О. В. Ковтуненко, М.І. Хворостенко, І. С. Шпонька, С. М. Тимчук, Д. В. Березнюк, О. В. Пославська, І. М. Кіхтенко, Ю. М. Хворостенко // Український радіологічний журнал. 2013.№2. С. 195-199


– Розподіл значень експресії маркеру



Скачати 362.06 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації16.03.2017
Розмір362.06 Kb.
ТипРеферат
1   2
Розподіл значень експресії маркеру VEGF в ПРРЧГ.

Маркер

Варіанти експресії

Негативна

Слабка

Помірна

Сильна

Надмірна

VEGF

4 (5,6%)

6 (8,3%)

15 (20,8%)

28 (38,9%)

19 (26,4%)

Всього

25 (34,7%)

47 (65,3%)

Для багатофакторного аналізу молекулярних механізмів надбання ПРРЧГ високої ангіогенної активності дані груп VEGF(–) і VEGF(+) були розподілені в залежності від клініко-морфологічних характеристик (табл. 2).
Таблиця 2 – Розподіл значень експресії маркеру VEGF в залежності від клініко-морфологічних характеристик ПРРЧГ.

Клініко-морфологічні

характеристики ПР ОФО



Всього

n = 72


VEGF

(–)


VEGF

(+)


р

Стать

Чоловіки


Жінки

Первинна локалізація

Мигдалики

Глотка


Коріння язику

Ступінь диференціювання

Високий

Помірний


Низький

Метастази в л/в шиї

T3N0M0

T3N1-2M0

Відповідь на ХТ

Позитивна

Негативна

69

3


42

23

7


26

38

8


34

38
40

32

25 (36,2%)

10 (23,8%)

12 (52,2%)

3 (42,9%)
10 (38,5%)

11 (28,95%)

4 (50,0%)
17 (50,0%)

8 (21,5%)


8 (20,0%)

17 (53,1%)


44 (63,8%)

3 (100%)
32 (76,2%)

11 (47,8%)

4 (57,1%)
16 (61,5%)

27 (71,05%)

4 (50,0%)
17 (50,0%)

30 (78,95%)


32 (80,0%)

15 (46,9%)



0,200

0,057

0,924


0,011

0,004


Примітка: статистично достовірним зв’язок вважався при р<0,05.

Серед чоловіків більша доля (63,8%) припала на VEGF(+) пухлини. Цікавим є те, що всі випадки ПРРЧГ серед жінок стовідсотково показали також високу VEGF-залежну ангіогенну активність. Але статистично достовірної різниці розподілу в групах за статтю знайдено не було (р=0,20), як і в групах з різною первинною локалізацією і ступенем диференціювання (р=0,057 і 0,924 відповідно). Треба відмітити, що в ПР мигдаликів частка VEGF(+)-пухлин була найбільшою і склала 76,2%, в ПР глотки – 28,0%, в ПР коріння язику – 57,1%, що виявило тенденцію (статистично недостовірну) до більшої васкуляризації ділянки мигдаликів.



Виявлено прямий кореляційний зв'язок між підвищенням експресії VEGF і позитивною відповіддю на хіміопроменеву терапію (р=0,004, r=0,346). Кількість ПРРЧГ з високою ангіогенною активністю в 1,7 раз більше серед пухлин, що позитивно відповіли на ХПТ ніж негативно (рис. 6).

Рисунок 6. – Розподіл значень експресії VEGF в ПРРЧГ в залежності від клініко-морфологічних характеристик.


Якщо провести паралель між кращою васкуляризацією ділянки мигдаликів, порівняно з іншими первинними локалізаціями і сильнішою відповіддю на хіміопроменеву терапію, VEGF(+) пухлин, отримуємо кращий ефект від такого лікування при ПР саме мигдаликів, що говоре про доречність використання маркеру VEGF з передбачувальною метою для діагностики ПРРЧГ з вірогідністю р<0,01. В таблиці 4. наведені показники чутливості, специфічності, ППЧ та НПЧ.

Таблиця 4 – Чутливість, специфічність, ППЧ та НПЧ використання VEGF(+) статусу для передбачення відповіді на ХПТ у пацієнтів з ПРРЧГ



VEGF(+) статус

Чутливість

(%)


Специфічність

(%)


ППЧ

(%)


НПЧ

(%)


ПРРЧГ з негативною відповіддю на ХПТ

53,1

80

68

68,1

Після дослідження чутливості, специфічності, ППЧ та НПЧ, позитивний VEGF(+) статус представляється у ролі специфічного індикатору відповіді на ХПТ, на рівні 80% у пацієнтів з ПРРЧГ, але з середньою чутливістю 53,1%.

Таким чином, результати дослідження виявили клініко-морфологічні зв'язки між рівнем експресії маркеру VEGF в ПРРЧГ та ефективністю хіміопроменевого лікування, а також їх прогностичну значимість.
Література
1. Jemal A., Tiwari R.S., Murray T. et al. //Cancer statistic. – 2004. – C. 1-8.

2. Рак в Україні, 2009 – 2019. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби /За ред..проф. І. Б. Щепотіна//Бюл. Нац.. канцер-реєстру України.-Видання №12.-К.,2011.-116с.

3. The expression of vascular endothelial growth factor–A and –C, and receptors 1 and 3: correlation with lymph node metastasis and prognosis in tongue squamous cell carcinoma / Y. Tanigaki, Y. Nagashima, Y. Kitamura [et al.] // Int. J. Mol. Med. – 2004. – Vol. 14, № 3. – Р. 389–395.

4. Biological markers and prognosis in recurrent oral cancer after salvage surgery / I.M. Agra, A.L. Carvalho, C.A. Pinto [et al.] // Arch. otolaryngol. head neck. – 2008. – Vol. 134, № 7. – Р. 743–749.

5. Immunohistochemical study of p53 and angiogenesis in benign and preneoplastic oral lesions and oral squamous cell carcinoma / N.F. Abbas, S. Labib El–Sharkawy, E.A. Abbas [et al.] // Oral radiol. endod. – 2007. – Vol. 103, № 3. – Р. 1385–390.

6. Проценко С.А. Поиски путей индивидуализации противоопухолевой терапии / С.А. Проценко // Практическая онкология. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 173–181.



7. Prognostic significance of p16 protein levels in oropharyngeal squamous cell cancer / P.M. Weinberger, Z.Yu, B.G. Haffty [et al.] // Clin. cancer res. – 2004. – Vol. 10. – Р. 5684–5691.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка