’язок між різновидами мовлення. Взаємозв’язок понять "мова" й "мовлення" з поняттями "мовна діяльність" ("словесна дія"), "текст", "зміст тексту". Осмислення мовної норми, понять "стилі мови" і "стилі мовлення" в їх відношенні до культури мовлення.

Ключові поняття: мова, мовлення, мовна діяльність, словесна дія, текст, стилі мови і стилі мовлення.
ТЕМА 4. Комунікативні ознаки культури мовлення

Правильність мовлення. Норми літературної мови. Структурно-мовні типи норм: норми вимови, наголошування, словотворення, морфологічні, синтаксичні, лексичні, стилістичні. Причини відхи­лення від літературних норм.

Точність мовлення. Точність – одна з головних ознак культури мовлення. Зв’язок точності мовлення з правильністю і логічністю. Точність у різних функціональних стилях. Критерії досягнення точ­но­сті. Лексичні ресурси точності: а) синоніми; б) омоніми; в) па­ро­німи; г) багатозначні слова.

Логічність мовлення. Логічність предметна і понятійна, їх вза­ємо­­зв’язок. Умови, за яких досягається логічність мовлення. Причини помилок у логіці викладу.

Чистота мовлення. Визначення поняття "чистота мовлення". Взаємозв’язок з правильністю та нормативністю. Аспекти вияву чис­тоти мовлення: орфоепія, слововживання, інтонаційний аспект. Причини порушення чистоти мовлення, способи їх усунення. Залежність чистоти мовлення від дикції. Нелітературне слово­вжи­вання – небезпека для культури мовлення: а) використання просто­річних слів і жаргонізмів; б) сфери застосування діалектної лексики; в) канцеляризми і професіоналізми – ознаки бідності мовлення; г) лайливі і вульгарні слова; ґ) недоречне вживання іншомовних слів; д) вживання слів-паразитів.

Доречність мовлення. Доречність – ознака культури мовлення. Доречність мовлення у різних функціональних стилях. Контексту­альна доречність. Ситуаційна доречність. Умови набуття навичок доречного мовлення. Взаємозв’язок доречності з іншими комуніка­тивними ознаками культури мовлення.

Багатство і різноманітність як ознаки культури мовлення. Зв’я­зок між даними поняттями. Шляхи досягнення багатства і різно­манітності мовлення. Джерела багатства і різноманітності мов­лен­ня: а) лек­сич­не і фразеологічне багатство; б) семантичне багатство; в) стиліс­тичне багатство.

Достатність і ясність. Взаємозв’язок із точністю і логічністю. Чинники, що впливають на достатність і ясність мовлення: мовна структура, позамовні обставини спілкування, психологічна суміс­ність (несумісність) співрозмовників, вид діяльності партнерів у спілку­ван­ні, рівень освіченості, тема спілкування тощо. Зв’язок достат­ності і ясності з іншими комунікативними ознаками. Вплив мовної структури та позамовних обставин на достатність і ясність мовлення.

Виразність мовлення. Виразність вимовна та текстуальна. Умови, за яких досягається виразність мовлення.

Ключові поняття: правильність мовлення, точність мовлення, логічність мовлення, чистота мовлення, доречність мовлення, ба­гатство (різноманітність) мовлення, достатність і ясність, виразність мовлення.
ТЕМА 5. Стилі мови й мовлення в їх відношенні до культури мовлення

Стилі мови, їх різновиди і взаємозв’язок. Стилі мовлення, під­стави їх розрізнення і розмежування (Н.Ботвіна, М.Бахтін, С.Єрмо­ленко, Д.Шмельов, Л.Іванова). Індивідуально-авторські мов­лен­нєві стилі. Основні колорити мовлення: офіційності, урочистості, інтим­ності, ласкавості, ліризму, фамільярності, гумору, сатири.

Стилістика – основа розвитку національної мовної культури. Стилістика мови і стилістика мовлення. Стилістика мовних ресурсів: стилістичні можливості слова (історизми, архаїзми, неологізми, сти­лістично нейтральні слова, стилістично марковані, просторічні сло­ва, діалектизми, жаргонізми, специфічно-побутова, суспільно-полі­тич­на, термінологічна, екзотична лексика, варваризми, арго­тизми, профе­сі­о­­налізми, лексика словесно-художнього зображення, па­роніми, антоніми, метафори, метонімія, оксюморони); фразео­логічні засоби стилістики (розмовно-побутові, фольклорні та народно­поетичні, книжні). Стилістичні порушення мовленнєвої культури.

Ключові поняття: стилі мови, стилі мовлення, стилістика.

Модуль 2. Виразне читання в системі професійної педагогічної діяльності
Тема 6. Теоретичні основи виразного читання

Характеристика поняття "виразне читання" (Г.Артоболевський, Б.Найдьонов, М.Германова, К.Станіславський). Функції виразного читання.

Розвиток і становлення виразного читання як самостійного виду мистецтва. Розвиток красномовства та ораторського мис­тец­тва. Напрям "класичної декламації". Основоположники реалістичної школи читання (О.Пушкін, М.Гоголь, Т.Шевченко, М.Щепкін).

Вчення К.Станіславського про словесну дію. Основні вимоги щодо словесної дії. Принципи системи К.Станіславського: принцип щирості переживань, використання творчої уяви, вміння володіти собою, відкидання шаблонів, заперечення фальшивості. Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії.

Ключові поняття: виразне читання, класична декламація, красномовство, ораторське мистецтво, словесна дія, підтекст.
ТЕМА 7. Техніка мовлення як необхідна передумова словесної дії

Значення техніки мовлення в професійній діяльності педагога. Складові частини техніки мовлення: дихання, голос, дикція, ор­фоепія.

Дихання як один з технічних показників виразного мовлення і чи­тання. Значення правильного дихання в процесі мовлення. Будо­ва дихального апарату і процес дихання. Типи дихання, викорис­тання їх у процесі читання і мовлення. Некероване (природне) і кероване (мовленнєве) дихання. Правильні і неправильні типи ди­хан­ня. Використання тренувальних вправ для вироблення правиль­ного дихання. Умови правильного дихання. Дотримання гігієнічних правил під час мовлення.

Голос – дієвий компонент звукового мовлення. Основні влас­тивості голосу. Значення голосу для читця і мовця. Голос – основ­ний інструмент педагога. Утворення голосу. Природні якості і поста­нов­ка голосу. Якості розвиненого голосу: сила, висота, тембр, чистота. Голосові вади (придих, хрипота, сиплість, гугнявість) та їх усу­нення. Головні гігієнічні вимоги до голосу. Вправи на розвиток голосу.

Дикція. Значення дикції для читця і мовця. Органічні та неор­ганічні вади вимови, їх причини. Найхарактерніші дефекти дикції: шепелявість, сюсюкання, гаркавість, гугнявість. Фактори, що впли­ва­ють на правильну дикцію. Артикуляція голосних і приголосних звуків. Вправи на тренування артикуляційних органів мовленнєвого апа­рату.

Орфоепія. Важливість дотримання норм орфоепії для читця і мовця. Сучасні норми української орфоепії: а) вимова голосних звуків; б) вимова приголосних звуків; в) вимова деяких звукоспо­лу­чень приголосних; г) деякі норми щодо наголошення слів. Вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях. Вимова звукоспо­лу­чень і слів іншомовного походження. Причини порушення орфо­е­пічних норм.

Ключові поняття: техніка мовлення, дихання, голос, дикція, орфоепія, артикуляція звуків, голосні і приголосні звуки.
ТЕМА 8. Засоби логіко-емоційної виразності читання й мовлення

Засоби логіко-емоційної виразності (ЗЛЕВЧ). Компоненти ЗЛЕВЧ: паузи, логічні наголоси, мелодика, темп, поза, жести, мімі­ка. Місце засобів логіко-емоційної виразності читання в загальній систе­мі виразного читання. Значення засобів логіко-емоційної вираз­но­сті читання для професійної підготовки вихователя. Розви­ток влас­них мовленнєвих якостей (досконале володіння мовлен­нєвим апаратом, диханням, голосом, дикцією, орфоепією). Глибоке осмис­лення ана­лізу твору.

Основні положення засобів логіко-емоційної виразності читан­ня. Розуміння закономірності зв'язку компонентів виразності між собою. Дотримання принципу процесу засвоєння і використання ЗЛЕВЧ.

Інтонація як мовне явище, її сутність і вивчення. Органічна єд­ність її компонентів на слуховому рівні сприймання. Інтонаційне багатство мовлення. Ритмічний лад мовлення. Ритм. Ритмічний лад як чинник комунікативної виразності мовлення. Відтворення мовно-інтонаційної структури. Інтонаційне оформлення фрази.

Мовні такти – основна ланка органічного зв’язку компонентів ви­разності і системостворюючих відношень між ними. Їх значення для процесу читання та мовлення. Теоретичні і пунктуаційні спо­соби.

Паузи, їх роль і значення в мовленні. Види пауз. Синтаксична пау­за, її значення, відповідність і невідповідність розділовим зна­кам. Аргументи невідповідності паузи розділовим знакам.

Логічна пауза, її значення, функціонування. Аргументи, що під­тверджують її місце в тексті.

Психологічна пауза, її значення, функціонування. Різновиди психологічної паузи як стимули до правильного визначення її в текс­ті (настороженості, емоційного підсилення, пригадування, пошу­ку відповіді роздуму, емоційного порівняння, піднесеності, роздумів стримування емоційних реакцій, спонукання, залякування, напру­ження тощо). Розстановка психологічних пауз. Завдання психо­логіч­ної паузи як засобу впливу на слухача.

Віршова пауза, її значення, специфіка, визначення й відтво­рення.

Фізіологічна пауза. Тривалість пауз. Довгі і короткі паузи. Спів­відношення пауз за тривалістю. Визначення тривалості пауз у розмовній і писемній мові.

Логічний наголос. Функціональні особливості логічного наго­лосу. Тактовий логічний наголос. Головний логічний наголос, позн­а­чення їх на письмі. Шляхи визначення тактових логічних наголосів. Вико­рис­тання логічного наголосу як засобу визначення і передачі змісту тексту. Вимова наголошених слів. Емоційна функція наго­лошених слів.

Загальна характеристика підтексту (мети). Мотиви визначення підтексту, її зумовленість із текстом і внутрішнім відчуттям мовцем змісту, настроєм. Особливості передачі підтексту в процесі мов­лення. Інтонаційна імпровізація залежно від підтексту. Цільове спрямування підтексту.

Мелодика мовлення, її значення для вираження змісту фрази. Основні мелодичні ходи (зміни). Позначення їх на письмі. Розуміння і визначення мелодики у тексті. Вправи на відтворення мелодики в тексті.

Темп мовлення, його значення в словесній діяльності. Тво­рен­ня темпу та його зміни. Залежність темпу мовлення від змісту твору, змісту публічного виступу, способу, умов і форми висловлю­вання, складу аудиторії, віку слухачів.

Позамовні засоби виразності (поза, жести, міміка). Жести як компонент позамовної виразності. Класифікація жестів за складом. Прості, складні, вказівні, ритмічні, емоційні (психологічні). Жести руками. Міміка. Застосування міміки жестикуляції вихователя читця під час читання художніх творів. Використання позамовних засобів виразності для відтворення змісту тексту.

Практичне використання засобів логіко-емоційної виразності. Способи членування тексту на мовні такти: аргументований, теоретичний. Послідовність процесу членування тексту на мовні такти теоретичним способом.



Ключові поняття: засоби логіко-емоційної виразності, паузи, логічні наголоси, мелодика, мовні такти, темп, тембр, поза, жести, міміка.
Модуль 3. Практичне використання засобів логіко-емоційної виразності читання
ТЕМА 9. Підготовка твору до читання та аналізу його з дітьми

Читання й розповідання. Спільне й відмінне між читанням та розповіданням. Вимоги до читання й розповідання.

Підготовка твору до читання та його аналізу. Значення роботи над текстом.

Літературознавчий аналіз тексту. Послідовність роботи над текс­том: відомості про автора, осмислення контексту, визначення теми, жанрових особливостей, форми викладу, композиція і сюжет твору, з'ясування суті рефрену; позасюжетні елементи, аналіз образів твору. Точка зору на образ як на втілення ідеї.Точка зору на образ як на конкретне чуттєве уявлення. Точка зору на образ як на основне джерело емоційного впливу. Засоби творення образів і при­йоми типізації. Аналіз естетичних якостей твору. Розкриття підтексту. Визначення головної мети читання та аналізу тексту з дітьми.

Дійовий аналіз твору. Значення дійового аналізу для окрес­лення завдань словесної дії, розкриття підтексту. Етапи наскрізної словесної дії: розчленування твору на частини; підбір заголовку до кожної частини; визначення перспективного творчого завдання до кожної частини; написання мовної партитури.

Підготовка творів для розповідання. Засвоєння твору, скла­дан­ня плану розповіді (переказування). Осмислення ділянок емо­цій­ного впливу на слухачів, основного тону розповіді, міміки та жестів.

Ключові поняття: художнє читання, літературознавчий аналіз, дійовий аналіз, підтекст, наскрізна словесна дія, рефрен.

ТЕМА 10.Читання й розповідання творів різних за жанрами

Читання й розповідання оповідань з викладом матеріалу від першої та третьої особи, осмислення експресивності з позицій автора і співрозмовників, з позицій оповідача. Форми викладу думок авторської розповіді.



Оповідь – своєрідна манера розгортання подій і змалювання образів у художньому творі від першої особи. Усвідомлення експре­сивності твору. Відтворення зв’язку між дієвими особами. Передача настрою, почуттів, переживань. Правила передачі образу оповідача (вік, стать, характер, симпатії, антипатії, обставини, ставлення до тих, про кого оповідає). Правила читання оповідань.

Казка. Жанрові особливості казок. Казки про тварин. Героїчні казкові тексти. Соціально-побутові. Тон читання казки. Особливості виконання казки у відповідності з її видами, жанровими особливос­тями. Творча манера презентації казкового твору. Казкові зачини, їх роль у сприйманні змісту. Казковий діалог як засіб типізації дієвих осіб. Художні особливості та засоби виразності в казковому тексті. Паузи як узагальнення промовленого (особливості читання закін­чення казки).

Особливості виконання поетичних творів. Ритмічна будова вір­ша. Організація мови вірша. Осмислення манери читання різних видів лірики, виходячи з його змісту, ритмічної і художньої орга­ні­зації мови. Відповідність інтонації авторському задумові. Правди­вість відтворення живим словом змісту твору через художні образи, почуття й переживання самого автора. Своєрідність інтонації. Ритм як художній засіб. Поділ віршованої мови на відрізки (ритмічні одиниці). Системи віршування. Силабічна. Силабо-тонічна. Основні стопи силабо-тонічного вірша. Хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, ана­пест. Строфа. Сприймання змісту віршованого твору.

Байка. Попередня робота над текстом байки. Композиційна будова байки. Особливості виконання байки. Передача характер­них рис людей під час читання. Природний тон виконання, характер передачі мови алегоричних образів, моралі. Вимоги до читання моралі байки.

Ключові поняття: оповідання, оповідь, розповідь, казка, зачин, кінцівка, вірш, силабічна система, силабо-тонічна, тонічна системи віршування, хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест, строфа, байка.
ТЕМА 11. Читання нарисів, науково-популярних статей

Спільне і відмінне між нарисами та оповіданнями.



Особливості підготовки і читання нарисів, науково-популярних статей. Характер передачі образної форми, способу типізації жит­тє­вих явищ, зв’язку конкретних фактів з іншими, їх суспільне значення, виділення головного. Послідовність аналізу тексту: поділ на частини, визначення завдання читання, виділення пауз, логічних наголосів, ключових фраз, що виражають основну інформацію.

Логічний аспект – головний елемент виразності читання.



Ключові поняття: нариси, науково-популярні статті, виразне читання.
ТЕМА 12. Публічні виступи, їх жанри
Публічний виступ. Жанри сучасного публічного мовлення: доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж. Специфіка публічного виступу та особливості його структури. Інформативне, аргумен­туюче і дискусійне мовлення.

Особливості підготовки виступу: продумування його композиції, написання тексту, підготовка до проголошення. Врахування особли­востей аудиторії. Вимоги до особистості оратора. Основні прийоми встановлення контакту з аудиторією під час публічного виступу. Публічний виступ у професійній діяльності педагога.

Сутність понять полеміка, диспут, дискусія, дебати та їх місце і роль у повсякденному житті. Структура полеміки та основні пра­ви­ла і прийоми щодо її проведення. Особливості методів активізації учасників полеміки та основні функції ведучого дискусії. Вольові та емоційно-динамічні якості, які необхідні мовцю-педагогу в процесі виступів полемічного характеру.

Ключові поняття: публічний виступ, доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж, полеміка, диспут, дискусія, дебати.
ОРІЄНТОВНИЙ тематичний план

Каталог: dspace -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
123456789 -> Актуальні проблеми розвитку дитини раннього віку Навчально-методичний комплекс Укладач
123456789 -> Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів
123456789 -> Навчальний посібник д ля студентів вищих навчальних закладів спеціальності "Дошкільна освіта" 2-ге видання
123456789 -> Практикум Посібник Ніжин-20 12 (075. 8)
123456789 -> М. П. Бойко Є. Ф. Венгер О. В. Мельничук
123456789 -> Практикум посібник Ніжин-2012 (075. 8)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка