О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 8 клас Другий семестр


*Навчальний диктант. І. - А ви знаєте, чого наше село зветься Медвин?



Сторінка22/22
Дата конвертації19.11.2018
Розмір0.76 Mb.
#65061
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

*Навчальний диктант.

І. - А ви знаєте, чого наше село зветься Медвин?


  • Ні, не доводилось чути. Розкажіть.

  • Коли військо Богдана Хмельницького проходило нашими лісами, то селяни стрічали його медом і вином. От хтось з козаків і сказав: “Хай, славне товариство, це село тепер і зветься Медвино!” Ну, ви ж розумієте, що краса нашої мови в немалій мірі зобов’язана словесним скороченням, коли це потрібно і гарно звучить. Отак наше село і втратило своє кінцеве “о” і вже два віки зветься – Медвин.

  • Це ви в книгах вичитали?

  • Ні, розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам’яті! В книжках не знайдеш такого... (За М.Стельмахом; 112 сл.)

ІІ. Була собі така жінка, що ніколи доброго слова не сказала чоловікові. Що чоловік не скаже, а вона все робить навиворіт. Чоловік каже: “Ячмінь!”, а вона каже: “Гречка!” Ото сама жінка сидить дома, а його все шле в поле та дає йому сухарі та цибулю. Раз чоловік примітив, що жінка напекла свіжого хліба, спекла собі на обід курку. Бачить він те й каже:


- Гляди ж, жінко, хоч сьогодні не кидай мені в мішок свіжого хліба!

  • Ба, вкину!

  • Та не кидай же хоч печеної курки!

  • А тобі що до того? Вкину, вражий сину!

  • Та хоч не піддавай же на плечі!

  • А тобі що до того! Як схочу, то й піддам! – і вона підхопила мішок, піддала чоловікові на плечі й випхнула його з хати в потилицю.(За І.Нечуєм-Левицьким; 123 сл.)

VІ. Підбиття підсумків уроку.



VІІ. Домашнє завдання. П. 19, вправа 324.

Урок № 94


Тема:Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

Мета: з’ясувати рівень сформованості комунікативних умінь та навичок, зокрема вміння вибудовувати репліки-стимули й репліки-реакції та вміння слухати-розуміти; формувати вміння доречно й правильно вживати в діалогічному мовленні етикетні формули, правильно інтонувати репліки діалогу; виховувати поважливе ставлення до співрозмовників, чемність; розвивати мислення, культуру усного мовлення, емоційну сферу, увагу, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, удосконалювати граматичний лад їхнього мовлення.

Тип уроку: урок перевірки та обліку якості здобутих знань, умінь і навичок..

Хід уроку




І. Перевірка домашнього завдання.
* Прочитати спроектований на дошку уривок за особами. Пояснити вживання розділових знаків.


  • Мамо, а які у вас тепер очі? - несподівано запитав Марко. – Ніяк не розберу при цій електриці, - косо поглянув на каганець.

  • І нащо воно тобі? – здивувалась, зніяковіла і зітхнула мати. – Хіба ж діти придивляються до наших очей? То тільки ми втішаємося їхніми...

  • Та інколи придивляємось. – Марка вразило, що матір засоромилася такого запитання, бо й справді: хто цікавиться очима старих? – У вас були сині-сині, як весняне небо після дощу.

  • Як ти, сину, гарно сказав, - зітхнула мати. – За усе життя ні від кого не чула таких слів, навіть од батька твого... І невже справді такі були очі? – аж зачудувалася, згадуючи минулі роки.

  • Сині були, як барвінковий цвіт у росі.

  • А тепер стали сивими. Спочатку в мене посивіли коси, а потім очі... Таки придивився до матері? – з вдячністю посміхнулася до своєї кровинки, і відблиск молодості майнув у її справді сивих од скорботи очах. Я тебе ще голодом не заморила? Ось уже зараз картопелька буде.

За М.Стельмахом.

ІІ. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення



ІІІ. Перевірка рівня сформованості мовних знань, умінь та навичок усного діалогічного спілкування.
* Скласти й попарно розіграти діалоги, можливі за таких обставин:


  • збираючись на день народження до однокласниці, школярка радиться з матір’ю щодо вибору подарунка. Скласти діалог між дівчинкою й мамою, яка радить передусім урахувати інтереси й захоплення іменинниці;




  • восьмикласник, якому на день народження батьки подарували омріяну книжку (CD-диск, відеокасету), висловлює своє захоплення подарунком у телефонній розмові з товаришем, намагаючись обережно з’ясувати, що хотів би той отримати d подарунок від нього;




  • приїхавши до родичів, що мешкають у іншому місті, восьмикласник, з’ясував, що загубив їхню адресу. Він змушений звернутися до адесного бюро. Відтворити діалог між школярем на працівником бюро;




  • до класу прийшов новачок, родина якого нещодавно повернулася до України з Америки (Німеччини, Канади, Польщі) після тривалого службового відрядження батьків. Скласти діалог між новачком і восьмикласником, який розповідає йому про школу та його новий клас;




  • восьмикласника, що приїхав погостювати до родичів у Канаду, запросили на день народження його однолітка – канадійця. Скласти діалог між ним і гостями, які розпитують про життя, інтереси й захоплення сучасних українських школярів.


VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Повторити п. 19, вправа 328.

Урок № 95

Звязне мовлення


Усний твір-оповідання на основі почутого з обрамленням

Мета: з опорою здобуті учнями на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав’язку, кульмінацію та розв’язку, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів та удосконаленню граматичного ладу їхнього мовлення; розвивати логічне та образне мислення, удосконалювати культуру усного мовлення.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до складання оповідання.
* Бесіда.

    • Що називається оповіданням?

    • Який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? Чому?

    • Чому оповідання складається у художньому стилі?

    • Яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?

    • Чому в основу оповідання зазвичай покладено розповідь про одну подію з життя персонажа? Наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?

    • Які композиційні елементи є для оповідання обов’язковими? Що називається зав’язкою, кульмінацією та розв’язкою?

    • Чи можливе оповідання без кульмінації?


* Робота з підручником. Виконання вправи 266. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 112).
*Пояснення вчителя.

Підготовку восьмикласників до роботи над оповіданням слід розпочинати з повторення засвоєних на уроках літератури понять про тему та ідею оповідання, його композицію, а також сюжет і конфлікт.



Тема – це те, що стало предметом творчого осмислення і зображення в оповіданні, ті життєві явища, що їх відібрав письменник для художнього відтворення. Тема твору нерозривно пов’язана з його ідеєю, тобто авторською установкою, інтерпретацією життєвих явищ, висновком, до якого підводить автор читача.

Композиція - це побудова художнього твору, розташування всіх його частин (розділів, епізодів, сцен, картин, образів) у певній послідовнсті, групування та розстановка персонажів, чітко продумане розгортання подій. Композиція зумовлена не тільки задум і світоглядною позицією автора, а й традиціями жанру художнього твору.

Сюжет - система пов’язаних між собою подій, в яких розкриваються особливості характерів персонажів і весь зміст (тобто тема) художнього твору.

В основу сюжету завжди покладено конфлікт. У зв’язку з тим, що цей конфлікт виникає, розвивається, досягає загострення, а потім розв’язується, в сюжетному ланцюгу подій умовно виділяють основні елементи: зав’язку, кульмінацію та розв’язку.

Крім сюжету, складниками композиції є позасюжетні елементи: описи (портрети, пейзажі, інтер’єри тощо), авторські відступи, обрамлення.

Обрамлення - композиційний прийом. Власне, це початкова й остання частини в композиції твору, яка, інби в рамку, вкладає розповідь про події, про які йдеться.

Найчастіше саме з обрамлення читач дізнається про джерело викладеної в оповіданні інформації (з ким коли, де, за яких обставин трапилося, хто це розказав чи записав і т. ін.) або про подальшу долю персонажів. Буває так, що розважальний зміст сюжету твору сполучаться із повачльним завданням «рамкової» історії, сприяючи цілісності твору. Крім того, обрамлення може розмежовувати автора й оповідача.

Класичним прикладом є обрамлення в «Казках 1001 ночі», що є розповіддю про мудру й кмітливу Шахразаду, та обставини, за яких вона розповідала казкові історії.Часто й саме обрамлення містить роздуми з приводу того, про що розказано в основній частині оповідання, складає оцінку цим подіям, яка вкладається в уста котрогось із персонажів або є авторською.

*Читання вчителем оповідання.
Татари спинилися в степу біля могили, щоб поділити між собою ясир – захоплених під час набігу на села бранців. Не могли вони знати, що в землі на могилі закопаний козацький дозорець.

Виставляючи в степу сторожу, запорожці були змушені враховувати татарську спостережливість і хитрість. Тому в могилаїх, поблизу місць, де вороги могли спинитися на довгий спочинок, козаки часом викопували простору яму для свого дозорця і, засипаючи її, лишали «продуви» («душники») –отвори для дихання. Верст за 30 від кожного закопаного дозорця чатував, чекаючи на умовний сигнал, дозорець-вершник. Отримавши такий сигнал, він чимдуж мчав до війська.

…Закопаний у землі дозорець чує крики ворогів, дівоче ридання, вигуки полонених чоловіків. Як хочеться йому вийти з ями, допомогти й оборонити, але – не можна.

Ближче до ночі козак почув, що хтось вовтузиться в нього над головою. Стало душно в ямі: котрийсь татаин, влягаючись спати, затулив «душники». Якби хтось не покликав чи злякав вузькоокого, задихнувся б наш запорожець!

Дочекавшись, поки вороги поснуть, козак викресав вогонь, запалив просякнуту спеціальною сумішшю губку й на списі підняв її через «душник». Запалала губка, розсипаючи яскраві іскри. Це – умовний знак для побратима вершника. Та чи помітив він? Удруге, а тоді втретє підносить козак запалену губку на списі через отвір.

Прокинулися од сну татари, заметушилися, кинулися до місця, де горіло. Запорожець спис утягнув назад у яму – і слід запав. Шукають татари – ніде й нікого. Перенишпоривши все, як закричать не своїм голосом: «Шайтан! Шайтан!»(Чорт).

Вершник же, побачивши сигнал, швидше поскакав до своїх. Налетіли козаки, розметали орду, визволили нещасних бранців.

Тільки битка скінчилася – кинулися козаки до мгили. Дивляться, місце, де азкопаний козак, запалося. Відкидали землю, але пізно. Ледт дивого винесли з ями безталанного чоловіка, а на другий день віддав сміливець душу Богові (Сюжет О.Кузьмича).


* Колективне складання плану оповідання.

Зразок.


ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ОПОВІДАННЯ

Основні елементи в сюжетному ланцюгу подій




Завязка

1. Закопаний на могилі козацький дозорець

Позасюжетний елемент

Степовий пейзаж або портрет козака

Розвиток дії

Паювання здобичі татарами. Уночі хтось затулив «душники». Дозорець подає сигнал.

Кульмінація

Вогонь розбудив татарву. Шайтан!

Розвязка

Перемога козаків над ворогами. Смерть відважного дозорця.


* Колективне добирання обрамлення.

Варіанти:


  • розповідь постарілого побратима вершника про загибель героя-дозорця;

  • розповідь котрогось зі звільнених бранців односельчанам;

  • розповідь учителя школярам під час екскурсії біля могили в степу.


*Самостійне обмірковування оповідання із обрамленням із записами на чернетках.
Слухання та обговорення кількох складених учнями оповідань.
V. Підбиття підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. Написати оповідання з обрамленням.

Урок № 96


Контрольний диктант. Тематичне тестування

(тема: Пряма й непряма мова. Діалог).

Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності, а також рівень засвоєння знань, сформованості мовних умінь і навичок щодо теми “Пряма і непряма мова. Діалог”; формувати вміння й навички використовувати здобуті теоретичні знання на практиці відповідно до конкретних випадків; розвивати логічне мислення, навички самостійної роботи..

Тип уроку: урок перевірки та обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Хід уроку



І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.
ІІ. Написання диктанту.
ІІІ. Проведення тематичного контролю.
* Інструктаж щодо проведення тестування.
* Виконання учнями тестових завдань.
* Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано та здано).
ІV. Підведення підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П 18-21.
ТЕКСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ
Люди ходили, понуривши голови. Було до болю шкода затоптаної чужоземцями, запроданої рідної землі. Невже ж ти навік будеш невільною, Україно?

Селянські нивки стояли неорані, земля пересихала. Треба було сіяти.

Максим став на краю нивки. Після першого помаху золоті зерна бризнули на чорнозем широким віялом. Максимові пригадалось, як дід учив його сіяти. Високий, худий, дід спроквола крокував нивою, вимахуючи закачаною до ліктя правою рукою.

Першу сівбу дід починав без шапки. Урочисто поглядаючи на внука, він промовляв: “Під праву, під праву!”

Земля м’яко танула під чобітьми. Здавалось, вона втягує в себе все: труд і піт селянина, його радощі й страждання, турботи й надію.

Максим замислено дивився на блідо-рожеву смугу над лісом. Враз на землю впали косі пучки променів. Чисті, немов сльози немовляти, роси спалахнули, заграли барвами.

Попрощавшись, Максим пішов попід межею, щоб не потоптати золоті намистини, розгублені в траві ранковим сонцем. (За Ю.Мушкетиком; 137 сл.)
***

Картина справді була чудесна. Церкви підняли високо угору свої круглі голови, сяючи золотими банями. Поміж церквами біліли хати, мов з крейди вистругані. Людські городи тонули у гущавині темно-зелених садків. Річка блищала, звиваючись змією по жовтому пісочку і пускаючи легенький димок туману з себе. Через річку перекинувся міст, тонкий, узорчатий.

Ліворуч розіслався степ, рівний, як долоня. Широкий і безкраїй, він тонув у своїй просторості, у своїй зеленій траві, спершу темно-зелений, а чим далі – тим блідіший, голубіший. Зійшовшись із краєм блакитного неба, степ, здавалось, загнувся угору і пішов уже попід небом.

Серед степу хвилі золотого сонячного світла так і ходять, так і переливаються, то здіймаючись угору, то опадаючи вниз. Сотні срібноголосих жайворонків непримітно в’ються. Їх весела і радісна пісня дзвенить, розходиться, розсипається. Здається, сизо-прозоре повітря само бринить. (За Панасом Мирним; 125 сл.)


У степу
Весна почала вже вбирати степ у зелені шати, оздоблені різнокольоровими квітками. Ні ярочка у степу, ні горбочка. Тільки могили, нерухомі степові вартові, край неба бовваніють, про минуле згадують...

Серед того зеленого моря, глибоко в нього пірнувши, біг кіньми невеликий гурт козаків. Вони їхали з Січі Запорозької.

Сонце пекло по-літньому. Птаство цвірінькало поміж зеленою травою й виспівувало в повітрі. Та ось, зачувши під небом орлячий клекіт, воно принишкло й поховалося.


  • Ану, панове, - обізвався наймолодший козак. – Якщо влучить хто- небудь з нас в орла, то буде Україна вільна!

Застогнала тятива. Гнучка стріла жалібно заголосила, піднімаючись в небо. Всі, сперши подих, дивилися угору, де в блакиті ширяв степовий хижак. Ось він клубком перекинувся в повітрі й каменем упав на землю, розкидавши свої колись могутні, а зараз безсилі крила.

- Якби-то так легко було врятувати Україну! – промовив найстарший запорожець. (За А.Кащенком; 135 сл.)


***
Я не приверженець ні старого села, ні старовини. Я син свого часу. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якоїсь пив колись воду, до моєї білої привітної хатини, згадую про незабутні чари дитинства. Всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне її уява. Коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного. Ніщо не гріє її, не будить радості чи людяного суму. Безбарвна людина ота. Труд її, не зігрітий теплим промінням часу, теж безбарвний.

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?

Було це так давно, що все вже розтануло в далекім мареві часу. Одна лише Десна зосталася нетлінною. Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій. (За О.Довженком; 130 сл.)
Батьки
“Діти, діти, - каже мати. – Що то з вас буде?” В її голосі, в її очах відчувається стільки великої, неповторної материнської любові! Задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність. Велична, благословенна любов матері! Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини, весняний легіт - усе те з”єднане в одному теплому погляді матері! Будь благословенна, мамо!

Батько. Він мову веде - просту, вузлувату, оповідає про рід, про минуле, любить він те минуле, і встають в його уяві предки-велетні. Йдуть вони пралісами, рвуть столітні дуби, розчищаючи галявини, орють землю. Дикий звір чує запах поту людини за плугом і з диким жахом тікає у безвісті.

Ніколи батькова рука не обняла сина, не була щедра на пестощі, та все-таки кожного ранку син припадає устами до її шорсткої, темної твердості. (За У.Самчуком; 140 сл.)
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
1. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається

а) непрямою мовою;



б) прямою мовою;

в) словами автора.

Скласти (пригадати) й записати речення, в якому чуже мовлення передане без змін (напр.: Знов біля під”їзду товковисько мазд, а радіо каже: “Все буде гаразд”. (Н.Поклад.) “Що болить?” – мене питали, але я не признавалась. (Леся Українка.) Яріє думка в голові: “Не поступися, не нікчемній!” (М.Самійленко.)

2. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, після них ставиться



а) двокрапка;

б) тире;


в) крапка з комою.

Скласти (пригадати) й записати речення з прямою мовою після слів автора (напр.: Шуміла калина листом зелененьким: “Ой що ж се я німа стою над моїм миленьким?” (Леся Українка.) Чи комарик забринить на вікні твоїм весною, ти згадаєш: “Так співав він, сумуючи за мною”. (І.Франко.)

3.При заміні прямої мови непрямою

а) пряма мова стає головним реченням, а слова автора – залежним;



б) слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним;

в) пряма мова і слова автора стають рівноправними частинами складного речення.

Подане речення перебудувати на речення з непрямою мовою (напр.: Казав мені гречний і мудрий газда: “Життя лиш у праці пізнаєш”. (М.Кубик.) Казав мені гречний і мудрий газда, що життя лиш у праці пізнаю.

4. Діалог - це



а) пряма мова, що передає розмову двох або кількох осіб;

б) дослівний уривок з чийогось висловлювання, тексту, що наводиться для підтвердження чи пояснення власних думок;

в) чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.

Скласти (пригадати) й записати діалог з 2-4 реплік (напр.: Це зявився провідник. – Де квиток? – Квитка не маю. – Як же ти сюди проник, неотесаний гультяю? (Д.Павличко.)

5. Речення, що містить цитату, - це

а) Мені колись так щиро ти сказала: “А я люблю берізку в тишині” (М.Кубик.);



б) Декламував не раз, бувало, рядки Тараса за столом: “Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом...” (Д.Луценко.);

в) І кричить в квартирі телефон: “Що у вас там діється, їй-Богу?!”(Б.Олійник.)

Скласти (пригадати) й записати речення з цитатою (напр.: Його Святість Павло Іван ІІ цитував нам нашого Шевченка: “Нема на світі України, немає другого Дніпра...” (С.Йовенко.)

6. У середині речення пряма мова стоїть у реченні:

а) І скаже світ: “Ти крихта у мені”. (Л.Костенко.);

б) Як давній надтріснутий дзвін: “Батурин, Батурин, Батурин!” – лунає мені навздогін. (Л.Костенко.);

в) “Хто ви, мої прапрадіди?” – питаю. (П.Перебийніс.)



Скласти (пригадати) й записати речення з прямою мовою, обрамленою словами автора (напр.: Потиснув кожному смагляву руку: “Учіться ж добре!” – мовив на розлуку. Хоч кожен з нас пройшов доріг немало, “Учіться ж добре!” - в душу нам запало. (А.Малишко.)

Уроки № 97-102


ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ (6 год.)




Каталог: download -> version
version -> Захист навколишнього середовища від забруднення мийними засобами
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Виписка з навчального плану
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> Затверджую директор Зіньківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст.№2 Л. В. Литус
version -> Наказ №526 " Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів загальноосвітніх
version -> Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30
version -> Вимоги до оформлення посібника
version -> Програма бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-11 класів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка