Навчально-методичний посібник (друге видання) Укладач В. В. Білецький Донецьк 2007 рік ббк 60. 54 Укря73 с 14



Сторінка6/8
Дата конвертації20.03.2017
Розмір1.71 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

РЕФЕРАТ

З курсу “Історія вітчизняних соціологічних
теорій і вчень”

За змістовим модулем ______________

На тему: “_____________”

Виконав:


студент групи_________

_____________________

Перевірив ___________

_____________________

Оцінка “___”, “____”, “____”

м. Донецьк 20__ р.





Рис. 1. Зразок оформлення титульного аркуша реферату

У зв’язку з реформуванням вищої освіти в Україні і впровадженням у ДонДУУ кредитно-модульної системи навчання, яка наближує національну освіту до вимог європейських освітянських стандартів, оцінювання знань відбувається одночасно за кількома системами.

Формально воно здійснюється за вітчизняною п’ятибальною шкалою, при цьому паралельно діє інша, рейтингова ґрадація, за якою студент може за відповідь отримати на кожному з семінарів (яких сукупно 9) максимум 11 балів, а за всім курсом, відповідно принципу накопичення 9 х 11 ≈ 100 балів.

Таким чином, якість тез реферату, доповіді, усної відповіді оцінюються від "5" до "2" - за вітчизняною системою і від "11" до "0" балів – за 100-бальною. Докладніше:




За національною шкалою

За 100 – бальною

“відмінно” (“5”)

11– 10 балів

“добре” (“4”)

9 – 8 балів

“задовільно” (“3”)

7 – 4 бали

“незадовільно” (“2”)

3 бали і нижче

При цьому студентові пропонується отримувати додаткові

бали-бонуси за:

Присутність на кожному занятті

(їх сума може складати 8 балів – за кількістю аудиторних занять)



0,5 бали

Факт підготовки належно оформленої письмової доповіді

(сума їх може досягати 9 – за кількістю семінарів)

1 бал

Факт підготовки належно оформленого реферату

(сумарне число балів – 10 – за кількістю модулів)

5 балів

Підготовку наукової статті за проблематикою дисципліни (Тема узгоджується з викладачем)

10 балів

Такі бонуси значно полегшують досягнення студентом 100 балів – максимального підсумкового балу.

Додаткові роз’яснення – якщо у разі низької академічної активності (або її відсутності у конкретного студента, або за його бажанням) застосовується модульний контроль-тестування, яких три.

Максимальний бал за кожним з них дорівнює максимальному сумарному балу, який може бути отриманий за кожним з модулів на семінарських заняттях (дивися Додаток 1), а саме:

- за модульним контролем 1 - 33 бали

- за модульним контролем 2 - 22 бали

- за модульним контролем 3 - 44 бали
Іншими словами, у такому випадку студентові також дається можливість досягти необхідних 100 балів.

ІV. ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

З ЗАЛІКОВИХ МОДУЛІВ

(питання до тестів)
Модульний контроль 1.

Заліковий модуль 1. Вступ до дисципліни. Формування української протосоціологічної думки
1 Які характерні риси ментальності українського етносу походять з києворуських часів?


  • потяг до православної християнської релігії;

  • культ освіченості”;

  • релігійна толерантність;

  • критичне ставлення до носіїв чужої віри, культури;

  • зверхнє відношення до оточуючих етносів;

- певний соціокультурний регіоналізм.
2. Українська мова – у сучасному розумінні до XVII – XVIIІ ст. була на автохтонній території:

  • мовою побутового, обрядового спілкування народних мас;

  • мовою церковних текстів;

  • мовою офіційного, у тому числі, дипломатичного спілкування.

3. Російська – у сучасному розумінні, мова – стосовно автохтонної української території, це:

  • споконвічна мова побутового вжитку;

  • традиційна мова церковних текстів;

  • видозмінена староболгарська мова, застосовувана у офіційному, державному спілкуванні, перенесена київськими князями на колонізовані території – разом з християнством.

4. Протоукраїнська народність – на думку сучасних дослідників:



  • порівняно нещодавно (після XV ст.) виокремилася разом з білоруською з великоруської;

  • була цілком сформована вже у Х ст. – шляхом консолідації частини києворуських племен навколо полянського;

  • походить з єдиної давньослов’янської народності;

  • її не існує.

5. Києворуське суспільство може бути традиційно поділене на такі складові:



  • вільні, напіввільні, невільні люди та ізгої;

  • буржуазія, пролетаріат, селянство, інтеліґенція;

  • страти – за: достатком і прибутками, залученням до владних інститутів, престижністю професії, освітою;

  • на касти – брахмани, вайш’ї, шудри, кшатрії.

6. При введенні православ’я древні язичницькі вірування у Київській Русі були:



  • категорично і різко викоренені владою з відповідним переслідуванням всіх “незгодних”;

  • тривалого і агресивного викорінення їх не було, язичництво помірковано було асимільоване православним культом (відбулася, власне, взаємна асиміляція);

  • продовжували існувати незалежно – православною церквою визнавався широкий релігійний плюралізм.


7. У якому вітчизняному творі XVII – XVIIІ ст. вперше активно застосовується поняття “нація” стосовно українського народу?

  • у козацьких літописах;

  • у “Історії Русів”;

  • у “Літописі Самовидця”.

8. Який традиційний суспільний регулятор завжди відігравав на українських теренах роль національно консолідуючої сили?



  • самобутня язичницька міфологія;

  • православна релігія;

  • мораль.

9. Чи консолідувалася вітчизняна державна та релігійна еліта наприкінці XVI ст.? Як саме?



  • не можна говорити про широку консолідацію та її потужну націотворчу активність – після персоналії К.Острозького українська еліта практично поглинулася польською;

  • відбулася інтеґрація найбільш свідомої еліти, що призвело до утворення мережі таємних товариств, релігійних братств, які здійснювали потужну націотворчу функцію;

  • під впливом козацького державо- і народотворчого руху, а також діяльності князя К.Острозького до українського націотворення залучилися численні представники польської, російської еліти.


Кожна вірна відповідь на запитання оцінюється у 3,6 бали

Модульний контроль 2.

Заліковий модуль 2. Українська протосоціологія

XVII-XVIIІ cт.
1. Важливою тенденцією соціокультурного життя в Україні XVII – XVIIІ ст. є:

  • поява верстви населення, яка активно почала займатися духовним виробництвом;

  • занепад козацьких традицій;

  • поширення народних звичаїв серед широких верств населення – у тому числі, серед еліти.

2. Що є причиною виникнення широкої релігійної і громадської полеміки XVI-XVII сторіччя?



  • релігійний, культурний і політичний тиск з боку тогочасної Польщі;

  • загарбницькі набіги з боку Туреччини;

  • зростання впливу московської православної церкви.

3. Які функції Києво-Могилянської академії можна віднести до народотворчих?



  • виховання і навчання православних церковнослужителів – навіть під тиском інокультурних релігійних конфесій;

  • видавнича діяльність;

  • просвітницька діяльність;

  • інтелектуальна ініціація розвитку науки у Росії;

  • рух вітчизняної гуманітарної науки – у тому числі, протосоціології;

  • підтримка авторитету українських освітянських і культурних традицій на міждержавному тлі;

  • накопичення, збереження і популяризація матеріалу щодо народних звичаїв, обрядів, традицій;

  • ініціація розвитку світської писемності;

  • організаційна, ідейна і матеріальна підтримка релігійних братств;

4. Сукупність яких рис утворює український стиль соціально-філософських пошуків Григрорія Савовича Сковороди?



  • релігійний догматизм і картезіанство;

  • антеїзм, кодоцентризм, екзистенціальність, есхатологічність;

  • агностицизм і утопічність.

5. Які прояви зрілості демонструвала вітчизняна світська елітарна, політична і наукова культура у XVII – XVIIІ ст.?



  • історико-публіцистичні твори;

  • історико-політичні праці;

  • історико-етнографічні дослідження;

  • правничі документи;

  • все вищевказане.

6. Певна ідейна спорідненість самобутньої філософії Г.С.Сковороди може бути прослідкована з такими відомими філософськими системами Сходу:

- даосизмом;

- конфуціанством;

- ісламом;

- індуїзмом.
7. Чи вирізняється вітчизняний етнос з поміж інших у працях українських і зарубіжних істориків, публіцистів, етнографів (протосоціологів) XVII– XVIIІ ст?


  • вирізняється – у численних працях він вже називається самобутньою “нацією”, зокрема, “козацькою”, “руською”.

  • практично не вирізняється – його аналіз відбувається лише у контексті російського (московського) етносу;

  • він вважається більшістю дослідників різновидом польського.


8. Розвиток української літературної мови у XVII– XVIIІ ст.:

  • не відбувався тому, що вона була вже цілком сформованою і широко застосовувалася к у повсякденній практиці, так і офіційному листуванні, діловодстві;

  • відбувався мляво, лише після праці І.П.Котляревського “Енеїда” українська літературна мова отримала потужний поштовх до розвитку і ствердження;

  • практично не відбувався, становлення української літературної мови відбулося значно пізніше.


9. Переважна більшість вітчизняних протосоціологів XVIIІ ст.:

  • є тематично спільними з європейськими, прагнули розвинути концепцію “природного права”, помірковано пропагували ідеї свободи, рівності, архаїчності абсолютної монархії тощо;

  • діяли у ідеологічному руслі російського царизму, ідейно його підтримуючи;

  • аналізували причини масових народних збурень, суспільних конфліктів.


10 Провідною персоналією у “братстві святих Кирила і Мефодія” був:

  • Микола Костомаров;

  • Михайло Драгоманов;

  • Михайло Грушевський.


Кожна вірна відповідь на запитання оцінюється у 2,2 бали

Модульний контроль 3.

Заліковий модуль 3. Українська академічна соціологія

1. Переважно під впливом якого соціологічного напрямку перебували ранні вітчизняні академічні соціологічні штудії?



  • позитивізму;

  • марксистської теорії;

  • феноменологічної соціології.

2. У рамках якої наукової організації протікала діяльність численних українських діаспорових соціологів?



  • Соціологічної асоціації України;

  • Наукового товариства імені Шевченка;

  • Академії наук України (свого часу – АН УРСР)

3. Як радянські представники марксистського напрямку соціології у кінці 20-х років ХХ ст. сприймали інші напрямки академічної соціології?



  • загалом як буржуазні - ідеологічно чужі, ворожі, ненаукові і тому - шкідливі;

  • як такі, що доповнюють марксистську науку;

  • толерантно – як рівноправні альтернативні напрямки соціологічної науки.

4. Під проводом якої наукової академічної установи почали проводитися у СРСР конкретні соціологічні дослідження на початку 1960-х років?

  • Наукового товариства імені Шевченка (НТШ)

  • Інституту філософії АН СРСР

  • Українського соціологічного інституту (УСІ)

5. Що є типовим “тлом” для сучасних вітчизняних соціологічних досліджень?



  • трансформаційні суспільні процеси пострадянського і (або) глобального рівня;

  • надбання вітчизняних соціологів, які працювали у еміґрації;

  • масив теоретичних підходів, який був напрацьований зарубіжними науковцями.

6. Чи виконувала вітчизняна гуманітарна наука і соціологія зокрема, націотворчу функцію?



  • ні, вона їй не властива в принципі;

  • виконувала і продовжує виконувати завжди;

  • ця доволі невластива науці функція активізувалася під час іноземної ідеологічної, релігійної, культурної експансії.


7. У XVII – початку ХІХ століття українська суспільно-наукова думка була почасти спрямована на:

  • пошук якісних відзнак автохтонних культурних процесів від “великорусских” – не у плані протиставлення, а для пошуку причин занепаду перших;

  • віднайдення особливостей, які відрізняють вітчизняні традиційні культурні, політичні процеси від існуючих у католицькому і мусульманському світах;


8. Для гуманітарної науки XVII – ХІХ століть був характерний:

  • пошук найоптимальнішої державної форми і визначення стратегічних векторів політичної спрямованості руху Російської імперії;

  • активний збір ентузіастами етнографічних матеріалів і різних жанрів народного фольклору – соціально-побутових, історичних, козацьких, чумацьких пісень, дум, міфів, легенд, апокрифів, казок, магічних культів, прислів’їв, казок і т.ін., що допомагало відстоювати національну самобутність;

  • обидва названі варіанти;

9. Передумови для виникнення самобутньої вітчизняної соціологічної традиції виникли:



  • у середині ХІХ ст.;

  • на початку ХХ ст.;

  • у кінці ХХ ст;

  • існували завжди.

10. Українська соціологія від європейської відрізняється тим, що базується на здобутках:



  • філософії, політології;

  • економіки, правничих наук;

  • історіографії, культурознавства.


11. Українська соціологія у кінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя:

  • розвиває традиційну культурознавчу та історіографічну тематику;

  • здебільшого потрапляє під потужний вплив позитивізму та марксизму і аналізує традиційні для європейських соціологів теми (прогресу, суспільної еволюції, норм, стратифікації, мобільності тощо);


12. Сучасними дослідниками вітчизняної історії соціології вказується, що поняття “соціологія” перший з українських соціологів застосував:

  • М.Драгоманов;

  • М.Грушевський;

  • Ф.Прокопович.


Кожна вірна відповідь на окреме запитання оцінюється у 3,6 бали

V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ

з дисципліни
Таблиця відповідності оцінювання ECTS з національною системою оцінювання в Україні та системою ДонДУУ


Оцінка за шкалою ECTS

Визначення

За національною системою

За системою ДонДУУ

1

2

3

4

А

Відмінно – виконання завдання лише з незначною кількістю помилок

5

“Відмінно”



100 – 90

В

Дуже добре – з кількома помилками

4

“Добре”


89 – 82

C

Добре з помітною кількістю значних помилок




81 - 75

D

Задовільно – непогано, але зі значною кількістю помилок

3

“Задовільно”



74 – 69

1

2

3

4

E

Достатньо – виконання завдання задовольняє мінімальні критерії




68 - 60



Незадовільно – студент допускається до здачі підсумкового іспиту

2

“Незадовільно”



59 – 35

F

Незадовільно – необхідний обов’яз­ковий повторний курс




34 - 1



VІ. Плани проведення семінарських занять з кожного змістового модуля з зазначенням літературних джерел, індивідуальних завдань та переліком питань до самоконтролю

Семінар 1.

Зм. модуль 1. Предметна сфера, обєкт та проблематика дисципліни (2 години)
П Л А Н

  1. Історико-культурний детермінізм гуманітарного знання.

  2. Експлікація терміну „протосоціологія”

  3. Об’єктно-предметна сфера та специфіка історії вітчизняної соціології.

Контрольні Запитання



  1. Хто сьогодні виявляє інтерес до історії вітчизняного гуманітарного і, зокрема, соціологічного знання?

  2. Чим пояснюється цей інтерес, ознакою чого він є?

  3. Які принципові питання постають перед дослідниками історії вітчизняної науки?

  4. Що входить до об’єктно-предметної сфери історії вітчизняної соціології?

  5. На які базові блоки сучасні вчені поділяють цю науку?

Основна література для самостійної РОБОТИ:



  • М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук, М.О.Молчанов. Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996 – С. 5 -34.

  • Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С. 3 - 21.

  • Мусієздов О. О. Історія української соціології: Навч.-методичний посібник. - Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. - 117 с.


Семінар 2.

Зм. модуль 2. Протосоціологічні ідеї та соціальні факти часів Київської Русі (2 години)
П Л А Н

  1. Передумови формування Київської Русі, її структурні елементи.

  2. Соціальна стратифікація києворуського суспільства.

  3. Гуманітарні і протосоціологічні ідеї києворуських мислителів.

Контрольні Запитання



  1. Змалювати основні риси державного устрою Київської Русі.

  2. Означити загальні риси геополітичного становища Київської Русі.

  3. У чому полягає специфіка формування вітчизняних наукових поглядів у порівнянні з західноєвропейськими?

  4. Коли і як починає формуватися український етнос?

  5. Яким чином тривало перетворення східнослов’янських племен у народності, у чому полягали відмінності перетворення – для кожного з майбутніх народів?

  6. Назвіть спільні риси культури і традицій давніх русичів і сучасних українців.

  7. Назвіть основні елементи соціальної структури Київської Русі.

  8. Охарактеризуйте специфіку світогляду русичів після прийняття християнства.

ТЕМИ ІЗ


  1. Державний устрій Київської Русі, сучасні аналогії.

  2. Соціологічні аспекти освіти, ремісництва, науки, мистецтва Київської Русі (за вибором).

  3. Специфіка релігійних поглядів у Київській Русі, сучасні аналогії.

  4. Спадковість народних язичницьких вірувань і культів (на прикладі певного обряду)

  5. Соціокультурні особливості києворуських племен (на вибір студента).

  6. Формування проторосійської народності.

  7. Соціальні факти у “Слові про Ігорів похід” (або на прикладі іншого твору).

Основна література для самостійної РОБОТИ:



  • М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук, М.О.Молчанов. Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996 – С. 34 – 73.

  • Історія соціологічної думки в Україні: Навч. посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С. 21 - 34.

  • Українська та зарубіжна культура. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. - С. 239 -263.

  • Примуш М.В. Загальна соціологія. - К.: Професіонал, 2004. - С. 56 - 66.

  • Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. - К.: Каравела, 2005. - С. 20 -28.

  • Історія України. - Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. - С. 38 - 57.

  • Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.]. – Факс. вид. – К.: АТ Обереги, 1994.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка