Навчання інформатики


Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя



Сторінка16/23
Дата конвертації03.11.2017
Розмір7.73 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23
3.5. Зміст навчання в системі методичної підготовки вчителя

До складу багатьох навчальних предметів входять основи різних галузей відповідної науки (наприклад, до складу математики -арифметика, алгебра, геометрія, до складу інформатики - теоретична інформатика, обчислювальна техніка, програмування, чисельні методи, інформаційні технології, комп'ютерні мережі та ін.)- Тому розрізнюють загальну методику навчального предмета І часткові методики. Однак складність питання, пов'язаного із змістом інформатики, вимагає первинного виділення розділів навчального предмета. Питання добору змісту таких розділів вивчаються у частковій методиці навчання інформатики. Виходячи з сказаного, методика навчання інформатики повинна включати два розділи: загальна методика, часткова методика.

Загальна методика навчання інформатики - це розділ методики навчання, що вивчає питання побудови методичних систем навчання інформатики і будови навчального предмета.

Часткова методика навчання інформатики - розділ методики навчання інформатики, що вивчає питання систематизації і структуризації змісту шкільного курсу інформатики, питання добору методів, засобів і форм навчання для конкретних фрагментів змісту навчання та конкретного навчального закладу

3.5.1. Зміст загальної методики навчання інформатики

У навчанні курсу "Методика навчання інформатики" можна успішно вирішувати задачі в галузі опанування часткових методик тільки на основі двоєдиності фундаментальної підготовки студента в галузі інформатики і вже сформованих (або хоч би розпочатих формуватися) його методичних поглядів. Теоретичні основи проектування системи методичної підготовки, подані в розділі 1, дозволяють дібрати зміст загальної методики навчання інформатики [208].

Загальна методика навчання інформатики. Предмет методики навчання інформатики і її місце в системі професійної підготовки вчителя інформатики. Інформатика як наука і як шкільний предмет. Дидактичні моделі і їх проектування. Елементи загальної теорії систем. Типи систем педагогічної діяльності. Поняття "методична система навчання". Поняття про побудову методичних систем навчання. Реалізація методичної системи навчання. Функціонування методичної системи навчання. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі. Загальна характеристика основних компонентів методичної системи навчання (цілі, зміст навчання, методи, засоби і форми навчання). Ієрархія цілей при проектуванні методичних систем навчання. Цілі і завдання навчання інформатики в школі, педагогічні функції курсу інформатики (формування наукового світогляду, розвиток критичного мислення і здібностей учнів, підготовка школярів до життя і праці в інформаційному суспільстві, до продовження освіти). Поняття "комп'ютерна грамотність" і "інформаційна культура". Стандарт шкільної освіти з інформатики. Основні змістові лінії шкільного курсу інформатики. Вимоги до рівня знань, умінь і навичок, що визначені стандартом. Принципи добору змісту навчання. Структура навчання інформатики. Аналіз програми з курсу інформатики: зміст навчання, вимоги до знань і вмінь, зміст практичних робіт, міжпредметні та в нутрі предметні зв'язки. Принципи добору методів, форм і засобів навчання. Базовий курс шкільної інформатики. Методичне, дидактичне, наочне і програмне забезпечення шкільного курсу інформатики. Принципи дидактики і навчання інформатики. Формування пізнавального інтересу та розвиток критичного мислення учнів. Діяльнісний підхід у навчанні інформатики. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики. Формування понять інформатики.

Методичний аналіз задач, які розв'язуються на уроках інформатики. Методика навчання учнів розв'язування задач на уроках інформатики. Обладнання шкільного кабінету інформатики. Вимоги до класу комп'ютерної техніки (технічні, ергономічні, санітарно-гігієнічні і інші). Санітарно-гігієнічні норми роботи на комп'ютері. Диференційоване навчання інформатики. Принципи диференціації змісту навчання: профільна і рівнева диференціація. Специфіка уроку інформатики. Методика проведення окремих етапів уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроку. Методика проведення нестандартних типів уроків інформатики. Шляхи підвищення ефективності уроків інформатики. Організація оцінювання результатів навчання інформатики. Види і форми перевірки результатів навчання в умовах 12-ти бальної системи оцінювання (поточна, тематична, підсумкова). Критерії оцінювання (рівні засвоєння: якісні характеристики знань і умінь). Комп'ютер як засіб для перевірки і оцінювання результатів навчання. Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів, шляхи їх попередження і виправлення. Тести з інформатики.

3.5.2. Зміст часткової методики навчання інформатики

Основна мета вивчення курсу часткової методики - це з'ясування будови навчального предмета, яка на думку багатьох дидактів являє собою не що інше, як зміст навчання конкретного навчального предмету.

До будь-якого навчального предмета пред'являються наступні вимоги:

  • в навчальному предметі повинні бути досить повно подані основи сучасної науки, причому в доступній для учнів формі;

  • між різними розділами науки, які подані в навчальному предметі, повинні існувати певні взаємозв'язки, що забезпечує систематичне вивчення цих розділів.

Під змістом навчального предмета інформатики в школі розуміють елементи змісту основних розділів науки інформатики, включені до шкільного курсу, і розгляд концептуальних ліній навчання цих розділів. Слід зазначити, що зміст кожного розділу можна подати у вигляді деякої системи елементів, обраних для вивчення.

Зупинимося детальніше на змісті шкільного курсу інформатики.



Розв'язування задач на комп'ютері вимагає підвищення рівня строгості міркувань і точності обґрунтувань різноманітних тверджень

і висновків і зрештою підвищення наукового рівня процесу навчання. Важливо зазначити, що при вивченні інформатики і роботі на комп'ютері ці вимоги виникають не ззовні, з боку вчителя, а при роботі учня над задачею. Ще більш істотно те, що складена учнем програма або алгоритм побудови та зміни інформаційної моделі може бути перевірена за допомогою комп'ютера та відповідного програмного засобу, який забезпечує виконання програми чи послідовності дій для зміни інформаційної моделі буквально так, як вона написана, а не так, як можливо мав на увазі і хотів учень - автор. Зіставлення самим учнем ним задуманого з буквальною реалізацією цього задуманого - сильний дидактичний засіб, освітній ефект якого важко переоцінити.

Знання основ алгоритмізації і навички програмування, що формуються у учнів при вивченні курсу інформатики, створюють базу для широких математичних узагальнень, сприяють розвиткові дослідницьких навичок, розумових здібностей, творчості, активізують розумову діяльність школярів, розвивають їхнє критичне мислення.

Тому шкільний курс інформатики, незважаючи на цілком природний і логічний його користувацький ухил, повинен передбачати систематичне розкриття взаємозв'язків теоретичних і прикладних аспектів інформатики при вивченні питань курсу, ролі і значення інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві, алгоритмізації, програмування.

Оскільки зміст шкільного курсу інформатики базується на п'яти фундаментальних поняттях: інформація, модель. алгоритм, комп'ютер, технології опрацювання інформації, об'єднаних особливостями сучасних технологій автоматичного опрацювання інформації, ця система понять задає обов'язковий для засвоєння учнями рівень теоретичних і практичних знань з інформатики.

У зв'язку з цим в шкільному курсі інформатики повинні бути виділені п'ять змістових ліній, що складають зміст комп'ютерної грамотності і інформаційної культури учнів:

  • поняття про інформацію та її властивості, про інформаційні процеси;

  • поняття про сучасні інформаційно-комунікаційні технології, застосування і роль інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві;

  • поняття про модель, моделювання як метод пізнання, матеріальні і інформаційні моделі, основні типи інформаційних моделей, моделювання об'єктів і процесів, моделювання знань;

  • поняття про алгоритм, його властивості, засоби і методи опису алгоритмів, програми як форми подання алгоритму для комп'ютера; основи програмування однією з мов програмування;практичні навички роботи з комп'ютером;

  • поняття про архітектуру інформаційної системи, основні елементи І принципи дії комп'ютера та телекомунікаційних засобів.

Перша і друга група питань, що складають загальноосвітні основи інформаційної культури, пов'язана з вивченням поняття інформації, її видів та властивостей, різних інформаційних процесів та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Поняття інформації в курсі інформатики є одним із вихідних. На ньому базуються такі поняття інформатики, як знак, знакова система, мова, письмо, повідомлення, алгоритм, інтерпретація повідомлення, подання повідомлень, передавання повідомлень, шум, дезінформація та інші. Ознайомити учнів з поняттям інформації доцільно на перших уроках курсу. Це дозволить аргументовано розкрити зміст навчального предмета інформатики, ознайомитись з його завданнями. Основні методи вивчення цього матеріалу - індуктивний за логікою, за джерелами подання інформації - пояснювально-ілюстративний, за ступенем самостійності учнів - репродуктивний. Поняття інформації відноситься до основних і не визначається через простіші поняття.

Сфера застосування і роль комп'ютерної техніки в підвищенні ефективності діяльності людини повинні бути розкриті учням передусім в процесі практичного використання комп'ютерів для розв'язування різного роду задач в ряді навчальних предметів. При цьому необхідно, щоб сукупність цих задач охоплювала якомога ширші застосування комп'ютерів.

Необхідно показати учням переваги використання комп'ютера і його програмного забезпечення як засобів для дослідження різноманітних інформаційних моделей, що зустрічаються при вивченні курсів інформатики, математики, фізики, хімії, біології, для аналізу даних навчального експеримент}' і пошуку закономірностей при проведенні лабораторних робіт, дослідження цих закономірностей і формування відповідних висновків і узагальнень, побудови і аналізу математичних моделей все можливих фізичних, хімічних і інших процесів і явищ.

Потрібно підкреслити, що застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій як засобів активної дослідницької роботи учнів на уроках - внесок не тільки в формування інформаційної культури, але і в підвищення ефективності і якості навчання багатьох предметів. Важливим компонентом інформаційної культури є уміння використовувати пакети прикладних програм, що є в програмному забезпеченні комп'ютерів, для розв'язування конкретних задач з різних предметних галузей.

Лінія моделювання аналогічно до лінії інформації і інформаційних процесів відноситься до теоретичних основ базового курсу інформатики. Подальший розвиток загальноосвітнього і курсу інформатики повинен бути пов'язаний, насамперед, з поглибленням їх змістових ліній. Основними проблемами для розробників базового курсу є, по-перше, вичленування із обширної наукової галузі інформаційного моделювання тих базових знань і понять, які повинні увійти до загальноосвітнього шкільного предмета; по-друге - розробка методики навчання цих питань.

Четверта група питань по суті визначає алгоритмічну культуру учнів, знання основних елементів однієї з мов програмування і оволодіння елементарною технологією програмування цією мовою, навички роботи на комп'ютері.

Оволодіння основними елементами алгоритмічної культури - пропедевтика вивчення програмування. Слід зауважити, що програмування концентрує в собі все, що пов'язано з алгоритмічною культурою і є найбільш яскравим зразком практичної діяльності людей, в якій алгоритмізація є самою її суттю. В свою чергу, уміння програмувати - це найважливіший практичний результат формування комп'ютерної грамотності.

Для користувача (мається на увазі також і програмуючий користувач) це в основному вміння працювати з комп'ютером, тобто вміти підготувати комп'ютер до роботи, запускати на виконання потрібну програму, вводити до пам'яті дані, уміти їх опрацьовувати (коригувати, зберігати за допомогою різних програм, наприклад, текстових процесорів, електронних таблиць, баз даних і т.п.), працювати в конкретній системі програмування (вводити. налагоджувати і викопувати програму даною мовою програмування).

Остання група питань, що складають загальноосвітні основи комп'ютерної грамотності і Інформаційної культури, пов'язана з вивченням структури і принципів дії комп'ютера та телекомунікаційних засобів, функціонального призначення основних пристроїв, що є складовими інформаційної системи. Тут виділяють наступні компоненти:

  • структура інформаційної системи і функції її основних пристроїв;

  • фізичні основи і принципи дії основних складових комп'ютера та телекомунікаційних засобів.

Але, як правило, в шкільному курсі багато з вчителів Інформатики другий компонент не розглядають через складність навчального матеріалу для учнів.

Поняття про архітектуру комп'ютера (з урахуванням диференційованого профільного підходу до навчання школярів) повинно знайти подальший розвиток і конкретизацію для школярів, які в майбутньому можуть обрати професію, пов'язану з питаннями системного програмування і конструюванням комп'ютерів.

Але для останніх необхідно розглядати і питання фізичної будови комп'ютера, враховуючи разом з тим, що вивчення фізичних основ будови елементів комп'ютера може природно увійти до змісту курсу фізики.

Таким чином, зміст курсу інформатики повинен відповідати виділеним п'яти змістовим лініям, що характеризують основи інформаційної культури.

Однак, характерний в цей час підхід до навчання інформатики в школі, що полягає в ранньому використанні комп'ютера і широкому доступі до комп'ютерної техніки, часто зводить зміст шкільного курсу інформатики або до навчання вмикати комп'ютер, відшукувати потрібний файл чи програму і запускати її на виконання, вивчення клавіатури тощо, і в кращому разі вивчення елементів деякої мови програмування. А такі важливі питання, як, наприклад, формальна постановка задачі, побудова її інформаційної чи математичної моделі, розробка і аналіз алгоритмів тощо, залишаються маловивченими. Учневі відводиться роль не розробника алгоритмів, а користувача. або, швидше, оператора за комп'ютером. У деяких учнів після перших успіхів в роботі з комп'ютером з'являється оманливе відчуття, що вони знають інформатику. Як наслідок часто виникає деякий протест при спробі розшириш знання розглядом таких, наприклад, питань, як налагодження і тестування алгоритмів, доведення їх правильності, застосування різних формальних систем для запису алгоритмів

Тому спочатку потрібно вирішити два питання: визначити інформатику як науку і детально обговорити її місце в системі інших наук.

Розгляд другого питання в окресленому колі задач, що вирішуються нри вивченні інформатики, демонструє і значні можливості застосувань знань з інформатики, їх вагомий прикладний характер, показує зв'язки інформатики з іншими науками. А це вирішує відразу дві проблеми: забезпечення вчителя безліччю задач і базою для розробки методів їх розв'язування, які можуть бути використані при навчанні інших шкільних предметів.

Сучасний курс інформатики містить наступні розділи:



  • інформація та інформаційні процеси;

  • інформаційні системи;

  • операційні системи;

  • основи роботи з дисками;

  • прикладне програмне забезпечення навчального призначення;

  • прикладне програмне забезпечення загального призначення: засоби підготовки презентацій, текстовий редактор, графічний редактор, електронні таблиці, бази даних та системи управління базами даних;

  • глобальна мережа Інтернет;

  • основи алгоритмізації та програмування.

Таким чином, часткова методика навчання інформатики в частині стосовно змісту навчання повинна містити відповідні розділи, пов'язані із змістом і методикою навчання зазначених вище питань [199, 209-210].

Крім того, змісті часткової методики навчання інформатики можна подати як множину елементів змісту навчального предмета.

За елемент змісту навчального предмета приймають тему конкретного розділу навчальної дисципліни, тобто деяку частину змісту, що охоплює групу взаємозв'язаних питань, засвоєння яких сприяє формуванню певних понять і уявлень, розуміння законів і положень, що дозволяють перейти до вивчення наступної теми курсу.

Таким чином, часткова методика в частині методів, засобів і форм навчання це зведення принципів пошуку раціональної і ефективної (в деякому розумінні) відповідності між елементами змісту навчання і відповідними їм методами, засобами і формами навчання.

3.6. Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя

Діяльніший підхід визначає теорію розробки процесу навчання. В конкретних методиках це виражається в різній формі. З одного боку - все більшого значення набуває навчання за допомогою задач ^використання практичного методу навчання - методу доцільно дібраних задач); з іншого боку - рівень знань учнів оцінюється за навичками і уміннями виконувати ту або іншу діяльність, тобто використання задач як засобу навчання.

Разом з тим ні переліком курсів, ні програмами не можна в належній мірі визначити рівень підготовки майбутніх вчителів інформатики. Цей рівень визначається передусім вміннями розв'язувати задачі певного класу з методики навчання інформатики, а сформувати ці вміння можна лише шляхом тренінгу, неодноразового виконання вправ І розв'язування задач. Такий висновок і послужив основою добору спеціальних методичних методів навчання методики кавчання інформатики (для скорочення в подальшому - методичні методи).

Діяльність вчителя інформатики пов'язана з постійним розв'язуванням різноманітних методичних задач [200]: добір теоретичного і практичного матеріалу, добір методів навчання і структури уроку, застосування необхідних засобів унаочнення, комп'ютерних програм, інформаційно-комунікаційних технологій та ін, При підготовці до позакласного заняття з кращими учнями і до додаткового заняття зі слабкими вчитель знову вирішує ряд методичних задач.

Потрібно відмітити одну особливість, властиву різним методичним задачам. Бони вирішуються, як правило, неоднозначно, тобто одна і та ж методична задача допускає різні розв'язки. В пошукові найдоцільніших і буде полягати творчий підхід до проблем навчання.

Із загального поняття "методична задача", яке пов'язане із загальнонауковою діяльністю в галузі методики навчання конкретного предмета, отримані поняття "навчальна методична задача" і "практичні методичні задачі" (ситуаційні вправи). До останніх відносяться методичні задачі, умови яких беруться безпосередньо з реального навчального процесу (виникаючі в ньому конкретні ситуації, пов'язані з реальними викладачем і студентом).

Методичні задачі практичного характеру виникають в безпосередній роботі вчителя, але їх можуть вирішити при певних умовах і студент, і вчений.

Нарешті, і вчитель-практик, і вчений за мірою необхідності можуть мати справу з деякими навчальними методичними задачами, що не мають яскраво вираженої практичної спрямованості.

Задача з методики навчання інформатики стає вправою з методики навчання інформатики тоді, коли вона вводиться в навчальний процес відповідно до його логіки і логіки навчального предмета "Методика навчання інформатики" як компонент системи методичної підготовки. Іншими словами, прямим продуктом виконання вправ є формування знань, умінь і навичок.

З урахуванням сказаного під вправою з методики навчання інформатики будемо розуміти таку методичну задачу, яка дозволяє побудувати методичну систему навчання конкретного фрагменту змісту шкільного курсу інформатики. Ця методична система навчання є теоретичною моделлю, призначеною для розв'язування трьох основних методичних задач:

  1. навчання студентів добору змісту навчального матеріалу;

  2. навчання студентів добору раціональних технологій навчання;

  3. навчання студентів реалізації обраних технологій навчання. Результатом розв'язування методичних вправ з методики навчання інформатики стає:

  • засвоєння теоретичних знань в новій нестандартній ситуації практичної (методичної) діяльності, що дозволяє інтегрувати зміст різких навчальних дисциплін і отримувати якісно нове знання найбільш високому рівні узагальнення;

  • послідовне збільшення обсягу методичних знань, оволодіння раціональними технологіями організації розумової праці, уміннями відкривати для себе нові прийоми методичної діяльності;

  • конкретно-практичний результат - формування методичної компетентності, позитивного досвіду методичної діяльності, методичного мислення (і рефлексії), професійних якостей.

Застосування навчально-методичних задач в системі методичної підготовки вчителя інформатики дозволить розробити методику критеріальної оцінки результатів навчально-методичної діяльності студентів на чотирьох рівнях: раціональному, допустимому, критичному і недопустимому.

Зупинимося на класифікації навчальних задач. Кожна навчальна задача має свою дидактичну спрямованість, свої методи розв'язування. Основи для поділу задач на класи можуть бути різними. Наприклад, за основу поділу навчальних математичних задач частіше за все беруться методи їх розв'язування. "Хороша класифікація передбачає поділ задач на такі типи, коли тип задачі зумовлює метод її розв'язування" [223, с 145].

У сучасній педагогічній літературі пропонується класифікувати навчальні задачі за основною дидактичною метою їх розгляду.

Загальна дидактична мета вивчення методики навчання інформатики - пізнати логіку навчального процесу з інформатики в середній школі в масштабах: а) всього шкільного курсу інформатики; б) однієї теми; в)одного поняття (одного уміння).

Під логікою навчального процесу з інформатики розуміється своєрідне поєднання логіки навчального предмета інформатики і психології засвоєння учнями знань з інформатики [47].

Акцентуючи увагу на різних сторонах навчального процесу з інформатики, можна з вищезгаданої загальної мсти виділити більш конкретні дидактичні цілі (ЇЇ компоненти). Виділимо окремо пізнання логіки навчального предмета інформатики. Першу мету навчання методики сформулюємо так: навчання аналізу змісту предмета інформатики з точки зору ідей сучасної інформатики і історії її розвитку. У зв'язку з першою метою виникає необхідність в наступних навчальних курсах в педагогічному вузі:

  1. наукові основи шкільного курсу інформатики;

  2. історія інформатики і кібернетики.

Друга мета - навчання дидактичного аналізу методичних систем навчання інформатики в середній школі в масштабах: а) усього шкільного курсу інформатики; б) окремого розділу; в) окремого уроку.

Третя мета - навчання побудови навчального процесу на уроках інформатики в масштабах: а) одного поняття (одного уміння); б) однієї конкретної теми.

Відповідно до трьох вказаних дидактичних цілей можна виділити три великі групи навчальних методичних задач.



До першої групи включаються задачі наукового аналізу змісту текстів підручників і навчальних посібників.

До другої - задачі з вимогою виконати дидактичний аналіз заданих методичних систем навчання інформатики в масштабах

базового, пропедевтичного чи профільного курсів інформатики; окремих розділів та окремих уроків.

Третю групу складають задачі, розгляд яких вимагає розробки студентами окремих питань методики навчання інформатики. Цю найбільш численну групу задач можна поділити на підгрупи з урахуванням специфіки їх конкретних дидактичних цілей.

Зокрема виділяються підгрупи задач з розробки методики:

а) введення і формування понять шкільного курсу інформатики; б)робота над побудовою інформаційної моделі; в) робота над побудовою алгоритму і т.д. В ці підгрупи входять і практичні методичні задачі.

Для кожної з підгруп задач можна вказати характерні для них методи.

Розглянемо наведену класифікацію задач з точки зору її фактичного використання. Логікою методики навчання інформатики диктуєгься наступна послідовність використання труп задач: спочатку йдуть задачі першої групи, потім - другої. Більшість задач третьої групи вирішуються на базі задач першої і другої груп. Але практика навчання переконує в недоцільності розв'язування спочатку всіх задач з курсу методики, що відносяться до першої групи, потім - всіх задач другої і т.д.

У зв'язку з цим основною ідеєю класифікації буде наступне: виділення сукупності дій, адекватних конкретній методичній діяльності, дозволяє систематизувати вправи, в процесі виконання яких ця діяльність засвоюється. Тому для класифікації скористаємося послідовністю і змістом етапів методичного експерименту.



Рис. 3.6.1. Як основні функції задач в навчанні методики навчання інформатики виділяються наступні: навчальна. розвиваюча, виховуючи, контролююча і методична.

Особлива увага приділяється специфічній для педагогічних університетів методичній функції яка включає в себе:

  1. акуратне і наполегливе виділення етапів процесу розв'язування задачі (осмислення умови, складання плану розв'язування, аналіз розв'язку) з особливою увагою до аналізу виконаного розв'язку;

  2. систематичне і цілеспрямоване навчання студентів виділенню етапів;

  3. методичне зіставлення різних способів розв'язування однієї і тієї ж задачі:

  4. коментарі викладача до задачі про її наукову і методичну цінність:

  5. методичні коментарі викладача до всієї системи вправ, розглянутої на даному практичному занятті.

3.7. Форми навчання в системі методичної підготовки вчителя

Процес навчання методики навчання інформатики традиційно здійснюється в наступних організаційних формах: лекції, практичні заняття (семінарські заняття, лабораторні роботи) і педагогічна практика. Кожна форма організації діяльності студентів повинна бути адекватною змісту, що планується вивчати у фрагменті навчального процесу.

Зміст лекційного курсу формується і розвивається з урахуванням отриманих студентами при вивченні відповідних дисциплін знань з теорії пізнання, психології, логіки, педагогіки, інформатики і математики.

Існують різні типи лекцій [24]: (а) інформаційні; (б) проблемні; (в) лекції із заздалегідь запланованими помилками; (г) лекція-прес конференція; (д) візуалізація.

Кожний з типів лекцій може бути застосований як спеціальна форма навчання методики навчання інформатики. Однак в цьому випадку важко провести грань між методом і формою навчання, оскільки кожний з вибраних типів лекідій буде визначати діяльність і педагога, і студентів в рамках лекції, як форми навчання.

Серед форм навчання методики навчання інформатики обов'язково повинні бути семінари і лабораторні роботи. На семінарських заняттях вивчаються найбільш важливі класи методичних задач, які виникають в процесі навчання учнів інформатики:

  • детально вивчаються програми, підручники і навчальні посібники;

  • детально обговорюються етапи методичного експерименту;

  • обговорюється методика навчання конкретних тем шкільного курсу інформатики; можливість застосування різних методів навчання, спрямованих на розвиток здібностей учнів; проводиться порівняльний методичний аналіз подання однієї і тієї самої геми в різних навчальних посібниках; вивчаються шляхи подолання виникаючих ускладнень у учнів і попередження виявлених типових помилок;

  • розглядається планування навчального матеріалу і розробляються навчальні системи вправ;

  • аналізуються методи розв'язування задач і обговорюються конспекти уроків, відео фрагменти уроків;

  • обговорюються тематика, зміст і методика проведення позакласної роботи і т.д.

  • Лабораторні заняття проводяться в підгрупах і включають наступні види робіт:

  • освоєння засобів навчання шкільного курсу інформатики;

  • підготовка і проведення уроків з конкретної теми шкільного курсу;

  • виготовлення наочних посібників, дидактичних матеріалів та фрагментів педагогічних програмних засобів чи електронних посібників.

Як на лекціях, так і на семінарських та лабораторних заняттях звертається увага на вивчення, аналіз і узагальнення передового досвіду навчання інформатики.

Реалізація принципів наукової дидактики в процесі навчання Інформатики розкривається, в основному, на лекціях, практичних І лабораторних заняттях з розділів часткової методики.

В процесі вивчення курсу всі студенти повинні бути включені в різні форми навчально-дослідницької роботи, що створить необхідні передумови для широкого їх залучення до науково-дослідної роботи з методики навчання інформатики.

Зміст лекційних, практичних занять і форми контролю повинні знаходитися в необхідному взаємозв'язку з шкільним курсом інформатики.

Каталог: ftp -> kabinet -> info -> На%20допомогу%20вчителю%20інформатики -> 2015-2016
2015-2016 -> Інформатика пояснювальна записка
На%20допомогу%20вчителю%20інформатики -> Навчально-методичне забезпечення курсу інформатики у 2013/2014 навчальному році
На%20допомогу%20вчителю%20інформатики -> Інструктивно-методичні нарада вчителів інформатики 2017-2018 н р
2015-2016 -> Програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів
На%20допомогу%20вчителю%20інформатики -> Міське методичне об’єднання вчителів інформатики
На%20допомогу%20вчителю%20інформатики -> Інформатика а. М. Гуржій


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   23




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка