О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Другий семестр



Сторінка19/22
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0.76 Mb.
#65061
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Хід уроків



І. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
* Читання тесту вчителем.
ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми та головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. Зясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.
*Іедивідуальне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом.
ІV. Підведення підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Повторити п. 18.
Розповідні тексти з елементами опису місцевості

або памятки історії та культури

для контрольного переказу
1. На Дніпрі
Дніпро все вужчав, а скелі по його берегах ставали все вищими. Скелі тиснули річку з обох берегів так, немов хотіли її задавити. Козацький дуб плив поміж високими скелями. Надвечір він уже проскочив Будилівський поріг. Козаки здалеку вгледіли великі, дивовижні острови, що стояли поруч, розбиваючи Дніпро на три протоки.

Один з тих островів був увесь укритий червоною таволгою, як називали тоді лозу. Звався острів Таволжанським. Другий був увесь з однієї величезної скелі й звався Перуном. Вершина скелі нагадувала голову. Така висока голова острова, його довгий горбатий верх та відкинуті вперед довгі плескуваті скелі скидалися на тіло якоїсь почвари, яка лягла впродовж Дніпра, ще й дві довгі лапи поперед себе простягла.

Козаки направили свого дуба просто між лап тієї почвари. Вони опинилися у вкритому піском і таволгою затишному куточку острова. Тут вирішили заночувати. Розклали багаття, заходилися варити куліш.

Не всі знали, чому острів зветься Перуном. Немолодий запорожець розповів те, що чув од старих людей.

У Києві, коли ще люди були не хрещені, стояв над Дніпром вироблений з деревини ідол їхнього божка. Звався той божок Перун. Як прийшов час нашим людям охреститись, того ідола вони кинули в Дніпро. Понесло його водою все вниз та вниз і, мабуть, винесло б у Чорне море, коли б отут він не зачепився за скелі. А як зачепився, то сам скелею став і почав рости. До наших часів виріс він у скелясту гору. Він все ще росте та Дніпро в обидва боки розпирає. Як звали ідола Перуном, так і острів цей почали називати.

Запорожець довго ще розказував молодим козакам про минулі події та стародавнє життя. Не помітили, як насунулась ніч. Багаття під казанком освітлювало скелі двох лап почвари та людей, що вечеряли.

Ранком другого дня запорожці рушили від Перуна далі. Вони щасливо минули пороги, птицею пролетіли між скелями, а в обідню пору побачили поперед себе острів Хортицю. (За А.Кащенком; 300 сл.)


  • *Пояснити лексичне значення слів дуб (великий човен, видовбаний з суцільного дерева (переважно дуба) або зроблений з дощок), поріг (кам’янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки), ідол (статуя що зображує язичницького бога), куліш (густий суп переважно з пшона).

  • Дібрати синоніми до слів почвара, плескуватий, затишний, багаття.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Козацький дуб плив між скелями. ІІ. Два дивовижні острови розбивали Дніпро на три протоки. 1. Чому перший острів звався Таволжанським. 2. Другий острів був із величезної скелі. 3. На що скидався другий острів. ІІІ. Вирішили заночувати на острові. ІV. Розповідь запорожця про походження назви острова. V. Не помітили, як насунулась ніч. VІ.Уранці рушили далі.)

  • На дошці записати: Будилівський поріг, ідол божка Перуна, острів Хортиця.

  • Написати докладний переказ.


2. Гайдамацький байрак
Увійти в Гайдамацький байрак можливо було тільки з боку річки Саксагані, бо далі стояли величезні скелі. У самому байраці була така густа дубова пуща, що навіть опівдні тут не було видно сонця. Рясні велетні дуби сплелися угорі пишним кучерявим віттям так щільно, що зробили над байраком густу зелену стелю. Високі скелі, що товпилися по байраку, неначе підпирали ту стелю з двох боків.

У скелях байраку було багато печер. Серед них були такі великі, що в кожній можна було сховатися десяткові козаків.

Колись цей байрак давав притулок гайдамакам. Тут можна було не тільки безпечно переховуватись, але й зручно було оборонятись від ворогів. Чотири криниці з холодною й прозорою водою давали можливість витримувати в байраці навіть облогу.

Любо було в байраці. Але в Гната темрява байраку викликала потребу почути голос людини. Непомітно для самого себе молодий козак заспівав.

Тільки під віттям дубів змовкли останні звуки Гнатової пісні, як з пащі однієї з печер вилізла й пішла просто на нього молода дівчина. Біла, мережана сорочка її була в рудій глині. Гарненьке заплакане обличчя було вкрите курявою. Блискучі, як самоцвіти, карі оченята відбивали страждання, жах і надію.

Дівчину звали Катрею. На село, де вона жила, напали татари. Вороги полонили дівчину й разом з іншими невольниками погнали до Криму. В степу людолови побачили якесь військо й приволокли бранців сюди, щоб переховати.

Переконавшись, що перед ним дійсно дівчина, а не мара, Гнат чимдуж побіг разом з Катрею до полковника. Запорожці кинулись у байрак і пройшли по всіх печерах, гукаючи по-татарському.

Татари, не гаючись, порозв’язували бранців. Ті, почали виходити з печер на світ. За ними вилазили й татари, падаючи запорожцям до ніг.

Катря обнімала односельців, плачучи з радощів. Козаки повели визволених до свого коша вечеряти. (За А.Кащенком; 280 сл.)


  • Пояснити значення слів байрак, гайдамаки (учасники народно-визвольної боротьби ХVІІІ ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту), кіш (тут: місце розташування, табір, стан).

  • Дібрати синоніми до слів рясний, курява, бранці, мара.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Байрак біля річки Саксагані. 1. Увійти можна було з одного боку. 2. Густа дубова пуща у байраці. 3. зелена стеля над байраком. 4. Високі стелі. 5. Глибокі печери в скелях. 6. Чотири криниці. ІІ. Темрява викликала бажання почути людський голос. ІІІ. Гнат співає. ІV. З пащі печери вийшла дівчина. 1. Замазана в глину мережана сорочка. 2. Заплакане обличчя. 3. В оченятах - страждання й надія. ІV. Що трапилося з дівчиною. V. Гнат побіг до полковника. VІ. Запорожці кинулись у байрак. 1. Татари порозв’язували бранців. 2. Людолови біля ніг козаків. 3. До коша вечеряти).

  • На дошці записати річка Саксагань, давав притулок гайдамакам, давали можливість витримати облогу.


3. Горельєф Архангела Михаїла
Цій пам’ятці не поталанило бути описаної ні в путівниках, ні в наукових працях. Із зруйнуванням Михайлівського собору в Києві було знищено й усі металеві деталі, якими храм було прикрашено.

Та доля все ж уберегла пам’ятку. Хтось завіз її на подвір’я Софії Київської. Трапилось так, що протягом довгого часу вона мандрувала монастирськими звалищами. Нарешті хтось із науковців, щоб урятувати від вивезення на брухт, віддав до її Львівського музею етнографії.

Там пам’ятка й зберігалася, аж допоки її повернули до Києва.

Йдеться про горельєф покровителя Михайлівського Золотоверхого монастиря Архангела Михаїла. Його фігуру виконано з міді, чільний її бік позолочено. Висота горельєфа трохи перевищує два метри, найбільша ширина – 156 см, вага – 69 кг.

Архангел Михаїл зображений на повний зріст. Це крилатий воїн зі зброєю в руках. Крила підняті вгору й широко розведені, як в орла, що збирається злетіти. Навколо голови Архангела - трикутні сонячні промені, що перекривають німб.

У правиці Архангел стискає довгий меч, лівою рукою тримає круглий щит. Він одягнутий в коротку туніку, поверх неї накинутий плащ-гіматій. На ногах – античні сандалії.

Обличчя Архангела вродливе. Йому надано вольового виразу. Волосся довге й хвилясте. Крилатий воїн стоїть на хвилястій підставці, що символізує хмару.

Горельєф Архангела Михаїла - найвидатніший мистецький твір української металевої скульптури, що дійшов до нас. Створення постаті патрона храму припадає на час докорінної перебудови Михайлівського Золотоверхого монастиря у ХVІІ-ХVІІІ ст..

Свого часу горельєф був прикріплений до фронтону Михайлівського собору. Проте відбудований храм нині прикрасила бронзова позолочена копія унікальної пам’ятки. Відреставрований оригінал посів почесне місце у фондах музею. (За І.Черняковим; 250 сл.)


  • *Пояснити лексичне значення слів Архангел (старший Ангел); горельєф (скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною фону більш ніж на половину об’єму), етнографія (галузь історичної науки, яка вивчає культуру й побут народів світу), німб (сяйво навколо голови Бога, Богородиці, святих, ангелів, пророків у християнському мистецтві), туніка (давньоримський одяг типу сорочки), гіматій (плащ), фронтон (верхня частина фасаду будинку або колонади у вигляді трикутної площини у вигляді трикутної площини, обмеженої двома схилами даху, а біля основи – карнизом).

  • Дібрати синоніми до слів античний, унікальний, відреставрований, символізувати.

  • Скласти план (орієнтовний: І. Доля унікальної пам’ятки. 1. Після знищення собору хтось завіз її на подвір’я Софії. 2. На монастирських звалищах. 3. У Львівському музеї етнографії. 4. Пам’ятку повернуто до Києва. ІІ. Горельєф покровителя Михайлівського Золотоверхого монастиря. 1. мідна постать з позолоченим чільним боком. 2. Розмір пам’ятки. 3. Крилатий озброєний воїн. 4. Сонячні промені перекривають німб. 5. Одяг Архангела. 6. Вродливе вольове обличчя. ІІІ. Найвидатніший мистецький твір української металевої скульптури ХVІІ-ХVІІІ ст. )

  • На дошці записати: покровитель (патрон) Михайлівського Золотоверхого монастиря; висота горельєфа трохи перевищує два метри, найбільша ширина – 156 см, вага – 69 кг; хвиляста підставка символізує хмару.

  • Написати докладний переказ.


4. Садиба в Качанівці
Славетна садиба Качанівка – сформувалася в середині ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Знаходиться вона на околиці однойменного села на Чернігівщині.

З качанівською садибою пов’язані імена видатних представників української й російської культури. У різний час тут жили й працювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок. Любили погостювати у власника садиби Василя Тарновського художник Ілля Рєпін, композитор Михайло Глинка, співак Семен Гулак-Артемовський.

Розташована садиба на двох рівнях. На верхньому плато міститься палац, два флігеля й вежа. Тут же розміщено парадний двір, альтанка Михайла Глинки, Георгіївська церква. У парку – пам’ятник Тарасові Шевченку, а також окремі житлові й господарські будівлі. На нижньому рівні розміщено ландшафний парк із дванадцятьма ставками, парковою скульптурою, містками, мальовничими штучними руїнами.

Садиба займає близько 560 гектарів. Сьогодні територія садиби обмежена автомобільною дорогою та ставками.

Садиба існує протягом 150 років. Назву вона отримала за прізвищем одного з найперших власників - придворного співака Ф. Коченовського. З 1824 року власником садиби стає український поміщик Григорій Тарновський. Уславив садибу його онук Василь Тарновський, відомий колекціонер. Після того, як, розорившись, він був змушений продати садибу, нею заволоділи багаті промисловці Харитоненки.

Альтанка Михайла Глинки збудована в 30-тих роках ХІХ століття. Міститься вона в парку, на високому пагорбі над ставом. Згідно з переказами, саме в цій альтанці композитор Михайло Глинка працював над оперою “Руслан і Людмила”.

У плані споруда восьмикутна. Вона збудована з цегли, мурована. Увінчує альтанку масивна баня з фігурним шпилем.

Вікна й двері альтанки мають стрілчасту форму. Фасади прикрашено розміщеними над вікнами й дверима медальйонами. У цих медальйонах – розписи за сюжетами опери “Руслан і Людмила”



Майже двадцять років тому Качанівку було визнано історико-культурним заповідником. І палац, і Георгіївська церква, і альтанка Глинки є історичними пам’ятками. Усі ці споруди потребують реставрації. (З журн. “Пам’ятки України; 275 сл.)


  • Пояснити лексичне значення слів плато (підвищена рівнина, відмежована від навколишніх просторів уступами), флігель (будинок у дворі великого дому), альтанка (легка будівля в саду, парку для відпочинку й захситу від сонця, дощу), ландшафт (територія з певним сполученням рельєфу, грунтів, клімату, рослинного й тваринного світу) ландшафтний парк (парк, розбитий з урахуванням збереження природного ландшафту), фасад (зовнішній, лицьовий бік будівлі), медальйон (тут: рамка овальної форми, що її застосовують для оздоблення фасадів будинків, меблів, тканин).

  • Дібрати синоніми до слів масивний, реставрація (відновлення).

  • Cкласти план (орієнтовний: І. Садиба сформувалася в середині ХVІІІ – на початку ХІХ ст. ІІ. З Качанівкою пов’язані імена представників української й російської культури. ІІІ. Розташування садиби. 1. На верхньому плато – палац, два флігелі й вежа. 2. Парадний двір, Георгіївська церква, альтанка М.Глинки. 3. Пам’ятник Шевченкові та деякі будівлі у парку. 4. На нижньому рівні – ландшафний парк зі ставками , скулптурами, штучними руїнами. ІV. Площа садиби - 560 га. V. Історія Качанівки. 1. Садиба існує 150 років. 2. Походження назви. 3. Уславив садибу колекціонер Василь Тарновський. 4. Качанівка перейшла до Харитоненків. V. Альтанка Михайла Глинки. 1.Коли збудовано Альтанку. 2. Де вона розміщена. 3. Як пояснюють назву будівлі. VІ Вигляд альтанки. 1. Восьмикутна в плані мурована споруда. 2. Масивна баня зі шпилем. 3. Стрілчаста форма дверей і вікон. 4. Фасади прикрашено медальойонами. 5. Сюжети розписів у медальйонах. VІІ. Садиба Качанівка – історико-культурний заповідник.)

  • На дошці записати: Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Ілля Рєпін, композитор Михайло Глинка, співак Семен Гулак-Артемовський; територія садиби обмежена автомобільною дорогою та ставками; придворний співак Ф. Коченовський; житлові й господарські будівлі; опера “Руслан і Людмила”


Урок № 88

Тема: Заміна прямої мови непрямою.

Мета: пояснити особливості заміни прямої мови непрямою, формувати вміння здійснювати таку заміну, правильно розставляти розділові знаки між частинами складнопідрядного речення, правильно інтонувати речення з прямою й непрямою мовою; виховувати повагу до образного слова; розвивати логічне мислення, увагу, спостережливість, пам’ять, емоційну сферу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу..

Обладнання: підручник.

Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Вказати речення з прямою і непрямою мовою.
І. Чaсто кажуть: “Ясні зорі – то найкраще в цілім світі”. (Леся Українка.) Всі бурчать наді мною, глузуючи тяжко: “Знову в пісні ромашка?” (А.Малишко.) А мати казала, що мертві зорі падають взимку на наш город. (Д.Павличко.) Уклонився колос на всі боки та й сказав весні: “Прощай!” (М.Стельмах.)

ІІ. У синій дзвін палкого неба ковалик-жайворонок б’є, і день нашіптує до тебе: “Це все твоє! Усе твоє!” (А.Малишко.) Шепоче вітер тихо росами: “Твоя весна кує в гаю!”. (М.Стельмах.) Я річку побачила раптом, питаю: “А хто ж ти така?” “Я Альта, я Альта, я Альта!” – тонесенько плаче ріка. (Л.Костенко.) Воркувала Горлиця у садку, у куточку тихенькому, на бузку; жалкувала сизокрила, що вона не зчулася, як минула і весна. (Л.Глібов.) Ворона учила мати-ворониха: “Не приводь орлицю – буде в хаті лихо!” (М.Кубик.) Вовк пішов кричать по світу, що Вівці з ним не хочуть в мирі жити. (В.Симоненко.)

ІІІ. Питання, можливо, було й випадковим, але я спитався: “Як став ти військовим?” (Л.Первомайський.) Злітаються у клас дівчата й хлопці, і зошитами шурхають торби. Луна Марійчин голос на уроці: “Ми не ра-би, ми не ра-би!” (Д.Луценко.) У предків рабства наче й не було. “Ми не раби!” – писали гордо в школі. А рабство духа ще не відцвіло, бо ми на волі і голодні, й голі. (С.Литвин.)
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 141).
V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Прочитати. Вказати речення з прямою та речення з непрямою мовою. Пряму мову замінити непрямою (усно).
І. Весна каже: “Візьму”, а літо каже: “Здмухну”. Заліз черв’як у хрін та хвалиться, що йому добре (що смачний). І собака каже: “Щоб тепла діждати, треба будувати”. Хвалився горщик, що розіб’є казана. Журилася кобила, що в неї довга грива. Вапно просить цеглину: “Потримай мене вісім літ, тебе ж триматиму довіку”.

Народна творчість.

ІІ. Зозуля Горлиці жалілась, що доля їй недобрая судилась. Хтось Мухам набрехав, що на чужині краще жити, що слід усім туди летіти. Під лопухом у ямці жук сидів і сам собі тихесенько гудів, що день йому обрид, кругом усі товчуться, що дуже сонечко і світить, і пече: і гаряче, і боляче.

З творів Л.Глібова.


*Диктант із завданням. Записати речення, пряму мову замінивши непрямою.
Спитай людей, що в тебе дома роблять. Бур’ян пирію питається, де їхня рідня дівається. Не запитуй пасічника, чи знає він смак меду. Зима спитає, де літом був. Старість спитає, що робив замолоду. Казала біла, що не буде діла. Питай гуску, чи мерзнуть ніжки. Цибуля дивувалася, що петрушка розтанцювалася. Недаром ходить слава, що мастака боїться справа.

Народна творчість.



* Робота з підручником. Виконання вправи 334.
* Навчальний диктант. Вказати речення з непрямою мовою.
Пана дома не застали. За нього говорив його заступник чи писар, молодий, на диво тоненький і хирлявий панок хлюстоватого вигляду. Він дуже натягнуто і роблено-поважно заявив, що пан дістав від власниці княгині телеграму з Парижа, щоб маєток продати, але коли та як – нічого ще не відомо. Отож і поїхав пан до містечка, щоб там докладніше у адвоката довідатись. Паничик думає, що він скоро вернеться, тоді буде видніше. Запитав Матвія, чи він є уповноваженим від селян. Наказав вибрати уповноважених, а тоді вертатися.

Усе те було сказано, звичайно, по-російськи, “по-панськи”. Панок інакше говорити не може, але дядьки до такого, звісно, звикли. Де є такі пани, щоб говорили по-людськи? На те він такий тоненький, тендітний, а обличчя в ластовинні, і волосся м’яке та ясне, мов у ляльки, а довгі прозорі пальці, їй-Богу, можуть поламатися як скло. (За У.Самчуком; 134 сл.)


V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П. 20, вправа 346.


Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка